Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №304/1449/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1449/26 Провадження № 3/304/612/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин об`єднану справу (протокол серії ЕПР1 №728451 від 25.07.2026 року, протокол серії ЕПР1 №728449 від 25.07.2026 року, протокол серії ЕПР1 №728454 від 25.07.2026 року), які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Тур`я Пасіка Перечинського району Закарпатської області, не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , моб.тел: НОМЕР_1 ,

за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

25.07.2026 року, о 03 год. 40 хв., ОСОБА_1 , рухаючись по вул.Шевченка, 54 в с.Раково, керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами на підставі постанови судді Свалявського районного суду Закарпатської області (справа № 306/404/26 від 04.03.2026 року) на строк 5 років, та своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

Крім того, 25.07.2026 року, о 03 год. 40 хв., ОСОБА_1 , рухаючись по вул.Шевченка, 54 в с.Раково, керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова та нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки та в лікарні водій відмовився, та своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Окрім того, 25.07.2026 року, о 03 год. 40 хв., ОСОБА_1 , рухаючись по вул.Шевченка, 54 в с.Раково, керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив з`їзд у кювет. Внаслідок ДТП вказаний транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1, п.13.1. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 11.09.2026 року об`єднано в одне провадження справу про адміністративне правопорушення №304/1449/26 відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП зі справою про адміністративні правопорушення №304/1450/26 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КупАП та зі справою про адміністративні правопорушення №304/1451/26 відносно ОСОБА_1 за ст.124 КупАП Об`єднаній справі присвоєно Єдиний унікальний номер судової справи № 304/1449/26 (номер провадження № 3/304/612/2026).

В судовому засіданні 11.09.2026 ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених у складених протоколах про адміністративні правопорушення, не заперечував та суду пояснив, що вночі 25.07.2026 року він з друзями відпочивали та випивали спиртні напої у ОСОБА_4 , яка проживає в с.Раково. Потім вирішили проїхатися на автомобілі марки «ВАЗ» по селу. За кермом вказаного автомобіля був він та, не впоравшись з керуванням, на швидкості він в`їхав в огорожу домоволодіння, автомобіль повністю не перевернувся, а став на бік. В салоні автомобіля крім нього, знаходилися ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , та всі пасажири отримали незначні тілесні ушкодження, а автомобілю внаслідок ДТП було завдано механічні пошкодження. На місце події прибули працівники поліції, запитали про обставини вчинення ДТП, відібрали пояснення від нього та пасажирів. Потім запропонували йому пройти тестування за допомогою приладу «Драгер», однак він відмовився, оскільки не заперечував того, що вживав алкогольні напої перед тим, як сісти за кермо автомобіля. Також ОСОБА_1 вказує, що посвідчення водія він не має, про те, що раніше був позбавлений права керування транспортними засобами, йому нічого не було відомо. Свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушень визнає повністю, у вчиненому щиро розкаюється, запевнив суд, що належні висновки для себе зробив, подібного більше не повториться. Просить не застосовувати до нього надто суворе покарання.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні 11.09.2026 року пояснила, що напередодні 25.07.2026 року вона з друзями ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та ОСОБА_7 святкували її день народження, відмічали в с.Раково, де проживає подружка ОСОБА_4 . Вони відпочивали, вживали спиртні напої. Далі, близько о 03-00 ночі 25.07.2026 року вони вирішили покататися на автомобілі по селу. За кермо автомобіля ВАЗ-2101 сів ОСОБА_7 , а вона та всі інші знаходилися в салоні. Коли проїжджали вул.Шевченко в с.Раково, автомобіль на швидкості почало заносити та він опинився в кюветі, зіткнувшись з огорожею, став на лівий бік. Всі отримали незначні тілесні ушкодження, вона від госпіталізації у лікарню відмовилася. На місце ДТП прибули працівники поліції, які почали опитувати водія ОСОБА_1 , а також всіх пасажирів, склали схему дорожньо-транспортної пригоди, далі відносно ОСОБА_1 складали якісь документи працівники поліції, про що вели розмову вона не чула, знаходилася осторонь. Також пояснила в судовому засіданні ОСОБА_2 що претензій матеріальних, моральних до ОСОБА_1 вона не має, на суворій мірі стягнення відносно нього вона не наполягає.

Повно та всебічно вивчивши матеріали об`єднаної справи про адміністративне правопорушення, вислухавши в судовому засіданні пояснення потерпілої ОСОБА_2 , показання ОСОБА_1 , суд вважає, що в діях останнього вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих йому правопорушень доведена у повному обсязі та підтверджується наступними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №728451 від 25.07.2026 (а.с.1); довідкою заступника начальника ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Гондорчина О.М. за вих. № 109818-2026 від 27.07.2026 року, з якої вбачається, що згідно бази даних ІПНП посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 не видавалося (а.с.3); копією постанови Свалявського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2026 року в справі № 306/404/26 (провадження № 3/306/129/26), відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в 40800,00 грн. з позбавленням ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк п`ять років (а.с.4-5); протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №728449 від 25.07.2026 (а.с.1); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.07.2026 року (огляд не проводився) (а.с.3); протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №728454 від 25.07.2026 (а.с.1); рапортом інспектора-чергового ВП №1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Лазар В.П. від 25.07.2026 року (а.с.2); схемою ДТП, складеною поліцейським Макогін М.І., яка підписана ОСОБА_1 від 25.07.2026, без будь-яких зауважень, що також підтверджено ним безпосередньо в судовому засіданні (а.с.3); письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 25.07.2026 року (а.с.5); письмовими поясненнями ОСОБА_8 від 25.07.2026 року (а.с.6); фотосвітлиною місця ДТП, на якому відображено автомобіль з механічними пошкодженнями (а.с.7); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 25.07.2026 (а.с.2); та наданими ним усними показаннями в судовому засіданні; також відтвореними за участю ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні 11.09.2026 року носіями інформації DVD-R дисками у кількості 3-х штук із записом подій від 25.07.2026 року за участю водія автомобіля ОСОБА_1 (а.с.5-7). Працівниками поліції були складені протоколі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, копії яких вручено ОСОБА_1 під підпис, та будь-яких зауважень у цих протоколах ОСОБА_1 не відображено.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази є послідовними, взаємопов`язаними та такими, що не суперечать одне одному.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.9а ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до статті 124 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Відповідно до п.26 постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Оскільки, зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, то у протоколі є необхідним посилання на порушення водієм вимог конкретного пункту ПДР, у даному випадку на п.12.1, п.13.1. цих Правил.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до приписів ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права - одне з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до положень ст.35 КУпАП повторним визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки згідно постанови судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2026 року (справа № 306/404/26 (провадження №3/306/129/26) вбачається, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в 40800,00 грн. з позбавленням ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк п`ять років, та копія вказаної постанови є в матеріалах справи (а.с.4-5) та вказана постанова в апеляційному порядку не оскаржена.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Як зазначено у статті 34 КУпАП, обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

В силу приписів статті 35 КУпАП обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп`яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення адміністративних правопорушень, їх значну суспільну небезпеку, враховуючи дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявністю однієї пом`якшуючої обставини, а саме визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованих правопорушень, майновий та сімейний стан, його молодий вік, який ніде не працює, не навчається, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку не має, має стійкі соціальні зв`язки: не одружений, на його утриманні неповнолітні та/або непрацездатні особи не перебувають, враховуючи поведінку ОСОБА_1 під час події 25.07.2026, відсутність обтяжуючих його відповідальність обставин, наявність пом`якшуючої обставини, також приймає до уваги ті обставини, що відповідні та належні висновки для себе ОСОБА_1 не зробив та, будучи притягнутим раніше (04.03.2026) постановою судді Свалявського районного суду Закарпатської області до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 40800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років та через нетривалий проміжок часу (4 місяці) після вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, ОСОБА_1 знову, повторно протягом року, вчиняє ряд суспільно-небезпечних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, у нічний час доби, та які відносяться до категорії підвищеної суспільної небезпечності, що свідчить про схильність ОСОБА_1 до вчинення суспільно-небезпечних, протиправних діянь та небажання робити для себе належні та відповідні висновки та ставати на шлях виправлення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним і достатнім для попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень, призначити останньому адміністративне стягнення в межах санкції найбільш тяжкої статті 126 ч.5 КУпАП, та яке, на думку суду, буде необхідне і достатнє для його виховання та запобіганню вчиненню нових адміністративних правопорушень та при призначенні стягнень за вчинення декількох правопорушень суд застосовує положення статті 36 КУпАП.

При цьому, суд вважає неможливим застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді оплатного вилученням транспортного засобу, що передбачено санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки до матеріалів справи не надано жодних документальних підтверджень (доказів) належності ОСОБА_1 на праві власності транспортного засобу автомобіля марки «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_2 , яким ОСОБА_1 керував 25.07.2026 року.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 заявлено клопотання про надання йому розстрочки сплати штрафу на дванадцять місяців, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Та, вирішуючи заявлене ОСОБА_1 клопотання, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником.

Положеннями статті 303 КУпАП передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Згідно зі ст.304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно зазначених у протоколі даних, на теперішній час ОСОБА_1 не має регулярного доходу та постійного джерела прибутку та враховуючи його молодий вік, сімейний та матеріальний стан, а також обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , його ставлення до скоєного, визнання ним своєї вини, суд вважає таким, що підлягає задоволенню клопотання ОСОБА_1 про розстрочку сплати ним стягнення у виді штрафу та вважає за можливе розстрочити ОСОБА_1 виконання даної постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на строк 12 (дванадцять) місяців з дня набрання цією постановою законної сили, зі сплатою ним щомісячно суми по 3400,00 гривень.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.33, 35, 36, 40-1, 126 ч.5, 130 ч.1, 124, 276, 279, 280, 283, 301,303 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_9 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає - 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Адміністративний штраф сплачувати за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Закарпатській області/Закарпатська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA538999980313030149000007001, призначення платежу: «адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», код 21081300.

Стягнути з ОСОБА_9 судовий збір в дохід держави в сумі - 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу - задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виплату штрафу в сумі 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень строком на 12 (дванадцять) місяців, зі сплатою штрафу рівними частинами, а саме: щомісячно в сумі по 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень, на виконання постанови Перечинського районного суду Закарпатської області від 21.09.2026 року по об`єднаній справі № 304/1449/26 (провадження № 3/304/612/2026), до повного погашення суми штрафу, тобто до 21 вересня 2027 року, включно.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити, до закінчення строку розстрочення, тобто до 21.09.2027 року.

Після спливу строку, на який розстрочено виконання цієї постанови, у разі несплати штрафу без поважних причин особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дану постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку, відповідно до вимог ст.308 КУпАП.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО