Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №200/12768/18-а — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року

м. Київ

справа №200/12768/18-а

адміністративне провадження № К/990/37210/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Загороднюка А. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Центренерго в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» до Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою Управління Державної казначейської служби України у місті Бахмуті Донецької області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2021 (суддя - Абдукадирова К. Е.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 (колегія суддів у складі: Блохіна А. А., Гаврищук Т. Г., Сіваченко І. В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство Центренерго в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» звернулося до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради, у якому просило: визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області щодо невиконання наказу Господарського суду Донецької області від 03.03.2018 № 905/2813/17; зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області виконати наказ Господарського суду Донецької області від 03.03.2018 № 905/2813/17.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області щодо невиконання наказу Господарського суду Донецької області від 03.03.2018 № 905/2813/17. Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області виконати наказ Господарського суду Донецької області від 03.03.2018 № 905/2813/17.

У травні 2020 року Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) звернувся до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим листом № 200/12768/18-а, виданим Донецьким окружним адміністративним судом 17.09.2019, з Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області на Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2020 відмовлено у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 200/12768/18-а, у зв`язку з тим, що Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області не перебуває в процесі припинення. Доказів того, що Головне управління Державної казначейської служби у Донецькій області є правонаступником всіх прав та обов`язків Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області заявником не надано.

21.09.2021 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повторно звернувся до суду із заявою щодо заміни сторони виконавчого провадження, у якій просив замінити боржника у виконавчому провадженні АСВП № 60486698 від 04.11.2019, відкритому за виконавчим листом № 200/12768/18-а, виданим Донецьким окружним адміністративним судом 17.09.2019, про зобов`язання Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області виконати наказ Господарського суду Донецької області № 905/2813/17 від 03.03.2018, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, з Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області (код ЄДРПОУ 37695853, 84500, Донецька область, місто Бахмут, вулиця Миру, будинок 44) на Управління Державної казначейської служби України у місті Бахмуті (код ЄДРПОУ 37868870 юридична адреса: вул. Миру 44 , місто Бахмут, 84500).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2021, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025, задоволено заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 200/12768/18-а. Замінено сторону у виконавчому провадженні № АСВП 60486698 від 04.11.2019, відкритому за виконавчим листом № 200/12768/18-а, виданим Донецьким окружним адміністративним судом 17.09.2019, про зобов`язання Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області виконати наказ Господарського суду Донецької області № 905/2813/17 від 03.03.2018, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, а саме: замість боржника з Управління Державної казначейської служби у місті Дебальцевому Донецької області (код ЄДРПОУ 37695853, 84500, Донецька область, місто Бахмут, вулиця Миру, будинок 44) на - Управління Державної казначейської служби України у місті Бахмуті (код ЄДРПОУ 37868870 юридична адреса: вул. Миру 44 , місто Бахмут, 84500).

Задовольняючи заяву про заміну боржника у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що за інформацією, отриманою судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження - Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області (код ЄДРПОУ 37695853) зареєстровано 22.12.2011 за № 1 257 102 0000 000442 не перебуває в процесі припинення. Згідно з інформацією Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (код ЄДРПОУ 37967785), Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області в штатному режимі не працює, будь-яких розпорядчих документів Державної казначейської служби України щодо делегування повноважень іншому органу державної влади не прийнято.

Також суд зазначив, що місцезнаходження Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області (код ЄДРПОУ 37695853) є місцезнаходження Управління Державної казначейської служби України у місті Бахмуті Донецької області (код ЄДРПОУ 37868870), однак зазначене управління не здійснює свої повноваження.

Однак, той факт, що держава не забезпечила належну організацію роботи органу державної влади, не врегулювала на законодавчому рівні питання правонаступництва Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області, а наведений орган до теперішнього часу є юридичною особою та органом державної влади, хоча за фактичних обставин, які склалися, здійснення функцій та повноважень таким органом не здійснюється, не може впливати на права позивача, гарантовані Основним Законом держави.

Суд при вирішені процесуального питання ураховував практику застосування Європейським судом з прав людини Конвенції про захист прав людини і основних свобод, зокрема, пілотне рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04), відповідно до якого від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Також суд посилався на позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.12.2019 у справі № 757/42871/15-а щодо застосування практики Європейського суду з прав людини.

Суд апеляційної інстанції погодився з позицією суду першої інстанції щодо необхідності задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погодившись із ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2021 та постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі № 200/12768/18-а, Управління Державної казначейської служби України у місті Бахмуті Донецької області звернулося до суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стосовно заміни сторони у виконавчому провадженні.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає частину другу статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади припиняються як юридичні особи з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію їх припинення. У той же час, запис про державну реєстрацію припинення Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області відсутній.

Наголошує, що Управління Державної казначейської служби України у місті Бахмуті Донецької області є юридичною особою (код ЄДРПОУ 37868870), яка зареєстрована за адресою: 84500, Донецька область, місто Бахмут, вул. Миру, 44, та яка має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в Казначействі Бахмута і банках. Казначейство Бахмута здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів включених до Мережі державного та місцевих бюджетів Бахмутського району на поточний рік. Місце реєстрації управлінь Казначейства Бахмута та Казначейства Дебальцева за однією адресою (м. Бахмут, вул. миру, 44) не є підставою для суду визначати та міняти сторону провадження.

На думку скаржника, суд переклав повноваження, що належать Управлінню Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області на Управління державної казначейської служби України у місті Бахмуті Донецької області, тим самим ініціював процес правонаступництва органу державної влади, що суперечить частині першій статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», у якій визначено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України.

Стверджує, що оскаржуваними рішеннями суди створили прецедент права, згідно з яким надалі можна ініціювати процес правонаступництва органу державної влади на підставі рішення суду першої інстанції, що суперечить пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2011 № 1074 та статті 6 Конституції України, у якій зазначається, що Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Звертає також увагу на те, що суд апеляційної інстанції, погоджуючись з позицією суду першої інстанції, визначав підставами для відмови у задоволенні апеляційної скарги практику Європейського суду з прав людини та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, що є порушенням як національного так і міжнародного законодавства, адже застосування Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини можливе лише у разі, якщо однією зі сторін виступає фізична особа. У той же час, спірні правовідносини виникли між юридичними особами.

Також уважає помилковим застосування судом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.12.2019 у справі № 757/42871/15-а, а доречним уважає застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.07.2019 у справі № 425/260/17.

Позиція інших учасників справи

Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух справи в суді касаційної інстанції

09.09.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Державної казначейської служби України у місті Бахмуті Донецької області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Загороднюка А. Г. для розгляду судової справи № 200/12768/18-а.

Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2025 відкрито касаційне провадження за скаргою Управління Державної казначейської служби України у місті Бахмуті Донецької області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025.

Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2026 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, уважає за необхідне зазначити таке.

Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Спірні правовідносини у цій справі склалися з приводу вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження з метою ефективного захисту прав позивача.

Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Зі змісту цієї норми убачається, що під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Статтею 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Аналогічні приписи містить і частина п`ята статті 15 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства» (далі - Постанова № 595) визнано, що міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям необхідно забезпечити до 01.12.2014 переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Судами попередніх інстанцій установлено, що місцезнаходження Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області (код ЄДРПОУ 37695853) є місцезнаходження Управління Державної казначейської служби України у місті Бахмуті Донецької області (код ЄДРПОУ 37868870).

Тобто Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області було переміщено до міста Бахмут Донецької області.

Відповідно до листа Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області від 11.12.2019 № 13-16-06/3935, Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області в штатному режимі не працює, будь-яких розпорядчих документів Державної казначейської служби України щодо делегування повноважень іншому органу державної влади не прийнято.

Також судами попередніх інстанцій було досліджено інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, та установлено що Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області (код ЄДРПОУ 37695853) зареєстровано 22.12.2011 за № 1 257 102 0000 000442 не перебуває в процесі припинення.

Обов`язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження. У той же час, у спірних правовідносинах відсутній факт вибуття або припинення боржника.

Відповідно до частини першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Жодних підстав правонаступництва у розумінні статті 104 Цивільного кодексу України заявником не було надано та судами не установлено.

У той же час, судами попередніх інстанцій установлено, що діяльність Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області не була припинена. Переміщення у місто Бахмут Донецької області та перебування за однією адресою, що і Управління Державної казначейської служби України у місті Бахмуті Донецької області не є підставою для заміни сторони виконавчого провадження.

Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, урахував практику застосування Європейським судом з прав людини Конвенції про захист прав людини і основних свобод, відповідно до якої неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. У той же час у спірних правовідносинах за захистом порушених прав звернулася юридична, а не фізична особа.

У зв`язку з цим, є слушним посилання у касаційній скарзі на помилкове застосування до спірних правовідносин рішень Європейського суду з прав людини, якими було встановлено порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на те, що спірні правовідносини у цій справі виникли між юридичними особами (боржник - Управління Державної казначейської служби України у місті Дебальцевому Донецької області, стягувач - Публічне акціонерне товариство «Центренерго»).

Щодо посилання судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.12.2019 у справі № 757/42871/15-а, необхідно зазначити, що такі висновки зроблено Судом за конкретних обставин цієї справи та оцінки наявних доказів, при цьому таке рішення не є релевантними для спірних правовідносин.

Так, у справі № 757/42871/15-а державний виконавець Дружківського ВДВС у Донецькій області звернувся до суду із поданням про заміну сторони виконавчого провадження Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька її правонаступником - Управлінням Пенсійного фонду України в місті Дружківка у виконавчому провадженні про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька нарахувати та виплачувати позивачу пенсію з проведенням індексації, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та надбавку до пенсії як дитині війни.

Верховний Суд у цій справі установив, що місцезнаходження Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька є місцезнаходження Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківка Донецької області, однак зазначене управління Пенсійного фонду України не здійснює свої повноважень. Суд установив, що певний обсяг повноважень Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька здійснює саме Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківка, вул. Ярослава Мудрого, 40.

При цьому, Верховний Суд установив, що відповідно до статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» Костянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці реорганізовано шляхом злиття в Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України, яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці, а відтак, суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача необхідно задовольнити подання державного виконавця Дружківського ВДВС у Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька на Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України у виконавчому провадженні.

Отже, обставини справи № 757/42871/15-а не є релевантним до спірних правовідносин, з огляду на те, що правовідносини у цій справі та у справі, що розглядається, не є подібними.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження у цій справі є помилковими.

З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 200/12768/18-а.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норму процесуального права - частину першу статті 379 КАС щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову у задоволенні заяви.

За таких підстав, касаційна скарга підлягає задоволенню.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у місті Бахмуті Донецької області задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі № 200/12768/18-а скасувати.

Ухвалити у справі № 200/12768/18-а нове рішення, яким у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду