Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №904/3332/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3332/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.

та представників:

від позивача: Добровольський А.Т. - адвокат;

від відповідача: Постоєнко М.М. - адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець Дніпропетровської області

про стягнення 8 333 333,34 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 8333333,34 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №2203530 від 21.11.2022 про надання поворотної фінансової допомоги.

25.06.2026 представник відповідача адвокат Постоєнко М.М. через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що додатковою угодою №1/2302567 від 12.04.2023 сторони погодили нову редакцію пункту 4.4 договору та встановили, що повернення поворотної фінансової допомоги здійснюється АТ "Марганецький ГЗК" протягом 90 календарних днів з дати припинення (скасування) воєнного стану на території України, який на сьогодні триває з урахуванням останнього Указу Президента України від 27.04.2026 року №342/2026 (затверджений Законом України від 28.04.2026 року № 4857-IX).

Зазначені обставини, які є загальновідомими і настання (припинення, скасування чи продовження) яких не залежить від волі сторін, на думку відповідача, свідчать про те, що обов`язок АТ "Марганецький ГЗК" щодо повернення поворотної фінансової допомоги за договором № 2203530 від 21.11.2022 не настав, а тому позовні вимоги позивача є передчасними та неправомірними.

15.07.2026 та 22.07.2026 представник позивача адвокат Добровольський А.Т. через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав додаткові пояснення по суті спору, в яких указав на те, що укладення додаткової угоди № 1/2302567 від 12.04.2023 відбувалося з урахуванням тимчасового характеру воєнного стану й очікування сторін на його припинення в розумні строки, що мало забезпечити визначеність строку виконання грошових зобов`язань. При цьому багаторазове продовження воєнного стану фактично призвело до невизначеності строку виконання грошових зобов`язань відповідача та відстрочення оплати, що створює для позивача надмірний тягар і спричиняє істотні негативні наслідки, зокрема відсутність обігових коштів, інфляційні втрати та неможливість належного планування господарської діяльності.

Позивач зазначає також про те, що відповідно до правових висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) при визначенні строку виконання зобов`язань за договором, викладених у постанові від 04.04.2023 у справі № 916/1349/21, зазначену норму необхідно застосовувати (тлумачити) у взаємозв`язку із загальними положеннями частини другої статті 251 та частини другої статті 252 ЦК України, відповідно до яких терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, що має юридичне значення. При цьому термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати; якщо виконання зобов`язання пов`язується з подією, настання якої має лише ймовірний характер, така умова не визначає строк виконання зобов`язання, а є умовою в розумінні цивільного законодавства. У такому випадку строк виконання зобов`язання вважається не встановленим.

Звертає увагу суду позивач й на позицію Верховного Суду, викладену у постанові Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 754/4475/19, стосовно тлумачення кінцевого терміну виконання зобов`язання при застосуванні статті 530 ЦК України у правовідносинах з повернення позики.

Ухвалою суду від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 09.07.2026.

Ухвалою суду від 09.07.2026 за клопотанням представника відповідача адвоката Постоєнка М.М. підготовче засідання відкладено на 23.07.2026.

Ухвалою від 23.07.2026 господарським судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.09.2026.

За наслідком судового засідання 08.09.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (далі - сторона-1, позивач) та Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - сторона-2, відповідач) укладено договір № 2203530 від 21.11.2022 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - договір; а.с. 10).

Відповідно до пункту 1.1 договору сторона-1 надає стороні-2 поворотну фінансову допомогу, а сторона-2 зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений цим договором термін.

За договором не передбачається нарахування та сплата відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування коштами, що надаються за цим договором. Фінансова допомога є поворотною (п. 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору розмір поворотної фінансової допомоги становить 100000000,00 грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що сторона-1 передає поворотну фінансову допомогу стороні-2 не пізніше 01.03.2023.

Поворотна фінансова допомога передається в безготівковій формі платіжними дорученнями шляхом перерахування відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок Акціонерному товариству "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (ЄДРПОУ: 00190911) № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Банк Кредит Дніпро" МФО банку: 305749 (п. 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.3 договору поворотна фінансова допомога вважається переданою в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони-2.

Пунктом 4.4 договору передбачено строк повернення поворотної фінансової допомоги - до 31.12.2023.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023, а в частині виконання зобов`язань та здійснення розрахунків - до повного виконання (п. 6.1).

Згідно з пунктом 6.3 зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, які оформлюються додатковими угодами до цього договору, що є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами.

21.11.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 2501877, якою пункти 4.4 та 6.1 договору викладені в наступній редакції:

"4.4. Строк повернення поворотної фінансової допомоги до 20.11.2023".

"6.1. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 20.11.2023, а в частині виконання зобов`язань та здійснення розрахунків - до повного виконання".

12.04.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 1/2302567, якою пункти ти 4.4 та 6.1 договору викладені в наступній редакції:

"4.4. Повернення поворотної фінансової допомоги здійснюється стороною 2 протягом 90 календарних днів з дати припинення (скасування) воєнного стану на території України, але не раніше 31.12.2023".

"6.1. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та вважається дійсним до 31.12.2023 за умови, якщо до цієї дати всі зобов`язання будуть виконані. У разі якщо до 31.12.2023 не будуть виконані всі зобов`язання, то строк дії цього договору автоматично продовжується і триватиме протягом 90 календарних днів після припинення (скасування) воєнного стану на території України, до повного виконання всіх зобов`язань сторонами".

На виконання зобов?язань за договором позивач у період з листопада 2022 року по лютий 2023 року перерахував відповідачу 100 000 000,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями від 21.11.2022 № 267220 на суму 2 100 000,00 грн, № 267227 на суму 16 200 000,00 грн, від 25.11.2022 № 267270 на суму 100 000,00 грн, від 28.11.2022 № 267286 на суму 2 400 000,00 грн, від 30.11.2022 № 267349 на суму 5 025 286,79 грн, від 02.12.2022 № 267395 на суму 500 000,00 грн, від 07.12.2022 № 267476 на суму 20 840 956,66 грн, від 08.12.2022 № 267499 на суму 100 000,00 грн, від 09.12.2022 № 267523 на суму 4 600 000,00 грн, від 14.12.2022 № 267619 на суму 3 400 000,00 грн, від 15.12.2022 № 267634 на суму 600 000,00 грн, від 16.12.2022 № 267671 на суму 1 700 000,00 грн, від 19.12.2022 № 267694 на суму 1 700 000,00 грн, від 20.12.2022 № 267747 на суму 400 000,00 грн, від 21.12.2022 № 267811 на суму 2 100 000,00 грн, від 22.12.2022 № 267859 на суму 9 300 000,00 грн, від 23.12.2022 № 267893 на суму 500 000,00 грн, від 26.12.2022 № 267939 на суму 4 200 000,00 грн, від 27.12.2022 № 267982 на суму 2 000 000,00 грн, від 28.12.2022 № 268002 на суму 2 600 000,00 грн, від 24.01.2023 № 268482 на суму 3000000,00 грн, від 25.01.2023 № 268531 на суму 2 800 000,00 грн, від 27.01.2023 № 268615 на суму 1 620 000,00 грн, від 30.01.2023 № 268632 на суму 2 100 000,00 грн, від 30.01.2023 № 268642 на суму 4 500 000,00 грн, від 31.01.2023 № 268657 на суму 1 000 000,00 грн, від 02.02.2023 №268730 на суму 1 000 000,00 грн, від 08.02.2023 № 268859 на суму 3 613 756,55 грн, які містять посилання на призначення платежу: "поворотна фінансова допомоги згідно Дог. 2203530 від 21.11.22р. Без НДС" (а.с. 13 - 40).

У період з березня по травень 2025 року відповідач повернув позивачу грошові кошти в загальній сумі 4 175 000,00 грн на підставі платіжних інструкцій № 60702 від 31.03.2025 на суму 600 000,00 грн, № 2832 від 03.04.2025 на суму 60 000,00 грн, № 539 від 07.04.2025 на суму 750000,00 грн, № 183 від 10.04.2025 на суму 50 000,00 грн, № 450 від 14.04.2025 на суму 150 000,00 грн, № 670 від 17.04.2025 на суму 165 000,00 грн, № 100 від 22.04.2025 на суму 150 000,00 грн, № 575 від 24.04.2025 на суму 100 000,00 грн, № 592 від 30.04.2025 на суму 300 000,00 грн, №670 від 07.05.2025 на суму 500 000,00 грн, № 600 від 12.05.2025 на суму 350 000,00 грн, № 913 від 29.05.2025 на суму 1 000 000,00 грн з призначенням платежу: "повернення поворотної фінансвової допомоги зг.дог.2203530 від 21.11.22р. Без ПДВ" (а.с. 41 - 52).

