Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №671/1828/26 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/1828/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Волочиський районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Ніколової С.В., з участю секретаря судового засідання Хрупайло Т.В., особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Момот-Півненко О.О., потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої Ліщук О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Волочиську справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з середньою освітою, одруженого, ФОП, проживаючого в АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП,

встановив:

19 серпня 2026 року до суду від ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 136971 від 18.08.2026 року ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він 16 червня 2026 року близько 08 год. 00 хв., перебуваючи на місцевому ринку в м. Волочиськ по вул.Незалежності, 32 поблизу кіоску № 38 висловлювався нецензурною лайкою та образливими словами на адресу ОСОБА_2 , чим порушував громадський порядок і спокій громадян.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, пояснив, що 16 червня 2026 року близько 08 год. 00 хв. у нього через неприязні відносини виник конфлікт із ОСОБА_2 за місцем їхньої роботи на ринку. Пояснив, що конфлікт був спровокований самою ОСОБА_2 , яка біля робочого місця розсипала сипучі речовини, і порушувала громадський порядок. Під час конфлікту, через стрес він не міг стриматися і висловитися негативно до ОСОБА_2 . Під час конфлікту йому стало погано, до нього викликали медиків швидкої допомоги.

Захисник Момот-Півненко О.О. подала до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обгрунтування клопотання посилається на те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Вказує, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю III групи, має уразливий стан здоров`я, про що було достеменно відомо ОСОБА_2 , яка вчинила грубу та тривалу провокацію стосовно ОСОБА_1 , висловлювала на його адресу образи та здійснювала психологічний тиск, на що він емоційно словесно попросив припинити протиправні дії. ОСОБА_2 підійшла до ОСОБА_1 та почала розсипати навколо нього невідому білу речовину (попередньо — сіль), одночасно фіксуючи це на камеру мобільного телефону, що є елементом психологічного тиску та залякування особи з інвалідністю. Внаслідок тривалого психологічного тиску, залякування та дій з невідомою речовиною, стан здоров`я ОСОБА_1 різко погіршився, внаслідок чого з 16.06.2026 року по 22.06.2026 року, з 14.07.2026 року по 20.07.2026 року він перебував на стаціонарному лікуванні. Крім того, посилається на те, що стосовно конфліктів, які мають систематичний характер, інші працівники ринку у м. Волочиськ та колеги ОСОБА_1 звернулись із колективною заявою до керівництва ринку для вжиття заходів до ОСОБА_2 .

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що між нею та ОСОБА_1 тривалий час існують неприязні відносини, які стосуються здійснення підприємницької діяльтності та розташування їхніх робочих місць на території ринку, зокрема щодо облаштування даху над прилавками. З цього приводу вона ще раніше зверталася із скаргами в міську раду. Зокрема, 16 червня 2026 року вона побачила, що ОСОБА_1 намалював мітки та почала їх засипала сіллю і проводити відеоз`йомку цих обставин на свій мобільний телефон. Після цього, ОСОБА_1 вибіг на середину ряду, почав кричати і нецензурно висловлюватися.

Представник ОСОБА_2 . Ліщук О.І. в судовому засіданні та в письмовому запереченні посилається на наявність достатніх підстави для визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП і притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказує, що зі сторони ОСОБА_2 відсутня груба та тривала провокація відносно ОСОБА_1 , вона не висловлювала на його адресу образи, не здійснювала психологічного тиску та не погрожувала ОСОБА_1 , а з проблемами щодо розміщення захисних конструкцій над торгівельними місцями 26.05.2026 звернулась за допомогою до Волочиської міської територіальної громади. Просить врахувати, що відділ поліції листом від 28.08.2026 повідомив директора Волочиського ринку про відсутність будь яких неправомірних дій зі сторони ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виходячи з наступного.

Статтею 62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до статті 7 КупАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За правилами статті 9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з диспозицією, відповідальність за статтею 173 КУпАП передбачена за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Безпосереднім об`єктом охорони цієї норми є громадський порядок.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Суб`єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про хуліганство" №10 від 22 грудня 2006 року, при розгляді адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясувати чи порушила особа своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП необхідно встановити факт того, що особа дійсно в активній формі, безпричинно, з власної ініціативи чи через незначний привід порушила громадський порядок і спокій громадян, перешкоджала нормальним умовам їх життєдіяльності чи відпочинку.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінка доказів, відповідно до статті 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 136971 від 18.08.2026 року є фіксацією порушення, яке виявлено працівником поліції, та, відповідно до статті 251 КУпАП, є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі, але не є остаточним і достатнім доказом для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП.

Суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності будь-яких інших належних та достатніх доказів не є безумовним та беззаперечним доказом вини особи, оскільки не є імперативним фактом доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом". Із наявних в матеріалах справи письмових заяв ОСОБА_2 , адресованих начальнику відділу поліції (а.с. 4-5, 9-13), вбачається, що ОСОБА_2 вказує на конфліктні відносини із ОСОБА_1 , які почалися 27.05.2026 року та тривали до 27.06.2026 року.

В досліджених в судовому засіданні письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 повідомляється про те, що 16.06.2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся конфлікт, однак дані свідки не підтвердили наявність обставин вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, як це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 136971 (15-19).

Оцінюючи зміст відеозапису від 16.06.2026 року (а.с. 20), на якому зафіксовано емоційне з`ясування відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , де між ними відбувається конфлікт, під час якого ОСОБА_1 висловився нецензурно, суд дійшов висновку, що даний відеозапис свідчить про те, що дії ОСОБА_1 , були зумовлені особистими мотивами, а не хуліганським мотивом, та були спрямовані на особу, з якою такі неприязні відносини склалися, і не мали на меті порушення громадського порядку і спокою громадян.

На думку суду, хоча ОСОБА_1 під час конфлікту висловився нецензурно, проте, така його поведінка була обумовлена тривалими особистими неприязними стосунками, які склалися між ними і вочевидь ці дії не були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян, враховуючи характер, мотиви і причини його виникнення.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження порушення ОСОБА_1 громадського порядку та спокою громадян, а також прямого умислу на вчинення вказаних діянь, викликаних бажанням протиставити себе оточуючим та ворожим ставленням до суспільства. Натомість, його нецензурне висловлювання хоча й мало словесну форму, проте не носило суспільно-небезпечного характеру та не порушувало громадський порядок.

Вирішуючи дану справу, суд приймає до уваги те, що за відсутності відповідного мотиву, коли дії особи зумовлені неприязними стосунками з іншою особою і прагненням завдати шкоди конкретній особі чи образити її з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Такі ж висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к.

Встановлено, що 16 червня 2026 року близько 08 год. 00 хв., за місцем роботи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на грунті тривалих особистих неприязних відносин мав місце конфлікт, пов`язаний виключно із облаштуванням їхніх робочих місць, де вони здійснюють підприємницьку діяльність.

Аналіз досліджених доказів у їх сукупності та встановлених фактичних в даному конкретному випадку обставин, а саме виникнення конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через неприязні стосунки, дають суду підстави дійти висновку, що з урахуванням їх характеру, мотивів і причини їх виникнення, дії ОСОБА_1 не були спрямовані на умисне порушення моральних принципів суспільства в цілому. Достовірних на належних доказів на підтвердження таких обставин під час розгляду справи не здобуто.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства.

За таких обставин, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи вимоги наведеного вище законодавства, суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 173, 247, 283, 284, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити в зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На постанову може бути подана скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.

Повний текст постанови складено 21.09.2026 року.

Суддя: