Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №911/1802/26 — Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2026 р. Справа № 911/1802/26

Господарський суд Київської області у складі:

судді Фурсової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Сеніної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» (03164, Київська область, місто Київ, вулиця Булаховського, будинок №30-А; код ЄДРПОУ 34999122)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» (03151, Київська область, місто Київ, вулиця Ушинського, будинок №40, код ЄДРПОУ 34763967)

за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Приватного акціонерного товариства «Укрсервісбудматеріали» (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок №50-В; код ЄДРПОУ 00294102).

про стягнення 242 000,00 гривень

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Владімірова О.В.

від третьої особи: не з`явився

РУХ СПРАВИ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення його повернення за період з жовтня 2022 року по грудень 2024 року у розмірі 242 000,00 гривень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 справу № 911/1802/26 передано на розгляд судді Фурсової С.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2026 позовну заяву Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» залишено без руху; надано позивачу строк для усунення недоліків його позовної заяви.

Через підсистему «Електронний суд» 24.06.2026 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків з відповідними документами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2026 відкрито провадження у справі постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено учасникам справи строки на вчинення процесуальних дій.

06.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2026 постановлено перейти від розгляду справи № 911/1802/26 у порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження; підготовче засідання призначено на 24.07.2026 о 12:30 год., залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Приватне акціонерне товариство «Укрсервісбудматеріали»; запропоновано третій особі подати пояснення по суті спору.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» 14.07.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про закриття провадження у справі.

Відзив обґрунтований тим, що у позивача відсутнє право користування та розпорядження приміщенням, яке є предметом оренди за договором № 08/2019 від 01.04.2019, що припинив свою дію, а відтак жодне право позивача не порушено, внаслідок чого у останнього відсутнє право нараховувати та стягувати неустойку за користування приміщенням на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.

Від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 15.07.2026 надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких представник просив проводити розгляд справи без його участі.

У письмових поясненнях третьої особи зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке:

- 01.01.2017 між Приватним акціонерним товариством «Укрсервісбуд-матеріали» та Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Плутос» був укладений договір оренди № 01/2017, предметом якого є строкове платне користування приміщеннями в комплексі будівель за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2. Строк дії договору та оренди вказаних приміщень був визначений до 29.12.2019;

- станом на 29.12.2019 всі орендовані приміщення були повністю вільні від позивача, його майна та майна будь-яких осіб. Той факт, що об`єкт оренди не був повернутий позивачем за актом приймання-передачі після закінчення строку дії договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017, свідчить виключно про недобросовісне відношення позивача до виконання договірних зобов`язань;

- після припинення дії договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017, позивач та третя особа не вчиняли будь-яких дій, які можуть свідчити про те, що сторони надалі перебувають в договірних відносин, зокрема, між Приватним акціонерним товариством «Укрсервісбудматеріали» та Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Плутос»: не підписувались акти наданих послуг; Приватним акціонерним товариством «Укрсервісбудматеріали» не надсилались Приватному підприємству «Інвестиційна компанія «Плутос» рахунки на оплату послуг; Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Плутос» не проводилась оплата орендних платежів тощо;

- додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017 та/чи новий договір оренди складських приміщень за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2 з Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Плутос» не укладались;

- у зв`язку з припиненням після 29.12.2019 строку дії договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017, Приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Плутос» втратило право користування вказаними складськими приміщеннями; жодними іншими правами щодо приміщення складу (Л2) загальною площею 75 кв.м. за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2 Приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Плутос» не володіло та не володіє;

- в порушення умов договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017 Приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Плутос» ніколи не повідомляло Приватне акціонерне товариство «Укрсервісбудматеріали» про передачу орендованих приміщень в суборенду;

- Приватному акціонерному товариству «Укрсервісбудматеріали» не відома будь-яка інформація щодо користування Товариством з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» приміщеннями комплексу будівель за адресою: України, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2;

- уповноважені/службові особи Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» після припинення дії договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017 не мали доступу до приміщення складу (Л2) загальною площею 75 кв.м. за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2;

- жодних фінансово-господарських відносин між Приватним акціонерним товариством «Укрсервісбудматеріали» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр», зокрема щодо оренди вказаних приміщень складу не існувало та не існує;

- з 29.12.2019 уповноважені/службові особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» не мали доступу до приміщення складу (Л2) загальною площею 75 кв.м. за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2, оскільки не мали на те жодних правових підстав;

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» після 29.12.2019 та станом на дату подання цих письмових пояснень не користувалось приміщеннями складу (Л2) загальною площею 75 кв.м. за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2;

- після 29.12.2019 приміщення складу (Л2) загальною площею 75 кв.м. за за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2 було передано в користування іншим особам за укладеними договорами оренди з третіми особами.

Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Плутос» 16.07.2026 подано відповідь на відзив, в якому представник зазначає, що позовна заява у даній справі цілком обґрунтована та підлягає задоволенню.

23.07.2026 від представника позивача отримано клопотання про проведення підготовчого засідання у справі без його участі та перехід до розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2026 відкладено підготовче засідання на 07.08.2026 у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряної тривоги».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» про закриття провадження у справі № 911/1802/26, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2026 об 11:00 год.

Представник позивача на початку судового засідання взяв участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, проте на момент оголошення вступної та резолютивної частин судового рішення останній втратив можливість участі у такому засідання з незалежних від суду причин.

Відповідно до частини п`ятої статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату та час його проведення повідомлявся завчасно та належним чином. У наданих письмових поясненнях представник третьої особи просив проводити розгляд справи без його участі.

Згідно з частиною першою статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті заявлених вимог за наявними у ній матеріалами в даному судовому засіданні, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка усіх учасників справи не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Між Приватним акціонерним товариством «Укрсервісбудматеріали» (орендодавець) та Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Плутос» (орендар) був укладений договір оренди № 01/2017 від 01.01.2017, за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове, платне користування «об`єкт оренди» – приміщення в комплексі будівель за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2 (комплекс), а саме: орендовані площі вказуються у додатках до цього Договору та складаються відносно кожного заподіяного приміщення (приміщення).

У пунктах 1.5, 1.6 договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017 зазначено, що приміщення належить орендодавцю (Приватному акціонерному товариству «Укрсервісбудматеріали») в складі цілісного майнового комплексу на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 29.12.1995 № 1841-ВАТ. Орендар (Приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Плутос») має право передавати орендоване приміщення в суборенду третій особи, заздалегідь письмово повідомивши орендодавця.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017 строк оренди за цим договором починається з моменту прийняття орендарем від орендодавця приміщення за актом приймання-передачі (дата початку оренди), відповідно до умов цього Договору строк оренди становить 1 рік (строк оренди) з дати прийняття по кожному приміщенню окремо. Орендар вступає в строкове платне користування приміщенням за Договором не раніше дати підписання сторонами вказаного акту приймання-передачі.

Строк оренди, визначений у пункті 4.1 договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017, припиняється у випадках дострокового розірвання Договору, закінчення строку оренди, а також у інших випадках, передбачених чинним законодавством та цим Договором.

Користування приміщенням після закінчення строку оренди, визначеного у пункті 4.1 договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017, а також після дострокового припинення (розірвання) Договору не допускається.

Згідно з пунктом 10.2 договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017 він (договір) припиняє свою дію при закінченні строку оренди, а також при достроковому розірванні договору за згодою сторін у випадках, перелічених у підпунктах 10.2.1-10.2.6 цього Договору.

Даний договір укладений та вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом строку оренди, встановленого в Договорі або до розірвання в порядку, встановленому Договором, а в частині взаємних розрахунків – до проведення таких розрахунків.

Всі зміни, доповнення та додатки до Договору підлягають оформленню в письмовій формі, підписанню уповноваженими представниками сторін, скріпленню печатками та будуть його невід`ємними частинами (пункти 12.5, 12.6 договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017).

Додатком № 3 від 15.03.2017 до договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017 сторонами погоджено, зокрема, що відповідно до умов пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення складу (Л2) загальною площею 75 кв.м., за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2 (приміщення). Строк оренди складає один рік – до 15.03.2018.

У додатку № 3/1 до додатку № 3 від 15.03.2017 до договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017 наведено план (схему) приміщення складу, що знаходиться за адресою: Україна, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2, загальною площею 75,00 кв.м.

На виконання умов договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017 Приватне акціонерне товариство «Укрсервісбудматеріали» (орендодавець/третя особа) передало, а Приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Плутос» (орендар/позивач) прийняло приміщення складу (Л2) за адресою: Україна, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2, загальною площею 75,00 кв.м. у належному стані, що відповідає цілям оренди, про що свідчить акт приймання-передачі від 15.03.2017.

Додатком № 8 від 31.12.2017 до договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017 сторонами погоджено продовжити термін дії оренди зазначеного приміщення до 31.12.2018.

Додатком № 10 від 28.12.2018 до договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017 сторонами погоджено внести зміни до пункту 1 додатку № 3 та викласти його у такій редакції:

«Відповідно до умов пункту 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення складу (Л2) загальною площею 75 кв.м., за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2 (приміщення). Строк оренди встановлюється до 29.12.2019.»

За наведених обставин, строк надання Приватному підприємству «Інвестиційна компанія «Плутос» у платне користування приміщення складу (Л2) загальною площею 75 кв.м., за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вул. Доківська, 2, визначався сторонами договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017 саме до 29.12.2019.

Поряд з цим, між Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Плутос» (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» (орендар/відповідач) був укладений договір оренди № 08/2019 від 01.04.2019, за умовами пункту 1.1 якого позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в тимчасове, платне користування приміщення загальною площею 75м2, в комплексі будівель за адресою: Україна, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2.

За умовами пункту 3.1 договору оренди № 08/2019 від 01.04.2019 приміщення повинне бути передане орендодавцем (позивачем) і прийняте орендарем (відповідачем) на підставі акту приймання-передачі, який, з моменту його підписання буде додатком до цього Договору та його невід`ємною частиною.

Строк оренди за цим договором починається з 01.04.2019 та закінчується 31.03.2020 (пункт 4.1 договору оренди № 08/2019 від 01.04.2019).

Згідно з пунктом 4.3 договору оренди № 08/2019 від 01.04.2019 строк оренди, визначений у пункті 4.1 цього Договору припиняється у випадках дострокового розірвання Договору, закінчення строку оренди, а також у інших випадках, передбачених чинним законодавством та цим Договором.

Користування приміщенням після закінчення строку оренди, визначеного у пункті 4.1 оренди № 08/2019 від 01.04.2019, а також після дострокового припинення (розірвання) Договору не допускається.

У пункті 5.1 договору оренди № 08/2019 від 01.04.2019 визначено, що починаючи з дати прийняття орендарем від орендодавця приміщення за актом приймання-передачі, орендар сплачує орендодавцю плату за користування приміщенням.

Базова орендна плата за цим договором, складає 4500 гривень на місяць, виходячи з вартості 60 гривень за квадратний метр приміщення в місяць оренди (пункт 5.2 договору оренди № 08/2019 від 01.04.2019).

Пунктом 5.4 договору оренди від 01.04.2019 № 08/2019 орендар сплачує щомісячну орендну плату шляхом банківського переказу на поточний рахунок орендодавця, який зазначено у цьому договорі або на інший рахунок, про який орендодавець може повідомити орендаря у письмовій формі принаймні за 5 робочих днів до дати виставлення рахунку.

За змістом пунктів 5.7, 5.8 договору оренди № 08/2019 від 01.04.2019 орендна плата належить до сплати і сплачується щомісячно авансом з першого по п`яте число кожного місяця. Орендна плата повинна сплачуватися банківським переказом на банківський рахунок, вказаний орендодавцем в рахунку. Сплата орендної плати вважається здійсненою в день, коли на банківський рахунок орендодавця надійшла повна сума орендної плати, що належить до сплати за відповідний місяць.

На момент початку оренди орендар сплачує авансовий платіж за перший та останній місяць користування приміщенням. Орендар повинен розпочати сплачувати орендну плату в дату початку оренди, включаючи цю дату.

Даний договір укладений та вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і скріплення печатками сторін, та діє протягом строку оренди, встановленого в Договорі або до розірвання в порядку, встановленому Договором, а в частині взаємних розрахунків – до проведення таких розрахунків (пункт 12.4 договору оренди № 08/2019 від 01.04.2019).

На виконання умов договору оренди № 08/2019 від 01.04.2019 Приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Плутос» (орендодавець/позивач) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» (орендар/відповідач) прийняло приміщення за адресою: Україна, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2, загальною площею 75,00 кв.м. у належному стані, що відповідає меті оренди, про що свідчить акт приймання-передачі від 01.04.2019.

Судом встановлено, що на виконання умов договору оренди № 08/2019 від 01.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» перерахувало на рахунок Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» грошові кошти в загальному розмірі 31500,00 гривень, що підтверджується наступними платіжними дорученнями № 7243 від 02.04.2019 на суму 9000,00 гривень, № 7519 від 02.05.2019 на суму 4500,00 гривень, № 7849 від 29.05.2019 на суму 4500,00 гривень, № 8245 від 27.06.2019 на суму 4500,00 гривень, № 8585 від 26.07.209 на суму 4500,00 гривень, № 9039 від 27.08.2019 на суму 4500,00 гривень.

Звертаючись до суду з даним позовом, Приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Плутос» зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» своїх договірних зобов`язань не виконало, а тому розмір неустойки за користування приміщенням за час прострочення його повернення орендодавцю, передбаченої частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, за період з жовтня 2022 році по грудень 2024 року складає 242 000,00 гривень.

Заперечуючи проти позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» стверджує, що договір оренди № 08/2019 від 01.04.2019, укладений між сторонами у цій справі, за своєю правовою природою є договором суборенди та є похідним від договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Укрсервісбудматеріали» та Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Плутос», який, в свою чергу, припинив свою дію після 29.12.2019. Вважає, що укладений договір оренди № 08/2019 від 01.04.2019 в силу положень статті 774 ЦК України та пункту 4.3 договору оренди № 08/2019 від 01.04.2019, є договором суборенди, який припинив свою дію одночасно з припиненням договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017 після 29.12.2019.

Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні судового рішення. Висновки суду.

Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України, за період з жовтня 2022 року по грудень 2024 року у загальному розмірі 242 000,00 гривень.

Частина друга статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626, частиною першою статті 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством «Укрсервісбудматеріали» (третьою особою) та Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Плутос» (позивачем) до 29.12.2019 існували зобов`язальні (орендні) правовідносини на підставі договору № 01/2017 від 01.01.2017, об`єктом оренди за яким, зокрема, виступали приміщення складу (Л2) загальною площею 75 кв.м., за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2.

Поряд з цим, на підставі договору № 08/2019 від 01.04.2019 Приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Плутос» (позивач) передало вищенаведені нежитлові приміщення складу в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» (відповідачу), визначивши строк дії оренди до 31.03.2020.

За змістом статей 759, 761, 762, 763 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Орендною платою є фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно зі статтею 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Повноваження орендаря щодо користування майном, в тому числі і шляхом передачі його в суборенду, передбачають наявність двох умов:

1) знаходження майна у правомірному (на підставі договору оренди) користуванні; 2) наявність згоди орендодавця на передачу майна в суборенду третім особам.

З аналізу положень статей 761, 774 ЦК України випливає, що договір суборенди (піднайму) є похідним від договору оренди (найму) і може зберігати свою чинність виключно протягом чинності договору оренди (найму). У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема, право передання його в суборенду. Договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору оренди, на підставі якого він укладався, незалежно від підстав його припинення. Дія договору суборенди поза межами договору оренди суперечить природі договору суборенди.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.03.2018 у справі № 910/17082/17 та від 15.05.2019 у справі № 909/500/18.

Водночас суборенда не є самостійним способом набуття речового права на чуже майно та не створює для суборендаря більшого обсягу прав, ніж мав орендар, який передав майно у піднайм. Право суборендаря користуватися майном виникає виключно внаслідок реалізації орендарем належного йому права користування, а тому за своєю юридичною природою є похідним від права орендаря.

Похідність договору суборенди означає не лише залежність його строку від строку основного договору оренди, прямо передбачену частиною другою статті 774 ЦК України, а й залежність самого права суборендаря на користування майном від існування у суборендодавця належного титулу на таке користування. Орендар не може передати суборендарю більше правомочностей щодо майна, ніж належить самому орендарю, а припинення права орендаря користуватися майном об`єктивно виключає можливість подальшої реалізації похідного від нього права суборендаря.

При цьому, суд виходить з того, що обставини, встановлені рішенням Господарського суду Киїаської області від 09.01.2024 у справі № 911/942/23, яке набрало законної сили, не підлягають повторному доказуванню у цій справі в частині, в якій вони стосуються договірних правовідносин між Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Плутос» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр», і мають значення для вирішення даного спору.

Так, на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що укладений між сторонами у справі договір оренди № 08/2019 від 01.04.2019 є договором піднайму (суборенди), а позивач, в свою чергу, не є власником майна, переданого ним в найм відповідачу за вказаним правочином. Таке майно передано позивачу в оренду Приватним акціонерним товариством «Укрсервісбудматеріали» (третьою особою) на підставі договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017, за умовами пункту 1.5 якого приміщення належить Приватному акціонерному товариству «Укрсервісбудматеріали» в складі цілісного майнового комплексу на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 29.12.1995 № 1841-ВАТ.

За умовами пунктів 4.1, 10.2, 12.5 договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017, положень додатку № 10 до останнього, укладених між Приватним акціонерним товариством «Укрсервісбудматеріали» (третьою особою) та Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Плутос» (позивачем) строк оренди приміщенням складу (Л2) загальною площею 75 кв.м., за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2 закінчився 29.12.2019 і, відповідно, договір оренди № 01/2017 від 01.01.2017, укладений між власником об`єкта оренди (третьою особою) та позивачем, припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку оренди.

Належних та допустимих доказів протилежного позивач суду не надав.

В матеріалах справи наявні письмові пояснення Приватного акціонерного товариства «Укрсервісбудматеріали» від 15.07.2026, в яких власник орендованих позивачем приміщень підтверджує, що строк оренди всіх приміщень за договором оренди № 01/2017 від 01.01.2017, укладеним між Приватним акціонерним товариством «Укрсервісбудматеріали» та Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Плутос» встановлено додатком № 10 до договору до 29.12.2019, і договір припинив свою дію.

Відповідно до положень статей 631, 651, 654 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Сам факт направлення листа чи проєкту додаткової угоди про продовження строку дії договору однією стороною є лише пропозицією (офертою), яка не створює юридичних наслідків, поки інша сторона її не прийняла (акцептувала) шляхом підписання.

Укладення додаткової угоди в судовому порядку можливе на підставі статті 651 ЦК України, якщо одна зі сторін відмовляється внести зміни до договору або сторони не дійшли згоди.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів укладання між Приватним акціонерним товариством «Укрсервісбудматеріали» та Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Плутос», зокрема, додаткових угод про продовження строку дії договору оренди № 01/2017 від 01.01.2017 та/або нового договору оренди складських приміщень (Л2) загальною площею 75 кв.м., розташованих за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2.

Незважаючи на викладене, позивач на підставі частини другої статті 785 ЦК України та підпункт 9.2.3 пункту 9.2 договору оренди № 08/2019 від 01.04.2019 за невиконання, на його думку, відповідачем обов`язку щодо повернення орендованого приміщення після закінчення строку дії договору оренди № 08/2019 від 01.04.2019, просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійного плати за найм речі за час прострочення за період з жовтня 2022 року по грудень 2024 року у розмірі 242 000,00 гривень.

Згідно з підпунктом 9.2.3 пункту 9.2 договору оренди № 08/2019 від 01.04.2019 орендар несе відповідальність у випадку неповернення орендарем приміщень у строк, встановлений договором, орендодавець має право вимагати від орендаря орендну плату за користування приміщенням за час прострочення повернення приміщення.

Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Своєю чергою, з наданих третьою особою письмових пояснень від 15.07.2026 слідує наступне: станом на 29.12.2019 всі орендовані приміщення були повністю вільні від позивача, його майна та майна будь-яких осіб; з 29.12.2019 уповноважені/службові особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» не мали доступу до приміщення складу (Л2) загальною площею 75 кв.м., за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2, оскільки не мали на те жодних правових підстав; Товариством з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» після 29.12.2019 та станом на дату подання цих письмових пояснень не користувалось приміщеннями складу (Л2) загальною площею 75 кв.м., за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2; після 29.12.2019 приміщення складу (Л2) загальною площею 75 кв.м., за адресою: Україна, Київська область, смт Коцюбинське, вулиця Доківська, 2 було передано в користування іншим особам за укладеними договорами оренди з третіми особами.

Сукупність наведеного свідчить про відсутність у позивача правових підстав для передання згаданого складського приміщення в піднайм (суборенду) відповідачу після закінчення строку договору найму (оренди) № 01/2017 від 01.01.2017, тобто після 29.12.2019, а відтак і відсутні правові підстави вимагати сплати з відповідача, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України та підпунктом 9.2.3 пункту 9.2 договору оренди № 08/2019 від 01.04.2019, неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення після 29.12.2019.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

За змістом статей 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи статті 79 ГПК України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зауважує, що стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, слід зазначити, що іншим доводам учасників справи оцінка судом не надається, оскільки вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат вирішення спору.

З огляду на викладене, позовні вимоги Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» про стягнення 242 000,00 гривень неустойки за користування приміщенням за час прострочення його повернення орендодавцю за період з жовтня 2022 року по грудень 2024 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

На виконання вимог пункту 9 частини третьої статті 162 ГПК України позивач зазначив у позовній заяві, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у суді першій інстанції складаються з витрат на сплату судового збору в сумі 2 904,00 гривень та витрат на надання правової допомоги у сумі 35 000,00 гривень.

Відповідно до пункту 2 частини першої, пункту 2 частини четвертої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові – на позивача.

Отже, за результатом вирішення спору з урахуванням положень статті 129 вказаного Кодексу, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 904,00 гривень та заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 гривень залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» про стягнення неустойки у розмірі 242 000,00 гривень відмовити повністю.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 18.09.2026 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2026.

Позивач: Приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Плутос» (03164, Київська область, місто Київ, вулиця Булаховського, будинок №30-А; код ЄДРПОУ 34999122)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» (03151, Київська область, місто Київ, вулиця Ушинського, будинок №40, код ЄДРПОУ 34763967)

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Укрсервісбудматеріали» (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок №50-В; код ЄДРПОУ 00294102)

Суддя С.М. Фурсова