Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №486/687/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа №: 486/687/26 Провадження № 3/486/263/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Каратассо Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

17.03.2026 року о 14:33 год в м.Південноукраїнську по пр-ту Незалежності 27, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мітсубіші Лансер, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи під дією лікарських засобів, які знижують увагу, а саме під дією лікарського засобу «Гідазепам». Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №22 від 17.03.2026 року, чим порушив п.2.9.б ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

14.07.2026 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Каратассо Л.Г. надала суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому вона зазначила, що по- перше, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №617469 від 17.03.2026 року, складеного поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 (м. Южноукраїнськ) Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області ст. сержантом поліції Глоба Максимом Миколайовичем, водій ОСОБА_1 17.03.2026 року о 14.33 години в м. Південноукраїнськ по пр.Незалежності,27 керував транспортним засобом Мітсубіші Лансер д.н. НОМЕР_2 , перебуваючи під дією лікарського засобу гідазепам. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №22 від 17.03.2026 року, чим порушив п.2.9.6 ПДР, керування ТЗ особами під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Однак в протоколі не описані зовнішні ознаки сп`яніння (сонливість, порушення координації, мови, поведінки тощо), водій не мав клінічних ознак сонливості чи порушення координації та ці ознаки фактично відсутні і на відеозаписі, доданому до матеріалів даної справи, що свідчать про грубе порушення процедури, т.я. обов?язок поліцейського чітко фіксувати виявлені ознаки сп?яніння в протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на медичний огляд, що передбачено ст. 266 КУпАП, а також спільною Інструкцією МВС та МОЗ України від 9 листопада 2015 року №1452/735 (із змінами та доповненнями).

Окрім того, згідно висновку щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем КНП «ЮМБЛ» від 17.03.2026 року, на яку посилається поліцейський в протоколі, гр. ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп?яніння за результатами контроль тесту.

Фактично поліцейський самовільно зробив висновок, що водій ОСОБА_1 перебував піддією лікарського засобу гідазепан, що суперечить офіційному висновку медогляду.

Розбіжність між протоколом поліції та висновком лікаря є істотниим процесуальним порушення, оскільки за ст.130 КУпАП відповідальність наступає за конкретний вид сп?яніння. Поліція інкримінувала один стан, тоді як лікар виявив інший.

По- друге: за результатами токсологічного дослідження КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров?я» Миколаївської обласної ради в сечі ОСОБА_1 виявлено 1,4 мг бензодіазепінів, не виявлені канабіоїди та фенілетиламіни.

Гідазепам належить до бензодіазепінів. Бензодіазепіни не є наркотичними засобами у розумінні законодавства України, тому якщо КНП «Миколаївський ОЦПЗ» виявлено лише бензодіазепін, інших наркотичних речовин не виявлено, то виникає питання: на якій підставі лікар зробив висновок, що у водій перебував саме в "наркотичному сп?янінні"? У сечі виявлено:1,4 мг бензодіазепіну. Сам по собі цей факт означає лише одне: водій вживав бензодіазепін. Дослідження сечі не відповідає на питання, чи перебував водій під його клінічним впливом саме під час керування; чи була знижена увага; чи була порушена реакція.

Третє : Гідазепам був він призначений лікарем в дозіровці 0,002 г (2 мг), що є найменшою дозіровкою діючої речовини. Ця дозування може використовуватися для корекції денної тривоги без значного впливу на активність, точна кількість препарату та схема прийому визначаються виключно лікарем. Призначення даного препарату ОСОБА_1 підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого та рецептами.

Призначаючи гідазепан, лікар психіатр ні усно, ні письмово не роз?яснила побічні ефекти та вплив на здатність керувати автотранспортом.

Конкретний обов?язок щодо усного роз?яснення та фіксації в медичній документації випливає з таких нормативно-правових актів: ст. 39 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров?я», яка зобов?язує медичного працівника в доступній формі надати пацієнтові повну інформацію про стан його здоров?я, у тому числі про мету та можливі наслідки запропонованого лікування, ст. 285 ЦК України та наказ МОЗ України №110 від 14.02.2012 року (щодо ведення амбулаторної карти).

Вимога зробити відповідний запис в амбулаторній карті регламентується Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації №025/0 "Медична карта амбулаторного хворого №".., затвердженою наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012. Згідно з пунктом 16 цієї Інструкції (розділ VIII «Щоденник»), лікар зобов?язаний детально фіксувати перебіг хвороби, призначене лікування, конкретні дозування препаратів та особливі призначення чи застереження для пацієнта.

Вищевикладене свідчить про відсутність вини (необережності або умислу) водія ОСОБА_1 ( лікар не попередив усно; не зробив відповідного запису в медичній документації; не рекомендував утриматися від керування). Водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто йому лише 20 років, а тому він обгрунтовано покладався на рекомендації лікаря і не мав спеціальних знань щодо фармакології. Хоча сам по собі молодий вік звичайно не звільняє від відповідальності, але суд може враховуватися його при оцінці вини.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що звернувся до лікаря через проблеми зі сном, в перший тиждень прийому о 07:00 ранку він випив таблетку, його зупинили працівники поліції, та повідомили що треба проїхати до лікарні, після чого пройшов швидко тест. Про те, що призначені лікарем лікарські препарати впливають на його реакцію та щодо заборони керувати ТЗ в період їх прийому йому не відомо.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Каратассо Л.Г. підтримала позицію, яку виклала письмово. Вважає, що є всі підстави для закриття справи за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на ч.1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що в самому протоколі про адміністративне правопорушення мали б бути зазначені ознаки, так як це передбачає інструкція про порядок проведення огляду, де вказано, які ознаки мають бути підставою для проведення дослідження. Ніяких таких ознак не було зазначено в протоколі та під час огляду в лікаря.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозаписи в судовому засіданні, заслухавши учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Норма ч.1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до п. 2.9.а Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У разі невиконання вимог п. 2.9а ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння регламентовано ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами.

П.9 розділу Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

П.12 розділу Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617469 від 17.03.2026 року, в якому зазначено, що 17.03.2026 року о 14:33 год в м.Південноукраїнську по пр-ту Незалежності 27, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мітсубіші Лансер, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи під дією лікарських засобів, які знижують увагу, а саме під дією лікарського засобу «Гідазепам». Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №22 від 17.03.2026 року, чим порушив п.2.9.б ПДР України.

Висновком КНП «ЮМБЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №22 від 17.03.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (bzo).

Також додано рецепти №141305 та №141306 від 09.03.2026 року, згідно яких ОСОБА_1 виписано рецепти на лікарські препарати, зокрема на «Гідазепам».

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6853584 від 17.03.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 керував автомобілем, будучи непристебнутим паском безпеки. Окрім цього, під час керування не здійснив зупинку на червоне світло світлофору. Вказаною постановою обґрунтовується законність зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 .

Розпискою ОСОБА_2 від 17.03.2026 року, відповідно до якої остання отримала від працівників поліції свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від нього після складання на її брата ОСОБА_1 протоколу за ст.130 КУпАП, який керував даним транспортним засобом.

Відеозаписами на DVD-R диску з місця події з нагрудних камер працівників поліції, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що працівниками поліції при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку освідування водія, який керував транспортним засобом, на стан перебування під дією лікарських засобів, які знижують увагу, та зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду в медичному закладі. З відеозаписів дійсно вбачається сповільнена мова ОСОБА_1 , про що останньому повідомили працівники поліції під час пропонування ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження огляду. З відео також вбачається, що при прибуттю до медичного закладу, ОСОБА_1 зазначає працівникам поліції, що вживає лікарський препарат «Гідазепам» за призначенням лікаря. Після цього останній проходить огляд, результат позитивний.

Також судом досліджені надані захисником докази, а саме виписку з медичної картки амбулаторного хворого, згідно з якою ОСОБА_1 вперше звернувся 09.03.2026 року до КНП «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради; діагноз: F41.2 «Змішаний тривожно депресивний розлад»; було призначено лікування, зокрема Гідазепам симптоматично 1-2 табл. на день. Додано оригінали рецептів №141305 та №141306 від 09.03.2026 року, згідно яких ОСОБА_1 виписано рецепти на лікарські препарати, зокрема на «Гідазепам».

Також захисником надана копія результату токсикологічного дослідження від 19.03.2026 року №212, зробленого КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я», згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено 1,4 – бензодіазепіни – позитивний тест.

Окрім цього, захисник надала суду відповідь лікаря-психіатра ОСОБА_3 на адвокатський запит, в якому лікар зазначила, що 17.03.2026 року, до дати події, ОСОБА_1 , перебував під її медичним наглядом. У зв?язку зі скаргами на депресивний, тривожний стан йому було призначено лікарський засіб «Гідазепам IC» у терапевтичній дозі 20 мг двічі на добу. За повідомленими обставинами, а саме, що 20 мг гідазепаму було прийнято 17.03.2026 року приблизно о 07:00, а протокол складено в же день о 14:33, тобто приблизно через сім з половиною годин. Стосовно виявлення бензодіазепіну в результаті токсологічного дослідження №212 від 19.03.2026 року КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров?я» Миколаївської обласної ради з допомогою тонкошарової хроматографії в сечі ОСОБА_1 виявлено 1,4 мг бензодіазепіну. Виявлення бензодіазепіну або його метаболіту в сечі є сумісним із призначеним терапевтичним прийомом гідазепаму. Сам по собі показник «1,4 бензодіазепіну в сечі», без зазначення точних одиниць вимірювання, конкретної виявленої речовини або метаболіту, клінічного стану особи на момент огляду, не дозволяє визначити ступінь впливу препарату на увагу та швидкість реакції о 14:33. Наявність бензодіазепіну в сечі підтверджує факт попереднього прийому препарату, але не є самостійним медичним доказом того, що на момент керування транспортним засобом особа перебувала під впливом препарату в такому ступені, який фактично знижував її увагу та швидкість реакції. Лікар особисто не проводила огляд пацієнта 17.03.2026 року о 14:33, тому не може ретроспективно категорично підтвердити або виключити його стан у цей момент. Однак лише на підставі наведеного результату аналізу сечі медичних підстав для категоричного висновку про фактичне зниження уваги та швидкості реакції немає. Для такого висновку необхідна сукупна оцінка клінічних ознак, зафіксованих під час медичного огляду.

Окремо суд зауважує, що згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №22 від 17.03.2026 року, ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (bzo).

Абревіатура «BZO» в медичних тестах та аналізах розшифровується як бензодіазепіни, що підтверджується також результатом токсикологічного дослідження від 19.03.2026 року №212, зробленого КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я», згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено 1,4 – бензодіазепіни – позитивний тест.

Відповідно до відкритих інтернет-джерел, бензодіазепіни клас психоактивних речовин із снодійним, седативним, анксіолітичним (зменшення тривожності), міорелаксуючим та протисудомним ефектами. Більшість бензодіазепінів є транквілізаторами, деякі використовуються як снодійні засоби. У більшій чи меншій мірі бензодіазепінам притаманна протисудомна дія, деякі з них використовують виключно для боротьби з епілепсією. Бензодіазепіни входять в широку групу речовин депресантів центральної нервової системи. Їх застосовують для лікування та зняття симптомів психічних занепокоєнь, безсоння, збудження, епілептичних припадків, м`язових спазмів, а також абстинентного синдрому від прийому алкоголю та наркотиків.

Відтак, бензодіазепін є лікарським препаратом, що впливає на центральну нервову систему людини, тобто призводить до зниження уваги та швидкості реакції.

Суд зауважує, що наразі не існує чинного нормативно-правового акту, який би містив чіткий та вичерпний перелік лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції. Проте, з огляду на фармакологічні властивості певного конкретного препарату, наявні в інструкції до його застосування, можна зробити однозначний висновок стосовно його здатності впливати на центральну нервову систему людини та, як наслідок, знижувати увагу та швидкість реакції.

Відповідно до відкритих інтернет-джерел, зокрема інструкції для використання вищезазначеного лікарського препарату, Гідазепам, дозування 20 мг, вбачається, що зазначений медикаментозний засіб за своєю фармакотерапевтичною групою відноситься до психопатичних засобів, похідних бензодіазепіну, при цьому, відповідно до своїх фармакологічних властивостей такий лікарський засіб діє як денний транквілізатор та селективний анксіолітик, а в графі «особливості щодо застосування» інструкції до препарату зазначено, що у період лікування слід утриматись від діяльності, що потребує підвищеної уваги та швидкої реакції.

Відповідно до інструкції з використання медичного препарату «Гідазепам », вказаний препарат може викликати млявість, запаморочення, зниження швидкості реакції тощо. У період лікування слід утриматись від діяльності, що потребує підвищеної уваги та швидкості реакції.

Таким чином, вживання медичного препарату «Гідазепам» безпосередньо може впливати на зниження швидкості реакції під час керування транспортним засобом.

Відповідь лікаря-психіатра ОСОБА_3 також не спростувала впливу даного препарату на швидкість реакції під час керування транспортним засобом.

Окремо суд підкреслює, що матеріали справи містять відомості, що під час керування транспортним засобом, ОСОБА_1 дійсно мав знижену реакцію та увагу, оскільки проїхав на червоне світло світлофора, що останній не заперечував та пояснив в судовому засіданні тим, що не зреагував та не побачив.

Щодо посилання захисника на молодий вік особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та нероз`яснення лікарем побічних ефектів та впливу лікарського засобу, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 не був позбавлений права самостійно ознойомитися з інструкцію до лікарського препарату, який продається виключно за рецептом, або поцікавитися дією даного препарату у лікаря. Окремо суд зауважує, що з об`єктивних причин суд позбавлений можливості перевірити чи спростувати факт того, чи лікар дійсно не роз`яснив ОСОБА_1 рекомендацію утриматися від керування транспортними засобами, тому суд критично ставиться до стверджень захисника про відсутність вини ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

ОСОБА_1 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає покарання у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665 гривень 60 коп.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 24, 33, 34, 36, 126, 130, 280, 283, 284, 285 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок в дохід держави (рахунок UA438999980313010149000014001, одержувач – Миколаїв.ГУК/тгмЮжноукраїнськ/ 21081300, Код ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, КЕКД 21081300) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (М.КИЇВ ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 37993783 Казначейство України (ел. адм. подат.) UA908999980313111256000026001 22030106 судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)"00" Без деталізації за відомчою ознакою) розміром 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу стягнути подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.О. Волощук