Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №638/3955/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №638/3955/26

Суддя: Поляков О. В.

Справа № 638/3955/26

Провадження № 2-а/638/116/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Поляков О.В.,

за участю секретаря Кутоманової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову № 496 від 17.02.2026, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу в лавах ДСНС в складі ГУ ДСНС України в Харківській області до 28.04.2025 року та підлягав не загальному, а спеціальному військовому обліку.

Виконання обов`язку за абзацом 2 п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024, – з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою для уточнення даних є загальним та стосуються громадян.

У зв`язку з набранням чинності 18.05.2024 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" № 3633-IX від 11.04.2024, питання постановки осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту на військовий облік визначено окремими дорученнями ГУ ДСНС України в Харківській області України від 23.05.2024 № ОД-585/65 та від 01.06.2024 № ОД-621/65, які видано на виконання Алгоритму взяття на військовий облік працівників ДСНС, котрий видано ДСНС України 30.05.2024.

Названий алгоритм, в контексті окремого доручення від 23.05.2024 № ОД-585/65 виконано у спосіб інформування начальниками структурних та підпорядкованих підрозділів ГУ підпорядкованого особового складу та забезпечення їх 100% явки до відповідної медичної установи для проходження ВЛК та також надання до управління персоналу у строк до 27.05.2024 фотокарток особового складу у форменому одязі формату 3х4, оригіналів та копій заповненої згоди на збір, обробку та розповсюдження персональних даних. Названий алгоритм, в контексті окремого доручення від 01.06.2024 № ОД-621/65 виконано у спосіб інформування начальниками структурних та підпорядкованих підрозділів ГУ підпорядкованого особового складу, щодо надання до управління персоналу заяв щодо взяття на військовий облік у термін до 05.06.2024 за формою, зазначеною у якості додатку 2, а також, копій паспорту, ІПН, документів про освіту тощо. Відтак, у процедурі виконання вказаного алгоритму позивач, у період служби в лавах ДСНС став на військовий облік, пройшов ВЛК, отже його всі актуальні дані були наявні у відповідному ТЦК та СП.

Після звільнення позивача з лав ДСНС 28.04.2025 року саме на відповідне управління ДСНС в Харківській області покладено обов`язок повідомити ІНФОРМАЦІЯ_3 про зміну облікових даних позивача, що посвідчено наказом про звільнення позивача зі служби. Отже, позивач вважає, що додаткового обов`язку у нього із самостійного чи за повісткою відповідача уточнення даних не виникло, оскільки всі процедурні питання військового обліку щодо позивача було виконано при проходженні ним служби в лавах ДСНС у процедурі взаємодії між ГУ ДСНС України в Харківській області та відповідачем – як щодо постановки на військовий облік, так і уточнення даних у зв`язку зі звільненням позивача з лав ДСНС.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.03.2026 цивільну справу 638/3955/26 залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

13.03.2026 до суду від позивача на виконання ухвали надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 19 березня 2026 року відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.

20.03.2026 через "Електронний суд" від представника позивача Коломойцева М.М. надійшло письмове доповнення щодо підстав позову.

21.03.2026 копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів було доставлено до Електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25.03.2026 представником відповідача через «Електроний суд» було надано відзив на позовну заяву з доданими до неї документами та заяву про розгляд справи без участі відповідача.

У судове засідання сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялися своєчасно та належним чином. До суду надали заяву розглядати справу без їх участі.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Виходячи з наведених обставин, неприбуття учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши відзив відповідача, доповнення представника позивача, матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований ст. 286 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 17.02.2026 тво начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено Постанову №496 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Фактичною підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року (із-змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, при перевірці документів громадянина ОСОБА_1 було встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Громадянин ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, без поважних на те причин не з`явився за викликом по повістці №6105268 для уточнення даних з прибуттям 31.12.2025 о 09:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, підготовки громадян України до військової служби, взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом (ч.1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, передбачена адміністративна відповідальність відповідно до частини 3 статті 210-1 КУпАП.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час вчинення розгляду справи.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Виходячи із вищевикладеного вбачається, що починаючи з 24 лютого 2022 року і до теперішнього часу в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.

Відповідно до ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Постановою №496 від 17.02.2026 тво начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 17000 грн. у зв`язку неявкою позивача по повістці 31.12.2025 о 09:00 годині до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 . Повістку було направлено засобами поштового зв`язку через АТ "Укрпошта" у вигляді рекомендованого поштового відправлення з з описом вкладення, якому було присвоєно трек-номер R067063914034 на адресу реєстрації позивача: АДРЕСА_1 , про що свідчить копія повістки яку надав відповідач.

Відповідно до абзацу 5 п. 41 Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є день постановлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних, або день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого чи зареєстрованого місця проживання в установленому законному порядку, якщо ця особа не повідомила іншої адреси.

З вказаного слідує, що позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про виклик по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 31.12.2025 о 09:00 для уточнення даних.

Доводи позивача про неналежне оповіщення та відсутність факту вручення повістки не знайшли підтвердження. Крім того позивач не виконав свій обов`язок щодо своєчасного з`явлення за повісткою, що відноситься до його особистої відповідальності.

Водночас, з метою повноцінного розгляду справи суд з`ясовує питання про належне та своєчасне повідомлення особи про дату, час та місце розгляду адміністративної справи та обізнаність особи про прийняту постанову про накладення штрафу. Для цього суд перевіряє чи було дотримано уповноваженою особою приписів, унормованих у статті 278 КУпАП («Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення»), відповідно до яких орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Отже, необхідність дотримання належного та своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду адміністративної справи прямо регламентована приписами п. 3 статті 278 КУпАП.

За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

На необхідність дотримання процедури повідомлення особи про дату, час та місце розгляду адміністративної справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за приписами Кодексу України про адміністративне правопорушення наголошує і Верховний Суд.

Так, оскільки у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття судом апеляційної інстанції та не підлягає касаційному оскарженню, суди у судових рішеннях згідно з положеннями ст. 242 КАС України (щодо необхідності врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду), посилаються на правові висновки Верховного Суду, у справах, які перебували у провадженні касаційної інстанції, у зв`язку із передачею справ, які були не розглянуті та передані з Вищого адміністративного суду України, до внесення відповідних змін у законодавство України.

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі правові висновки: «Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Чинне законодавство України покладає обов`язок щодо такого повідомлення на уповноважену посадову особу. Водночас зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури.

У матеріалах справи відсутня інформація щодо завчасного повідомлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме за три дні до призначеної дати розгляду.

Крім того дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 у справі № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Водночас положеннями чинного законодавства передбачено можливість розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, але лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Відповідно до змісту ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно з абз. 6, 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Всупереч вимогам КУпАП відповідальною особою ІНФОРМАЦІЯ_2 не було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Більш того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за наявності порушень процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № 496 від 17.02.2026 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення ст. 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог позивача, на користь останнього підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору, а саме 1064,96 грн.

Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, ст. 7, 210-1, 247, 251, 280 КУпАП, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 Адреса для листування: АДРЕСА_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову 496 від 17.02.2026, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 Адреса для листування: АДРЕСА_3 , суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Поляков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua