Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №740/5394/23 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5394/23

Провадження № 2/740/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Гагаріної Т.О.,

при секретарях судового засідання - Мартиненко Ю.А., Філоненко О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Кіфік О.М.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Ващенко М.О.,

неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

представника служби у справах дітей Лосинівської селищної ради Чернігівської області Темчурової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ніжині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 , служба у справах дітей Лосинівської селищної ради Чернігівської області, Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, орган опіки та піклування виконавчого комітету Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області, про встановлення факту проживання неповнолітніх дітей з батьком, припинення стягнення аліментів, скасування заборгованості з аліментів та стягнення аліментів на утримання дітей,

встановив:

позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначив, що він перебував у шлюбі з відповідачем з 02.05.2009 по 11.09.2019, від шлюбу мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно судового наказу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02.05.2019 було призначено стягнення з нього на користь відповідача аліментів на утримання трьох дітей у розмірі частки заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 28.03.2019 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Зазначає, що з моменту припинення шлюбу між ним та відповідачем, двоє старших дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживають з ним та перебувають на його утриманні. Відповідач ніякої участі у їх утриманні та піклуванні не здійснює. Наймолодший син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з матір`ю - відповідачем по справі. Місце проживання дітей було визначено між ними та дітьми за спільною усною домовленістю.

При відкритті виконавчого провадження у 2019 році, після подання судового наказу на виконання відвідач надала виконавцю заяву про те, що отримує аліменти від нього і претензій не має, повідомила, що борг з аліментів їй сплачується за домовленістю між батьками та просила виконавчих дій не проводити. До лютого 2023 року вона не повідомляла виконавця, що він не сплачує аліменти, а у лютому 2023 року прийшла до виконавця та повідомила, що з часу останньої заяви від 23.09.2023 вона не отримувала аліментів та просила негайно притягнути його до відповідальності. Після цього звернення виконавцем було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною зброєю, тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами та обмеження у праві полювання в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4. Відповідно до розрахунку борг зі сплати аліментів станом на 01.03.2023 становить 169 531,60 грн. Станом на 01.08.2023 заборгованість становить 195 086,60 грн.

Зазначає, що за період з вересня 2019 року по цей час він забезпечував рівень життя достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дітей. Витрачав кошти на придбання одягу, взуття, канцелярських товарів, ліків, продуктів харчування, поповнення мобільного телефону, тощо. Враховуючи те, що двоє дітей проживають разом з ним та перебувають на його утриманні вважає, що його потрібно звільнити від заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася з 01.09.2019 і до набрання рішенням законної сили, та припинити стягнення на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У свою чергу, вважає за необхідне стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначити їх в розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Треті особи: служба у справах дітей Лосинівської селищної ради Чернігівської області, Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та орган опіки та піклування виконавчого комітету Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області у заявах просили справу розглянути без участі їхніх представників.

Позивач ОСОБА_1 після розірвання шлюбу діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишилися проживати з ним, оскільки відповідач зловживала спиртними напоями та вела аморальний спосіб життя, що і послугувало причиною розірвання шлюбу. На даний час він працював у м.Прилуки і приїжджав у смтЛосинівку 1 раз на тиждень, або 1 раз на два тижні на вихідні, це пов`язано сугубо із його роботою. При цьому дітей він повністю матеріально забезпечує. Діти проживають та навчаються у смтЛосинівка, живуть з його матірю та його братом, які за його відсутності доглядають дітей. Фактично він вважає, що діти проживають з ним та його рідними. Він зареєстрований у м.Києві, працює у м.Прилука, але місцем його проживання є смт Лосинівка. З позовною заявою він звернувся у 2023 році, оскільки не знав про існування заборгованості. Ввесь цей час сплачував аліменти на утримання наймолодшого сина, оскільки старші діти проживають з ним. Він звертався до відділу ДВС, але вони продовжують нараховувати аліменти на трьох дітей, у судовому порядку розмір заборгованості він не оскаржував. Проти сплати аліментів на сина ОСОБА_8 у подальшому він не заперечує. Діти стали проживати з ним та його батьками не раніше 2020 року.

Представник позивача адвокат Кіфік О.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові. Просила позов задовольнити. Зазначила, що відповідач з дочкою ОСОБА_6 та сином ОСОБА_7 не проживає та не надає кошти на їх утримання. Діти перебувають на утриманні батька починаючи з 01.09.2019, а тому на її думку заборгованість по аліментам відсутня.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Вказала, що вони розлучилися у вересні 2019 року і діти мали залишитися проживати з нею, але з часом почали відвідувати бабу та батька і залишилися проживати з ними. Вона не могла йти працювати, оскільки у неї ще був молодший син і їй складно було утримувати трьох дітей, тому вона була не проти щоб діти проживали в родині батька. Вона хотіла б щоб діти проживали з нею, але на її думку у баби їм краще, вона не відмовляється від допомоги дітям. Аліменти вона отримувала на трьох дітей, але фактично використовувала на одного. Не проти щоб з неї стягували аліменти, але не на користь позивача, оскільки він фактично проживає у м.Прилуки і до дітей приїжджає тільки на вихідні.

Представник відповідача адвокат Ващенко М.О. просила відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не проживає з дітьми. ОСОБА_2 не заперечує проти сплати аліментів на дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , але на користь баби, оскільки вони живуть з нею та баба доглядає за ними.

Неповнолітня ОСОБА_3 , будучи допитаною в судовому засіданні показала, що дійсно вона та її брат ОСОБА_7 проживають з бабою, батьком і дядьком по АДРЕСА_1 . Батько приїжджає по четвергам та на вихідні, оскільки працює. Мати проживає окремо з її молодшим братом ОСОБА_8 , бачить її дуже рідко, інколи у школі коли вона забирає наймолодшого брата зі школи. Вказувала, що проживає з батьком та бабою з початку 2020 року, з мамою не хоче проживати. Відповідач її не утримує.

Неповнолітній ОСОБА_4 зазначив, що проживає разом з батьком, дядьком, бабою та сестрою ОСОБА_6 . Його молодший брат ОСОБА_8 проживає з мамою. Батько ним опікується, а мама ні. З батьком він бачиться щотижня, а з мамою рідко. Став проживати з батьком, коли навчався у 3-м укласі, чому так сталося вже не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_9 показав, що він є сусідом позивача, йому відомо, що старші діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають з батьком, а молодший ОСОБА_8 проживає з матір`ю. Дітей утримує батько, з ними також проживає баба, діти ходять до школи, батько ними опікується. Чи проживає в якомусь іншому місці позивач, йому невідомо, але йому здається, що ОСОБА_1 постійно проживає в смт.Лосинівка.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що є двоюрідним братом позивача і проживає по сусідству. Він бачить дітей щодня, вони проживають з батьком та бабою. На його думку діти перебувають на утриманні батька, мати проживає неподалік, але ні її, ні дітей з нею він не бачив. Після розлучення позивач переїхав жити до матері, діти все частіше стали відвідувати батька, а з часом стали з ним проживати, він допомагав перевозити речі.

Свідок ОСОБА_11 показала, що з вересня 2019 року по сьогодняшній день діти: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають в її будинку. На початку повномаштабного вторгнення діти 1 місяць проживали у матері, а потім у березні 2022 року знову переїхали в її будинок. Віповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, інколи купує дрібні речі. Діти перебувають на повному матеріальному забезпеченні батька. Раніше діти категорично не хотіли ходити до матері, а з часом інколи відвідують її. Батько дітей утримує їх.

Заслухавши сторони, показання неповнолітніх дітей, свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_12 з 02.05.2009 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у справі № 740/280/19 від 11.09.2019 шлюб, укладений між сторонами розірвано.

На підставі судового наказу від 02.05.2019 по справі № 740/1512/19 Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання 3-х дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розмірі частки його заробітку (доходу) щомісяця. Вказане підтверджується копією судового наказу та постановою про відкриття виконавчого провадження (а.с.16-17).

Згідно Актів обстеження умов проживання від 28.02.2023 та 06.03.2023 вбачається, що умови проживання добрі, норми дотримані, для дітей є окремі кімнати, одяг відповідає віку та сезону, харчування збалансоване. За цією адресою проживають та міють постіне місце реєстрації: ОСОБА_11 , 1961 року народження - баба, ОСОБА_13 , 1990 року народження - дядько, ОСОБА_3 , 2009 року народження, - онука, ОСОБА_4 , 2011 року народження, - онук, ОСОБА_1 , 1986 року народження, - батько, приїжджає на вихідні. Встановлено, що діти до матері ходять дуже рідко, по телефону по два місяці не спілкуються. Зі слів дітей, гроші дає тато кожного тижня та забезпечує продуктами харчування. Зі слів баби, мати ніколи не цікавиться чи діти всім забезпечені в достатній кількості. Діти проживають в родині ОСОБА_14 з 2019 року постійно за адресою: АДРЕСА_1 , ходять до школи, сім`я позитивна (а.с.20-21).

З Акту обстеження умов проживання № 25 від 08.06.202 3за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що умови проживання задовільні, будинок газифікований, наявні всі необхідні меблі, є окремі спальні місця та місця для ігор та відпочинку, є одяг та взуття, що відповідає віку та сезону. За цією адресою проживають та мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_15 , 1992 року народження, ОСОБА_5 , 2017 року народження, ОСОБА_16 , 1977 року народження. Мама не працює, а доглядає за меншою дитиною, старші діти живуть у батька та баби, до мами приходять тільки поспілкуватися (а.с.22).

З довідки Лосинівської селищної ради № 69 від 28.02.2023 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має склад сім`ї: дочка ОСОБА_3 , 2009 року народження, проживає без реєстрації; син ОСОБА_4 , 2011 року народження, проживає без реєстрації; мати ОСОБА_11 , 1961 року народження, брат ОСОБА_13 , 1990 року народження (а.с.23).

Відповідно до витягів з реєстру Лосинівської територіальної громади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.67-69).

Постановами державного виконавця Ніжинського ВДВС у Ніжинському районі від 09.02.2023 у ВП № НОМЕР_4 боржнику ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві полювання, у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепально мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, у праві виїзду за межі України, у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів на дітей сукупний розмір якої згідно розрахунку від 09.02.2023 за період з 01.09.2019 по 01.02.2023 в сумі 186 819,13 грн (а.с.24-27).

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах № 14132 від 06.03.2023 по ВП № НОМЕР_4 по виконавчому листу 2-н/740/157/19 від 02.05.2019 борг ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на лютий 2023 становить 169 531,60 грн (а.с.18).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах № 72673 від 11.08.2023 по ВП № НОМЕР_4 по виконавчому листу 2-н/740/157/19 від 02.05.2019 борг ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на липень 2023 становить 195 086,60 грн (а.с.19).

В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_12 до Ніжинського відділу ДВС Ніжинського МУЮ від 23.09.2019 зі змісту якої вбачається, що остання отримала аліменти від ОСОБА_1 у повному обсязі та станом на 01.09.2019 претензій не має. З розрахунком заборгованості згодна (а.с.28).

Згідно довідки-характеристики, виданої виконкомом Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області на гр. ОСОБА_2 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 . За час проживання в смт Лосинівка письмових скарг на ОСОБА_2 до селищної ради не надходило (а.с.65).

З довідки УСЗН Ніжинської РДА від 14.11.2023 вбачається, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УСЗН Ніжинської РДА та отримує допомогу на дітей, які виховуються в багатодітній сім`ї, розмір допомоги за період з травня 2023 по жовтень 2023 року становить 12 600 грн (а.с.66).

Відповідно до довідки № 275 від 02.10.2023, виданої виконкомом Лосинівської селищної ради, про те що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані: ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 2009 року народження, син ОСОБА_4 , 2011 року народження, син ОСОБА_5 , 2017 року народження (а.с.71).

Зміна прізвища відповідача з ОСОБА_17 на ОСОБА_18 підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 10.01.2023.

В матеріалах справи наявні характеристики Лосинівського ЗЗСО від 02.10.2023 на учнів закладу ОСОБА_3 , яка навчається у 9-Б класі, та ОСОБА_4 , який навчається у 6-А класі, які позитивно характеризуються. Зазначено, що ОСОБА_3 проживає разом з бабусею (а.с.73-74).

Згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області №183 від 30.10.2023 визначено місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , там де вони звикли, за адресою: АДРЕСА_3 , з родиною батька. Виконавчий комітет, як орган опіки та піклування, рекомендує вирішити місце проживання дітей мирним шляхом між обома батьками та дітьми, з урахуванням думки дітей, як таких що досягли певного віку, в тому числі спілкування з ріднею з обох сторін. Батькам дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_19 рекомендовано здійснювати свої дії, керуючись інтересами та потребами дітей, враховуючи їх вік та психологічний стан; налагодити стосунки між собою для вирішення питань, пов'язаних із спільними дітьми.

Стороною позивача надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП № НОМЕР_4 по виконавчому листу 2-н/740/157/19 від 02.05.2019 борг ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 08.09.2026 становить 433 168,14 грн. З розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 з моменту відкриття виконавчого провадження сплачував заборгованість на користь відповідача.

Щодо звільнення від сплати аліментів.

Відповідно до положень ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст.157 цього Кодексу.

Приписами ст.160 СК України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами 1-3 ст.181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Як встановлено судом, з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання трьох дітей. Зазначене рішення набрало законної сили та частково виконується позивачем.

За змістом ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.4 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь які обставини, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

З урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дітей), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживають діти на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29.06.2022 у справі № 596/826/21-ц (провадження № 61-3738св22).

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.

Припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я їх одержувача (постанова Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №86/18140/21 (провадження № 61-6611св22)).

Разом з тим, рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно відповідати найкращим інтересам дитини.

Висновки щодо застосування ст.197 СК України викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17.

Основний правовий висновок, який міститься в таких постановах, зводиться до того, що лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати аліментів.

Проте, практика застосування ст.197 СК України залежить від обставин кожної конкретної справи, з огляду на те, що «обставина, яка має істотне значення» у розумінні частини другої статті 197 СК України, у кожному випадку має індивідуальний характер, а питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц (провадження № 61-3738св22).

Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

З аналізу статей 267-271 СК України вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

З наведеного слідує, що факт проживання дітей з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на їх утримання, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилався на те, що з вересня 2019 року старші діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають з ним, а молодший син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - з матір`ю ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що після видачі судового наказу про стягнення з позивача аліментів на дітей, змінилися обставини щодо утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме, останні проживають разом з батьком і знаходиться на його утриманні, що фактично визнала відповідач в судовому засіданні, вказавши, що вона проживає по АДРЕСА_2 , та підтвердили неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вказавши, що вони проживають з батьком - позивачем по справі та перебувають на його утритманні, та мати - відповідач, з ними не проживає та їх не утримує. Отже, позовні вимоги в частині звільнення позивача від сплати заборгованості з аліментів на дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та зміни, внаслідок цього, розміру аліментів, які підлягають стягненню на підставі судового наказу, та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

При цьому, необхідно зазначити, що діти сторін: ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (17 років), та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (14 років), проживають з батьком ОСОБА_1 за їхньою згодою, як це передбачено ч.1 ст.160 СК України. Такий факт не оспорювався жодним з учасників справи, спірні питання між батьками також не виникають.

Крім того, факт проживання дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з батьком було підтверджено і самими неповнолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були допитані в судовому засіданні, а також поясненнями відповідача, яка підтвердила, що вона разом із старшими дітьми не проживає, а вони проживають з батьком і бабою, та не мають бажання проживати з матір`ю.

Таким чином, з досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом зі своєю бабою та батьком ОСОБА_1 з вересня 2019 року, що не заперечується стороною відповідача.

Разом з тим наявність відкритого виконавчого провадження з виконання рішення суду про стягнення аліментів із позивача в повному обсязі свідчить про порушення його майнових прав та інтересів, оскільки саме він має право розпоряджатися аліментами, які стягуються на утримання дочки ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 .

Верховний Суд наголошує на тому, що відповідно до положень ста.3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

У зв'язку із зазначеним, з урахуванням предмета цього спору в частині припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживають діти на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 щодо припинення стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки останні фактично проживають з батьком та перебувають повністю на його утриманні.

Також, суд вважає, що встановлені судом обставини щодо проживання дітей з батьком і є тими обставинами, які мають істотне значення для звільнення платника аліментів від сплати заборгованості сформованої за період з 01.09.2019 по 21.09.2026, тобто по дату ухвалення рішення судом, оскільки діти і на цей період проживали разом з батьком та знаходилися на його утриманні.

Відповідно до ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

У справі, яка розглядається, позивач просив стягувати із відповідача аліменти на його користь у розмірі частини заробітку (доходу).

Водночас суд звертає увагу на те, що станом на дату ухвалення рішення встановлено, що фактично діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають з бабою, тобто батько не є особою, яка, зокрема, має право на отримання вказаних аліментів.

А тому, на переконання суду, найбільш доцільним буде стягувати аліменти безпосередньо на кожну дитину та зараховувати їх на банківський рахунок дитини. Такий спосіб стягнення забезпечить охорону прав дітей на утримання та отримання аліментів у свою власність, що відповідатиме положенням ч.1 ст.179 СК України, та не свідчитиме про вихід судом за межі позовних вимог.

При визначенні розміру аліментів, які будуть стягуватись з відповідача на користь позивача на утримання двох дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд, згідно зі ст.182 СК України, враховує, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи розмір частки заробітку (доходу) відповідача, яка буде стягуватися як аліменти на дочку ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 , суд враховує її матеріальне становище, наявність на її утриманні ще одного малолітнього сина, і вважає, що слід стягувати аліменти в розмірі 1/3 частки її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Разом з тим, позивач звернувся в суд з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 22.08.2023, тому відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову аліменти слід стягнути з 22.08.2023.

При цьому позивач, з огляду на принцип обов'язковості судових рішень, також зобов'язаний виконувати рішення суду та сплачувати аліменти на користь відповідача на утримання малолітнього сина ОСОБА_8 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується ст.141 ЦПК України та п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно якого від сплати судового збору звільняють позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Позивач заявив три позовні вимоги, які суд задовольнив частково, та сплатив 3 220,80 грн. судового збору. При цьому суд знаходить, що позовна вимоги про зміну розміру аліментів, які стягують з позивача на підставі судового наказу пов`язана з вимогою про звільнення позивача від сплати аліментів на підставі вказаного судового наказу. Тому суд знаходить, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору - 2147,20 грн.

Крім того, суд задовольнив вимогу позивача про стягнення аліментів, за яку позивач, при зверненні до суду, звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому, з урахуванням п.3 ч.1 ст.5 вказаного Закону, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1 073,60 грн. за розгляд вимоги про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 83, 141, 247, 265, 280-283 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , від сплати заборгованості по аліментам на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі судового наказу від 02.05.2019, виданого Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області у справі № 740/1512/19, провадження 2-н/740/157/19, що утворилася з 01.09.2019 і 21.09.2026 (чи до набрання рішенням законної сили).

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі судового наказу від 02.05.2019, виданого Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області у справі № 740/1512/19, провадження 2-н/740/157/19, з 01.09.2019.

Визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ від 02.05.2019, виданий Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області у справі № 740/1512/19, провадження 2-H/740/157/19, в частині стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліментів на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 (однієї другої) частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 28.03.2019 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.08.2023 і до досягнення повноліття найстаршою дитиною.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп. судового збору на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.О. Гагаріна