Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №456/4284/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4284/26

Провадження № 3/456/1713/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

18 вересня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Валовін Ю. В. , розглянувши матеріали, які надійшли зі Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого водієм у Стрийському міськрайонному центрі зайнятості,

за ч. 3 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ВБА № 218906 від 21.07.2026 судом встановлено, що 13.07.2026 о 20:00 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки щодо свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого останній, перебуваючи в громадському місці, а саме на шкільному стадіоні в АДРЕСА_2 , вчинив бійку, чим завдав неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказані дії виникли внаслідок неналежного слідкування за дозвіллям сина, недостатніх роз`яснень щодо поведінки в громадських місцях, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання прибув, обставини, викладені в протоколі, в частині події, що мала місце з сином ОСОБА_2 не заперечив. Водночас пояснив, що з боку однокласників його сина відбувається цькування ОСОБА_2 , які його ображають, висміюють та принижують, на підтвердження чого долучив скриншоти із переписки у групі Вайбер. Щодо вказаного конфлікту, який стався 13.07.2026 на шкільному стадіоні в АДРЕСА_2 , зазначив, що такий стався з вини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які завдали тілесних ушкоджень його сину, зокрема ОСОБА_4 наніс удари в область обличчя, ліктьового суглобу та грудної клітки ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 запшикав газовим балончиком обличчя ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі, оскільки його син не вчиняв протиправних дій щодо однак лиснів, а навпаки є потерпілим, відтак в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, виходячи з наступного.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог статтей 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

За змістом ст. 278 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи про адміністративне правопорушення розширювати зміст складеного протоколу, вказувати на ознаки правопорушення, які не зазначалися у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, оскільки у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 (справа № 338/1/17, провадження № К/9901/15804/18) сформулював висновок про те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04, ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, виражається у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.

Відтак для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП необхідно встановити наявність у діях неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ознак конкретного адміністративного правопорушення.

Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 218906 від 21.07.2026 не вказано, яке правопорушення вчинив неповнолітній ОСОБА_2 , відповідальність за яке передбачено КУпАП, а саме стаття, частина статті КУпАП.

Натомість зазначено твердження про неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вчинення бійки останнім в громадському місці, а саме на шкільному стадіоні в с. Добряни Стрийського району Львівської області по вул. Шевченка, 28.

При цьому, диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП при описі об`єктивної сторони правопорушення не передбачає ухилення батьків від виконання обов`язків виховання дитини, а пов`язує настання адміністративної відповідальності лише з фактом вчинення дитиною у віці від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.

Таким чином, суть правопорушення, викладена в протоколі серії ВБА № 218906 від 21.07.2026, не відповідає правовій кваліфікації ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП не містить твердження про діяння, які становлять об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, що виключає встановлення вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП і є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Долучені до протоколу документи: письмові пояснення ОСОБА_1 від 14.07.2026, ОСОБА_3 від 20.07.2026, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 від 21.07.2026, є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, однак, в своїй сукупності їх недостатньо для доведеності вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.

Оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що досліджені докази підтверджують факт бійки, яка виникла між дітьми на шкільному стадіоні в АДРЕСА_2 , та факт завдання тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_2 , однак вказані докази не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.

Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 184 КУпАП, що має наслідком закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП .

Керуючись ст. 23, 33, 247,283, 284, 286КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Юлія ВАЛОВІН