Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №947/38840/23 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №947/38840/23

Суддя: Коротенко Євген Васильович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 947/38840/23

провадження № 61-13071св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Споживче товариство«Будова Бріз», ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Григоренко Юрій Сергійович, на постанову Одеського апеляційного суду від 12 червня 2025 року у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Коновалової В. А., Кострицького В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до судуз позовом до Споживчого Товариства «Будова Бріз» (далі - СТ «Будова Бріз»), у якому просила:

визнати її власником майнових прав на нежитлове приміщення, розташоване в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , будівельний номер нежитлового приміщення КН4, загальною площею 42,3 кв.м, поверх 1, за договором асоційованого членства в споживчому товаристві №6/4-О від 06 листопада 2020 року, укладеним між ОСОБА_2 та СТ «Будова Бриз»;

зобов`язати СТ «Будова Бриз» змінити сторону у договорі асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-О від 06 листопада 2020 року з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 листопада 2020 року між СТ «Будова Бриз»(«Товариство») та ОСОБА_4 («Пайовик») було укладено договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-О.

Об`єктом інвестування, на яке набуває права ОСОБА_2 , як пайовик/ асоційований член споживчого товариства, є нежитлове приміщення, розташоване в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , будівельний номер нежитлового приміщення КН4, загальною площею 42,3 кв. м, поверх 1.

10 травня 2023 року між ОСОБА_2 (в особі представника за довіреністю ОСОБА_5 ) та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення майнових прав на нежитлове приміщення, розташоване в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , будівельний номер нежитлового приміщення КН4, загальною площею 42,3 кв. м, поверх 1, згідно з договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-О від 06 листопада 2020 року.

Пунктом 3.3. договору відступлення майнових праввстановлено, що відступлення майнових прав згідно з цим договором не тягне за собою ніяких змін умов договору асоційованого членства в споживчому товаристві №6/4-О від 06 листопада 2020 року окрім обов`язку ОСОБА_2 укласти тристоронню угоду щодо зміни сторони у зобов`язанні на ОСОБА_1 у договорі асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-О від 06 листопада 2020 року, укладеного ОСОБА_2 з СТ «Будова Бріз».

В порушення умов договору відступлення майнових праввід 10 травня 2023 року, ОСОБА_2 ухилився від укладення тристороннього договору, що безпосередньо передбачено пунктом 3.3. цього договору.

У зв`язку із цим, вона (позивачка) особисто звернулася до СТ «Будова Бриз»з письмовою вимогою про зміну сторони у договорі асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-О від 06 листопада 2020 року з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Однак, листом від 29 вересня 2023 року СТ «Будова Бриз»відмовило ОСОБА_1 у зміні сторони у договорі асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-О від 06 листопада 2020 року з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , пославшись на відсутність згоди ОСОБА_2 на укладення тристоронньої додаткової угоди про заміну сторони у зобов`язанні. При цьому, СТ «Будова Бриз»зазначило, що асоційований член споживчого товариства має право здійснювати уступку свого паю та цільового внеску будь-якій третій особі тільки за згодою споживчого товариства. У зв`язку з чим рекомендовано звернутися до суду для вирішення спору.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від22січня 2024 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 березня 2024 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано власником майнових прав на нежитлове приміщення, розташоване в об`єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1 , будівельний номер нежитлового приміщення КН4, загальною площею 42,3 кв.м, поверх 1, за договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-О від 06 листопада 2020 року, укладеним між ОСОБА_2 та СТ «Будова Бріз», ОСОБА_1 .

Зобов`язано СТ «Будова Бріз» змінити сторону у договорі асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-О від 06листопада 2020 року з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції,особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.

Послався на те, що у 2021 році ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання щодо придбання об`єктів нерухомого майна (майнових прав на об`єкти будівництва) в інтересах ОСОБА_6 за грошові кошти останнього.

В період часу із 2021 року по 2022 рік ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в іноземній валюті у загальному розмірі 760 000,00 доларів США, про що склав відповідні розписки, у яких зазначив, що грошові кошти отримує в рахунок оплати об`єктів будівництва по договорам купівлі-продажу майнових прав, укладеним із забудовником.

Згідно вказаних розписок, всі права та обов`язки за договорами купівлі-продажу майнових прав на нерухомість ОСОБА_2 зобов`язався передати в повному обсязі ОСОБА_7 .

На виконання досягнутих домовленостей ОСОБА_2 видав нотаріальні довіреності на ім`я ОСОБА_6 щодо розпорядження майновими правами на об`єкти нерухомості, визначені розписками. Також передав ОСОБА_6 оригінали договорів купівлі-продажу майнових прав на обумовлені об`єкти.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

На підставі заяви ОСОБА_8 від 29 червня 2023 року (як кредитора померлого) приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І. М. 30 червня 2023 року булозаведено спадкову справу № 45/2023 щодо майна померлого. Спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_2 є його малолітня донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 . До складу спадщини серед іншого увійшли, зокрема, і майнові права ОСОБА_10 на нежитлове приміщення, розташоване в об`єкті будівництва за адресою АДРЕСА_3 , будівельний номер нежитлового приміщення КН4, загальною площею 42,3 кв.м, поверх 1, належне йому за договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-0 від 06 листопада 2020 року, укладеним між ОСОБА_2 та СТ «Будова Бріз».

29 листопада 2023 року ОСОБА_6 звернувся до Приморського районного суху м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_11 , як законного представника малолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця, в якій просив суд: визнати за спадкоємцями ОСОБА_2 борг за розписками у розмірі 760 000,00 дол.в США, що становить за курсом Національного банку Українина 29листопада 2023 року 27465640,00 грн, в рамках вартості спадкового майна на момент його смерті, де б воно не знаходилось, та яке припадає на кожного спадкоємця на користь ОСОБА_12 ; стягнути з ОСОБА_11 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_9 , у межах отриманого у спадщину майна борг за розписками у розмірі 760 000,00 дол. США, що становить за курсом Національного банку України станом на 29 листопада 2023 року 27 465 640,00 грн, пропорційно до вартості спадкового майна, яке припадає на спадкоємця.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2023 року відкрито провадження у справі № 522/23081/23.

Виходячи з вищевикладеного, акцентується увага на тому, що, розглядаючи справу № 947/38840/23,Київський районний суд м. Одеси мав перевірити належність кола відповідачів, встановити факт смерті ОСОБА_2 , за результатами чого витребувати спадкову справу та залучити до участі у справі як спадкоємців померлого, так і його кредиторів, оскільки, приймаючи рішення про визнання права власності майнових прав на нежитлове приміщення, розташоване в об`єкті будівництва за адресою АДРЕСА_3 , будівельний номер нежитлового приміщення КН4, загальною площею 42,3 кв.м, поверх 1 за договором №6/4-0 від 06листопада 2020 року, суд фактично порушив права та законні інтереси ОСОБА_6 як кредитора померлого ОСОБА_2 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 12 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 травня 2024 року скасовано та постановлено нове судове рішення.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до СТ «Будова Бріз» про визнання право власності на майнові права та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майнові права та зобов`язання вчинити певні дії закрито.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до відкриття 22січня 2024 року провадження у справіза позовом ОСОБА_1 , на момент залучення його ухвалою суду першої інстанції від 04березня 2024 року в якості співвідповідача останній не набув статусу учасника справи, тому колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження у справі в цій частині на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Щодо позовних вимог, пред`явлених до СТ«Будова Бріз», колегія суддів апеляційного суду зазначила що позовні вимоги пред`явлені позивачкою про визнання її права на майнові права, що належали за життя померлому ОСОБА_2 , право на які мають спадкоємці останнього, які не є учасниками справи. За встановлених обставин, враховуючи те, що ОСОБА_2 не набув статусу учасника справи, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо позбавлення його майнових прав та визнання ОСОБА_1 власником майнових прав на спірне нежитлове приміщення, шляхом зміни сторони у Договорі асоційованого членства в споживчому товаристві №6/4-О від 06.11.2020 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Також суд апеляційної інстанції, з огляду нанаявність фінансових зобов`язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_6 , який звернувся до суду з позовом про стягнення боргу до спадкоємця померлого, дійшов висновку про обґрунтованість доводів заявника апеляційної скарги про те, що приймаючи рішення щодо майнових прав ОСОБА_2 , суд першої інстанції фактично порушив права та законні інтереси ОСОБА_6 як кредитора померлого ОСОБА_2 .

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Григоренко Ю. С., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 12 червня 2025 року.

З урахуванням уточненої касаційної скарги від 24 листопада 2025 року позивачка просила суд скасувати повністю вказану постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухваленаз порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

16 грудня 2025 року на адресу Верховного Суду від адвоката Заліпаєва Ю. В. як представника ОСОБА_6 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просив суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду 27 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

11 грудня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що 06 листопада 2020 року між СТ «Будова Бриз»(«Товариство») та ОСОБА_4 («Пайовик») було укладено договір асоційованого членства в споживчому товаристві №6/4-О.

Об`єктом інвестування, на яке набуває права ОСОБА_2 , як пайовик/ асоційований член споживчого товариства, є нежитлове приміщення, розташоване в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , будівельний номер нежитлового приміщення КН4, загальною площею 42,3 кв. м, поверх 1.

10 травня 2023 року між ОСОБА_2 (в особі представника за довіреністю ОСОБА_5 ) та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення майнових прав на нежитлове приміщення, розташоване в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , будівельний номер нежитлового приміщення КН4, загальною площею 42,3 кв. м, поверх 1, згідно з договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-О від 06 листопада 2020 року.

Згідно пункту 1.3 договору відступлення майнових прав від 10 травня 2023 року датою набуття ОСОБА_1 майнових прав на об`єкт інвестування є день укладення тристоронньої угоди про зміну сторони в зобов`язанні по договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-О від 06 листопада 2020 року, укладеному за участю СТ «Будова Бриз» від 06 листопада 20220 року, але не пізніше одного місяця з дня укладення цього договору.

Пунктом 3.3. договору відступлення майнових праввстановлено, що відступлення майнових прав згідно з цим договором не тягне за собою ніяких змін умов договору асоційованого членства в споживчому товаристві №6/4-О від 06 листопада 2020 року окрім обов`язку ОСОБА_2 укласти тристоронню угоду щодо зміни сторони у зобов`язанні на ОСОБА_1 у договорі асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-О від 06 листопада 2020 року, укладеному ОСОБА_2 з СТ «Будова Бріз».

Згідно розписки від 10 травня 2023 року за підписом ОСОБА_5 , як представника ОСОБА_10 за довіреністю, він отримав від ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 1 031 000,00 грн для здійснення платежів за договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-О від 06 листопада 2020 року, укладеним між ОСОБА_4 та СТ «Будова Бриз».

ОСОБА_1 звернулася до СТ «Будова Бриз»з проханням змінити сторону у договорі асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-О від 06 листопада 2020 року з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Листом від 29 вересня 2023 року СТ «Будова Бриз»відмовило ОСОБА_1 у зміні сторони у договорі асоційованого членства в споживчому товаристві №6/4-О від 06 листопада 2020 року з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , пославшись на відсутність згоди ОСОБА_2 на укладення тристоронньої додаткової угоди про заміну сторони у зобов`язанні. При цьому СТ «Будова Бриз»зазначило, що асоційований член споживчого товариства має право здійснювати уступку свого паю та цільового внеску будь-якій третій особі тільки за згодою споживчого товариства. У зв`язку з чим рекомендовано звернутися до суду для вирішення спору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_2 (що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28 вересня 2012 року) та в силу положень частини четвертої статті 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вважається такою, що прийняла спадщину після смерті батька.

29 червня 2023 року ОСОБА_14 звернувся до приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Лічман І. М. із заявою-претензією, зазначивши, що за життя ОСОБА_2 позичив у нього суму грошових коштів в розмірі 730 000,00 доларів США, у зв`язку з чим просив завести спадкову справу відносно спадкового майна померлого.

30 червня 2023 року приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Лічман І. М. було заведено спадкову справу після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Згідно довідки приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Лічман І. М. від 29 листопада 2023 року № 405/02-14 єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є його дочка - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матір спадкодавця ОСОБА_15 від спадкування відмовилася.

29 листопада 2023 року ОСОБА_14 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_11 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_9 , треті особи: ОСОБА_15 , приватний нотаріус Одеського нотаріального округу Лічман І. М., про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2023 року відкрито провадження у даній справі (№ 522/23081/23).

Справа № 522/23081/23 на теперішній час судом не розглянута.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо позовних вимог, заявлених до ОСОБА_10 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Аналіз пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що правонаступників у справу можна залучити у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16 сформулював висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зазначивши, що системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим.

В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 у грудні 2023 року пред`явила позов до СТ «Будова Бріз».

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 січня 2024 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 березня 2024 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Разом із тим, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки ОСОБА_2 , який був залучений до участі у справі у якості співвідповідача, помер до подання позову та відкриття провадження у справі, тому обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_10 на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Щодо позовних вимог, заявлених до СТ «Будова Бріз»

Сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).

Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20, провадження № 12-31гс22).

Якщо позивач не заявляє вимог до певних осіб як співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляєу задоволенні позову.

До близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 червня 2026 року у справі № 333/9154/23 (провадження № 61-137св26)).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Верховного Суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).

У цій справі ОСОБА_1 звернулася до судуз позовом до СТ «Будова Бріз», ОСОБА_2 , у якому просила суд визнати її власником майнових прав на нежитлове приміщення, розташоване в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , будівельний номер нежитлового приміщення КН4, загальною площею 42,3 кв.м, поверх 1, за договором асоційованого членства в споживчому товаристві №6/4-О від 06 листопада 2020 року, укладеного між ОСОБА_2 та СТ «Будова Бриз»;зобов`язати СТ «Будова Бриз» змінити сторону у договорі асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/4-О від 06 листопада 2020 року з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Тобто фактично позивачкою ставилось питання щодо позбавлення ОСОБА_10 майнових прав, яких він набув на підставі вказаного вище договору.

Водночас ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до подання ОСОБА_1 позову, що виключало можливість залучення його правонаступників до участі у справі.

Як вбачається із довідки приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Лічман І. М. від 29 листопада 2023 року № 405/02-14 спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є його малолітня дочка - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в силу положень частини четвертої статті 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті батька.

Разом із тим, ОСОБА_1 вимог до спадкоємця померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_9 не заявляла, що, приймаючи до уваги предмет позову, свідчить про неналежний склад відповідачів.

Ураховуючи, що пред`явлення позову до неналежного складу відповідачів є самостійною підставою для відмови в позові, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові в частині позовних вимог до СТ «Будова Бріз».

Доводи касаційної скарги про неврахування судами висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених постановах Верховного Суду є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Інші доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник- адвокат Григоренко Юрій Сергійович, залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 12 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: І. А. Воробйова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua