Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №510/525/26 — Ренійський районний суд Одеської області

Суд: Ренійський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №510/525/26

Суддя: Гончарова-Парфьонова О. О.

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Провадження № 2/510/1832/26

Справа № 510/525/26

21 вересня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

при секретарі Фурсовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на навчання дитини, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів та додаткових витрат на навчання дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що сторони перебували у шлюбних відносинах. За час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 01 вересня 2025 року ОСОБА_3 навчається в Одеській духовній семінарії Української Православної Церкви.

Позивач працює у КНП «Ренійський ЦПМСД» Ренійської міської ради та отримує заробітну плату, однак її дохід є недостатнім для забезпечення навчання сина ОСОБА_3 , який не працює та не отримує дохід, знаходиться на її утриманні.

Відповідач матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_3 , який досяг повноліття та продовжує навчання, не надає.

Крім того існують інші додаткові витрати, а саме позивачем було сплачено за окуляри, спеціальний одяг та ремонт ноутбука.

У зв`язку із навчанням, син ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги з боку батька для нормального існування та продовження навчання, тому позивач була вимушена звернутись із позовом до суду.

Позивач у судове засідання не з`явилася, від її представника – адвоката Ліка В.Г. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, не заперечують проти заочного вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив у встановлений судом строк до суду не надходив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки відповідача є неповажними та є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Дійсно, як встановлено під час розгляду справи, сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).

Згідно довідки Одеської духовної семінарії Української Православної Церкви № 363 від 18 грудня 2025 року, ОСОБА_3 навчається в Одеській духовній семінарії з 01 вересня 2025 року по 07 червня 2029 року.

Вартість навчання ОСОБА_3 за перший курс становила 6 000 грн.

Позивач працює у КНП «Ренійський ЦПМСД» Ренійської міської ради та отримує заробітну плату, яка за 2005 рік без врахування податків склала 12191 грн. 59 коп. Заробітна плата позивача за січень – березень 2026 року без врахування податків склала 25 566 грн.

Як зазначає позивач, її дохід є недостатнім для забезпечення навчання сина ОСОБА_3 , який не працює та не отримує дохід, знаходиться на її утриманні.

Крім того, позивачем понесені додаткові витрати на дитину. Зазначені витрати становлять 9 800 грн. та складаються з витрат: на окуляри – 2 000 грн., спеціальний одяг – 5 800 грн., ремонт ноутбука – 2 000 грн.

Відповідач матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_3 не надає, тому позивач просить стягнути аліменти з відповідача на її користь у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з дня звернення з позовом до суду та не довше ніж досягнення сином ОСОБА_3 23 років, а також суму додаткових витрат в розмірі 7950 грн.

Враховуючи, що позивачем та її представником у своєму розрахунку ототожнюються витрати з утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання (ст. 199 СК України) та додаткові витрати на дитину (ст. 185 СК України), суд вважає зазначити наступне.

Стаття 199 СК України передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дітей у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням наступних обставин: стану здоров`я та матеріального становища дитини; стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів; наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення. Визнаючи розмір аліментів суд враховує як інтереси повнолітньої дитини, яка потребує матеріальної допомоги, так і інтереси батьків.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але не меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , після досягнення ним повноліття, продовжує навчання, не працює та не отримує дохід, знаходиться на утриманні позивача. Відповідач матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_3 не надає.

Надані докази свідчать, що ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги на період навчання у навчальному закладі.

Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Необхідною умовою утримання батьками повнолітніх сина, дочки є можливість батьків надавати таку допомогу.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на повнолітню дитину у зв`язку з навчанням підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення додаткових витрат на навчання дитини, суд зазначає наступне.

Статтею 185 СК України встановлено, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Виходячи з аналізу статті 185 СК України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини з обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила ст. 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються ст. 199 цього Кодексу.

Отже, додаткові витрати на дитину, які передбачають наявність особливих обставин, що не можуть бути віднесені до звичайних повсякденних витрат на утримання дитини, та покриваються при сплаті аліментів, як то витрати на розвиток здібностей дитини, витрати пов`язані з її хворобою, каліцтвом тощо, не можуть відноситись до правовідносин які регулюються ст. 199 СК України, а тому не підлягають задоволенню.

Резюмуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача аліментів в розмірі 1/6 частини від усіх його доходів на час навчання ОСОБА_3 , але не довше ніж досягнення ним 23 років.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З врахуванням того, що позовні вимоги задоволені частково, а позивач при подачі позову з зазначеним позовними вимогами звільнена від сплати судового збору, з відповідача підлягають стягненню 1 064 грн. 96 коп. на користь держави на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на навчання дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25 березня 2026 року, до 25 березня 2031 року (за умови продовження навчання). Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua