Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №910/6030/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2026 р. Справа№ 910/6030/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Мальченко А.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 (повний текст підписано 29.07.2025)

у справі №910/6030/25 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком»

про стягнення 244 058,69 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - Залізниця) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» (далі - Банк): 236 755,72 грн договірного забезпечення; 5 473,79 грн втрат від інфляції та 1 829,18 грн 3% річних, а всього 244 058,69 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 12.04.2024 Залізницею в особі її філії «Центр забезпечення виробництва» (далі - Філія; покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» (далі - Торговий дім; постачальник) було укладено договір поставки №ЦЗВ-01-01124-01 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах Договору;

- згідно з пунктом 4.2 Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару; строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем;

- пунктом 4.6 Договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару та/або видаткової накладної;

- 18.12.2024 на виконання умов Договору Філією було надіслано на електронну адресу Торгового дому рознарядку від 17.12.2024 №ЦЗВ-20/6622 з дозволом на поставку товару на загальну суму 1 444 800 грн;

- кінцевою датою поставки товару за вказаною рознарядкою є 17.01.2025 включно;

- товар на суму 1 444 800 грн поставлено постачальником з простроченням строку, обумовленого Договором, що підтверджується актами приймання-передачі від 27.01.2025 №02/01 і від 11.02.2025 №03/02;

- відповідно до підпункту 9.3.1 пункту 9.3 Договору при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених пунктом 4.2 Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення; при цьому, постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець;

- Філією було нараховано Торговому дому штрафні санкції (штраф, пеню) та з метою досудового врегулювання спору надіслано претензію від 18.01.2025 №ЦЗВ-20/268;

- згідно з пунктом 11.1 Договору постачальник до підписання Договору зобов`язаний надати забезпечення виконання Договору у вигляді банківської гарантії у розмірі 5%, що становить 236 755,72 грн від вартості Договору; строк дії забезпечення виконання Договору у вигляді банківської гарантії повинен бути дійсним з дня укладання Договору і обов`язково повинен перевищувати строк дії Договору не менше ніж на 1 календарний місяць;

- на виконання розділу 11 Договору Торговий дім надав забезпечення виконання Договору у вигляді безвідкличної та безумовної банківської гарантії від 13.03.2024 №831/24-ГВ, виданої Банком; строк дії банківської гарантії до 01.02.2025 включно; сума банківської гарантії - 236 755,72 грн;

- пунктом 11.8 Договору передбачено, що у разі порушення постачальником умов Договору, а саме невиконання та/або неналежного виконання ним своїх зобов`язань за Договором, у тому числі непоставки товару у термін, встановлений пунктом 4.2 Договору, покупець стягує забезпечення виконання Договору та/або має право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово повідомивши про це постачальника;

- у зв`язку з фактом неналежного виконання постачальником умов Договору в частині поставки товару в строки, обумовлені Договором, що є гарантійним випадком відповідно до умов банківської гарантії, позивач пред`явив до відповідача вимогу від 27.01.2025 №ЦЗВ-20/502 про сплату повної (гарантованої) суми договірного забезпечення (236 755,72 грн), яка отримана Банком 28.01.2025, тобто до закінчення строку дії банківської гарантії, що підтверджується відміткою представника Банка-гаранта про отримання вимоги, скріпленою печаткою; зважаючи на дату отримання вимоги, останнім днем для сплати відповідачем (Банком-гарантом) на користь позивача (бенефіціара) суми банківської гарантії є 04.02.2025;

- 04.03.2025 позивач отримав лист від 26.02.2025 №05-2/02/954, в якому вказано, що на виконання вимог статті 564 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Банком-гарантом до принципала надіслано повідомлення-вимогу про отримання письмової вимоги бенефіціара за банківською гарантією; в листі від 04.03.2025 №05-2/02/954 відповідач зазначив, що у відповідь на повідомлення-вимогу Торговий дім листом від 03.02.2025 №29/01 просив вимогу позивача залишити без задоволення, наголошуючи на тому, що не визнає настання гарантійного випадку;

- окрім того, Банк зазначив про неможливість задоволення вимоги позивача у зв`язку з тим, що Господарським судом міста Києва розглядається справа №911/602/25 за позовом Торгового дому до Залізниці про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, та відсутністю гарантійного випадку;

- в той же час, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №911/602/25 позовну заяву і додані до неї документи повернуто Торговому дому;

- позивач не погоджується з відмовою Банка у задоволенні вимоги Залізниці в особі Філії від 27.01.2025 №ЦЗВ-20/502 та вважає таке рішення безпідставним.

Банк подав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що:

- 22.01.2025 Банком було отримано від Філії вимогу від 27.01.2025 №ЦЗВ-20/502 про настання гарантійного випадку та сплату грошових коштів за банківською гарантією від 13.03.2024 №831/24-ГВ у сумі 236 755,72 грн у зв`язку із невиконанням Торговим домом взятих на себе зобов`язань в частині поставки товару, а саме не поставкою товару на суму 1 444 800 грн;

- на виконання статті 564 ЦК України 28.01.2025 на адресу принципала Банком було надіслано повідомлення-вимогу від 28.01.2025 №03-9/02/444 про отримання вимоги бенефіціара від 27.01.2025 №ЦЗВ-20/502 щодо настання гарантійного випадку та перерахування грошових коштів у сумі 236 755,72 грн;

- на зазначене повідомлення-вимогу 29.01.2025 гарантом від принципала отримано лист від 03.02.2025 вих. №29/02, в якому Торговий дім повідомив, що не визнає настання гарантійного випадку за банківською гарантією від 13.03.2024 №831/24-ГВ та просив Банк відмовити у задоволенні вимоги бенефіціара та гарантував, що в разі звернення Залізниці до суду із позовом Торговий дім вступить у справу на стороні відповідача в як третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та активно буде відстоювати позицію стосовно неправомірності вимоги бенефіціара;

- 19.02.2025 на адресу Банку від Торгового дому надійшов лист від 19.02.2025 №37/02, в якому зазначено про звернення до Залізниці (замовник) про належне виконання постачальником (Торговим домом) взятих на себе зобов`язань за Договором щодо поставки продукції з проханням в досудовому порядку відкликати вимоги з оплати банківських гарантій та приступити до конструктивного діалогу і виконанню договірних зобов`язань;

- на момент звернення бенефіціаром із вимогою до гаранта принципалом - Торговим домом було подано позов до Залізниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Банк, про визнання банківської гарантії від 13.03.2024 №831/24-ГВ такою, що не підлягає виконанню, та дана обставина перешкоджала гаранту розглянути вимогу бенефіціара від 27.01.2025 №ЦЗВ-20/502, але в подальшому вказаний позов принципала було повернуто ухвалою суду;

- гарант листом від 26.02.2025 №05-2/02/954 повідомив позивача про неможливість задовольнити вимогу бенефіціара у зв`язку із наданими поясненнями принципала та у зв`язку з відсутністю гарантійного випадку.

Залізниця подала суду відповідь на відзив, в якій зазначила про таке:

- банківська гарантія є безвідкличною та безумовною, тобто її умови не можуть бути змінені та вона не може бути припинена банком-гарантом згідно з заявою принципала (Торгового дому) без згоди та погодження з бенефіціаром (позивачем);

сам факт поставки товару з порушенням строків, обумовлених Договором, є неналежним виконанням постачальником взятих на себе договірних зобов`язань, за що умовами Договору передбачена відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій та стягнення забезпечення виконання Договору, а також гарантійним випадком, наслідком якого є сплата Банком-гарантом бенефіціару суми забезпечення виконання Договору;

- відповідач зазначає, що відмова у задоволенні вимоги ґрунтувалась виключно на доводах Торгового дому, які були розцінені Банком як причина для прийняття рішення про відсутність гарантійного випадку та відмову у задоволенні вимоги позивача, що є порушенням вимог Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №639;

- безумовність гарантії означає, що банк-гарант зобов`язаний сплатити кошти бенефіціару за першою його вимогою, без будь-яких додаткових документів чи умов, якщо порушено основне зобов`язання, забезпечене гарантією; іншими словами, у разі порушення принципалом своїх зобов`язань, банк-гарант не може перевіряти обставини порушення або заперечувати виплату;

- в провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа №911/900/25 за позовом Залізниці до Торгового дому про стягнення 221 271,12 грн штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань за Договором; ухвалою Господарського суду Київської області від 07.05.2025 у справі №911/889/25 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 04.06.2025.

Банк подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав, що:

на момент отримання вимоги бенефіціара перешкодою Банку розглянути її був розгляд господарської справи №911/602/25 за позовом Торгового дому про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, у Господарському суді міста Києва, тому вимога мала неналежне представлення та не відповідала умовам Положення і відповідач (Банк) був змушений відмовити у її задоволенні; оскільки у справі №911/900/25 триває підготовче засідання та судом не прийнято рішення у справі, настання гарантійного випадку за банківською гарантією від 13.03.2025 №831/24-ГВ не є беззаперечним, та окрім того, настання або відсутність гарантійного випадку у судових справах не встановлено, що не є підтвердженням і підставою стягнення грошових коштів у сумі 236 755,72 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі №910/6030/25 позов задоволено.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» 236 755 (двісті тридцять шість тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) грн 72 коп. договірного забезпечення за гарантією від 13.03.2024 №831/24-ГВ; 5 473 (п`ять тисяч чотириста сімдесят три) грн 79 коп. втрат від інфляції; 1 829 (одну тисячу вісімсот двадцять дев`ять) грн 18 коп. 3% річних і 2 928 (дві тисячі дев`ятсот двадцять вісім) грн 70 коп. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

Апелянт вважає оскаржуване рішення ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного.

1)14.03.2025 Позивач також звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення штрафних санкції з ТОВ «Торговий Дім Будком» згідно Договору поставки №ЦЗВ-01-00124-01 від 12.04.2024 року (справа №911/900/25).

В даній справі Відповідачем ТОВ «Торговий Дім Будком» вживаються заходи, щодо доведення відсутності дій збоку ТОВ «Торговий Дім Будком», що стали підставою для прострочення виконання договірних зобов`язань, розгляд справи на стадії закриття підготовчого судового засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В своїх аргументах ТОВ «Торговий Дім Будком» звертає увагу суду на недобросовісну поведінку саме Позивача по справах АТ «Укрзалізниця», що проявлялося у штучно створених умовах для несвоєчасного виконання умов договору поставки.

Враховуючи, що розгляд справи №911/900/25 безпосередньо пов`язаний із розглядом справи №911/900/25, рішення по якому ухвалено передчасно, так як у випадку відмови задоволення позовних вимог у справі №911/900/25 не буде підстав для стягнення банківської гарантії, якою було забезпечено виконання умов договору поставки №ЦЗВ-01-00124-01 від 12.04.2024 року, яку фактично було зірвано недобросовісною поведінкою Позивача всупереч п. 6. ст. 3 Цивільного кодексу України.

В судовій справі №911/900/25 ТОВ «Торговий Дім Будком», доводить, що згідно з п. 4.2 Договору поставка Товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання Товару.

В свою чергу, ТОВ «Торговий Дім Будком» повідомляло Відповідача про обставини непереборної сили, що впливали на циклічність роботи підприємства щодо виготовлення продукції та було направлено Сертифікат №3200-25-0126 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 23.01.2025 року.

Апелянт вказує, що ТОВ «Торговий Дім Будком» повідомляв, що не відмовляється від виконання взятих на себе зобов`язань при умові планомірного своєчасного планування Замовником заявок, щодо поставок за відсутності форс-мажорних обставин, які безпосередньо впливають на виробництво та відвантаження.

Враховуючи, що у банківській гарантії, яка за своєю правовою природою є договором, наявна істотна умова щодо наявності судового рішення, якого ще не існує, оскільки справа №911/900/25 не розглянута, зазначає про відсутність підстав для ствердження про порушення умов банківської гарантії, а тому, на його думку, банком справедливо відмовлено у задоволенні вимоги позивача по банківській гарантії.

2) суд безпідставно та не правомірно відмовив Відповідачу про розгляд справи в загальному порядку, враховуючи спірність правовідносин, Третя особа навіть не сподівалася, що 29.07.2025 року судом буде ухвалено рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі №910/6030/25, вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній категорично заперечує доводи апелянта, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Судом встановлено, що 12.04.2024 Залізницею (покупець) і Торговим домом (постачальник) було укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах Договору (пункт 1.1 Договору);

- найменування товару: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (колодка гальмівна фосфориста для електропоїздів) (пункт 1.2 Договору);

- кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації до Договору (пункт 1.3 Договору);

- постачальник здійснює поставку товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до...) пункт призначення м. Покровськ, м. Дніпро, м. Харків, м. Київ, м. Одеса, м. Львів (або згідно з рознарядкою покупця) відповідно до «Інкотермс» у ред. 2020 року; у випадку наявності розбіжностей між умовами Договору та Правилами «Інкотермс» у редакції 2020 року, умови Договору матимуть перевагу (пункт 4.1 Договору);

- поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару; строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем; місце поставки - м. Покровськ, м. Дніпро, м. Харків, м. Київ, м. Одеса, м. Львів (або згідно з рознарядкою покупця); право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару (пункт 4.2 Договору);

- датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару та/або видаткової накладної (пункт 4.6 Договору);

- акт приймання-передачі товару зі сторони покупця підписується уповноваженими особами з числа тих, які визначені пунктом 4.3 Договору, а видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання умов Договору підписуються особами, відповідальними за приймання товару (пункт 4.7 Договору);

- покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації до Договору; ціна товару включає вартість товару тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов`язані з виконанням Договору (пункт 6.1 Договору);

- загальна ціна Договору становить 3 940 692 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 788 138,40 грн, всього з ПДВ - 4 728 830,40 грн; ціна Договору включає в себе обов`язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов`язані з виконанням Договору; будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов`язаних з виконанням Договору, не сплачується покупцем окремо та вважається врахованою у ціну Договору (пункт 6.3 Договору в редакції додаткової угоди від 02.05.2024 №1);

- при порушенні строків постачання постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених пунктом 4.2 Договору, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення; при цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець (підпункт 9.3.1 пункту 9.3 Договору);

- постачальник до підписання Договору зобов`язаний надати забезпечення виконання Договору у вигляді банківської гарантії, у розмірі 5%, що становить 236 755,72 грн від вартості Договору; строк дії забезпечення виконання Договору у вигляді банківської гарантії повинен бути дійсним з дня укладання Договору і обов`язково повинен перевищувати строк дії Договору не менше ніж на 1 (один) календарний місяць; у разі прийняття сторонами рішення щодо продовження строку дії Договору у випадках, передбачених законодавством, постачальник зобов`язаний внести зміни до забезпечення виконання Договору у вигляді банківської гарантії в частині продовження строку його дії на строк, що перевищує строк дії Договору не менше, ніж на 1 (один) календарний місяць та надати належне документальне підтвердження внесення таких змін покупцю або надати забезпечення виконання Договору у вигляді іншої банківської гарантії, що відповідає вимогам тендерної документації, строк дії якого має перевищувати строк дії Договору не менше, ніж на 1 (один) календарний місяць, до дати укладання відповідної додаткової у годи до Договору; забезпечення виконання Договору має бути продовжено і надано до підписання відповідної додаткової угоди та повинно перевищувати строк дії Договору не менше ніж на 1 (один) календарний місяць (пункт 11.1 Договору);

- надана постачальником як забезпечення виконання Договору банківська гарантія повинна свідчити про безумовний та безвідкличний обов`язок банківської установи сплатити на користь покупця суму забезпечення у разі невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов`язань за Договором, при цьому в гарантії строк розгляду вимоги покупця (бенефіціара) повинен становити не більше 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання такої вимоги (пункт 11.3 Договору);

- банківська гарантія має бути видана банком, який не включено до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовано спеціальні економічні чи інші обмежувальні санкції державними органами України, США, країн ЄС, Радою безпеки ООН або будь-якої іншою державою чи міжнародною організацією, рішення та акти якої є юридично обов`язковими (пункт 11.4 Договору);

- у випадку, якщо протягом строку дії Договору у банка, що видав банківську гарантію, надану постачальником, буде відкликано ліцензію, постачальник зобов`язаний надати покупцю банківську гарантію іншого банку на умовах, визначених Договором, у строк, що не перевищує 10 (десяти) робочих днів з моменту відкликання ліцензії; у випадку ненадання постачальником банківської гарантії іншого банку у випадках і на умовах, визначених даним пунктом, постачальник зобовязаний сплатити на користь покупця штраф у розмірі 5% від ціни Договору, а покупець має право зупинити оплату за Договором на строк до надання такої банківської гарантії без сплати будь-яких санкцій за строк такого зупинення (пункт 11.5 Договору);

- разом з банківською гарантією обов`язково надаються належним чином завірена копія ліцензії банку-гаранта, виданої Національним банком України або витягу з Державного реєстру банків, та документи на підтвердження повноваження особи, яка підписує банківську гарантію (пункт 11.6 Договору);

- у разі порушення постачальником умов Договору, а саме невиконання та/або неналежного виконання ним своїх зобов`язань за Договором, у тому числі непоставки товару у термін, встановлений пунктом 4.2 Договору покупець стягує забезпечення виконання Договору та/або має право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово повідомивши про це постачальника (пункт 11.8 Договору);

- Договір діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 та продовженого відповідними Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 31.12.2024; закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від обов`язку виконання у повному обсязі взятих на себе за Договором зобов`язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов`язань на товар, в межах строків, визначених умовами Договору (пункт 16.1 Договору).

В забезпечення виконання Договору Торговим домом (принципал) було надано Філії (бенефіціар) гарантію Банка від 13.03.2024 №831/24-ГВ, за умовами якої:

- сума гарантії становить 236 755,72 грн;

- строк дії гарантії - до 01.02.2025 включно;

- Банк (гарант) проінформований про те, що принципалом та бенефіціаром буде укладено договір поставки в результаті визнання принципала переможцем відкритих торгів з особливостями на закупівлю «Колодка гальмівна фосфориста для електропоїздів 34630000-2- Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху Лот № 3 - Колодка гальмівна фосфориста для електропоїздів 34630000-2- Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху» (номер оголошення про проведення закупівлі № UA-2024-02-08-012608-а) відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій від 11.03.2024 №007_24_ВО;

- враховуючи наведене, гарант даною гарантією безумовно і безвідклично зобов`язується сплатити повну суму договірного забезпечення 236 755,72 грн (гарантована сума) за першою письмовою вимогою замовника (бенефіціара) протягом 5 робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії, в якій буде посилання на невиконання або неналежне виконання принципалом взятих на себе зобов`язань за Договором;

- така письмова вимога бенефіціара повинна бути надана гаранту не пізніше 01.02.2025 включно; письмова вимога бенефіціара про оплату надсилається гаранту рекомендованим листом або кур`єрською поштою;

- гарантія автоматично зменшується на всі суми, що виплачені гарантом бенефіціару за гарантією;

- будь-які зміни до гарантії можуть вноситися лише за письмової згоди бенефіціара; без згоди бенефіціара допускається вносити зміни до гарантії щодо збільшення суми гарантії та продовження терміну дії гарантії;

- право вимоги за гарантією належить виключно бенефіціару; незалежно від тих обставин, які можуть скластися протягом строку дії гарантії, бенефіціар не може передавати іншій юридичній або фізичній особі право вимоги до гаранта у повному обсязі або у частині; передання бенефіціаром оригінального примірника гарантії іншій особі не свідчить про передання права вимоги до гаранта; бенефіціар зобов`язаний зберігати оригінал гарантії протягом строку її дії;

- зобов`язання гаранта перед бенефіціаром за гарантією обмежується загальною сумою, що не перевищує гарантійну суму, та закінчується повністю і автоматично у нашому приміщенні 01.02.2025;

- гарантія набирає чинності з моменту підписання її гарантом і діє до 01.02.2025 включно; будь-яка вимога повинна буди отримана гарантом не пізніше вказаної дати, після настання якої гарантія втрачає чинність незалежно від того, чи буде вона повернута для анулювання, чи ні;

- всі вимоги за гарантією мають бути надані до або на дату закінчення її дії;

- у протилежному випадку гарант звільняється від будь-яких зобов`язань за гарантією;

- зобов`язання гаранта за гарантією закінчуються також у разі закінчення строку дії гарантії;

- гарантія підпадає під дію та тлумачиться у відповідності із законами України;

- підписано у Банку в м. Біла Церква 13.03.2024.

18.12.2024 позивачем було надіслано електронною поштою Торговому дому рознарядку від 17.12.2024 №ЦЗВ-20/6622 з наданням дозволу на поставку партії товару в термін до 31.12.2024 на загальну суму 1 444 800 грн з ПДВ.

Разом з тим, за умовами пункту 4.2 Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару; строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем.

Таким чином, товар мав бути поставлений Торговим домом Залізниці до 17.01.2025 включно.

Торговим домом було поставлено позивачу обумовлений товар, проте з порушенням строку його поставки, що підтверджується підписаними Залізницею і Торговим домом актами приймання-передачі від 27.01.2025 №02/01 на суму 939 120 грн (товар прибув 28.01.2025) і від 11.02.2025 №03/02 на суму 505 680 грн (товар прибув 11.02.2025).

Залізниця зверталася до Торгового дому з претензією від 18.01.2025 №ЦЗВ-20/268 з прохання сплатити 216720 грн штрафу за невиконання зобов`язання за Договором в частині поставки товару за рознарядкою.

28.01.2025 позивач звернувся до Банка з вимогою від 27.01.2025 №ЦЗВ-20/502, в якій повідомив про настання гарантійного випадку та вимагав протягом 5 робочих днів після отримання даної вимоги сплатити Залізниці 236 755,72 грн договірного забезпечення за гарантією від 13.03.2024 №831/24-Г.

Отже, оскільки вимога Залізниці отримана Банком 28.01.2025, то останній мав протягом 5 робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії, тобто до 04.02.2025 включно, перерахувати позивачу суми гарантії.

Натомість листом від 26.02.2025 №05-2/02/954 (отримано Філією 04.03.2025) Банк повідомив позивача про таке:

- відповідно до гарантії від 13.03.2024 №831/24-ГВ гарант безумовно і безвідклично зобов`язується сплатити повну суму договірного забезпечення 236 755,72 грн за першою письмовою вимогою замовника (бенефіціара) протягом 5 робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії, в якій буде посилання на невиконання або неналежне виконання принципалом взятих на себе зобов`язань за Договором;

- на виконання вимог статті 564 ЦК України 30.01.2025 гарантом до принципала було надіслано повідомлення-вимогу про отримання письмової вимоги бенефіціара за гарантією від 13.03.2024 №831/24-ГВ;

- на зазначене повідомлення-вимогу гарантом від принципала отримано лист від 03.02.2025 №29/01, в якому Торговий дім наголошує, що не визнає настання гарантійного випадку з огляду на належне і повне виконання своїх зобов`язань за Договором та просить Банк відмовити у задоволенні вимоги бенефіціара від 27.01.2025 №ЦЗВ-20/502;

- крім того, 14.02.2025 через «Електронний кабінет» Банку від Торгового дому надійшла копія позовної заяви до Залізниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Залізниці - Банк, про визнання гарантії від 13.03.2024 №831/24-ГВ такою, що не підлягає виконанню, поданої до Господарського суду Київської області 17.02.2025;

- 19.02.2025 через «Електронний кабінет» Банк отримав ухвалу Господарського суду Київської області у справі №911/602/25 про передачу позовної заяви Торгового дому та доданих до неї документів за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва; 19.02.2025 через «Електронний кабінет» Банку від Торгового дому надійшла копія уточненої позовної заяви про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню, шляхом збільшення позовних вимог, а саме Торговий дім просить суд визнати гарантії від 06.03.2024 №725/24-ГВ, від 06.03.2024 №723/24-ГВ і від 13.03.2024 №831/24-ГВ такими, що не підлягають виконанню;

- крім того, 19.02.2025 на адресу Банку від Торгового дому надійшов лист від 19.02.2025 №37/02, в якому зазначено про звернення до Залізниці (замовника) про належне виконання постачальником (Торговим домом) взятих на себе зобов`язань за Договором про поставку продукції з проханням в досудовому порядку відкликати вимоги з оплати банківських гарантій та приступити до конструктивного діалогу та виконанню договірних зобов`язань;

- відтак, розгляд Господарським судом міста Києва справи №911/602/25 за позовом Торгового дому про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню, перешкоджає Банку розглянути вимогу від 27.01.2025 №ЦЗВ-20/502 за гарантією від 13.03.2024 №831/24-ГВ та неможливість задоволення вимоги бенефіціара про сплату грошових коштів за вказаною гарантією пов`язана із розглядом вказаного позову судом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Судом першої інстанції справа № 910/6030/25 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, з урахуванням правил статей 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Частинами першою і другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно зі статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку.

Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 561 ЦК України передбачено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Відповідно до статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Згідно зі статтею 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Статтею 564 ЦК України передбачено, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами.

Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Відповідно до статті 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

Якщо гарант після пред`явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов`язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника.

Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 566 ЦК України обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Пунктами 38 - 41 Положення про порядок здійснення банками та фінансовими компаніями операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постанова правління Національного банку України від 15.12.2004 №639 (у редакції постанови правління Національного банку України від 13.09.2024 №114), вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення гаранту. Вимога за контргарантією складається гарантом (або іншим контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення контргаранту.

Гарант (резидент) перевіряє достовірність вимоги, а також те, що вона становить належне представлення, після отримання вимоги від:

1) бенефіціара або

2) банку бенефіціара, або іншого банку - якщо гарантом, до якого надійшла вимога, є банк.

Гарант (резидент) надсилає копію вимоги, що становить належне представлення, принципалу (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалася, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії).

Гарант (резидент) сплачує кошти бенефіціару за гарантією в разі отримання вимоги, що становить належне представлення.

Гарант (резидент) сплачує кошти за гарантією на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги та згідно з реквізитами, зазначеними в гарантії, якщо інші реквізити не визначені у вимозі.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як встановлено судом, 18.12.2024 на виконання умов Договору, АТ «Укрзалізниця» на електронну адресу ТОВ «ТД «Будком» направлено рознарядку від 17.12.2024 № ЦЗВ-20/6622 (далі - Рознарядка) з дозволом на поставку партії Товару на загальну суму 1 444 800,00 грн.

Кінцевою датою поставки Товару за Рознарядкою є 17.01.2025 включно.

Товар на суму 1 444 800,00 грн за Рознарядкою поставлено Постачальником з простроченням строку, обумовленого Договором, що підтверджується Актами прийому-передачі від 27.01.2025 № 02/01, від 11.02.2025 № 03/02.

Таким чином, ТОВ «ТД «Будком» неналежно виконало свої зобов`язання за Договором, чим порушило вимоги пунктів 1.1 та 4.2 Договору.

Підпунктом 9.3.1. пункту 9.3 Договору передбачено, що при порушенні строків постачання Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк Товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього Договору, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) % від вартості непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення.

Враховуючи зазначене вище, АТ «Укрзалізниця» було нараховано ТОВ «ТД «Будком» штрафні санкції (штраф, пеню) та з метою досудового врегулювання спору направлено претензію від 18.01.2025 № ЦЗВ-20/268 (копія претензії та докази її направлення на поштову адресу ТОВ «ТД «Будком» наявні в матеріалах справи).

Пунктом 11.1. розділу 11 Договору визначено, що Постачальник до підписання Договору зобов`язаний надати забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії у розмірі 5 (п`ять) %, що становить 236 755,72 грн (двісті тридцять шість тисяч сімсот п`ятдесят п`ять гривень 72 копійки). Строк дії забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії повинен бути дійсним з дня укладання Договору і обов`язково повинен перевищувати строк дії Договору не менше ніж на 1 (один) календарний місяць.

На виконання умов розділу 11 Договору ТОВ «ТД «Будком» надало забезпечення виконання Договору у вигляді безвідкличної та безумовної банківської гарантії від 13.03.2024 № 831/24-ГВ (далі - Банківська гарантія), виданої АТ «БІЗ».

Строк дії Банківської гарантії до 01.02.2025 включно.

Сума Банківської гарантії: 236 755,72 грн (двісті тридцять шість тисяч сімсот

п`ятдесят п`ять гривень 72 копійки).

Згідно з п 11.8. Договору у разі порушення Постачальником умов цього Договору, а саме: невиконання та/або неналежного виконання ним своїх зобов`язань за цим Договором, у тому числі непоставки Товару у термін, встановлений п 4.2. цього Договору, Покупець стягує забезпечення виконання Договору та/або має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, письмово повідомивши про це Постачальника.

Відповідно до умов Банківської гарантії Банк-гарант безвідклично та безумовно зобов`язується сплатити повну суму договірного забезпечення (гарантовану суму) за першою письмовою вимогою Бенефіціара протягом 5 (п`яти) робочих днів після дня отримання Банком-гарантом письмової вимоги Бенефіціара про сплату суми гарантії, в якій буде посилання на невиконання або неналежне виконання Принципалом взятих на себе зобов`язань за Договором (а.с.23).

При цьому умови банківської гарантії не містять застереження про її виплату лише за наявності судового рішення, що спростовує доводи апелянта в цій частині.

У зв`язку з фактом неналежного виконання Постачальником умов Договору в частині поставки Товару в строки, обумовлені Договором, що є гарантійним випадком відповідно до умов Банківської гарантії, Позивач пред`явив до Відповідача вимогу від 27.01.2025 № ЦЗВ-20/502 (далі - Вимога) про сплату повної (гарантованої) суми договірного забезпечення в розмірі 236 755,72 грн (а.с.24).

Вимога Позивача отримана Відповідачем до закінчення строку дії Банківської гарантії, а саме: 28.01.2025, про що свідчить відмітка представника Банку-гаранта про отримання Вимоги, скріплена печаткою.

Зважаючи на дату отримання Вимоги, останнім днем для сплати Відповідачем (Банком-гарантом) на користь Позивача (Бенефіціара) суми Банківської гарантії є 04.02.2025.

04.03.2025 Позивач отримав від Відповідача лист від 26.02.2025 № 05-2/02/954, в якому зазначено, що на виконання вимог ст. 564 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Банком-гарантом до Принципала направлено повідомлення-вимогу про отримання письмової Вимоги Бенефіціара по Банківській гарантії. В листі від 04.03.2025 № 05-2/02/954 Відповідач зазначив, що у відповідь на Повідомлення-вимогу ТОВ «ТД «Будком» листом від 03.02.2025 № 29/01 просило Вимогу Позивача залишити без задоволення, наголошуючи на тому, що не визнає настання гарантійного випадку.

Окрім того, Відповідач зазначив про неможливість задоволення Вимоги Позивача у

зв`язку з розглядом Господарським судом м. Києва справи № 911/602/25 за позовом ТОВ «ТД «Будком» до АТ «Укрзалізниця» про визнання Банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню; та відсутністю гарантійного випадку.

Водночас, Відповідач визнав факт, що ним було видано банківську гарантію від 13.03.2024 № 821/24-ГВ у сумі 236 755,72 грн з метою забезпечення виконання Принципалом зобов`язань за договором поставки від 12.04.2024 № ЦЗВ-01-01124-01, укладеним між АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «ТД «Будком».

Відповідачем не заперечується, тобто визнається факт, що відповідно до умов Банківської гарантії, Банк-гарант безумовно і безвідклично зобов`язується сплатити повну суму договірного забезпечення (гарантовану суму) за першою письмовою вимогою Бенефіціара протягом 5 (п`яти) робочих днів після дня отримання письмової вимоги Бенефіціара про сплату суми гарантії, в якій буде посилання на невиконання або неналежне виконання Принципалом взятих на себе зобов`язань за Договором.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 дійшла висновку, що відповідно до статей 560, 563, 565 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення (в т. ч. неналежного виконання) боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.

У постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказала, що при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта сплатити кошти за гарантією до предмета доказування не входить дослідження наявності чи відсутності порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.09.2024 у справі № 910/13895/23 виснував, що гарант не вправі робити власні висновки щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані до неї документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії.

Стаття 565 ЦК України визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитись від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить для гаранта такої підстави для відмови від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником.

Законодавчі положення про те, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником; гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, слід розуміти таким чином, що звернення бенефіціара до гаранта з вимогою про сплату грошової суми у випадку, коли принципал не порушив основного зобов`язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням або з інших підстав, чи є недійсним) є правопорушенням. Водночас це правопорушення спрямоване проти принципала, а не проти гаранта, і воно не впливає на обов`язок гаранта щодо сплати відповідної суми за гарантією.

Положення закону про те, що кредитор повинен вказати у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією (ч. 3 ст. 563 ЦК України) слугує меті ідентифікації порушення зобов`язання, а відтак, конкретизації банківської гарантії, і не вказує на обов`язок гаранта перевіряти таке порушення.

Сам факт поставки Товару з прострочення строку, обумовленого Договором, є неналежним виконанням Постачальником узятих на себе договірних зобов`язань, за що умовами Договору передбачена відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій, а також гарантійним випадком, наслідком якого є сплата Банком-гарантом Бенефіціару суми забезпечення виконання Договору.

Відповідно до вимог Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, зареєстрованого Міністерством юстиції України 13.01.2005 за № 41/10321, зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії; гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення (неналежного виконання) принципалом базових відносин.

Банківська гарантія є безвідкличною та безумовною, тобто, її умови не можуть бути змінені і вона не може бути припинена Банком-гарантом на підставі заяви Принципала, без згоди та погодження з Бенефіціаром.

Безумовність гарантії означає, що банк-гарант зобов`язаний сплатити кошти бенефіціару за першою його вимогою, без будь-яких додаткових документів чи умов, якщо порушено основне зобов`язання, забезпечене гарантією.

Іншими словами, у разі порушення принципалом своїх зобов`язань, банк-гарант не може перевіряти обставини порушення або заперечувати виплату коштів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем та третьою особою, оскільки Банк, отримавши 28.01.2025 вимогу Залізниці про настання гарантійного випадку, тобто до закінчення строку дії гарантії від 13.03.2024 №831/24-ГВ, не перерахував позивачу суму договірного забезпечення до 04.02.2025, а листом від 26.02.2025 №05-2/02/954, тобто з порушенням строку виплати договірного зобов`язання, неправомірно відмовив позивачу у виплаті 236 755,72 грн договірного забезпечення за гарантією від 13.03.2024 №831/24-ГВ, позовні вимоги Залізниці в частині стягнення з відповідача наведеної суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відхиляючи посилання банку на розгляд судом справи №911/602/25, місцевий господарський суд , з яким погоджується колегія суддів, вірно зазначив, що на момент, коли гарантія мала бути виконана відповідачем, Торговим домом позов до суду подано не було.

В частині доводів апелянта про те, що у справі №911/602/25 відповідачем ТОВ «Торговий Дім Будком» вживаються заходи, щодо доведення відсутності дій збоку ТОВ «Торговий Дім Будком», що стали підставою для прострочення виконання договірних зобов`язань та у випадку відмови задоволення позовних вимог у справі №911/900/25 не буде підстав для стягнення банківської гарантії, якою було забезпечено виконання умов договору поставки №ЦЗВ-01-00124-01 від 12.04.2024 року, яку фактично було зірвано недобросовісною поведінкою Позивача всупереч п. 6. ст. 3 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.11.2025 у справі №911/900/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" 108 360 грн. 00 коп. штрафу, 2 275 грн. 56 коп. пені та 2 655, 25 коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2025 у справі №911/900/25 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2025 у справі №911/900/25 залишено без змін.

У справі №911/900/25 суди дійшли висновків, що скаржником не надано доказів, які б підтверджували виконання зобов`язань згідно з п. 10.2. Договорів у частині своєчасного повідомлення про настання форс-мажорних обставин та надання сертифікату Торгово-промисловою палатою в передбачені Договорами строки.

Згідно з ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", Торгово- промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають Сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме, зокрема: ворожими атаками, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, введення комендантської години.

В той же час, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції за можливе зменшити розмір пені та штрафу, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача вирішено стягнути 108 360 грн. 00 коп. штрафу та 2 275 грн. 56 коп. пені.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звернула увагу, що Договір був укладений під час дії правового режиму воєнного стану на всій території України, у зв`язку з чим Відповідач усвідомлював та повинен був усвідомлювати можливість настання негативних комерційних ризиків здійснення власної господарської діяльності, зокрема, у вигляді перебоїв електропостачання.

Одночасно доводи апеляційної скарги стосовно недобросовісної поведінки колегією суддів відхилені у справі №911/900/25, оскільки визнані нічим іншим як голослівними твердженнями скаржника, не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами.

Колегією суддів у даній справі враховано, що подана Торговим домом позовна заява до Залізниці про визнання гарантії від 13.03.2024 №831/24-ГВ такою, що не підлягає виконанню, була повернута Торговому дому ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 №911/602/25.

Крім суми договірного забезпечення, Залізниця просить у даній справі стягнути з Банка 5 473,79 грн втрат від інфляції та 1 829,18 грн 3% річних за період з 05.02.2025 по 09.05.2025.

Судом перевірено розрахунок наведених сум і період їх нарахування та встановлено, що період нарахування сум втрат від інфляції та 3% річних і сума 3% річних розраховані правильно, проте сума втрат від інфляції розрахована неправильно. За перерахунком суду сума втрат від інфляції становить 10 340,43 грн.

Разом з тим, оскільки відповідно до частини другої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, в даному випадку в частині стягнення з Банка суми втрат від інфляції, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 5 473,79 грн втрат від інфляції та 1 829,18 грн 3% річних за розрахунком позивача.

Оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача в сумі 244 058,69 грн та витрат по сплаті судового збору є законним, обґрунтованим та таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи.

Посилання апелянта на те, що у рішенні суд посилається на якийсь Торговий Дім, який взагалі не є учасником справи, адже третя особа у справі це Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Будком», скорочена назва ТОВ «Торговий Дім Будком», або ТОВ «ТБ Будком», але в жодному разі не Торговий дім (дом), спростовується матеріалами справи, зокрема і тим, що в оскаржуваному рішенні судом визначено скорочені назви учасників справи як Залізниця, Банк, Торговий дім, що не спростовує вірних висновків суду про задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Місцевий господарський суд правильно встановив фактичні обставини справи та кваліфікував спірні правовідносини, зокрема і в частині правової природи суми, яка заявлена до стягнення, відповідно обґрунтовано задовольнив позов.

Відтак, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи третьої особи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі №910/6030/25.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі №910/6030/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі №910/6030/25 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком».

4. Матеріали справи №910/6030/25 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

А.О. Мальченко