23.10.2025 позивач направив відповідачу лист № 2025.10.20/9-4016/6601 з пропозицією укласти додаткову угоду про внесення змін до договору та встановлення строку повернення поворотної фінансової допомоги (а.с. 58).

Відповідач у листі № 1729/1 від 04.11.2025 повідомив позивача про те, що фінансовий стан його підприємства не дозволяє здійснити повернення фінансової допомоги у запропоновані строки (а.с. 60).

З метою досудового врегулювання спору АТ "Нікопольський завод феросплавів" направило на електронну адресу (mgzk.info@gmail.com) та на юридичну адресу (53407, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, буд. 62) відповідача претензію № 2025.12.22/18-4016 про повернення поворотної фінансової допомоги за договором № 2203530 від 21.11.2022 у сумі 95825000,00 грн. Претензія отримана АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" 30.12.2025 (а.с. 61 - 64).

У відповіді на претензію (лист № 116/1 від 26.01.2026) АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" повідомило позивача про те, що його вимоги про повернення поворотної фінансової допомоги за договором є необґрунтованими та безпідставними, оскільки строк виконання зобов`язання не настав (а.с. 65).

На думку позивача умови пункту 4.4 договору в редакції додаткової угоди № 1/2302567 від 12.04.2023 щодо повернення поворотної фінансової допомоги протягом 90 календарних днів з дати припинення (скасування) воєнного стану на території України, але не раніше 31.12.2023, не містять посилання на подію, неминучість якої є безумовною, у зв`язку з чим такі умови не встановлюють строк або термін виконання відповідачем зобов`язання з повернення фінансової допомоги.

Позивач вважає, що відмова відповідача у поверненні поворотної фінансової допомоги є безпідставною, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з виконанням сторонами своїх зобов`язань за договором № 2203530 від 21.11.2022 про надання поворотної фінансової допомоги.

Згідно з частинами першою та другою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, що передбачають передачу підприємству у користування на певний строк суми грошових коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плату за користування такими грошовими коштами.

Операції з позики грошових коштів оформлюються згідно з вимогами статті 1046 "Договір позики" глави 71 ЦК України. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. З моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, договір позики вважається укладеним.

Частиною другою статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Договірні відносини, що виникли між сторонами, за своєю правовою природою є характерними для договору позики, а тому під час вирішення спору необхідно керуватися відповідними положеннями ЦК України.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявні у справі докази свідчать про те, що позивач надав відповідачеві поворотну фінансову допомогу в загальній сумі 100 000 000,00 грн, яка повернута відповідачем частково в сумі 4175000,00 грн.

Аналізуючи пункт 4.4 договору (в редакції додаткової угоди № 1/2302567 від 12.04.2023) щодо строку/терміну повернення поворотної фінансової допомоги, суд враховує таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 27.04.2026 № 342/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджений Законом № 4857-IX від 28.04.2026, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04.05.2026 року строком на 90 діб. Отже, і на момент звернення до суду діє режим воєнного стану.

Багаторазове продовження воєнного стану в Україні фактично призвело до невизначеності строків виконання грошових зобов`язань відповідача та відстрочення повернення фінансової допомоги на невизначений час.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 530 ЦК України при визначенні строку виконання зобов`язань за договором, викладених у постанові від 04.04.2023 у справі № 916/1349/21, зазначену норму необхідно застосовувати (тлумачити) у взаємозв`язку із загальними положеннями частини другої статті 251 та частини другої статті 252 ЦК України, відповідно до яких терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, що має юридичне значення. При цьому термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Верховний Суд також зазначив, що при визначенні строку (терміну) виконання зобов`язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України щодо порядку визначення та обчислення строків (термінів), зокрема щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови правочину, вчиненого сторонами, на підставі якого виникло відповідне зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України у взаємозв`язку з частиною другою статті 251 та частиною другою статті 252 цього Кодексу у разі визначення терміну виконання зобов`язання шляхом вказівки на майбутню подію такою подією може бути визнана виключно подія, неминучість настання якої є безумовною. Якщо ж юридичні наслідки пов`язані з подією, настання якої має певний ступінь імовірності, у такому випадку йдеться не про часову категорію у вигляді терміну, а про умову.

За лексичним значенням словосполучення "неминуче має настати" означає таке, що обов`язково та безумовно має відбутися.

Відтак для перевірки правильності застосування норм статті 530 та статті 607 ЦК України суд, з урахуванням доводів сторін, має з`ясувати: по-перше, чи є визначені сторонами обставини подією, яка неминуче має настати; по-друге, які правові наслідки погодження такої умови у договорі; по-третє, чи є зобов`язання припиненим унаслідок неможливості його виконання.

Застосування положень частини першої статті 530 ЦК України до встановлених обставин справи дає підстави для висновку, що у разі, коли виконання зобов`язання обумовлено реалізацією права однієї зі сторін або вчиненням іншою стороною певних дій, які не є подією, що неминуче має настати, строк виконання такого зобов`язання вважається не встановленим.

Пункт 4.4 договору № 2203530 від 21.11.2022 про надання поворотної фінансової допомоги (в редакції додаткової угоди № 1/2302567 від 12.04.2023) містить умову про відстрочку платежу (повернення поворотної фінансової допомоги) на невизначений строк, залежний виключно від припинення (скасування) воєнного стану на території України, без встановлення альтернативних механізмів або граничних термінів виконання. Така умова є односторонньою та несправедливою, оскільки надає необґрунтовану перевагу відповідачеві, дозволяючи йому відкладати повернення поворотної фінансової допомоги на невизначений період, залежний від зовнішнього фактору, що перебуває поза межами контролю сторін, та позбавляє позивача права на своєчасне та передбачуване отримання платежу, перетворюючи грошове зобов`язання на потенційно безстрокове.

Це безумовно порушує принципи добросовісності, розумності та справедливості, закріплені в статті 3 ЦК України, які є фундаментальними для цивільних правовідносин і вимагають балансу інтересів сторін, а також заборони зловживання правами.

Умова про відстрочення платежу до моменту припинення (скасування) воєнного стану фактично вводить невизначеність щодо строків виконання відповідачем свого основного обов`язку - повернення фінансової допомоги. Така умова робить виконання грошового зобов`язання залежним від зовнішніх, непередбачуваних подій, що не залежать від волі сторін, та не містить жодних гарантій для позивача щодо отримання коштів у розумний строк.

З урахуванням наведеного умова пункту 4.4 договору в редакції додаткової угоди №1/2302567 від 12.04.2023 не містить належним чином визначеного строку виконання грошового зобов`язання відповідача, а відтак строк повернення поворотної фінансової допомоги є таким, що не встановлений у розумінні статті 530 ЦК України.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (абз. 2 ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Зважаючи на те, що вимога про повернення поворотної фінансової допомоги за договором у сумі 95 825 000,00 грн отримана АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" 30.12.2025, строк виконання зобов`язання є таким, що настав.

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями статей 76, 77 цього Кодексу визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів повернення позивачу поворотної фінансової допомоги в сумі 95 825 000,00 грн відповідач суду не надав.

При цьому позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8 333 333,34 грн, що менше від наявної у відповідача заборгованості, однак узгоджуються з правами позивача з урахуванням частини другої статті 14 ГПК України, згідно з якою учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини другої статті 237 цього Кодексу при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8333333,34 грн є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір у сумі 100 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 8333333,34 грн - задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00190911; місцезнаходження: 53400, Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Єдності, будинок 62) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (ідентифікаційний код 00186520; місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Електрометалургів, будинок 310) заборгованість у сумі 8333333,34 грн, судовий збір у сумі 100 000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.09.2026.

Суддя І.І. Колісник