Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №915/2119/25 — Господарський суд Миколаївської області

Суд: Господарський суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №915/2119/25

Суддя: Мавродієва М. В.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Справа № 915/2119/25

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієвої М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Акціонерним товариством “УКРНАФТА”,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕНЕРА-НК”,

про: стягнення 102399,15 грн штрафних санкцій,-

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство “УКРНАФТА” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕНЕРА-НК” 102399,15 грн штрафних санкцій, з яких 53038,65 грн пені, 49360,50 грн штрафу, нарахованих за порушення строку поставки товару по договору про закупівлю №13/992-МТР/25 від 04.03.2025.

Ухвалою суду від 22.12.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України; запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвала суду від 22.12.2025 направлялась відповідачу до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та 22.12.2025 ним отримана.

До того ж, керівнику відповідача – Ключко Марині Валеріївні телефонограмою від 23.03.2026 було повідомлено, що Господарським судом Миколаївської області у порядку спрощеного позовного провадження розглядається справа №915/2119/25 за позовом АТ “УКРНАФТА” про стягнення з ТОВ “ВЕНЕРА-НК” 102399,15 грн штрафу, нарахованого за порушення строку поставки товару по договору про закупівлю №13/992-МТР/25 від 04.03.2025. Також, Ключко Марині Валеріївні повідомлено, що ухвала суду від 22.12.2025 про відкриття провадження у справі №915/2119/25 направлена судом до електронного кабінету ТОВ “ВЕНЕРА-НК” в системі “Електронний суд” та отримана товариством 22.12.2025 о 13:00.

Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.

Європейський суд з прав людини (надалі – ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі “Бараона проти Португалії” 1987 року Суд відзначив: “Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів”. Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов`язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов`язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв`язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами”.

Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов`язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями. Приймаючи до уваги, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України бойові дії ведуться, у тому числі, на території Миколаївської області, Господарський суд Миколаївської області, через оголошення повітряних тривог, перебої з постачанням електричної енергії тощо, працював з певними обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об`єктивної можливості для повноцінного розгляду справи в межах строку, передбаченого ГПК України.

Відповідно, розгляд даної справи відбувся у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, та продовженого відповідними указами Президента України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

04.03.2025 між Акціонерним товариством “УКРНАФТА”, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВЕНЕРА-НК”, як постачальником, укладено договір про закупівлю №13/992-МТР/25 (далі – Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцеві у погоджені сторонами строки скло листове, ДК 021:2015 14820000-5 Скло (далі – товар), а покупець – прийняти та оплатити товар.

Згідно п.2.1 Договору, номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки товару, інформація про технічні якісні та кількісні характеристики, умови, гарантії, місце поставки товару, визначені у специфікації до даного договору, що є додатком №1 до цього договору та є його невідною частиною.

Згідно п.5.1 Договору та Додатку №1 «Специфікація» до Договору, постачальник зобов`язувався поставити товар в асортименті та кількості на загальну вартість 705150,0 грн.

Відповідно до п.5.4 Договору, датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідних видаткових накладних та акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень).

Згідно п.3 Додатку №2 «Технічна специфікація» до Договору, строк поставки встановлюється протягом 30 календарних днів з дати підписання договору.

Відповідач здійснив поставку товару по Договору на загальну суму 705150,0 грн у період з 02.06.2025 по 08.10.2025, що підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі продукції (товару):

- видаткова накладна №10 від 23.05.2025 на суму 218400,0 грн, дата початку приймання товару за актом 02.06.2025;

- видаткова накладна №11 від 23.05.2025 на суму 16800,0 грн, дата початку приймання товару за актом 02.06.2025;

- видаткова накладна №12 від 23.05.2025 на суму 6300,0 грн, дата початку приймання товару за актом 02.06.2025;

- видаткова накладна №13 від 23.05.2025 на суму 8400,0 грн, дата початку приймання товару за актом 29.05.2025;

- видаткова накладна №24 від 16.06.2025 на суму 210000,0 грн, дата початку приймання товару за актом 23.06.2025;

- видаткова накладна №25 від 16.06.2025 на суму 21000,0 грн, дата початку приймання товару за актом 20.06.2025;

- видаткова накладна №26 від 16.06.2025 на суму 4200,0 грн, дата початку приймання товару за актом 19.06.2025;

- видаткова накладна №27 від 16.06.2025 на суму 168000,0 грн, дата початку приймання товару за актом 18.06.2025;

- видаткова накладна №28 від 16.06.2025 на суму 21000,0 грн, дата зняття всіх зауважень за актом 08.10.2025;

- видаткова накладна №29 від 16.06.2025 на суму 31050,0 грн, дата початку приймання товару за актом 19.06.2025.

Відповідно до п.6.1 Договору, у разі прострочення постачальником виконання зобов`язань з поставки товару покупець має право нарахувати постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково нарахувати штраф у розмірі 7% від вказаної вартості, які постачальник зобов`язаний сплатити. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов`язання. Ненадання разом з товаром супровідних документів, передбачених технічною специфікацією, є порушенням строків поставки товару.

Сторони домовилися, що позовна давність за цим Договором стосовно стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється тривалістю в три роки (п.9.3 Договору).

Позивач стверджує, що всупереч умовам Договору відповідач поставку товару здійснив невчасно, що є порушенням взятих на себе зобов`язань.

У зв`язку з порушенням строку поставки товару по Договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 53038,65 грн пені та 49360,50 грн штрафу.

10.10.2025 позивачем було направлено відповідачу вимогу №01/01/13/10/28/02-02/01/16542 про сплату 102399,15 грн штрафних санкцій по Договору, яка за твердженням позивача залишена зі сторони відповідача без відповіді та без задоволення.

Вказані обставини зумовили звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору поставки.

За приписами ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Суд вказує, що у разі здійснення підприємницької діяльності, особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (аналогічна правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).

Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею тих чи інших дій.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) – ч.1 ст.530 ЦК України.

Згідно п.3 Додатку №2 «Технічна специфікація» до Договору, строк поставки встановлюється протягом 30 календарних днів з дати підписання договору, тобто до 03.04.2025 включно.

Згідно до п.5.4 Договору, датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідних видаткових накладних та акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень).

При цьому, відповідач здійснив поставку товару по Договору на загальну суму 705150,0 грн у період з 02.06.2025 по 08.10.2025, що підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі продукції (товару):

- видаткова накладна №10 від 23.05.2025 на суму 218400,0 грн, дата початку приймання товару за актом 02.06.2025;

- видаткова накладна №11 від 23.05.2025 на суму 16800,0 грн, дата початку приймання товару за актом 02.06.2025;

- видаткова накладна №12 від 23.05.2025 на суму 6300,0 грн, дата початку приймання товару за актом 02.06.2025;

- видаткова накладна №13 від 23.05.2025 на суму 8400,0 грн, дата початку приймання товару за актом 29.05.2025;

- видаткова накладна №24 від 16.06.2025 на суму 210000,0 грн, дата початку приймання товару за актом 23.06.2025;

- видаткова накладна №25 від 16.06.2025 на суму 21000,0 грн, дата початку приймання товару за актом 20.06.2025;

- видаткова накладна №26 від 16.06.2025 на суму 4200,0 грн, дата початку приймання товару за актом 19.06.2025;

- видаткова накладна №27 від 16.06.2025 на суму 168000,0 грн, дата початку приймання товару за актом 18.06.2025;

- видаткова накладна №28 від 16.06.2025 на суму 21000,0 грн, дата зняття всіх зауважень за актом 08.10.2025;

- видаткова накладна №29 від 16.06.2025 на суму 31050,0 грн, дата початку приймання товару за актом 19.06.2025.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6.1 Договору, у разі прострочення постачальником виконання зобов`язань з поставки товару покупець має право нарахувати постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково нарахувати штраф у розмірі 7% від вказаної вартості, які постачальник зобов`язаний сплатити. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов`язання. Ненадання разом з товаром супровідних документів, передбачених технічною специфікацією, є порушенням строків поставки товару.

Сторони домовилися, що позовна давність за цим договором стосовно стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється тривалістю в три роки (п.9.3 Договору).

У зв`язку з порушенням строку поставки товару по Договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 53038,65 грн пені та 49360,50 грн штрафу.

Пеня нарахована позивачем наступним чином:

- за видатковою накладною №10 від 23.05.2025, дата початку приймання товару за актом 02.06.2025: 218400,0 грн х 0,1% х 60 днів (з 04.04.2025 по 02.06.2026) = 13104,0 грн;

- за видатковою накладною №11 від 23.05.2025, дата початку приймання товару за актом 02.06.2025: 16800,0 грн х 0,1% х 60 днів (з 04.04.2025 по 02.06.2026) = 1008,0 грн;

- за видатковою накладною №12 від 23.05.2025, дата початку приймання товару за актом 02.06.2025: 6300,0 грн х 0,1% х 60 днів (з 04.04.2025 по 02.06.2026) = 378,0 грн;

- за видатковою накладною №13 від 23.05.2025, дата початку приймання товару за актом 29.05.2025: 8400,00 грн х 0,1% х 56 днів (з 04.04.2025 по 29.05.2025) = 470,40 грн;

- за видатковою накладною №24 від 16.06.2025, дата початку приймання товару за актом 23.06.2025: 210000,0 грн х 0,1% х 81 день (з 04.04.2025 по 23.06.2025) = 17010,0 грн;

- за видатковою накладною №25 від 16.06.2025, дата початку приймання товару за актом 20.06.2025: 21000,0 грн х 0,1% х 78 днів (з 04.04.2025 по 20.06.2025) = 1638,0 грн;

- за видатковою накладною №26 від 16.06.2025, дата початку приймання товару за актом 19.06.2025: 4200,0 грн х 0,1% х 77 днів (з 04.04.2025 по 19.06.2025) = 323,40 грн;

- за видатковою накладною №27 від 16.06.2025, дата початку приймання товару за актом 18.06.2025: 168000,0 грн х 0,1% х 76 днів (з 04.04.2025 по 18.06.2025) = 12768,0 грн;

- за видатковою накладною №28 від 16.06.2025, дата зняття всіх зауважень за актом 08.10.2025: 21000,0 грн х 0,1% х 188 днів (з 04.04.2025 по 08.10.2025) = 3948,0 грн;

- за видатковою накладною №29 від 16.06.2025, дата початку приймання товару за актом 19.06.2025: 31050,0 грн х 0,1% х 77 днів (з 04.04.2025 по 19.06.2025) = 2390,85 грн.

Загальний розмір пені становить 53038,65 грн.

Штраф позивачем нараховано наступним чином 705150,0 грн х 7% = 49360,50 грн.

Судом перевірено розрахунки неустойки (пені, штрафу) та встановлено, що вони є арифметично вірними, правильними та виконанні у відповідності до умов, встановлених в пунктах 5.4, 6.1 Договору.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В силу приписів п.4 ч.3 наведеної норми змагальність сторін є однією з засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.3 ст.74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В силу приписів ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18).

Відповідач не спростував вимоги та доводи позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про сплату неустойки у заявленому до стягнення позивачем розмірі 102399,15 грн.

Судом також прийнято до уваги, що відповідачем до суду не подавалось клопотань про зменшення розміру заявлених до стягнення позивачем штрафних санкцій.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕНЕРА-НК” (54003, Миколаївська обл., м.Миколаїв, просп.Центральний, буд.183-А, кв.25; ідент.код 43654537) на користь Акціонерного товариства “УКРНАФТА” (04053, м.Київ, пров.Несторівський, буд.3-5; ідент.код 00135390) 53038,65 грн пені, 49360,50 грн штрафу та 2422,40 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.В.Мавродієва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua