Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №943/9/24 — Львівський апеляційний суд

Справа №943/9/24 Головуючий у 1 інстанції:Журибіда Б.М.

Провадження №22-ц/811/660/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

Провадження №22-ц/811/662/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Попенко І.І.,

за участі в судовому засіданні представниці відповідача ТзОВ «Сфера» – Нетребенко К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Буського районного суду Львівської області від 06 січня 2026 року в складі судді Журибіди Б.М. та на додаткове рішення Буського районного суду Львівської області від 06 лютого 2026 року в цьому ж складі у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера», третьої особи Буської міської ради Золочівського району Львівської області про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Буського районного суду Львівської області від 06 січня 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера», третьої особи Буської міської ради Золочівського району Львівської області про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, – відмовлено.

Додатковим рішенням Буського районного суду Львівської області від 06 лютого 2026 року заяву задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера», код ЄДРПОУ 13836059, витрати на правову допомогу в розмірі 9500,00 грн.

Вказані рішення оскаржив ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі просить рішення Буського районного суду Львівської області від 06 січня 2026 року та додаткове рішення Буського районного суду Львівської області від 06 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити повністю, у стягненні витрат на правничу допомогу відмовити.

Вважає, що оскаржувані рішення ухвалені з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому судом неповно з`ясовано усі фактичні обставини справи та неналежно досліджено і не надано належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам і твердженням позивача. Твердження позивача відповідача суд безпідставно оцінив як неналежні, судом проігноровано наявні у справі докази, якими підтверджено доводи позивача, а отже суд не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи, не врахував висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, а тому рішення суду та додаткове рішення суду не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними та необґрунтованими і підлягають скасуванню.

Зазначає, що незважаючи на те, що судом достовірно встановлено та цьому наявні відповідні докази у справі, з даху якого саме будинку відбулося падіння снігу, місце розташування автомобіля, місце падіння снігу, власників будинку (співвласників), частки кожного у праві спільної сумісної власності, судом доводи позивача, наявні у справі докази з цього приводу, повністю проігноровано. Вважає, що суд взагалі не врахував матеріали інвентаризаційних справ, які витребовувались за клопотанням позивача. Зазначає, що покликання суду, що «посилання представника позивача, що до даних спірних відносин потрібно застосовувати законодавство, як до багатоквартирного житлового будинку, суд ставиться критично, оскільки спірний об`єкт нерухомого майна є нежитловим приміщенням.», на думку апелянта не відповідає вимогам закону, адже призводить до безвідповідальності співвласників будинку, та суперечить подальшій мотивації суду, з покликанням на норми закону, що «Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 та ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.» У даному випадку, і це не заперечувалось відповідачем, договору про утримання будинку з жодним підприємством ним не укладалося. Вважає, що суд в даному випадку, ухвалюючи оскаржуване рішення, сприяє протиправній бездіяльності відповідача, адже невідомо, до яких негативних наслідків може привести така бездіяльність, а на місці автомобіля могла опинитися і людина. Як було встановлено в судовому засіданні, що підтверджено і показаннями працівника поліції, який здійснював виїзд на місце пригоди, і представник позивача покликався на загальновідомі обставини, що у даному місці відсутня житлова зона і не облаштована «житлова зона», відсутній паркувальний майданчик. В даному місці наявна вулиця Паркова, яка складається з проїжджої частини і тротуару. Будь-які дорожні знаки, які б свідчили про наявність «житлової зони», паркувального майданчика, знаків заборони зупинки чи стоянки у даному місці відсутні. Працівниками поліції не зафіксовано порушень ПДР позивачем. Позивач, здійснюючи стоянку автомобіля дотримався вимог розділу 15 ПДР України. Покликання суду, що «на підтвердження обставин справи позивач посилається на фото- та відеодокази, долучені до позовної заяви та у ході розгляду справи. Дослідивши долучені позивачем фото, оглянувши диск з відеозаписом, суд приходить до висновку, що вказані фото- та відеоматеріали не доводять наявності вини відповідача у заподіянні шкоди автомобілю позивача. На фото немає відмітки про те, коли саме ці фото зроблені: у день, коли було пошкоджено авто позивача чи у будь-який інший день», то в даному випадку судом першої інстанції, незважаючи на зазначення цього в мотивувальній частині рішення, проігноровано, що згідно із п. 1.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року, та п. 1 1.8.6. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10 серпня 2004 року, балансоутримувач зобов`язаний регулярно виконувати роботи по скиданню з дахів і покрівель снігу та льоду. Зазначає, що наведені мотиви в апеляційній скарзі свідчать про бездіяльність співвласників будинку, з даху якого відбулося падіння снігу на автомобіль позивача, а покликання суду на те, що сніг впав з частини будинку, який не належить відповідачу, не грунтується на вимогах закону, адже відповідач є співвласником будинку дах якого знаходиться у спільній власності. Що стосується доводів апеляційної скарги на додаткове рішення, то зазначає, що відповідачем не виконано вимоги ст. 134 ЦПК України, що проігноровано судом при ухваленні додаткового рішення. 02.05.2025 року за підписом представника відповідача – адвоката Нетребенко К.Н., Буським районним судом Львівської області зареєстровано відзив на позовну заяву. У відзиві, щодо попереднього розрахунку судових витрат, представником зазначено, що «попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається з витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в зв`язку із залученням представника через відсутність юриста в штаті підприємства Відповідача і їх вартість значена в договорі про надання правової допомоги, який міститься в додатках до даного відзиву. Точну суму витрат Відповідача буде надано суду протягом 5 днів з моменту ухвалення судом рішення у справі разом з доказами на їх підтвердження.» До відзиву представником долучено договір про надання правової допомоги № 47 від 22.04.2025 року, укладений між ТзОВ «Сфера» в особі директора Хмиза А.П. з Нетребенко К.Д., яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001959 від 24.07.2020 року. Додатком №1 до договору про надання правової допомоги № 47 від 22.04.2025 року передбачено погоджені тарифи на надання послуг Адвоката. Як у відзиві, так і у подальших заявах по суті справи відповідач не вказав попереднього розрахунку судових витрат, додав лише тарифи на послуги адвоката. Представником навіть не зазначено орієнтовного переліку виконаних робіт та орієнтовної їх вартості. Такі витрати не зазначалися і в дебатах. До заяви про ухвалення додаткового рішення представником Відповідача долучено акт прийому передачі наданих послуг від 19.01.2026 року, у якому вартість послуг адвоката, що співпадає з погодженими тарифами, повністю відрізняється, що ще раз ставить під обґрунтований сумнів зазначення попереднього розрахунку судових витрат, як це вимагається ст. 134 ЦПК України. Зазначає, що крім відзиву, відповідач не подав суду жодних доказів щодо понесених судових витрат до закінчення розгляду справи, не зазначив про це і в дебатах. Такі докази були подані представником лише із заявою про ухвалення додаткового рішення, яка зареєстрована в Буському районному суді Львівської області лише 26.01.2026 року.

В судове засідання окрім представниці відповідача ТзОВ «Сфера» – Нетребенко К.Д., решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Клопотання Скоробогатого Миколи Вікторовича в інтересах ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника у судовому засіданні у іншій справі у Буському районному суді Львівської області, колегія суддів вважала не обґрунтованим та відхилила, зважаючи на те, що розгляд даної справи було призначено заздалегідь, а представником не вказано про пріоритетність розгляду іншої справи поряд з цією. Окрім цього, позивачем не наведено будь-яких доказів неможливості особистої явки в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці відповідача в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, матеріали інвентаризаційної справи на будинок за адресою: АДРЕСА_1 ., оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзивів на позовну заяву, додаткових письмових пояснень позивача, додаткових письмових пояснень відповідача, заяви про ухвалення додаткового рішення, заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 22, 23, 319, 322, 323, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, п.1.5. Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, наказ №310 від 27.11.2017 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, зареєстрованого в Мінюсті України 18 грудня 2017 р. за № 1529/31397 «Про затвердження Типових правил благоустрою території населеного пункту», постанову Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі №461/9006/15-ц, постанову Верховного Суду від 16.04.2018 року у справі №369/3076/17-ц, п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992р. №6 та відмовляючи у задоволені позову, – виходив з того, що 15.12.2021 року ОСОБА_2 припаркував біля будинку по АДРЕСА_2 , належний йому автомобіль марки «Mazda 5 2,0 TDi 5dr 6MT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Вранці, 16.12.2021 року ОСОБА_2 побачив, що його автомобіль пошкоджений внаслідок падіння снігу з даху будинку, звернувся до поліції з метою фіксації пошкодження його майна. Відповідно до висновку експерта № 179 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи згідно договору № 16 від 16.12.2021 року, складений 22.12.2021 року, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Mazda 5 2,0 TDi 5dr 6MT» ідентифікаційний номер НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2 від виявлених при обстеженні 17.12.2021 року його пошкоджень внаслідок пошкодження 16.12.2021 року, в цінах на вказану дату обстеження, становить: 49583,74 грн (сорок дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят три гривні 74 коп). Згідно п. 2.1 Договору № 17 про виконання судової експертизи від 17 грудня 2021 року вартість договору становить 3000 гривень, а п. 4.2 Договору встановлено, що оплата вартості досліджень проводиться Замовником згідно наданого рахунку протягом 5 банківських днів з дня укладення цього договору. На виконання п.2.1 Договору ОСОБА_2 було сплачено 3000 гривень на користь ТзОВ фірма «Експертиза» за проведення судової експертизи, що підтверджується квитанцією від 17 грудня 2021 року. Суд звернув увагу, на те, що як вбачається з матеріалів довідки № 202147-18 по телефонному повідомленню ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 , складену працівниками ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області (ЄО № 4718 від 16.12.2021), останніми проведено перевірку по даному факту та встановлено, що протягом ночі 16.12.2021 року на припаркований автомобіль ОСОБА_2 з даху будинку АДРЕСА_2 впав сніг, в результаті чого відбулось пошкодження автомобіля, а саме вм`ятини в капоті, криші та тріщини лобового скла. Також встановлено, що будинок АДРЕСА_2 не перебуває на балансі Управління будинками м. Буська, і обслуговування будинку даним підприємством не здійснюється, в ньому ніхто не проживає. З показів представника Управління будинками м. Буська та третьої особи Буської міської ради встановлено, що спірний будинок мав дві адреси перший поверх (колишнє приміщення державної аптеки) – АДРЕСА_1 , другий поверх –Давида Ігоровича, 4. Дана будівля з вересня 2002 року (частина – АДРЕСА_1 ) була на балансі Управління будинка м. Буська, частина будинку ( АДРЕСА_2 ) перебувала на балансі Обласної ради. Як показала керуюча Управління будинками м. Буська, частина будинку, біля якого був припаркований автомобіль позивача, це будівля Обласної ради, ніколи не обслуговувалася Управлінням будинками м. Буська, не перебувала на балансі Буської міської ради. Додала, що той факт, що 16.12.2021 р. ОСОБА_2 припаркував належний йому транспортний засіб не біля будинку АДРЕСА_1 , а біля сусіднього будинку АДРЕСА_2 (будинок, у якому розміщувалася ДКП «Центральна районна аптека N?91»), з даху якого і впав сніг на автомобіль позивача підтверджує й те, що поліцейський відділення поліції N?2 Золочівського РВП, в ході розгляду звернення ОСОБА_2 зазначив будинок АДРЕСА_2 у складених ним документах. Більш того. 17.12.2021 року до працівників Управління будинками м. Буська –майстра ОСОБА_3 та рахівника ОСОБА_4 звернувся патрульний поліцейський Дуткевич А. з позивачем щодо того, чи знаходиться на балансі Управління будинок, з якого впав сніг на автомобіль. Останні звернули увагу на те, що на даху будинку по АДРЕСА_1 сніг лежить, оскільки на покрівлі влаштовані снігозатримачі, а на покрівлі будинку поруч (будинок АДРЕСА_2 ) відсутній пласт снігу, який, напевно, і зсунувся з даху. Так, будинок АДРЕСА_1 , станом на грудень 2021 року, перебував на балансі Управління будинками м. Буська, однак автомобіль позивача був припаркований не біля нього, а біля сусіднього будинку АДРЕСА_2 , про що Управління будинками надали схему. Крім того, біля будинку не облаштоване місце для стоянки. Суд, також, зазначив, що допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 , рахівник Управління будинками м. Буська, показала, що 17.01.2021 року, коли прийшли працівники поліції, з майстром ОСОБА_5 вийшли на вулицю, машини позивача під будинком не було, авто було припарковане на протилежній стороні, біля дитячого майданчику. На даху будинку, що обслуговує Управління будинками м. Буська був сніг, на іншій частині будинку, снігу не було. Будучи допитаним в якості свідка працівник поліції ВП №2 ОСОБА_6 показав, що на гарячу лінію 102 зателефонував ОСОБА_2 , повідомив, що звечора припаркував автомобіль біля будинку, зранку побачив, що на авто в пав сніг та пошкодив його. При виїзді на місце події, встановлено, що пошкоджений дах і лобове скло автомобіля. Транспортний засіб був припаркований біля будинку, де жодних заборонних знаків щодо паркування, немає. Згідно договору купівлі – продажу нерухомого майна способом продажу на аукціоні від 05.10.2021 року Львівська обласна рада в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради передала у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «СФЕРА» нежитлові приміщення загальною площею 234,4 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , що становить 913/1000 часток у праві власності на нежитлові приміщення загальною площею 256,8 кв.м.. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 280432642, ТОВ «СФЕРА» 18.10.2021 року зареєструвало право спільної часткової власності об`єкту житлової нерухомості, а саме нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 , розмір частки 913/1000. Як показала в судовому засіданні представник відповідача, автомобіль позивача, в момент падіння снігу, був розташований не біля території частини будинку, яке належить ТОВ «СФЕРА», про що подала схему розташування приміщень в спірному будинку. Інший співвласник даного будинку не встановлений, клопотань про залучення такого у справі не подавалися. Суд зазначив, що позивач використав зону біля будинку для стоянки автомобіля, не впевнившись при цьому, що стоянка автомобіля не ускладнює рух пішоходів та спеціального транспорту, а також в тому, що самому автомобілю не загрожує небезпека у разі залишення його без нагляду на тривалий час. При ухваленні рішення суд вважав, що оскільки вина відповідача ТОВ «СФЕРА» в нанесені матеріальної шкоди автомобілю позивача ОСОБА_2 не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, а саме: не надано доказів, що неправомірні дії відповідача або його бездіяльність призвели до пошкодження корпусу автомобіля позивача, і між цими діями або бездіяльністю існує причинно-наслідковий зв`язок, тому позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди не підлягають задоволенню.

Із змісту оскаржуваного додаткового рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 133, 137, 259, 263-265, 268, 270, 354 ЦПК України та задовольняючи заяву, – виходив з того, що як вбачається з договору про надання правової допомоги № 47 від 22 квітня 2025 року, таким передбачено виплату гонорару адвокату Нетребенко К.Д. за надання адвокатських послуг ТОВ «Сфера». Згідно акту прийому – передачі наданих послуг від 19.01.2026 року, загальна вартість послуг становить 9500,00 гривень, зокрема надано наступні послуги: усна консультація – 500,00 грн, підготовка відзиву – 1500,00 грн, представництво в суді (4 засідання по 500,00 грн) – 2000,00 грн, ознайомлення з матеріалами справи – 400,00 грн, витрати на пальне для доїзду до суду (5 по 600,00 грн) – 3000,00 грн, підготовка процесуальних документів (4 по 500,00 грн) – 2000,00 грн. Як вбачається з рахунку про оплату №03/01-1 від 19.01.2026 року та платіжної інструкції № 207 від 20.01.2026 року, ТОВ «Сфера» фактично проплатило ОСОБА_7 9500,00 гривень, призначення платежу – оплата за надані послуги згідно рахунку №03/01-1 від 19.01.2026 року. Суд критично ставився до тверджень представника позивача, що даний рахунок виписаний та отримані кошти фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 , оскільки заняття професійною адвокатською діяльністю не позбавляє права особу бути зареєстрованою як ФОП, та офіційно сплачувати податки в дохід держави. Крім того, договір про надання правової допомоги № 47 від 22.04.2025 року укладено між ТОВ «Сфера» та адвокаткою Нетребенко К.Д. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. редставник позивача заперечив проти стягнення додаткових витрат на правничу допомогу, однак обставини, на які посилається представник у своєму запереченні, суд не сприйняв як критичні. Підсумовуючи вище наведене, суд прийшов до переконання, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони. За таких обставин, враховуючи задоволення позову, із позивача ОСОБА_2 суд дійшов до висновку, що в користь відповідача ТОВ «Сфера» стягненню підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 9500,00 гривень.

Колегія суддів вважає, що висновки суду обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають; обставини, які суд вважав встановленими – не доведені, а тому рішення суду та додаткове рішення, як додаток підлягають скасуванню.

У січні 2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера» (ухвалою Буського районного суду Львівської області від 08 квітня 2025 року замінено відповідача Управління будинками м.Буськ, на належного відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Сфера»), третьої особи Буської міської ради Золочівського району Львівської області про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, в якому просив:

- стягнути з відповідача – Управління будинками м.Буськ на користь позивача – ОСОБА_2 матеріальну шкоду, задану пошкодженням транспортного засобу марки «Mazda 5 2,0 TDi 5dr 6MT» в сумі 49583,74 грн., інфляційне збільшення боргу – 15082,78 грн., пеню – 1491,57 грн., а всього 66158,09 грн.;

- стягнути з відповідача - Управління будинками м.Буськ на користь позивача – ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 50000 грн.

В обґрунтування позову покликався на те, що 16.12.2021 року ОСОБА_2 припаркував біля будинку, в якому тимчасово проживав, по АДРЕСА_1 , належний йому автомобіль марки «Mazda 5 2,0 TDi 5dr 6MT», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вранці, 17.12.2021 року виявив, що його автомобіль є пошкодженим внаслідок падіння снігу з даху будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до поліції з метою фіксації пошкодження його майна. На місце події було скеровано наряд патрульної поліції, який і зафіксував факт пошкодження автомобіля. Для визначення розміру завданої шкоди, позивач звернувся до судового експерта для проведення судової автотоварознавчої експертизи. Відповідно до висновку експерта № 179, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Mazda 5 2,0 TDi 5dr 6MT» ідентифікаційний номер НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2 від виявлених при обстеженні 17.12.2021 року його пошкоджень внаслідок пошкодження 16.12.2021 року, в цінах на вказану дату обстеження, становить: 49583,74 грн (сорок дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят три гривні 74 коп). Під час проведення огляду автомобіля експертом також був присутнім представник Буської міської ради, який був повідомлений про дату та час огляду автомобіля. Вартість проведення експертизи становила 3000 гривень, які ОСОБА_2 сплатив на користь ТзОВ фірма «Експертиза». Загальна сума матеріальних збитків становить 52 583,74 грн.. Просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені матеріальні витрати, а також моральну шкоду в сумі 50000 грн., яка полягає в душевних стражданнях, хвилюваннями у зв`язку з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя, неможливістю самостійно вирішувати свої соціально - побутові питання через втрату заробітку та знищення майна. Також зазначав, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні витрати за весь період прострочення, та пеня за останній рік прострочення, які розраховуються з періоду надання відповіді на претензію, а саме 02.02.2022 року в розмірі 49 583,00 грн. та 3% річних в розмірі 1 491,57 грн.

У січні 2026 року представниця Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера» – Нетребенко Катерина Дмитрівна звернулась в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила:

- ухвалити додаткове судове рішення у справі №943/9/24 щодо розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9500,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначали, що під час подання відзиву представниця відповідача заявила, що точно суму витрат відповідача буде надано суду протягом 5 днів з моменту ухвалення судом рішення у справі разом з доказами на їх підтвердження. Фактичний розмір винагороди за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках справи №943/9/24 в суді першої інстанції складає 9500,00 грн. Також в підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу надав рахунок з детальним описом наданих послуг професійної правничої допомоги, договір про надання професійної правничої допомоги №47 від 22.04.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг, квитанція про оплату наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником автомобіля «Mazda 5 2,0 TDi 5dr 6MT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (т.1, а.с.23).

15.12.2021 року ОСОБА_2 припаркував належний йому автомобіль біля будинку на АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної спільної часткової власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сфера», що визнано самим відповідачем та підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №280432642 від 21.10.2021 року (т.2, а.с.220).

16.12.2021 року ОСОБА_2 побачив, що його автомобіль пошкоджений внаслідок падіння снігу з даху будинку, у зв`язку з чим звернувся до поліції з метою фіксації пошкодження його майна.

Як вбачається з матеріалів довідки № 202147-18 за телефонним повідомленням ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 , складеної працівниками ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області (ЄО № 4718 від 16.12.2021), – останніми проведено перевірку за даним фактом та встановлено, що протягом ночі 16.12.2021 року на припаркований автомобіль ОСОБА_2 з даху будинку АДРЕСА_2 впав сніг, в результаті чого відбулось пошкодження автомобіля, а саме вм`ятини в капоті, даху та тріщини лобового скла. Також, встановлено, що будинок АДРЕСА_2 не перебуває на балансі Управління будинками м. Буська, і обслуговування будинку даним підприємством не здійснюється, в ньому ніхто не проживає.

Також, в суді першої інстанції було допитано як свідка працівника поліції ВП №2 ОСОБА_8 , який вказав, що на гарячу лінію 102 зателефонував ОСОБА_2 , повідомив, що звечора припаркував автомобіль біля будинку, зранку побачив, що на авто впав сніг та пошкодив його. При виїзді на місце події, встановлено, що пошкоджений дах і лобове скло автомобіля. Транспортний засіб був припаркований біля будинку, де жодних заборонних знаків щодо паркування немає.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи фото- та відеодокази спричинених пошкоджень автомобіля, з яких вбачаються пошкодження автомобіля, а саме вм`ятини в капоті, даху та тріщини лобового скла (т.1, а.с.138-139, 143-148, 153).

Як, також, вбачається з матеріалів справи, а саме з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №280432642 від 21.10.2021 року (т.2, а.с.220), нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сфера», розмір частки: 913/1000.

Інший співвласник даного будинку не встановлений, клопотань про залучення такого у справі не подавалися.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також, згідно ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Відповідно до висновку експерта №179 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи згідно договору № 16 від 16.12.2021 року, складеного 22.12.2021 року, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Mazda 5 2,0 TDi 5dr 6MT» ідентифікаційний номер НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2 від виявлених при обстеженні 17.12.2021 року його пошкоджень внаслідок пошкодження 16.12.2021 року, в цінах на вказану дату обстеження, становить: 49583,74 грн. (сорок дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят три гривні 74 коп.). (т.1, а.с.40-78).

Також, експертом встановлено такі пошкодження автомобіля: деформований капот по всій поверхні з повздовжніми виломами по всій поверхні, зі складною деформацією, зім`яттям та з втратою геометричної форми; деформована панель даху по всій поверхні з повздовжніми виломами по всій поверхні, зі складною деформацією, зім`яттям та з втратою геометричної форми; облицювання панелі даху; деформована передня поперечна даху по площині площею 50 погонних см.; деформована задня поперечна даху по площині площею 50 погонних см.; розбите вітрове скло.

Колегія суддів вважає, що вказаний висновок експертизи є належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту, оскільки такий не спростовано, іншого на спростування відповідачем подано не було та доводів з приводу його неналежності чи недопустимості не наведено.

Відтак, такий доказ слід вважати належним та допустимим та таким, що помилково не взятий судом першої інстанції до уваги.

Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, ч. 3 ст. 386 ЦК України визначено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окремо згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Крім цього, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вина заподіювача шкоди.

Зважаючи на наведене при вирішенні спору про стягнення шкоди суду слід встановити: 1. наявність заподіяної позивачу (позивачам) шкоди; 2. протиправність діяння відповідача (відповідачів); 3. наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача (відповідачів); а також 4. вину заподіювача (заподіювачів) шкоди.

При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно п. 14 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон) управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 8 Закону встановлено, що управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Згідно з Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року (далі - Правила № 76) балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно п. 3.3. Правил №76 сніг, що накопичується на дахах, повинен скидатися на землю і переміщатися в прилоткову смугу, а на широких тротуарах формуватися у вали.

Підпунктом 4.5.17 п.4.5. Правил №76 встановлено, що дах з зовнішнім водовідводом необхідно періодично очищати від снігу, не допускаючи нагромадження його до товщини 30 см. При заледенінні звисаючих і водовідвідних пристроїв у відлигу сніг скидають і при меншій товщині. На покрівлях з ухилом більше 45 град. (черепичних, ґонтових, дранкових), а також на шиферних сніг очищають тільки в тих місцях, де він затримується (у розжолобках над карнизами та ін.).

Згідно з п.п. 4.5.15. п. 4.5. Правил №76 при скиданні снігу з даху необхідно стежити за тим, щоб не ушкоджувалися електричні і телефонні проводи, а також зелені насадження. Прилеглу до будинку територію необхідно обгороджувати, а на ділянках з інтенсивним пішохідним рухом ставити чергового.

Підпунктом 4.5.19 п. 4.5 Правил №76 закріплено, що при очищенні снігу з даху необхідно особливу увагу приділяти прибиранню снігу в період відлиги.

Пунктом 1.5. Правил №76 встановлено, що утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року №150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд».

Серед інших, в даному Примірному переліку, в п. 1 «Утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» зазначено п.п. 1.1. «Санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення, утримання ліфтів»: п.п. 1.1.8 «Дахи та покрівлі» під п.п. 1.1.8.6 наявна така послуга, як «Скидання з дахів та покрівель снігу та льоду».

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року по справі № 761/6010/15-ц цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Як вбачається із матеріалів даної справи, відповідачем не надано доказів, які б спростовували вину відповідача у заподіянні шкоди, невиконання відповідачем обов`язку по утриманню даху будинку в належному стані, що призвело до значного пошкодження належного позивачу транспортного засобу.

Що стосується доводів сторони відповідача та висновків суду першої інстанції, що позивач використав зону біля будинку для стоянки автомобіля, не впевнившись при цьому, що стоянка автомобіля не ускладнює рух пішоходів та спеціального транспорту, а також в тому, що самому автомобілю не загрожує небезпека у разі залишення його без нагляду на тривалий час, то колегія суддів зазначає, що відповідачем вказаного не доведено, а саме того, що спірний автомобіль був припаркований з порушенням правил дорожнього руху чи у забороненій чи небезпечній зоні.

Окрім цього, автомобіль було припарковано у незабороненому для паркування місці, забороняючі дорожні знаки за вказаною адресою відсутні, що й підтвердив допитаний в якості свідка в суді першої інстанції працівник поліції ВП №2 ОСОБА_6 .

Відповідно слід презюмувати, що позивач при паркуванні діяв добросовісно та відповідно до правил дорожнього руху.

Що стосується доводів сторони відповідача про те, що відповідач володіє лише приміщення №2 за адресою АДРЕСА_2 , а тому не є і не може бути власником чи балансоутримувачем даху, то колегія суддів зазначає таке.

Згідно ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

За ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

За ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Як вбачається із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №280432642 від 21.10.2021 року (т.2, а.с.220), Товариству з обмеженою відповідальністю «Сфера» на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки: 913/1000) належать конкретні нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: І – склад – 27,6 кв.м., ІІ – склад – 8,4 кв.м., ІІІ – склад – 15,2 кв.м., ІХ – склад – 13,3 кв.м., V – склад – 11,4 кв.м., 1 – торговий зал – 30,4 кв.м., 2 – коридор – 13,4 кв.м., 3 – кабінет - 7,1 кв.м., 4 – хімічна – 8,4 кв.м., 5 – коридор – 4,9 кв.м., 6 – коридор – 2,7 кв.м., 7 – мийка – 22,6 кв.м., 8 – вбиральня – 1,0 кв.м., 9 – коридор – 1,0 кв.м., 11 – підсобне – 6,7 кв.м., 12 – підсобне – 2,8 кв.м., 13- підсобне – 1,7 кв.м., 14 – асистентна – 17,1 кв.м., 15 – службове – 30,9 кв.м., 16 – коридор – 7,8 кв.м., загальною площею 234,4 кв.м.

Однак, як, також, вбачається із вказаного Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №280432642 від 21.10.2021 року (т.2, а.с.220), допоміжні приміщення, конструктивні елементи, основні несучі конструкції, зокрема і дах будинку між співвласниками не були розподілені і відповідно перебувають у спільному користуванні, як, наприклад, сходова клітка, про що окремо вказано у Витягу і вбачається із матеріалів інвентаризаційної справи на будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаного не спростовано і представницею відповідача.

Відповідно, колегія суддів звертає увагу, що згадані елементи конструкції будинку, допоміжні приміщення, тощо – перебувають у спільному користуванні співвласників будинку і кожний із співвласників несе відповідальність за утримання таких в належному стані, відповідно до вказаних вище норм закону, пропорційно до своєї частки у цілому будинку, чого судом першої інстанції не враховано.

Як встановлено вище, не оспорено та не спростовано сторонами, Товариству з обмеженою відповідальністю «Сфера» на праві приватної спільної часткової власності належать нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 у визначеній частці будинку: 913/1000, біля котрого був запаркований автомобіль відповідача та з даху якого впав сніг, пошкодивши при цьому автомобіль.

Відтак, враховуючи те, що згідно висновку експерта №179 за результатами проведення судової авто-товарознавчої експертизи згідно договору № 16 від 16.12.2021 року, складений 22.12.2021 року, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Mazda 5 2,0 TDi 5dr 6MT» ідентифікаційний номер НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2 від виявлених при обстеженні 17.12.2021 року його пошкоджень внаслідок пошкодження 16.12.2021 року, в цінах на вказану дату обстеження, становить: 49583,74 грн., слід стягнути з відповідача матеріальну шкоду в межах належної їм частки, а саме 45269,95 грн. (49583,74 * 0,913 : 1000), яка полягає у неналежному триманні майна відповідачем (а саме неочищення снігу з даху належного йому будинку) та спричинення внаслідок цього шкоди позивачеві у вигляді пошкодження його майна (автомобіля).

Що стосується стягнення з відповідача інфляційного збільшення боргу та пені (3% річних), то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, також, інфляційне збільшення боргу та три відсотки річних від простроченої суми, враховуючи період прострочення виконання грошового зобов`язання виходячи з таких розрахунків.

Так інфляційне збільшення боргу визначатиметься з 02.02.2022 року (дата надання відповіді на претензію позивача) в розмірі 13770,78 грн., за таким розрахунком: (101,60 : 100) * (104,50 : 100) * (103,10 : 100) * (102,70 : 100) * (103,10 : 100) * (100,70 : 100) * (101,10 : 100) * (101,90 : 100) * (102,50 : 100) * (100,70 : 100) * (100,70 : 100) * (100,80 : 100) * (100,70 : 100) * (101,50 : 100) * (100,20 : 100) * (100,50 : 100) * (100,80 : 100) * (99,40 : 100) * (98,60 : 100) * (100,50 : 100) * (100,80 : 100) * (100,50 : 100) = 1,3041925183.

Інфляційне збільшення: 45269,95 * 1,3041925183 – 45269,95 = 13770,78 грн.

3% річних з 30.12.2022 року до 30.12.2023 року – в розмірі 2764,56 грн., за наступним розрахунком: 45269,95 грн. * 3% * 366 дні : 365 днів = 1361,81 грн. (виходячи із заявлених позовних вимог, за межі яких суд не вправі виходити).

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів звертає увагу на те, що моральну шкоду позивач обґрунтовує душевними стражданнями пережитими у зв`язку із самим фактом пошкодження належного йому майна, хвилюванням у зв`язку з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя та неможливістю самостійно вирішувати свої соціально – побутові питання через втрату заробітку та знищення майна, тощо.

Колегія суддів вважає, що безперечно пошкодження автомобіля та заподіяння внаслідок такої шкоди майну (транспортному засобу) особи заподіює та у даному випадку заподіяло позивачу і моральну шкоду. Вина ж відповідача у заподіянні шкоди, протиправність його діяння та причинний зв`язок між діянням та шкодою встановлено та доведено доказами, про які йшлося вище.

Така шкода у даному випадку слід вважати полягає у душевних переживаннях з приводу самого пошкодження майна позивача; неможливість його використання за призначенням протягом тривалого часу; зміну життєвого ритму у зв`язку з цим; а також необхідності вживати додаткових заходів для його відновлення чи заміни, тощо.

Так, факт пошкодження автомобіля однозначно спричиняє по-перше переживання через пошкодження майна (транспортного засобу); дискомфорт, незручності, зміну життєвих планів через неможливість володіння та використання транспортного засобу у власних потребах, необхідності докладати додаткових зусиль для вирішення щоденних проблем без автомобіля; необхідність вживати заходів для його відновлення чи заміни, тощо.

Враховуючи вказане, тривалість та глибину згаданих душевних страждань позивача як власника пошкодженого автомобіля, а також засади розумності та справедливості колегія суддів вважає, що 7000 грн. є достатньою сатисфакцією для відновлення порушених життєвих зв`язків позивача.

Також, враховуючи частку у будинку відповідача (913/1000) слід вирахувати відповідну частку у визначеній судом моральній шкоді, яка підлягає стягненню саме з відповідача, за таким розрахунком: 7000 * 0,913 : 1000 = 6391 грн.

Вказаним доводи апеляційної скарги Скоробогатого Миколи Вікторовича в інтересах ОСОБА_2 слід визнати частково обґрунтованими та таку слід задовольнити частково. Рішення ж Буського районного суду Львівської області від 06 січня 2026 року та додаткове рішення Буського районного суду Львівської області від 06 лютого 2026 року, як додаток до основного слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов слід задовольнити частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, задану пошкодженням транспортного засобу марки «Mazda 5 2,0 TDi 5dr 6MT» в сумі 45269,95 грн., інфляційне збільшення боргу – 13770,78 грн., 3% річних – 1361,81 грн., а всього 60402,54 грн.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 6391 грн. В задоволенні решти вимог позову слід відмовити.

Також, колегія суддів звертає увагу, що позивачем до позовної заяви в суді першої інстанції було долучено висновок експерта №179 за результатами проведення судової авто-товарознавчої експертизи згідно договору № 16 від 16.12.2021 року, складений 22.12.2021 року, вартість якої становить 3000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції при частковому задоволенні апеляційної скарги, скасуванні рішення суду першої інстанції та при ухваленні нового рішення, яким позовні вимоги були задоволені частково, було враховано висновок експерта №179 за результатами проведення судової авто-товарознавчої експертизи згідно договору № 16 від 16.12.2021 року, складений 22.12.2021 рокуяк доказ під час розгляду справи та ухвалення судового рішення.

Відтак, витрати здійснені позивачем в розмірі 3000,00 грн. на проведення експертизи є частково обґрунтованими з врахуванням частки стягнутої шкоди (913/1000), безпосередньо пов`язані із розглядом справи та підлягають відшкодуванню у цій частці, а тому слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера» на користь ОСОБА_2 2739 грн. (913/1000 від 3 тис. грн.) витрат понесених в суді першої інстанції на проведення судової авто-товарознавчої експертизи.

За приписами ч.1. ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково, – слід пропорційно до задоволених вимог, враховуючи те, що позов та апеляційну скаргу задоволено на 57,50% стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера» на користь позивача ОСОБА_2 667,90 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1001,86 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Скоробогатого Миколи Вікторовича в інтересах ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Буського районного суду Львівської області від 06 січня 2026 року та додаткове рішення Буського районного суду Львівської області від 06 лютого 2026 року – скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера», третьої особи Буської міської ради Золочівського району Львівської області про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, задану пошкодженням транспортного засобу марки «Mazda 5 2,0 TDi 5dr 6MT» в сумі 45269,95 грн., інфляційне збільшення боргу – 13770,78 грн., пеню – 1361,81 грн., а всього 60402,54 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 6391 грн.

В задоволенні решти позову слід відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера» на користь ОСОБА_2 2739 грн. витрат понесених в суді першої інстанції на проведення судової авто-товарознавчої експертизи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера» на користь ОСОБА_2 667,90 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера» на користь ОСОБА_2 1001,86 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2026 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра