Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №909/613/24 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/613/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.,

Суддів Бойко С.М., Орищин Г.В.,

секретар судового засідання Шатан Т.О.,

представники сторін

прокурор: Панькевич Р.В.,

позивача 1: Буджак В.М.,

позивача 3: Свідунович Р.Р.,

відповідача 1: Петечел Н.В.,

позивача 2, відповідача 2: не з`явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури вих. № 15-279ВИХ-26 від 16.04.2026 (вх. суду від 20.04.2026 № 01-05/1180/26)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 (повне рішення складено 31.03.2026, суддя Рочняк О.В.)

у справі № 909/613/24

за позовом Окружної прокуратури міста Івано-Франківська

в інтересах держави в особі:

позивача 1 Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

позивача 2 Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів

позивача 3 Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

до відповідача 1: Управління капітального будівництва Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Профіт Сервіс”, м. Київ

про: визнання недійсним договору та стягнення 3 706 720,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви та рішення суду першої інстанції:

Керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, Західного офісу Держаудитслужби та Головного управління ДПС в Івано-Франківській області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Управління капітального будівництва Івано-Франківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Профіт Сервіс” про визнання недійсним договору та стягнення 3 706 720,80 грн.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що договір, укладений між відповідачами та результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України, як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а кошти одержані відповідачем 2 повинні бути повернуті іншій стороні договору, а з іншої сторони договору стягнуті в дохід держави.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що обставини допущення, зокрема ТОВ "Торговий дім" Профіт Сервіс" при проведенні закупівлі порушення законодавства про захист економічної конкуренції, принципу добросовісної конкуренції, вчинення антиконкурентних узгоджених дій, на які послався прокурор не є підставами для визнання недійсним спірного договору з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням, заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Прокурор зазначає, що встановивши наявність антиконкурентних узгоджених дій внаслідок заміни конкуренції на координацію у спірній закупівлі, судом першої інстанції залишено поза увагою інтереси держави у забезпеченні її авторитету як ефективного регулятора суспільних відносин у сфері публічних закупівель, обов?язковості встановлених нею правил поведінки (норм законодавства) та ефективного функціонування економічної системи.

Апелянт наголошує, що наявне в матеріалах справи рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.10.2023 № 63/93-р/к як доказ свідчить про узгодження поведінки обох учасників спірної закупівлі, наявність сталих господарських відносин між ними, що сприяє антиконкурентним домовленостям.

Прокурор вважає, що належними і допустимими доказами, які підтверджують наявність наміру ТОВ «Торговий дім «Профіт Сервіс» на укладення договору саме з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, крім рішення територіального органу Антимонопольного комітету України, є безпосередньо оспорюваний у цій справі договір, платіжне доручення про перерахування замовником на рахунок відповідача грошових коштів.

Прокурор стверджує, що суд попередньої інстанції, залишивши поза увагою доводи прокурора про недодержання вимог щодо відповідності оскаржуваного договору інтересам держави і суспільства та не надавши їм належної правової оцінки, дійшов помилкового висновку про недоведеність прокурором існування підстав, передбачених ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, для визнання правочину недійсним, що у свою чергу виключило можливість застосування передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України наслідків недійсності такого правочину.

Управління капітального будівництва Івано-Франківської міської ради подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило у задоволенні апеляційної скарги заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури відмовити, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 року у справі 909/613/24 – залишити без змін.

На думку відповідача 1, лише сам факт вчинення ТОВ "Торговий дім" Профіт Сервіс" та ПП "ГалКомБуд" порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім цього, відповідач 1 звертає увагу, що фінансування спірного договору про закупівлю робіт по об`єкту: "Капітальний ремонт народного дому "Княгинин" по вул. Галицька, 40 в м. Івано-Франківську" від 31.05.2017 року здійснювалося виключно за кошти Івано- Франківської міської територіальної громади, а не за кошти Державного бюджету України.

Інші учасники справи відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 справу № 909/613/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Якімець Г.Г., суддів Бойко С.М., Орищин Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у складі колегії суддів: головуючого-судді Якімець Г.Г., суддів: Бойко С.М. та Орищин Г.В. відкрито апеляційне провадження у справі № 909/613/24 за апеляційною скаргою Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19 березня 2026 року.

Подальший процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Зокрема, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 розгляд справи № 909/613/24 відкладено на 06.07.2026.

Судове засідання 06.07.2026 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Орищин Г.В. у відпустці у період з 29.06.2026 по 24.07.2026.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади судді Західного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, керівник апарату розпорядився провести автоматизований розподіл апеляційної скарги у цій справі.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 для розгляду справи № 909/613/24 визначено такий склад суду: Бонк Т.Б. – головуючий суддя, судді Бойко С.М. та Орищин Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 справу № 909/613/24 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого-судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Орищин Г.В.; призначено справу № 909/613/24 до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2026.

У судовому засіданні 14.09.2026 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, представник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області погодився з правовою позицією прокурора, а представник Івано-Франківської міської ради та представник відповідача 1 заперечили доводи апеляційної скарги, учасники справи надали суду пояснення.

Позивач 2 та відповідач 2 явки уповноважених представників у судове засідання 14.09.2026 не забезпечили, клопотань до суду не подали.

Водночас суд зазначає що в пункті 2 резолютивної частини ухвали від 27.07.2025 про призначення справи до розгляду в судовому засіданні вказано, що неявка уповноважених представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті відповідно до положень ч. 12 ст. 270 ГПК України.

Враховуючи належне повідомлення позивача 2 та відповідача 2 про дату, час і місце судового засідання, беручи до уваги те, що явка представників учасників даної справи не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за участі учасників справи, які з`явились в судове засідання.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи. Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

Управлінням капітального будівництва міськвиконкому (далі - Управління) в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі робіт з капітального ремонту народного дому "Княгинин" на вул. Галицька, 40 в м. Івано-Франківську (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2017-04-25-000085-a).

Рішенням тендерного комітету Управління, оформленим протоколом засідання його тендерного комітету від 17.05.2017, переможцем торгів визначено ТОВ "Комерційна група "Інтер-Профіт" (змінено назву на ТОВ "Торговий Дім "Профіт Сервіс"), тендерна пропозиція на суму 4 176 254 грн 40 коп. з ПДВ.

За результатами проведення відкритих торгів щодо закупівлі робіт (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2017- 04-25-000085-a), 31.05.2017 між Управлінням капітального будівництва міськвиконкому (замовник) та ТОВ "Комерційна група "Інтер-Профіт" (генеральний підрядник) укладено договір № 02-17 про закупівлю робіт по об`єкту "Капітальний ремонт народного дому "Княгинин" на вул. Галицька, 40 в м. Івано-Франківську", відповідно до п. 1.1 якого замовник доручив, а генеральний підрядник зобов`язався на свій ризик відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконати та здати в експлуатацію в установлений цим договором строк: роботи з капітального ремонту народного дому "Княгинин" на вул. Галицька, 40 в м. Івано-Франківську.

Згідно з п. 2.1 договору, вартість робіт (договірна ціна) цього договору визначена за результатами процедури відкритих торгів та становить 4 176 254 грн 40 коп., у тому числі ПДВ - 696 042 грн 40 коп.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України (п. 3.5 договору).

Умови договору виконано сторонами в повному обсязі. Вказаний факт сторонами не заперечується.

12.10.2023 Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи № 63/8-01-2-2022 про порушення ТОВ "Комерційна група "Інтер-Профіт" (ТОВ "Торговий Дім "Профіт Сервіс") та ПП "ГалКомБуд" законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", постановило Рішення №63/93-р/к, яким:

- визнано, що ПП "ГалКомБуд" та ТОВ "Комерційна група "Інтер-Профіт" (ТОВ "Торговий Дім "Профіт Сервіс") (відповідач), узгодивши свою поведінку під час підготовки та участі у відкритих торгах з предметом закупівлі "Роботи з капітального ремонту народного дому "Княгинин" на вул. Галицька, 40 в м. Івано-Франківську (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2017-04-25-000085-a), проведених Управлінням капітального будівництва міськвиконкому, вчинили порушення, що передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. На порушників накладено штрафи, зокрема на ПП "ГалКомБуд" - 38 000 грн 00 коп., а на ТОВ "Торговий Дім "Профіт Сервіс" - 68 000 грн 00 коп.

Як слідує з матеріалів справи, листом від 10.01.2024 Окружна прокуратура міста Івано-Франківська повідомила Івано-Франківську міську раду про існування порушення інтересів держави від укладення договору за результатами відкритих торгів та про наявність підстав для визнання його недійсним та стягнення коштів.

У відповідь на вказаний лист Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради листом від 29.01.2024 повідомлено прокуратуру про те, що видатки за договором про закупівлю № 02-17 від 21.05.2017 здійснено в сумі 3 706 720 грн 80 коп.; фінансування робіт за договором здійснювалось за рахунок коштів міського бюджету.

Також Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області листом від 25.01.2024 повідомило Окружну прокуратуру міста Івано-Франківська, що Управлінням не проводились заходи державного фінансового контролю, в ході яких би досліджувалась законність проведення Управлінням капітального будівництва міськвиконкому процедури закупівлі з капітального ремонту народного дому "Княгинин" по вул. Галицька, 40 в м. Івано-Франківську, відповідно, не встановлювались порушення законодавства та не вживались заходи щодо їх усунення.

28.05.2024 Окружна прокуратура міста Івано-Франківська звернулася до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із листом від 28.05.2024, в якому повідомила ГУ ДПС в Івано-Франківській області про існування порушення інтересів держави щодо спірних правовідносин та просила повідомити про вжиття заходів із захисту порушених інтересів держави.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області листом №В427/5/09-19-05-02-05 від 25.06.2024 повідомило прокуратуру про те, що не вбачає підстав для визнання недійсними рішень, договорів та стягнення коштів без проведення контрольно-перевірочних заходів, передбачених Податковим кодексом України.

Керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, Західного офісу Держаудитслужби та Головного управління ДПС в Івано-Франківській області звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління капітального будівництва Івано-Франківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Профіт Сервіс” про визнання недійсним договору № 02-17 від 31.05.2017 та стягнення 3 706 720,80 грн.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:

Предметом позову у справі є вимоги прокурора про визнання недійсним договору та стягнення коштів, правовою підставою позову ст. 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

При цьому державні інтереси – це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (рішення Конституційного Суду України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.04.2025 у справі № 910/9128/23, від 14.01.2025 у справі № 925/1459/23, від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22 від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі № 909/654/19, від 19.10.2022 у справі № 912/278/21.

Як слідує з апеляційної скарги, доводи прокурора зводяться до обставин порушення учасниками закупівлі правил конкуренції, які були допущені під час проведення процедур закупівлі, що встановлено у рішенні Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Колегія суддів бере до уваги висновки Верховного Суду у постанові від 19.12.2025 у справі №922/3436/25, де Суд вказав, що враховуючи конфіскаційний характер санкції, передбаченої ч.3 ст.228 ЦК України, який суд не може змінити, як і зменшити розмір, ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб`єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції.

Верховний Суд у цій справі зауважив, що сам факт порушення антимонопольного законодавства під час проведення торгів/аукціонів не є правовою підставою для кваліфікації правочину як такого, що суперечить публічному порядку в розумінні статті 228 ЦК України. Антиконкурентна поведінка спрямована на спотворення конкуренції між учасниками торгів, але не завжди має за мету завдати шкоди державі чи підривати її інтереси. Тому така поведінка сама по собі не трансформує правочин у такий, що суперечить інтересам держави та суспільства у значенні ч.3 ст.228 ЦК України.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02.06.2026 у справі № 927/648/25.

Як встановлено судами, єдиною фактичною підставою для визнання договору недійсним прокурор вказує те, що оспорюваний договір є таким, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства з умислу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Профіт Сервіс". Прокурор посилається на рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/93-р/к від 12.10.2023, яким визнано, що вказане товариство та ПП "ГалКомБуд" своїми діями вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час участі у відкритих торгах з предметом закупівлі "Роботи з капітального ремонту народного дому "Княгинин" на вул. Галицька, 40 в м. Івано-Франківську (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2017-04-25-000085-a), проведених Управлінням капітального будівництва міськвиконкому.

Враховуючи, зокрема, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що лише сам факт вчинення ТОВ "Торговий дім" Профіт Сервіс" та ПП "ГалКомБуд" порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням Антимонопольного комітету України, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Апеляційний суд зазначає, що прокурором не надано жодного доказу, який би підтверджував завідомо суперечливу інтересам держави і суспільства мету укладення спірного правочину, наявність його протиправних наслідків, умисел сторін на укладення договору, що суперечить зазначеним інтересам, чи спрямованість спірного правочину на посягання на суспільні, економічні або соціальні основи держави і суспільства, або обвинувальний вирок, який мав би преюдиційне значення для цієї справи, відсутній.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23 наголошено, що стаття 228 ЦК України може застосовуватися лише у виключних випадках, зокрема при вчиненні особою кримінального злочину, що підтверджується вироком суду, або у разі доведення завдання значних збитків державі, де винна особа незаконно збагатилася.

В контексті доводів скаржника, апеляційний суд також зазначає, що у вищезазначеній постанові, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не лише проаналізувала межі застосування статті 228 ЦК України, а й чітко розмежувала поняття "інтересів держави та суспільства" від антиконкурентної поведінки, за яку передбачено спеціальну відповідальність у вигляді штрафів.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Антимонопольного комітету України на ТОВ "Торговий Дім "Профіт Сервіс" покладено штраф за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

На підставі викладеного, беручи до уваги те, що сам факт порушення антимонопольного законодавства під час проведення торгів не є правовою підставою для кваліфікації правочину як такого, що суперечить публічному порядку в розумінні статті 228 Цивільного кодексу України, апеляційний суд зазначає про обґрунтовану відмову суду першої інстанції в позові у цій справі.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 у справі № 909/613/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника необґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), тому сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури вих. № 15-279ВИХ-26 від 16.04.2026 (вх. суду від 20.04.2026 № 01-05/1180/26) – залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 у справі № 909/613/24 – залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції – покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.В. Орищин