Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №911/1372/26 — Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р.

м. Київ

Справа № 911/1372/26

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Фізичної особи-підприємця Капцевича Сергія Євгеновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до Щербака Тараса Васильовича ( АДРЕСА_2 )

про стягнення 142619,07 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Капцевича Сергія Євгеновича до ОСОБА_1 про стягнення 142 619,07 грн, з яких 112 568,42 грн – інфляційні втрати та 30 050,65 грн – 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2026 відкрито провадження у справі.

Разом з тим, під час дослідження матеріалів справи судом встановлено, що копію ухвали Господарського суду Київської області від 19.05.2026 про відкриття провадження у справі було направлено відповідачу за адресою, яка на момент постановлення зазначеної ухвали не є належною адресою для здійснення його повідомлення.

З огляду на викладене, з метою забезпечення належного повідомлення відповідача про розгляд справи, дотримання його процесуальних прав та надання можливості реалізувати право на подання відзиву на позовну заяву, суд вважав за необхідне повторно направити відповідачу копію ухвали Господарського суду Київської області від 19.05.2026 про відкриття провадження у справі за належною адресою: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, проспект Шевченка, будинок 6, кімната 6.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2026 повторно направлено Щербаку Тарасу Васильовичу копію ухвали Господарського суду Київської області від 19.05.2026 про відкриття провадження у справі за належною адресою. Встановлено відповідачу – Щербаку Тарасу Васильовичу додатковий строк для подання відзиву на позовну заяву – 15 днів з дня вручення копії цієї ухвали та ухвали суду від 19.05.2026 про відкриття провадження у справі.

Суд встановив, що у визначений судом строк для подання відзиву на позов відповідач своїм процесуальним правом не скористався. Відповідач не подавав жодних письмових клопотань, пов`язаних з розглядом спору, не надав заперечень та доказів на спростування вимог позивача. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виявляв наміру ознайомлюватися з матеріалами справи, а також не подавав заяв про визнання чи заперечення будь-яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не реалізував надане йому законом право на участь у судовому процесі та доступ до правосуддя, що не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Обставини спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 21.02.2018 між Фізичною особою-підприємцем Щербаком Тарасом Васильовичем (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Другий будівельний 6» (покупець) укладено договір поставки № 21-02/18, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцеві товар, визначений договором та відповідними специфікаціями, а покупець – прийняти та оплатити такий товар.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW – Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівське КП, згідно з Інкотермс-2010, якщо інше не зазначено у специфікації. Відповідно до пункту 4.4 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, при цьому поставка товару здійснюється після 100% передоплати.

Сторонами погоджено специфікацію №1 від 21.02.2018, відповідно до якої постачальник зобов`язався поставити покупцеві цеглу М 125 загальною вартістю 84591,70 грн у строк з 01.05.2018 по 15.06.2018. Також сторонами погоджено специфікацію №2 від 21.02.2018, за умовами якої постачальник зобов`язався поставити цеглу М 125 загальною вартістю 480000 грн у строк з 15.06.2018 по 01.08.2018.

23.07.2018 між Житлово-будівельним кооперативом «Другий будівельний 6» (первісний кредитор) та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Грін.Буд» (новий кредитор) укладено договір № 1, за умовами якого первісний кредитор повністю відступив, а новий кредитор повністю прийняв право вимоги, належне первісному кредиторові, та став кредитором за договором поставки №21-02/18 від 21.02.2018. За цим договором новому кредиторові передано право вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором у сумі 564591,70 грн.

Позивач зазначає, що 22.02.2018 ним було перераховано відповідачу 480000 грн передоплати за договором поставки. Крім того, за твердженням позивача, голова Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Грін.Буд» Капцевич Сергій Євгенович як представник позивача передав відповідачу 84591,70 грн готівкових коштів у рахунок передоплати за договором поставки. Таким чином, за доводами позивача, загальний розмір передоплати, переданої відповідачу за договором поставки №21-02/18, становив 564591,70 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки товару позивач звернувся до нього з листом-вимогою №05/09/2018-2 від 05.09.2018, в якому просив повернути суму попередньої оплати за договором поставки у розмірі 564591,70 грн. Вказаний лист, за твердженням позивача, направлено відповідачу 06.09.2018. Відповіді на вимогу або її задоволення відповідачем, як зазначає позивач, не здійснено.

У лютому 2019 року Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Грін.Буд» звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Щербака Тараса Васильовича про стягнення 564591,70 грн основного боргу, 102446,20 грн пені, 33445,38 грн втрат від інфляції та 8678 грн 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у справі №911/450/19 позов Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Грін.Буд» задоволено частково. Згідно із зазначеним рішенням з Фізичної особи-підприємця Щербака Тараса Васильовича на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Грін.Буд» стягнуто 564591,70 грн боргу, 76289,49 грн пені, 28163,41 грн втрат від інфляції та 6357,46 грн 3% річних.

На виконання зазначеного рішення державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відкрито виконавче провадження №59758130.

Позивач зазначає, що рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 в частині стягнення основного боргу у розмірі 564591,70 грн відповідачем не виконано.

Крім того, рішенням Господарського суду Київської області від 28.10.2024 у справі №911/2003/24 з Фізичної особи-підприємця Щербака Тараса Васильовича на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Грін.Буд» стягнуто 345323,38 грн інфляційних втрат, 88235,17 грн 3 % річних, 5202,70 грн судового збору та 14986,16 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Як зазначає позивач, інфляційні втрати та 3% річних у справі №911/2003/24 нараховувалися за період з 15.05.2019 до 29.07.2024 включно.

02.12.2024 Господарським судом Київської області видано наказ про примусове виконання рішення у справі №911/2003/24. 17.04.2025 на підставі зазначеного наказу приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменком Олексієм Степановичем відкрито виконавче провадження № 77851338.

18.11.2025 між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Грін.Буд» та Фізичною особою-підприємцем Капцевичем Сергієм Євгеновичем укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого права вимоги до Щербака Тараса Васильовича перейшли від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Грін.Буд» до Фізичної особи-підприємця Капцевича Сергія Євгеновича.

За твердженням позивача, до нього, зокрема, перейшло право вимоги до Щербака Тараса Васильовича за договором поставки №21-02/18 від 21.02.2018, права та обов`язки покупця за яким раніше перейшли від Житлово-будівельного кооперативу «Другий будівельний 6» до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Грін.Буд» на підставі договору № 1 від 23.07.2018.

Позивач посилається на те, що право вимоги, передане за договором від 18.11.2025, підтверджене рішенням Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у справі №911/450/19 на загальну суму 685533,09 грн, у тому числі 564591,70 грн основного боргу, 76289,49 грн пені, 28163,41 грн втрат від інфляції, 6357,46 грн 3 % річних та 10131,03 грн судового збору, а також рішенням Господарського суду Київської області від 28 жовтня 2024 року у справі № 911/2003/24 на загальну суму 453747,41 грн, у тому числі 345323,38 грн інфляційних втрат, 88235,17 грн 3 % річних, 5202,70 грн судового збору та 14986,16 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Також позивач зазначає, що умовами договору про відступлення права вимоги від 18.11.2025 передбачено право нового кредитора здійснювати додаткові нарахування, зокрема неустойки, 3% річних, інфляційних нарахувань та інших платежів на основну суму заборгованості боржника за основним договором після 29.07.2024.

За твердженням позивача, станом на момент звернення з цим позовом рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у справі №911/450/19, у тому числі в частині стягнення основного боргу у розмірі 564591,70 грн, залишається невиконаним.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних, нараховані на суму основного боргу 564591,70 грн за період після 29.07.2024.

Зокрема, позивач просить стягнути 112568,42 грн інфляційних втрат за період з липня 2024 року та 30050,65 грн 3 % річних за період з 30 липня 2024 року. Загальний розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3 % річних становить 142619,07 грн.

Крім того, позивач просить суд, відповідно до частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України та частин одинадцятої, дванадцятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», зазначити в рішенні про подальше нарахування 3% річних на суму основного боргу 564591,70 грн до моменту фактичного виконання рішення в частині сплати основного боргу. Позивач запропонував формулу такого нарахування: сума процентів річних = сума основного боргу * 3 * кількість днів прострочення / кількість днів у році / 100, починаючи з 09.05.2026 до моменту виконання рішення в частині основного боргу.

З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Щербака Тараса Васильовича на користь Фізичної особи-підприємця Капцевича Сергія Євгеновича 142619,07 грн, з яких 112568,42 грн інфляційних втрат та 30050,65 грн 3% річних, судові витрати, а також визначити порядок подальшого нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення в частині сплати основного боргу.

Відзив на позовну заяву Відповідачем не подано.

Висновки господарського суду

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 14 травня 2019 року у справі № 911/450/19 з Фізичної особи-підприємця Щербака Тараса Васильовича на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Грін.Буд» стягнуто, зокрема, 564591,70 грн основного боргу, що виник у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 21-02/18 від 21 лютого 2018 року.

Вказане судове рішення набрало законної сили та на його виконання було видано відповідний наказ. Як убачається з матеріалів справи, станом на час звернення з цим позовом сума основного боргу у розмірі 564591,70 грн відповідачем не сплачена.

При цьому рішенням Господарського суду Київської області від 28 жовтня 2024 року у справі № 911/2003/24 з відповідача вже були стягнуті інфляційні втрати та 3% річних, нараховані на суму основного боргу 564591,70 грн за період з 15 травня 2019 року по 29 липня 2024 року включно.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму основного боргу 564591,70 грн за наступний період прострочення, а саме інфляційних втрат – починаючи з липня 2024 року, а 3 % річних – з 30 липня 2024 року.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме лише ухвалення судового рішення про стягнення грошової заборгованості не припиняє відповідного грошового зобов`язання до моменту його фактичного виконання, а тому невиконання такого рішення у встановлений законом спосіб не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, за подальший період прострочення.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що основна сума боргу у розмірі 564591,70 грн, присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Київської області від 14 травня 2019 року у справі №911/450/19, залишається невиконаною, суд дійшов висновку про наявність у позивача права вимагати нараховані на цю суму за період після 29 липня 2024 року інфляційні втрати та 3 % річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, суд встановив, що інфляційні втрати у розмірі 112568,42 грн (за період з липня 2024 по березень 2026 року) та 3% річних у розмірі 30050,65 грн (за період з 30.07.2024 по 08.05.2026) нараховані на суму основного боргу 564591,70 грн. Розрахунок здійснено виходячи з фактичного періоду прострочення та суми непогашеного основного боргу.

Таким чином, загальний розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних становить 142619,07 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо зазначення у резолютивній частині рішення про подальше нарахування 3% річних на суму основного боргу 564591,70 грн починаючи з 09 травня 2026 року до моменту фактичного виконання рішення.

Відповідно до частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Отже, наведена норма надає суду право, а не встановлює обов`язок зазначати у судовому рішенні про подальше нарахування відповідних платежів.

При вирішенні питання щодо застосування положень частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд враховує характер спірних правовідносин, предмет заявлених вимог та обставини виконання основного судового рішення.

У даному випадку основна сума заборгованості у розмірі 564591,70 грн присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Київської області від 14 травня 2019 року у справі № 911/450/19 та підлягає примусовому виконанню у межах окремого виконавчого провадження № 59758130. Крім того, виконання рішення Господарського суду Київської області від 28 жовтня 2024 року у справі №911/2003/24, яким стягнуто нараховані на зазначену суму основного боргу інфляційні втрати та 3% річних за попередній період, також здійснюється у межах окремого виконавчого провадження №77851338.

За таких обставин предметом виконання у цій справі є виключно суми інфляційних втрат та 3 % річних, нараховані за визначений позивачем минулий період прострочення, тоді як сума основного боргу, на яку позивач просить здійснювати подальше нарахування 3% річних, присуджена до стягнення іншим судовим рішенням та є предметом окремого виконавчого провадження.

Зазначення у цьому рішенні про подальше нарахування 3% річних на суму основного боргу, присудженого до стягнення іншим судовим рішенням, фактично пов`язувало б виконання цього рішення з виконанням іншого судового рішення та виконавчого документа, у межах якого здійснюється стягнення основної заборгованості. При цьому механізм, передбачений частиною десятою статті 238 Господарського процесуального кодексу України, передбачає визначення у відповідному рішенні правил подальшого нарахування відсотків та їх остаточного розрахунку органом (особою), який здійснює примусове виконання саме такого рішення.

З огляду на викладене суд, реалізуючи надане йому частиною десятою статті 238 Господарського процесуального кодексу України право та враховуючи конкретні обставини цієї справи, не вважає за необхідне зазначати у цьому рішенні про подальше нарахування 3 % річних до моменту виконання рішення.

При цьому така відмова не позбавляє позивача права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України платежів за періоди прострочення, які виникнуть у подальшому, оскільки невиконання основного грошового зобов`язання не припиняє обов`язку боржника нести передбачену законом відповідальність за прострочення його виконання.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: з відповідача на користь позивача належить стягнути 112568,42 грн інфляційних втрат та 30050,65 грн 3% річних, а в частині вимоги про подальше нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суд відмовляє.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву у встановлений судом строк не подав, доводів позовної заяви та наведеного позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум не спростував, доказів на підтвердження протилежного до суду не подав.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вирішення питання щодо судових витрат.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Щербака Тараса Васильовича ( АДРЕСА_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Капцевича Сергія Євгеновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 112568,42 грн - інфляційних втрат, 30050,65 грн - 3 % річних та 2662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині вимог позовної заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 21.09.2026.

Суддя А.Ф. Черногуз