Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №904/2545/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 Справа № 904/2545/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.

за позовом Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради, м.Дніпро

до Приватного підприємства "Днепрострой", м.Дніпро

про стягнення 201860,00 грн

Представники сторін в судове засідання не викликались

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради (далі-Позивач) 06.05.2026 року звернулося з позовом до Приватного підприємства "Днепрострой" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства "Днепрострой" (код ЄДРПОУ: 42032443) на користь Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 44124263) грошові кошти на загальну суму 201860 грн, щo складається з: суми в рoзмiрi 101860,00 грн (ймовірне завищення вартості індивідуальних виробів, тобто товарів, матеріалів та комплектуючих, які виготовлялися, підбиралися або адаптувалися з урахуванням специфіки кожного окремого об`єкту та були необхідними виключно для належного виконання договірних зобов`язань) зa дoгoвoрoм №1797 вiд 06.11.2025р.; суми в рoзмiрi 100 000,00 грн (oплaчене ПДВ) зa дoгoвoрoм №1797 вiд 06.11.2025р. та 3028,00 грн судового збору. Спір розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором №1797 від 06.11.2025 року.

За подання позову Позивачем сплачено судовий збір на суму 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №355 від 04.05.2026 року.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

08.05.2026 ухвалою суд позовну заяву залишив без руху для усунення недоліків.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, 12.05.2026 року ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвала суду від 12.05.2026 була направлена судом до електронного кабінету Відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (арк.с. 127), а також була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до яких є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

29.06.2026 року через підсистему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про неврахування судової практики у справі №904/2172/26 (арк.с. 146-148).

04.08.2026 року Відповідач через підсистему "Електронний суд" подав клопотання про долучення доказів (арк.с. 159-160), а саме лист Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради від 04.08.2026 №3/1-617 з додатками (арк.с. 161-176). Зокрема, в зазначеному листі Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради зазначив, що будівництво нового житла, у тому числі доступного житла та житла, що будується за державні кошти, не належить до завдань, функцій та повноважень Департаменту, а вичерпний перелік повноважень Департаменту визначено розділами 3 та 4 Положення про департамент, які не передбачають здійснення Департаментом функцій замовника будівництва, організації чи фінансування будівельно-монтажних робіт з будівництва такого житла; у період з 01 січня 2022 року по 04 серпня 2026 року Департамент не виступав замовником будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти, договори на виконання таких робіт із ПП «ДНЕПРОСТРОЙ» Департаментом не укладалися, роботи від зазначеного підприємства не приймалися, їх оплата не здійснювалася; ПП «ДНЕПРОСТРОЙ» не заподіяло Департаменту як головному розпоряднику бюджетних коштів жодної майнової шкоди, матеріальних збитків чи інших майнових втрат у зв`язку з виконанням договорів, укладених між Департаментом та ПП «ДНЕПРОСТРОЙ». Крім того, зазначений лист Департаменту містить посилання на відповідь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.07.2026 № 25514/5/04-36-04-01-10 разом із додатком на 3 аркушах, згідно з якою ПП «ДНЕПРОСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 42032443) відсутнє у переліку платників податку на додану вартість, які у період з 01 січня 2022 року по 07 липня 2026 року здійснювали операції, звільнені від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 197.15 статті 197 розділу V Податкового кодексу України, що спростовує застосування до спірних правовідносин відповідної податкової пільги.

14.09.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника Позивача надійшло клопотання про неврахування ч.4 ст. 236 ГПК України та ч.6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у цій справі (арк.с. 181-183).

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

3. Позиції інших учасників справи

14.05.2026 року через підсистему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк.с. 129-132), в якому Відповідач посилається на таке:

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що спірні кошти отримані ним на підставі чинного договору на виконання робіт з капітального ремонту з утеплення фасаду житлової будівлі, який містить тверду договірну ціну. Відповідач вказує, що роботи за договором виконані ним у повному обсязі та належної якості, прийняті Позивачем без зауважень та оплачені у повному обсязі;

Відповідач вважає безпідставними доводи Позивача щодо завищення вартості виконаних робіт, оскільки Позивачем не надано належних та допустимих доказів такого завищення, а наведене ним визначення вартості матеріалів та робіт ґрунтується на приблизному аналізі цін, розміщених в мережі Інтернет. При цьому, на думку Відповідача, встановлена договором тверда ціна не може бути змінена в односторонньому порядку після повного виконання договору;

також Відповідач заперечує проти застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, оскільки отримання ним коштів мало договірну правову підставу. Відповідач зазначає, що обов`язок надання документів щодо взаємовідносин із третіми особами умовами договору на нього не покладався, а ненадання таких документів саме по собі не свідчить про безпідставність отримання коштів;

щодо вимоги про стягнення 100 000,00 грн як надмірно сплаченого податку на додану вартість Відповідач зазначає про відсутність підстав для застосування податкової пільги, посилаючись, зокрема, на відповідь контролюючого органу та судові рішення у справах з аналогічними правовідносинами;

крім того, Відповідач посилається на обставини, встановлені судовими рішеннями у справах №904/2727/25, №904/1923/25 та №904/6243/25, які, на його думку, мають преюдиційне значення відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України. Відповідач також посилається на правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень законодавства, які регулюють спірні правовідносини;

також Відповідач зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження за умови забезпечення можливості подання всіх необхідних заперечень та доказів.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

06.11.2025 року між Департаментом з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради та Приватним підприємством "ДНЕПРОСТРОЙ" укладено Договір № 1797, предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту з утеплення фасаду житлової будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 102.

Зазначений договір укладено за результатами проведення процедури публічної закупівлі та оприлюднено в електронній системі закупівель Prozorro. Додатком до договору "Договірна ціна" визначено вид договірної ціни - тверда.

За умовами договору загальна вартість робіт визначена сторонами у фіксованому розмірі. Доказів внесення сторонами змін до погодженої договірної ціни судом не встановлено.

Відповідач належним чином виконав всі роботи за Договором №1797. За результатами виконання робіт Позивач здійснив їх оплату у повному обсязі.

Згідно з наявними у матеріалах справи платіжними документами за договором № 1797 від 06.11.2025 Позивачем здійснено дві оплати: 11 535 569,16 грн та 1 336 433,34 грн, загалом на суму 12 872 002,50 грн (арк.с. 35-36).

У платіжних документах зазначено призначення платежів, пов`язане з виконанням заходів з енергозбереження - капітального ремонту з утеплення фасаду житлової будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 102, із посиланням на договір № 1797 від 06.11.2025 та відповідні акти виконаних робіт.

Факт виконання робіт та відсутність зауважень щодо їх обсягу, якості та результатів також підтверджується листом Приватного підприємства "ФЕНІКС" від 10.12.2025 №1 (арк.с. 21), яким зазначене підприємство, що здійснювало технічний нагляд за виконанням робіт, підтвердило виконання робіт у повному обсязі, належної якості та відповідно до умов договору і вимог будівельних норм.

Позивач не заявляв Відповідачу претензій щодо якості та обсягу виконаних послуг і робіт.

02.04.2026 Позивачем направлено Відповідачу вимогу №3/1-196 про надання всіх документів та укладення додаткових угод, в межах реалізації принципу ефективного і раціонального використання бюджетних коштів та ініцювання переговорної процедури, щодо зниження вартості укладених договорів.

Як зазначає Позивач у позові, Відповідачем не було надано абсолютно всіх оригіналів документів, зокрема: первинних бухгалтерських документів, у тому числі укладених між Відповідачем та його контрагентами; абсолютно всіх оригіналів документів, що містять відомості щодо витрат на заробітну плату, суми ЄСВ, сплату податків, адміністративні та загальногосподарські витрати; абсолютно всіх відомостей щодо кількості та вартості придбаних індивідуальних виробів, тобто товарів, матеріалів та комплектуючих, які виготовлялися, підбиралися або адаптувалися з урахуванням специфіки кожного окремого об`єкта та були необхідними виключно для належного виконання договірних зобов`язань; абсолютно всіх постачальників (із зазначенням контактних даних їх представників); абсолютно всієї інформації про розмір торговельної націнки, обсяги закупівлі та постачання продукції або індивідуальних виробів.

Позивач, посилаючись на результати проведеного ним аналізу вартості матеріалів та індивідуальних виробів, вважає, що вартість виконаних за договором робіт була завищена, у зв`язку з чим заявив до стягнення 101 860,00 грн як частину коштів, які, на його думку, були отримані Відповідачем без достатньої правової підстави.

При цьому з поданих Позивачем матеріалів вбачається, що розмір зазначеної суми визначений ним розрахунковим шляхом із застосуванням показника 0,95 відсотка від вартості оплачених за договором робіт без урахування ПДВ. В обґрунтування такого розрахунку Позивач посилається на проведений ним аналіз цін на аналогічні матеріали та індивідуальні вироби у відкритих джерелах.

Крім того, Позивач заявив до стягнення 100 000,00 грн, які визначив як надмірно сплачену суму податку на додану вартість, посилаючись на можливість застосування до спірних операцій положень пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.02.2026 № 3265/5/04-36-04-01-10, ПП "ДНЕПРОСТРОЙ» у період з 01.01.2022 по 26.01.2026 не мало операцій, звільнених від оподаткування відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України (зв.арк.с. 52).

Також Позивач посилається на судові рішення у справах № 904/2727/25, № 904/1923/25, № 904/6243/25, № 904/4761/25, № 904/1406/25 та № 904/1456/25, у яких розглядалися спори, пов`язані з виконанням робіт з утеплення фасадів житлових будинків та питанням застосування податкової пільги, передбаченої пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зокрема, у зазначених справах судами досліджувалися обставини щодо характеру виконаних робіт, їх належності до робіт з утеплення фасадів житлових будинків, а також наявності підстав для застосування передбаченої пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України пільги з податку на додану вартість.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Предметом позову є вимоги Позивача про стягнення 201 860,00 грн, з яких 101 860,00 грн заявлено як кошти, що, на думку Позивача, були надмірно сплачені у зв`язку із завищенням вартості використаних матеріалів та інших витрат, а 100 000,00 грн - як сума надмірно сплаченого ПДВ.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За змістом ч.1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 844 ЦК України, якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Судом встановлено, що сторони уклали Договір №1797 від 06.11.2025 (арк.с. 22-34), яким визначено предмет договору, обсяг робіт та їх вартість. Додатком до договору "Договірна ціна" визначено вид договірної ціни - тверда.

Тож, при укладенні договору сторони погодили істотні умови правочину, у тому числі вартість робіт, та взяли на себе відповідні договірні зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується, що Відповідач виконав передбачені договором роботи, Позивач їх прийняв без зауважень щодо обсягу, якості та результатів виконання, а також здійснив повну оплату погодженої сторонами вартості робіт.

Таким чином, грошові кошти у розмірі, сплаченому Позивачем за договором, були отримані Відповідачем на належній правовій підставі - на виконання чинного договору та як оплата фактично виконаних і прийнятих Позивачем робіт.

Щодо позовних вимог про стягнення 101 860,00 грн.

Позивач обґрунтовує зазначену вимогу тим, що Відповідач, на його думку, міг придбати використані при виконанні договору матеріали та індивідуальні вироби за нижчою вартістю, у зв`язку з чим вважає частину сплачених коштів надмірно отриманою.

Разом із тим сам по собі факт можливості придбання товарів, матеріалів чи комплектуючих за іншою ціною не свідчить про відсутність правової підстави для отримання Відповідачем коштів за договором та не змінює погодженої сторонами договірної ціни.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що застосування положень статті 1212 ЦК України можливе за умови встановлення факту набуття або збереження майна за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави.

У даному випадку така правова підстава існувала - укладений між сторонами договір № 1797 від 06.11.2025, який є чинним, сторонами виконаний, а його умови щодо вартості робіт не змінювалися.

Позивачем не доведено в установленому законом порядку недійсності договору, його розірвання, зміни погодженої сторонами ціни або припинення правової підстави, на якій Відповідач отримав спірні кошти.

При цьому доводи Позивача фактично зводяться до незгоди з економічною доцільністю витрат Відповідача та припущення про можливість виконання робіт з меншими витратами.

Однак економічна доцільність використання Відповідачем власних господарських ресурсів, вибір постачальників, рівень оплати праці, розмір адміністративних витрат, вартість придбання матеріалів та інші складові господарської діяльності Відповідача самі по собі не є підставою для зміни погодженої сторонами ціни після виконання договору, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що погоджена сторонами ціна договору була визначена з порушенням вимог законодавства, що фактична вартість виконаних робіт не відповідає вартості, погодженій сторонами, або що Відповідач отримав кошти понад суму, передбачену договором.

Посилання Позивача на результати власного приблизного моделювання вартості матеріалів та інформацію з відкритих джерел не підтверджують факту безпідставного набуття Відповідачем спірних коштів. Різниця між ціною, за якою Відповідач придбав чи використав відповідні матеріали, та цінами, які Позивач вважає середньоринковими, сама по собі не є доказом завищення договірної ціни.

Суд також враховує, що Позивач прийняв виконані роботи без зауважень щодо їх якості, обсягу та вартості та здійснив їх повну оплату.

Отже, отримання Відповідачем коштів у спірній частині мало договірну правову підставу, а передбачені статтею 1212 ЦК України умови для їх повернення відсутні.

За таких обставин вимога про стягнення з Відповідача 101860,00 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про стягнення 100 000,00 грн податку на додану вартість.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення 100 000,00 грн, Позивач посилається на те, що Відповідач, на його думку, мав можливість застосувати пільгу зі сплати податку на додану вартість, передбачену пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

Водночас відповідно до пункту 194.1 статті 194 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Судом встановлено, що відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.02.2026 № 3265/5/04-36-04-01-10 ПП "ДНЕПРОСТРОЙ у період з 01.01.2022 по 26.01.2026 не мало операцій, звільнених від оподаткування відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено наявності у Відповідача передбачених законом підстав для застосування до спірних операцій звільнення від оподаткування ПДВ.

Застосування податкової пільги є питанням, яке регулюється нормами податкового законодавства та залежить від наявності визначених законом умов. Саме припущення про можливість застосування пільги не створює правової підстави для перерахунку ціни вже виконаного та оплаченого договору.

Крім того, зобов`язання зі сплати податку на додану вартість виникають у платника податку відповідно до вимог податкового законодавства. Позивачем не доведено, що Відповідач безпідставно включив до договірної ціни суму ПДВ або що відповідна сума була сплачена Позивачем за відсутності передбачених законом податкових підстав.

Крім того, за правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.08.2026 у справі №911/1553/25, оскільки набувачем спірного майна - грошових коштів у вигляді ПДВ є саме Держава України, відсутні підстави стверджувати про порушення в цьому випадку інтересів держави внаслідок вибуття з її володіння спірної суми ПДВ. Отже, відсутні правові та фактичні підстави для висновку про те, що сума ПДВ у розмірі 100 000,00 грн є коштами, набутими Відповідачем без достатньої правової підстави.

6. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Позивача, а тому в позові повністю відмовляє.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Позов Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, будинок 75, код ЄДРПОУ 44124263) до Приватного підприємства "Днепрострой" (49000, м.Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 110, кв. 83, код ЄДРПОУ 42032443) залишити без задоволення.

Понесені Департаментом з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради судові витрати покласти повністю на Позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 21.09.2026

Суддя Н.Б. Кеся