Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №202/2316/24 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 202/2316/24

провадження № 51-438км26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції :

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

представника потерпілих ОСОБА_10 ,

осіб, кримінальне провадження

щодо яких закрито ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпра від 25 червня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12023041710000377, за обвинуваченням

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Дніпропетровська, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 255; ч. 2 ст. 27, частинами 2, 4 ст. 358 КК України;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209; ч. 2 ст. 255; ч. 2 ст. 27, частинами 2, 4 ст. 358 КК України;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Донецька, яка зареєстрована в АДРЕСА_4 , фактично проживає в АДРЕСА_5 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 27, частинами 2, 4 ст. 358 КК України,

Короткий зміст оскаржених судових рішень

Індустріальний районний суд м. Дніпра ухвалою від 26 червня 2025 року закрив кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023041710000 від 29 березня 2023 року щодо ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 255, частинами 2, 4 ст. 358 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК України.

Прокурор, не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою районного суду, оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

14 листопада 2025 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_13 , ОСОБА_12 і ОСОБА_11 залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Суть доводів прокурора зводиться до того, що районний і апеляційний суди дійшли безпідставного висновку, що передбачений ст. 219 КПК України двомісячний строк досудового розслідування необхідно рахувати з дня вручення ОСОБА_13 повідомлення про підозру, тобто з 13 лютого 2023 року, тому останнім днем цього строку суди визначили 19 грудня 2023 року, а всі процесуальні дії після вказаної дати визнали такими, що проведені поза межами строку досудового розслідування (зокрема постанову заступника керівника Дніпропетровської прокуратури від 20 грудня 2023 року про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців).

На думку прокурора, відповідно до ст. 115 КПК України цей строк необхідно обчислювати з наступного дня після повідомлення ОСОБА_13 про підозру, тобто із 14 лютого 2023 року, тому касатор стверджує про дотримання вимоги статей 115, 219, 283 КПК України під час продовження строку досудового розслідування 20 грудня 2023 року і вважає, що обвинувальний акт після ознайомлення стороною захисту з матеріалами кримінального провадження 12 лютого 2024 року направлено до суду у межах строку досудового розслідування.

З урахуванням цього наполягає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені без додержання положень статей 370, 372, 419 КПК України.

У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_11 , посилаючись на необґрунтованість наведених у ній доводів, зазначає про законність оскаржуваних судових рішень і відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Також захисником ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_12 подано клопотання про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримав подану касаційну скаргу, виступив на її підтримку і представник потерпілих, а особи, кримінальне провадження щодо яких закрито, та їх захисники заперечували щодо її задоволення.

Межі перегляду судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Мотиви Суду

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла таких висновків.

Доводи прокурора про істотні порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону підлягають задоволенню з таких міркувань.

У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 направлений до місцевого суду поза межами строку досудового розслідування, останнім днем якого було 19 грудня 2023 року.

У ході з`ясування перебігу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023041710000377 від 29 березня 2023 року суд першої інстанцій встановив, що:

У первинному кримінальному провадженні № 42022042000000081 перше повідомлення про підозру ОСОБА_13 відбулося 13 лютого 2023 року. Відлік строку досудового розслідування суд першої інстанції, хоча і зазначив про дату відліку 14 лютого 2023 року, фактично здійснив з 13 лютого 2023 року (день повідомлення про підозру).

Надалі суд встановив, що визначений п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України двомісячний строк досудового розслідування, тобто з 14 лютого по 13 квітня 2023 року, тривалістю 59 днів закінчувався 13 квітня 2023 року.

29 березня 2023 року, тобто за 15 днів до закінчення строку досудового розслідування, матеріали стосовно всіх трьох підозрюваних ( ОСОБА_13 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ) були виділені з кримінального провадження № 42022042000000081 в окремі кримінальні провадження і всі ці підозрювані були оголошені у розшук, а досудове розслідування в кримінальних провадженнях №12023041710000377, 12023041710000379 та 12023041710000378 від 29 березня 2023 року, зупинено.

05 грудня 2023 року у вказаних вище кримінальних провадженнях досудове розслідування поновлено, а отже, із цієї дати строк досудового розслідування у зазначених кримінальних провадженнях відновив свій перебіг.

Того ж дня, тобто 05 грудня 2023 року, матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12023041710000377 та 12023041710000378 були об`єднані в одне кримінальне провадження № 12023041710000377.

Після цього 13 грудня 2023 року повідомлено про підозру ОСОБА_11 та матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12023041710000377 і 12023041710000379 також об`єднано в одне кримінальне провадження № 12023041710000377.

15 грудня 2023 року прокурор ОСОБА_14 звернувся до заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_15 з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023041710000377 від 29 березня 2023 року до трьох місяців, тобто до 20 січня 2024 року.

15 грудня 2023 року ОСОБА_12 та його адвокат ОСОБА_16 отримали копію клопотання про продовження строку досудового розслідування.

18 грудня 2023 року ОСОБА_13 та захисник ОСОБА_17 отримали копію клопотання про продовження строку досудового розслідування.

20 грудня 2024 року постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_15 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023041710000377 від 29 березня 2023 року до трьох місяців, тобто до 20 січня 2024 року включно.

08 січня 2024 року обвинувачена ОСОБА_13 та її захисник ОСОБА_17 отримали повідомлення про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12023041710000377.

10 січня 2024 року обвинувачена ОСОБА_11 та її захисник ОСОБА_18 , обвинувачений ОСОБА_12 і його захисник ОСОБА_16 отримали повідомлення про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12023041710000377.

25 січня 2024 року обвинувачена ОСОБА_11 та її захисник ОСОБА_18 закінчили ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12023041710000377.

01 лютого 2024 року обвинувачена ОСОБА_13 і її захисник ОСОБА_17 , а також обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник ОСОБА_16 закінчили ознайомлення з матеріалами вказаного кримінального провадження.

12 лютого 2024 року прокурор звернувся з обвинувальним актом до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

На основі вказаних даних, з метою обґрунтування своїх висновків про направлення обвинувального акта до суду поза строками, визначеними ст. 219 КПК України, суд першої інстанції провів такі розрахунки.

Як зазначено вище, районний суд вказав, що відлік строку повинен здійснюватися з моменту повідомлення ОСОБА_13 про підозру і до моменту зупинення досудового розслідування в кримінальних провадженнях № 12023041710000377, 12023041710000379 та 12023041710000378, тобто до 29 березня 2023 року. Тому цей суд виснував, що, з урахуванням загального строку досудового розслідування 59 днів (період з 13 лютого до 13 квітня 2023 року), до закінчення строку досудового розслідування залишилося 15 днів.

Оскільки досудове розслідування у зазначених кримінальних провадженнях поновлено 05 грудня 2023 року, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 219 КПК України, то суд визначив, що останнім днем досудового розслідування є 19 грудня 2023 року.

Водночас постанова заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_15 , якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023041710000377 до 3-х місяців, тобто до 20 січня 2024 року включно, була складена 20 грудня 2023 року, а саме наступного дня після закінчення строку досудового розслідування. Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12023041710000377 прийнято поза межами цього строку. Враховуючи те, що останнім днем строку досудового розслідування було 19 грудня 2023 року, то прокурор повинен був у вказаний строк вчинити одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.

Тобто всі процесуальні дії після 19 грудня 2023 року проведені поза межами строку досудового розслідування, що є безумовною підставою для закриття кримінального провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

У свою чергу суд апеляційної інстанції звернув увагу на неузгодженість у даті початку розрахунку судом першої інстанції строку досудового розслідування (в мотивах фігурують дата 13 та 14 лютого 2023 року), проте зазначив, що це суттєво не вплинуло на подальші розрахунки строків досудового розслідування, оскільки районний суд слушно вказав, що днем закінчення перебігу такого строку є 13 квітня 2023 року, тобто розрахунки фактично проводилися від дати 13 лютого 2023 року. Також апеляційний суд з посилання на правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 05 серпня 2025 року (справа № 363/4797/19), вказав, що строк досудового розслідування має обчислюватися саме з моменту повідомлення особі про підозру. Тому в цілому погодився з рішенням суду першої інстанції, зазначивши, що суд правильно вказав останнім днем досудового розслідування 19 грудня 2023 року, та визнав всі інші дії після цієї дати такими, що вчинені поза межами строку досудового розслідування.

Однак колегія суддів Верховного Суду не може погодитися із цими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Як зазначено вище, 13 лютого 2023 року ОСОБА_13 повідомлено про підозру.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 219 КПК України передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до ч. 4 ст. 115 КПК України при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця.

За приписами ч. 5 вказаної статті при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 17 лютого 2025 року (справа № 369/16172/20, провадження № 51-7739 кмо 23) зробила висновок, що під час обчислення двомісячного строку досудового розслідування день, коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк.

Водночас колегія суддів погоджується з доводами прокурора, що посилання апеляційного суду на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05 серпня 2025 року (справа № 363/4797/19, провадження № 51-5284км24), як на підставу для твердження про обчислення початку строків досудового розслідування, є не релевантним обставинам цього кримінального провадження та стосується іншого кола правових питань, оскільки в ній констатується те, що строки досудового розслідування мають обчислюватися від моменту повідомлення першому підозрюваному про підозру, навіть якщо інші підозрювані були повідомлені пізніше.

Враховуючи указані вище положення закону та зазначений висновок об`єднаної палати, 13 лютого 2023 року, тобто день, коли ОСОБА_13 повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається відлік вказаного строку.

Тому першим днем, з якого обчислюється двомісячний строк досудового розслідування, є 14 лютого 2023 року, отже цей строк повинен був закінчитися 14 квітня 2023 року.

Суд правильно зазначив, що з моменту повідомлення ОСОБА_13 про підозру і до моменту зупинення досудового розслідування, тобто до 29 березня 2023 року минуло 44 дні. Тому, з урахуванням загального строку досудового розслідування, що становить 60 днів (період з 14 лютого до 14 квітня 2023 року), до закінчення строку досудового розслідування залишалося 16 днів.

Оскільки досудове розслідування у кримінальних справах, як вже зазначалось вище, поновлено 05 грудня 2023 року, з огляду на вимоги ч. 5 ст. 219 КПК України, останнім днем досудового розслідування було 20 грудня 2023 року.

Таким чином, постанова заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_15 від 20 грудня 2023 року, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023041710000377, тобто до 20 січня 2024 року складена в межах строку досудового розслідування.

Отже, прокурор дотримався вимог статей 115, 219, 283 КПК України, продовжуючи строки досудового розслідування 20 грудня 2023 року, що залишили поза увагою суди першої та апеляційної інстанцій.

Колегія суддів вважає наведене порушення є істотним й таким, що перешкодило судам ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому ухвала про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_13 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України й подальше її залишення без зміни апеляційним судом є необґрунтованим.

Тому оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню.

Під час нового розгляду суду необхідно врахувати наведене, справу розглянути відповідно до вимог КПК України та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Стосовно клопотання сторони захисту про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 434 - 1 КПК України, то порушені у ньому питання не становлять виключної правової проблеми, яка би обумовлювала необхідність такої передачі з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. При перевірці оскаржених судових рішень у касаційному порядку колегією суддів не встановлено підстав для передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а висновок щодо застосування норм права до обставин, подібних до встановлених у цій справі, сформульовано об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 17 лютого 2025 року (справа № 369/16172/20, провадження № 51-7739 кмо 23).

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпра від 26 червня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження № 12023041710000377 щодо ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3