Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №910/7031/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2026Справа № 910/7031/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 1.326.231.737,53 грн

Представники сторін:

від позивача: Кострець Є.В.;

від відповідача: Яковченко Р.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 1.326.231.737,53 грн, з яких 1.313.830.967,30 грн основного боргу, 4.152.758,06 грн 3% річних та 8.248.012,17 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №0424-04013 від 27.05.2019 не здійснив оплату за придбану у позивача електричну енергію, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1.313.830.967,30 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 4.152.758,06 грн 3% річних та 8.248.012,17 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 відкрито провадження у справі №910/7031/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2026, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

19.06.2026 позивач подав заяву «про збільшення розміру позовних вимог», в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1.742.769.440,13 грн, з яких 1.730.368.669,920 грн основного боргу, 4.152.758,06 грн 3% річних та 8.248.012,17 грн інфляційних втрат.

14.07.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву та заперечення на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (так як подана позивачем заява є заявою про одночасну зміну предмета і підстав позову).

14.07.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема, зауважив, що між сторонами також укладено Договір про диспетчеризацію, відповідно до умов якого позивач у даній справі повинен оплачувати надані відповідачем послуги. Однак, Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» неналежним чином виконує умови договору про диспетчеризацію, у зв`язку з чим існує заборгованість, тоді як у тому випадку, якщо б позивач у даній справі вчасно та у повному обсязі оплачував послуги з диспетчеризації, відповідач мав би достатній обсяг грошових коштів виконувати свої зобов`язання за Договором №0424-04013 від 27.05.2019.

Відповідач також звернув увагу суду на те, що позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати за прострочення оплати декадних звітів, що є, на думку відповідача, безпідставним, адже прострочення може виникати виключно до місячних звітів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 повернуто заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» «про збільшення розміру позовних вимог».

У підготовчому засіданні 15.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 29.07.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 16.07.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 вирішено продовжити розгляд справи №910/7031/26, підготовче засідання призначено на 29.07.2026.

У підготовчому засіданні 29.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.09.2026.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2026 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.09.2026 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 09.09.2026 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» є виробником електричної енергії.

За змістом п. 5 частини першої ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про участь у балансуючому ринку.

Згідно з частиною першою ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.

Балансуючий ринок електричної енергії - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії (п.п. 7, 12, 46 ч. 1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

На балансуючому ринку оператором системи передачі (ОСП) здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

Відповідно до частини третьої ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з операторами системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується НКРЕКП - Регулятором.

Умовами п. 4.2.1 глави 4.2 розділу 4 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307, встановлено, що для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена у додатку 7 до цих Правил, та включення до реєстру ППБ. Форма заяви оприлюднюється ОСП на власному офіційному веб-сайті.

27.05.2019 відповідач повідомив позивача про акцептування заяви останнього про приєднання до умов Типового договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування (Договір, ідентифікатор Договору №0424-04013, дата акцептування - 27.05.2019).

Відповідно до п. 1.2 Договору №0424-04013 від 27.05.2019 за цим Договором ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього Договору та Правил ринку.

Відповідно до п. 2.1 Договору №0424-04013 від 27.05.2019 загальна вартість цього Договору складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії цього Договору та відповідно до умов цього Договору. За підсумками місяця визначаються індикативні величини: середньозважені ціни балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження за розрахунковий місяць (грн/МВт·год з точністю до дев`яти знаків після коми), які розраховуються шляхом ділення вартості балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження на загальний обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження відповідно.

Пунктом 2.2 Договору №0424-04013 від 27.05.2019 визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.

Відповідно до п. 3.2 Договору №0424-04013 від 27.05.2019 обсяг електричної енергії, купленої-проданої на балансуючому ринку, визначається на підставі алгоритмів, передбачених Правилами ринку.

Відповідно до п. 4.3 Договору №0424-04013 від 27.05.2019 ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу (далі також - Акт) до ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з пп. 1 п. 5.4 Договору №0424-04013 від 27.05.2019 ОСП зобов`язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим Договором.

Договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ППБ, про що ОСП повідомляє ППБ, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі Сторін не звернулася до іншої Сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункти 9.1, 9.2 Договору №0424-04013 від 27.05.2019).

У пункті 7.7.4. Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. №307 (далі - Правила ринку), визначено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Відповідно до п. 1.1.2 глави 1 розділу І Правил ринку, платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов`язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку. Учасники ринку використовують у своїй діяльності систему управління ринком (Market management system (MMS) через мережу Інтернет за посиланням - http://mms.ua.energy/ Адміністратор ринку (АР), зі своєї сторони, надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Відповідно до п. 1.1.2 глави 1 розділу І Правил ринку, система управління ринком (СУР) - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №0424-04013 від 27.05.2019 не здійснив оплату за придбану у позивачу електричну енергію, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1.313.830.967,30 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 4.152.758,06 грн 3% річних та 8.248.012,17 грн інфляційних втрат.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зауважив, що між сторонами також укладено Договір про диспетчеризацію, відповідно до умов якого позивач у даній справі повинен оплачувати надані відповідачем послуги. Однак, Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» неналежним чином виконує умови договору про диспетчеризацію, у зв`язку з чим існує заборгованість, тоді як у тому випадку, якщо б позивач у даній справі вчасно та у повному обсязі оплачував послуги з диспетчеризації, відповідач мав би достатній обсяг грошових коштів виконувати свої зобов`язання за Договором №0424-04013 від 27.05.2019.

Відповідач також звернув увагу суду на те, що позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати за прострочення оплати декадних звітів, що є, на думку відповідача, безпідставним, адже прострочення може виникати виключно до місячних звітів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» балансуюча група - об`єднання учасників ринку, що створюється на підставі договору про створення балансуючої групи, у межах якого визначений договором учасник ринку, який входить до такого об`єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об`єднання; відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку; сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс. Оператор системи передачі для забезпечення операційної безпеки має право за межами балансуючого ринку придбавати послуги із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною.

Згідно з ч. 3 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.

За результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку (ч. 7 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Судом встановлено, на виконання умов Договору №0424-04013 від 27.05.2019 позивач протягом періоду березень-квітень 2026 року здійснив продаж відповідачу балансуючої електричної енергії загальною вартістю 1.317.271.604,00 грн, про що свідчать автоматично сформовані (виставлені) в СУР відповідні декадні та місячні звіти за період з березня по квітень 2026 року включно.

Крім того, підписані КЕП декадні та місячні звіти за балансуючу електроенергію за період з березня по квітень 2026 року включно позивач додатково направляв на офіційні електроні адреси відповідача (settlement@ua.energy, nec-kanc@ua.energy).

Відповідно до пункту 1.9.1 глави 1.9 розділу І Правил ринку передбачено, що оператор системи передачі (ОСП) забезпечує, зокрема, функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є оператором системи передачі, на якого також покладені функції адміністратора розрахунків (АР).

Як вбачається зі змісту пункту 1.11.1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує: 1) прогнозування загального навантаження; 2) проведення аукціонів на придбання ДП; 3) повідомлення результатів аукціонів на ДП; 4) адміністрування графіків виробництва/споживання; 5) подання пропозицій на балансуючу електричну енергію; 6) проведення розрахунків за небаланси електричної енергії; 7) видачу ОСП команд з балансування в режимі реального часу ППБ; 8) проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/ кредитів рахунків учасників ринку; 9) обмін інформацією з учасниками ринку і функціонування необхідних баз даних; 10) ведення реєстрів учасників ринку з можливістю зазначення відповідних ролей; 11) інтерфейс і зв`язок з програмним забезпеченням РДН і ВДР, якими управляє ОР; 12) інтерфейс і зв`язок з системою прогнозування виробництва електричної енергії з ВДЕ, що продають електричну енергію гарантованому покупцю за "зеленим" тарифом, що працює в режимі, близькому до реального часу, управління якою здійснює гарантований покупець; 13) адміністрування комерційного обліку; 14) інтерфейс з системою диспетчерського управління і збору даних (SCADA); 15) інтерфейс та зв`язок з платформою моніторингу Регулятора; 16) інтерфейс та зв`язок з платформою прозорості ENTSO-E; 17) формування актів купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 7.7.1 Правил ринку, для забезпечення розрахунків з учасниками ринку, АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади. Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем.

Виходячи зі змісту правовідносин сторін, аналізу умов Договору, а також приписів Правил ринку, обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку в Системі наділений саме адміністратор розрахунків, тобто відповідач.

Правова позиція у питанні правомірності обчислення строку для розрахунків з дня розміщення (формування) рахунку відповідачем (АР) у системі управління ринком підтверджена, зокрема, постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі №910/9216/22, де зазначено, з посиланням на постанову від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що у розумінні положень Правил ринку ( зокрема пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту Договору (пункти 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком. Отже, відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними.

Також, у постановах від 19.01.2023 у справі №910/15364/20, від 01.06.2022 у справі №910/11109/21, від 13.09.2022 у справі №910/8901/20, від 18.10.2020 у справі №910/6578/21, від 08.11.2022 у справі №910/21124/20 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено направлення рахунків у інший спосіб як через систему управління ринком (Market management system (MMS), а тому суди визнали належним направлення (формування) рахунків адміністратором розрахунків у системі.

При цьому, є необґрунтованими твердження відповідача про те, що позивач не надав підтверджень про отримання відповідачем надісланих йому рахунків, адже направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків через систему управління ринком (систему розрахунків за небаланси електричної енергії) - іншого порядку та способу направлення рахунків ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено.

Таким чином, відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває одночасно в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки (після 01.07.2024 звіти), та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків (після 01.07.2024 звітів), у Системі, а й проводити розрахунки за ними.

Як зазначалося вище, у пункті 7.7.4. Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. №307, визначено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Оскільки, з 01.07.2024 рахунки не виставляються, а замість них фактично формуються (виставляються) у Системі декадні звіти, у яких фіксується відповідний розмір заборгованості, яку має сплатити відповідач, враховуючи що пункт 7.7.4. Правил ринку залишається діючим, оплата має здійснюватися протягом чотирьох робочих днів з дати направлення (виставлення, формування) декадного звіту.

Декадні та місячні звіти, що направлялись у березні - квітні 2026 року, що сформовані в СУР АР (адміністратором розрахунків), підтверджують необхідність розрахунків за поставлену електричну енергію для балансування у відповідності до строків, передбачених п. 7.7.4 Правил ринку, тобто протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Також, згідно з інформацією із платформи ММS, окрім дат виставлення звітів, наявні відомості про кінцеві терміни оплати за кожним із виставлених звітів за періоди березень - квітень 2026 року.

Крім того, від відповідача отримувались Акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії згідно з Договором, а саме: - від 31.03.2026 №ППБ_02_2026_03_0424 (за березень 2026 року), - від 30.04.2026 р. №ППБ_02_2026_04_0424 (за квітень 2026 року), а всього на загальну суму зобов`язань Відповідача - 1.317.271.604,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач частково оплатив придбану у березні-квітні 2026 року електроенергію, сплативши грошові кошти у загальному розмірі 3.440.636,70 грн, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1.313.830.967,30 грн.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 1.313.830.967,30 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за Договором №0424-04013 від 27.05.2019 у сумі 1.313.830.967,30 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» суми основного боргу у розмірі 1.313.830.967,30 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4.152.758,06 грн та інфляційні втрати у розмірі 8.248.012,17 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 4.152.758,06 грн 3% річних та 8.248.012,17 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач повідомив, що у зв`язку з систематичним порушенням рядом учасників ринку, відповідальними за небаланс, своїх фінансових зобов`язань перед відповідачем, відкритий відповідачем рахунок зі спеціальним призначенням, з якого здійснюються платежі на користь позивача, не накопичує в достатній мірі кошти для належного проведення відповідачем розрахунків перед позивачем.

Втім, суд зазначає, що твердження відповідача про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права, в тому числі і ст. 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, від 08.06.2022 у справі №910/6636/21, від 18.10.2022 у справі №910/6578/21.

Суд також відхиляє заперечення відповідача відносно того, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат можливе за прострочення оплати лише місячних звітів, а не декадних, оскільки правомірність такого нарахування неодноразово була підтверджена Верховним Судом, зокрема, у справах №910/10946/24 та №910/6076/25.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, Львівська обл, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15; ідентифікаційний код: 23269555) суму основного боргу у розмірі 1.313.830.967 (один мільярд триста тринадцять мільйонів вісімсот тридцять тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн 30 коп., 3% річних у розмірі 4.152.758 (чотири мільйони сто п`ятдесят дві тисячі сімсот п`ятдесят вісім) грн 06 коп., інфляційні втрати у розмірі 8.248.012 (вісім мільйонів двісті сорок вісім тисяч дванадцять) грн 17 коп. та судовий збір у розмірі 931840 (дев`ятсот тридцять одна тисяча вісімсот сорок) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 21.09.2026.

Суддя О.М. Спичак