Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння, боєприпасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до ЗУ військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану
Дата: 12 серпня 2026 р.
Справа: №490/2998/22
Суддя: Алєйніков В. О.
УКРАЇНА
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
__________________________________________________
Справа № 490/2998/22
Провадження № 1-кп/490/165/2026
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2026 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
її захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є українкою, громадянином України, здобула неповну вищу освіту, є заміжнею, має доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не вчиняла злочинів та не судилась
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 1142, частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України, -
В С Т А Н О В И В :
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
І……Як визначено:
-нормами Закону України № 2268-VIII від 18 січня 2018 року «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» /що був чинним до 07 травня 2022 року та втратив чинності з прийняттям Закону України № 2217-ІХ від 21 квітня 2022 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України»/;
-аналогічними нормами Закону України № 2217-ІХ від 21 квітня 2022 року
збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася в 2014 році з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року - переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.
З огляду на таке, відповідно до статті 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом України № 2102- ІХ від 24 лютого 2022 року) /із змінами, внесеними Указами: від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ); від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), від 17 травня 2022 року № 341/2022 (затвердженим Законом України від 23 травня 2022 року № 2263-ІХ), від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), від 07 листопада 2022 року № 757/2022 (затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738 - ІХ), від 06 лютого 2023 року № 58/2023 (затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ), від 01 травня 2023 року (затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ), від 26 липня 2023 року № 451/2023 (затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ), від 06 листопада 2023 року № 734/2023 (затвердженим Законом України від 07 листопада 2023 року № 3429-IX), від 05 лютого 2024 року № 49/2024 (затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІХ), від 06 травня 2024 року № 271/2024 (затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-ІХ), від 23 липня 2024 року № 469/2024 (затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ), від 28 жовтня 2024 року (затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ), від 14 січня 2025 року № 26/2025 (затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-ІХ), від 06 травня 2024 року № 271/2024 (затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-IX), від 14 липня 2025 року № 478/2025 (затвердженим Законом України від 15 липня 2025 року № 4524-IX), від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 (затвердженим Законом України № 4643-ІХ від 21 жовтня 2025 року), від 12 січня 2026 року № 40/2026 (затвердженим Законом України № 4757-ІХ від 14 січня 2026 року), від 27 квітня 2026 року (затвердженим Законом України № 4857-ІХ від 28 квітня 2026 року), від 13 липня 2026 року № 596/2026 (затвердженим Законом України № 4928-IX)/ з 24 лютого 2022 року й до теперішнього часу в Україні безперервно діє військовий стан.
ІІ…… ОСОБА_4 ж, діючи в описаних вище обставинах, публічно вчинила дії щодо виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.
1. Так 08 квітня 2022 року о 03 год. 00 хв. вона перебуваючи за місцем свого проживання адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, використовуючи належний їй мобільний телефон марки «Samsung», модель "Galaxy S8 SM-G950F", серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 з сім-картка мобільного оператора з номером - НОМЕР_3 /надалі - мобільний телефон/, за допомогою програми для миттєвого обміну повідомленнями через мережу Інтернет (месенджері) «Telegram», де вже була зареєстрований з обліковим записом (акаунтом) « ОСОБА_8 » та ім`ям користувача « ОСОБА_9 » розмістила з метою доведення до необмеженого кола осіб за допомогою загальнодоступного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з чатом для листування « ОСОБА_10 » повідомлення такого змісту:
«Ребят, расскажу, мира/площадь обстреливали два раза этими кассетными бомбами, так вот в это время я была на связи со своими родителями, сама сейчас живу за городом, и в то время когда я разговаривала по телефону я услышала отлеты примерно со стороны варваровки... а у родителей которые живут на АДРЕСА_2 были прилеты, и это второй раз, в том числе и 4 апреля, и когда я нашла эту группу, тут все и подтвердилось, теперь нет сомнения, что это свои сделали провокацию, для еще большего запугивания и озлобленности людей против рф, я вот все думала, ну смысл русским было обстреливать просто средь белого дня жилые районы... да и те совпадения когда разговаривала по телефону и слышала откуда был отлёт и куда прилет,? ? я была просто в шоке!!!»
2. Далі, вона ж, перебуваючи за місцем свого проживання адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, використовуючи мобільний телефон, за допомогою програми для миттєвого обміну повідомленнями через мережу Інтернет (месенджері) «Telegram», де вже була зареєстрований з обліковим записом (акаунтом) « ОСОБА_8 » та ім`ям користувача « ОСОБА_9 » розмістила з метою доведення до необмеженого кола осіб за допомогою загальнодоступного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з чатом для листування « ОСОБА_10 » повідомлення такого змісту:
- 09 квітня 2022 року о 01 год. 20 хв.?
«Вы не одни такие, у нас также, крестная нашего ребёнка, пожелала чтоб сдохли все те кто поддерживает рашу и хочет туда... и много кто из молодёжи просто смотрят выброс этой лживой пропаганды и слепо верят, тогда когда россия действительно пришла зачистить от нациков, фашистов этих, которые все это время щимили русский народ что собственно сейчас и делают, ты не имеешь право высказать ни свое мнение, его сразу удаляют а тебя садят за решётку, русский? ? язык запрещают и много всего еще можно перечислять ... и это нормально вы хотите сказать??? Нет независимой и свободной Украины!»,
- 12 квітня 2022 року о 11 год. 16 хв.? ? ? ?
«Мы не уехали, потому что мы будем сражаться за наш город, и помогать освобождению от националфашистов, чтобы в дальнейшем от только процветал, а те кто топит за Украину проданную Европе, почему то свалили с нее) не кажется смешным?»
-13 квітня 2022 року о 16 год. 44 хв.?
«Ещё раз про Мариуполь. Все находящиеся сегодня в Харькове, в Одессе, в Николаеве, и надеющиеся на чудо, должны, видя последние события, понять:
- русские всё равно возьмут любой город;
- в финале оставшимся в живых всё равно придётся сдаваться.
Всё это можно сделать, не дожидаясь финала, сберегая города и горожан. Смотрите на Херсон и Мелитополь. В Мариуполе могло быто то же самое.»
- 20 квітня 2022 року о 20 год. 45 хв.? ?
«Мы дома сидим, ждем своих RU (прапор рф) и слушаем звук сирен»
- 21 квітня 2022 року о 11 год. 08 хв.? ?
«Я думаю это правильный выбор, конечно хотелось чтоб этих тварей уничтожили, но я думаю пока они там будут сидеть, они и сами друг друга покрамсают, кто то сдохнет а кто-то может выйдет и сдастся. Мы никуда не торопимся, главное что они в окружении наших русских военных.»
- 22 квітня 2022 року о 21 год. 19 хв.? ?
«Да согласна что с Херсоном все проще сложилось, но ничего, не будем падать духом и у нас будет все в порядке, русские нас в обиду не дадут, а если мы еще и будем помогать, тогда может будет в этом какая то польза для нашего города)»
- 26 квітня 2022 року о 08 год. 00 хв.?? ?
«Поддерживаю, я и моя семья также не уехали, и мы все хотим чтобы их с нашего города вытравили как прусаков! С такими жить как они сволочи, в Николаеве точно не хотят, и пусть не бздят что весь город с ними согласен!»
-27 квітня 2022 року о 10 год. 25 хв.?? ?
«Да Ксюш как прискорбно это не звучит, но это правда, нас уже списали, и никому мы тут не нужны, им на город начхать они его в помойку превращают и на людей тем более. Желаю нам Николаевцам скорейшего избавления от этих уродофашистов. Держимся из последнего с надеждой в душе, что русские нас спасут и у нас будет мир, спокойствие и процветание.»
-19 травня 2022 року о 18 год. 51 хв.?? ?
«Всем привет, я вот сегодня выезжала и немного покаталась по городу, и вижу все что понаделовали эти гады, мой район пл. Победы, возле атб окопались блиндажи бетонные, еще и в дубках это небольшой лесок возле завода Зоря, окопались, а там ведь стоят жилые дома, площадки детские(( в школах сидят, и это все один наш район, и я понимаю что тут пздц будет(( Где водопой тоже просто жопа, напротив заправки вог по хш мины расставлены, и это только часть всего что я увидела. В общем от всего увиденного меня просто накрыло (сумний смайлик) Николаев мой Николаев (сумний смайлик)»
-05 червня 2022 року о 23 год. 40 хв.? ?
«А я рада то что я смогла остаться в городе, так я смогла увидеть и услышать, что творится в моем городе, кто и откуда стреляет, и к этому всему могу оказать некую помощь нашим ребятам»
ІІІ……До того ж ОСОБА_4 , будучи обізнаною про наведені обставини та володіючи інформацією про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань за можливості їх ідентифікації на місцевості, вирішила в умовах воєнного стану несанкціоновано поширити цю інформацію.
Реалізуючи цей умисел, 10 квітня 2022 року о 13 год. 16 хв. вона, перебуваючи за місцем свого проживання адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, використовуючи мобільний телефон за допомогою програми для миттєвого обміну повідомленнями через мережу Інтернет (месенджері) «Telegram», де вже була зареєстрований з обліковим записом (акаунтом) « ОСОБА_8 » та ім`ям користувача « ОСОБА_9 », в загальному чаті каналу (спільноти) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » розмістила повідомлення такого змісту:
«Ребята, переживаю за своих родителей, они остались в городе, мама звонит, говорит заехала какая то техника, стоят с автоматами и это всё в детском саду номер АДРЕСА_3 а это прямо за нашим домом»,
та в цей же день, о 13 год. 51 хв. доповнила його:
«Мама сказала, вчера заехали, большая фура, по ходу в ней всё и привезли, говорит где то 4 или 5 тяжелого, ну и человечки с автоматами…»
Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати:
-по епізоду від 10 квітня 2022 року - за частиною 2 статті 1142 Кримінального Кодексу України - як поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до Законів України військових формувань,? за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану;
-по решті епізодів - за частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України - як виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинені повторно, вчиненні з використанням засобів масової інформації.
Відомості про укладену угоду.
Під час судового розгляду - 07 серпня 2026 року - між обвинуваченою та прокурором була укладена угода про визнання винуватості.
Умови укладеної між сторонами угоди є такими.
І……Обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень (в межах пред`явленого обвинувачення).
Отже, вона погоджується з таким.
1…….Будучи обізнаною про суспільно-політичні процеси, пов`язані зі збройною агресією рф проти України, знаючи, що у лютому 2022 року розпочалось повномасштабне військове вторгнення рф на суверенну територію України, що призвело до тимчасової окупації окремих територій України, усвідомлюючи, що в зв`язку із вказаним на всій території України введено та діє правовий режим воєнного стану, володіючи інформацією про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань за можливості їх ідентифікації на місцевості у останньої винник умисел, направлений на незаконне поширення такої інформації за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 10.04.2022, о 13 год. 16 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи в умовах воєнного стану, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань за можливістю їх ідентифікації на місцевості, діючи умисно, використовуючи належний їй мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_3 , у програмі для миттєвого обміну повідомленнями через мережу Інтернет (месенджері) «Telegram», де вже була зареєстрований з обліковим записом (акаунтом) « ОСОБА_8 », а саме - в загальному чаті каналу (спільноти) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » розмістила під псевдонімом « ОСОБА_9 » повідомлення, які містять інформацію про місцезнаходження у м. Миколаєві Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з можливістю їх ідентифікації на такій місцевості, а саме:
«Ребята, переживаю за своих родителей, они остались в городе, мама звонит, говорит заехала какая то техника, стоят с автоматами и это всё в детском саду номер АДРЕСА_3 а это прямо за нашим домом»,
та в цей же день, о 13 год. 51 хв. направила доповнення до попереднього повідомлення
«Мама сказала, вчера заехали, большая фура, по ходу в ней всё и привезли, говорит где то 4 или 5 тяжелого, ну и человечки с автоматами…»
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до Законів України військових формувань,? за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного [стану], тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
2. Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що достовірно володіючи інформацією, що починаючи з 2014 року представниками рф здійснено тимчасову окупацію частини території України, а починаючи з 24.02.2022 підрозділами зс рф та іншими її військовими формуваннями здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна, розуміючи, що представниками такої держави агресора вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку встановленого Конституцією України, свідомо вчиняла дії щодо виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
ОСОБА_4 використовуючи власний мобільний телефон марки «Samsung», модель "Galaxy S8 SM-G950F", серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 з сім-картка мобільного оператора з номером - НОМЕР_3 , за допомогою облікового запису в месенджері «Telegram» під ім`ям (псевдонімом) « ОСОБА_9 », усвідомлюючи протиправність свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, публічно, для не обмежуваного кола користувачів (відвідувачів), перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , направила 08.04.2022 о 03 год. 00 хв. в загальнодоступному каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з чатом для листування « ОСОБА_10 » повідомлення, яке за своїм змістом містить інформацію, яка виправдовує, визнає правомірною заперечує збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, наступного змісту мовою оригіналу:? ?
«Ребят, расскажу, мира/площадь обстреливали два раза этими кассетными бомбами, так вот в это время я была на связи со своими родителями, сама сейчас живу за городом, и в то время когда я разговаривала по телефону я услышала отлеты примерно со стороны варваровки... а у родителей которые живут на АДРЕСА_2 были прилеты, и это второй раз, в том числе и 4 апреля, и когда я нашла эту группу, тут все и подтвердилось, теперь нет сомнения, что это свои сделали провокацию, для еще большего запугивания и озлобленности людей против рф, я вот все думала, ну смысл русским было обстреливать просто средь белого дня жилые районы... да и те совпадения когда разговаривала по телефону и слышала откуда был отлёт и куда прилет,? ? я была просто в шоке!!!»
Поряд з цим, загальнодоступний чат для відкритого спілкування із назвою « ОСОБА_10 » «Telegram» спільноти (групи) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у якому ОСОБА_4 направляла свої текстові повідомлення, відповідно до положень п.п. 20, 28, 54 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації», ст. 22 Закону України «Про інформацію» та абзацу 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», використовується як аудіовізуальні (електронні) засоби масової інформації, оскільки є відкритими для перегляду і ознайомлення з інформацією, яка у них розміщується, для будь-яких осіб без будь-яких обмежень, призначені для публічного поширення та масового приймання аудіовізуальної інформації у вигляді електричних сигналів за допомогою побутових електронних приладів.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у виправдовуванні, визнанні правомірною, запереченні збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчиненого з використанням засобів масової інформації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 436-2 КК України.
3. Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що достовірно володіючи інформацією, що починаючи з 2014 року представниками рф здійснено тимчасову окупацію частини території України, а починаючи з 24.02.2022 підрозділами зс рф та іншими її військовими формуваннями здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна, розуміючи, що представниками такої держави агресора вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку встановленого Конституцією України, свідомо вчиняла дії щодо виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Так ОСОБА_4 використовуючи власний мобільний телефон марки «Samsung», модель "Galaxy S8 SM-G950F", серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 з сім-картка мобільного оператора з номером - НОМЕР_3 , за допомогою облікового запису в месенджері «Telegram» під ім`ям (псевдонімом) « ОСОБА_9 », усвідомлюючи протиправність свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи, повторно, умисно, публічно, для не обмежуваного кола користувачів (відвідувачів), перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в загальнодоступному каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з чатом для листування « ОСОБА_10 » направила повідомлення, які за своїм змістом містить інформацію, яка виправдовує, визнає правомірною заперечує збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, наступного змісту мовою оригіналу:? ?
-09.04.2022 о 01 год. 20 хв.?
«Вы не одни такие, у нас также, крестная нашего ребёнка, пожелала чтоб сдохли все те кто поддерживает рашу и хочет туда... и много кто из молодёжи просто смотрят выброс этой лживой пропаганды и слепо верят, тогда когда россия действительно пришла зачистить от нациков, фашистов этих, которые все это время щимили русский народ что собственно сейчас и делают, ты не имеешь право высказать ни свое мнение, его сразу удаляют а тебя садят за решётку, русский? ? язык запрещают и много всего еще можно перечислять ... и это нормально вы хотите сказать??? Нет независимой и свободной Украины!»,
- 12.04.2022 о 11 год. 16 хв.? ? ? ?
«Мы не уехали, потому что мы будем сражаться за наш город, и помогать освобождению от националфашистов, чтобы в дальнейшем от только процветал, а те кто топит за Украину проданную Европе, почему то свалили с нее) не кажется смешным?»
-13.04.2022 о 16 год. 44 хв.?
«Ещё раз про Мариуполь. Все находящиеся сегодня в Харькове, в Одессе, в Николаеве, и надеющиеся на чудо, должны, видя последние события, понять:
- русские всё равно возьмут любой город;
- в финале оставшимся в живых всё равно придётся сдаваться.
Всё это можно сделать, не дожидаясь финала, сберегая города и горожан. Смотрите на Херсон и Мелитополь. В Мариуполе могло быто то же самое.»
- 20.04.2022 о 20 год. 45 хв.? ?
«Мы дома сидим, ждем своих RU (прапор рф) и слушаем звук сирен»
- 21.04.2022 о 11 год. 08 хв.? ?
«Я думаю это правильный выбор, конечно хотелось чтоб этих тварей уничтожили, но я думаю пока они там будут сидеть, они и сами друг друга покрамсают, кто то сдохнет а кто-то может выйдет и сдастся. Мы никуда не торопимся, главное что они в окружении наших русских военных.»
- 22.04.2022 о 21 год. 19 хв.? ?
«Да согласна что с Херсоном все проще сложилось, но ничего, не будем падать духом и у нас будет все в порядке, русские нас в обиду не дадут, а если мы еще и будем помогать, тогда может будет в этом какая то польза для нашего города)»
- 26.04.2022 о 08 год. 00 хв.?? ?
«Поддерживаю, я и моя семья также не уехали, и мы все хотим чтобы их с нашего города вытравили как прусаков! С такими жить как они сволочи, в Николаеве точно не хотят, и пусть не бздят что весь город с ними согласен!»
- 27.04.2022 о 10 год. 25 хв.?? ?
«Да Ксюш как прискорбно это не звучит, но это правда, нас уже списали, и никому мы тут не нужны, им на город начхать они его в помойку превращают и на людей тем более. Желаю нам Николаевцам скорейшего избавления от этих уродофашистов. Держимся из последнего с надеждой в душе, что русские нас спасут и у нас будет мир, спокойствие и процветание.»
- 19.05.2022 о 18 год. 51 хв.?? ?
«Всем привет, я вот сегодня выезжала и немного покаталась по городу, и вижу все что понаделовали эти гады, мой район пл. Победы, возле атб окопались блиндажи бетонные, еще и в дубках это небольшой лесок возле завода Зоря, окопались, а там ведь стоят жилые дома, площадки детские(( в школах сидят, и это все один наш район, и я понимаю что тут пздц будет(( Где водопой тоже просто жопа, напротив заправки вог по хш мины расставлены, и это только часть всего что я увидела. В общем от всего увиденного меня просто накрыло (сумний смайлик) Николаев мой Николаев (сумний смайлик)»
-05.06.2022 о 23 год. 40 хв.? ?
«А я рада то что я смогла остаться в городе, так я смогла увидеть и услышать, что творится в моем городе, кто и откуда стреляет, и к этому всему могу оказать некую помощь нашим ребятам»
Поряд з цим, загальнодоступний чат для відкритого спілкування із назвою « ОСОБА_10 » «Telegram» спільноти (групи) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у якому ОСОБА_4 направляла свої текстові повідомлення, відповідно до положень п.п. 20, 28, 54 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації», ст. 22 Закону України «Про інформацію» та абзацу 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», використовується як аудіовізуальні (електронні) засоби масової інформації, оскільки є відкритими для перегляду і ознайомлення з інформацією, яка у них розміщується, для будь-яких осіб без будь-яких обмежень, призначені для публічного поширення та масового приймання аудіовізуальної інформації у вигляді електричних сигналів за допомогою побутових електронних приладів.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у виправдовуванні, визнанні правомірною, запереченні збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчиненого повторно, вчиненого з використанням засобів масової інформації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 436-2 КК України.
ІІ……За вчинення цих дій ОСОБА_4 призначається покарання:
-за частиною 2 статті 1142 Кримінального Кодексу України - у вигляді позбавлення волі строком на 05 років;
-за частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України - із застосуванням статті 69 Кримінального Кодексу України - у вигляді позбавлення волі строком на 04 роки без конфіскації майна.
За сукупністю ж цих злочинів на підставі частини 1 статті 70 Кримінального Кодексу України ОСОБА_4 призначається остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - у вигляді позбавлення волі строком на 05 років без конфіскації майна.
ІІІ……Сторонами також узгоджено, що на підставі статті 75 Кримінального Кодексу України ОСОБА_4 звільняється від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов`язків, передбачених статтею 76 Кримінального Кодексу України.
IV……Окремо сторонами узгоджено, що до мобільного телефону, який є засобом вчинення злочину, застосовується спеціальна конфіскація.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про можливість затвердження угоди.
Вирішуючи питання про можливість затвердження поданої сторонами угоди, суд враховує приписи статті 474 Кримінального Процесуального Кодексу України, відповідно до яких
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з`ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:
1)що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
-мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
-мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
-допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2)наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
3)характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
4)вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
/частина 4/
…
Суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.
/частина 6/
Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1)умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2)умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3)умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4)існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5)очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;
6)відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
…
У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії судового провадження, останнє продовжується у загальному порядку.
/частина 7/
З огляду на ці приписи суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.
А……Під час судового засідання 07 серпня 2026 року обвинувачена висловила свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості на вказаних вище умовах.
Оцінюючи цю позицію обвинуваченої, суд дійшов такого.
І……Порядок врахування такої позиції є врегульованим у таких приписах законодавства та настановах судової практики.
1. Відповідно до частини 5 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
2. Європейський суд з прав людини запровадив підхід, відповідно до якого
ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися - у відкритий чи мовчазний спосіб - від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови
/див., окрім іншого, рішення у справі "Боротюк проти України" (пункт 80); "Сейдович проти Італії" (Sejdovic v. Italy) (пункт 86)/
3. Суд враховує також процитовані вище приписи статті 474 Кримінального Процесуального Кодексу України.
ІІ……З огляду на ці вимоги діючого законодавства та настанови судової практики суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.
1. Погодившись з укладанням угоди на вказаних вище умовах, ОСОБА_4 поза розумним сумнівом відмовилась від свого права на гарантії справедливого судового розгляду.
1.1. Зокрема, щойно процитовані приписи статті 474 Кримінального Процесуального Кодексу України доводять, що у такий спосіб вона свідомо відмовилась, щонайменш:
-від права мовчати;
-від можливості подати докази, що свідчать на її користь.
1.2. Та очевидно, що з укладанням цієї угоди ОСОБА_4 відмовилась від перевірки доказової ваги зібраних у справі доказів, а також - від вирішення питання про те, чи не заподіяла процедура, що була застосована під час збирання доказів, непоправної шкоди справедливості судового розгляду.
2. З огляду на таке суд відзначає, що «відмова» ОСОБА_4 від таких гарантій була виражена у передбаченій законом «недвозначній формі», а саме - шляхом підписання нею власноручно тексту угоди та прямого підтвердження наміру її укласти під час судового засідання.
3. Далі, відповідно до дороговказів, що містяться у наведеній правовій позиції Європейського суду з прав людини та процитованих вище приписах частини 3 статті 474 Кримінального Процесуального Кодексу України суд перевірив, чи правильно розуміє обвинувачена характер кожного обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою.
Під час такої перевірки суд встановив наступне.
3.1. Фактичні обставини, які викладені в обвинуваченнях, щодо яких ОСОБА_4 визнає себе винуватою /факт направлення оскаржуваних повідомлень, спосіб їх направлення, їх зміст тощо/ є предметом судового розгляду з 02 серпня 2022 року; протягом цього періоду ці обставини докладно обговорювались у суді за участі, зокрема, обвинуваченої.
При цьому показовим є те, що протягом судового розгляду обвинувачена та її захисник займали активну позицію - вони надавали докази своєї невинуватості та докази ваги/відсутності ваги наданих прокурором відомостей.
Такі обставини у своїй сукупності позбавляють будь-яких розумних підстав припущення про те, що характер висунутого їй обвинувачення ОСОБА_4 не усвідомлює.
3.2. Окрім того суд враховує, що у розгляді кримінального провадження бере участь захисник, в присутності якої обвинувачена надала згоду на укладання угоди.
Наведене у сукупності не залишає приводів для розумного сумніву у тому, що ОСОБА_4 вірно розуміє зміст висунутих їй обвинувачень, щодо яких вона визнає себе винною.
4. Далі, відповідно до дороговказів, що містяться у наведеній правовій позиції Європейського суду з прав людини та процитованих вище приписів статті 474 Кримінального Процесуального Кодексу України суд відзначає, що відповідна «відмова» ОСОБА_4 супроводжувалась передбаченими законом гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови
4.1. Так, судом обвинуваченій докладно роз`яснені реальна можливість розгляду справи у загальному порядку з метою її /обвинуваченої/ реабілітації та права, передбачені частиною 5 статті 474 КПК України, зокрема - її право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а також - наслідки укладання угоди.
При цьому обвинувачена на затвердженні угоди наполягала.
4.2. До того ж, у розгляді кримінального провадження, зокрема - під час висловлювання обвинуваченою згоди на затвердження угоди брав участь захисник, що є гарантією як дотримання прав ОСОБА_4 у процесі, так й - реалізації нею права не свідчити проти себе.
5. Зрештою, відповідно до дороговказів, що містяться у наведеній правовій позиції Європейського суду з прав людини та процитованих вище приписах статті 474 Кримінального Процесуального Кодексу України суд перевірив, чи є «відмова» від гарантій справедливого судового розгляду добровільною.
Під час такої перевірки суд встановив наступне.
5.1. Сама по собі «відмова» від права на гарантії справедливого судового розгляду була висловленою ОСОБА_4 за відсутності обставин, які можуть бути розціненими, як примус.
Так, вона була висловленою під час судового засідання одразу після зміни прокурором обвинувачення; під час висловлення думки ОСОБА_4 не вагалась, про свою «відмову» від права на гарантії справедливого судового розгляду вона заявила чітко та недвозначно.
5.2. Стосовно попереднього перебігу судового процесу суд зауважує таке.
(а) Як вже зазначалось вище, ця справа перебувала в провадженні суду з серпня 2022 року.
(б) Під час судового розгляду кримінального провадження відносно обвинуваченої застосовувався запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Проте, обвинувачена проти застосування такого запобіжного заходу не заперечувала, з продовженням строку його дії послідовно погоджувалась.
Таке об`єктивно не дозволяє припускати, що застосування цього запобіжного заходу вплинуло на її рішення щодо укладання угоди.
(в) Далі, хід судового розгляду у цьому кримінальному провадженні (зокрема - й тривалість його здійснення) є значною мірою зумовленим активною позицією самої обвинуваченої.
При цьому обвинувачена жодного разу не посилалась про те, що такий порядок розгляду справи тягне порушення її прав.
(г) При цьому під час судового розгляду обвинуваченій та її захиснику була надана можливість в повному обсязі надати докази своєї невинуватості; надані ними докази перевірялись судом на тих самих умовах, як й докази, що надавались прокурором.
Такий перебіг розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , на переконання суду, доводить, що:
?судом обвинуваченій була надана можливість вільно висловлювати свою позицію стосовно висунутого обвинувачення;
?доводи обвинуваченої очевидно для неї враховувались судом під час здійснення кримінального провадження;
?обвинувачений мала усі підстави очікувати, що судове рішення буде ухваленим з урахуванням її аргументів.
Наведене дозволяє дійти висновку про те, що перебіг судового розгляду сам по собі не створював умов, які могли б бути розціненими, як примус до визнання винуватості у вчиненні злочину.
5.3. Стосовно ж обставин досудового розслідування суд відзначає, що такі обставини в будь-якому випадку не завадили ОСОБА_4 вже під час судового розгляду займати активну позицію стосовно висунутого обвинувачення.
Наведене не дозволяє вважати обставини здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження такими, що створювали умови, які могли б бути розціненими, як примус до визнання винуватості у вчиненні злочину.
5.4. Суд також нагадує, що, як доведено вище, зміст висунутих обвинувачень ОСОБА_4 розуміє вірно.
Таке виключає вплив обману на її рішення про «відмову» від гарантій справедливого судового розгляду.
5.5. Суд також відзначає, що наслідки укладання угоди обвинуваченій роз`яснені.
Таке виключає вплив необізнаності на її рішення про «відмову» від гарантій справедливого судового розгляду.
Наведене у сукупності не залишає приводів для розумного сумніву у тому, що «відмова» обвинуваченої ОСОБА_4 від права на гарантії справедливого судового розгляду є добровільною.
Отже, рішення ОСОБА_4 про укладання угоди слід вважати «дійсним».
Б……Вирішуючи питання про відповідність наданої угоди вимогам кримінального процесуального закону, суд враховує таке.
1. Законодавство допускає укладання угод у справах цієї категорії.
2. Ця угода була складена сторонами та поданою на розгляд суду у передбаченому законом порядку.
3. У повній відповідності із приписами статті 472 Кримінального Процесуального Кодексу України у наданій сторонами угоді зазначені:
-дата її укладання;
-сторони угоди;
-формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
-істотні для відповідного кримінального провадження обставини;
-беззастережне визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення;
-узгоджене покарання;
-згода обвинуваченої на призначення узгодженого покарання та звільнення від його відбування з випробуванням,
-умови застосування спеціальної конфіскації,
-наслідки укладення та затвердження угоди
-наслідки невиконання угоди.
При цьому надана угода скріплена підписами сторін.
Отже, надана суду угода повністю відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
В……Вирішуючи питання про відповідність наданої угоди вимогам закону про кримінальну відповідальність, суд зауважує про таке.
І……Стверджуванні прокурором та визнані ОСОБА_4 обставини, що стосуються епізоду від 10 квітня 2022 року, містять усі елементи складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 1142 Кримінального Кодексу України, а саме - поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до Законів України військових формувань,? за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
Стверджувані прокурором та визнані ОСОБА_4 обставини, що стосуються епізоду від 08 квітня 2022 року, містять усі елементи складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України, а саме - виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчиненні з використанням засобів масової інформації.
Стверджувані прокурором та визнані ОСОБА_4 обставини, що стосуються епізоду від 08 квітня 2022 року, містять усі елементи складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України, а саме - виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинені повторно, вчиненні з використанням засобів масової інформації.
ІІ……В той же час, суд звертає увагу й на такі обставини.
В тексті угоди про визнання винуватості:
-під час викладення формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації - дії ОСОБА_4 по епізоду від 08 квітня 2022 року кваліфіковані окремо, внаслідок чого вчинені нею дії двічі кваліфіковані за частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України.
-під час викладення ж узгодженого сторонами покарання - зазначено, що дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України лише один раз та за епізодом від 08 квітня 2022 року окреме покарання не призначене.
1. Оцінюючи цю обставину, суд виходе з таких приписів законодавства та настанов судової практики.
1.1. Відповідно до частини 1 статті 32 Кримінального Кодексу України
Повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
1.2. Відповідно до статті 33 Кримінального Кодексу України
Сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються кримінальні правопорушення, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
/частина 1/
При сукупності кримінальних правопорушень кожне з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
/частина 2/
1.3. Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 7 від 04 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» значив таке.
За змістом статті 32 КК повторністю злочинів визнається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, якщо вони:
1)передбачені тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК;
2)передбачені різними статтями Особливої частини КК і в статті, за якою кваліфікується наступний злочин, вчинення попереднього злочину зазначено як кваліфікуюча ознака.
/пункт 3/
якщо вчинені злочини, крім повторності, утворюють ще й сукупність, вони відповідно до частини другої статті 33 КК повинні отримувати окрему кваліфікацію (наприклад, крадіжка без кваліфікуючих ознак і крадіжка, вчинена повторно, або крадіжка, поєднана з проникненням у житло). Якщо ж злочини, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу злочину (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло, п`ять розбоїв, вчинених організованою групою, тощо), їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК. У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатись у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.
/абзац 2 пункту 7/
Згідно з частиною першою статті 33 КК сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден із яких її не було засуджено.
Сукупність можуть утворювати також злочини, передбачені однією і тією ж статтею або частиною статті Особливої частини КК, якщо:
1)вони вчинені неодночасно і за наступний злочин новою редакцією відповідної статті чи частини статті Особливої частини КК передбачено новий за своїм змістом склад злочину;
2)вони вчинені неодночасно і за наступний злочин новою редакцією відповідної статті чи частини статті Особливої частини КК посилено кримінальну відповідальність;
3)вчинені злочини мають різні стадії;
4)було вчинено закінчений замах на злочин і незакінчений замах на злочин;
5)один чи декілька злочинів особа вчинила самостійно (одноособово) чи була його (їх) виконавцем (співвиконавцем), а інший (інші) вчинила як організатор, підбурювач чи пособник;
6)один злочин особа вчинила як організатор, підбурювач чи пособник, а при вчиненні іншого була іншим співучасником.
…
/ пункт 8/
За змістом частини другої статті 33 КК злочини, які утворюють сукупність, підлягають окремій кваліфікації.
/ пункт 9/
2. З огляду на ці приписи законодавства та настанови судової практики суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.
2.1. Окрема кваліфікація дій ОСОБА_4 , як це запропоновано під час викладення формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації, не узгоджується з вимогами закону про кримінальну відповідальність та є зайвим.
2.2. При цьому кваліфікація, яка враховувалась сторонами під час призначення покарання обвинуваченій (яка, як зазначено вище, додаткову кваліфікацію дій за епізодом від 08 квітня 2026 року) повною мірою узгоджується з вимогами кримінального закону, отже - є повною мірою вірною.
2.3. Та той факт, що саме вірна кваліфікація була застосованою сторонами під час визначення покарання (тобто - під час визначення юридично значущих наслідків злочину), на переконання суду, доводить, що саме така кваліфікація відповідає дійсному волевиявленню сторін угоди.
Отже, під час ухвалення вироку на підставі наданої угоди суд:
-виходе з того, що сторони дійшли згоди про кваліфікацію дій ОСОБА_4 лише за частиною 2 статті 1142 та частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України;
-виснує, що таке повною мірою відповідає вимогам закону про кримінальну відповідальність;
-посилання про окрему кваліфікацію дій ОСОБА_4 за епізодом від 08 квітня 2022 року вважає суто редакційними , з огляду на що ними вирок не обґрунтовує.
ІІІ……Далі, суд відзначає, що запропоновано сторонами покарання за частиною 2 статті 1142 Кримінального Кодексу України відповідає передбаченій законом санкції.
IV……Далі, сторонами запропоновано призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України із застосуванням статті 69 Кримінального Кодексу України.
Стосовно цієї обставини суд відзначає, що таке само по собі приписам закону про кримінальну відповідальність не суперечить.
V……Запропонований сторонами порядок призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів повною мірою відповідає приписам закону про кримінальну відповідальність.
VI……Далі, сторонами запропоновано на підставі статті 75 Кримінального Кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням.
Стосовно цієї обставини суд відзначає, що таке само по собі приписам закону про кримінальну відповідальність не суперечить.
Наведене доводить, що надана сторонами угода повною мірою відповідає приписам закону України про кримінальну відповідальність.
Г……Вирішуючи питання про відповідність наданої угоди інтересам суспільства, суд відзначає таке.
І……Контекстом цієї справи є те, що наразі Україна є вимушеною захищатись від збройної агресії російської федерації та вести запеклу боротьбу за збереження своєї Державності та ідентичності Української Нації.
Так, в межах цього кримінального провадження йдеться про вчинення ОСОБА_4 публічного виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 роціта розповсюдження відомостей про місця розташування підрозділів Збройних Сил України.
ІІ……У період війни ж, як це не парадоксально, важливо розуміти «що ми захищаємо» і «чим ми відрізняємося від ворога». Навіть коли держава-агресор грубо порушує власну конституцію і міжнародні зобов`язання, здобуваючи через це нічим не обмежену й тому абсолютно свавільну владу в ухваленні рішень та вчиненні злочинів на території України, навіть у цей період Україна, її органи державної влади та посадові особи не можуть собі дозволити подібних дій та рішень. Для конституційної демократичної держави, якою є Україна, немислимим є вживання методів, які застосовуються Росією. Це дає моральну перевагу українському конституційному ладу, всім нам і найперше - українському воїну, який на передовій усвідомлює, що він захищає не «розширення імперії» і не окремих вождів, він захищає створену українцями державу, яка поважає верховенство права і гідність кожної людини. У зв`язку з цим важливо, що суд не може приймати рішення лише з урахуванням періоду війни. Іншими словами, війна, воєнний стан - це істотно для контексту, однак вони не виступають єдиним аргументом в обґрунтуванні судового рішення (хоча і мають ключове значення)3.
Таке узгоджується з досвідом, напрацьованим найбільш авторитетними судовими органами, які здійснюють функції конституційного судочинства у тих державах, які мають досвід функціонування судів у воєнний час (чи час «війни з тероризмом») - Сполучених Штатах Америки, Держави Ізраїль, Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та Федеративній Республіці Німеччина, де було досягнуто успіху не тільки у воєнних і антитерористичних кампаніях, а й також тим, що в найскладніші часи було збережено відданість верховенству права, захисту прав і свобод людини, про що неодноразово висловлювався багаторічний голова Верховного Суду Ізраїлю Аарона Барака)4.
З огляду на таке, інтереси суспільства в цьому випадку полягають у суворому застосуванні самих лише конституційні методів і засобів протидії ворогу.
«Розправа» ж в дійсності прямо шкодить справі захисту Батьківщини
ІІ……Юридичні методи та засоби протидії ворогу, стосовно обставин цього кримінального провадження, об`єктивно мають бути спрямовані, перш за все, на викриття фактів виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України та фактів розповсюдження відомостей про місця розташування підрозділів Збройних Сил України та запобігання їх поширенню..
З огляду на таке суд відзначає, що одним з принципів кримінального права є саме невідворотність (але не суворість) покарання, адже саме невідворотність покарання головним чином перешкоджає розповсюдженню поширенню) злочинної поведінки.
Та в цьому випадку внаслідок укладання угоди цей інтерес задовольняється в повному обсязі, адже протиправна діяльність викривається та припиняється, а обвинувачена отримує покарання за скоєне.
Таким запропонована угода повною мірою відповідає суспільному інтересу.
ІІІ……Щодо самого по собі запропонованого в угоді покарання суд, враховуючи доведені вище згубність «розправи» та необхідність суворого дотримання конституційних методів та засобів, відзначає таке.
1.Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02 листопада 2004 року у справі № 15-рп/2004 розтлумачив таке.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права… Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України …
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права…
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України
З огляду на таке, суд відзначає, що самим по собі фактом укладання угоди, що наразі розглядається, сторони продемонстрували прагнення досягнути такого «справедливого співвідношення».
Отже, укладання сторонами угоди узгоджується із необхідність застосування самих лише конституційних методів та засобів протидії ворогу.
2. Також слід нагадати, що результат такого прагнення (узгоджене сторонами покарання), як доведено вище, повною мірою відповідає приписам закону про кримінальну відповідальність, тобто - волевиявленню законодавця.
Таке не дає підстав для сумніву у відповідності наданої угоди інтересам суспільства.
Наведене у сукупності призводить до висновку про те, що умови запропонованої сторонами угоди відповідають інтересам суспільства.
Ґ……Як доведено вище, рішення обвинуваченої щодо укладання угоди слід вважати «дійсним», що виключає можливість порушення внаслідок її укладання її /обвинуваченої/ інтересів.
Щойно також доведено, що умови запропонованої сторонами угоди відповідають інтересам суспільства.
При цьому матеріали кримінального провадження доводять, що це кримінальне провадження окремих осіб (окрім сторін угоди) не стосується.
Таке доводить, що умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Д……Зобов`язання, які бере на себе ОСОБА_4 внаслідок укладання угоди, вочевидь можуть бути нею виконаними.
Е……Вирішуючи питання про переконливість фактичних підстав для визнання винуватості в обставинах цього кримінального провадження суд враховує таке.
І……Наявність підстав для визнання винуватості в частині обвинувачення у поширенні військово значущої інформації є очевидною.
ІІ……Стосовно наявності підстав для визнання винуватості в частині обвинувачення у публічного виправдовуванні, визнанні правомірною, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України суд відзначає таке.
1. Відповідно до сформульованого прокурором та визнаного ОСОБА_4 обвинувачення, зміст її протиправних дій утворюють її окремі висловлювання під час листуванні /спілкуванні/ за допомогою груп /чатів/ месенджеру «Telegram».
2. Оцінюючи оскаржувані висловлювання ОСОБА_4 у процесі листування., слід враховувати такі дороговкази вітчизняної лінгвістичної науки.
2.1. Групи /чати/ в Telegram є інструментом комунікації (спілкування)5.
2.2. Спілкування /комунікація/ з точки зору лінгвістики є діалогом.
(а) Діалог має багаторівневу структуру.
Його основною одиницею є діалогічна єдність, яка складається з репліки-стимулу та репліки-реакції. Для них притаманні взаємообумовленість та взаємопов`язаність.6
(б) За структурою діалог можна описати як систему взаємопов`язаних одиниць - від найбільшої до найменшої.
-Мовленнєвий акт - це весь завершений діалог або розмова.
-Трансакція - це частина діалогу, об`єднана однією темою.
-Дискурсивний обмін - це кілька пов`язаних реплік, наприклад запитання і відповідь.
-Мовленнєвий хід - це окремий внесок одного мовця у розмову.
-Репліка /окреме висловлювання/ - це найменша одиниця діалогу, тобто окреме висловлювання7
2.3. На формальному рівні діалог становить діалогічний текст, який є результатом реалізації діалогічного дискурсу8
2.4. Відповідно до сучасних поглядів на спілкування9, «Мовленнєвий хід» у діалозі має трирівневу модель: локуцію (вимова речення з певним змістом), ілокуцію (цілеспрямованість, комунікативна мета) і перлокуцію (вплив на свідомість, поведінку адресата).
(а) Граматичний каркас локації утворює певна синтаксична конструкція, яка визначається, як «інтенційний знак».
Цей знак є «двозначними»:
-з одного боку - це стаціонарний об`єктивний смисл мовного вираження,
-з іншого - припущення, значення, яке залежить від суб`єктивних намірів (комунікативної мети) того, хто використовує мовне вираження в комунікативному процесі.
(б) З огляду на таке виснується про важливість для мовного аналізу поняття «суб`єктивне значення інтенційного знаку» (окремого висловлювання) /того, що конкретний мовець мав на увазі/, за допомогою якого визначається намір (інтенція); виокремлюється намір, спрямований на розпізнавання адресата, і намір мовця викликати в адресата певну реакцію.
3. Далі, очевидним є те, що виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році є діями.
Феномен «переродження» текстів (мовленнєвих актів) у вчинки (дії) є описаним українській та зарубіжній лінгвістиці10.
Мовленнєві акти, які є еквівалентними вчинкам, мають назву «перформативів» (від «perform» - представляти, здійснювати, виконувати)
Перформативні висловлювання, на відміну від інших (констативів) «нічого не «описують», ні про що не «повідомляють», нічого не констатують, не є «істинними чи хибними»»11. Вони, як й інші дії, можуть бути лише «ефективними» чи «неефективними».
4. З огляду на наведене суд відзначає, що в обставинах цього кримінального провадження шляхом надання згоди на укладання угоди ОСОБА_4 підтвердила, що вказані в обвинуваченні її повідомлення є «інтеційними знаками» - перформативами, еквівалентними діям - виправдовування, визнання правомірною та запереченню збройної агресії Російської Федерації проти України.
Додатково суд відзначає, що шляхом надання згоди на укладання угоди ОСОБА_4 підтвердила й те, що під час розміщення вказаних в обвинувальному акті повідомлень вона діяла публічно та мала на меті довести відповідну інформацію до необмеженого кола осіб.
5. В зв`язку з наведеним суд відзначає, що з урахуванням змісту протиправних дій ОСОБА_4 /самостійно направлених власних повідомлень/ та її описаної вище позиції важко навіть умоглядно припустити відомості, здатні поставити під сумнів наявність підстав для визнання нею своєї винуватості.
Наведене у сукупності призводить до висновку про те, що обґрунтовані сумніви у наявності в обставинах цього кримінального провадження фактичних підстав для визнання винуватості є відсутніми.
Отже, надана суду угода між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 підлягає затвердженню судом.
Доказування встановлених судом обставин.
1. Дії ОСОБА_4 є викладеними у погодженій сторонами угоді, яка, як доведено вище, підлягає затвердженню судом.
2. При цьому суд відзначає таке.
2.1. У тексті наданої суду угоді дії ОСОБА_4 не завжди описані цілком вдало; окрім того, як доведено вище, надана суду угода містить певні редакційні неточності.
2.2. В той же час, ці неточності не перешкоджають усвідомленню змісту протиправних дій обвинуваченої та їх належному викладені у вироку суду.
З огляду на таке суд вважає за необхідне, визнавши доведеними вказані в угоді обставини, викласти їх під час формулювання обвинувачення у вироку суду з необхідними стилістичними правками.
Отже, вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених судом обставин суд вважає доведеною.
Характер вчинених ОСОБА_4 злочинів.
А……Спершу суд відзначає таке.
І……Встановлені судом дії ОСОБА_4 здебільшого полягають у виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.
Дії щодо виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України виразились у 11 з 12 (91,7%) оскаржуваних повідомлень.
ІІ……Окрім цього, нею вчинене розповсюдження військово-значущої інформації.
Але стосовно факту розповсюдження такої інформації неможливо не відзначити такого.
1. Така інформація ОСОБА_4 була розповсюджена шляхом розміщення 1 з 12 (8,3%) оскаржуваних повідомлень.
Отже, питома вага таких дій у її протиправній діяльності є вкрай незначною.
2. Військово-значуща інформація ОСОБА_4 була розповсюджена шляхом розміщення 10 квітня 2022 року повідомлень такого змісту:
«Ребята, переживаю за своих родителей, они остались в городе, мама звонит, говорит заехала какая то техника, стоят с автоматами и это всё в детском саду номер АДРЕСА_3 а это прямо за нашим домом»,
й далі:
«Мама сказала, вчера заехали, большая фура, по ходу в ней всё и привезли, говорит где то 4 или 5 тяжелого, ну и человечки с автоматами…»
В той же час, 19 травня 2022 року ОСОБА_4 було розміщене повідомлення такого змісту
«Всем привет, я вот сегодня выезжала и немного покаталась по городу, и вижу все что понаделовали эти гады, мой район пл. Победы, возле атб окопались блиндажи бетонные, еще и в дубках это небольшой лесок возле завода Зоря, окопались, а там ведь стоят жилые дома, площадки детские(( в школах сидят, и это все один наш район, и я понимаю что тут пздц будет(( Где водопой тоже просто жопа, напротив заправки вог по хш мины расставлены, и это только часть всего что я увидела. В общем от всего увиденного меня просто накрыло (сумний смайлик) Николаев мой Николаев (сумний смайлик)»
3. Та очевидним є те, що ці два повідомлення є «дивовижно подібними», адже:
-стосуються одного предмету - враження від зміни у місті, зумовлених повномасштабним збройним вторгненням Російської Федерації на територію України;
-висловлене у них враження є однаковим;
-вони мають схожу побудову та схоже емоційне забарвлення;
-використовують схожі мовні одиниці.
Різниця ж між цими повідомленнями полягає лише у тому, що:
-у повідомленні від 19 травня 2022 року відомості про зумовлене повномасштабним збройним вторгненням Російської Федерації на територію України розміщення на території міста Збройних Сил України викладені у такий спосіб, що місця такого розміщення неможливо ідентифікувати на місцевості;
-у повідомленні від 10 квітня 2022 року аналогічні відомості викладені у спосіб, що та місце розміщення військовослужбовців Збройних Сил України можливо ідентифікувати на місцевості.
4. При цьому суд нагадує, що, як зазначено прокурором та визнано обвинуваченою, повідомлення від 19 травня 2022 року є «інтеційним знаком» - перформативом, еквівалентним дії - виправдовування, визнання правомірною та запереченню збройної агресії Російської Федерації проти України.
Таке, з огляду на подібність повідомлення від 10 квітня 2022 року до повідомлення від 19 травня 2022 року, не дозволяє не прийти до висновку про те, що повідомлення від 10 квітня 2022 року також є нічим іншим, як «інтеційним знаком» - перформативом, еквівалентним дії - виправдовування, визнання правомірною та запереченню збройної агресії Російської Федерації проти України.
Наведене у сукупності доводить, що в обставинах цього кримінального провадження розповсюдження військово-значущої інформації є нічим іншим, як найбільш небезпечним проявом виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.
Наведене доводить, що усі вчинені ОСОБА_4 злочини є проявом одного явища - виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.
Б……Далі суд відзначає таке.
1. Сутність вчиненого ОСОБА_4 діяння полягає ні в чому іншому, як у такому.
Вона, маючи певний життєвий досвід, не могла не усвідомлювати тих подій, які відбувалися в Україні, зокрема, з 24 лютого 2022 року, коли засоби масової інформації, соціальні мережі та мобільні месенджери були переповнені інформацією щодо численних злочинів країни-терориста, тотального насильства, масових вбивств та руйнувань, які засуджував і засуджує увесь цивілізований світ.
Не дивлячись на це, вона всупереч вимог законодавства та норм моралі, не проявивши жодних сентиментів та емпатії, та навіть банального співчуття через масову загибель як військовослужбовців, які стали на захист своєї Батьківщини, так і мирного населення, заперечувала, визнавала правомірною та виправдовувала збройну агресію рф, метою якої є намагання знищити Україну як державу.
2. В той же час, досліджені судом за участі сторін матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що, діючи таким чином, ОСОБА_4 фактично співпрацювала з державою-агресором або - бажала співпрацювати з агресором.
Та у складеній сторонами угоді про таке також не йдеться.
3. Суд також відзначає, що злочин ОСОБА_4 вчинила у спосіб, який передбачав застосування перформативів, тобто - дій.
Дії, в свою чергу, є проявами поведінки.
Наведене дозволяє визначити характер дій у найбільш спрощеному вигляді визначити характер вчинених ОСОБА_4 злочинів, як поведінку, яка суперечить загальновизнаним у суспільстві правилам.
Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 .
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_4 обставин що пом`якшують її покарання, суд враховує таке.
Як доведено вище, усі її дії, що є предметом розгляду цього кримінального провадження, за своєю суттю є проявом одного явища - виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.
З огляду на таке суд вважає за доцільне
-спершу - визначити обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 в зв`язку з такою поведінкою в цілому, тобто - не за кожен з вчинених нею злочинів
-далі - вирішити питання про вплив визначених обставин на вид та міру покарання за кожен з вчинених нею злочинів.
А……Визначаючи обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 в зв`язку з її поведінкою, що є предметом розгляду в межах цього кримінального провадження, суд відзначає таке.
І……Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального Кодексу України однією з обставин, що пом`якшують покарання, визнається щире каяття обвинуваченого.
Верховний Суд у своїй послідовній практиці сформулював правову позицію, відповідно до якої
щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
/див, окрім іншого, постанову від 02 листопада 2021 року у справі № 643/13256/17/
Воно «передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження»
/див, окрім іншого, постанову від 15 листопада 2021 року у справі № 199/6365/19/
З огляду на ці дороговкази суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.
1. В цьому ж випадку ОСОБА_4 , як доведено вище, добровільно відмовилась від гарантій справедливого судового розгляду.
Оцінюючи цю обставину в аспекті підстави для пом`якшення покарання, суд відзначає таке.
1.1. Очевидним є те, що об`єктивний зміст використаних ОСОБА_4 в оскаржуваних в межах цього кримінального провадження повідомлень інтенційних знаків в більшості випадків не свідчить про те, що вони є перформативами, еквівалентними діям - виправдовування, визнання правомірною та запереченню збройної агресії Російської Федерації проти України.
1.2. За таких обставин факт визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вказаних в обвинуваченні кримінальних правопорушень, тим більше - в умовах відмови від гарантій справедливого судового розгляду, є не тільки вирішальним, але й - «складоутворюючим» фактором.
1.3. Додатково суд відзначає, що матеріали кримінального провадження на теперішній час містять здебільшого самі лише ознаки (але - не докази) щодо тексту (мовленнєвого масиву, що становить лінійну послідовність висловлень, об`єднаних у тематичну і структурну цілісність12) оскаржуваного листування.
Таке як не повною мірою унеможливлює, то ускладнює виявлення в діях ОСОБА_4 ознак злочину такою мірою, що це навряд може бути здійсненим засобами кримінального процесу.
Отже, в обставинах цього кримінального провадження позиція ОСОБА_4 щодо відмови від гарантій справедливого судового розгляду є ознакою справжнього усвідомлення протиправності своєї поведінки, критичного ставлення до неї та готовності понести, хоча й обумовлене в угоді, але кримінальне покарання за таку поведінку.
2. Далі, у зв`язку із здійсненням цього кримінального провадження 07 серпня 2026 року ОСОБА_4 , не зважаючи на те, що протягом періоду з 2022 року й до теперішнього часу перебувала під домашнім арештом, умови якого передбачають заборону залишати житло цілодобово, та не маючи у зв`язку із таким можливості працювати та самостійно забезпечувати себе, перерахувала за квитанцією № 575558047 50.000 /п`ятдесят тисяч/ гривень на потреби Збройних Сил України.
Таке є нічим іншим, як проявом бажанням виправити наслідки своєї поведінки.
3. Та відповідно до щойно процитованих дороговказів, що містяться у настановах судової практики, суд відзначає, що усі вказані обставини знайшли своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
4. Додатково суд відзначає, що після подій, що є предметом розгляду цього кримінального провадження обвинувачена /протягом більш, ніж 04 років/ сумлінно виконувала покладені на неї процесуальні обов`язки, суспільний порядок не порушувала.
Таке, як слушно зазначено в угоді, доводить, що, усвідомивши протиправність своєї поведінки, ОСОБА_4 зробила для себе належні висновки та стала на шлях виправлення.
Наведене у сукупності доводить, що в обставинах цього кримінального провадження ОСОБА_4 продемонструвала щире каяття.
Та таку обставину суд, керуючись приписами пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального Кодексу України враховує, як обставину, що пом`якшує її покарання.
ІІ……Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального Кодексу України однією з обставин, що пом`якшують покарання, визнається активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Верховний Суд у своїй послідовній практиці сформулював правову позицію, відповідно до якої
Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним. (див. наприклад, постанову Верховного Суду від 12вересня 2019року у справі № 674/1608/17).
/див, окрім іншого, постанову від 07 квітня 2021 року у справі № 263/15605/17/
При цьому
щире каяття як таке, характеризує суб`єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася.
При наявності щирого каяття особи не обов`язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання п. 1 ч. 1 ст. 66 КК.
Тобто, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.
/див, окрім іншого, постанову від 07 листопада 2018 року у справі № 297/562/17/
З огляду на ці дороговкази суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.
1. Як доведено вище, в обставинах цього кримінального провадження дії ОСОБА_4 щодо визнання своєї винуватості шляхом свідомого складання та підписання угоди є «складоутворюючим».
Та вище доведено, що шляхом складання та підписання угоди ОСОБА_4 надала вирішальний доказ вчинення нею правопорушення.
2. При цьому суд відзначає, що участь у складанні та підписанні угоди поза розумним сумнівом є саме «активними», але - не лише пасивними діями.
3. Суд також нагадує, що, як доведено вище, за відсутності таких дій ОСОБА_4 виявлення ознак злочину в обставинах цього кримінального провадження було б ускладненим такою мірою, що навряд могло бути здійсненим засобами кримінального процесу.
Наведене у сукупності доводить, що в обставинах цього кримінального провадження ОСОБА_4 продемонструвала активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Та таку обставину суд, керуючись приписами пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального Кодексу України враховує, як обставину, що пом`якшує її покарання.
ІІІ……Далі, суд відзначає таке.
1. З залученої до матеріалів кримінального провадження копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 27 січня 2021 року Інгульським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що ОСОБА_4 має доньку - ОСОБА_18 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_14 .
З залученого до матеріалів кримінального провадження витягу з Історії розвитку дитини - ОСОБА_19 з ЦП МСД № 2 вбачається, що:
-протягом періоду з народження ОСОБА_7 до 25 січня 2022 року ОСОБА_4 здійснювала природне (грудне) вигодовування ОСОБА_7 ;
-станом на 25 січня 2022 року ОСОБА_7 перейшла до стадії поступового припинення грудного вигодовування, а ОСОБА_4 , відповідно - до стадії аблактації (від латинського ab - «від» и lactatio - «годування молоком»);
-наступного разу відвідати лікаря ОСОБА_4 з дитиною отримали змогу лише 27 липня 2022 року.
2. З огляду на наведені обставини суд відзначає наступне.
2.1. Діюче законодавство послідовно визнає перебування жінки на фізіологічних етапах материнського циклу (до яких відносять вагітність, пологи та лактація (останнім етапом якої є аблактація)) обставинами, що пом`якшують її відповідальність.
Так, пункт 4 частини 1 статті 66 Кримінального Кодексу України визнає вчинення злочину у стані вагітності обставиною, що пом`якшує покарання.
До того ж, стаття 117 Кримінального Кодексу України визначає перебування жінки у стані, що зумовлений пологами та післяпологовими фізіологічними змінами, як обставиною, яка істотно знижує відповідальність за вбивство матір`ю новонародженої дитини.
2.2. Таке пов`язується з особливим психофізіологічним станом жінки під час материнського циклу, який, як презюмується, знижує здатність жінки у цей період усвідомлювати свої дії та керувати ними.
3. В зв`язку із цим суд відзначає наступне.
3.1. Очевидним та загальновідомим є те, що під час аблактації жінка черев вплив на її організм низки психофізіологічних факторів, перебуває у стані, щонайменш, постійного та сильного нервового навантаження.
3.2. Та такий стан, вочевидь, знижує /у тій чи іншій мірі/ здатність жінки усвідомлювати свої дії та належним чином керувати ним.
4. З огляду на це суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає наступне.
4.1. Наведені медичні документи доводять, що під час подій, що є предметом розгляду в межах цього кримінального провадження, ОСОБА_4 перебувала у стані аблактації.
Таке дає підстави визначити, що під час подій, що є предметом розгляду в межах цього кримінального провадження, вона не могла у повній мірі та належним чином усвідомлювати свою поведінку та належним чином керувати нею.
4.2. Суд також відзначає, що події, неналежну поведінку у яких продемонструвала ОСОБА_4 , виникли зненацька; попередній досвід ОСОБА_4 вочевидь не готував її до таких подій.
Наведене доводить, що стан ОСОБА_4 під час подій, що є предметом розгляду в межах цього кримінального провадження, істотно вплинув на її поведінку.
Й, оскільки цей стан від волі ОСОБА_4 не залежить, її перебування у ньому суд на підставі частини 2 статті 66 Кримінального Кодексу України враховує, як обставину, що пом`якшує її покарання.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , під час здійснення цього кримінального провадження встановлено не було та сторони про наявність таких обставин не посилаються.
Мотиви призначення покарання.
Норми права та настанови судової практики.
І……Спершу суд враховує такі приписи законодавства.
1. Відповідно до статті 65 Кримінального Кодексу України
Суд призначає покарання:
1)у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення…
2)відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3)враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
/частина 1/
…
У випадку затвердження вироком угоди … про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
2. Відповідно до частини 1 статті 69 Кримінального Кодексу України
За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може … призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу…
ІІІ……Далі, суд враховує такі приписи законодавства та настанови судової практики.
1. Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 12 Постанови № 13 від 11 грудня 2015 року Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ:
"Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи:
…
-ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК). За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК мають право, використовуючи положення ст. 69 КК, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК…
/частина 2/
2. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 761/13021/19 зробив обов`язковий для врахування висновок про застосування норм права, відповідно до якого
«Перевірка достовірності обставин, які згідно ст. 470 КПК підлягають врахуванню при укладенні угоди про визнання винуватості, є обов`язком прокурора. При цьому, зважаючи на визначені законом наслідки невиконання угоди (процесуального характеру, передбачені ст. 476 КПК, або за наявності для того підстав - ініціювання прокурором кримінального провадження за ст. 389-1 КК) на суд при затвердженні угоди про визнання винуватості не можуть бути покладені інші обов`язки щодо перевірки можливості її затвердження ніж ті, які прямо передбачені у ст. 474 КПК».
Стаття 470 Кримінального Процесуального Кодексу України ж передбачає, що
Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний враховувати такі обставини:
1)ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;
2)характер і тяжкість обвинувачення (підозри);
3)наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;
4)наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
3. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 13 серпня 2020 року у справі № 716/1224/19 зробив обов`язковий для врахування висновок про застосування норм права, відповідно до якого
«Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.».
Застосування цих приписів в обставинах цього кримінального провадження.
Відомості щодо особи обвинуваченої.
1. ОСОБА_4 раніше не вчиняла злочинів та не судилась, в побуті характеризується виключно позитивно.
2. Вона має постійне місце проживання, сім`ю, виховує доньку ОСОБА_7 .
3. Додатково суд відзначає, що ОСОБА_7 наразі виповнилось 05 років 06 місяців.
Як слідує з наданої суду виписки з її /ОСОБА_7/ медичної картки, вона має низку хронічних захворювань.
З огляду на такі вік та стан здоров`я ОСОБА_7 потребує догляду та виховання з боку матері.
4. Суд також відзначає, що під час подій, що є предметом розгляду в межах цього кримінального провадження, ОСОБА_4 не працювала та була повністю зайнятою доглядом за донькою ОСОБА_7 .
Призначення покарання за частиною 2 статті 1142 Кримінального Кодексу України.
І……Сторони угоди узгодили, що за вчинення цього злочину ОСОБА_4 призначається покарання у вигляді позбавлення волі строком на 05 років.
ІІ……Вирішуючи питання про те, чи не є узгоджене сторонами покарання явно несправедливим, суд враховує таке.
1. Санкція частини 2 статті 1142 Кримінального Кодексу України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 05 до 08 років.
2. Стосовно ступеню тяжкості цього злочину суд додатково відзначає таке.
2.1. Як доведено вище, вчинення ОСОБА_4 цього злочину полягає у діях щодо визнання правомірною, виправдовування та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України та не є пов`язаною із співпрацею з окупантом.
Але такі обставини вже є врахованими у диспозиції статті 1142 Кримінального Кодексу України.
2.2. Суд також відзначає, що сам факт розповсюдження військово значущої інформації в обставинах збройного конфлікту, незалежно від його мотивів, несе суспільну небезпеку.
3. Далі, суд нагадує, що, як доведено вище, в обставинах цього кримінального провадження є три обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої.
Вирішуючи питання про вплив цих обставин на покарання, яке має бути призначеним ОСОБА_4 з урахуванням обставин цього кримінального провадження, суд відзначає таке.
3.1. Поза розумним сумнівом, про суттєве зниження ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину свідчить стан, у якому вона його вчинила.
3.2. Додатково ступінь тяжкості цього злочину зменшує її щире каяття.
Проте, оскільки саме в частині розповсюдження військово значущої інформації об`єктивний зміст використаних ОСОБА_4 в оскаржуваних в межах цього кримінального провадження повідомлень інтенційних знаків є очевидним, вплив цих обставин, що обтяжують її покарання, на ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, передбаченого частиною 2 статті 1142 Кримінального Кодексу України не є доводі суттєвим.
3.3. Та, з огляду на ті ж обставини вплив активного сприяння ОСОБА_4 у розкритті злочину на ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, передбаченого частиною 2 статті 1142 Кримінального Кодексу України є вкрай незначним.
Наведені обставини в їх сукупності доводять, що за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 1142 Кримінального Кодексу України ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах мінімального передбаченого законом.
4. Сторони узгодили покарання безпосередньо у розмірі мінімального передбаченого законом.
Стосовно цієї обставини суд відзначає таке.
4.1. З урахуванням наведеного вище, таке покарання не можна вважати «явно несправедливим».
4.2. З урахуванням цього суд відзначає, що під час укладання угоди брав участь прокурор, який належним чином оцінив обставини справи та визнав їх достатніми для призначення запропонованого в угоді покарання.
За такого підстави для втручання у розсуд сторін під час узгодження покарання в цій частині в суду відсутні.
Отже, за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 1142 Кримінального
Кодексу України ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 05 років.
Призначення основного покарання за частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України.
І……Сторони угоди узгодили, що за вчинення цього злочину ОСОБА_4 призначається покарання із застосуванням статті 69 Кримінального Кодексу України (нижче від найнижчої межі у вигляді позбавлення волі строком на 04 роки.
ІІ……Вирішуючи питання про те, чи не є узгоджене сторонами покарання явно несправедливим, суд враховує таке.
1. Санкція частини 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 05 до 08 років.
2. Стосовно ступеню тяжкості цього злочину суд додатково відзначає таке.
2.1. Як доведено вище, вчинення ОСОБА_4 цього злочину полягає лише у поведінці, яка суперечить загальновизнаним у суспільстві правилам, та не є пов`язаною із співпрацею з окупантом.
Таке само по собі знижує за об`єктивним критерієм ступінь тяжкості цього злочину порівняно з іншими злочинами цієї категорії.
2.2. Суд також відзначає, що публічне висловлення ОСОБА_4 своєї позиції, з огляду на її соціальне становище на момент висловлення цієї позиції (вона перебувала вдома та була зайнятою доглядом за дитиною) вочевидь не було здатним навіть найменш відчутно вплинути на суспільні процеси та сприйняття ворога у суспільстві.
Таке додатково знижує за об`єктивним критерієм ступінь тяжкості вчиненого нею злочину порівняно з іншими злочинами цієї категорії.
2.3. Поза розумним сумнівом, про суттєве зниження ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину (за ознакою суб`єкту) свідчить стан, у якому вона його вчинила.
2.4. Додатково ступінь тяжкості цього злочину (за суб`єктивним критерієм) істотно зменшують її щире каяття та активне сприяння нею злочину.
Ця обставина є пов`язаною з тим, що, як доведено вище, вчинення ОСОБА_4 цих дій є вирішальним для розкриття цього злочину та запобіганню таким поширення злочинів цієї категорії.
Наведене у сукупності доводить, що ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, передбаченого частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України є зниженою такою мірою, що тягне необхідність призначення покарання у розмірі, що є нижчим від найнижчої передбаченої законом межі.
3. Сторони узгодили покарання у розмірі, меншому від найнижчої передбаченої законом межі.
Стосовно цієї обставини суд відзначає таке.
3.1. З урахуванням наведеного вище, запропоноване сторонами угоди покарання не можна вважати «явно несправедливим».
3.2. З урахуванням цього суд відзначає, що під час укладання угоди брав участь прокурор, який належним чином оцінив обставини справи та визнав їх достатніми для призначення запропонованого в угоді покарання.
За такого підстави для втручання у розсуд сторін під час узгодження покарання в цій частині в суду відсутні.
Отже, за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України ОСОБА_4 слід призначити основне покарання із застосуванням статті 69 Кримінального Кодексу України - у вигляді позбавлення волі строком на 04 роки.
Призначення додатково покарання за частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України.
І……Сторони угоди узгодили, що за вчинення цього злочину додаткове покарання - у вигляді конфіскації майна - ОСОБА_4 не призначається.
ІІ……Вирішуючи питання про те, чи не є узгоджене сторонами покарання явно несправедливим, суд враховує таке.
1. Санкція частини 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України передбачає можливість /але - не обов`язковість/ призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
При цьому відповідно до частини 2 статті 59 Кримінального Кодексу України
Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua