Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №461/8448/24 — Львівський апеляційний суд

Справа №461/8448/24 Головуючий у 1 інстанції:Величко О.В.

Провадження №22-ц/811/4068/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретар: Черевко В.В.,

за участі в судовому засіданні відповідачки ОСОБА_1 , представниці позивача Львівської міської ради – Гузюк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м.Львова в складі судді Величка О.В. від 23 жовтня 2025 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відшкодування втрат,-

в с т а н о в и л а :

рішенням Франківського районного суду м.Львова від 23 жовтня 2025 рокупозовну заяву Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відшкодування втрат – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради заборгованість за договором №20946 від 20.07.2023 року про відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування в розмірі 353548 (триста п`ятдесят три тисячі п`ятсот сорок вісім) грн. 80 коп., з яких: 348330 (триста сорок вісім тисяч триста тридцять) грн 04 коп. - основна сума боргу, 2791 (дві тисячі сімсот дев`яносто одна) грн. 87 коп. - інфляційні втрати та 2426 (дві тисячі чотириста двадцять шість) грн. 89 коп. - 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради 5303 (п`ять тисяч триста три) грн 23 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

Вказане рішення оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Франківського районного суду м.Львова від 23 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу про стягнення з відповідачки коштів на підставі Договору №20946 від 20.07.2023 про відшкодування втрат від недоотримання коштів за фактичне землекористування (зі змінами від 11.12.2023). Водночас апелятнка не погоджується з правомірністю цього договору, оскільки він був укладений під тиском Львівської міської ради. Після набуття 20.10.2020 права власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 відповідачка зверталась до Львівської міської ради щодо оформлення права користування земельною ділянкою. Ухвалою ЛМР №3289 від 26.05.2023 затверджено технічну документацію та передбачено укладення договору оренди земельної ділянки, однак одночасно її зобов`язано укласти договір про відшкодування втрат землекористування, і у разі невиконання цієї вимоги ухвала втрачала чинність. Такі умови фактично змусили її укласти спірний договір, що не відповідало її внутрішній волі, однак суд першої інстанції цим обставинам належної оцінки не надав. Крім того, первісно відшкодування втрат вимагалось з 28.01.2020, хоча право власності на майно вона набула лише 20.10.2020, згодом ухвалою ЛМР №4058 від 02.11.2023 цей період було змінено, що підтверджує безпідставність первісних вимог. 16.05.2025 відповідачка звернулась до суду з окремим позовом про визнання недійсним Договору №20946 (справа №465/4190/25). Незважаючи на повідомлення суду про наявність цієї справи та клопотання про об`єднання або зупинення провадження, суд першої інстанції не застосував положення ст.251 ЦПК України і розглянув справу по суті, хоча вирішення спору про стягнення коштів залежить від дійсності договору. Також, відповідачка не погоджується з визначеним розміром відшкодування. Суд застосував ставку 11% від нормативної грошової оцінки, хоча попередній власник користувався земельною ділянкою на підставі договору оренди від 12.04.2010 зі ставкою 3%. Крім того, право оренди за попереднім власником було зареєстровано до 23.05.2022, що також виключає покладення на неї обов`язку відшкодування втрат за попередній період. Суд, також, не врахував часткову сплату нею коштів за землю у сумі 221 725,49 грн, які відповідно до умов договору підлягали зарахуванню у зменшення суми відшкодування, та не надав належної оцінки іншим доказам, зокрема щодо фактичного розміру заборгованості. За таких обставин вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки на підтримання апеляційної скарги, представниці позивача – в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст.6, 525-526, 627-629, 632 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 141 ЦПК України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2 383/2010, постанову Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», та задовольняючи позов, виходив з того, – що згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку земельна ділянка площею 0,1328 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136900:08:001:0027) належить Львівській міській територіальній громаді та є комунальною власністю. 26.05.2023 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 3289 «Про затвердження гр. ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 », відповідно до якої затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,1328 га (у тому числі площею 0,0006 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136900:08:001:0027) для обслуговування спортивно-більярдного клубу (код КВЦПЗ 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови. Пунктом 2.1.1. Ухвали встановлено, що ОСОБА_1 слід укласти з ЛМР договір оренди землі, встановивши річну орендну плату за землю у розмірі 11 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Ухвалою Львівської міської ради від 02.11.2023 № 4058 внесено зміни до ухвали міської ради від 26.05.2023 № 3289 «Про затвердження гр. ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 », відповідно до якої замінено у підпункті 2.1.2 слова «з 28.01.2020» словами «з 20.10.2020». 20.07.2023 між Львівською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір № 20946 про відшкодування втрат від недоотриманих коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування ОСОБА_1 . Як вбачається із вказаного договору, землекористувач ОСОБА_1 , яка користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1328 га, зобов`язується сплатити до 30.08.2023 на розрахунковий рахунок № UA168999980314030611000013933, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач: ГУК Львів/Львівська тг/24062200, ЄДРПОУ - 38008294, код класифікації доходів бюджету - 24062200, кошти в сумі 432 931 (чотириста тридцять дві тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн 48 коп. за землекористування за період з 28.01.2020 року по 20.07.2023, зокрема: 107 702,94 грн - за період 28.01.2020-31.12.2020; 116 131,87 грн - за період 01.01.2021-31.12.2021; 127 745,05 грн - за період 01.01.2022-31.12.2022; 81 351,62 грн - за період 01.01.2023-20.07.2023. 11.12.2023 між Львівською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір № 21061 про внесення змін до договору про відшкодування втрат від недоотриманих коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування ОСОБА_1 від 20.07.2023 № 20946, відповідно до умов якого сторони погодили пункт 1 договору викласти у такій редакції: «Землекористувач: гр. ОСОБА_1 , що користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1328 га, зобов`язується сплатити до 30 січня 2024 року на розрахунковий рахунок № UA168999980314030611000013933, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач: ГУК Львів/Львівська тг/24062200, ЄДРПОУ - 38008294, код класифікації доходів бюджету - 24062200, кошти в сумі: 348 330 (триста сорок вісім тисяч триста тридцять) гривень 04 копійки за землекористування за період від 20.10.2020 по 20.07.2023, зокрема: 23101,50 грн- за період 20.10.2020-31.12.2020; 116 131,87 грн - за період 01.01.2021-31.12.2021; 127 745,05 грн - за період 01.01.2022-31.12.2022; 81 351,62 грн - за період 01.01.2023-20.07.2023.» Як вбачається із листа Департаменту фінансової політики Львівської міської ради № 4-2201-5538 від 24.04.2024, згідно з договором про відшкодування втрат від недоотримання коштів за фактичне землекористування, укладеним між Львівською міською радою та ОСОБА_1 , від 20.07.2023 №20946 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1328 кв.м, за період 20.10.2020 - 20.07.2023 передбачено плату в сумі 348 330,04 грн. Термін сплати згідно з договором - 30.01.2024. За вказаним договором кошти до місцевого бюджету Львівської міської територіальної громади не надходили. За період, передбачений договором, надійшло орендної плати за землю в сумі 66 409,93 грн. 20.07.2023 між позивачем та відповідачкою укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 4610136900-08:001:0027, в якому встановлено розмір річної орендної плати за землю у сумі 146 906,81 грн. Також 11.12.2023 між позивачем та відповідачкою укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 4610136900:08:001:0059, яка є суміжною до ділянки з кадастровим номером 4610136900-08:001:0027, із встановленням річної орендної плати у сумі 15 929,65 грн. Проте, правовідносини, які виникли за вказаним договором, не є предметом позову, що розглядається судом у даній справі. Позивачем Львівською міською радою на адресу відповідачки направлялася претензія № 2403-вих-71436 від 20.05.2024 року про необхідність сплати заборгованості за договором про відшкодування втрат, однак, вказана претензія залишена без належного реагування, розмір заборгованості відповідачкою не сплачено. Як вбачається з матеріалів справи, укладені між сторонами Договір № 20946 від 20.07.2023 про відшкодування втрат від недоотриманих коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування ОСОБА_1 та договір № 21061 від 11.12.2023 про внесення змін до договору про відшкодування втрат від недоотриманих коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування ОСОБА_1 від 20.07.2023 № 20946 підписані сторонами. Вказане свідчить про узгодження сторонами умов, прав та обов`язків, які передбачені вказаними договорами. Відповідачка не заперечує, що уклала вказані договори з позивачем та скріпила їх особистим підписом. Більш того, відповідачка визнала, що на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136900:08:001:0027 площею 0,1328 га дійсно розташовується належний їй об`єкт нерухомого майна - більярдно-спортивний клуб, користування яким без земельної ділянки, на якій він розташований, неможливе. Умовами договору передбачено обов`язок відповідача ОСОБА_1 сплатити до 30.01.2024 грошові кошти в сумі 348 330,04 грн за землекористування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136900:08:001:0027 площею 0,1328 га за період від 20.10.2020 року по 20.07.2023 року, зокрема: 23 101,50 грн - за період 20.10.2020-31.12.2020; 116 131,87 грн - за період 01.01.2021-31.12.2021; 127 745,05 грн - за період 01.01.2022-31.12.2022; 81 351,62 грн - за період 01.01.2023-20.07.2023. Таким чином, сторони погодили, що плата за фактичне землекористування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136900:08:001:0027 площею 0,1328 га здійснюється ОСОБА_1 на підставі договору №20946 від 20.07.2023 із змінами, внесеними договором №21061 від 11.12.2023, за період з 20.10.2020, тобто з часу набуття ОСОБА_1 прав на об`єкт нерухомого майна, розташований на такій земельній ділянці, до 20.07.2023, тобто дня укладення сторонами договору оренди вказаної земельної ділянки. Така плата за умовами укладеного договору здійснюється як відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою за період, в якому ОСОБА_1 фактично використовувала земельну ділянку без укладення договору оренди. У свою чергу, оренда плата за використання земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:08:001:0027 площею 0,1328 га повинна відбуватися на підставі укладеного сторонами договору оренди землі від 20.07.2023. Сторони, також, погодили, що договір №20946 від 20.07.2023 (договір про відшкодування втрат) діє до моменту сплати землекористувачем суми, визначеної у пункті 1, або суми, зменшеної на підставі дії пункту 2 цього договору. Поряд із цим, відповідачкою не надано доказів, які свідчать про належне виконання нею своїх обов`язків перед Львівською міською радою щодо необхідності сплатити до 30.01.2024 грошових коштів у визначеному в договорі розмірі. Відтак, суд дійшов переконання про порушення відповідачкою ОСОБА_1 умов договору, який укладений між нею та Львівською міською радою, адже в такому сторони чітко погодили умову про те, що відповідачка ОСОБА_1 зобов`язується сплатити грошові кошти за фактичне землекористування, яке відбувалось до часу укладення договору оренди земельної ділянки. При цьому, твердження відповідачки щодо того, що договори № 20946 від 20.07.2023 про відшкодування втрат від недоотриманих коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування ОСОБА_1 та № 21061 від 11.12.2023 про внесення змін до договору про відшкодування втрат від недоотриманих коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування ОСОБА_1 від 20.07.2023 року № 20946 укладені під тиском суд до уваги не взяв, оскільки вказане жодним чином відповідачкою не доведено. Пунктом 3.15.4 ухвали ЛМР від 25.05.2017 № 1995 встановлено, що орендна плата за земельні ділянки, надані для обслуговування нежитлових будівель/споруд, складів тощо, встановлюється на підставі ухвали міської ради про надання земельної ділянки в оренду у розмірі 11 відсотків від нормативної грошової оцінки землі для комерційного призначення (використання), якщо коефіцієнт, який враховує цільове призначення такої земельної ділянки (Кцп), становить 0,7. Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося відповідачкою, земельна ділянка на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136900:08:001:0027) використовується для комерційного призначення, а цільове призначення земельної ділянки КВЦПЗ - 03.15. Суд розрахував три проценти річних, які підлягають стягненню з відповідачки, за наступною формулою: сума санкції = С х 3 х Д: 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення. Отже, 3 % річних за період з 01.02.2024 до 25.04.2024 розраховуються за формулою: 348 330, 04 х 3% х 85 : 366 : 100 = 2426 грн 89 коп. Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Розрахунок індексу інфляції здійснюється за формулою: IIC(II1: 100) x (ІІ2 : 100) x (IІ3 : 100) x ... (IIZ : 100), де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, IIZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Таким чином, інфляційне збільшення за період з 01.02.2024 по 25.04.2024 розраховується за формулою: 348 330, 04 х 1.00801500 – 348 330, 04 = 2791 грн 87 коп. Визначені суми інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми заборгованості підлягають стягненню на користь позивача з відповідачки, якою порушено грошове зобов`язання за Договору № 20946 про відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою (із внесеними змінами).

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону та підстав для скасування оскаржуваного рішення – немає.

У жовтні 2024 року Львівська міська рада звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відшкодування втрат, у якому просили:

- стягнути з ОСОБА_1 на користьЛьвівської міської ради заборгованість за договором №20946 від 20.07.2023 у розмірі 348 330,04 грн. суми основного боргу, 2791,87 грн інфляційних збільшень та 2 426,89 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що земельна ділянка площею 0,1328 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136900:08:001:0027) належить Львівській міській територіальній громаді та є комунальною власністю. 26.05.2023 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 3289 «Про затвердження гр. ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 », відповідно до якої затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,1328 га (у тому числі площею 0,0006 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136900:08:001:0027) для обслуговування спортивно-більярдного клубу (код КВЦПЗ 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови. На виконання п 2.1.2. ухвали № 3289, 20.07.2023 між позивачем та відповідачкою укладено договір про відшкодування втрат від недоотриманих коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування гр. ОСОБА_1 №20946. Відповідно до п. 1 Договору №20946 землекористувач - ОСОБА_1 , яка користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1328 га зобов`язується сплатити до 30.08.2023 на розрахунковий рахунок UA168999980314030611000013933, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач: ГУК Львів/Львівська тг/24062200, ЄДРПОУ - 38008294, код класифікації доходів бюджету - 24062200, кошти в сумі 432 931 (чотириста тридцять дві тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн 48 коп. за землекористування за період з 28.01.2020 до 20.07.2023. Згідно з п. 2 Договору №20946 при наявності сплати орендної плати чи земельного податку за аналогічний період по цій земельній ділянці, що підтверджується відповідною довідкою, виданою органом ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки, сума сплати, передбачена в пункті 1, зменшується на суму сплати орендної плати чи земельного податку. За змістом п. 4 Договору № 20946 договір діє до моменту сплати землекористувачем суми, вказаної у пункті 1, або суми, зменшеної на підставі дії пункту 2 цього договору. Крім цього, на підставі ухвали Львівської міської ради від 02.11.2023 № 4058 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 26.05.2023 № 3289 «Про затвердження гр. ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 » 11.12.2023 між позивачем та відповідачкою укладено договір №21061 про внесення змін до договору про відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування гр. ОСОБА_1 від 20.07.2023 № 20946. Відповідно до положень Договору про внесення змін № 21061 позивач та відповідачка погодилися внести зміни до Договору №20946 від 20.07.2023, виклавши умови про зобов`язання відповідачки в наступній редакції: «Землекористувач: гр. ОСОБА_1 , що користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1328 га, зобов`язується сплатити до 30 січня 2024 року на розрахунковий рахунок № UA168999980314030611000013933, банк отримувача: Казначейство України (EAD), отримувач: ГУК Львів/Львівська тг/24062200, ЄДРПОУ - 38008294, код класифікації доходів бюджету - 24062200, кошти в сумі: 348 330 (триста сорок вісім тисяч триста тридцять) грн 04 коп. за землекористування за період від 20.10.2020 по 20.07.2023». Однак, умови Договору № 20946 про відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування відповідачка станом на 25.04.2024 не виконала. Як зазначено у позовній заяві, факт наявності заборгованості у відповідачки за Договором № 20946 від 20.07.2023 підтверджується листом Управлінням адміністрування місцевих та залучених фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської рад и №4-2201-5538 від 24.04.2024. Так, відповідно до листа Управління адміністрування місцевих та залучених фінансів Департаменту фінансової політики №4-2201-5538 від 24.04.2024 кошти за Договором № 20946 не надходили, але надійшло орендної плати за землю у сумі 66 409,93 грн. Також 20.07.2023 між позивачем та відповідачкою одночасно з укладенням Договору №20946 було укладено ще договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 4610136900-08:001:0027, де встановлено розмір річної орендної плати за землю у сумі 146 906,81 грн. Крім цього, 11.12.2023 між позивачем та відповідачкою укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 4610136900:08:001:0059, що є сусідньою земельною ділянкою до ділянки з кадастровим номером 4610136900:08:001:0027, із встановленням річної орендної плати у сумі 15 929,65 грн. Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_1 щодо надходжень коштів у сумі 66 409,93 грн від ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) в такій зазначено призначення платежу: орендна плата з фізичних осіб, дата надходження коштів - 14.02.2024. Отже, кошти у сумі 66 409,93 грн сплачувалися відповідачкою на виконання зобов`язань, передбачених договором оренди земельної ділянки за кадастровим номером 4610136900:08:001:0027 від 20.07.2023 та договором оренди земельної ділянки за кадастровим номером 4610136900:08:001:0059 від 11.12.2023, крім цього, дані кошти сплачені на інші рахунки та в інші строки, ніж передбачені Договором №20946. Вказаними діями відповідачка порушує право територіальної громади на своєчасне надходження коштів до міського бюджету за договором про відшкодування втрат від недоотриманих коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування. А тому, позивач вимушений звертатися за стягненням наявної заборгованості в розмірі 348330 грн 04 коп. у судовому порядку. Окрім того, як вказує позивач у поданій позовній заяві, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою ст.15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорювалось та не спростовано, – земельна ділянка площею 0,1328 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136900:08:001:0027) належить Львівській міській територіальній громаді та є комунальною власністю.

26.05.2023 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №3289 «Про затвердження гр. ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 », відповідно до якої затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,1328 га (у тому числі площею 0,0006 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136900:08:001:0027) для обслуговування спортивно-більярдного клубу (код КВЦПЗ 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Пунктом 2.1.1. цієї Ухвали встановлено, що ОСОБА_1 слід укласти з ЛМР договір оренди землі, встановивши річну орендну плату за землю у розмірі 11 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Ухвалою Львівської міської ради від 02.11.2023 №4058 внесено зміни до ухвали міської ради від 26.05.2023 № 3289 «Про затвердження гр. ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 », відповідно до якої замінено у підпункті 2.1.2 слова «з 28.01.2020» словами «з 20.10.2020».

20.07.2023 між Львівською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір № 20946 про відшкодування втрат від недоотриманих коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування ОСОБА_1 . Як вбачається із вказаного договору, землекористувач ОСОБА_1 , яка користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1328 га, зобов`язується сплатити до 30.08.2023 на розрахунковий рахунок №UA168999980314030611000013933, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач: ГУК Львів/Львівська тг/24062200, ЄДРПОУ - 38008294, код класифікації доходів бюджету - 24062200, кошти в сумі 432 931 (чотириста тридцять дві тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн. 48 коп. за землекористування за період з 28.01.2020 року по 20.07.2023, зокрема: 107 702,94 грн. - за період 28.01.2020-31.12.2020; 116 131,87 грн. - за період 01.01.2021-31.12.2021; 127 745,05 грн. - за період 01.01.2022-31.12.2022; 81 351,62 грн. - за період 01.01.2023-20.07.2023.

11.12.2023 між Львівською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір № 21061 про внесення змін до договору про відшкодування втрат від недоотриманих коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування ОСОБА_1 від 20.07.2023 № 20946, відповідно до умов якого сторони погодили пункт 1 договору викласти у такій редакції: «Землекористувач: гр. ОСОБА_1 , що користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1328 га, зобов`язується сплатити до 30 січня 2024 року на розрахунковий рахунок № UA168999980314030611000013933, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач: ГУК Львів/Львівська тг/24062200, ЄДРПОУ - 38008294, код класифікації доходів бюджету - 24062200, кошти в сумі: 348 330 (триста сорок вісім тисяч триста тридцять) гривень 04 копійки за землекористування за період від 20.10.2020 по 20.07.2023, зокрема: 23101,50 грн- за період 20.10.2020-31.12.2020; 116 131,87 грн - за період 01.01.2021-31.12.2021; 127 745,05 грн - за період 01.01.2022-31.12.2022; 81 351,62 грн - за період 01.01.2023-20.07.2023.»

Окрім цього, з листа Департаменту фінансової політики Львівської міської ради № 4-2201-5538 від 24.04.2024 вбачається, що згідно з договором про відшкодування втрат від недоотримання коштів за фактичне землекористування, укладеним між Львівською міською радою та ОСОБА_1 , від 20.07.2023 №20946 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1328 кв.м., за період 20.10.2020 - 20.07.2023 передбачено плату в сумі 348 330,04 грн. Термін сплати згідно з договором - 30.01.2024. За вказаним договором кошти до місцевого бюджету Львівської міської територіальної громади не надходили. За період, передбачений договором, надійшло орендної плати за землю в сумі 66 409,93 грн. 20.07.2023 між позивачем та відповідачкою укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 4610136900-08:001:0027, в якому встановлено розмір річної орендної плати за землю у сумі 146 906,81 грн.

Також, позивачем на адресу відповідачки направлялася претензія № 2403-вих-71436 від 20.05.2024 року про необхідність сплати заборгованості за договором про відшкодування втрат, однак, вказана претензія залишена без належного реагування, розмір заборгованості відповідачкою не сплачено.

За змістом ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2 383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відтак, укладені між сторонами Договір №20946 від 20.07.2023 року про відшкодування втрат від недоотриманих коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування ОСОБА_1 та договір № 21061 від 11.12.2023 року про внесення змін до договору про відшкодування втрат від недоотриманих коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування ОСОБА_1 від 20.07.2023 року №20946 підписані сторонами.

Тому, судом першої інстанції правильно встановлено та доводами сторін не спростовано, що вказане свідчить про узгодження сторонами умов, прав та обов`язків, які передбачені вказаними договорами.

Окрім цього, відповідачка не заперечує, що уклала вказані договори з позивачем та скріпила їх особистим підписом. Більш того, відповідачка визнала, що на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136900:08:001:0027 площею 0,1328 га дійсно розташовується належний їй об`єкт нерухомого майна – більярдно-спортивний клуб, користування яким без земельної ділянки, на якій він розташований, – неможливе.

Таким чином, умовами договору було передбачено обов`язок відповідачки ОСОБА_1 сплатити до 30.01.2024 року грошові кошти в сумі 348 330,04 грн. за землекористування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136900:08:001:0027 площею 0,1328 га за період від 20.10.2020 року по 20.07.2023 року, зокрема: 23 101,50 грн. - за період 20.10.2020-31.12.2020; 116 131,87 грн. - за період 01.01.2021-31.12.2021; 127 745,05 грн. - за період 01.01.2022-31.12.2022; 81 351,62 грн. - за період 01.01.2023-20.07.2023.

Також, судом першої інстанції правильно встановлено, що сторонами було погоджено, що плата за фактичне землекористування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136900:08:001:0027 площею 0,1328 га здійснюється ОСОБА_1 на підставі договору №20946 від 20.07.2023 року із змінами, внесеними договором №21061 від 11.12.2023 року, за період з 20.10.2020 року, тобто з часу набуття ОСОБА_1 прав на об`єкт нерухомого майна, розташований на такій земельній ділянці, до 20.07.2023 року, тобто до дня укладення сторонами договору оренди вказаної земельної ділянки. Така плата за умовами укладеного договору здійснюється як відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою за період, в якому ОСОБА_1 фактично використовувала земельну ділянку без укладення договору оренди. У свою чергу, оренда плата за використання земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:08:001:0027 площею 0,1328 га повинна відбуватися на підставі укладеного сторонами договору оренди землі від 20.07.2023 року. Сторони також погодили, що договір №20946 від 20.07.2023 року (договір про відшкодування втрат) діє до моменту сплати землекористувачем суми, визначеної у пункті 1, або суми, зменшеної на підставі дії пункту 2 цього договору.

Поряд із цим, відповідачкою не було надано жодних доказів, які свідчили б про належне виконання нею своїх обов`язків перед Львівською міською радою щодо необхідності сплатити до 30.01.2024 року грошових коштів у визначеному в договорі розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачкою ОСОБА_1 умов договірних зобов`язань, які виникли між ними, адже в такому сторони чітко погодили умови про те, що відповідачка ОСОБА_1 зобов`язується сплатити грошові кошти за фактичне землекористування, яке відбувалось до часу укладення договору оренди земельної ділянки.

Щодо доводів апелянтки про неправомірне укладання договору №20946 від 20 липня 2023 року, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно констатовано, що відповідачкою не надано жодних належних та допустимих доказів неправомірності укладання договору або вчинення тиску щодо неї під час підписання останнього.

Що стосується доводів відповідачки про застосування невірної ставки нормативної грошової оцінки, то судом першої інстанції правильно встановлено, що Пунктом 3.15.4 ухвали ЛМР від 25.05.2017 року № 1995 встановлено, що орендна плата за земельні ділянки, надані для обслуговування нежитлових будівель/споруд, складів тощо, встановлюється на підставі ухвали міської ради про надання земельної ділянки в оренду у розмірі 11 відсотків від нормативної грошової оцінки землі для комерційного призначення (використання), якщо коефіцієнт, який враховує цільове призначення такої земельної ділянки (Кцп), становить 0,7.

Як встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції та не заперечується відповідачкою, земельна ділянка на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136900:08:001:0027) використовується для комерційного призначення, а цільове призначення земельної ділянки КВЦПЗ - 03.15.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» (додаток 8, Коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп)) встановлено, що для земельних ділянок із цільовим призначенням КВЦПЗ 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови застосовується коефіцієнт - 0,7.

Отже, ставка орендної плати у розмірі 11 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки застосована позивачем відповідно до положень чинного законодавства, а тому заперечення відповідачки в цій частині є необґрунтованими і такими, що не базуються на вимогах чинного законодавства України.

Щодо доводів апелянтки про сплату нею частини суми за оренду земельної ділянки в розмірі 66409,93 грн., то колегія суддів зазначає таке.

Згідно положень п.2 договору №20946 від 20 липня 2023 року вирахуванню підлягають лише орендні платежі за аналогічний період, тобто лише ті, які вносились як орендна плата за період з 20.10.2020 року до 20.07.2023 року.

Однак, як правильно було встановлено судом першої інстанції, у вказаний період між сторонами не було оформлено договірних відносин оренди і орендні платежі підлягали до сплати ОСОБА_1 після 20.07.2023 року, тобто від початку дії укладеного сторонами договору оренди землі і надалі на строк його дії.

Відтак, жодних орендних платежів, які б сплачувались відповідачкою за період з 20.10.2020 року до 20.07.2023 року не існує, відповідно, такі не можуть враховуватись при визначенні суми боргу, наявного у відповідачки за договором про відшкодування втрат, що правильно встановлено судом першої інстанції.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то колегія суддів зазначає таке.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, судом першої інстанції правильно розраховано три проценти річних, які підлягають стягненню з відповідачки, за наступною формулою: сума санкції = С х 3 х Д: 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Отже, 3 % річних за період з 01.02.2024 року до 25.04.2024 року розраховуються за формулою: 348 330, 04 х 3% х 85 : 366 : 100 = 2426 грн. 89 коп.

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Розрахунок індексу інфляції здійснюється за формулою: IIC(II1: 100) x (ІІ2 : 100) x (IІ3 : 100) x ... (IIZ : 100), де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, IIZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення, що також правильно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, інфляційне збільшення за період з 01.02.2024 року по 25.04.2024 року розраховується за формулою: 348 330, 04 х 1.00801500 – 348 330, 04 = 2791 грн. 87 коп.

Визначені суми інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми заборгованості підлягають стягненню на користь позивача з відповідачки, якою порушено грошове зобов`язання за Договору № 20946 про відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою (із внесеними змінами).

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків місцевого суду та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення – без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду м.Львова від 23 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2026 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра