Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №152/632/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/632/26

2/152/712/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Роздорожної А.Г.,

за участі секретаря судового засідання Бабиної І.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс»

до ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором

учасники справи не викликалися

після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Представник позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 9293,16 грн та судові витрати.

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копію заяви про надання кредитних коштів, копію графіку платежів, копію заяви на надання/перерахування кредитних коштів, копію анкети позичальника, копію інформаційної довідки, копію підтвердження перерахування коштів, копію договору про відступлення прав вимоги, копію витягу, копії платіжних доручень.

3. 15 червня 2026 року від представника відповідачки – адвоката Кришини А.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона заперечила проти задоволення позову та зазначила, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження виникнення та розміру заборгованості. Представник відповідачки вказала, що надані позивачем графік платежів та витяг із додатка до договору про відступлення права вимоги не підтверджують фактичного отримання відповідачкою кредитних коштів, руху коштів за рахунком, здійснених платежів та наявності заявленої заборгованості. Також позивачем не надано детального розрахунку заборгованості та доказів щодо виникнення прострочення. У кредитній історії відповідачки відсутня інформація про спірний кредитний договір. Крім того, представник відповідачки посилалася на сплив позовної давності, зазначивши, що строк дії кредитного договору закінчився 10 жовтня 2015 року, тоді як із позовом позивач звернувся 22 квітня 2026 року. При цьому позивачем не наведено поважних причин пропуску позовної давності та не заявлено клопотання про її поновлення. З огляду на викладене представник відповідачки просила застосувати наслідки спливу позовної давності, у задоволенні позову відмовити повністю та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн (а.с.38-41).

4. 6 липня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначив, що доводи представника відповідачки щодо недоведеності розміру заборгованості є необґрунтованими, оскільки її розмір підтверджується витягом із додатка до договору про відступлення права вимоги. Також представник позивача вказав, що відповідачкою не надано доказів на спростування заявленої суми заборгованості. Щодо позовної давності представник позивача зазначив, що її перебіг був продовжений на період дії карантину, а в подальшому зупинений на період дії воєнного стану, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду в межах строків позовної давності. Посилаючись на наведене, представник позивача просив позов задовольнити повністю, а доводи відзиву залишити без задоволення (а.с.53-55).

5. 14 липня 2026 року від представника відповідачки – адвоката Кришини А.М. надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких вона зазначила, що доводи позивача не спростовують заперечень відповідачки. Позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, виписки по рахунку, детального розрахунку заборгованості та доказів фактичного руху коштів, а витяг із додатка до договору про відступлення права вимоги не підтверджує належним чином розмір заборгованості. Також представник відповідачки заперечила проти доводів позивача щодо позовної давності та зазначила, що трирічний строк позовної давності за кредитним договором закінчився 11 жовтня 2018 року, а доказів його переривання, зупинення чи поновлення позивачем не надано. З огляду на викладене представник відповідачки просила застосувати наслідки спливу позовної давності, у задоволенні позову відмовити повністю та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу (а.с.61-63).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

6. В прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розгляд справи провести без його участі (а.с.5 на звороті).

7. 30 липня 2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (а.с.28).

8. 3 червня 2026 року від представника відповідачки – адвоката Кришини А.М. надійшла заява про вступ у справу як представника (а.с.35).

9. 6 липня 2026 року від представника позивача надійшло клопотання про зменшення судових витрат (а.с.56-58).

10. 14 липня 2026 року від представника відповідачки – адвоката Кришини А.М. надійшли заперечення на клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, у яких вона просить відмовити у задоволення цього клопотання (а.с.65-66).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

11. Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду оригіналу документу, який підтверджує сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (а.с.26).

12. Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачці запропоновано надати в строк до 6 серпня року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачу строк до 20 серпня 2026 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.32).

13. Копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачці за адресою, що вказана в позові (а.с.33). Згідно з інформацією, наданою виконавчим комітетом Шаргородської міської ради від 28 квітня 2026 року, відповідачка значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25). Поштову кореспонденцію, що була надіслана відповідачці за цією адресою, остання отримала особисто 9 травня 2026 року (а.с.34).

14. Таким чином, судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення відповідачки про розгляд справи та реалізації нею права судового захисту своїх прав та інтересів.

15. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

16. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

17. Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом.

18. Згідно з копією заяви №003-01779-101012 від 10 жовтня 2012 року та інформаційної довідки про кредит від 10 жовтня 2012 року, між Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» та відповідачкою було укладено кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 30000 грн, строком на 36 місяців. Розмір процентної ставки становить 9,99% річних, процентна ставка є фіксованою. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,49% в місяць (а.с.7,11).

19. Відповідно до копії графіку платежів, який є додатком №1 до заяви №003-01779-101012 від 10 жовтня 2012 року, кінцевий строк повернення кредиту – 10 жовтня 2015 року, абсолютне значення подорожчання кредиту – 42531,94 грн (а.с.8).

20. Згідно з копією заяви про надання/перерахування кредитних коштів від 10 жовтня 2012 року, відповідачка просила здійснити надання кредитних коштів, відповідно до умов кредитного договору №003-01779-101012 від 10 жовтня 2012 року у сумі 30000 грн шляхом їх зарахування на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий в ПАТ «КБ «НАДРА», код Банку 380764 (а.с.9).

21. Відповідно до копії анкети позичальника, відповідачка 10 жовтня 2012 року вказала свої персональні дані, суму бажаного кредиту та рівень свого доходу з метою отримання кредиту (а.с.10).

22. Відповідно до копії документу №1 від 11 жовтня 2012 року ПАТ «КБ «Надра» (Регіональне відділення) перерахувало відповідачці на рахунок № НОМЕР_1 суму у розмірі 30000 грн, згідно з умовами кредитного договору №003-01779-101012 від 10 жовтня 2012 року (а.с.12).

23. Згідно з копією договору №2253/к від 2 червня 2020 року про відступлення прав вимоги, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс», банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до: позичальників фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) тощо, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору(а.с.13-15).

24. Відповідно до копії витягу, додатку №1 до договору №2253/К, ПАТ «Дельта Банк» передало, а ТОВ «Профіт Файненс» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №003-01779-101012 від 10 жовтня 2012 року на загальну суму 8834,66 грн. (а.с.16).

25. Згідно з копією платіжного доручення №48 від 26 травня 2020 року, ТОВ «Профіт Файненс» перерахувало АТ «Дельта Банк» грошові кошти у розмірі 1800000 грн за придбаний актив (а.с.17).

26. Відповідно до копії платіжного доручення №49 від 27 травня 2020 року, ТОВ «Профіт Файненс» перерахувало АТ «Дельта Банк» грошові кошти у розмірі 688200 грн за придбаний актив (а.с.18).

V. Оцінка Суду.

27. Згідно з статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

28. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

29. Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

30. Згідно зі статтями 610, 629 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

31. Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

32. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

33. Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

34. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

35. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором та відповідачкою.

36. Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» до банківських послуг належать: 1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу); 3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів. Перелік фінансових послуг, що банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладення агентських договорів, встановлюється Національним банком України. Банк надає фізичним та юридичним особам послуги з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі та безготівковій формі з одночасним зарахуванням валютних цінностей на їхні рахунки відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції". Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо: 1) інвестицій; 2) випуску власних цінних паперів; 3) випуску, розповсюдження та проведення лотерей; 4) зберігання цінностей (у тому числі щодо обліку і зберігання цінних паперів та інших коштовностей, конфіскованих (заарештованих) на користь держави та/або визнаних безхазяйними) або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; 5) інкасації коштів та перевезення валютних цінностей; 6) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій); 7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг. Банк має право вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.

37. В постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/564/18, вказано, що доказами які підтверджують наявність заборгованості та підтверджують її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

38. Згідно пункту 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Поставою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій.

39. У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 4 липня 2018 року № 75 закріплена аналогічна норма за змістом. Однак, представником позивача на підтвердження позовних вимог до позову додано лише графік платежів (а.с.8), без виписки про рух коштів по рахунку. Аналізуючи вказаний документ, вартість кредиту для відповідачки станом на момент укладення договору склала загальну суму 42531,94 грн, яка включає: 30000 грн тіла кредиту, 4839,94 грн - нарахованих за період з 10 жовтня 2012 року по 10 жовтня 2015 року відсотків та 37692 грн витрат за обслуговування кредитної заборгованості. Як видно з таблиці орієнтовних щомісячних платежів, щомісячна плата за обслуговування кредитної заборгованості розраховується як процент від суми кредиту, сплачується щомісячно у гривнях у складі ануїтетних платежів. Дана послуга включає в себе розрахунок та надання позичальнику інформації про стан його заборгованості по кредиту, інформування про виникнення простроченої заборгованості, формування та надання виписок по рахунку, надання консультацій, тощо (а.с.11). Сам по собі графік платежів не може слугувати доказом виникнення та існування між первісним кредитором та ОСОБА_1 кредитних відносин. Тільки виписка по рахунку може містити точну інформацію про заборгованість по тілу кредиту та по процентах, а також про суми погашення відповідачкою кредитної заборгованості.

40. З наданих представником позивача документів неможливо з`ясувати скільки саме відповідачка сплатила коштів на погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, а також коли саме вона перестала виконувати свої зобов`язання за кредитним договором. Відтак перевірити нараховані до стягнення суми не представляється можливим.

41. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

42. Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

43. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

44. Згідно з частиною другою статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

45. Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

46. Відповідно до статей 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

47. Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

48. Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

49. Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на звернення до суду з позовною заявою, тобто можливості реалізувати своє порушене право.

50. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 2 квітня 2020 року.

51. Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 2 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

52. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року. Надалі

53. Законом України від 8 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року. Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і тривав до 4 вересня 2025 року, а саме після набрання чинності Закону України «Про внесення зміни до розділу «прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

54. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 2 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі на строк дії воєнного стану.

55. Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору кінцевий строк виконання відповідачкою зобов`язань настав 10 жовтня 2015 року, а тому перебіг загальної позовної давності розпочався 11 жовтня 2015 року та закінчився 11 жовтня 2018 року. На момент набрання чинності Законом України №540-IX від 30 березня 2020 року, яким було продовжено строки позовної давності на період дії карантину, позовна давність за вимогами позивача вже спливла. Отже, положення щодо продовження та зупинення перебігу позовної давності на період карантину та воєнного стану не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

57. Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З цих підстав,

Керуючись статтями 137, 141, 259, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 526, 610, 628, 629, 634, 1048 ЦК України, статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89 ЦПК України, Суд, -

у х в а л и в :

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(частина третя статті 354 ЦПК України).

Повне рішення суду складено 21 вересня 2026 року.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс», 79037, вул. Богдана Хмельницького, 212, офіс 413, в м. Львів, код ЄДРПОУ 43160452.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: адвокат Кришина Альона Миколаївна, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №001127, видане на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області від 17 липня 2024 року №7/24, діє на підставі ордеру серії АВ №1306747 від 2 червня 2026 року.

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА