Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №904/1293/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/1293/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі

головуючого судді: Віннікова С.В. (доповідач)

суддів: Андрейчука Л.В., Висоцького А.М.

секретаря судового засідання: Мошинець Ю.О.

від позивача: представник не з`явився;

від відповідача: представник не з`явився;

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 (суддя Новікова Р.Г., повний текст якого підписаний 19.06.2026) у справі № 904/1293/26,

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА"

про стягнення пені у розмірі 338 212,62 грн, 7% штрафу у розмірі 209 512,24 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" з позовом про стягнення пені у розмірі 338212грн62коп, 7% штрафу у розмірі 209512грн24коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов`язання зі своєчасного виконання робіт на підставі договору від 21.03.2025 №125/4Д.

Позивач послався на календарний графік виконання робіт (додаток 4) та вказав, що строк виконання робіт встановлений до 16.06.2025 включно.

Позивач зазначив, що вартість робіт за договором в редакції додаткової угоди від 06.05.2025 №1 дорівнювала 2993032грн (з ПДВ) та в редакції додаткової угоди від 10.10.2025 №2 дорівнювала 2940433грн01коп. (з ПДВ).

Позивач послався на акт готовності об`єкту до експлуатації від 17.10.2025 та вказав, що будівельні роботи по об`єкту виконані в повному обсязі та закінчені 08.10.2025, фактична вартість основних фондів (виконаних робіт) становила 2940433грн01коп.

Позивач вказав про порушення підрядником строків завершення будівельних робіт, відповідно до вимоги п.3.1 договору від 21.03.2025 №125/4Д станом на 16.06.2025 будівельні роботи по об`єкту не були завершені.

На підставі пункту 13.5 договору від 21.03.2025 №125/4Д позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за порушення строків завершення будівництва у розмірі 338212грн62коп. за період 17.06.2025-07.10.2025 та 7% штраф за прострочення завершення будівництва понад тридцять днів у розмірі 209512грн24коп.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 у справі №904/1293/26 позов задоволено частково. Зменшено розмір пені на 50% з 338 212,62 грн до 169 106,31грн, розмір 7% штрафу на 50% з 209 512,24грн до 104 756,12 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на користь Військової частини НОМЕР_1 пеню у розмірі 169 106,31 грн, 7% штрафу у розмірі 104 756,12 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 572,70 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" та узагальнення її доводів

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 по справі №904/1293/26 в частині встановлення підстав для застосування відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені і штрафних санкцій), та винести нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ "СТРОЙ ЮА" в повному обсязі.

У випадку, якщо суд апеляційної інстанції не погодиться із аргументами апеляційної скарги ТОВ "Строй ЮА" щодо неврахування судом першої інстанції обставин відсутності вини товариства, та не застосує норми щодо наявності підстав для повного звільнення від відповідальності у вигляді неустойки (пені й штрафу) як за умовами договору, так і у відповідності до діючих норм матеріального права, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 у справі № 904/1293/26 змінити та зменшити розмір неустойки (пені й штрафу), що підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЮА" на користь Військової частини НОМЕР_1 за договором підряду на будівництва фортифікаційних споруд №125/4Д від 21.03.2025 до 5 477,24 грн, що становить 1% від загального розміру заявленої позивачем до стягнення неустойки.

Скаржник в апеляційні скарзі звертає увагу, що позивач звернувся з 44 ідентичними позовами на загальну суму понад 35 млн грн, штучно роздрібнивши єдиний 11-кілометровий комплекс фортифікацій на 53 окремі договори, зокрема спірний договір № 125/4Д від 21.03.2025. З огляду на укладення договору в запропонованій замовником редакції, відповідач наполягає на застосуванні правила contra proferentem щодо тлумачення спірних умов на користь підрядника.

Крім того, скаржник наголошує на невиконанні позивачем зустрічних обов`язків та ненаданні сприяння за договором (ст. 850 ЦК України). Замовник всупереч п. 4.2.1, 8.1 договору та постанові КМУ № 1415 від 29.12.2023 не забезпечив погодження розробленої підрядником проєктної документації з уповноваженим військовим командуванням у зоні його відповідальності (обмежившись внутрішнім наказом командира частини № 188 від 14.04.2025), а також не надав безпечного фронту робіт для початку будівництва (ІІ етапу), що зумовило стан прострочення кредитора за ч. 4 ст. 612, ст. 613 ЦК України та виключає відповідальність боржника.

Акт приймання-передачі об`єкта від 22.03.2025, складений наступного дня після підписання договору поза межами будівельного майданчика, за твердженням скаржника, фіксував лише надання вихідних даних для проєктування (І етапу), а не підготовленого будівельного майданчика, про що підрядник додатково звертався листом № 121 від 06.06.2025.

Відповідач підкреслює відсутність своєї вини (п. 13.2, 13.13 договору, ст. 614 ЦК України) та дію обставин непереборної сили, підтверджених висновком Рівненської ТПП від 07.10.2025 № 56.01/406 про істотну зміну обставин: наближення лінії фронту менш ніж на 10-15 км, удари FPV-дронів і відсутність прикриття РЕБ. На виконання ст. 3 Конституції України, п. 4.6 ДБН А.3.1-5-2016 та внутрішніх безпекових наказів роботи зупинялися через повітряні тривоги (загалом 238 тривог тривалістю понад 881 год., що з урахуванням часу на відновлення процесів склало втрату понад 50 робочих днів), а також через опади (лист Укргідрометцентру від 09.07.2025 № 99 021-3004/99 12). Попри це, підрядник здав роботи І етапу за актом № 1ПКД від 10.04.2025 на 59 760 грн та завершив будівельні роботи ІІ етапу 07.06.2025 на 1 132 402,67 грн згідно з довідкою та актом № 1.

Також апелянт зазначає про невідповідність рішення вимогам щодо зменшення неустойки: позивач не зазнав і не довів реальних збитків, тоді як неустойка не повинна мати каральний характер чи бути джерелом надмірного збагачення або ризиком банкрутства. З огляду на правові висновки Верховного Суду (зокрема у справах № 902/417/18, № 911/2269/22) та положення ст. 551 ЦК України, зменшення розміру пені та штрафу лише на 50% є недостатнім, а наявні обставини вимагають застосування дискреції суду для зниження заявлених санкцій на 99%.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Віннікова С.В. (доповідач), судді Андрейчук Л.В., Висоцький А.М.

Ухвалою від 01.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 по справі № 904/1293/26 залишено без руху, надано апелянту 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме сплатити судовий збір у сумі 4 929,52 грн грн на відповідні реквізити суду апеляційної інстанції, докази чого надати суду.

Через підсистему "Електронний суд" 08.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" надійшла заява про усунення недоліків з долученням відповідних доказів.

Ухвалою від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 у справі № 904/1293/26. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.09.2026.

У зв`язку з відпусткою судді - члена колегії Андрейчука Л.В. судове засідання 09.09.2026 о 15:50 год. не відбулось.

Ухвалою від 27.08.2026 відкладено розгляд справи №904/1293/26 та призначено судове засідання на 16.09.2026.

Через відділ документального забезпечення суду 16.09.2026 від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи без участі представників позивача та відповідача.

У судове засідання 16.09.2026 позивач та відповідач не з`явились, про дату та час були повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 16.09.2026 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановлені судом обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (далі - підрядник) укладений договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 21.03.2025 №125/4Д (далі - договір від 21.03.2025).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4 договору від 21.03.2025 в порядку, строки та на умовах, визначених договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об`єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №198" (далі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах договору роботи та сплатити їх вартість. Код ДК 021:2015:45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи.

Роботи виконуються за етапами:

І етап - Проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проектної документації стадії "Робочий проект" (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною договору;

ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).

Згідно з пунктами 2.1, 2.3 договору від 21.03.2025 вартість робіт за договором визначена за договірної ціною (додаток №1) і дорівнює 2994214грн, в тому числі ПДВ 499035грн67коп. та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.

Договірна ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Пунктами 3.1-3.5 договору від 21.03.2025 передбачено, що строки виконання робіт за договором визначені Календарним графіком виконання робіт (додаток 4) та встановлюються до 16.06.2025 включно.

Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 календарних днів після підписання договору підряду.

Строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі виникнення обставин непереборної сили (які засвідчуються відповідно до розділу 14 договору).

Після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про ще замовника. Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акту готовності об`єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом з представниками підрядника.

Підрядник передає замовнику (згідно з накладною):

по І етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування) у паперовому вигляді у двох примірниках та один примірник на електронному носії (повний комплект у форматі Portable Document Format (.pdf);

Проектну документацію стадії "Робочий проект" у паперовому вигляді у чотирьох примірниках та одному примірнику на електронному носії.

Позитивний експертний звіт.

Замовник протягом 10 календарних днів з дня отримання документації (за накладною) та акту виконаних робіт зобов`язаний прийняти роботи шляхом підписання акту виконаних робіт та направити його виконавцю. У разі відмови від підписання акту виконаних робіт замовник у цей самий строк зобов`язаний направити підряднику вмотивовану відмову від приймання проектної документації.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 договору від 21.03.2025 замовник має право: відповідно до статей 235, 236, 237 Господарського кодексу України, у разі порушення підрядником господарських зобов`язань за договором застосувати в односторонньому порядку оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин: а) підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об`єкта протягом 10 календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника; б) підрядник більше ніж на 5 днів порушив строк виконання основних робіт, визначених у графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника; в) підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проєктно-кошторисної документації під час будівництва об`єкта та не усунув їх протягом узгоджених замовником та підрядником строку. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками замовника акта виявлених порушень, який складається разом із представниками підрядника; г) систематичне порушення підрядником умов договору.

Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, який направляється замовником на адресу підрядника.

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 договору від 21.03.2025 визначено, що замовник зобов`язаний затвердити проектну документацію, надати підряднику об`єкт (фронт робіт).

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.4 договору від 21.03.2025 замовник за актом приймання-передачі об`єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об`єкт (будівельний майданчик/ фронт робіт).

Підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання договору відповідно до Календарного графіка виконання робіт (додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва", інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт.

Підрядник щомісячно до 10 числа наступного місяця зобов`язаний інформувати замовника про, зокрема, хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо).

Відповідно до пункту 10.1 договору від 21.03.2025 приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконаних видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів, тощо, шляхом підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3.

Пунктами 11.1, 11.6 договору від 21.03.2025 встановлено, що розрахунки за виконані роботи з будівництва об`єкту проводяться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3, протягом 10 календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок замовника) та надання підрядником проміжного пакету документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду.

Після виконання підрядником робіт з будівництвом замовник приймає виконану роботу та протягом 5 робочих днів з дати отримання пакету документів, підписує акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3, якщо вони повністю відповідають об`ємам виконаних робіт на ділянці будівництва, в іншому випадку акти повертаються підряднику для усунення зауважень та коригування.

Бюджетні зобов`язання замовника за договором виникають за наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань. У разі затримки бюджетного цільового фінансування та наявності заборгованості розрахунок за виконані та прийняті роботи здійснюються протягом 5 банківських днів з дати отримання відповідного бюджетного фінансування.

Пунктами 13.1, 13.3, 13.5 договору від 21.03.2025 визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність передбачену договором та чинним законодавством України.

За порушення терміну початку виконання робіт по договору (пункт 3.1 договору) підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі, якщо підрядник не розпочав роботу протягом 30 календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово.

За порушення строків завершення будівництва по договору підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів з підрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до пунктів 13.12, 13.13 договору від 21.03.2025 закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов.

Підрядник не несе відповідальності за порушення строків виконання робіт за договором, якщо таке порушення сталося не з його вини.

Пунктами 17.1, 17.2 договору від 21.03.2025 встановлено, що строк дії договору це час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої зобов`язання відповідно до договору.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань за договором.

Згідно з пунктом 18.6 договору від 21.03.2025 договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у випадках, що передбачені умовами договору. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання, припинення договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником цінним листом з описом вкладення через засоби поштового зв`язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі.

Відповідно до розділу 19 договору від 21.03.2025 невід`ємною частиною договору є: додаток №1 - Договірна ціна; додаток №2 - Завдання на проектування; додаток №3 -Зобов`язання; додаток №4 - Календарний графік виконання робіт.

Згідно з підписаним сторонами без зауважень та заперечень актом приймання-передачі об`єкта (будівельного майданчика) від 22.03.2025 замовник передав, а підрядник прийняв майданчик для початку будівництва "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №198".

Відповідно до Календарного графіку виконання робіт по об`єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №198" (додаток №4 до договору від 21.03.2025) сторони встановили строки виконання у декадах (І декада - з 1 по 10 число місяця, ІІ декада - з 11 по 20 число місяця, ІІІ декада - з 21 до кінця місяця), з поділом кожної декади на три рівні частини (третини), які відповідають:

- перша третина першої декади - 1-3 число місяця, друга третина - 4-6 число місяця, третя третина - 7-10 число місяця;

- перша третина другої декади - 11-13 число місяця, друга третина - 14-16 число місяця, третя третина 17-20 число місяця;

- перша третина третьої декади - 21-23 число місяця, друга третина - 24-26 число місяця, третя третина - 27- останнє число місяця.

Сторони встановили, що відповідач мав:

- розпочати виконання проектні роботи (робіт І етапу) - не пізніше третьої декади (27) березня 2025 року та завершити - не пізніше першої декади (6) травня 2025 року;

розпочати виконання будівельні роботи (робіт II етапу) - не пізніше першої декади (4) травня 2025 року та завершити - не пізніше другої декади (16) червень 2025 року.

Проектна документація затверджена наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2025 №188.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1415 установлено, що на період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях проектна документація щодо будівництва фортифікаційних споруд узгоджується з військовим командуванням, у межах території відповідальності якого здійснюється таке будівництво.

Отже, правове регулювання відносин, пов`язаних із проектуванням та будівництвом фортифікаційних споруд у період дії воєнного стану, має спеціальний характер. Постанова Кабінету Міністрів України №1415 встановлює особливий порядок погодження проектної документації, який зумовлений специфікою таких об`єктів та необхідністю їх інтеграції у систему оборонного планування.

Суд виходив з того, що вимога щодо узгодження проектної документації з військовим командуванням спрямована не лише на формальне дотримання процедур у сфері будівництва, а насамперед на забезпечення відповідності відповідного об`єкта оборонним потребам у межах конкретної території відповідальності.

У цьому контексті термін "військове командування", використаний у постанові №1415, має оцінюватися з урахуванням положень спеціального законодавства у сфері оборони та правового статусу суб`єкта, який здійснює організацію відповідних робіт.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" військове командування - це, зокрема, Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Статтею 1 Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту" передбачено, що Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України та призначене, зокрема, для будівництва об`єктів і споруд загальновійськового та спеціального призначення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту" однією з основних функцій Державної спеціальної служби транспорту є організація і виконання робіт з будівництва та утримання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту" до структури Державної спеціальної служби транспорту входять, зокрема, головний орган військового управління, регіональні органи військового управління та військові частини.

Відповідно до пункту 1 Положення про військову частину НОМЕР_1 , затвердженого наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 05.11.2024 №429, Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пунктом 4 зазначеного Положення передбачено, що Військова частина НОМЕР_1 відповідно до покладених на неї завдань організовує виконання заходів з фортифікаційного обладнання, будівництва захисних споруд, позицій районів та інженерну підтримку військ (сил) у використанні елементів інфраструктури для ведення бойових дій та їх захисту.

Пунктом 7 Положення визначено, що командир військової частини підпорядковується Голові Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту та є прямим начальником особового складу військової частини.

Відповідно до пункту 9 Положення командир військової частини НОМЕР_1 має право укладати в установленому порядку від імені військової частини договори на замовлення товарів, робіт та послуг, а також здійснювати інші повноваження відповідно до законодавчих та інших нормативно-правових актів.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що командир Військової частини НОМЕР_1 у спірних правовідносинах є належним суб`єктом військового командування в розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1415, оскільки Військова частина НОМЕР_1 є регіональним органом військового управління спеціалізованого військового формування, до функцій якого належить організація і виконання робіт з будівництва фортифікаційних споруд.

Згідно з підписаним сторонами актом здачі-приймання №1ПКД від 10.04.2025 відповідач виконав, а позивач прийняв роботи 1 етапу з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №198" на загальну суму 59760грн (з ПДВ), з яких 52711грн20коп. вартість виконаних проектних робіт та 7048грн80коп. вартість експертизи проектної документації.

Платіжною інструкцією від 20.06.2025 №621 позивач перерахував відповідачу 59760грн в якості оплати за виконання проектних робіт з розробки проектно-кошторисної документації.

Додатковою угодою від 06.05.2025 №1 договору від 21.03.2025 сторони:

- внесли зміни до пункту 2.1 розділу 2 договору від 21.03.2025 та виклали у наступній редакції: вартість робіт по договору визначена за договірної ціною (додаток №1 до додаткової угоди №1 від 06.05.2025 до договору №125/4Д від 21.03.2025), складеною на підставі локальних кошторисів до неї (Додаток №5/1-5/6 до додаткової угоди №1 від 06.05.2025 до договору №125/4Д від 21.03.2025) і складає 2993032грн, в тому числі ПДВ 498838грн67коп. та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта;

- додали пункт 9.2 до розділу 9 договору від 21.03.2025 у наступній редакції: за рішенням замовника, у встановленому законодавством порядку може здійснюватися попередня оплата (аванс) з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" не більше 30% вартості будівних робіт за договором. Попередня оплата здійснюється на підставі рахунку на оплату, наданого підрядником, шляхом перерахування коштів на рахунок, відкритий виконавцем в органах Державної казначейської служби України, протягом 15 робочих днів після прийняття замовником рішення про здійснення попередньої оплати з подальшим використанням коштів виключно на цілі, визначені договором. Підрядник зобов`язаний використати отриману попередньої оплати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів після отримання попередньої оплати не пізніше 07.06.2025 та надати замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідки (накладні) про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3, первинні бухгалтерські документи;

- додали пункт 13.14 до розділу 13 договору від 21.03.2025 у наступній редакції: у разі несвоєчасного повернення залишку попередньої оплати (п.9.2 договору) підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення до дати повернення залишку авансу за рахунок замовника.

На виконання п.9.2 договору від 21.03.2025 платіжною інструкцією від 12.05.2025 №89 позивач перерахував відповідачу попередню оплату (аванс) у розмірі 763948грн10коп.

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт від 07.06.2025 №1 підрядником виконані та замовником прийняті роботи на суму 1132402грн67коп.

Платіжною інструкцією від 18.06.2025 №518 на суму 368454грн57коп. позивач перерахував відповідачу решту вартості виконаних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт від 07.06.2025 №1.

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт від 08.10.2025 №2 підрядником виконані та замовником прийняті будівельні роботи на суму 1736870грн34коп, оплачені позивачем 10.10.2025 платіжною інструкцією №2113.

Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №198" від 08.10.2025 №2ПКД підрядником виконані та замовником прийняті роботи з авторського нагляду на суму 11400грн, оплачені позивачем 10.10.2025 платіжною інструкцією №2115 у розмірі 11400грн.

У складеному представниками сторін акті від 17.10.2025 готовності об`єкта "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №198" до експлуатації вказано про те, що будівельні роботи по об`єкту виконано у строк: початок робіт - травень 2025 року; закінчення робіт - жовтень 2025 року (акт КБ-2в від 08.10.2025); вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію дорівнює 2940433грн01коп.

Додатковою угодою від 10.10.2025 №2 сторони змінили вартість робіт в бік зменшення на 52598грн99коп. та виклали п.2.1 розділу 2 договору від 21.03.2025 у наступній редакції: вартість робіт по договору визначена за договірної ціною (додаток №1 до додаткової угоди №2 від 10.10.2025 до договору №125/4Д від 21.03.2025), складеною на підставі локальних кошторисів до неї (Додаток №5/1-5/6 до додаткової угоди №2 від 10.10.2025 до договору №125/4Д від 21.03.2025) і складає 2940433грн01коп, в тому числі ПДВ 490072грн17коп. та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.

На підставі пункту 13.5 договору від 21.03.2025 позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за порушення строків завершення будівництва у розмірі 338212грн62коп. за період 17.06.2025-07.10.2025 та 7% штраф за прострочення завершення будівництва понад тридцять днів у розмірі 209512грн24коп.

Відповідно до підписаних сторонами актів відповідач виконав роботи на загальну суму 2940433грн01коп:

- по 1 етапу з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту на суму 59760грн з ПДВ (проектні роботи та експертиза проектної документації) за актом здачі-приймання №1ПКД від 10.04.2025;

- по 2 етапу: 1) будівельні роботи на суму 1132402грн67коп з ПДВ за актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 07.06.2025; 2) будівельні роботи на суму 1736870грн34коп. з ПДВ за актом приймання виконаних будівельних робіт №2 від 08.10.2025; 3) роботи з авторського нагляду на суму 11400грн з ПДВ за актом здачі-приймання виконаних робіт №2ПКД від 08.10.2025.

Пунктом 13.5 договору від 21.03.2025 визначено, що за порушення строків завершення будівництва по договору (пункт 3.1. договору) підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів з підрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі 7% вказаної вартості.

Пунктом 3.1 договору від 21.03.2025 встановлено, що строки виконання робіт за договором визначені Календарним графіком виконання робіт (додаток 4) та встановлюються до 16.06.2025 включно.

Відповідно до узгодженого сторонами Календарного графіку виконання робіт (додаток №4 до договору від 21.03.2025) строк завершення робіт за договором - не другої декади (16) червень 2025 року.

В матеріалах справи відсутні докази звернення підрядника до замовника під час виконання договору підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 21.03.2025 №125/4Д із листами - повідомленнями про неможливість виконання будівельних робіт у визначені строки; перенесення строків виконання будівельних робіт на підставі сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою.

Пунктом 3.4 договору від 21.03.2025 передбачено, що датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акту готовності об`єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом з представниками підрядника.

Згідно з підписаними сторонами актом від 17.10.2025 готовності об`єкта "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №198" до експлуатації будівельні роботи по об`єкту виконано у строк: початок робіт - травень 2025 року; закінчення робіт - жовтень 2025 року (акт КБ-2в від 08.10.2025).

Оскільки наявне прострочення строків завершення будівництва за договором в період 17.06.2025-07.10.2025, є правомірним нарахування пені у розмірі 0,1% договірної ціни (відповідно до додаткової угоди від 15.04.2025 №1 договірна ціна - 2993032грн) за кожен день такого прострочення та штрафу у розмірі 7% вказаної вартості за прострочення завершення будівництва понад тридцять днів.

Суд перевірив складений позивачем розрахунки пені та 7% штрафу. Розрахунки є арифметично правильними та відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд також враховував вчинення відповідачем дій, спрямованих на повне виконання робіт за договором від 21.03.2025, а також відсутність доказів завдання позивачу збитків у розмірі, співмірному із заявленою неустойкою.

З огляду на матеріали справи, суд вважав за можливе зменшити - розмір пені на 50% з 338212грн62коп. до 169106грн31коп, розмір 7% штрафу на 50% з 209512грн24коп. до 104756грн12коп.

За наслідками розгляду позову Господарським судом Дніпропетровської області прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Колегія суддів констатує, що причиною звернення з апеляційною скаргою стала незгода відповідача з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона, підрядник, зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини першої статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

З огляду на предмет договору, а саме виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації та будівництва фортифікаційних споруд, до спірних правовідносин також підлягають застосуванню положення глави 61 Цивільного кодексу України щодо підряду та спеціальні положення про будівельний підряд.

Згідно з частиною першою статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик, фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до частини першої статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, а також відповідно до кошторису, що визначає ціну робіт.

У такий спосіб, будівельний підряд є взаємним зобов`язанням, у якому виконання підрядником робіт кореспондується з обов`язками замовника щодо створення належних передумов для виконання таких робіт. Водночас сам по собі взаємний характер договору не звільняє підрядника від обов`язку довести, що саме невиконання або неналежне виконання замовником його обов`язків було причиною неможливості своєчасного виконання робіт.

Матеріалами справи підтверджено, що за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 21.03.2025 № 125/4Д ТОВ «Строй ЮА» зобов`язалося виконати роботи у два етапи: І етап - проєктування, у тому числі виконання вишукувальних робіт, розроблення проєктної документації стадії «Робочий проєкт» та проходження експертизи; ІІ етап - будівельні роботи відповідно до Календарного графіка виконання робіт.

Сторони погодили, що строк виконання робіт за договором встановлюється Календарним графіком виконання робіт (додаток № 4) до 16.06.2025 включно (кінцевий термін завершення виконання 2-го етапу будівельних робіт - друга декада (16) червня 2025 року), а виконання будівельних робіт за ІІ етапом мало розпочатися відповідно до Календарного графіка виконання робіт не пізніше першої декади (4) травня 2025 року.

З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2025 сторони підписали акт приймання-передачі об`єкта (будівельного майданчика), а 10.04.2025 підписали акт № 1ПКД здачі-приймання виконаних робіт з розробки проєктно-кошторисної документації на суму 59 760,00 грн. Тобто І етап робіт за договором відповідачем був виконаний своєчасно та прийнятий замовником без зауважень.

Щодо виконання будівельних робіт за ІІ етапом колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять підписані сторонами без зауважень акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в № 1 від 07.06.2025 на суму 1 132 402,67 грн, № 2 від 08.10.2025 на суму 1 736 870,34 грн, а також акт здачі-приймання робіт з авторського нагляду № 2ПКД від 08.10.2025 на суму 11 400,00 грн. Крім того, представниками замовника та підрядника складено та підписано Акт готовності об`єкта «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 198» до експлуатації від 17.10.2025, яким зафіксовано повне завершення будівельних робіт по об`єкту 08.10.2025 та прийняття основних фондів вартістю 2 940 433,01 грн.

Водночас відповідно до вимог пункту 3.1 договору від 21.03.2025 № 125/4Д та узгодженого сторонами Календарного графіка будівельні роботи за ІІ етапом мали бути завершені не пізніше 16.06.2025, тоді як фактично в повному обсязі зазначені роботи були закінчені підрядником лише 08.10.2025. При цьому відповідач не надав доказів належного інформування замовника під час виконання договору про хід виконання робіт, причини відхилення від Календарного графіка та заходи щодо усунення такого відхилення відповідно до пункту 8.4 договору.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Строй ЮА» допустило порушення погоджених строків завершення виконання будівельних робіт за ІІ етапом та прострочило їх виконання у період з 17.06.2025 по 07.10.2025, є таким, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом частини другої статті 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Так, пунктом 13.5 договору сторони погодили, що за порушення строків завершення будівництва по договору підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з підрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі 7% вказаної вартості.

Таким чином, враховуючи встановлений факт порушення відповідачем строків завершення будівельних робіт, передбачених договором, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування до ТОВ «Строй ЮА» договірної відповідальності у вигляді пені та штрафу.

Разом з тим доводи ТОВ «Строй ЮА» не зводяться лише до заперечення факту порушення строків виконання робіт. Відповідач наполягає, що прострочення сталося не з його вини, а внаслідок прострочення кредитора, неналежного сприяння замовника, відсутності належного погодження проєктної документації, непередання безпечного фронту робіт, істотного погіршення безпекової ситуації, систематичних повітряних тривог та інших обставин, що не залежали від волі підрядника.

Щодо доводів ТОВ «Строй ЮА» про прострочення кредитора, неналежне сприяння замовника, непередання фронту робіт та неналежне погодження проєктної документації колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 612 Цивільного кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо це зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з частиною першою статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, встановлених договором, актами цивільного законодавства чи таких, що випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

За змістом частини першої статті 850 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, обсязі та порядку, встановлених договором підряду.

Частиною першою статті 851 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Наведені норми свідчать про те, що у правовідносинах підряду, зокрема будівельного підряду, замовник дійсно має обов`язок створити підрядникові передумови для належного виконання робіт, а підрядник не може вважатися таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо неможливість виконання спричинена саме невчиненням замовником необхідних дій.

Водночас для застосування наслідків прострочення кредитора недостатньо лише послатися на загальний обов`язок замовника сприяти виконанню договору. Сторона, яка посилається на прострочення кредитора як на підставу звільнення від відповідальності, повинна довести: які саме дії мав вчинити кредитор; що такі дії не були вчинені або були вчинені неналежно; що без їх вчинення боржник об`єктивно не міг виконати свій обов`язок; а також наявність причинного зв`язку між поведінкою кредитора та неможливістю своєчасного виконання зобов`язання.

ТОВ «Строй ЮА» стверджує, що Військова частина НОМЕР_1 не виконала належним чином пункт 4.2.1 договору, оскільки не затвердила проєктну документацію у передбаченому спеціальним законодавством порядку (Постановою КМУ № 1415) та не передала підряднику належний фронт робіт для виконання ІІ етапу.

Колегія суддів враховує, що за умовами пункту 4.2.1 договору замовник зобов`язаний затвердити проєктну документацію та надати підряднику об`єкт (фронт робіт), а за пунктом 8.1 договору замовник за актом приймання-передачі об`єкта передає підряднику на період виконання робіт і до їх завершення об`єкт (будівельний майданчик/фронт робіт).

Матеріалами справи підтверджується, що проєктна документація була затверджена Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2025 № 188.

Так, пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 установлено, що на період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях проєктна документація щодо будівництва фортифікаційних споруд узгоджується з військовим командуванням, у межах території відповідальності якого здійснюється таке будівництво.

Отже, правове регулювання відносин, пов`язаних із проєктуванням та будівництвом фортифікаційних споруд у період дії воєнного стану, має спеціальний характер. Постанова Кабінету Міністрів України № 1415 встановлює особливий порядок погодження проєктної документації, який зумовлений специфікою таких об`єктів та необхідністю їх інтеграції у систему оборонного планування.

Колегія суддів виходить з того, що вимога щодо узгодження проєктної документації з військовим командуванням спрямована не лише на формальне дотримання процедур у сфері будівництва, а насамперед на забезпечення відповідності відповідного об`єкта оборонним потребам у межах конкретної території відповідальності.

У цьому контексті термін «військове командування», використаний у Постанові № 1415, має оцінюватися з урахуванням положень спеціального законодавства у сфері оборони та правового статусу суб`єкта, який здійснює організацію відповідних робіт.

Засади оборони України, повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, а також права й обов`язки відповідних суб`єктів у сфері оборони визначені Законом України «Про оборону України».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» військове командування - це, зокрема, Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Статус, правові основи організації, основні завдання і функції Державної спеціальної служби транспорту в системі Міністерства оборони України визначено Законом України «Про Державну спеціальну службу транспорту».

Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України та призначене, зокрема, для будівництва об`єктів і споруд загальновійськового та спеціального призначення.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» однією з основних функцій Державної спеціальної служби транспорту є організація і виконання робіт з будівництва та утримання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.

Згідно зі статтею 4 цього Закону до структури Державної спеціальної служби транспорту входять, зокрема, головний орган військового управління, регіональні органи військового управління та військові частини.

Відповідно до пункту 1 Положення про Військову частину НОМЕР_1 , затвердженого Наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 05.11.2024 № 429, Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пунктом 4 зазначеного Положення передбачено, що Військова частина НОМЕР_1 відповідно до покладених на неї завдань організовує виконання заходів з фортифікаційного обладнання, будівництва захисних споруд, позицій районів та інженерну підтримку військ (сил) у використанні елементів інфраструктури для ведення бойових дій та їх захисту.

Пунктом 7 Положення визначено, що командир Військової частини підпорядковується Голові Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту та є прямим начальником особового складу Військової частини.

Відповідно до пункту 9 Положення командир Військової частини НОМЕР_1 має право укладати в установленому порядку від імені Військової частини договори на замовлення товарів, робіт та послуг, а також здійснювати інші повноваження відповідно до законодавчих та інших нормативно-правових актів.

З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку, що командир Військової частини НОМЕР_1 у спірних правовідносинах є належним суб`єктом військового командування в розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415, оскільки Військова частина НОМЕР_1 є регіональним органом військового управління спеціалізованого військового формування, до функцій якого належить організація і виконання робіт з будівництва фортифікаційних споруд.

За таких обставин доводи апелянта (відповідача) про те, що замовником не було виконано договірного обов`язку із затвердження проєктної документації та допущено прострочення кредитора (замовника), є помилковим та не відповідає встановленим обставинам справи.

Отже, заперечення відповідача в цій частині колегією суддів не приймаються.

Як вбачається з матеріалів справи, підрядником у повному обсязі виконано роботи І етапу договору, що включали, зокрема, інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування, а також розроблення проєктної документації (пункт 1.4 договору).

Виконання вказаних робіт за своєю природою передбачає безпосередній доступ до об`єкта будівництва, оскільки проведення інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань без такого доступу є об`єктивно неможливим.

Таким чином, встановлений у справі факт виконання підрядником І етапу робіт свідчить про те, що підрядник мав фактичний доступ до об`єкта будівництва та можливість виконувати передбачені договором роботи.

Отже, доводи апелянта (відповідача) про невиконання замовником обов`язку щодо передачі підряднику об`єкта (фронту робіт) лише з підстав неподання відповідного додаткового акта приймання-передачі перед 2-м етапом є передчасними та такими, що не ґрунтуються на повному дослідженні обставин справи, адже передання об`єкта за Актом від 22.03.2025 відбулося на виконання п. 8.1 Договору в цілому.

Водночас колегія суддів враховує, що умовами договору передбачено поетапне виконання робіт, при цьому ІІ етап робіт (будівельні роботи) здійснюється відповідно до календарного графіка виконання робіт.

Матеріали справи не містять доказів того, що після виконання І етапу робіт підрядник був позбавлений доступу до об`єкта або що замовником вчинялися дії, спрямовані на обмеження такого доступу.

Також відповідачем не надано доказів своєчасного повідомлення замовника під час дії договору про наявність обставин, які перешкоджають виконанню робіт, або заявлення вимог щодо усунення відповідних перешкод.

Колегією суддів відхиляються доводи відповідача в частині того, що позивачем не було передано підряднику об`єкт (фронт робіт) для виконання ІІ етапу робіт, оскільки умови договору не передбачають повторну передачу об`єкта (фронту робіт) перед початком ІІ етапу робіт.

За таких обставин доводи відповідача про неможливість виконання робіт ІІ етапу з причин, залежних від замовника, належними та допустимими доказами не підтверджені.

Слід також наголосити, що у матеріалах справи відсутні докази, які б надавали підстави для висновку про наявність прострочення кредитора у розумінні статті 613 ЦК України.

Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника (відповідача) в частині існування неузгодженості між сторонами щодо виконання спірного договору, на підтвердження чого відповідач послався на зміст листа № 121 від 06.06.2025, у якому відповідач звертав увагу на проблемні питання, пов`язані з виконанням договорів та переданням фронту робіт.

Колегія суддів встановила, що у листі від 06.06.2025 № 121 відсутнє будь-яке посилання на спірний договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 21.03.2025 № 125/4Д, на що обґрунтовано вказав суд першої інстанції.

З огляду на наведене колегія суддів доходить висновку, що доводи ТОВ «Строй ЮА» про прострочення кредитора, непередання фронту робіт, неналежне сприяння замовника та неналежне погодження проєктної документації не доводять відсутності підстав для застосування до відповідача договірної відповідальності.

Щодо доводів ТОВ «Строй ЮА» про наявність форс-мажорних обставин, істотну зміну обставин, погіршення безпекової ситуації, повітряні тривоги та несприятливі погодні умови колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами, тобто обставинами непереборної сили, є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, законодавчими та іншими нормативними актами.

Таким чином, для звільнення від відповідальності у зв`язку з форс-мажорними обставинами сторона має довести не лише факт існування певних надзвичайних обставин, а й те, що такі обставини були невідворотними саме для виконання конкретного зобов`язання, об`єктивно унеможливили його виконання у встановлений строк та перебували у прямому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням договору.

Аналогічний підхід неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, у яких наголошено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, а сторона, яка на них посилається, повинна довести їх надзвичайність, невідворотність та причинний зв`язок із неможливістю виконання конкретного зобов`язання.

Колегія суддів враховує, що виконання договору підряду від 21.03.2025 № 125/4Д стосувалося будівництва фортифікаційної споруди оборонного призначення в умовах воєнного стану, а тому саме по собі існування підвищених безпекових ризиків, повітряних тривог, зміни оперативної обстановки та небезпеки для працівників підрядника не може бути проігнороване судом.

Водночас такі обставини повинні оцінюватися не абстрактно, а з урахуванням предмета конкретного договору, погоджених сторонами строків, поведінки сторін у період виконання зобов`язання, а також наявності доказів фактичної неможливості виконання робіт саме на об`єкті опорного пункту № 198 та в межах строків, визначених договором.

ТОВ «Строй ЮА» посилається на висновок Рівненської торгово-промислової палати від 07.10.2025 № 56.01/406, у якому, за твердженням відповідача, зафіксовано істотну зміну обставин, пов`язану із загостренням воєнної ситуації, наближенням лінії фронту, застосуванням ворожих БПЛА, FPV-дронів, артилерії, ускладненням логістики, відсутністю стабільного прикриття засобами радіоелектронної боротьби та іншими факторами, що вплинули на можливість виконання будівельних робіт.

Суд першої інстанції надав оцінку вказаному доказу та обґрунтовано зазначив про те, що наданий відповідачем документ є саме висновком про істотну зміну обставин, а не сертифікатом про форс-мажорні обставини, виданим у порядку статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» щодо неможливості виконання конкретного зобов`язання за договором від 21.03.2025 № 125/4Д у визначені ним строки.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити, що істотна зміна обставин і форс-мажорні обставини мають різну правову природу. Істотна зміна обставин свідчить про зміну балансу договірних інтересів, ускладнення або обтяження виконання договору (що може слугувати підставою для внесення змін до договору або його розірвання в судовому порядку відповідно до статті 652 ЦК України), тоді як непереборна сила має наслідком об`єктивну неможливість виконання зобов`язання незалежно від волі та поведінки сторони.

Саме тому посилання відповідача на висновок Рівненської торгово-промислової палати може враховуватися судом як доказ загального ускладнення умов виконання договорів, однак не є самостійною та достатньою підставою для висновку про повне звільнення ТОВ «Строй ЮА» від відповідальності за порушення строків завершення будівельних робіт за спірним договором.

Апеляційний суд також враховує, що висновок Рівненської торгово-промислової палати датований 07.10.2025 (виданий на запит відповідача від 08.09.2025), тобто складений вже після спливу передбаченого графіком строку виконання робіт (16.06.2025). Така обставина не позбавляє документ доказового значення, однак свідчить, що він не підтверджує своєчасного звернення підрядника до замовника у період виконання договору про настання обставин, які об`єктивно унеможливлюють завершення робіт у встановлений строк.

Доказів того, що у строк виконання робіт за договором, тобто до 16.06.2025, ТОВ «Строй ЮА» письмово повідомило Військову частину НОМЕР_1 про неможливість завершення робіт саме з підстав настання форс-мажорних обставин, зверталося щодо перенесення строків на підставі сертифіката ТПП чи ініціювало внесення відповідних змін до Календарного графіка, матеріали справи не містять.

Посилання ТОВ «Строй ЮА» на значну кількість і тривалість повітряних тривог у Дніпропетровській та Донецькій областях також не є достатнім для повного звільнення від відповідальності. Такі довідки підтверджують загальну безпекову ситуацію в регіоні, однак не доводять, що підрядник був позбавлений будь-якої можливості своєчасно завершити роботи у погоджені графіком строки або своєчасно порушити перед замовником питання щодо коригування строків за договором.

Колегія суддів погоджується з доводами ТОВ «Строй ЮА» у тій частині, що підрядник як цивільне підприємство не міг і не повинен був ігнорувати реальну небезпеку для життя та здоров`я своїх працівників. Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а тому виконання будівельних робіт не може здійснюватися способом, який створює невиправдану загрозу життю працівників.

Разом з тим наведена обставина не означає автоматичного звільнення підрядника від відповідальності за договором. Вона підлягає оцінці разом із тим, чи довів підрядник вжиття всіх залежних від нього заходів для своєчасного виконання зобов`язання або для належного юридичного врегулювання виниклих перешкод із замовником у спосіб, погоджений умовами договору (зокрема пунктами 3.3, 14.1- 14.3 щодо засвідчення форс-мажору).

Щодо посилання відповідача на несприятливі погодні умови, підтверджені листом Українського гідрометеорологічного центру від 09.07.2025 № 99 021-3004/99 12, колегія суддів зазначає, що атмосферні опади та складні погодні умови можуть ускладнювати виконання будівельних робіт, однак самі по собі не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності.

Відповідач не довів, що погодні умови у період виконання договору мали надзвичайний і невідворотний характер саме для виконання робіт на спірному об`єкті, що вони повністю унеможливили будівництво упродовж усього погодженого строку, а також що підрядник своєчасно повідомляв замовника про такі обставини. За таких обставин доводи про несприятливі погодні умови можуть бути враховані лише як один із факторів загального ускладнення виконання договору, але не як підстава для повного звільнення відповідача від відповідальності.

Колегія суддів також оцінює доводи ТОВ «Строй ЮА» про те, що між сторонами було укладено 53 аналогічні договори підряду, які, за твердженням відповідача, фактично стосувалися єдиного комплексу фортифікаційних споруд, а подання Військовою частиною НОМЕР_1 значної кількості позовів про стягнення неустойки свідчить про штучне дроблення робіт та надмірність відповідальності.

Наявність між сторонами значної кількості договорів підряду сама по собі не змінює змісту зобов`язань за договором від 21.03.2025 № 125/4Д, який є окремим правочином із визначеним предметом, ціною, строками виконання робіт і відповідальністю за їх порушення. Кожен із договорів породжує самостійні права та обов`язки, а тому підлягає виконанню відповідно до його умов.

Таким чином, доводи ТОВ «Строй ЮА» про форс-мажор, істотну зміну обставин, погіршення безпекової ситуації, повітряні тривоги, погодні умови та наявність значної кількості договорів не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності за порушення строків виконання робіт.

Разом з тим зазначені обставини підтверджують, що виконання договору відбувалося у винятково складних умовах, пов`язаних із воєнним станом, оборонним характером робіт, реальною небезпекою для працівників, наближенням лінії бойових дій, необхідністю дотримання безпекових сигналів тривог, стислістю строків виконання, значним обсягом однотипних зобов`язань між сторонами та загальним ускладненням організації будівельного процесу.

Саме тому ці обставини підлягають врахуванню не як підстава для повної відмови у позові, а як істотні обставини для визначення справедливого, пропорційного та розумного розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача.

Як встановлено судом, позивачем на підставі п. 13.5 договору нараховано пеню за порушення строків завершення будівництва у розмірі 338 212,62 грн за період з 17.06.2025 по 07.10.2025, а також штраф у розмірі 7% вартості робіт у сумі 209 512,24 грн за прострочення понад тридцять днів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, колегія суддів встановила, що він здійснений з урахуванням договірної ціни, строків виконання робіт, визначених календарним графіком, та фактичного періоду прострочення. Розрахунок пені та штрафу відповідає умовам договору, є арифметично правильним та відповідає встановленим обставинам щодо періоду прострочення завершення робіт.

Відтак, доводи ТОВ «Строй ЮА» про відсутність будь-яких підстав для застосування до нього відповідальності є необґрунтованими, оскільки факт прострочення строків завершення робіт підтверджується матеріалами справи, а обставини, на які посилається відповідач, не доводять повної відсутності його вини.

За таких обставин спір у цій частині зводиться не до відсутності відповідальності підрядника як такої, а до визначення справедливого та співмірного розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з ТОВ «Строй ЮА» на користь Військової частини НОМЕР_1 .

Вирішуючи питання про розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, зокрема неустойка, штраф, пеня, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому має бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, зменшення розміру неустойки є правом суду, яке реалізується з урахуванням конкретних обставин справи, балансу інтересів сторін, характеру порушення, причин його виникнення, ступеня виконання зобов`язання, поведінки сторін та наслідків порушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначено, що неустойка не повинна набувати ознак каральної санкції, а має зберігати компенсаційний характер. Суд, вирішуючи питання про зменшення неустойки, має оцінити, чи є її розмір співмірним із наслідками порушення зобов`язання та чи не перетворюється вона на несправедливо непомірний тягар для боржника.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 звернула увагу, що підстави для зменшення судом неустойки та розмір, до якого вона зменшується, мають індивідуальний характер у кожних конкретних правовідносинах. Розмір зменшення неустойки визначається судом у межах дискреційних повноважень з урахуванням установлених обставин справи та оцінки доводів і доказів сторін.

Аналогічний підхід викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 907/583/22, від 28.11.2023 у справі № 916/1504/22, від 03.12.2024 у справі № 904/872/24, від 03.12.2024 у справі № 909/321/24, у яких зазначено, що при вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій суд має оцінювати не лише формальний факт порушення зобов`язання, а й ступінь виконання зобов`язання, причини порушення, поведінку боржника, наслідки порушення для кредитора, співвідношення заявленої санкції із можливими збитками, а також необхідність дотримання балансу інтересів сторін.

Окремо колегія суддів враховує вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» щодо застосування судом дискреційних повноважень та зменшення розміру неустойки на 99%.

Скаржник наголошує на тому, що розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій є неспівмірним із наслідками порушення, позивач не зазнав і не довів наявності реальних збитків, а стягнення неустойки у заявленому розмірі, з огляду на наявність 44 аналогічних позовів між тими самими сторонами, перетворює її на каральний захід і створює пряму загрозу банкрутства підприємства. Також відповідач акцентує на повному виконанні ним усіх робіт за договором, умовах воєнного стану, безпекових ризиках та повітряних тривогах.

Колегія суддів зазначає, що заявлений позивачем розмір штрафних санкцій у сукупності зі встановленими обставинами справи є надмірним та підлягає додатковому зменшенню. Разом з тим підстав для зменшення неустойки саме на 99% колегія суддів не вбачає, оскільки таке зменшення фактично наблизило б відповідальність відповідача до символічного рівня та не відповідало б характеру порушеного зобов`язання, оборонному значенню об`єкта будівництва і необхідності збереження реального превентивного та компенсаційного значення неустойки.

У цій справі суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для зменшення штрафних санкцій, однак, на переконання колегії суддів, визначений місцевим господарським судом розмір такого зменшення (на 50%) не повною мірою відповідає сукупності встановлених обставин справи.

Колегія суддів враховує, що відповідач порушив початково погоджені строки виконання робіт, а тому підстав для повного звільнення його від відповідальності немає.

Водночас ключове значення має те, що відповідач виконав усі обумовлені договором роботи у повному обсязі: у встановлений строк виконав І етап (проєктування) на суму 59 760,00 грн та здав закінчені будівельні роботи за ІІ етапом за актами форми № КБ-2в № 1 від 07.06.2025 на суму 1 132 402,67 грн і № 2 від 08.10.2025 на суму 1 736 870,34 грн, а також авторський нагляд на суму 11 400,00 грн. За результатами виконання робіт сторонами без заперечень підписано Акт готовності об`єкта до експлуатації від 17.10.2025 на повну вартість основних фондів 2 940 433,01 грн. Тобто замовник повністю отримав той результат робіт, заради якого укладався договір, а об`єкт оборонного призначення введений в експлуатацію.

Крім того, виконання робіт здійснювалося в умовах воєнного стану, підвищених безпекових ризиків, систематичних повітряних тривог, небезпеки для цивільних працівників підрядника та наближення бойових дій. Ці обставини не звільняють відповідача від відповідальності, проте мають істотне значення для оцінки співмірності заявлених штрафних санкцій.

Колегія суддів бере до уваги і те, що позивач не надав жодних доказів понесення реальних матеріальних чи фінансових збитків у зв`язку з простроченням виконання робіт, а також те, що між тими самими сторонами у судах розглядається значна кількість спорів з аналогічними вимогами за суміжними договорами будівництва фортифікацій. За таких умов стягнення неустойки у розмірі 50% створює для підрядника непомірний фінансовий тягар, що суперечить компенсаційній природі неустойки.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з позицією відповідача про необхідність зменшення неустойки до 1% або відмову в позові повністю, оскільки порушення строків мало місце, об`єкт будівництва мав важливе оборонне значення, а тому відповідальність відповідача має залишатися реальною та відчутною.

З урахуванням установлених обставин справи, характеру порушення, повного виконання відповідачем зобов`язань за договором та введення об`єкта в експлуатацію, складності умов виконання договору, відсутності доказів збитків позивача, а також необхідності збереження балансу інтересів сторін, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим, розумним та пропорційним є зменшення штрафних санкцій на 90%, тобто стягнення з відповідача 10% від заявленого розміру штрафних санкцій.

При цьому таке зменшення не означає звільнення відповідача від відповідальності, оскільки з нього підлягають стягненню штрафні санкції у грошовому розмірі, який є наслідком установленого порушення строків договору. Водночас такий розмір не перетворює неустойку на каральну санкцію і не створює непропорційного фінансового тягаря для підрядника.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню з ТОВ «Строй ЮА» на користь Військової частини НОМЕР_1 .

Зменшення заявлених сум неустойки на 90% означає, що до стягнення підлягає 10% від розрахованих сум, а саме: пеня за порушення строків завершення будівництва: 33 821,26 грн (10% від 338 212,62 грн); штраф у розмірі 7% за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів: 20 951,22 грн (10% від 209 512,24 грн).

Загальний розмір штрафних санкцій, який підлягає стягненню з ТОВ «Строй ЮА» на користь Військової частини НОМЕР_1 , становить 54 772,48 грн.

Апеляційна скарга ТОВ «Строй ЮА» підлягає частковому задоволенню, оскільки колегія суддів не погоджується з доводами відповідача про повну відсутність вини та необхідність відмови в позові, однак вважає обґрунтованими доводи про необхідність додаткового зменшення розміру штрафних санкцій до 10% заявленої суми.

Таким чином, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 у справі № 904/1293/26 підлягає зміні в частині розміру пені та штрафу, що підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» на користь Військової частини НОМЕР_1 .

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» строків виконання будівельних робіт за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 21.03.2025 № 125/4Д та обґрунтовано виходив із наявності підстав для застосування до відповідача договірної відповідальності у вигляді пені та штрафу.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» про прострочення кредитора, неналежне сприяння замовника, непередання фронту робіт, неналежне погодження проєктної документації, форс-мажорні обставини, погіршення безпекової ситуації, повітряні тривоги, несприятливі погодні умови та відсутність вини підрядника не спростовують самого факту порушення встановлених графіком строків завершення робіт і не доводять наявності підстав для повного звільнення відповідача від відповідальності.

Водночас зазначені обставини у сукупності з повним виконанням відповідачем будівельних робіт та введенням об`єкта в експлуатацію, специфікою будівництва фортифікаційних споруд в умовах воєнного стану, відсутністю доказів завдання позивачу збитків у розмірі заявленої неустойки та необхідністю дотримання балансу інтересів сторін є підставою для додаткового зменшення розміру штрафних санкцій.

При цьому колегія суддів враховує оборонне значення спірних робіт та суспільну важливість належного виконання договорів на будівництво фортифікаційних споруд, однак зазначені обставини не виключають застосування статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, якщо заявлений розмір штрафних санкцій є неспівмірним із сукупністю встановлених обставин справи.

Таким чином, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 у справі № 904/1293/26 підлягає зміні в частині розміру штрафних санкцій, а саме шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» на користь Військової частини НОМЕР_1 пені у розмірі 33 821,26 грн та штрафу у розмірі 20 951,22 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006" Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Надавши оцінку доводам апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» підлягає частковому задоволенню.

Суд першої інстанції правильно встановив факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» строків виконання будівельних робіт за договором підряду та обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені та штрафу.

Разом з тим рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині визначеного до стягнення розміру штрафних санкцій, оскільки встановлені у справі обставини свідчать про необхідність додаткового зменшення їх розміру до 10% від суми належних до сплати санкцій.

З урахуванням наведеного з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» на користь Військової частини НОМЕР_1 підлягає стягненню пеня у розмірі 33 821,26 грн та штраф у розмірі 20 951,22 грн.

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 у справі № 904/1293/26 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

Щодо судових витрат, оскільки зменшення штрафних санкцій є правом суду, витрати позивача по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача в повному обсязі (від суми обґрунтованих вимог до їх зменшення).

Судовий збір за подання апеляційної скарги, згідно ст. 129 ГПК України покладається на відповідача у розмірі сплачених ними сум, оскільки зміна рішення не пов`язана з неправомірністю дій позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 у справі № 904/1293/26 змінити, виклавши пункти 1, 2, 3 його резолютивної частини в такій редакції:

«Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» про стягнення пені та штрафу задовольнити частково.

Зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90% - з 338 212,62 грн до 33 821,26 грн, розмір 7% штрафу на 90% - з 209 512,24 грн до 20 951,22 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» (53860, Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Зеленодольськ, пр. Незалежності, буд. 9А; ідентифікаційний код 38888898) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) пеню у розмірі 33 821,26 грн, 7% штрафу у розмірі 20 951,22 грн та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 6 572,70 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити».

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 у справі № 904/1293/26 залишити без змін.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 21.09.2026.

Головуючий суддя С.В. Вінніков

Суддя Л.В. Андрейчук

Суддя А.М. Висоцький