Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №904/2262/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026м. ДніпроСправа № 904/2262/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Голд», м. Львів

про стягнення безпідставно збережених коштів

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Дніпровська міська рада через систему "Електронний суд" звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просила суд накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Сіріус Голд” (код ЄДРПОУ 40325733), а саме на об`єкт нерухомого майна (РНОНМ 1193603612101) за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 56 та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “Сіріус Голд” (код ЄДРПОУ 40325733), у межах суми стягнення в розмірі 621 328,12 грн, до набрання рішенням по справі законної сили.

Ухвалою від 27.04.2026 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Сіріус Голд” та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “Сіріус Голд”, в межах суми стягнення в розмірі 621 328,12 грн. до набрання рішенням по справі законної сили.

Дніпровська міська рада (далі - позивач) 04.05.2026 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд, враховуючи часткову сплату заборгованості, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сіріус Голд” (далі - відповідач) кошти в розмірі 131 781,56 грн, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Святослава Хороброго, 56.

Ухвалою від 11.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

13.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

19.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 25.05.2026 у задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

03.06.2026 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою від 03.09.2026 зобов`язано позивача до 14.09.2026 надати суду письмові пояснення, підтверджені належними доказами, щодо наявності заборгованості у відповідача в розмірі 131 781,56 грн. станом на дату розгляду справи (з урахуванням відзиву на позов), зобов`язано відповідача до 14.09.2026 надати докази повної оплати заборгованості за користування спірною земельною ділянкою за період з 27.06.2025 по 02.04.2026; докази оплати сплату судового збору позивачу за подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

10.09.2026 від позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, 21.09.2026 здійснено розгляд справи по суті в межах розумного строку.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Сіріус Голд”, як власник нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, не уклавши відповідних договорів оренди з її власником, тобто Дніпровською міською радою, та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користується цією земельною ділянкою без достатньої правої підстави і, як наслідок, зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою в період з 27.06.2025 по 02.04.2026 у розмірі 131 781,56 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що в позовній заяві Дніпровська міська рада не уточнює, які саме оплати Відповідача були враховані при подачі позову, тому відповідач керується розрахунком Дніпровської міської ради наданим Товариству до подачі заяви про забезпечення позову та розрахунком заборгованості у заяві про забезпечення позову.

Відповідач звертає увагу, що ТОВ “Сіріус Голд” було подано Податкову декларацію з плати за землю за 2025 рік (реєстраційний номер 9033094169, що підтверджується квитанцією №2 від 15.02.2025 року), згідно якої Товариством було задекларовано до сплати за 2025 рік суму земельного податку за користування земельною ділянкою (кадастровий номер – відсутній) за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 56 (60), у розмірі 182 916,62 грн. (за ставкою податку 1,3% від НГО земельної ділянки).

Згідно розрахунку Дніпровської міської ради, отриманого “Сіріус Голд” до подання ДМР до суду заяви про забезпечення позову та саме позову, було не сплачено за період з 30.05.2025 року по 31.12.2025 року (216 днів користування земельною ділянкою) кошти у сумі 520 032,68 грн. (за ставкою податку 7% від НГО земельної ділянки).

Відповідач вказує, що за період з 30.05.2025 року по 31.12.2025 ним було оплачено суму земельного податку за користування вказаною земельною ділянкою в сумі 76 215,30 грн., що підтверджується наступними платіжними документами:№7999 від 07.07.2025 року про оплату 15 243,06 грн.; №8090 від 24.07.2025 року про оплату 15 243,06 грн.; №8160 від 26.08.2025 року про оплату 15 243,06 грн.; №8248 від 01.10.2025 року про оплату 15 243,06 грн.; №8344 від 28.11.2025 року про оплату 15 243,06 грн.

Відповідач також зазначає, що згідно розрахунку Дніпровською міською радою не враховано два місячні платежі.

Крім того, відповідач вказує, що на виконання вимоги про оплату суми коштів за користування вказаною земельною ділянкою ТОВ “Сіріус Голд” оплатило розраховану Дніпровською міською радою суму в розмірі 489 546,56 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №8628 від 23.04.2026 року про сплату земельного податку за період червень-грудень 2025 року) за мінусом двох неврахованих ДМР місячних платежів. Таким чином, сума несплати Товариством земельного податку за користування земельною ділянкою (кадастровий номер – відсутній) за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 56 (60), за період з 30.05.2025 року по 31.12.2025 року (216 днів користування земельною ділянкою) погашена в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що ТОВ "СІРІУС ГОЛД" було подано Податкову декларацію з плати за землю за 2026 рік (реєстраційний номер 9028201180, що підтверджується квитанцією №2 від 13.02.2026 року), згідно якої Товариством було задекларовано до сплати за 2026 рік суму земельного податку за користування земельною ділянкою (кадастровий номер – відсутній) за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 56 (60), у розмірі 1 186 294,28 грн. (за ставкою податку 7% від НГО земельної ділянки).

Згідно розрахунку Дніпровської міської ради, ТОВ "СІРІУС ГОЛД" було сплачено за період з 01.01.2026 року по 02.04.2026 року (92 дні користування земельною ділянкою) кошти у сумі 197 715,72 грн., та не сплатило за землю за цей період у повному обсязі у сумі 101 295,44 грн. (за тією ж ставкою податку 7% від НГО земельної ділянки).

За даними ТОВ “Сіріус Голд”, за користування земельною ділянкою (кадастровий номер – відсутній) за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Хороброго, 56 (60), за період з 01.01.2026 року по 31.03.2026 року Товариством було сплачено кошти у сумі 296 573,58 грн., (що підтверджується платіжними документами про сплату земельного податку за період січень-березень 2026 року), а саме: за січень 2026 року у сумі 98 857,86 грн. (строк оплати – 02.03.2026, сплачено Товариством – 25.02.2026); за лютий 2026 року у сумі 98 857,86 грн. (строк оплати – 30.03.2026, сплачено Товариством – 24.03.2026); за березень 2026 року у сумі 98 857,86 грн. (строк оплати – 30.04.2026, сплачено Товариством – 22.04.2026).

Відповідач повідомляє, що, враховуючи вимоги п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, граничний строк оплати ТОВ “Сіріус Голд” за користування земельною ділянкою (кадастровий номер – відсутній) за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 56 (60), за період з 01.04.2026 по 30.04.2026 (тобто, і за 2 дні користування з 01.04.2026 та 02.04.2026, які зазначені у розрахунку Дніпровської міської ради) припадає на строк до 30.05.2026 року.

Крім того, ТОВ “Сіріус Голд” зазначає, що ним здійснено сплату за користування земельною ділянкою (кадастровий номер – відсутній) за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 56 (60), за період з 01.01.2026 року по 31.03.2026 року своєчасно та у повному обсязі, а строк сплати за період користування з 01.04.2026 та 02.04.2026 настав 30.05.2026 року і такий період буде оплачений ним в найкоротші строки з наданням платіжного документу суду.

Зважаючи на викладене, ТОВ “Сіріус Голд” зазначає, що сплатило повну суму вказану у розрахунку, а саме 618 620,54 грн. (за мінусом двох днів (01.04.2026-02.04.2026) строк оплати за які настав 30.05.2026 року), тобто практично повну суму позовних вимог у судовій справі №904/2262/26.

ТОВ “Сіріус Голд” інформує, що платіжною інструкцією № 8633 від 29 квітня 2026 сплатило (повернуло) Дніпровській міській раді сплачений за подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви по справі №904/2262/26 судовий збір у розмірі 1 664,00 грн.

ДОДАТКОВІ ПОЯСНЕННЯ ПОЗИВАЧА.

Дніпровська міська рада в поясненнях від 10.09.2026 погодилась з розрахунками представника ТОВ «Сіріус Голд», зокрема в частині повного погашення заборгованості за період з 27.06.2025 по 31.12.2025. Також позивач підтверджує, що до бюджету Дніпровської міської територіальної громади від ТОВ «Сіріус Голд» надійшли кошти за використання земельної ділянки комунальної власності за 2026 рік в сумі 296 573,58 грн (98 857,86 грн -25.02.2026; 98 857,86 грн - 24.03.2026; 98 857,86 грн -22.04.2026).

При цьому, відповідно до розрахунку Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок ТОВ «Сіріус Голд» у 2026 році було зобов`язано сплатити кошти за використання земельної ділянки комунальної власності за період з 01.01.2026 по 02.04.2026 в розмірі 299 011,16 грн. Вихідні дані розрахунку складають: 16 947 021,21 (НГО земельної ділянки) * 0,07 (ставка орендної плати) * 92 (кількість днів користування) / 365 = 299 011,16 грн.

Позивач вказує, що з викладеного вбачається, що відповідачем сплачено кошти за використання земельної ділянки по вул. Святослава Хороброго, 56 не в повному обсязі. Залишок коштів, що підлягають сплаті, становить: 299 011,16 грн – 296 573,58 = 2 437,58 грн.

Також позивач вказує, що представником відповідача у відзиві від 03.06.2026 було зазначено, що вказана сума коштів ним буде сплачена «в найкоротші строки, а відповідну квитанцію буде надано суду», проте відповідно до інформації з Електронного кабінету Державної податкової служби України від ТОВ «Сіріус Голд» кошти орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Святослава Хороброго, 56 з того часу не надходили.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для стягнення з відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій об`єкт розміщено.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, Департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 56, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки від 18.03.2026 № 0767.

За наслідками обстеження земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 56 встановлено, що доступ до земельної ділянки вільний. На земельній ділянці розташована автозаправна станція, що складається з: одноповерхової будівлі – операторської, перед якою встановлено металевий навіс на металевих опорах; під навісом розміщено 3 паливороздавальні колонки; поряд знаходяться підземні металеві паливні резервуари, очисні споруди та інформаційний стенд. Будівля автозаправної станції порожня, зачинена. Покриття земельної ділянки – асфальт, частково плитняк, частково ґрунтове покриття з наявною травою. Заїзд здійснюється зі сторони вул. Святослава Хороброго. Площа земельної ділянки під автозаправною станцією становить 0,1472 га.

У свою чергу, відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з`ясовано, що на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 56 розташовані будівлі та споруди автозаправної станції, що складаються з: літ.А1-2 – операторська загальною площею 106,5 кв.м, основною площею 22,4 кв.м (І поверх), цок. пов. – цокольний поверх, літ.а2 – ганок, літ.а3 вхід у цокольний поверх, літ.Б1 – навіс, літ.В1– підземні ємності, №1 – роздавальні колонки, №2 – роздавальні колонки, №3 – роздавальні колонки, №4 – сходи, №5 сходи, №6 – огорожа, І – мостіння, ІІ – мостіння, ІІІ – мостіння (РНОНМ 1193603612101). Власником вказаного об`єкту нерухомості з 09.03.2017 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус Голд» на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 1223, 1224, виданий 09.03.2017; технічного паспорту (витяг з ЄДЕССБ), серія та номер: TI01:0499-3843-1613-5142, виданий 30.12.2025.

Позивач вказує, що, ТОВ «Сіріус Голд» з 2017 року по теперішній час користується земельною ділянкою, за адресою: вул. Святослава Хороброго, 56 у м. Дніпрі, на якій знаходяться належні йому на праві власності об`єкти нерухомості. Внаслідок цього Дніпровська міська рада з метою захисту свого порушеного права звертається до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Голд» (код ЄДРПОУ 40325733) про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки за період з 27.06.2025 по 02.04.2026 у розмірі 131 781,56 грн, з урахуванням суми коштів, яка була сплачена відповідачем після подання Дніпровською міською радою заяви про забезпечення позову.

Зазначена сума коштів підтверджується Розрахунком, який затверджено протоколом Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 02.04.2026 № 4 сум орендної плати, яка не сплачена Відповідачем за відповідний період. Даний розрахунок Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок здійснений на підставі: акту обстеження департаменту державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 18.03.2026 № 0767, складеного за результатами обстеження земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 56 з додатками; довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.03.2026, розробленої інженером-землевпорядником Комунального підприємства «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпровської міської ради; довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2025, розробленої інженером-землевпорядником Комунального підприємства «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпровської міської ради; розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2025 рік, сформованого інженером Комунального підприємства «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпровської міської ради; інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач зазначає, що відповідно до інформації з Електронного кабінету Державної податкової служби України від ТОВ «Сіріус Голд» надійшли кошти орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Святослава Хороброго, 56 в розмірі 489 546,56 грн, які були враховані при здійсненні розрахунку.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується наявність права приватної власності ТОВ «Сіріус Голд» (ЄДРПОУ 40325733) з 2017 року по теперішній час на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 56.

При цьому, відповідно до вимог статті 206 Земельного кодексу України та статті 14 Податкового кодексу України, ТОВ «Сіріус Голд» не є власником земельної ділянки, не має права постійного користування, а тому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Позивач вважає, що ТОВ «Сіріус Голд», як власник нерухомого майна з 2017 року по теперішній час, яке розташовано на спірній земельній ділянці, не уклавши відповідних договорів оренди з її власником, тобто Дніпровською міською радою, та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відтак Дніпровська міська рада вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за період з 27.06.2025 по 02.04.2026 у розмірі 131 781,56 грн, за користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності, на якій знаходиться нерухоме майно, що на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Сіріус Голд».

Відповідачу було направлено вимогу щодо сплати суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави при використанні земельної ділянки.

Позивач вказує, що кошти до міського бюджету від відповідача надійшли частково – в сумі 489 546,56 грн.

Вказане стало причиною звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з таких підстав.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Частиною 4 статті 173 Земельного кодексу України визначено, що землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статті 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Плата за землю відповідно до пункту 10.1 Податкового кодексу України належить до місцевих податків, які згідно зі статтею 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Згідно зі статтею 63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Отже, в порушення вимог статті 206 Земельного кодексу України, безоплатне землекористування призводить до втрат місцевого бюджету міської ради.

Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.

Відповідно до частин першої та другої статті 120 цього Земельного кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.

Як вбачається з матеріалів справи за відповідачем зареєстровано право власності на автозаправну станці., що складаються з: літ.А1-2 – операторська загальною площею 106,5 кв.м, основною площею 22,4 кв.м (І поверх), цок. пов. – цокольний поверх, літ.а2 – ганок, літ.а3 вхід у цокольний поверх, літ.Б1 – навіс, літ.В1 – підземні ємності, №1 – роздавальні колонки, №2 – роздавальні колонки, №3 – роздавальні колонки, №4 – сходи, №5 сходи, №6 – огорожа, І – мостіння, ІІ – мостіння, ІІІ – мостіння (РНОНМ 1193603612101). Власником вказаного об`єкту нерухомості з 09.03.2017 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус Голд» на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 1223, 1224, виданий 09.03.2017; технічного паспорту (витяг з ЄДЕССБ), серія та номер: TI01:0499-3843-1613-5142, виданий 30.12.2025.

З матеріалів справи також вбачається, що у спірний період: з 27.06.2025 по 02.04.2026 між Дніпровською міською радою та відповідачем не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки комунальної власності, на якій знаходиться нерухоме майно,, відповідачем зазначене не спростовано.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).

Отже, Дніпровська міська рада, як власник сформованої земельної ділянки комунальної власності, внаслідок користування відповідачем, без оформлення договору такою земельною ділянкою, має право на компенсацію недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

У пункті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на якій індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (статті 13 цього Закону); нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з частиною третьою статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу II Порядку №489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку №489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.

Таким чином, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку №489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.

Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Таким чином, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.

З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 "Про затвердження нормативної оцінки земель міста Дніпра" було затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста, розроблену ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя (п.1); ввести в дію з 01.01.2021 нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, де середня (базова) вартість 1 кв. м землі станом на 01.01.2019 – 644, 05 грн.

Сферу застосування грошової оцінки земель визначає Земельний кодекс України, Закон України "Про оцінку земель", "Методика нормативної грошової оцінки земель", "Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів". Розділом 2 Технічної документації передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для, окрім іншого, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі № 646/4738/19 зробив висновок, що за відсутності витягу з нормативно грошової оцінки щодо спірної земельної ділянки, за умови наявності у матеріалах справи інших документів, які підтверджують розмір нормативно грошової оцінки, встановлений, зокрема, відповідними органами місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки, суд вправі ухвалити судове рішення у справі з урахуванням цих документів. У такому випадку рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого можна встановити та вирахувати нормативно грошову оцінку земельної ділянки, є належним доказом у справі.

Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок Дніпровської міської ради, проведено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою ТОВ «Сіріус Голд» (безпідставно збережених коштів у розмірі належної до сплати орендної плати) за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки, тобто за період з 27.06.2025 по 02.04.2026, який затверджено Протоколом № 4 Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 02.04.2026.

У рішенні Дніпровської міської ради № 12/57 від 20.05.2020 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра» у пунктах 1, 2, 3 вказано: «Затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, розроблену ДП «Діпромісто». Ввести в дію з 01.01.2021 нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, де середня (базова) вартість 1 кв.м землі станом на 01.01.2019 – 644,05 грн. Нормативна грошова оцінка земель міста Дніпра підлягає щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства».

Затверджена вказаним рішенням нормативна грошова оцінка земель м. Дніпра застосовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при укладанні договорів оренди землі та при перегляді річної орендної плати за землю в чинних договорах.

Згідно ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти місцевої ради є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади.

Аналогічні положення містяться у ст. 114 Конституції України, а саме органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Комунальне підприємство «Муніципальний землевпорядний офіс» ДМР здійснює свою діяльність згідно Статуту, який затверджений рішенням міської ради від 22.03.2023 № 68/35.

Так, пунктом 2.2.63 вказаного Статуту зазначено, що мета та предмет діяльності становить, зокрема, у проведенні розрахунків даних про нормативну грошову оцінку земель м. Дніпро, надання інформації у формі довідки про нормативну грошову оцінку 1 кв. м землі або довідки про нормативну грошову оцінку сформованої земельної ділянки, розрахованої на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпро на електронних носіях, затвердженої рішенням Дніпровської міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, електронних xml-файлів та на підставі інших даних відповідно до чинного законодавства.

За вищевказаних обставин, КП «Муніципальний землевпорядний офіс» ДМР є належним суб`єктом щодо здійснення розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі рішення Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра», а тому надані ним розрахунки є належними та допустимими доказами.

Позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду, в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою в період з 27.06.2025 по 02.04.2026 у розмірі 131781,56грн.

При цьому, відповідач зазначив, а позивач підтвердив, що відповідачем було сплачено кошти у сумі 296 573,58 грн., (що підтверджується платіжними документами про сплату земельного податку за період січень-березень 2026 року), а саме: за січень 2026 року у сумі 98 857,86 грн. (строк оплати – 02.03.2026, сплачено – 25.02.2026); за лютий 2026 року у сумі 98 857,86 грн. (строк оплати – 30.03.2026, сплачено – 24.03.2026); за березень 2026 року у сумі 98 857,86 грн. (строк оплати – 30.04.2026, сплачено – 22.04.2026).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмету спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №905/1584/15, від 06.03.2019 у справі №914/130/16.

Суд звертає увагу, що кошти у розмірі 296 573,58 грн. були сплачені відповідачем 25.02.2026; 24.03.2026 та 22.04.2026, що підтверджується позивачем.

При цьому, позивач звернувся з позовом до суду 04.05.2026.

Отже, предмет спору в розмірі 296 573,58 грн. був відсутній на момент звернення позивач до суду з даним позовом.

Крім того, позивач зазначає, що несплаченою залишається сума 2 437,58 грн.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Враховуючи вимоги п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, граничний строк оплати ТОВ "Сіріус Голд" за користування земельною ділянкою (кадастровий номер – відсутній) за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 56 (60), за період з 01.04.2026 по 30.04.2026 (тобто, і за 2 дні користування з 01.04.2026 та 02.04.2026, які зазначені у розрахунку Дніпровської міської ради) припадає на строк до 30.05.2026 року.

Зважаючи на викладене, обов`язок щодо оплати коштів у розмірі 2 437,58 грн. за період користування земельною ділянкою з 01.04.2026 по 02.04.2026 на момент звернення позивача до суду ще не настав, при цьому, цей строк настав під час розгляду даної справи.

Доказів оплати відповідачем коштів у розмірі 2 437,58 грн. за користування земельної ділянкою матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 2 437,58 грн.

В частині стягнення коштів у розмірі 129 343,98 слід відмовити.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 9. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що позивачем заявлено позов частково про стягнення вже сплачених відповідачем сум, а частково до настання строку оплати відповідачем коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 2 437,58 грн., суд дійшов висновку про покладення на позивача витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Голд» про стягнення безпідставно збережених коштів – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Голд» (79017, м. Львів, вул. Зелена, 44, код ЄДРПОУ 40325733) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) кошти в розмірі 2 437,58 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 21.09.2026.

Суддя Н.Г. Назаренко