Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №280/6381/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №280/6381/26

Суддя: Семененко Я.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/6381/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року (суддя Лазаренко М.С.) у справі № 280/6381/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати РІШЕННЯ Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.05.2026 П/С № 923210123858 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за померлу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 в розмірі двомісячної пенсії, яку вона отримувала на момент смерті, відповідно до статті 53 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

В обгрунтування заявлених вимог посилалась на те, що позивач є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Токмак Запорізької області, що на момент її смерті було тимчасово окупованим. Позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату допомоги на поховання та надала всі необхідні документи, зокрема свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 та витяг з ДРАЦС про смерть № НОМЕР_4 . Однак, позивачу було відмовлено у такій виплаті, оскільки ОСОБА_2 за життя не зверталася до органів ПФУ із заявою щодо продовження (поновлення) виплати пенсії та не надавала повідомлення про неодержання виплат від органів рф, як того вимагає п. 14-4 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-IV.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Судом першої інстанції зазначено, що призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера.

Закон № 1058-IV не містить жодних застережень, обмежень, заборон виплати допомоги особам, які здійснили поховання пенсіонера, якому з тих чи інших підстав за життя призупинено виплату пенсії.

Суд зазначив, що позивачка виконала усі умови, визначені Законом № 1058-IV та Порядком № 22-1, у зв`язку із чим підстави для відмови у виплаті спірної допомоги у

відповідача відсутні.

Відтак, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення пенсійного органу про відмову позивачці в оформленні та виплаті допомоги на поховання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що позивачці правомірно відмовлено у виплаті допомоги на поховання, адже ст. 53 Закону №1058 визначено, що така допомога виплачується в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, однак ОСОБА_2 на момент смерті пенсію не отримувала і з заявою про поновлення виплати пенсії до пенсійного органу не зверталась. Крім цього зазначає, що позивачкою не було надано доказів того, що саме вона здійснювала поховання померлої.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 .

Згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про смерть від 01.05.2026 серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Токмак Запорізької області.

Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою, в якій просила виплатити допомогу на поховання померлої пенсіонерки ОСОБА_2 та надала до заяви наступні документи: копію паспорта позивача; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 01.05.2026 серії НОМЕР_3 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 01.05.2026 №00058088980.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 04.05.2026 №923210123858 про відмову у виплаті допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 . Вказане рішення мотивоване тим, що померла пенсіонерка, яка перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та фактично проживала у місті Токмак Запорізької області (тимчасово окупована територія). Згідно з вимогами пункту 14-4 розділу XV Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, виплата пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованих територіях, проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. Оскільки померла за життя не зверталася до органів Пенсійного фонду України із заявою про продовження виплати пенсії та повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, на момент смерті пенсію не отримувала. Відтак, відсутні підстави для виплати допомоги на поховання, розмір якої, відповідно до статті 53 Закону № 1058, розраховується виходячи з розміру пенсії, яку пенсіонер отримував на момент смерті.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Приписами ст. 53 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок №22-1) затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Згідно розділу V цього порядку особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що виплата пенсії на момент смерті пенсіонерки не здійснювалася.

Колегія суддів з`ясувала та скаржником не спростовується, що позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою про виплату їй допомоги на поховання ОСОБА_2 , надавши перелік документів згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку №22-1.

Разом з тим, зі змісту матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 за життя перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058.

Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, жодних застережень, заборон про виплату допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, приписи Закону №1058, зокрема ст. 53 цього закону, не містять. Аргументи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують.

За цих обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову позивачці у виплаті допомоги на поховання є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачкою не було доведено того, що саме вона здійснювала поховання, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки такі обставини не визначалися в оскаржуваному рішенні як підстави для відмови у виплаті допомоги на поховання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року у справі № 280/6381/26 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua