Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №909/965/20 — Західний апеляційний господарський суд

Суд: Західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: банкрутство юридичної особи

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №909/965/20

Суддя: Желік Максим Борисович

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/965/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Хом`як Х.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства “Івано-Франківський військовий лісокомбінат” від 04.06.2026 (вх. №01-05/1804/26 від 05.06.2026)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2026 (суддя Кобецька С.М., повну ухвалу складено 26.05.2026)

у справі №909/965/20

за заявою: Приватного підприємства «Поділля-2008»

до боржника: Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»

про банкрутство

за участю представників:

від апелянта: адвокат Римарук Ю.І. (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів);

від Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону: прокурор Негрич Н.М. (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів);

від кредитора (Державної екологічної інспекції в Тернопільській області): представник Мартинюк З.І. (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів);

від органу з питань банкрутства (Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України): представник Молдован І.В. (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів);

від органу, уповноваженого управляти майном боржника (Міністерства оборони України): представник Ткачук В.В.

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2026 у справі №909/965/20 затверджено звіт арбітражного керуючого Святецького Дмитра Вікторовича в частині нарахування грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Приватного підприємства "Поділля-2008" за період з 25.02.2026 до 21.04.2026 в сумі 47 805,56 грн.; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; закрито провадження у справі №909/965/20 про банкрутство Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, боржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження, скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2026 у справі №909/965/20 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді – Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2026, після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк на подання відзиву до 24.07.2026, призначено розгляд справи на 12.08.2026.

11.08.2026 арбітражний керуючий Святецький Д.В. подав клопотання (вх. №01-04/6705/26) про розгляд справи за його відсутності, та просить апеляційну скаргу задоволити в повному обсязі.

11.08.2026 Міністерство оборони України подало клопотання (вх. №01-04/6406/26) про відкладення розгляду справи

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 відкладено розгляд справи на 09.09.2026.

08.09.2026 Міністерство оборони України подало пояснення у справі.

В судовому засіданні 09.09.2026 представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, надав суду пояснення щодо доводів скарги, просив оскаржену ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник Міністерства оборони проти задоволення вимог скарги заперечив, просив залишити оскаржену ухвалу без змін.

Прокурор проти задоволення вимог скарги заперечив, просив залишити оскаржену ухвалу без змін.

Представник кредитора проти задоволення вимог скарги заперечив, просив залишити оскаржену ухвалу без змін.

Представник органу з питань банкрутства залишив розгляд апеляційної скарги на розсуд суду.

Інші учасники справи явки представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином та заздалегідь повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа №909/965/20 про банкрутство Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

Так, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2021 відкрито у справі про банкрутство Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»; залучено до участі у справі Міністерство оборони України, як представника органу, уповноваженого управляти державним майном; визнано вимоги ПП «Поділля-2008» в розмірі 240 217,33 грн основної заборгованості та 21020,00 грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 01.08.2021; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ткачука О.В.

12.02.2021 на веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Івано-Франківської області провадження у справі №909/965/20 про банкрутство ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2021, постановленою за результатами попереднього засідання, постановлено вважати такими, що визнані судом вимоги кредиторів, які підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»:

- ОСОБА_1 у розмірі 475254 грн 29 коп. та 4540 грн 00 коп. судового збору;

- ОСОБА_2 у розмірі 276106 грн 56 коп.;

- ОСОБА_3 у розмірі 431037 грн 98 коп. та 4540 грн 00 коп. судового збору;

- ОСОБА_4 у розмірі 221001 грн 92 коп.;

- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області у розмірі 4925478грн 70 к. та 4540 грн 00 коп. судового збору;

- ОСОБА_5 у розмірі 250533 грн 55 к.;

- Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до у розмірі 15272 грн 98 к. та 4540 грн 00 коп. судового збору;

- Івано-Франківського обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у розмірі 28414 грн 65 коп. та 4540 грн 00 коп. судового збору;

- ОСОБА_6 у розмірі 307883 грн 63 коп.;

- Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області у розмірі 122156691 грн 70 к. та 9080 грн 00 к. судового збору;

- Приватного підприємства "Енергія Захід" у розмірі 151891 грн 80 к. та 4540 грн 00 к. судового збору;

- ОСОБА_7 у розмірі 119971 грн 61 к.;

- ОСОБА_8 у розмірі 285577 грн 65 к. та 4540 грн 00 к. судового збору;

- ОСОБА_9 у розмірі 307692 грн 00 к. та 4540 грн 00 к. судового збору;

- ОСОБА_10 у розмірі 18511 грн 02 к.;

- Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у розмірі 321475 грн 87 к. та 4540 грн 00 к. судового збору;

- Державної екологічної інспекції у Тернопільській області у розмірі 1841388 грн 26 к. та 4540 грн 00 к. судового збору.

Також цією ухвалою призначено підсумкове засідання.

В подальшому строк процедури розпорядження майном у справі неодноразово продовжувався, зокрема ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2023, від 17.10.2023, від 23.04.2024, від 03.10.2024, від 23.04.2025.

Також впродовж розгляду справи суд здійснював розгляд заяв кредиторів про визнання грошових вимог до боржника, поданих після спливу строку, передбаченого у ч.1 ст.45 КУзПБ.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2023 відсторонено арбітражного керуючого Ткачука О.В. від виконання повноважень розпорядника майна ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2023 призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Нестіну Олену Володимирівну.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.2025 відсторонено арбітражного керуючого Нестіну О.В. від виконання повноважень розпорядника майна ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» та здійснено запит для визначення автоматизованою системою кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.

За результатами проведених судом неодноразових запитів в Автоматизованій системі з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України та на підставі заяви від 04.12.2025 (вх. №19938/25 від 04.12.2025) ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2026 розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Святецького Дмитра Вікторовича; встановлено арбітражному керуючому Святецькому Д.В. оплату послуг у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень; зобов`язав арбітражного керуючого Святецького Д.В. організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів, на яких визначитись з подальшою процедурою стосовно боржника; та провести аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, який подати суду; розгляд справи призначено на 25.03.2026.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2026 відкладено розгляд справи та відкладено клопотання розпорядника майна про продовження строку процедури розпорядження майном на 22.04.2026 у зв`язку із невиконанням вимог суду щодо проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів з метою вирішення подальшої судової процедури у справі.

22.04.2026 розпорядник майна подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи: звіту арбітражного керуючого Святецького Д.В. про виконання повноважень (діяльність) розпорядника майна ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» у справі №909/965/20 станом на 21.04.2026, листа №220/73/865 від 30.03.2026 Головного управління оборонних активів Міністерства оборони України, запиту №01-32/102 від 21.04.2026 з доказами направлення Міністерству оборони України та Головному управлінню оборонних активів Міністерства оборони України щодо погодження (схвалення) плану санації боржника; плану санації ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»; реєстру кредиторів боржника станом на 20.04.2026; звіту за результатами аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення наявності або відсутності ознак неплатоспроможності, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування неплатоспроможності та варіанти шляхів виходу з кризового стану ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», затвердженого розпорядником майна та директором ПП «Центр антикризових технологій» 20.04.2026.

22.04.2026 Міністерство оборони України подало суду додаткові пояснення у справі про доцільність запропонувати кредиторам розглянути можливість укладення мирової угоди або переходу до процедури санації боржника.

Ухвалою від 22.04.20206 суд повідомив учасників справи про банкрутство, що судове засідання відкладено на 20.05.2026.

12.05.2026 ГУ ДПС в Івано-Франківській області подало суду додаткові пояснення у справі, в яких викладено заперечення щодо запропонованого плану санації боржника.

20.05.2026 розпорядник майна подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи звіту про виконання повноважень розпорядника майна станом на 20.05.2026 та листів: №220/73/1141 від 22.04.2026 Головного управління оборонних активів Міністерства оборони України, №220/73/1399 від 14.05.2026 Головного управління оборонних активів Міністерства оборони України, №39 від 06.05.2026 ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», №926-03-1854 від 23.04.2026 ФДМУ та №01-32/136 від 12.05.2026 розпорядника майна, адресованого боржнику.

Постановляючи оскаржену ухвалу від 21.05.2026, місцевий господарський суд, керувався такими висновками:

- боржник ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» входить до структури Міністерства оборони України, є частиною допоміжної інфраструктури оборонного сектору, входить до системи військових лісових господарств Міністерства оборони України і функціонує в інтересах обороноздатності, забезпечує ресурси для Збройних Сид України;

- частиною 3 ст. 96 КУзПБ встановлено, що рішення про санацію боржника та погодження плану санації приймається органом виконавчої влади, проте рішення про санацію ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» станом на момент постановлення ухвали відповідним органом не прийнято;

- у справі має місце закінчення строку розпорядження майном 10.10.2025, зокрема, ухвалою суду 23.04.2025 продовжено строк процедури розпорядження майном боржника ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» у справі №909/965/20 на 170 днів;

- в порушення приписів ст.49 КУзПБ з 11.10.2025 та станом на момент постановлення ухвали зборами кредиторів рішення щодо подальшої судової процедури щодо боржника так і не прийнято, як і не прийнято рішення про продовження строку розпорядження майном боржника;

- процедура розпорядження майном у справі є надзвичайно довготривалою, яка розпочата ще у 2021 році, тобто триває понад 4 роки;

- частиною 3 ст.49 КУзПБ визначено, що в підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: - ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків (процедура триває з 2021 року, збори кредиторів питання не вирішували); - ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами ( рішення органу виконавчої влади відсутнє , план санації заперечується кредитором , схвалення зборів - відсутнє);-постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ( не може застосовуватись); - ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство;

- відповідно до п.9 ч.1 ст.90 КУзПБ, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, окрім наведених у цій статті, і в інших випадках, передбачених законом;

- за змістом п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору;

- хоча норми п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ та п.2 ч.1 ст.231 ГПК України і не містять прямої вказівки на закриття провадження у справі про банкрутство з підстав обмеження у застосуванні подальших (після процедури розпорядження майном) процедур санації/ліквідації, проте застосування цих норм як підстав для закриття провадження у справі про банкрутство узгоджується із передбаченою законодавцем в ч. 1 ст. 49 КУзПБ можливістю закрити провадження у справі про банкрутство у процедурі розпорядження майном через встановлені в пункті 2 розділу ІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону №145-ІХ обмеження у застосуванні подальших (після процедури розпорядження майном) судових процедур (стаття 49 Кодексу); аналогічна правова позиція, щодо можливості закриття судами провадження у справах про банкрутство боржників - державних підприємств, наведена у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 917/1230/15 з посиланням на висновки в постанові Верховного Суду, ухваленій у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 та у постанові від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817;

- суд може надати перевагу такій формі закінчення процедури розпорядження майном, як закриття провадження у справі про банкрутство у випадках неможливості введення санації (в спірному випадку - відсутність прийняття рішення відповідним органом) та неможливості відкриття ліквідаційної процедури;

- враховуючи те, що: - у встановленому законом порядку не було прийнято рішення про введення процедури санації щодо боржника, а застосування процедури ліквідації є неможливим з огляду на те, що боржник є державним підприємством, яке належить до оборонно-промислового комплексу та має стратегічне значення для держави; - провадження у справі про банкрутство ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» перебуває на стадії розпорядження майном боржника тривалий час; - відсутність прийняття рішення відповідного органу про введення процедури санації щодо боржника у справі; наявними є підставм для закриття провадження у справі;

- встановлений судом обсяг виконання арбітражним керуючим Святецьким Д.В. повноважень розпорядника майна боржника у даній справі за період з 25.02.2026 по 21.04.2026 відповідає розміру нарахованої ним винагороди за вказаний період у сумі 47 805,56 грн., а отже, звіт арбітражного керуючого Святецького Д,В, в частині нарахування грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна в сумі 47 805,56 грн підлягає затвердженню;

- понесені арбітражним керуючим витрати в процедурі розпорядження майном в розмірі 25 739,45 грн не підтверджені доказами, рішення зборів кредиторів про їх схвалення не надано, а отже у суду відсутні правові підстави для їх затвердження на момент постановлення ухвали.

Узагальнені доводи апелянта (боржника) та пояснення інших учасників справи про банкрутство

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржувану ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права за невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи.

Апелянт покликається на такі доводи:

- норми ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства містить чіткий перелік підстав для закриття провадження у справі про банкрутство та п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК містить чіткий перелік підстав для закриття провадження у справі, однак в порушення зазначених норм судом першої інстанції безпідставно закрито провадження у справі;

- на день закриття провадження у справі загальний розмір вимог кредиторів ДП «Івано- Франківський військовий ліспромкомбінат» складає 133 366 502,10 грн;

- відповідно до ч.6 ст. 30 КУзПБ, звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором;

- звіт арбітражного керуючого Святецького Дмитра Вікторовича в частині нарахування грошово винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Приватного підприємства "Поділля-2008" з період з 25.02.2026 по 21.04.2026 в сумі 47 805,56 грн не виносився на розгляд комітету кредиторів і відповідно не був схвалений комітетом кредиторів;

- в 2026 році збори кредиторів взагалі не скликались;

- в порушення ч.6 ст. 30 КУзПБ суд першої інстанції безпідставно затвердив звіт арбітражного керуючого Святецького Д.В. в частині нарахування грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна з період з 25.02.2026 до 21.04.2026 в сумі 47 805,56 грн.;

- в силу імперативної процесуальної норм (ч.6 ст.30 КУзПБ) звіти повинні були бути розглянуті на засіданні комітету кредиторів, та схвалені комітетом кредиторів, доказів чого матеріали справи не містять;

- суд першої інстанції припустився порушення означених норм процесуального права, які виразилися безпідставному затвердженні звіту арбітражного керуючого Святецького Д.В. в частині нарахування грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна в період з 25.02.2026 до 21.04.2026 в сумі 47 805,56 грн. без розгляду звіту арбітражного керуючого на комітеті кредиторів, та безпідставному закритті провадження у справі № 909/965/20 про банкрутство Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»;

- строк, на який було продовжено процедуру розпорядження майном закінчився і не був продовжений з об`єктивних причин, оскільки після відсторонення розпорядника майна Нестіної О.В. суд досить довго не міг призначити арбітражного керуючого у справі, адже багато арбітражних керуючих відмовилось від участі в справі, а після призначення арбітражного керуючого Святецького Д.В. змінився склад суду і, в зв`язку з цими обставинами, не було продовжено процедуру розпорядження майном;

- ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» в процедурі розпорядження майном здійснює господарську діяльність а саме : на цей час у ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» наявні договори оренди, укладені через фонд держмайна, при цьому загальні поступлення від надання в оренду приміщень та послуг складають 175 174,00,00грн.; в період з 01.01.2026 до 31.05.2026 було надано послуг по виготовленню тари для потреб ЗСУ на суму – 394 641,00 грн., поступило коштів- 375 196,00грн., ведеться робота по підписанню нових договорів на послуги для ЗСУ; повністю погашено заборгованість по заробітній платі і відрахування в бюджет; почали погашати поточну заборгованість по ПДВ;

- закриваючи провадження у справі про банкрутство та припиняючи дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції фактично паралізував діяльність підприємства, яке у військовий час виконує оборонні замовлення;

- в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції безпідставно зазначив, що хоча норми п.9 ч.1 ст.90 КУзПБ та п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України і не містять прямої вказівки на закриття провадження у справі про банкрутство підстав обмеження у застосуванні подальших (після процедури розпорядження майном) процедур санації/ліквідації, проте застосування цих норм як підстав для закриття провадження у справі про банкрутство узгоджується із передбаченою законодавцем в ч. 1 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства можливістю закрити провадження у справі про банкрутство у процедурі розпорядження майном через встановлені в пункті 2 розділу ІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону № 145-ІХ обмеження у застосуванні подальших (після процедури розпорядження майном) судових процедур (стаття 49 Кодексу); вказане твердження суду першої інстанції не відповідає дійсності і суперечить матеріалам справи, оскільки арбітражним керуючим Святецьким Д.В. складено план санації та направлено для погодження Міністерства оборони України та Головного управління оборонних активів Міністерства оборони України, направлено запит № 01-32/102 від 21.04.2026 на адресу Міністерства оборони України та Головного управління оборонних активів Міністерства оборони України щодо погодження (схвалення) плану санації ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

У клопотанні про розгляд справи без його участі арбітражний керуючий Святецький Д.В. просить суд задовольнити апеляційну скаргу із врахуванням таких аргументів:

- за період з 25.02.2026 (дати призначення розпорядником майна) по 21.05.2026 (дату закриття провадження у справі), тобто майже за 3 календарних місяці було вчинено такі дії (заходи): прийнято документи від попереднього розпорядника майна; ознайомлено з матеріалами справи №909/965/20 в приміщенні суду першої інстанції; здійснено виїзд за місцезнаходженням боржника з метою огляду майна боржника; направлено запити до боржника щодо отримання інформації та документів щодо здійснення боржником поточної діяльності; копії договорів оренди, зберігання тощо; направлено запит до Міністерства оборони України щодо надання інформації щодо прийняття рішень в наданні державної підтримки ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»; щодо розроблення заходів спрямовані на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов`язань боржника; щодо можливість застосування до боржника процедури санації чи ліквідації; щодо пропозицій заходів відновлення платоспроможності боржника (зокрема надання фінансової допомоги; виконання зобов`язання боржника третіми особами; виконання зобов`язань боржника власником боржник; продаж частини майна, тощо); здійснено аналіз фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» та його майнового стану (фінансовий аналіз); розроблено план санації Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»; направлено запит до Міністерства оборони України та Головного управління оборонних активів Міністерства оборони України щодо погодження (схвалення) плану санації ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»;

- розроблений план санації боржника було направлено на погодження (схвалення) до Міністерства оборони України та Головного управління оборонних активів Міністерства оборони України, у відповідь було отримано лист від 14.05.2026 із зауваженнями, як було взято до доопрацювання;

- поряд з цим, розпорядник майна подав до суду клопотання за вх. №2669/26 від 25.03.2026 про продовження процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання, яке не було розглянуто судом;

- при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не враховано положення пункту 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, яким установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки, зокрема, виконання плану санації (у тому числі якщо провадження у справі про банкрутство продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") чи реструктуризації боргів боржника, та погашення боргів боржника; таким чином, наявні були достатні правові підстави щодо продовження строку процедури розпорядження майном;

- у зв`язку із розробленням плану санації та направленням його на погодження (схвалення) до Міністерства оборони України з метою економії часу та мінімізацією витрат грошових коштів, необхідних для організації та проведення таких зборів, було прийнято рішення про скликання зборів кредиторів після погодження плану санації.

У поясненнях від 08.09.2026 Міністерство оборони України зазначило, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається порушень інтересів Міністерства оборони України, а отже відсутні підстави для підтримання апеляційної скарги Державного підприємства “Івано-Франківський військовий лісокомбінат”.

Крім того, визнання підприємства банкрутом може мати негативні наслідки, як для підприємства, так і для Міністерства оборони України та призвести до неконтрольованого продажу державного майна в процедурі банкрутства.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» у зв`язку зі значною тривалістю процедури розпорядження майном, відсутністю рішення органу, уповноваженого управляти державним майном, та зборів кредиторів про подальший рух справи про банкрутство.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Кодексом України з процедур банкрутства передбачено, зокрема, статтею 6, передбачено, що щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до ч.4 ст.6 КУзПБ під час здійснення судових процедур щодо боржника з метою зменшення строків провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) господарський суд керується принципом процесуальної економії.

Відповідно до ч.1 ст.44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

При цьому, санація - система заходів, передбачених цим Кодексом, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою відновлення платоспроможності боржника, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів (ст.1 КУзПБ).

У ч.1 ст.49 КУзПБ передбачено, що у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.49 КУзПБ до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:

схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;

подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.49 КУзПБ у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:

ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;

ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;

постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, у підсумковому засіданні суду із врахуванням всіх обставин справи та рішення зборів кредиторів, суд зобов`язаний або встановити неплатоспроможність боржника і перейти до ліквідаційної процедури, або перейти до процедури санації, продовжити строк процедури розпорядження майном чи закрити провадження у справі.

Як встановлено з матеріалів справи, боржником є державне підприємство, яке відноситься до сфери управління Міністерства оборони України.

ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» входить до структури Міністерства оборони України, є частиною допоміжної інфраструктури оборонного сектору, входить до системи військових лісових господарств Міністерства оборони України і функціонує в інтересах обороноздатності, забезпечує ресурси для Збройних Сил України.

Особливості банкрутства державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, передбачено у статті 96 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч.3 ст.96 КУзПБ органи виконавчої влади приймають рішення щодо:

доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам;

розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов`язань;

проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації;

доцільності виключення відповідних суб`єктів господарювання з переліку підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та застосування до них процедури санації чи ліквідації.

Відповідно до ч.4 ст.96 КУзПБ державні підприємства та господарські товариства у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, подають на розгляд кредиторів план санації, погоджений з органом (суб`єктом), уповноваженим управляти державним майном.

В оскарженій ухвалі суд першої інстанції дійшо висновку про те, що хоча норми п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ та п.2 ч.1 ст.231 ГПК України і не містять прямої вказівки на закриття провадження у справі про банкрутство з підстав обмеження у застосуванні подальших (після процедури розпорядження майном) процедур санації/ліквідації, проте застосування цих норм як підстав для закриття провадження у справі про банкрутство узгоджується із передбаченою законодавцем в ч. 1 ст. 49 КУзПБ можливістю закрити провадження у справі про банкрутство у процедурі розпорядження майном через встановлені в пункті 2 розділу ІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону №145-ІХ обмеження у застосуванні подальших (після процедури розпорядження майном) судових процедур (стаття 49 Кодексу).

Слід звернути увагу на те, що до статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, яка регулює підстави закриття провадження у справі, було внесено зміни Законом № 3291-IX від 28.07.2023 та Законом № 3723-IX від 22.05.2024, внаслідок чого можливість закриття провадження у справі, окрім наведених у цій статті, і в інших випадках, передбачених законом, встановлено у п.14 ч.1 ст.90, а не у п.9 ч.1 ст.90 КУзПБ, як помилково вказує суд першої інстанції в оскарженій ухвалі.

Також, місцевий господарський суд врахував правові висновки щодо можливості закриття судами провадження у справах про банкрутство боржників - державних підприємств, наведені у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №917/1230/15 з посиланням на висновки в постанові Верховного Суду, ухваленій у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 та у постанові від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817.

Так, у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №917/1230/15 викладено такі висновки:

«Врахувавши приписи наведених вище норм, надавши оцінку наявним у справі доказам, беручи до уваги, що провадження у справі № 917/1230/15 про банкрутство ДП «Лохвицький спиртовий комбінат триває понад чотири роки на стадії розпорядження майном і за цей період, зокрема, з моменту порушення справи та до моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства у справі не укладено мирової угоди в процедурі розпорядження майном, а чинна редакція Кодексу України з процедур банкрутства не передбачає такого інституту у процедурі банкрутства як мирова угода; норми Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлюють обмеження в застосуванні процедур санації та ліквідації щодо державних підприємств протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, а також те, що чинний у справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом, включені до реєстру згідно з ухвалою попереднього засідання у справі про банкрутство і не можуть бути задоволені понад чотири роки через дію мораторію у справі про банкрутство, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі про банкрутство ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" відповідно до ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, загальних процесуальних норм (п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України) та ст. 6 Конвенції.”

Однак, вказані правові висновки не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, адже встановлені в Законі України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" обмеження щодо застосування судових процедур санації та ліквідації до державних підприємств діяли протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом (до 20.10.2022) і не поширюються на правовідносини, що виникли після закінчення цього строку.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.07.2026 у справі № 910/9426/25.

У листі Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» №327 від 06.04.2026 (а.с.134-135, том 34) у відповідь на запит Головного управління оборонних активів Міністерства оборони України від 25.03.2026 боржник повідомив, що підприємство залучене до виконання державних оборонних замовлень та контрактів. Окрім того, боржник повідомив, що з 18.06.2024 до 09.08.2024 проведено внутрішній аудит діяльності ДП «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» і встановлено, що основним зобов`язанням підприємства є податковий борг, і рекомендовано клопотати перед органом управління майном боржника про розроблення та затвердження плану санації щодо можливого відстрочення, розстрочення чи прощення боргу або його частини, вжиття інших заходів відновлення підприємства, що не суперечать вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.

Листом №73/528-сл від 10.04.2026 Головне управління оборонних активів Міністерства оборони України повідомило Західний територіальний юридичний відділ про те, що з урахуванням участі Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» у виконанні державного оборонного замовлення, доцільним є запропонувати кредиторам розглянути можливість укладення мирової угоди у справі №909/965/20, а у разі відмови від такої пропозиції – перейти до судової процедури санації.

22.04.2026 Міністерство оборони України подало суду першої інстанції додаткові пояснення у справі про доцільність запропонувати кредиторам розглянути можливість укладення мирової угоди або переходу до процедури санації боржника.

Таким чином, під час розгляду справи в суді першої інстанції, орган, уповноважений управляти майном боржника висловив позицію щодо можливості укладення мирової угоди або переходу до процедури санації боржника.

Як прослідковується з матеріалів справи, стадія розпорядження майном Державного підприємства “Івано-Франківський військовий лісокомбінат” станом на дату постановлення оскарженої ухвали дійсно тривала вже понад п`ять років і розпорядник майна не виконав вимоги ухвали суду щодо скликання зборів кредиторів для прийняття рішення щодо подальшого руху справи про банкрутство.

Разом з цим, слід врахувати, що арбітражного керуючого Святецького Д.В. було призначено розпорядником майна у справі лише 25.02.2026, після здійснення судом неодноразових запитів в Автоматизованій системі з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Таким чином, станом на дату постановлення оскарженої ухвали про закриття провадження у справі — 21.05.2026, арбітражний керуючий виконував повноваження розпорядника майна Державного підприємства “Івано-Франківський військовий лісокомбінат” неповні три місяці, і за цей період виконав ряд необхідних для визначення подальшого руху справи заходів, здійснення яких потребувало певного часу, зокрема, провів аналіз фінансово-господарської діяльності та майнового стану підприємства-боржника, розробив план санації боржника.

Відповідно до ч.3 ст. 96 КУзПБ рішення про санацію боржника та погодження плану санації приймається органом виконавчої влади.

З метою дотримання цієї вимоги Кодексу розпорядник майна направив запит до Міністерства оборони України та Головного управління оборонних активів Міністерства оборони України щодо погодження (схвалення) плану санації ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» і отримав відповідь про необхідність додаткового часу для вивчення питання погодження плану санації.

Так, 22.04.2026 розпорядник майна подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи:

звіту арбітражного керуючого Святецького Д.В. про виконання повноважень (діяльність) розпорядника майна ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» у справі №909/965/20 станом на 21.04.2026,

листа №220/73/865 від 30.03.2026 Головного управління оборонних активів Міністерства оборони України,

запиту №01-32/102 від 21.04.2026 з доказами направлення Міністерству оборони України та Головному управлінню оборонних активів Міністерства оборони України щодо погодження (схвалення) плану санації боржника;

плану санації ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»;

реєстру кредиторів боржника станом на 20.04.2026;

звіту за результатами аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення наявності або відсутності ознак неплатоспроможності, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування неплатоспроможності та варіанти шляхів виходу з кризового стану ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», затвердженого розпорядником майна та директором ПП «Центр антикризових технологій» 20.04.2026.

Колегія суддів критично оцінює доводи розпорядника майна щодо недоцільності скликання зборів кредиторів (задля економії коштів, що потрібні на їх скликання) до моменту схвалення плану санації боржника в Міністерстві оборони України, адже обов`язок скликати збори кредиторів на розпорядника майна покладено ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2026.

Проте, зважаючи, що арбітражний керуючий Святецький Д.В. подав суду клопотання (вх. №2669/26 від 25.03.2026) про продовження процедури розпорядження майном і таке клопотання не було розглянуте, беручи до уваги, що станом на дату постановлення оскарженої ухвали розроблений план санації боржника перебував на погодженні органу управління майном боржника, колегія суддів апеляційної інстанції вважає передчасним висновок місцевого господарського суду про закриття провадження у справі, з огляду на відсутність рішення зборів кредиторів щодо подальшого руху справи про банкрутство.

Відповідно, передчасним є затвердження судом звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату оплати послуг за виконання повноважень розпорядника майном у справі, який не був предметом розгляду на засідання комітету кредиторів.

Таким чином, доводи боржника, викладені в апеляційній скарзі щодо передчасності закриття провадження у справі є обґрунтованими та підтверджуються в матеріалах справи.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, вимоги апеляційної скарги слід задовольнити, оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.86, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Державного підприємства “Івано-Франківський військовий лісокомбінат” від 04.06.2026 (вх. №01-05/1804/26 від 05.06.2026) – задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2026 у справі №909/965/20 – скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повну постанову складено 21.09.2026.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua