Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №741/1142/26 — Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/1142/26

Провадження № 2-а/741/21/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа: інспектор ВП №4 (м. Носівка) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старший лейтенант Курочкін Антон Олександрович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.06.2026 позивачу стало відомо, що відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7410379 від 20.06.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

З даною постановою позивач не згоден та вважає, що вона підлягає скасуванню.

Так, згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом «SPARK SP125C-1CF», без державного номерного знаку, та який не зареєстрований у встановленому законом порядку.

Частина 6 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність виключно за керування водієм транспортним засобом. Обов?язковою ознакою цього правопорушення є перебування Т3 у русі.

Проте 20.06.2026 працівники поліції прибули до приватного домоволодіння (на подвір?я) ОСОБА_1 у зв?язку з викликом на лінію 102. У цей час останній перебував вдома, мав травму (розбиту брову через падіння). Працівники поліції поцікавилися станом здоров?я ОСОБА_1 та запропонували викликати швидку допомогу, від чого він відмовився. ОСОБА_1 взагалі не зрозумів, чому до нього приїхала поліція, оскільки ніяких правопорушень не вчиняв.

Транспортний засіб перебував у нерухомому стані на території його домоволодіння. Оскільки факту керування транспортним засобом не було, він не мав статусу водія в розумінні ПДР України, а тому взагалі не міг бути суб?єктом адміністративного правопорушення за ст. 121 КУпАП.

Твердження інспектора поліції про те, що транспортний засіб «SPARK SP125C-1CF» є незареєстрованим, повністю суперечить дійсності та спростовується офіційними документами.

ОСОБА_1 є законним власником мотоцикла «SPARK SP125C-ICF». Вказаний транспортний засіб офіційно зареєстрований у встановленому законом порядку 01.04.2026 Територіальним сервісним центром (ТСЦ) 7443, про що ОСОБА_1 було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 . За результатами реєстрації мотоциклу присвоєно державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Під час винесення постанови транспортний засіб був забезпечений вказаним державним номерним знаком НОМЕР_3 , встановленим у визначеному для цього місці. Таким чином, подія правопорушення, описана в постанові (керування незареєстрованим Т3), є повністю вигаданою, а склад правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП в діях ОСОБА_1 відсутній.

Про існування оскаржуваної постанови від 20.06.2026 позивач дізнався лише 29.06.2026. Справа на місці події взагалі не розглядалася.

Поліцейський ОСОБА_2 не запитував ОСОБА_1 про документи на мотоцикл та не повідомляв про намір винести постанову, тобто під час розгляду справи за відсутності позивача не дослідив жодних доказів, не запропонував позивачу скористатися правовою допомогою та не надав можливості ознайомитися з текстом постанови. Постанова була винесена заочно, з порушенням вимог ст.ст. 246, 251, 279, 280 КУпАП.

Вищевказані обставини виключають склад адміністративного правопорушення оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121КУпАП.

Позивач просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА 7410379 від 20.06.2026 відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу розміром 850 грн; стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 10 липня 2026 року відкрито провадження у адміністративній справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17 вересня 2026 року.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2026 року клопотання представника відповідача Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Зеляка А.В. про продовження строку для подання відзиву на позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа: інспектор ВП № 4 (м. ноівска) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старший лейтенант Курочкін Антон Олександрович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задоволено. Продовжено Головному управлінню Національної поліції в Чернігівській області строк для подання відзиву на позов на десять днів з дня отримання даної ухвали.

11 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Зеляк А.В. подав до суду відзив на позовну заяву у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказав, що твердження позивача про те, що подія правопорушення є вигаданою, а він просто перебував вдома у нерухомому стані, повністю спростовується зібраними у справі письмовими та відеодоказами:

- карткою первинного обліку 102 (ЄО № 3134) відповідно до якої 20.06.2026 о 13:48 зі служби ЕМД надійшло повідомлення про те, що о 13:40 за адресою: Ніжинський район, с.Лихачів, вул. Центральна, 205 (на повороті на Хотинівку) чоловік упав з мопеда під час руху та отримав травму голови;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 з яких вбачається, що ОСОБА_3 перебував безпосередньо в центрі с. Лихачів та засвідчив, що особисто бачив, як на узбіччі лежав перекинутий мопед та громадянин ОСОБА_1 із розбитою бровою та обличчям у крові. Зазначив, що відчув від водія різкий запах алкоголю, після чого ОСОБА_1 самостійно взяв свій мопед, завів його та поїхав з місця пригоди;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 (дружини позивача) відповідно до яких остання підтвердила, що біля магазину (поруч із поворотом на Хотинівку) особисто бачила свого чоловіка ОСОБА_1 з обличчям у крові, а поруч на асфальті лежав мотоцикл, на якому він приїхав до магазину.

Отже, факт перебування мопеда в русі під керуванням позивача та вчинення ним ДТП є повністю доведеним.

Посилання позивача на наявність свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_1 не спростовує законність постанови.

Диспозиція ч. 6 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність, у тому числі, за керування водієм транспортним засобом без державного номерного знака.

У письмових поясненнях свідок ОСОБА_4 чітко вказала, що мопед червоного кольору перебував на подві`ї «без номерних знаків».

В момент ДТП на вул. Центральній, 205 та під час подальшого оформлення матеріалів, державний номерний знак НОМЕР_4 на транспортному засобі був відсутній, що відображено у фабулі постанови («керував «ТЗ SPARK SP125C-1CF», без н.з.»).

Позивач на законні вимоги працівників поліції відмовився пред`явити будь-які документи на ТЗ, у зв`язку з чим перевірка здійснювалася через базу ІПНП «ЦУНАМІ», де дані про реєстрацію ТЗ на момент фіксації були відсутні. Керування ТЗ без номерних знаків утворює закінчений склад правопорушення.

Заяви позивача про «заочне» винесення постанови та порушення ст. 251, 268, 280 КУпАП є формою захисту та не відповідають дійсності.

Розгляд справи відбувся 20.06.2026 о 15 год. 23 хв. безпосередньо за місцем виявлення правопорушника: с. Лихачів, вул. Центральна, 179.

Позивачу було оголошено про початок розгляду справи та роз`яснено його права за ст. 268 КУпАП. Від підписання та отримання копії постанови він категорично відмовився на місці, про що інспектором внесено відповідні записи в постанову.

Того ж дня відносно позивача за цим же фактом ДТП було винесено постанову за ч. 2 ст 126 КУпАП (серія ЕНА № 7410341) інспектором Іваницькою Т.В., де позивач так само відмовився від підпису.

Весь процес оформлення, законні вимоги поліції, роз`яснення прав та відмова позивача від співпраці безперервно зафіксовані на службовий нагрудний відео реєстратор (бодікамеру №968114), що є належним доказом згідно зі ст. 251 КУпАП. Постанову було направлено позивачу поштою у зв`язку з його відмовою отримати її особисто.

У судове засідання позивач не з`явився, на електронну пошту суд надіслав заяву у якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити та розглядати справу без його участі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в судове засідання не з’явився, у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу у відсутності представника ГУНП в Чернігівській області.

Третя особа інспектор ВП № 4 (м. Носівка) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старший лейтенант Курочкін А.О. у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20 червня 2026 року інспектором ВП № 4 (м. Носівка) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Курочкіним А.О. відносно ОСОБА_1 була прийнята постанова про накладення на останнього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7410379 від 20 червня 2026 року, якою на підставі ч. 6 ст.121 КУпАП застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн

Відповідно до значеної постанови, 20 червня 2026 року о 13 год. 40 хв. в с. Лихачів, вул.Центральна, 205 водій ОСОБА_1 керував ТЗ «SPARK SP125C-1CF», б/н, який не зареєстровано в установленому законом порядку, чим порушив п. 30.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб?єкта владних повноважень порушені її права.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб?єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв?язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об?єктивно з?ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).

Тобто, саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2005 визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 30.1 ПДР власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Відповідальність за ч. 6 ст. 121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 07.11.2015 року №1395 (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 6 ст. 121 КУпАП поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

За змістом п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортні засоби, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 536/583/17).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису, що зафіксований на нагрудну камеру працівника поліції вбачається, що працівники поліції приїхавши на виклик до с. Лихачів, викликали особу, яка повідомила про подію. Чоловік у військовій формі повідомив місце, де він виявив особу, яка лежала на узбіччі дороги у непритомному стані біля мопеда червоного кольору. Працівники поліції опитали місцевих мешканців, а саме колишню дружину ОСОБА_1 , яка надала інформацію про ОСОБА_1 та повідомила адресу проживання останнього. Приїхавши за адресою місця проживання ОСОБА_1 , працівник поліції переліз паркан приватного домогосподарства, потрапивши на подвір?я, було виявлено мопед червоного кольору, без слідів пошкодження та у будинку знаходився ОСОБА_1 . Поспілкувавшись з останнім, працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння, але він відмовився. Неодноразово працівник поліції повідомляв, що мопед цілий, пошкоджень немає. Працівники поліції вийшли з подвір?я ОСОБА_1 та поїхали на службовому автомобілі.

Відеозапис з нагрудної камери працівника поліції не містить запису складення постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , відібрання письмових пояснень у ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які додані представником відповідача до відзиву.

Наявні пояснення осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , є аналогічними за змістом одні з одними, а саме те, що зазначені особи виявили особу ( ОСОБА_1 ) на узбіччі дороги у непритомному стані та біля нього знаходився мопед. Чоловік повідомив, що будь-якої допомоги він не потребує. Факту керування транспортним засобом не повідомлено жодним із осіб.

Диспозиція ч. 6 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є обов?язковою підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що працівники поліції не зупиняли ОСОБА_1 .

Розгляду справи щодо керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим в установленому порядку не було, та відповідні матеріали не складалися.

Крім того, транспортний засіб «SPARK SP125C-1CF» червоного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_1 зареєстрований 01.04.2026 ТСЦ 7443, ТЗ присвоєно державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 .

Факт вчинення 20.06.2026 ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, є недоведеним на час розгляду справи, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності не може вважатися законним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7410379 від 20 червня 2026 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП, підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб?єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб?єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» у розмірі 665 грн.

За таких обставин понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 665 грн. підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 9, 10, 11, 72, 77, 242, 245, 246, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 7410379 від 20 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п?ять) грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2026 року.

Суддя Р.С. Ляшко