Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №908/3727/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 м.Дніпро Справа № 908/3727/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Золотарьової Я.С. (доповідач),

суддів: Мартинюка С.В. , Фещенко Ю.В.

секретар судового засідання: Запорожець В.О.

представники учасників провадження:

від скаржника: не з`явився;

від кредитора: не з`явився;

від боржника: не з`явився,

Справа № 908/3727/25

розглянув матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2026 (суддя Сушко Л.М. ) у справі про банкрутство № 908/3727/25

Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю " ВІННЕР ЗАПЧАСТИНА ", м. Київ

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю " ДАТЧ КОМПАНІ ПЕТРОЛЕУМ ", м. Запоріжжя

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст справи

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.05.2026 відкрито провадження у справі № 908/3727/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " ДАТЧ КОМПАНІ ПЕТРОЛЕУМ ". Визнані грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю " ВІННЕР ЗАПЧАСТИНА " до боржника на суму 30 280,00 грн (1 черга задоволення вимог кредиторів) та на суму 678 386,00 грн (4 черга задоволення вимог кредиторів). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну . Попереднє засідання суду призначено на 25.06.2026.

Короткий зміст та мотиви ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.06.2026 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про витребування у керівника боржника та розпорядника майна оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у справі про банкрутство № 908/3727/25 відмовлено.

Мотиви ухвали ґрунтуються на таких аргументах:

Контролюючий орган не надав доказів того, що наказ про проведення перевірки був належним чином надісланий або вручений керівнику підприємства рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відсутність посадових осіб за місцезнаходженням товариства не звільняє контролюючий орган від обов`язку такого повідомлення.

На момент подання заяви до суду (03.06.2026) встановлений наказом 5-денний термін для проведення перевірки вже минув.

Згідно з Податковим кодексом України, обов`язок платника податків надавати документи виникає лише після початку перевірки. Оскільки виїзна перевірка фактично не розпочалася, у боржника ще не виникло обов`язку надавати документи.

Головне управління ДПС у Запорізькій області просило витребувати оригінали документів, тоді як норми Податкового кодексу України передбачають право контролюючого органу отримувати лише належним чином завірені копії. Вилучення оригіналів можливе лише у межах кримінального провадження, доказів існування якого у цій справі надано не було.

Податковим органом не було складено акт у довільній формі, який би засвідчував факт відмови платника податків від надання документів, як того вимагає закон.

Розпорядник майна (арбітражний керуючий) здійснює лише нагляд і не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, а отже, не може надати контролюючому органу документи фінансово-господарської діяльності.

Суд зазначив, що у разі ненадання документів під час перевірки закон надає право контролюючому органу провести перевірку на підставі наявної інформації та визнати задекларовані суми непідтвердженими.

Норми Податкового кодексу України не наділяють контролюючий орган правом звертатися до суду з позовом про зобов`язання (витребування) платника надати документи для перевірки.

Процедура банкрутства не залежить від можливості або неможливості проведення податкової перевірки. Неможливість перевірки не є перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутство.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою суду, через систему "Електронний суд" Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі, оскаржувану ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2026 у справі № 908/3727/25 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області .

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 18.06.2026 у справі № 908/3727/25 є незаконною та необґрунтованою внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що висновок суду про "достатність часу" для перевірки є неправомірним. Апелянт фізично не мав можливості провести перевірку через відсутність боржника за його податковою адресою, що підтверджено відповідним Актом про неможливість проведення перевірки.

Скаржник посилається на пп. 20.1.38 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, який прямо надає контролюючим органам право звертатися до суду із заявою про вилучення (витребування) оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів.

Згідно з Цивільним кодексом України та Податковим кодексом України, ліквідатор (або керівник боржника) зобов`язаний забезпечити надання документів податковим органам для проведення перевірок та визначення заборгованості. Відмова у наданні цих документів є перешкодою для реалізації державних функцій контролю.

Скаржник наголошує, що відсутність документів унеможливлює формування обґрунтованих грошових вимог до боржника. Це шкодить економічним інтересам держави, оскільки перешкоджає наповненню бюджету та може призвести до приховування ознак фіктивного банкрутства.

Скаржник вказує, що оскаржувана ухвала суперечить висновкам Верховного Суду у справах № 904/5635/19 та № 908/2504/22, де у подібних правовідносинах суд підтримав право податкового органу на витребування документів через суд для забезпечення можливості проведення перевірки.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції проігнорував факт, що закон не обмежує контролюючий орган у виборі способу вручення наказу про перевірку (особисто або поштою). Спроба особистого вручення за адресою, де підприємство було відсутнє, є законною дією.

Скаржник просить скасувати ухвалу від 18.06.2026 та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити заяву про витребування документів.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи

Сторони не скористались своїм процесуальним правом на подання пояснень щодо апеляційної скарги.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів - Мартинюка С.В. , Фещенко Ю.В .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2026 у справі про банкрутство № 908/3727/25 залишено без руху. Апелянту надано 10 днів з дня отримання ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

У судове засідання 15.09.2026 представники сторін не з`явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи.

У судовому засіданні 15.09.2026 Центральним апеляційним господарським судом ухвалено постанову у справі.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

Стаття 78 Податкового кодексу України визначає порядок та підстави проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

У п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Висновок про неможливість проведення виїзної перевірки зроблений у зв`язку з відсутністю посадових осіб боржника за місцезнаходженням за результатом одного виходу представників контролюючого органу. Акт не містить інформації про повторний вихід (в інший робочий час).

Будь-яких додаткових доказів, які б свідчили про вжиття податковим органом інших заходів з приводу організації податкової перевірки боржника, суду надано не було.

Вказаним вище наказом визначено період для проведення перевірки боржника тривалістю 5 робочих днів, який станом на день подання заяви до суду (03.06.2026) минув.

Порядок надання платниками податків документів до податкової перевірки регламентовано статтею 85 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктами 85.2, 85.4, 85.6, 85.7, 85.8 цієї статті платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. При проведення перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів. Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки. У разі відмови платника податків надати копії документів складається акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови. Отримання копій документів оформляється описом.

Із наданих ГУ ДПС у Запорізькій області документів вбачається, що позапланова виїзна документальна перевірка господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю " ДАТЧ КОМПАНІ ПЕТРОЛЕУМ " фактично не розпочалась.

У поданій заяві контролюючий орган просив суд витребувати оригінали документів, що не передбачено вищезазначеними нормами Податкового кодексу України.

З аналізу наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих показників. У разі ненадання документів під час перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації та визнати задекларовані суми непідтвердженими документально.

Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними та іншими компетентними органами.

Положення пункту 44.6 статті 44 ПК України вимагає наявності документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності.

Згідно з пунктом 85.5 статті 85 Податкового кодексу України забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування кримінального провадження щодо несплати податків боржником та звернення ГУ ДПС у Запорізькій області до господарського суду із заявою про вилучення оригіналів документів у межах цього кримінального провадження.

У постанові від 14 березня 2023 року у справі № 640/5814/21 Верховний Суд зазначив, що у Податковому кодексі України немає визначення поняття вилучення документів правоохоронними органами. Поряд з цим питання вилучення (виїмки) документів врегульовано положеннями Кримінального процесуального кодексу України. Відповідно до статті 160 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх на підставі ухвали слідчого судді, суду. Вилучення (виїмка) документів може бути проведено виключно на підставі ухвали слідчого судді, суду і має бути підтверджено документально (описом, протоколом слідчої дії тощо). Надання документів на запит про витребування не є тотожним вилученню (виїмці) документів.

Отже, норми Податкового кодексу України не наділяють контролюючий орган повноваженнями щодо звернення до суду із клопотанням чи позовом про зобов`язання (витребування) платника податків надати необхідні для проведення перевірки документи.

Проведення процедури банкрутства суб`єкта підприємницької діяльності згідно з приписами законодавства про банкрутство не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута податковим органом. Взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, які не залежать від норм Кодексу України з процедур банкрутства, якщо інше прямо не зазначено у самому законі. Ані норми Кодексу України з процедур банкрутства, ані норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство-банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду чи ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв`язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, пов`язані з виконанням податковим органом своїх повноважень, не можуть бути підставами для зупинення процесу банкрутства господарюючого суб`єкта, а також бути перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутство за наявності передбачених законодавством про банкрутство підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області .

За змістом ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та не містять належних доказів на підтвердження наявності у ліквідатора документації, яку податковий орган просить витребувати.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що, розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми процесуального права, що відповідно до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на заявника апеляційної скарги і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282- 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2026 у справі № 908/3727/25 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2026 у справі № 908/3727/25 - залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286- 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 21.09.2026.

Головуючий суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк

Суддя Ю.В. Фещенко