Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №344/23162/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/23162/25

Провадження № 2-о/344/140/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дутки Р.-І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_9 про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції заявника та пояснень інших учасників справи.

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Боровський Тарас Миколайович звернувся до суду через систему «Електронний суд» з заявою, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО.

Вимоги заяви представник заявника обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , стрільця - номера обслуги 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , який зник безвісти 28 березня 2025 року. Це підтверджується витягом з Акту службового розслідування.

Солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, освіта середня технічна, неодружений, був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 16.04.2024, проживав у АДРЕСА_1 , зник безвісти при виконанні бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У результаті службового розслідування ОСОБА_2 було визнано таким, що зник безвісти в результаті артилерійського обстрілу ворога.

Однак, з доданих до позову витягів з акту службового розслідування та наказу командира частини, враховуючи час, який минув після його зникнення, стає очевидним факт загибелі ОСОБА_2 .

Так, згідно рапорту командира НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_3 від 30.03.2025 16255, ІНФОРМАЦІЯ_3 з 17.35 по 17.55 противник здійснив артилерійський обстріл по вогневій позиції особового складу в районі населеного пункту Озарянівка Торецької міської громади Бахмутського району Донецької області, внаслідок чого, виконуючи бойове завдання, зник безвісти солдат ОСОБА_4 . Окрім того, зникнення безвісти ОСОБА_2 підтверджуються рапортом майора ОСОБА_3 0666/38/2/2560дск від 30 березня 2025 року.

Також обставини зникнення безвісти підтверджено журналом бойових дій військової частини НОМЕР_2 від 28.12.2024 року 3/65т від 28 березня 2025 року. Окрім того, в рамках службового розслідування капітан ОСОБА_5 , командир 5 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 з 17.35 по 17.55 противник здійснив артилерійський обстріл по вогневій позиції особового складу в районі населеного пункту Озарянівка Торецької міської громади Бахмутського району Донецької області, внаслідок чого, виконуючи бойове завдання, зник безвісти солдат ОСОБА_4 . Капітан ОСОБА_6 , начальник штабу - заступник командира НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , надав аналогічні пояснення

З вказаного акту та інших доказів вбачається, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок травм, несумісних з життям, завданих ймовірно противником, можливий час смерті (загибелі) ОСОБА_2 17 година 35 хвилин - 17 година 55 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_8. Також з акту вбачається, що забрати тіло загиблого не виявилось за можливе через захоплення території населеного пункту Озарянівка Торецької міської громади Бахмутського району Донецької області.

Для реєстрації факту смерті заявник звернувся з відповідним клопотанням до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, однак було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правових підстав та не наданням передбачених чинним законодавством документів на підтвердження факту смерті.

Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки ОСОБА_2 загинув під час виконання бойового завдання і його тіло залишилось на позиціях, які були захоплені збройними силами рф, а тому відсутня можливість отримати медичний документ для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»

За таких обставин заявник просить встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Озарянівка Торецької міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, Україна під час виконання бойового завдання в умовах воєнного стану (а.с. 1-7).

09 червня 2026 року від заінтересованої особи 2 Міністерства оборони України до суду через систему «Електронний суд» надані письмові пояснення по справі, де вказує, що звертаючись до суду з вказаною заявою, визначаючи мету встановлення вищезазначеного факту, заявник посилається на необхідність реалізації права на оформлення спадщини. Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб. З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Таким чином, суд може виявити наявність спору про право як на стадії відкриття провадження у справі, так і в процесі розгляду справи. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право. На відміну від позовного провадження окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і прикладну значущість, і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб`єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється. Слід врахувати, що важливою є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом. Просить у задоволенні заяви відмовити (а.с. 87-94)

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 грудня 2025 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с.31-32).

Ухвалою суду від 26 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі (а.с.33-34).

Ухвалою суду від 18 березня 2026 року залучено до участі у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО, в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_9 (місцезнаходження: (01014, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6). (а.с. 54-55).

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року витребувано з Департаменту інформатизації МВС України витяг з реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувано з Об`єднаного центру з координації пошуку, звільнення заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях інформацію про незаконне позбавлення волі, захоплення, утримування незаконними збройними формуваннями, заходи щодо звільнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувано з Державного підприємства "Українського національного центру розбудови миру" інформацію про перебування у полоні, загибель, зникнення безвісті, незаконне затримання окупантами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 124-126).

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року витребувано з Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), яке є структурним підрозділом апарату Міністерства внутрішніх справ України, витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувано з Об`єднаного центру з координації пошуку, звільнення заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях інформацію про незаконне позбавлення волі, захоплення, утримування незаконними збройними формуваннями, заходи щодо звільнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.154-156).

Пояснення учасників справи в судовому засіданні.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Боровський Т.М. вимоги заяви підтримав на підставах, викладених у заяві, просив заяву задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання заінтересована особа 1 Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Представник заінтересованої особи 2 Міністерства оборони України до суду не прибув, але, подаючи до суду письмові пояснення, просить слухати справу без його участі (а.с. 94).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії Витягу з акту службового розслідування, вважати солдата ОСОБА_2 , 1980 року народження, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , колишнього стрільця - номера обслуги 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , таким, що зник безвісти 28 березня 2025 року при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини. Військовослужбовець перебував в засобах індивідуального захисту. Зникнення солдата ОСОБА_2 не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння (а.с.10-14).

29 квітня 2025 року командиром військової частини НОМЕР_2 винесено наказ № 1303 про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , згідно якого вважати таким, що зник безвісти внаслідок артилерійського обстрілу противника в районі населеного пункту Озарянівка Торецької міської громади Бахмутського району Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_8, при безпосередній участі у бойових діях при здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, що пов`язане із виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини (а.с.15-18).

Адвокат Боровський Т.М. звертався до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції з клопотанням про реєстрацію факту смерті ОСОБА_2 , 1980 року народження, на яке отримав відповідь про неможливість даної реєстрації, у зв`язку із відсутністю документа, що підтверджує факт смерті, державна реєстрація смерті та видача свідоцтва є неможливою (а.с. 19-20, 21-22).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133,135 Сімейного кодексу України, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_7 (а.с.23-24).

Відповідно до копії свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_7 (а.с.28).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.42).

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (ас.43).

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2-ї групи з дитинства, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_5 (а.с.44-46).

28 березня 2025 року надані письмові пояснення капітана ОСОБА_5 з приводу зникнення 28 березня 2025 року солдата ОСОБА_2 (а.с. 65-66, 150 зворот).

Командиром військової частини НОМЕР_2 затверджено витяг з доповіді командира 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону капітана ОСОБА_5 по факту зникнення 28 березня 2025 року солдата ОСОБА_2 (а.с. 67-68, 147).

28 березня 2025 року надані пояснення капітана ОСОБА_6 стосовно по факту зникнення 28 березня 2025 року солдата ОСОБА_2 (а.с. 69-70, 151).

Згідно Витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 реєстраційний номер 3/65т від 28.12.2024, внаслідок артилерійського обстрілу по АВП «Білка» гра 2 мб з напрямку Озарянівка зник безвісти стрілець - номера обслуги 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону ОСОБА_2 (а.с. 71, 147).

30 березня 2025 року складено сповіщення № 177 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_7 , надіслане на адресу ОСОБА_1 , про те, що його брат ОСОБА_2 зник безвісті 28 березня 2025 року під час виконання обов`язків поблизу населеного пункту Озарянівка Бахмутського району Донецької області (а.с. 72, 148 зворот).

Згідно Витягу з наказу від 30 березня 2025 року № 91, 28 березня 2025 року зник безвісті солдат ОСОБА_2 (а.с.73, 149).

Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 06.04.2025 увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира військової частини з 06 квітня 2025 року солдата ОСОБА_2 (а.с.74, 149 зворот).

Командиром НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 складений рапорт командиру військової частини НОМЕР_2 по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 (а.с.75, 146 зворот).

Згідно відповіді Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру», відомості щодо перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у полоні відсутні (а.с. 129-130).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, від 14.09.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин (а.с. 162).

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду

за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Чинний Цивільний процесуальний кодекс України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 Цивільного процесуального кодексу України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 Цивільного процесуального кодексу України).

Вказані процедури є відмінними між собою та мають певні особливості.

Заявник, звертаючись до суду з даною заявою, посилається на статтю 317 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, згідно частини першої статті 317 Цивільного процесуального кодексу України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Тимчасова окупація частини території України унеможливлює звичайну державну реєстрацію смерті. Документи про смерть, видані окупаційними органами, не можуть автоматично бути підставою для внесення відповідного актового запису в Україні. Водночас стаття 317 Цивільного процесуального кодексу України передбачає спеціальний механізм, який дає змогу підтвердити юридичний факт смерті та забезпечити подальше оформлення українського свідоцтва.

При цьому заявником до заяви не долучено документів про смерть, які видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України.

У постановах від 26.04.2023 у справі № 337/3725/22 та від 29.03.2023 у справі №753/8033/22 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті (зокрема, й на підставі ст. 317 ЦПК України) є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю. Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Щодо встановлення факту смерті на підставі пункту 8 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд виходить з наступного.

Пунктом 8 частини статті 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. (частини перша - друга статті 318 Цивільного процесуального кодексу України).

Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19.

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

Щодо оголошення особи померлою (стаття 46 Цивільного кодексу України та статті 305-309 Цивільного процесуального кодексу України), то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (частина четверта статті 46 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статті 305 Цивільного процесуального кодексу України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Аналіз змісту заяви ОСОБА_1 свідчить про те, що заявник фактично просить суд встановити факт смерті його брата ОСОБА_2 у певний час - ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території (в районі населеного пункту Озарянівка Торецької міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області) під час виконання бойового завдання в умовах воєнного стану з метою отримання свідоцтва про смерть.

Як на фактичні підстави звернення до суду заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 з 17.35 по 17.55 противник здійснив артилерійський обстріл по вогневій позиції особового складу в районі населеного пункту Озарянівка Торецької міської громади Бахмутського району Донецької області, внаслідок чого, виконуючи бойове завдання, зник безвісти солдат ОСОБА_2 , що підтверджується актом службового розслідування, наказом та рапортом командира НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_3 , журналом бойових дій військової частини НОМЕР_2 , поясненнями свідків.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану відмовив ОСОБА_1 у реєстрації смерті брата у зв`язку з відсутністю документа, що підтверджує факт смерті.

Натомість на підтвердження вимог своєї заяви заявник надав суду лише докази, що у сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_2 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього.

З огляду на це відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті його брата ОСОБА_2 (військовослужбовця) у певний час ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання за статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України та пунктом 8 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, у постановах від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі № 204/7924/23 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою, а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи.

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на встановлені у цій справі обставини та наявність у заявника вірогідного припущення про смерть ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), заявник не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про оголошення судом ОСОБА_2 померлим на підставі частини другої статті 46 Цивільного кодексу України.

Усі інші пояснення учасників справи, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які були б підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 46, 47 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4, 12, 13, 259, 263-265, 272, 273, 293-294, 305-309, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_9 про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО, - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2

Заінтересована особа 1 - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 33645594, місцезнаходження: вул. Галицька, буд. 25, м. Івано-Франківськ, 76018.

Заінтересована особа 2 - ІНФОРМАЦІЯ_9, код ЄДРПОУ НОМЕР_7, місцезнаходження: АДРЕСА_3

Повний тест рішення складено та підписано 21 вересня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.