Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №905/39/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Харків Справа №905/39/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Васильєв Є.О., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.,

при секретарі судового засідання Горюшко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у місті Харкові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (вх. №1471 Д/3, 1472 Д/3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" (вх. №1489 Д/3, №1507 Д/3)

на ухвалу Господарського суду Донецької області, постановлену 30.06.2026 об 11 год. 33 хв. суддею Лейбою М.О., повне судове рішення складено 01.07.2026, у процедурі превентивної реструктуризації Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД"

залучені кредитори:

1) Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк";

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна";

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк Лейн";

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Сервісна компанія "Еско-Північ";

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Воронін";

6) Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРЕ"

адміністратор превентивної реструктуризації: арбітражний керуючий Потупало Н.І.

ВСТАНОВИВ:

1. Стисле викладення історії справи

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (далі - Боржник, ТОВ "Євроенерготрейд") звернулося до Господарського суду Донецької області із заявою про відкриття процедури превентивної реструктуризації в порядку Книги третьої Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

1.2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.01.2026 відкрито процедуру превентивної реструктуризації Боржника, застосовано основні заходи захисту боржника, адміністратором превентивної реструктуризації призначено арбітражного керуючого Потупало Н.І. (далі - адміністратор). Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.02.2026, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2026, Боржнику відмовлено у застосуванні додаткових заходів захисту боржника.

1.3. План превентивної реструктуризації Боржника (далі - План) 19.03.2026-20.03.2026 розглянуто зборами залучених кредиторів та схвалено класами забезпечених і незабезпечених кредиторів (Протокол №1). Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк"), а також спільно Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк Лейн" (далі - ТОВ "Парк Лейн") і Товариство з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Воронін" (далі - ТОВ "ШФ "Воронін") заявили заперечення проти затвердження Плану з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої статті 33-22 КУзПБ.

1.4. Боржник 20.05.2026 повторно звернувся до суду першої інстанції із заявою про застосування додаткових заходів захисту боржника, спрямованих проти ПАТ АБ "Укргазбанк" і ТОВ "Парк Лейн".

1.5. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 у справі №905/39/26 відмовлено у задоволенні заяви Боржника про застосування додаткових заходів захисту боржника; відмовлено у затвердженні Плану; закрито процедуру превентивної реструктуризації Боржника на підставі пункту 7 частини першої статті 33-27 КУзПБ; скасовано заходи захисту боржника, застосовані ухвалою від 29.01.2026.

1.6. Відмовляючи у затвердженні Плану на підставі пункту 5 частини першої статті 33-22 КУзПБ, суд першої інстанції виходив з того, що реалістичність Плану не підтверджена прогнозом грошових потоків та передбаченими ним заходами, і послався, зокрема, на нестійкий фінансовий стан Боржника; ініціювання Боржником процедур банкрутства своїх дебіторів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд" (далі - ТОВ "Хім-Трейд") і Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія" (далі - ТОВ "Йе Енергія"), заборгованість яких визначена Планом основним джерелом погашення вимог кредиторів; нерозкриття Боржником структури дебіторської заборгованості; анулювання Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), ліцензій Боржника на постачання електричної енергії та природного газу; необґрунтованість прогнозних показників доходів і витрат на 2026-2028 роки; відсутність у Плані штатного розпису. Суд першої інстанції визнав обґрунтованими заперечення ПАТ АБ "Укргазбанк", до яких було додано висновок експертів за результатами комісійної судової економічної експертизи від 20.05.2026 №3503/3504/26-70, та заперечення ТОВ "Парк Лейн" і ТОВ "ШФ "Воронін".

Відмову у задоволенні заяви про застосування додаткових заходів захисту боржника суд першої інстанції обґрунтував похідним висновком про те, що у зв`язку з відмовою у затвердженні Плану застосування таких заходів втрачає доцільність, з посиланням на частини першу, шосту статті 33-12 та частину першу статті 33-13 КУзПБ.

1.7. Не погодившись з ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.06.2026, до Східного апеляційного господарського суду звернулися Боржник (апеляційні скарги вх. №1471 і вх. №1472) та залучений кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" (далі - ТОВ "ТД "Сокар Україна") (апеляційні скарги вх. №1489 і вх. №1507).

1.8. Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 відкрито апеляційні провадження за апеляційними скаргами вх. №1471 і вх. №1489, які об`єднано в одне апеляційне провадження; апеляційні скарги вх. №1472 і вх. №1507 прийнято до розгляду як доповнення до апеляційних скарг вх. №1471 і вх. №1489 відповідно. Рух справи в суді апеляційної інстанції викладено в розділі 4 цієї постанови.

2. Узагальнені доводи апеляційної скарги та межі апеляційного перегляду справи

2.1. На ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 у справі №905/39/26 до Східного апеляційного господарського суду подано чотири апеляційні скарги двома апелянтами: дві з них стосуються відмови у затвердженні Плану, дві - відмови у застосуванні додаткових заходів захисту боржника. Нижче апеляційні скарги викладено в порядку їхнього надходження.

2.2. Відповідно до частини першої статті 33-6 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у процедурі превентивної реструктуризації за результатами розгляду заяв, клопотань та скарг, можуть бути оскаржені сторонами в апеляційному порядку відповідно до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Згідно з частиною сьомою статті 33-1 КУзПБ сторонами превентивної реструктуризації є, зокрема, боржник і залучені кредитори. Обидва апелянти - Боржник і залучений кредитор ТОВ "ТД "Сокар Україна" - є сторонами превентивної реструктуризації і мають право на апеляційне оскарження ухвали від 30.06.2026.

2.3. Боржником - ТОВ "Євроенерготрейд" 07.07.2026 подана апеляційна скарга (вх. №1471) на ухвалу від 30.06.2026 в частині відмови у затвердженні Плану, в якій боржник просить цю ухвалу скасувати в частині відмови у затвердженні Плану та ухвалити нове рішення про затвердження Плану в редакції, що розглядалась на зборах кредиторів 19.03.2026-20.03.2026 (Протокол №1). Доводи цієї апеляційної скарги в узагальненому вигляді зводяться до такого:

2.3.1. суд першої інстанції не з`ясував, чи забезпечує План досягнення мети превентивної реструктуризації, визначеної статтею 1 КУзПБ, обмежившись дослідженням окремих заперечень кредиторів без комплексної оцінки Плану, а також не з`ясував, чи є План вигіднішим для кредиторів порівняно з альтернативним сценарієм - відкриттям провадження у справі про банкрутство Боржника;

2.3.2. висновок суду про відсутність розумної перспективи виконання Плану є недоведеним: суд не навів жодного доказу, який спростовує прогнозні показники Плану, і не надав належної оцінки висновку адміністратора щодо відповідності Плану вимогам КУзПБ, перспектив його виконання та дотримання критерію найкращих інтересів кредиторів;

2.3.3. суд не дослідив повного переліку джерел виконання Плану, зосередившись виключно на дебіторській заборгованості ТОВ "Хім-Трейд" і залишивши поза увагою інших дебіторів Боржника та надходження від його поточної й майбутньої господарської діяльності, а також не встановив зв`язку між загальними чинниками (воєнний стан, спад економічної активності) та неможливістю виконання саме цього Плану;

2.3.4. суд безпідставно визнав дебіторську заборгованість ТОВ "Хім-Трейд" сумнівною, хоча вона підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2025 у справі №910/3270/25 з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2025, а матеріали справи не містять доказів припинення чи безнадійності цього права вимоги; суд також не встановив причинно-наслідкового зв`язку між анулюванням ліцензій НКРЕКП та неможливістю погашення вимог кредиторів;

2.3.5. суд не з`ясував правової природи та мети ініціювання Боржником процедур банкрутства його дебіторів - ТОВ "Хім-Трейд" і ТОВ "Йе Енергія", кваліфікувавши це як свідчення неефективності способу стягнення, тоді як звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є передбаченим КУзПБ інструментом захисту прав кредитора;

2.3.6. висновки суду про формальність і нереалістичність Плану не узгоджуються зі встановленими самим судом обставинами - схваленням Плану кваліфікованою більшістю кредиторів (58,97 % голосів класу незабезпечених та 76,68 % голосів класу забезпечених кредиторів) у порядку статті 33-20 КУзПБ, передбаченням Планом повного погашення вимог кредиторів, а також відповідністю передбачених Планом заходів відстрочення (24 місяці) і розстрочення (30 місяців) статті 33-16 КУзПБ;

2.3.7. суд неправильно застосував статті 1, 33-15, 33-16, 33-20, 33-21, 33-22 КУзПБ, підмінивши критерій "розумної перспективи" виконання Плану вимогою доведення гарантованого і безризикового результату та використавши наявність у Боржника фінансових труднощів - передумови застосування самої процедури - як аргумент проти затвердження Плану, а також порушив статті 13, 74, 86, 236 ГПК України, не надавши належної оцінки доводам і доказам Боржника;

2.3.8. суд не співвідніс наслідки відмови у затвердженні Плану - закриття процедури, скасування заходів захисту, перехід до індивідуального стягнення чи банкрутства - з метою превентивної реструктуризації, спрямованої на збереження життєздатності боржника, а не на його ліквідацію;

2.3.9. заключне судове засідання 30.06.2026 фактично не було проведено у зв`язку з оголошеною в місті Харкові повітряною тривогою (за твердженням апелянта - з 08:53 до 12:10): засідання, розпочате о 11:05, було перервано о 11:13 на 20 хвилин для проголошення ухвали, після чого учасники справи не були заслухані, а ухвалу отримано через підсистему "Електронний суд".

2.4. Боржником - ТОВ "Євроенерготрейд" 07.07.2026 подана апеляційна скарга (вх. №1472) на ухвалу від 30.06.2026 в частині відмови у задоволенні заяви про застосування додаткових заходів захисту боржника, в якій боржник просить цю ухвалу скасувати в зазначеній частині та ухвалити нове рішення про задоволення заяви Боржника від 20.05.2026 про застосування додаткових заходів захисту боржника. Доводи цієї апеляційної скарги в узагальненому вигляді зводяться до такого:

2.4.1. суд не здійснив самостійного аналізу заяви Боржника за критеріями частини п`ятої статті 33-12 КУзПБ (обґрунтованість Плану та наявність підстав вважати, що його буде виконано; повнота і достовірність поданої Боржником інформації про фінансовий стан, активи та зобов`язання; наслідки невжиття заходів для можливості проведення процедури чи для платоспроможності Боржника), обмежившись формальним висновком про втрату доцільності додаткових заходів захисту у зв`язку з відмовою у затвердженні Плану;

2.4.2. суд не з`ясував наявності реальної загрози примусового стягнення з боку ТОВ "Парк Лейн", яке після погашення заборгованості Боржника перед ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 1 132 293 355,36 грн набуло прав кредитора і звернулося із заявою про заміну стягувача у справі №910/11852/24, не з`ясував, чи могло таке стягнення унеможливити подальше проведення процедури, а також не оцінив співмірності і тимчасового характеру (до трьох місяців згідно з частиною шостою статті 33-12 КУзПБ) заявлених заходів, спрямованих на конкретно визначених кредиторів;

2.4.3. висновок суду про відсутність підстав для застосування додаткових заходів захисту не підтверджений жодним доказом, а суд поставив вирішення цього питання у пряму залежність від долі Плану, що суперечить забезпечувальній природі інституту додаткових заходів захисту, покликаних тимчасово зберегти майновий стан боржника до завершення розгляду Плану;

2.4.4. суд порушив частину четверту статті 33-12 КУзПБ щодо десятиденного строку розгляду заяви (заяву подано 20.05.2026, вирішено 30.06.2026) та не забезпечив учасникам справи реальної можливості викласти позицію щодо цієї заяви у заключному судовому засіданні 30.06.2026 в умовах оголошеної повітряної тривоги (доводи щодо обставин проведення цього засідання тотожні доводам, наведеним у підпункті 2.3.9 цієї постанови).

2.5. Залученим кредитором - ТОВ "ТД "Сокар Україна" 08.07.2026 подана апеляційна скарга (вх. №1489) на ухвалу від 30.06.2026 в частині відмови у затвердженні Плану, в якій кредитор просить цю ухвалу скасувати в частині відмови у затвердженні Плану та ухвалити нове рішення про затвердження Плану в редакції, що розглядалась на зборах кредиторів 19.03.2026-20.03.2026 (Протокол №1). Доводи цієї апеляційної скарги в узагальненому вигляді зводяться до такого:

2.5.1. ТОВ "ТД "Сокар Україна" є залученим кредитором Боржника, права та законні інтереси якого безпосередньо порушені ухвалою в оскаржуваній частині: закриття процедури превентивної реструктуризації та скасування заходів захисту боржника позбавляє апелянта погоджених Планом умов відстрочення (розстрочення) заборгованості, за які апелянт свідомо проголосував на зборах кредиторів;

2.5.2. доводи цієї апеляційної скарги щодо ненадання оцінки альтернативному сценарію, відсутності причинно-наслідкового зв`язку між анулюванням ліцензій НКРЕКП і виконанням Плану, мети ініціювання Боржником банкрутства його дебіторів, схвалення Плану кваліфікованою більшістю кредиторів, відповідності Плану статті 33-16 КУзПБ, а також порушення права на участь у заключному судовому засіданні 30.06.2026 значною мірою збігаються з доводами, викладеними у пункті 2.3 цієї постанови (щодо апеляційної скарги боржника за вх. №1471). Додатково апелянт зазначає:

2.5.3. суд не з`ясував, чому колективне рішення кваліфікованої більшості залучених кредиторів (58,97 % голосів класу незабезпечених та 76,68 % голосів класу забезпечених кредиторів) має бути проігнороване на користь позиції кредиторів-меншості, чим порушено принцип автономії волі кредиторів, виражений через голосування класів (стаття 33-20 КУзПБ); оскільки порушень формування класів чи необґрунтованості вимог суд не встановив (ухвала від 17.06.2026), відмова у затвердженні Плану ґрунтується виключно на пункті 5 частини першої статті 33-22 КУзПБ;

2.5.4. суд не дослідив належним чином правової природи заборгованості ТОВ "Хім-Трейд", поклавши в основу висновку про нежиттєздатність Плану висновок судової економічної експертизи, який оцінює лише поточний фінансовий стан дебітора і не може встановлювати юридичної недійсності чи безнадійності підтвердженого судовим рішенням права вимоги; експертиза вийшла за межі економічних питань у сферу права, чим порушено частину другу статті 98 ГПК України;

2.5.5. обставина відсутності розумної перспективи виконання Плану не підтверджена належними, допустимими та достатніми доказами у розумінні статей 76-79, 86 ГПК України з урахуванням підвищеного стандарту доведення, закладеного в пункті 5 частини першої статті 33-22 КУзПБ ("очевидні підстави"), тягар доведення яких, на думку апелянта, покладається на кредитора, який заперечує проти Плану (частина друга статті 33-22 КУзПБ); суд не навів порівняльного аналізу сценаріїв для оцінки найкращих інтересів кредиторів.

2.6. Залученим кредитором - ТОВ "ТД "Сокар Україна" 09.07.2026 подана апеляційна скарга (вх. №1507) на ухвалу від 30.06.2026 в частині відмови у задоволенні заяви про застосування додаткових заходів захисту боржника, в якій кредитор просить цю ухвалу скасувати в зазначеній частині та ухвалити нове рішення про задоволення заяви Боржника від 20.05.2026 про застосування додаткових заходів захисту боржника.

Доводи цієї апеляційної скарги щодо ненадання судом першої інстанції окремої оцінки заяві Боржника за критеріями частини п`ятої статті 33-12 КУзПБ, похідного характеру висновку суду та порушення десятиденного строку розгляду заяви значною мірою збігаються з доводами, викладеними у пункті 2.4 цієї постанови (щодо апеляційної скарги боржника за вх. №1472). Додатково апелянт зазначає, що скасування захисту від індивідуального стягнення з боку ПАТ АБ "Укргазбанк" і ТОВ "Парк Лейн" створює ризик вибіркового задоволення вимог двох кредиторів, які голосували проти Плану, та порушує право апелянта на пропорційне і колективне задоволення вимог, а обґрунтованість Плану для цілей частини п`ятої статті 33-12 КУзПБ мала оцінюватися станом на момент, коли заява мала бути вирішена у визначений законом строк (до 30.05.2026), - коли План уже був схвалений кваліфікованою більшістю кредиторів, - а не ретроспективно, через призму пізніше ухваленої відмови у затвердженні Плану.

2.7. Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частиною четвертою статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням об`єднання апеляційних проваджень та прийняття апеляційних скарг вх. №1472 і вх. №1507 як доповнень, ухвала від 30.06.2026 переглядається в межах доводів усіх чотирьох апеляційних скарг.

3. Позиція інших учасників справи

3.1. Адміністратор 17.07.2026 через підсистему "Електронний суд" подала відзив на апеляційні скарги вх. №1471 і вх. №1489 (вих. №679-02-01-905/39), в якому підтримала доводи апелянтів та просила ці апеляційні скарги задовольнити, посилаючись, зокрема, на таке:

3.1.1. План схвалено кваліфікованою більшістю голосів у кожному класі, а ухвалою від 17.06.2026 порушень формування класів кредиторів та обґрунтованості розміру їх вимог не встановлено; однак ці обставини, так само як і висновок адміністратора про відповідність Плану вимогам КУзПБ, не були враховані судом першої інстанції, який керувався доводами кредиторів-меншості - ТОВ "Парк Лейн", ТОВ "ШФ "Воронін" та ПАТ АБ "Укргазбанк";

3.1.2. заперечення ПАТ АБ "Укргазбанк" щодо зміни місцезнаходження Боржника є необґрунтованими: Боржник реалізував право, передбачене Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а банк не довів причинно-наслідкового зв`язку між зміною місцезнаходження, анулюванням ліцензій НКРЕКП та фінансовим станом Боржника;

3.1.3. ініціювання Боржником процедур банкрутства його дебіторів - ТОВ "Хім-Трейд" та ТОВ "Йе Енергія" - є одним із передбачених КУзПБ способів захисту прав кредитора (зокрема, для виявлення фраудаторних правочинів та осіб, що підлягають субсидіарній відповідальності), а не свідченням безнадійності відповідної дебіторської заборгованості;

3.1.4. питання 3 і 4, поставлені ПАТ АБ "Укргазбанк" перед експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (щодо достатності показників фінансового стану Боржника для виконання Плану та обґрунтованості включення банку до переліку залучених кредиторів), за своєю суттю є питаннями права, а тому висновок експертів у цій частині не міг бути покладений в основу судового рішення з огляду на частину другу статті 98 ГПК України; констатовані експертами ознаки поточної неплатоспроможності Боржника підтверджують обґрунтованість ініціювання процедури, а дослідження фінансової звітності здійснювалося у відриві від передбачених Планом заходів відстрочення та розстрочення і без урахування інших джерел, тож сам План та ефективність його впливу на фінансовий стан Боржника фактично не були предметом експертного дослідження.

3.2. Адміністратор 17.07.2026 також подала відзив на апеляційні скарги вх. №1472 і вх. №1507 (вих. №677-02-01-905/39) в частині відмови у застосуванні додаткових заходів захисту боржника, в якому просила ці апеляційні скарги задовольнити, зазначивши, що:

3.2.1. заяву Боржника від 20.05.2026, обмежену вимогами до ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Парк Лейн" у зв`язку з переходом прав вимоги між цими кредиторами, суд першої інстанції всупереч частині четвертій статті 33-12 КУзПБ не розглянув у десятиденний строк, послідовно відкладаючи її розгляд на 01.06.2026 та 17.06.2026;

3.2.2. в ухвалі від 30.06.2026 суд не дослідив підстав, якими Боржник обґрунтовував необхідність застосування заходів захисту, обмежившись висновком про втрату ними доцільності у зв`язку з відмовою у затвердженні Плану.

3.3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Сервісна Компанія "Еско-Північ" (далі - ТОВ "Еско-Північ") - залучений кредитор, який голосував проти схвалення Плану, - 24.07.2026 подало єдиний відзив на всі апеляційні скарги, в якому підтримало апеляційні скарги Боржника та ТОВ "ТД "Сокар Україна" і просило їх задовольнити, навівши, зокрема, такі доводи:

3.3.1. закриття процедури превентивної реструктуризації та скасування заходів захисту боржника позбавляє залучених кредиторів погоджених Планом умов відстрочення (розстрочення) заборгованості та відкриває шлях до непрогнозованого індивідуального стягнення чи банкрутства Боржника, що є менш вигідним для кредиторів порівняно з умовами Плану, який передбачав повне погашення їх вимог;

3.3.2. суд першої інстанції не з`ясував, чи є План більш вигідним для кредиторів порівняно з альтернативним сценарієм, не навів розрахунку очікуваного рівня і строків задоволення вимог кредиторів за таким сценарієм, тоді як джерело погашення вимог кредиторів (дебіторська заборгованість, що стягується в межах справ про банкрутство дебіторів Боржника) залишається тим самим незалежно від того, чи відкрито провадження у справі про банкрутство самого Боржника.

3.4. ПАТ АБ "Укргазбанк" - залучений кредитор, який голосував проти схвалення Плану, - 22.07.2026 подав відзив на апеляційні скарги, в якому заперечив проти їх задоволення та просив залишити ухвалу від 30.06.2026 без змін, обґрунтовуючи свою позицію, зокрема, таким:

3.4.1. апеляційні скарги не містять належного обґрунтування того, які саме обставини судом не з`ясовано, які встановлені судом обставини є недоведеними та в чому полягає невідповідність висновків суду матеріалам справи, а фактично зводяться до незгоди апелянтів з наданою судом оцінкою доказів;

3.4.2. підтримка Плану кваліфікованою більшістю голосів забезпечена за рахунок значного розміру вимог окремих кредиторів, насамперед ТОВ "ТД "Сокар Україна", тоді як більшість залучених кредиторів, які брали участь у голосуванні, висловилися проти його схвалення; частина друга статті 33-22 КУзПБ прямо передбачає судовий контроль Плану за заявою кредитора, який голосував проти його схвалення, незалежно від результатів голосування за класами;

3.4.3. основним джерелом погашення вимог кредиторів за Планом визначено стягнення дебіторської заборгованості з осіб, щодо яких відкрито провадження у справах про банкрутство, у тому числі за заявами самого Боржника, а тому підтвердженість права вимоги судовим рішенням не є доказом реальної платоспроможності дебіторів і фактичного надходження коштів у визначені Планом строки; матеріали справи не містять доказів існування стабільних джерел надходження коштів, достатніх для погашення вимог залучених кредиторів;

3.4.4. Боржник не надав доказів фактичного впровадження альтернативних видів діяльності, не пов`язаних з анульованими ліцензіями, а передбачені Планом строки відстрочення (24 місяці) і розстрочення (30 місяців) та прогнозні показники на 2026-2028 роки не підкріплені економічними розрахунками чи іншими доказами (договорами, замовленнями, бізнес-планами);

3.4.5. відсутність у Плані штатного розпису унеможливлює перевірку обґрунтованості витрат на оплату праці, відповідності прогнозу грошових потоків та реалістичності заходів щодо погашення заборгованості;

3.4.6. твердження апелянтів про непроведення заключного судового засідання 30.06.2026 спростовуються протоколами судових засідань від 17.06.2026 та 30.06.2026, згідно з якими учасникам справи, у тому числі Боржнику, було надано можливість викласти позицію, а перед оголошенням перерви головуючий суддя окремо запитав учасників справи про наявність додаткових пояснень;

3.4.7. застосування додаткових заходів захисту боржника можливе лише за одночасної наявності умов, передбачених частиною п`ятою статті 33-12 КУзПБ, у тому числі обґрунтованого Плану з розумною перспективою виконання, чого у цій справі немає; сам факт подання ТОВ "Парк Лейн" заяви про заміну стягувача у справі №910/11852/24 не є доказом відкриття виконавчого провадження чи вчинення виконавчих дій щодо Боржника; порушення десятиденного строку розгляду заяви не є підставою для скасування ухвали за відсутності доводів про те, як це вплинуло на суть ухваленого рішення; ухвали господарських судів в інших справах, на які посилаються апелянти, ухвалено за інших фактичних обставин щодо інших боржників та інших планів.

3.5. ТОВ "Парк Лейн" та ТОВ "ШФ "Воронін" - залучені кредитори, які заперечували проти схвалення Плану, - 24.07.2026 через підсистему "Електронний суд" в особі спільного представника, адвоката Архіпова О.Ю., подали спільний відзив на апеляційні скарги, в якому не погодилися з доводами і вимогами обох апелянтів та просили апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу від 30.06.2026 - без змін, навівши, зокрема, такі доводи:

3.5.1. суд першої інстанції не підміняв критерію розумної перспективи виконання Плану критерієм його гарантованого виконання: висновок про нестійкий фінансовий стан Боржника оцінено у сукупності з іншими обставинами, а визначальним критерієм визнано реалістичність Плану, що узгоджується з метою Директиви (ЄС) 2019/1023 - не допустити необґрунтованого відстрочення ліквідації нежиттєздатних підприємств;

3.5.2. неплатоспроможність Боржника підтверджується висновком судової економічної експертизи від 20.05.2026 (ознаки критичної неплатоспроможності, високий ризик банкрутства за коефіцієнтом Бівера), а також тим, що 30.06.2026 єдиний учасник Боржника - ТОВ "Газова індустрія" - звернувся із заявою про банкрутство ТОВ "Євроенерготрейд" (справа №910/8052/26, заява прийнята Господарським судом міста Києва 15.07.2026);

3.5.3. порівняння Плану з альтернативним сценарієм (критерій найкращих інтересів кредиторів за пунктом 4 частини першої статті 33-22 КУзПБ) не є обов`язковим для відмови у затвердженні Плану на самостійній підставі, передбаченій пунктом 5 частини першої статті 33-22 КУзПБ;

3.5.4. План не містить ринкової (а не номінальної) вартості дебіторської заборгованості як активу, за рахунок якого пропонується погашення вимог кредиторів, усупереч пункту 7 частини першої статті 33-15 КУзПБ; ініціювання Боржником банкрутства власних дебіторів об`єктивно знижує ринкову вартість відповідних прав вимоги, а неплатоспроможність ТОВ "Хім-Трейд" підтверджена експертним висновком, згідно з яким сума основного боргу цього дебітора перед Боржником становить 7 % від загальної суми його зобов`язань, а можливість виконання ним зобов`язань перед Боржником експертами не вбачається;

3.5.5. Боржник не розкрив структури (реєстру з підтверджувальними первинними документами) дебіторської заборгованості, за рахунок стягнення якої пропонується погашення вимог кредиторів, що суперечить пунктам 7, 12 частини першої статті 33-15 КУзПБ;

3.5.6. анульована постановою НКРЕКП від 24.12.2024 №2347 ліцензія на постачання природного газу стосується основного, за даними Єдиного державного реєстру, виду діяльності Боржника (торгівля газом через місцеві трубопроводи), а Боржник не пояснив, яку саме іншу діяльність він планує здійснювати; це узгоджується з відсутністю в Плані штатного розпису всупереч пункту 9 частини першої статті 33-15 КУзПБ за наявності лише п`яти працівників;

3.5.7. висновок адміністратора не має для суду заздалегідь встановленої сили (частина друга статті 86 ГПК України), не містить оцінки дотримання критерію найкращих інтересів кредиторів і не був складений на кінцеву редакцію Плану;

3.5.8. підтримка Плану кваліфікованою більшістю забезпечена насамперед голосами ТОВ "ТД "Сокар Україна"", тоді як рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.06.2026 у справі №908/103/25(908/324/26) (не набрало законної сили) за позовом ТОВ "Парк Лейн" правочини, що є підставою вимог ТОВ "ТД "Сокар Україна", визнано фраудаторними;

3.5.9. доводи Боржника про непроведення заключного судового засідання спростовуються протоколами судових засідань від 17.06.2026 і 30.06.2026: учасники справи, включно з Боржником, були заслухані щодо суті обох заяв, а запропонований судом формат ухвалення рішення без усного проголошення його вступної та резолютивної частин у зв`язку з можливим продовженням повітряної тривоги не викликав заперечень жодного учасника справи;

3.5.10. додаткові заходи захисту боржника не можуть застосовуватися ретроспективно і є неможливими в закритій процедурі превентивної реструктуризації з огляду на пункт 2 частини першої статті 33-13 КУзПБ, а Боржник не навів жодних негативних наслідків, спричинених невжиттям таких заходів;

3.5.11. оскільки доводи апеляційних скарг ТОВ "ТД "Сокар Україна" є в основному тотожними доводам Боржника, наведені заперечення стосуються також доводів і вимог цього апелянта.

3.6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маре" (далі - ТОВ "Маре") своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційні скарги не скористалося, що відповідно до частини третьої статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції

4.1. Апеляційна скарга Боржника (вх. №1471) на ухвалу від 30.06.2026 в частині відмови у затвердженні Плану надійшла до Східного апеляційного господарського суду 07.07.2026. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 визначено склад суду: головуючий (суддя-доповідач) Васильєв Є.О., суддя Істоміна О.А., суддя Крестьянінов О.О.

Боржником 07.07.2026 також подано апеляційну скаргу (вх. №1472) на ухвалу від 30.06.2026 в частині відмови у задоволенні заяви про застосування додаткових заходів захисту боржника. До суду також надійшли апеляційні скарги ТОВ "ТД "Сокар Україна" від 08.07.2026 (вх. №1489) в частині відмови у затвердженні Плану та від 09.07.2026 (вх. №1507) в частині відмови у застосуванні додаткових заходів захисту боржника, які зареєстровані судом 09.07.2026 та 10.07.2026 відповідно. Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.07.2026, 09.07.2026 та 10.07.2026 апеляційні скарги вх. №1472, вх. №1489 і вх. №1507 передано раніше визначеному складу суду.

4.2. Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Боржника (вх. №1471), апеляційну скаргу Боржника (вх. №1472) прийнято до розгляду як доповнення до неї; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ТД "Сокар Україна" (вх. №1489), апеляційну скаргу цього апелянта (вх. №1507) прийнято до розгляду як доповнення до неї. Оскільки апеляційні скарги подані на одне й те саме судове рішення і стосуються одного предмета апеляційного оскарження, апеляційне провадження за скаргою вх. №1489 об`єднано з провадженням за скаргою вх. №1471. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 27.07.2026 о 13:00; явку учасників справи визнано необов`язковою.

4.3. У межах встановленого судом строку до Східного апеляційного господарського суду надійшли: відзив адміністратора від 17.07.2026 на апеляційні скарги вх. №1471 і вх. №1489 (вих. №679-02-01-905/39); відзив адміністратора від 17.07.2026 на апеляційні скарги вх. №1472 і вх. №1507 (вих. №677-02-01-905/39); відзив ПАТ АБ "Укргазбанк" від 22.07.2026 на апеляційні скарги Боржника та ТОВ "ТД "Сокар Україна"; відзив ТОВ "Еско-Північ" від 24.07.2026 на всі чотири апеляційні скарги; спільний відзив ТОВ "Парк Лейн" та ТОВ "ШФ "Воронін" від 24.07.2026 на всі чотири апеляційні скарги.

4.4. Ухвалами Східного апеляційного господарського суду задоволено заяви про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів: представника ПАТ АБ "Укргазбанк" Юрескул Н.С. від 14.07.2026, представника ТОВ "Парк Лейн" Архіпова О.Ю. від 15.07.2026, представника ТОВ "Еско-Північ" Іоніцой-Доценка О.П. від 17.07.2026, адміністратора Потупало Н.І. від 17.07.2026, представника ТОВ "ТД "Сокар Україна" Павленка А.А. від 20.07.2026, представника Боржника Мошенця Д.В. від 20.07.2026, представника ТОВ "ШФ "Воронін" Єлисеєва Є.В. від 22.07.2026.

4.5. Боржник 24.07.2026 подав до Східного апеляційного господарського суду заяви про уточнення апеляційних скарг від 07.07.2026 (вх. №1471 та вх. №1472), в яких просить пункт 4 прохальної частини апеляційної скарги вважати викладеним у такій редакції: "Ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 у справі №905/39/26 - скасувати повністю, в тому числі в частині закриття процедури превентивної реструктуризації та скасування усіх заходів захисту боржника". ТОВ "Парк Лейн" у запереченнях від 26.07.2026 просило залишити ці заяви без задоволення з огляду на пропуск строку на доповнення чи зміну апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. Відповідно до частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Заяви про уточнення апеляційних скарг, якими по суті розширено вимоги апеляційних скарг, подано 24.07.2026, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження ухвали від 30.06.2026, клопотання про поновлення цього строку Боржник не заявляв. За таких обставин, з урахуванням засад рівності учасників судового процесу та змагальності сторін, суд апеляційної інстанції на підставі частини другої статті 118 ГПК України залишає заяви ТОВ "Євроенерготрейд" від 24.07.2026 про уточнення апеляційних скарг без розгляду.

4.6. У судовому засіданні 27.07.2026 брали участь представник Боржника Мошенець Д.В., представник ТОВ "ТД "Сокар Україна" Павленко А.А., представник ПАТ АБ "Укргазбанк" Юрескул Н.С., адміністратор Потупало Н.І., представник ТОВ "Еско-Північ" Іоніцой-Доценко О.П. Представник ТОВ "Парк Лейн" 24.07.2026 подав клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд відмовив. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили; оскільки їх явку визнано необов`язковою, суд розпочав розгляд справи за їх відсутності. Протокольною ухвалою у судовому засіданні 27.07.2026 оголошено перерву до 09.09.2026 о 11:00.

4.7. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 задоволено заяву судді Крестьянінова О.О. про самовідвід. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2026 відповідно до статті 32 ГПК України визначено склад суду: головуючий (суддя-доповідач) Васильєв Є.О., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В. У зв`язку зі зміною складу суду розгляд справи за апеляційними скаргами Боржника та ТОВ "ТД "Сокар Україна" розпочато спочатку.

4.8. У судовому засіданні 09.09.2026 брали участь представник Боржника Мошенець Д.В., представники залучених кредиторів: ТОВ "ТД "Сокар Україна" - Павленко А.А., ПАТ АБ "Укргазбанк" - Юрескул Н.С., ТОВ "Еско-Північ" - Іоніцой-Доценко О.П., ТОВ "Парк Лейн" - Архіпов О.Ю., ТОВ "ШФ "Воронін" - Єлисеєв Є.В., а також адміністратор Потупало Н.І. За результатами судового засідання 09.09.2026 Східний апеляційний господарський суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

5. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Щодо Боржника, його зобов`язань та активів

5.1. Основним видом економічної діяльності Боржника є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (КВЕД 35.23). До інших видів діяльності Боржника належать, зокрема, торгівля електроенергією (35.14), оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), вантажний автомобільний транспорт (49.41), складське господарство (52.10), консультування з питань комерційної діяльності й керування (70.22) (том 1, а.с. 193-205).

5.2. Постановою НКРЕКП від 24.12.2024 №2347 анульовано ліцензію Боржника з постачання природного газу, видану відповідно до постанови НКРЕКП від 18.05.2017 №674 (том 11, а.с. 212-213). Постановою НКРЕКП від 24.12.2024 №2346 анульовано ліцензію Боржника з постачання електричної енергії.

5.3. Станом на 21.01.2026 кредиторська заборгованість Боржника становила: перед ПАТ АБ "Укргазбанк" - 1 408 726 086,98 грн (том 1, а.с. 222); перед ТОВ "ТД "Сокар Україна" - 2 178 475 855,76 грн (том 1, а.с. 208); перед ТОВ "Маре" - 364 000 200,00 грн (том 1, а.с. 238); перед ТОВ "Еско-Північ" - 213 101 003,94 грн (том 1, а.с. 243).

5.4. Рішенням Господарського суду Київської області від 09.10.2025 у справі №911/1020/25 стягнуто з Боржника на користь ТОВ "ТД "Сокар Україна" 2 178 475 855,76 грн заборгованості та 423 920,00 грн судового збору (том 1, а.с. 211-215). З метою врегулювання порядку та строків добровільного виконання цього рішення Боржник і ТОВ "ТД "Сокар Україна" 19.01.2026 уклали договір про врегулювання заборгованості на суму 2 178 475 855,76 грн (том 1, а.с. 213).

5.5. Наступного дня, 20.01.2026, Боржник і ТОВ "ТД "Сокар Україна" уклали договір застави, за яким на забезпечення виконання зобов`язання Боржника на суму 2 178 475 855,76 грн, строк виконання якого настав 29.01.2026, Боржник передав у заставу належне йому право вимоги до ТОВ "Йе Енергія" щодо сплати штрафу в розмірі 1 445 818 000,00 грн за договором купівлі-продажу газу від 27.05.2021 №12А167-541-21, заставну вартість якого сторони визначили в 250 000 000,00 грн. Договір забороняє Боржнику відчужувати предмет застави без згоди заставодержателя та надає ТОВ "ТД "Сокар Україна" право звернути стягнення на предмет застави в разі відкриття щодо Боржника, зокрема, процедури відновлення платоспроможності, банкрутства чи ліквідації (том 1, а.с. 209-211).

5.6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 у справі №910/11852/24 затверджено мирову угоду від 10.12.2024, укладену між ПАТ АБ "Укргазбанк", Боржником, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "ШФ "Воронін" та ТОВ "Парк Лейн", за якою відповідачі визнали заборгованість за Генеральним кредитним договором від 03.11.2020 №436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД у розмірі 1 349 816 874,00 грн і зобов`язалися погашати її 32 щомісячними платежами за встановленим графіком; ТОВ "ШФ "Воронін" і ТОВ "Парк Лейн" є майновими поручителями за цим зобов`язанням.

5.7. Згідно з договором про заставу майнових прав від 16.12.2020 №436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД-32, укладеним між ПАТ АБ "Укргазбанк" (заставодержатель) та Боржником (заставодавець) на забезпечення вимог за Генеральним кредитним договором від 03.11.2020 №436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД, предметом застави є, зокрема, майнові права вимоги Боржника до ТОВ "Хім-Трейд" щодо оплати за договором купівлі-продажу природного газу від 15.10.2020 №ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20. Обтяження зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 17.12.2020 (відомості досліджено в межах висновку експертів, том 15, а.с. 18-46).

5.8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2025 у справі №910/3270/25 з ТОВ "Хім-Трейд" на користь Боржника стягнуто заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу від 15.10.2020. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 (том 3, а.с. 126-138) рішення змінено в частині пені, 3 % річних, інфляційних втрат та судового збору; з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції стягненню підлягають 1 405 693 517,50 грн основного боргу, 843 705 504,22 грн пені, 428 448 595,78 грн штрафу, 320 060 391,31 грн 3 % річних, 1 324 748 791,10 грн інфляційних втрат та 846 594,37 грн судового збору, а всього - 4 323 503 394,28 грн, з яких основний борг становить 1 405 693 517,50 грн, а решта - 2 917 809 876,78 грн - фінансові санкції, нарахування та судові витрати.

5.9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2026 відкрито провадження у справі №910/16488/25 про банкрутство ТОВ "Йе Енергія", визнано грошові вимоги Боржника до ТОВ "Йе Енергія" у розмірі 24 641 100,31 грн (том 11, а.с. 208-211).

5.10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 відкрито провадження у справі №910/15641/25 про банкрутство ТОВ "Хім-Трейд", визнано грошові вимоги Боржника до ТОВ "Хім-Трейд" у розмірі 1 405 797 964,50 грн (том 11, а.с. 199-207). Процедури банкрутства ТОВ "Хім-Трейд" та ТОВ "Йе Енергія" були ініційовані, зокрема, Боржником, що ним не заперечується; у запереченнях від 12.06.2026 Боржник пояснював це необхідністю використання ширшого комплексу механізмів захисту прав кредитора, передбачених КУзПБ.

Щодо відкриття процедури, Концепції та Плану

5.11. Концепцією превентивної реструктуризації Боржника, затвердженою загальними зборами його учасників 20.01.2026 (том 1, а.с. 186-192), до процедури пропонувалося залучити шістьох кредиторів: ТОВ "ТД "Сокар Україна" (2 178 475 855,76 грн, з яких 250 000 000,00 грн - забезпечені вимоги), ПАТ АБ "Укргазбанк" (1 408 726 086,98 грн, з яких 76 016 285,93 грн - забезпечені вимоги), ТОВ "Маре" (364 000 200,00 грн, на підставі договору факторингу від 07.07.2025 №М-Ф/2025/7/7-1), ТОВ "Еско-Північ" (213 101 003,94 грн, на підставі договору про відступлення права вимоги від 07.10.2025 №26925ВПВ), ТОВ "ШФ "Воронін" (11 627 151,00 грн) та ТОВ "Парк Лейн" (11 568 794,60 грн). Для всіх кредиторів запропоновано єдиний захід - зміну порядку та способу виконання зобов`язань шляхом погашення заборгованості за рахунок коштів, стягнутих з ТОВ "Хім-Трейд". До процедури не залучалися ТОВ "Газова індустрія" (70 097 000,00 грн), ПП "Гарант Маркет" (78 021 151,67 грн), ТОВ "Еко.Ойл (Еквайринг Ойл)" (1 200 000,00 грн), ТОВ "Оіл Центр Рітейл" (14 155 300,00 грн), ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" (329 469,74 грн) та ТОВ "Сітіенерджі" (61 393 000,00 грн). Згідно з Концепцією Боржник не має нерухомого майна, транспортних засобів чи нематеріальних активів; наявне рухоме майно (інструменти, прилади, інвентар) оцінено в 27 648,70 грн, а основним активом визначено дебіторську заборгованість.

5.12. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.01.2026 відкрито процедуру превентивної реструктуризації Боржника, застосовано основні заходи захисту боржника, призначено адміністратора та встановлено Боржнику строк до 23.03.2026 для подання Плану (том 2, а.с. 67-70). Заключне судове засідання, первісно призначене на 27.05.2026, надалі призначено на 17.06.2026, у якому оголошено перерву до 30.06.2026.

5.13. Боржник 09.03.2026 направив залученим кредиторам та адміністратору до їх електронних кабінетів у ЄСІТС повідомлення про скликання на 19.03.2026 зборів кредиторів з питанням порядку денного "Розгляд та схвалення плану превентивної реструктуризації ТОВ "Євроенерготрейд"", до якого додав План та висновок адміністратора; оголошення про проведення зборів розміщено на офіційному вебпорталі судової влади України 11.03.2026 (публікації №78719, №78720) (том 10, а.с. 1-37). До суду План подано в редакції від 06.03.2026 з урахуванням виправленої технічної описки.

5.14. Згідно з Планом Боржник має статутний капітал 3 000 000,00 грн, чисельність працівників - 5 осіб, дочірніх підприємств і відокремлених підрозділів не має; штатного розпису План не містить. У розділі ІІ Плану зазначено, що Боржник здійснює торгівлю газом через місцеві (локальні) трубопроводи, а також постачання електроенергії та зерна. Причинами неплатоспроможності (її загрози) у Плані названо накопичення дебіторської заборгованості у зв`язку з введенням воєнного стану та зменшенням платоспроможності контрагентів, а також дефіцит сировини та енергоносіїв.

5.15. За даними Плану станом на 30.09.2025 активи Боржника становили 5 009 875 000,00 грн, зобов`язання - 4 798 710 000,00 грн, власний капітал - 211 165 000,00 грн; доходи за 9 місяців 2025 року - 8 370 000,00 грн, витрати - 31 036 000,00 грн, чистий збиток - 22 666 000,00 грн. Активи Боржника (за балансовою вартістю) складаються з рухомого майна (інших основних засобів) вартістю 29 432,38 грн, запасів - 94 449 000,00 грн та дебіторської заборгованості - 4 775 475 394,31 грн, у тому числі активів (товарів в обороті), що є предметом застави, вартістю 75 000 000,00 грн; розшифровки дебіторської заборгованості План не містить. У Плані також зазначено, що коефіцієнти покриття та забезпечення власними засобами перевищують нормативні значення, не мають тенденцій до погіршення, а тому ознак критичної неплатоспроможності немає.

5.16. Розділом IV Плану визначено залучених кредиторів та їх поділ на класи забезпечених і незабезпечених кредиторів: ТОВ "ТД "Сокар Україна" - 2 178 475 855,76 грн (вимоги віднесено як до класу забезпечених - 250 000 000,00 грн, так і до класу незабезпечених кредиторів); ПАТ АБ "Укргазбанк" - 1 400 837 292,38 грн; ТОВ "Маре" - 364 000 200,00 грн; ТОВ "Еско-Північ" - 213 101 003,94 грн; ТОВ "ШФ "Воронін" - 15 627 151,00 грн, строк виконання яких настав, та 13 556 027,00 грн, строк виконання яких настане в процедурі; ТОВ "Парк Лейн" - 15 475 589,20 грн, строк виконання яких настав, та 13 556 027,00 грн, строк виконання яких настане в процедурі. Інформації про те, що право вимоги до ТОВ "Хім-Трейд" перебуває в заставі ПАТ АБ "Укргазбанк" (пункт 5.7 цієї постанови), План не містить. Розмір зобов`язань Боржника та підстави їх виникнення учасники справи не оспорюють.

5.17. Розділом V Плану передбачено відстрочення вимог залучених кредиторів на 24 місяці з подальшим розстроченням на 30 місяців (щодо кожного кредитора окремо з 30.04.2028 по 31.07.2030) з погашенням вимог "за рахунок наявної ліквідної дебіторської заборгованості ТОВ "Хім-Трейд"", загальна сума якої складає 4 323 503 394,28 грн. Особливими умовами Плану передбачено, що в разі отримання Боржником стягнутої дебіторської заборгованості кошти розподіляються протягом семи робочих днів між усіма кредиторами відповідно до залишку заборгованості; Боржник має право на дострокове виконання.

5.18. Розділом VI Плану спрогнозовано доходи Боржника у 2026 році - 152 688 тис. грн, у 2027 році - 160 715 тис. грн, у 2028 році - 170 846 тис. грн (дохід від реалізації товарів, робіт, послуг, інші операційні та фінансові доходи, стягнута дебіторська заборгованість) та витрати відповідно 31 036 тис. грн, 34 126 тис. грн і 43 851 тис. грн. Розділами VII-VIII Плану передбачено щоквартальний моніторинг його виконання адміністратором та строк виконання Плану - три роки з дня його затвердження судом; розмір заборгованості та щомісячні платежі перед ПАТ АБ "Укргазбанк", ТОВ "Парк Лейн" і ТОВ "ШФ "Воронін" підлягали коригуванню з урахуванням фактичних платежів поручителів за мировою угодою.

5.19. У висновку адміністратора, доданому до повідомлення про скликання зборів, План визнано повністю обґрунтованим та таким, що дозволить погасити вимоги залучених кредиторів у визначених Планом сумах і строки.

Щодо заперечень кредиторів проти Плану

5.20. ТОВ "Парк Лейн" 17.03.2026 направило Боржнику та адміністратору заперечення щодо Плану та висновку адміністратора, про що 18.03.2026 повідомило суд. У запереченнях кредитор зазначав, що:

- визначення причин неплатоспроможності в Плані має формальний характер: Боржник не пояснює, як саме воєнний стан вплинув на його діяльність і платоспроможність яких контрагентів знизилася;

- План не містить відомостей про конкретні активи Боржника та їх вартість, а лише витяг з балансу, при цьому далі в Плані згадано тільки дебіторську заборгованість ТОВ "Хім-Трейд", що ставить під сумнів ліквідність решти дебіторської заборгованості;

- Боржник не зазначив, що право вимоги до ТОВ "Хім-Трейд" за договором купівлі-продажу газу від 15.10.2020 перебуває в заставі ПАТ АБ "Укргазбанк" згідно з договором від 16.12.2020, яка гарантує задоволення вимог банку за кредитним договором від 03.11.2020 та мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 у справі №910/11852/24; План фактично позбавляє банк переваг забезпеченого кредитора та пріоритетного права на отримання коштів від реалізації цього права вимоги;

- План не містить деталізованих відомостей про грошові зобов`язання (предмет, сторони, забезпечення), штатного розпису, а обґрунтування перспективи виконання Плану та його відповідності критерію найкращих інтересів кредиторів зведено до тези про те, що План передбачає повне погашення вимог;

- коефіцієнт покриття Боржника (1,03 у 2023-2024 роках, 1,04 за 9 місяців 2025 року) формально відповідає нормативу лише за рахунок дебіторської заборгованості, яка становить 96,1 % оборотних активів, а тому залежить від платоспроможності дебіторів;

- за даними фінансової звітності ТОВ "Хім-Трейд" станом на 31.12.2025 його поточні зобов`язання становлять 20 639 522 тис. грн, непокритий збиток - 17 592 539 тис. грн, коефіцієнт покриття - 0,14, надходження від реалізації продукції зменшилися порівняно з попереднім роком на 65,5 %; щодо ТОВ "Хім-Трейд" ініційовано справу про банкрутство №910/15641/25, а отже право вимоги до нього не є високоліквідним активом;

- висновок адміністратора не містить оцінки конкретних заперечень кредиторів щодо розміру вимог, перспектив виконання Плану та застави права вимоги до ТОВ "Хім-Трейд".

5.21. ТОВ "Парк Лейн" і ТОВ "ШФ "Воронін" 08.06.2026 подали до суду спільне клопотання про відмову у затвердженні Плану, посилаючись, зокрема, на відсутність у Плані переліку активів, які хоча б на перший погляд могли принести Боржнику істотні доходи.

5.22. ПАТ АБ "Укргазбанк" 09.06.2026 подав до суду заяву про невідповідність Плану критерію найкращих інтересів кредиторів та наявність очевидних підстав вважати, що План не має розумної перспективи бути виконаним і запобігти неплатоспроможності або забезпечити життєздатність Боржника. До заяви додано, зокрема, висновок експертів від 20.05.2026 №3503/3504/26-70, витяг з Єдиного державного реєстру щодо Боржника, ухвали Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у справі №910/15641/25 та від 05.02.2026 у справі №910/16488/25, постанови НКРЕКП від 24.12.2024 №2346 та №2347. Банк посилався на зміну Боржником місцезнаходження на територію, наближену до зони бойових дій, анулювання ліцензій, ініціювання Боржником банкрутства власних дебіторів, неплатоспроможність ТОВ "Хім-Трейд" та наведення в Плані недостовірної інформації.

5.23. Боржник 12.06.2026 подав заперечення на заяву ПАТ АБ "Укргазбанк", посилаючись на неповноту висновку експертів, застосування експертами методології, призначеної для процедур банкрутства, вихід експертів за межі спеціальних знань (частина друга статті 98 ГПК України), недоведеність впливу зміни місцезнаходження та анулювання ліцензій на можливість виконання Плану. Боржник 15.06.2026 та адміністратор 15.06.2026 і 16.06.2026 подали заперечення також на клопотання ТОВ "Парк Лейн" та заяву ПАТ АБ "Укргазбанк".

5.24. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2026 за результатами розгляду заяв ТОВ "Парк Лейн" та ПАТ АБ "Укргазбанк" порушень формування класів залучених кредиторів та необґрунтованості розміру вимог ТОВ "Парк Лейн", ТОВ "Маре", ТОВ "ТД "Сокар Україна", ТОВ "ШФ "Воронін", ПАТ АБ "Укргазбанк" не встановлено.

Щодо схвалення Плану зборами кредиторів

5.25. Збори кредиторів, розпочаті 19.03.2026 в режимі відеоконференції, було перервано до 20.03.2026 у зв`язку з неможливістю продовження участі в них представника ТОВ "ТД "Сокар Україна"; повідомлення про перерву доставлено до електронних кабінетів усіх залучених кредиторів та адміністратора. У зборах 20.03.2026 брали участь адміністратор, представник Боржника та представники ТОВ "Парк Лейн", ТОВ "Маре", ПАТ АБ "Укргазбанк", ТОВ "ТД "Сокар Україна", ТОВ "Еско-Північ". За змістом протоколу №1 зборів залучених кредиторів (том 10, а. с. 238-242) на зборах були присутні кредитори, кількість голосів яких складає 7326 голосів, 99,31 %.

5.26. За схвалення Плану проголосовано 2 292 476 055,76 голосів (58,97 % класу незабезпечених кредиторів з правом голосу) та 250 000 000,00 голосів (76,68 % класу забезпечених кредиторів); проти - 1 565 853 626,59 голосів (40,28 % класу незабезпечених кредиторів) та 76 016 288,93 голосів (23,32 % класу забезпечених кредиторів); утрималися - 0. У класі незабезпечених кредиторів План схвалили ТОВ "ТД "Сокар Україна" та ТОВ "Маре", не схвалили - ПАТ АБ "Укргазбанк", ТОВ "Парк Лейн", ТОВ "Еско-Північ". У класі забезпечених кредиторів План схвалило ТОВ "ТД "Сокар Україна", не схвалив кредитор ПАТ АБ "Укргазбанк". Отже, схвалення Плану класом забезпечених кредиторів забезпечене голосами єдиного кредитора - ТОВ "ТД "Сокар Україна" - за вимогами, забезпеченими заставою від 20.01.2026 (пункт 5.5 цієї постанови).

Щодо висновку експертів від 20.05.2026 №3503/3504/26-70

5.27. Висновок експертів за результатами комісійної судової економічної експертизи від 20.05.2026 №3503/3504/26-70 складено експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Денисенко О.В. та Борщевською Ю.Г. на підставі заяви ПАТ АБ "Укргазбанк" від 21.04.2026 (том 15, а.с. 18-46). У висновку зазначено, що він підготовлений для подання до суду, а експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України. Дослідження проведено за Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14, та Методикою проведення судово-економічних експертиз (реєстраційний код 11.0.08) на підставі, зокрема, Плану, фінансової звітності Боржника та ТОВ "Хім-Трейд" за 2022-2025 роки, договору застави майнових прав від 16.12.2020, мирових угод та протоколу зборів кредиторів.

5.28. Щодо фінансового стану Боржника експерти встановили таке: оборотні активи станом на 31.12.2025 - 4 992 308 тис. грн, поточні зобов`язання - 4 837 578 тис. грн, власний капітал - 154 758 тис. грн; чистий дохід від реалізації становив 22 877 467 тис. грн у 2022 році, 4 214 981 тис. грн у 2023 році, 96 386 тис. грн у 2024 році та 27 856 тис. грн у 2025 році; чистий збиток - 69 741 тис. грн у 2023 році, 3 879 тис. грн у 2024 році та 79 073 тис. грн у 2025 році; середня кількість працівників зменшилася з 36 осіб у 2022 році до 5 осіб у 2025 році. Дебіторська заборгованість станом на 31.12.2025 становить 95 % оборотних активів; коефіцієнт абсолютної ліквідності критично низький (грошовими коштами можна миттєво погасити менше 1 % поточних зобов`язань); коефіцієнт забезпечення власними засобами (0,03) нижчий за граничне значення (0,1); коефіцієнт поточної платоспроможності протягом усього періоду від`ємний; коефіцієнт Бівера свідчить про високий ризик банкрутства. Експерти дійшли висновку про наявність двох з трьох ознак критичної неплатоспроможності Боржника, а отже визначений у Плані фінансово-економічний стан Боржника як такий, що не містить ознак критичної неплатоспроможності, фінансовою звітністю не підтверджується.

5.29. Щодо ТОВ "Хім-Трейд" експерти встановили: активи станом на 31.12.2025 - 3 092 576 тис. грн, поточні зобов`язання - 20 639 522 тис. грн, довгострокові зобов`язання - 45 578 тис. грн, власний капітал - від`ємний (-17 592 524 тис. грн), грошові кошти - 52 тис. грн; чистий збиток - 2 593 676 тис. грн у 2022 році, 10 031 402 тис. грн у 2023 році, 3 315 546 тис. грн у 2024 році, 205 608 тис. грн у 2025 році; коефіцієнт Бівера від`ємний протягом усього періоду; сума основного боргу ТОВ "Хім-Трейд" перед Боржником (1 405 693 517,50 грн) становить 7 % від загальної суми його зобов`язань. Експерти констатували наявність у ТОВ "Хім-Трейд" ознак стійкої фінансової неплатоспроможності та двох з трьох ознак критичної неплатоспроможності і дійшли висновку, що можливість ТОВ "Хім-Трейд" виконати зобов`язання перед Боржником на суму 4 323 503 394,28 грн не вбачається (у висновку допущено технічну розбіжність у копійках - 4 323 503 394,78 грн).

5.30. Щодо прогнозу Плану експерти зазначили, що середньорічний дохід Боржника на 2026-2028 роки спрогнозовано на рівні 161 400 тис. грн при витратах 36 400 тис. грн, тобто кожна гривня витрат має забезпечити в середньому 4,5 грн доходу, тоді як дохід від реалізації та інші операційні доходи Боржника становили 142 853 тис. грн у 2024 році та 27 856 тис. грн у 2025 році; Планом передбачено зростання доходів у 2026 році в п`ять разів при зростанні витрат лише на 20 %, однак будь-яких обґрунтувань цих прогнозних даних План не містить. Експерти дійшли висновку, що прогнозні показники відновлення платоспроможності є необґрунтованими, а умови Плану - необґрунтованими, оскільки відновлення платоспроможності Боржника ґрунтується виключно на можливості отримання коштів від ТОВ "Хім-Трейд". На четверте питання експерти зазначили, що з урахуванням договору застави від 16.12.2020 включення ПАТ АБ "Укргазбанк" до переліку залучених кредиторів є економічно необґрунтованим та не відповідає його інтересам.

Щодо заяви про застосування додаткових заходів захисту боржника та заключного судового засідання

5.31. Боржник 20.05.2026 звернувся до суду першої інстанції із заявою про застосування додаткових заходів захисту боржника, в якій зазначив, що ТОВ "Парк Лейн" як майновий поручитель погасило заборгованість Боржника перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за Генеральним кредитним договором від 03.11.2020 №436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД у розмірі 1 132 293 355,36 грн, набуло прав кредитора та звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну стягувача у справі №910/11852/24, і просив заборонити ПАТ АБ "Укргазбанк", ТОВ "Парк Лейн" та їх правонаступникам пред`являти до виконання виконавчі документи, вчиняти виконавчі дії та звертати стягнення на предмет застави (іпотеки), що належить Боржнику.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.05.2026 заяву прийнято до розгляду з призначенням судового засідання на 01.06.2026. Залучені кредитори ТОВ "Парк Лейн", ТОВ "ШФ "Воронін" та ПАТ АБ "Укргазбанк" 28.05.2026 та 01.06.2026 подали письмові заперечення на заяву Боржника. Ухвалою від 01.06.2026 розгляд заяви разом із заявами про перевірку формування класів залучених кредиторів відкладено на 17.06.2026, а 17.06.2026 оголошено перерву до 30.06.2026. Доказів відкриття виконавчого провадження чи вчинення виконавчих дій щодо Боржника на підставі виконавчих документів ПАТ АБ "Укргазбанк" або ТОВ "Парк Лейн" матеріали справи не містять.

5.32. У заключному судовому засіданні 30.06.2026 у режимі відеоконференції брали участь адміністратор, представники Боржника, ПАТ АБ "Укргазбанк", ТОВ "ТД "Сокар Україна", ТОВ "Парк Лейн", ТОВ "Еско-Північ" та ТОВ "ШФ "Воронін"; усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання. Представник Боржника висловився на підтримку заяви про застосування додаткових заходів захисту боржника, представник ТОВ "ШФ "Воронін" висловив позицію щодо аргументів представника Боржника; інші учасники справи додаткових заяв, клопотань, заперечень та аргументів не висловили.

6. Позиція суду апеляційної інстанції

6.1. Правове регулювання спірних правовідносин

6.1.1. Згідно з частиною першою статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України; застосування положень ГПК України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ. Це правило поширюється і на процедуру превентивної реструктуризації, врегульовану Книгою третьою КУзПБ (статті 33-1 - 33-29).

6.1.2. Книгу третю КУзПБ "Превентивна реструктуризація" викладено в новій редакції Законом України від 19.09.2024 №3985-IX "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації". Процедура превентивної реструктуризації за своєю метою та змістом замінила інститут досудової санації (стаття 5 КУзПБ, яку виключено) і є процедурою раннього втручання: вона надає життєздатному бізнесу правовий інструментарій для подолання фінансових труднощів на етапі, коли неплатоспроможність є лише ймовірною, а не набула хронічного чи незворотного характеру.

Джерелом цього інституту є Директива (ЄС) 2019/1023 Європейського Парламенту та Ради від 20.06.2019 (далі - Директива 2019/1023), яка, з одного боку, спрямована на збереження життєздатних підприємств та робочих місць, а з іншого - виходить з того, що нежиттєздатні підприємства, які не мають перспектив відновлення, мають якомога швидше ліквідовуватися (пункт 3 преамбули Директиви 2019/1023). Відповідно до пункту 3 статті 10 Директиви 2019/1023 судовий або адміністративний орган повинен мати змогу відмовити у затвердженні плану реструктуризації, якщо такий план не матиме розумної перспективи запобігти неплатоспроможності боржника або забезпечити життєздатність бізнесу. Цю вимогу імплементовано в пункті 5 частини першої статті 33-22 КУзПБ.

Отже, превентивна реструктуризація захищає боржника від примусового стягнення та банкрутства не безумовно, а в обмін на економічно обґрунтований і реально виконуваний план виходу з кризи. Судовий контроль за реалістичністю плану є невід`ємною частиною цієї процедури і гарантією прав кредиторів, які не погодилися з планом.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.08.2026 у справі №904/5450/25, відповідно до якої превентивна реструктуризація за своєю суттю замінила інститут досудової санації, є процедурою раннього втручання і покликана захистити активи боржника від примусового стягнення виключно в обмін на життєздатний, економічно обґрунтований та реальний план виходу з кризи (пункти 35-38 постанови).

6.1.3. Статтею 1 КУзПБ визначено, що превентивна реструктуризація - це система організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів, спрямованих на недопущення або запобігання неплатоспроможності боржника, що можуть включати зміну складу, умов або структури активів та зобов`язань боржника, а також будь-які необхідні операційні зміни чи комбінацію цих елементів, які здійснюються згідно з планом превентивної реструктуризації. Найкращі інтереси кредиторів - критерій у процедурі превентивної реструктуризації, який означає, що жодний залучений кредитор не опиниться в гіршому становищі щодо розміру та/або строку задоволення своїх вимог згідно з планом превентивної реструктуризації, ніж у разі задоволення його вимог у ліквідаційній процедурі в межах справи про банкрутство або у разі найкращого альтернативного сценарію, якщо план превентивної реструктуризації буде відхилено судом.

6.1.4. Відповідно до частини першої статті 33-15 КУзПБ превентивна реструктуризація здійснюється відповідно до плану превентивної реструктуризації, який розробляється в порядку та строки, визначені Книгою третьою КУзПБ, та повинен містити інформацію про: 1) боржника, його фінансовий стан, причини неплатоспроможності чи її загрози; 2) грошові зобов`язання боржника, строк виконання яких настав до відкриття процедури превентивної реструктуризації або настане під час процедури, у тому числі зобов`язань, забезпечених заставою майна боржника, зобов`язань перед кредиторами, заінтересованими стосовно боржника, із зазначенням розміру неустойки (штрафів, пені) та інших фінансових санкцій за порушення зобов`язання; 3) інші зобов`язання боржника, що не є грошовими, але виконання яких значно впливає на активи боржника; 4) залучених кредиторів та розмір їхніх вимог; 5) класи, на які поділено сторони превентивної реструктуризації, та розмір вимог кожного класу залучених кредиторів; 6) незалучених кредиторів та розмір їхніх вимог з обґрунтуванням підстав незалучення; 7) активи боржника, у тому числі активи, що є предметом застави, та їхню вартість; 8) заходи плану превентивної реструктуризації, порядок та строки їх виконання, у тому числі порядок і строки погашення вимог залучених кредиторів; 9) штатний розпис, чисельність працівників та наслідки виконання плану превентивної реструктуризації для працівників боржника; 10) обґрунтування необхідності залучення нового фінансування у разі, якщо це передбачено планом; 11) прогноз діяльності боржника та грошових потоків протягом строку превентивної реструктуризації; 12) обґрунтування того, що план превентивної реструктуризації має перспективу виконання та відповідає критерію найкращих інтересів кредиторів.

Зміст пунктів 7, 11 і 12 частини першої статті 33-15 КУзПБ свідчить, що саме боржник як автор плану зобов`язаний розкрити в ньому свої активи (включно з обтяженими) та їх вартість, навести прогноз грошових потоків та обґрунтувати перспективу виконання плану. Інакше кажучи, обґрунтування реалістичності плану є обов`язковим елементом його змісту, а не питанням, яке має доводити кредитор.

6.1.5. Статтею 33-16 КУзПБ визначено перелік заходів, які може містити план превентивної реструктуризації, зокрема: реорганізація або перепрофілювання активів боржника; реструктуризація зобов`язань боржника, зокрема відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини, зміна порядку чи способу виконання зобов`язань; залучення нового фінансування; продаж частини майна чи цілісного майнового комплексу боржника; заміщення активів; виконання зобов`язань боржника його учасниками; збільшення статутного капіталу; зміни в організації праці; інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

6.1.6. Згідно зі статтею 33-20 КУзПБ план превентивної реструктуризації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів, якщо за нього проголосували кредитори, які мають право голосу та володіють двома третинами голосів залучених кредиторів від загальної суми забезпечених вимог, включених до плану у цьому класі (частина третя); класами незабезпечених кредиторів - якщо за нього проголосували кредитори, які володіють більше ніж 50 відсотками голосів залучених кредиторів від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану у кожному класі (частина четверта). План вважається схваленим зборами кредиторів, якщо його схвалили усі класи (частина восьма).

6.1.7. Відповідно до частин першої - третьої статті 33-21 КУзПБ боржник подає до господарського суду заяву про затвердження схваленого плану не пізніше ніж за сім календарних днів до дати заключного засідання, а господарський суд перевіряє план щодо відповідності вимогам частини першої статті 33-15 КУзПБ.

6.1.8. Згідно з частиною першою статті 33-22 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану превентивної реструктуризації, якщо: 1) проведення зборів кредиторів та схвалення плану відбулися з порушенням вимог статті 33-20 КУзПБ; 2) порушено принцип рівності кредиторів одного класу; 3) планом передбачено залучення нового фінансування, яке не є необхідним для виконання плану та завдає шкоди правам та інтересам залучених кредиторів; 4) план не відповідає критерію найкращих інтересів кредиторів; 5) наявні очевидні підстави вважати, що план не має розумної перспективи бути виконаним та запобігти неплатоспроможності або забезпечити життєздатність боржника; 6) боржник надав у плані недостовірну інформацію. Пункти 4 і 5 частини першої цієї статті застосовуються господарським судом лише за обґрунтованою заявою залученого кредитора, який голосував проти схвалення плану, поданою не пізніше ніж за сім календарних днів до дати заключного засідання (частина друга). За відсутності підстав для відмови господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану (частина третя).

6.1.9. Аналіз наведених норм дає підстави для таких висновків щодо їх застосування:

- схвалення плану зборами кредиторів у порядку статті 33-20 КУзПБ є необхідною, але не достатньою умовою його затвердження судом. Частина перша статті 33-22 КУзПБ передбачає шість самостійних підстав для відмови у затвердженні плану, у тому числі такі, що стосуються змісту плану, а не процедури голосування. Частина друга цієї статті прямо наділяє кредитора, який голосував проти плану, правом ініціювати судову перевірку плану за критеріями пунктів 4 і 5, тобто закон свідомо встановлює механізм захисту кредиторів-меншості від рішення більшості;

- стаття 33-22 КУзПБ розмежовує підстави для відмови у затвердженні плану, які суд перевіряє з власної ініціативи (пункти 1-3, 6 частини першої), та підстави, які застосовуються лише за обґрунтованою заявою кредитора, що голосував проти (пункти 4, 5). Судовий контроль у цій процедурі не зводиться до перевірки підрахунку голосів і дотримання строків, а передбачає змістовну перевірку плану (постанова Верховного Суду від 12.08.2026 у справі №904/5450/25, пункти 60-65, 68-70). Така модель відповідає пункту 2 статті 10 Директиви 2019/1023 та пункту 50 її преамбули, за якими відповідність плану критерію найкращих інтересів кредиторів перевіряється лише за наявності заперечення з цієї підстави, а оцінка розумної перспективи плану не обов`язково здійснюється з власної ініціативи суду;

- пункти 4 і 5 частини першої статті 33-22 КУзПБ є самостійними підставами для відмови у затвердженні плану. Встановлення підстави, передбаченої пунктом 5, є достатнім для відмови у затвердженні плану незалежно від того, чи відповідає план критерію найкращих інтересів кредиторів;

- критерій "розумної перспективи" не вимагає від боржника доведення гарантованого чи безризикового результату. Водночас перспектива виконання плану має бути реальною, тобто ґрунтуватися на перевірюваних даних про джерела коштів, їх обсяг і строки надходження, а не на припущеннях. "Очевидними" є такі підстави, які випливають з об`єктивних даних (фінансової звітності, судових рішень, змісту самого плану) і не потребують для свого встановлення припущень;

- обов`язок обґрунтувати перспективу виконання плану покладається на боржника (пункти 11, 12 частини першої статті 33-15 КУзПБ); кредитор, який заперечує проти плану, повинен подати обґрунтовану заяву, тобто вказати на конкретні обставини і подати докази на їх підтвердження (частина друга статті 33-22 КУзПБ). Суд оцінює доводи і докази обох сторін у сукупності за стандартом більшої вірогідності (статті 79, 86 ГПК України). При цьому суд не є пасивним спостерігачем: Верховний Суд послідовно наголошує на активній процесуальній ролі господарського суду під час перевірки планів відновлення платоспроможності боржника (постанова від 10.02.2022 у справі №908/1817/21).

6.1.10. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 33-27 КУзПБ господарський суд закриває процедуру превентивної реструктуризації у разі прийняття рішення про відмову у затвердженні плану превентивної реструктуризації. Ухвала про закриття процедури скасовує усі заходи захисту боржника (частина друга статті 33-27 КУзПБ).

6.1.11. Згідно з частиною першою статті 33-12 КУзПБ господарський суд за вмотивованою заявою боржника може в межах процедури превентивної реструктуризації застосувати додаткові заходи захисту боржника, якими відповідно до частини третьої цієї статті є заборона примусового стягнення з боржника коштів чи майна на підставі виконавчих документів (з визначеними законом винятками) та заборона звернення стягнення на предмет застави (іпотеки). Господарський суд розглядає заяву у судовому засіданні протягом 10 днів з дня її отримання (частина четверта). Відповідно до частини п`ятої статті 33-12 КУзПБ суд застосовує додаткові заходи захисту боржника, якщо: 1) план (концепція) превентивної реструктуризації є обґрунтованим та наявні підстави вважати, що такий план (концепцію) буде виконано; 2) боржником подано повну та достовірну інформацію про фінансовий стан, його активи та зобов`язання; 3) невжиття додаткових заходів захисту боржника матиме наслідком неможливість проведення превентивної реструктуризації або неплатоспроможність боржника. Додаткові заходи захисту запроваджуються на строк до трьох місяців, але не довше ніж до граничного строку, передбаченого статтею 33-13 КУзПБ (частина шоста).

6.1.12. Відповідно до статті 33-13 КУзПБ дія заходів захисту боржника (основних та додаткових) припиняється, зокрема, у разі закриття процедури превентивної реструктуризації (пункт 2 частини першої) та у день завершення граничного строку дії заходів захисту боржника (пункт 3 частини першої). Граничний строк дії заходів захисту боржника становить шість місяців з дня відкриття процедури; у день його завершення дія заходів захисту припиняється автоматично, продовження цього строку судом не допускається (частина третя). У разі звернення боржника із заявою про затвердження плану під час дії заходів захисту дія додаткових заходів продовжується до завершення розгляду заяви, але не довше ніж до граничного строку, а основний захід захисту - заборона відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - діє до завершення розгляду судом заяви про затвердження плану (частина четверта).

6.1.13. Відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставина вважається доведеною, якщо висновок про її існування з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, постанова Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17). Жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили (частина друга статті 86 ГПК України).

Учасник справи вправі подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (стаття 101 ГПК України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних в експерта спеціальних знань; предметом висновку експерта не можуть бути питання права (частина друга статті 98 ГПК України). Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами статті 86 ГПК України (стаття 104 ГПК України).

6.2. Щодо відмови у застосуванні додаткових заходів захисту боржника (доводи, наведені у пунктах 2.4 і 2.6 цієї постанови)

6.2.1. Додаткові заходи захисту боржника за своєю правовою природою є тимчасовими та інструментальними: вони запроваджуються не як самостійна мета, а для того, щоб забезпечити можливість проведення переговорів з кредиторами, схвалення і затвердження плану превентивної реструктуризації. Саме тому закон пов`язує їх застосування з обґрунтованістю плану та наявністю підстав вважати, що його буде виконано (пункт 1 частини п`ятої статті 33-12 КУзПБ), обмежує строк їх дії (частина шоста статті 33-12, частина третя статті 33-13 КУзПБ) і припиняє їх дію в разі закриття процедури (пункт 2 частини першої статті 33-13 КУзПБ). Такий підхід узгоджується з пунктом 9 статті 6 Директиви 2019/1023, відповідно до якого мораторій на індивідуальні стягнення може бути скасовано, якщо він більше не відповідає меті підтримки переговорів щодо плану реструктуризації. Верховний Суд у постанові від 12.08.2026 у справі №904/5450/25 наголосив, що обмеження, встановлені КУзПБ для заходів захисту боржника, спрямовані на недопущення безкінечного процесуального "імунітету" у вигляді мораторію та хронічного затягування виконання зобов`язань перед кредиторами (пункти 93, 106 постанови).

6.2.2. Умови, визначені пунктами 1-3 частини п`ятої статті 33-12 КУзПБ, є сукупними: відсутність хоча б однієї з них виключає застосування додаткових заходів захисту боржника. Тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянтів про те, що суд першої інстанції мав окремо оцінити загрозу стягнення з боку ТОВ "Парк Лейн" та співмірність заявлених заходів (підпункти 2.4.2, 2.4.3 цієї постанови): за відсутності першої умови така оцінка не могла змінити результату розгляду заяви.

6.2.3. Щодо першої умови (обґрунтованість Плану та наявність підстав вважати, що його буде виконано). Як детально викладено в підрозділі 6.3 цієї постанови, План не має розумної перспективи бути виконаним: єдине визначене ним конкретне джерело погашення вимог - заборгованість ТОВ "Хім-Трейд" - є обтяженим заставою на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" і фактично неліквідним з огляду на критичний фінансовий стан дебітора та відкриття щодо нього провадження у справі про банкрутство, а прогноз доходів Боржника не підтверджений жодними доказами (пункти 5.7, 5.10, 5.28-5.30 цієї постанови). Отже, перша умова, визначена пунктом 1 частини п`ятої статті 33-12 КУзПБ, відсутня.

Висновок суду першої інстанції про те, що у зв`язку з відмовою у затвердженні Плану застосування додаткових заходів захисту втрачає доцільність, по суті ґрунтується саме на відсутності цієї умови, а також на тому, що закриття процедури в силу пункту 2 частини першої статті 33-13 КУзПБ припиняє дію всіх заходів захисту боржника. Суд апеляційної інстанції погоджується з цим висновком і вважає, що він не є формальним: застосування заходів, дія яких мала б негайно припинитися внаслідок закриття процедури, не мало б жодного правового сенсу.

6.2.4. Щодо другої умови (повнота і достовірність інформації про фінансовий стан, активи та зобов`язання). Суд апеляційної інстанції зазначає, що й ця умова не була дотримана. План не містить інформації про те, що право вимоги до ТОВ "Хім-Трейд", визначене основним джерелом погашення вимог усіх кредиторів, з 2020 року перебуває в заставі ПАТ АБ "Укргазбанк" (пункти 5.7, 5.16 цієї постанови), хоча пункт 7 частини першої статті 33-15 КУзПБ прямо вимагає зазначення активів, що є предметом застави. План не розкриває структури дебіторської заборгованості, яка становить 95 % оборотних активів Боржника, а твердження Плану про відсутність ознак критичної неплатоспроможності спростовано висновком експертів, заснованим на фінансовій звітності самого Боржника (пункти 5.15, 5.28 цієї постанови). Обов`язок господарського суду перевіряти повноту і достовірність інформації, наданої боржником, незалежно від заяв кредиторів підтверджено Верховним Судом (постанова Верховного Суду від 12.08.2026 у справі №904/5450/25, пункти 68-70); детальніше про значення цих обставин - у пункті 6.3.14 цієї постанови.

6.2.5. Щодо третьої умови (наслідки невжиття заходів). На обґрунтування загрози стягнення Боржник послався лише на подання ТОВ "Парк Лейн" заяви про заміну стягувача у справі №910/11852/24. Доказів відкриття виконавчого провадження, вчинення виконавчих дій чи ініціювання звернення стягнення на майно Боржника матеріали справи не містять (пункт 5.31 цієї постанови). Сама по собі можливість майбутнього стягнення притаманна будь-якому боржнику, який не виконує зобов`язань, і не свідчить, що невжиття заходів матиме наслідком неможливість проведення превентивної реструктуризації або неплатоспроможність Боржника, тим більше що експерти констатували наявність у Боржника ознак критичної неплатоспроможності ще до подання цієї заяви.

6.2.6. Суд апеляційної інстанції враховує також, що граничний строк дії заходів захисту боржника, обчислений від дня відкриття процедури (29.01.2026), сплив 29.07.2026, а його продовження судом не допускається (частина третя статті 33-13 КУзПБ). Частина четверта статті 33-13 КУзПБ продовжує після звернення із заявою про затвердження плану лише дію вже застосованих додаткових заходів і не довше ніж до граничного строку. Отже, станом на час апеляційного перегляду застосування додаткових заходів захисту боржника було б неможливим незалежно від оцінки доводів апелянтів, а скасування ухвали в цій частині не могло б призвести до відновлення прав, про захист яких просять апелянти. Верховний Суд у постанові від 25.06.2026 у справі №910/11182/25 зазначив, що граничний строк дії заходів захисту боржника не продовжується судом і спливає автоматично, а виняток пов`язаний лише з вчасно поданою заявою про затвердження плану. Вимога, спрямована на застосування заходу, дія якого вже не може існувати, не є ефективним способом захисту (постанова Верховного Суду від 04.12.2024 у справі №922/476/24, в якій аналогічний висновок зроблено щодо акта, що вичерпав свою дію).

6.2.7. Щодо доводів про порушення десятиденного строку розгляду заяви (підпункт 2.4.4, пункт 2.6 цієї постанови). Суд апеляційної інстанції погоджується, що заяву Боржника від 20.05.2026 розглянуто з порушенням строку, встановленого частиною четвертою статті 33-12 КУзПБ. Однак відповідно до частини другої статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, лише якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Таке порушення не належить до обов`язкових підстав для скасування судового рішення, визначених частиною третьою статті 277 ГПК України. Апелянти не довели, що розгляд заяви в межах десятиденного строку мав би наслідком інший результат.

Доводи ТОВ "ТД "Сокар Україна" про те, що обґрунтованість Плану мала оцінюватися станом на 30.05.2026, коли План уже був схвалений кваліфікованою більшістю, суд апеляційної інстанції відхиляє. Схвалення Плану зборами кредиторів не є умовою застосування додаткових заходів захисту, визначеною частиною п`ятою статті 33-12 КУзПБ. Недоліки Плану, наведені в підрозділі 6.3 цієї постанови, притаманні самому Плану в редакції від 06.03.2026 і існували на будь-яку з цих дат; висновок експертів від 20.05.2026, який підтверджує ці недоліки, також існував станом на 30.05.2026.

6.2.8. Доводи ТОВ "ТД "Сокар Україна" про порушення його права на пропорційне задоволення вимог внаслідок можливого вибіркового стягнення з боку ПАТ АБ "Укргазбанк" і ТОВ "Парк Лейн" також не можуть бути підставою для скасування ухвали. Додаткові заходи захисту застосовуються за заявою боржника і для цілей процедури превентивної реструктуризації, а не як засіб захисту інтересів одного кредитора від інших. Крім того, ПАТ АБ "Укргазбанк" є забезпеченим кредитором, чиє переважне право на задоволення вимог з вартості предмета застави ґрунтується на законі, а сам апелянт має забезпечені вимоги до Боржника на підставі договору застави від 20.01.2026, який надає йому право звернути стягнення на предмет застави в разі відкриття щодо Боржника процедур неплатоспроможності (пункт 5.5 цієї постанови).

6.2.9. З наведених підстав суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційних скарг, наведені у пунктах 2.4 і 2.6 цієї постанови, і вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Боржника про застосування додаткових заходів захисту боржника.

6.3. Щодо відмови у затвердженні Плану превентивної реструктуризації (доводи, наведені у пунктах 2.3 і 2.5 цієї постанови)

6.3.1. Щодо процесуальних передумов застосування пункту 5 частини першої статті 33-22 КУзПБ апеляційний господарський суд зауважує, що ПАТ АБ "Укргазбанк", який голосував проти схвалення Плану в обох класах, 09.06.2026 подав до суду заяву про відмову у затвердженні Плану з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої статті 33-22 КУзПБ, з доданими до неї доказами (пункт 5.22 цієї постанови); ТОВ "Парк Лейн", яке також голосувало проти, разом із ТОВ "ШФ "Воронін" подало клопотання про відмову у затвердженні Плану 08.06.2026 (пункт 5.21 цієї постанови). Обидві заяви подано більш ніж за сім календарних днів до заключного засідання (17.06.2026), тобто з дотриманням вимог частини другої статті 33-22 КУзПБ. Отже, суд першої інстанції мав право і був зобов`язаний перевірити План на відповідність критерію, встановленому пунктом 5 частини першої статті 33-22 КУзПБ.

6.3.2. Щодо схвалення Плану кваліфікованою більшістю та принципу автономії волі кредиторів (підпункти 2.3.6, 2.5.3 цієї постанови). Як зазначено в пункті 6.1.9 цієї постанови, схвалення плану класами кредиторів не виключає судового контролю за його реалістичністю за заявою кредитора, який голосував проти. Так само відсутність порушень формування класів і обґрунтованість розміру вимог кредиторів, встановлені ухвалою від 17.06.2026, свідчать лише про відсутність підстав для повернення Плану на доопрацювання (частина четверта статті 33-21 КУзПБ) та для відмови у його затвердженні за пунктами 1, 2 частини першої статті 33-22 КУзПБ, але не про реалістичність Плану.

Суд апеляційної інстанції також враховує конкретні обставини голосування. У класі незабезпечених кредиторів План схвалено голосами двох кредиторів - ТОВ "ТД "Сокар Україна" та ТОВ "Маре", тоді як три з п`яти кредиторів, які брали участь у голосуванні, висловилися проти. Схвалення Плану класом забезпечених кредиторів забезпечено голосами єдиного кредитора - ТОВ "ТД "Сокар Україна" - за вимогами в сумі 250 000 000,00 грн, забезпеченими договором застави, укладеним 20.01.2026, тобто за дев`ять днів до відкриття процедури і наступного дня після укладення договору про врегулювання заборгованості; предметом застави є право вимоги штрафу до ТОВ "Йе Енергія" - особи, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство і до якої визнано вимоги Боржника в сумі 24 641 100,31 грн (пункти 5.4, 5.5, 5.9, 5.26 цієї постанови). Ці обставини суд апеляційної інстанції не оцінює з точки зору дійсності відповідних правочинів (рішення Господарського суду Запорізької області від 16.06.2026 у справі №908/103/25(908/324/26), на яке посилаються ТОВ "Парк Лейн" і ТОВ "ШФ "Воронін", не набрало законної сили і не враховується). Водночас вони наочно свідчать, що формальний результат голосування за класами у цій справі не може сам по собі свідчити про економічну життєздатність Плану і не звільняє суд від обов`язку перевірити План за заявою кредитора, який голосував проти. Верховний Суд у постанові від 12.08.2026 у справі №904/5450/25 зазначив, що принцип судового контролю зобов`язує господарський суд не формально фіксувати волевиявлення сторін і перераховувати голоси, а перевіряти реалістичність і законність процесу реструктуризації, захищаючи публічний порядок від зловживань з боку боржника або штучно створеної більшості (пункт 105 постанови). Аналогічно у постанові від 10.02.2022 у справі №908/1817/21 Верховний Суд вказав на обов`язок суду оцінювати кредиторів, які голосували за схвалення плану санації, з урахуванням обставин, що можуть свідчити про їхню заінтересованість стосовно боржника.

6.3.3. Щодо застосування стандарту "розумної перспективи" (підпункти 2.3.7, 2.5.5 цієї постанови) суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апелянтів про те, що суд першої інстанції вимагав від Боржника гарантованого чи безризикового результату. Суд першої інстанції прямо зазначив, що збитковість, значна кредиторська заборгованість та дефіцит ліквідності самі по собі не перешкоджають превентивній реструктуризації, а головним критерієм є реалістичність Плану, яка чітко показує джерела погашення заборгованості. Саме за цим критерієм оцінено План, і суд апеляційної інстанції погоджується з такою оцінкою, доповнюючи її з урахуванням встановлених обставин, наведених нижче.

Суд апеляційної інстанції також відхиляє доводи ТОВ "ТД "Сокар Україна" про покладення тягаря доведення нереалістичності Плану виключно на кредитора, який заперечує проти нього (підпункт 2.5.5 цієї постанови). Обов`язок обґрунтувати перспективу виконання Плану покладено на Боржника (пункти 11, 12 частини першої статті 33-15 КУзПБ). ПАТ АБ "Укргазбанк", ТОВ "Парк Лейн" свій процесуальний обов`язок виконали, навівши конкретні обставини та подавши докази, зокрема висновок експертів, судові рішення про відкриття проваджень у справах про банкрутство дебіторів Боржника та постанови НКРЕКП. Боржник цих доказів не спростував і власних доказів реальності прогнозних показників не подав.

Покладення на боржника обов`язку обґрунтувати перспективу виконання плану узгоджується з усталеним підходом Верховного Суду, за яким під час розгляду плану санації боржник повинен довести, а суд - достеменно встановити вигідність плану для кредиторів, а оцінка судом фінансово-економічного стану боржника в динаміці є правомірною (постанова від 10.02.2022 у справі №908/1817/21). Цей підхід підтверджено і щодо превентивної реструктуризації: суд зобов`язаний здійснювати проактивну і дієву перевірку плану, а не обмежуватися формальними чинниками (постанова Верховного Суду від 12.08.2026 у справі №904/5450/25, пункти 61, 105).

6.3.4. Щодо джерела погашення вимог кредиторів (підпункти 2.3.3, 2.3.4, 2.5.4 цієї постанови). Єдиним конкретно визначеним у Плані джерелом погашення вимог залучених кредиторів на загальну суму понад 4,2 млрд грн є заборгованість ТОВ "Хім-Трейд" у сумі 4 323 503 394,28 грн, яку План називає "наявною ліквідною дебіторською заборгованістю" (пункт 5.17 цієї постанови). Встановлені обставини свідчать про протилежне:

- основний борг ТОВ "Хім-Трейд" перед Боржником становить 1 405 693 517,50 грн, а решта суми - 2 917 809 876,78 грн - припадає на пеню, штраф, інфляційні втрати, 3 % річних та судовий збір (пункт 5.8 цієї постанови). В ухвалі від 31.03.2026 про відкриття провадження у справі №910/15641/25 про банкрутство ТОВ "Хім-Трейд" грошові вимоги Боржника визнано в сумі 1 405 797 964,50 грн (пункт 5.10 цієї постанови), тобто більш ніж утричі менше від суми, закладеної в Плані як джерело погашення вимог кредиторів;

- ТОВ "Хім-Трейд" перебуває у критичному фінансовому стані: станом на 31.12.2025 його поточні зобов`язання становлять 20 639 522 тис. грн, власний капітал є від`ємним (-17 592 524 тис. грн), грошові кошти - 52 тис. грн, а діяльність протягом 2022-2025 років була збитковою; основний борг перед Боржником становить лише 7 % від загальної суми зобов`язань ТОВ "Хім-Трейд" (пункт 5.29 цієї постанови). Навіть за умовного припущення про реалізацію всіх активів ТОВ "Хім-Трейд" за балансовою вартістю (3 092 576 тис. грн) та їх пропорційний розподіл між усіма кредиторами частка задоволення вимог не перевищила б 15 %. Експерти дійшли висновку, що можливість ТОВ "Хім-Трейд" виконати зобов`язання перед Боржником не вбачається;

- після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хім-Трейд" вимоги Боржника можуть бути задоволені лише в межах процедур банкрутства, у порядку черговості та пропорційно з вимогами інших кредиторів, строки яких не залежать від волі Боржника і не можуть бути узгоджені з графіком Плану;

- право вимоги до ТОВ "Хім-Трейд" перебуває в заставі ПАТ АБ "Укргазбанк" на забезпечення вимог за Генеральним кредитним договором від 03.11.2020 (пункт 5.7 цієї постанови). Відтак кошти, отримані від ТОВ "Хім-Трейд", у першу чергу спрямовувалися б на задоволення вимог заставодержателя, що унеможливлює передбачений Особливими умовами Плану пропорційний розподіл цих коштів між усіма кредиторами протягом семи робочих днів. План цієї обставини не враховує і не згадує.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2025 у справі №910/3270/25 (з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2025), на яке посилаються апелянти, підтверджує існування та розмір права вимоги, проте не підтверджує можливості його реального виконання. Суд першої інстанції не встановлював юридичної недійсності чи безнадійності цього права вимоги, а оцінював його як джерело грошового потоку для виконання Плану, що належить саме до предмета перевірки за пунктом 5 частини першої статті 33-22 КУзПБ. Суд апеляційної інстанції також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26.11.2024 у справі №910/3368/24, про те, що погашення вимог кредиторів, прив`язане до події, настання якої перебуває поза контролем боржника і не визначене строком чи терміном, не відповідає вимогам до змісту плану санації. У цій справі виконання Плану так само поставлене в залежність від надходження коштів від ТОВ "Хім-Трейд" у межах справи про його банкрутство, тобто від обставин, перебіг і результат яких Боржник не контролює.

6.3.5. Щодо інших джерел виконання Плану (підпункт 2.3.3 цієї постанови). Доводи апелянтів про те, що суд не врахував інших дебіторів Боржника та надходжень від поточної діяльності, суд апеляційної інстанції відхиляє. План не розкриває структури дебіторської заборгованості Боржника (4 775 475 394,31 грн) та не містить жодних відомостей про інших дебіторів, їх платоспроможність і строки розрахунків; реєстру дебіторської заборгованості з первинними документами Боржник не подав ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції. Інший відомий дебітор - ТОВ "Йе Енергія" - також перебуває в процедурі банкрутства, вимоги Боржника до нього визнано в сумі 24 641 100,31 грн, а право вимоги штрафу до ТОВ "Йе Енергія" передано в заставу ТОВ "ТД "Сокар Україна" (пункти 5.5, 5.9 цієї постанови). За таких обставин ні кредитори, ні суд не мали змоги оцінити інші джерела погашення, а обов`язок їх розкрити та обґрунтувати покладався на Боржника (пункти 7, 11, 12 частини першої статті 33-15 КУзПБ).

6.3.6. Щодо фінансового стану Боржника та прогнозу доходів (підпункти 2.3.2, 2.3.4 цієї постанови). Фінансова звітність Боржника свідчить про стрімке і стале скорочення його господарської діяльності: чистий дохід зменшився з 22 877 467 тис. грн у 2022 році до 27 856 тис. грн у 2025 році, діяльність протягом 2023-2025 років була збитковою, чистий збиток за 2025 рік (79 073 тис. грн) більш ніж утричі перевищує збиток за дев`ять місяців 2025 року, відображений у Плані (22 666 тис. грн), а чисельність працівників скоротилася з 36 до 5 осіб (пункти 5.15, 5.28 цієї постанови). Дебіторська заборгованість становить 95 % оборотних активів, грошовими коштами Боржник може погасити менше 1 % поточних зобов`язань, коефіцієнт забезпечення власними засобами (0,03) більш ніж утричі нижчий за граничне значення.

Отже, коефіцієнт покриття, на який посилається План, перевищує нормативне значення лише завдяки дебіторській заборгованості, реальність якої, як встановлено вище, не підтверджена. Правомірність оцінки судом фінансово-економічного стану боржника в динаміці під час вирішення питання про затвердження плану відновлення його платоспроможності підтверджена практикою Верховного Суду (постанови від 23.12.2021 у справі №924/1155/18, від 10.02.2022 у справі №908/1817/21). Суд апеляційної інстанції враховує, що дані Плану наведено станом на 30.09.2025, а річна звітність Боржника за 2025 рік свідчить про подальше погіршення його стану. Ця розбіжність оцінюється не як завідома недостовірність Плану, а як свідчення неактуальності та необґрунтованості вихідних даних, на яких побудовано прогноз. Водночас Верховний Суд у постанові від 12.08.2026 у справі №904/5450/25 зазначив, що право на звернення за превентивною реструктуризацією пов`язане із загрозою неплатоспроможності, а не з неплатоспроможністю, що вже настала (пункти 74, 83 постанови); наведені показники Боржника свідчать саме про другу ситуацію.

За таких вихідних даних План прогнозує доходи Боржника на 2026-2028 роки в сумі від 152 688 тис. грн до 170 846 тис. грн на рік, тобто зростання доходів у 2026 році приблизно в п`ять разів порівняно з 2025 роком при зростанні витрат лише на 20 %. Жодних доказів, які б підтверджували такий прогноз (укладених договорів, замовлень, бізнес-плану, розрахунків економічного ефекту), Боржник не подав (пункти 5.18, 5.30 цієї постанови).

6.3.7. Щодо анулювання ліцензій (підпункт 2.3.4 цієї постанови). Суд апеляційної інстанції погоджується з апелянтами, що саме по собі анулювання ліцензій не доводить неможливості виконання Плану. Однак у цій справі значення має не сам факт анулювання, а його співвідношення зі змістом Плану. Ліцензії Боржника на постачання природного газу та електричної енергії анульовано 24.12.2024, тобто більш ніж за рік до складення Плану (пункт 5.2 цієї постанови), а основним видом діяльності Боржника залишається торгівля газом через місцеві трубопроводи. Попри це розділ ІІ Плану описує Боржника як підприємство, що здійснює торгівлю газом та постачання електроенергії (пункт 5.14 цієї постанови), а сам План не визначає, за рахунок якої іншої діяльності Боржник отримуватиме прогнозовані доходи. Відсутність у Плані штатного розпису (пункт 9 частини першої статті 33-15 КУзПБ) за наявності лише п`яти працівників позбавляє можливості перевірити, чи здатен Боржник провадити діяльність у заявлених обсягах та чи обґрунтовані витрати на оплату праці. Отже, прогноз доходів не ґрунтується на жодній визначеній бізнес-моделі.

6.3.8. Щодо ініціювання Боржником банкрутства його дебіторів (підпункт 2.3.5 цієї постанови). Суд апеляційної інстанції погоджується, що звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є правомірним способом захисту прав кредитора. Однак значення цієї обставини для оцінки Плану полягає не в її правомірності, а в тому, що вона свідчить про власну оцінку Боржником неможливості отримати кошти від ТОВ "Хім-Трейд" і ТОВ "Йе Енергія" у добровільному порядку або шляхом виконання судових рішень, і в тому, що після відкриття проваджень у справах про банкрутство надходження коштів від цих дебіторів залежить від перебігу процедур банкрутства, а не від графіка Плану. Отже, ця обставина не суперечить, а підтверджує висновок про відсутність у Плані реального джерела погашення вимог кредиторів у передбачені ним строки.

6.3.9. Щодо висновку експертів (підпункт 2.5.4, підпункт 3.1.4 цієї постанови). Висновок експертів від 20.05.2026 №3503/3504/26-70 підготовлено на замовлення учасника справи для подання до суду, з попередженням експертів про кримінальну відповідальність, тобто з дотриманням вимог статті 101 ГПК України (пункт 5.27 цієї постанови). Суд апеляційної інстанції оцінює цей висновок за правилами статей 86, 104 ГПК України разом з іншими доказами і зазначає таке.

Висновки експертів щодо показників фінансового стану Боржника і ТОВ "Хім-Трейд" (питання 1 і 2), а також щодо співвідношення прогнозних показників Плану з фактичними даними фінансової звітності (питання 3) стосуються економічних обставин, встановлення яких потребує спеціальних знань, і не є висновками з питань права. Ці показники розраховано на підставі фінансової звітності самого Боржника та його дебітора, а Боржник їх арифметичної правильності не спростував і висновку іншого експерта не подав.

Водночас суд апеляційної інстанції погоджується з апелянтами та адміністратором у тому, що висновок експертів на четверте питання (щодо відповідності включення ПАТ АБ "Укргазбанк" до переліку залучених кредиторів його інтересам), а також окремі твердження експертів про "перспективу виконання Плану" містять елементи правової оцінки, яка не може бути предметом висновку експерта (частина друга статті 98 ГПК України). У цій частині висновок експертів суд не враховує. Однак це не впливає на результат перегляду, оскільки висновок про відсутність у Плану розумної перспективи виконання робить суд на підставі сукупності встановлених фактичних обставин (пункти 6.3.4-6.3.8 цієї постанови), а не на підставі правових суджень експертів. Такий підхід відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.10.2018 у справі №910/9971/17, за якою питання права не можуть бути предметом висновку експерта.

Доводи Боржника про застосування експертами методології, призначеної для процедур банкрутства, суд відхиляє. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства призначені, зокрема, для своєчасного виявлення незадовільної структури балансу з метою випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству, а План сам обґрунтовує відсутність ознак критичної неплатоспроможності Боржника посиланням на ті самі показники (коефіцієнт покриття та коефіцієнт забезпечення власними засобами), які перевірили експерти (пункт 5.15 цієї постанови). Посилання адміністратора на те, що експерти досліджували фінансову звітність у відриві від заходів Плану, також не спростовує їх висновків: відстрочення та розстрочення зобов`язань не створюють нових грошових надходжень, а інших заходів, крім стягнення заборгованості з ТОВ "Хім-Трейд", План не передбачає.

6.3.10. Щодо висновку адміністратора (підпункт 2.3.2 цієї постанови). Висновок адміністратора не має для суду заздалегідь встановленої сили (частина друга статті 86 ГПК України). Цей висновок обмежується загальним твердженням про повну обґрунтованість Плану (пункт 5.19 цієї постанови) і не містить оцінки заперечень ТОВ "Парк Лейн" від 17.03.2026 щодо застави права вимоги до ТОВ "Хім-Трейд", фінансового стану цього дебітора, нерозкриття структури активів і відсутності обґрунтування прогнозу (пункт 5.20 цієї постанови). Тому суд першої інстанції обґрунтовано не поклав цей висновок в основу свого рішення.

6.3.11. Щодо критерію найкращих інтересів кредиторів та альтернативного сценарію (підпункти 2.3.1, 2.3.8, 2.5.5, пункт 3.3 цієї постанови). Відмову у затвердженні Плану суд першої інстанції обґрунтував пунктом 5 частини першої статті 33-22 КУзПБ, який є самостійною підставою для відмови. Порівняння очікуваного рівня задоволення вимог за Планом і за альтернативним сценарієм є елементом перевірки за пунктом 4 частини першої статті 33-22 КУзПБ і не є обов`язковим для застосування пункту 5 цієї частини. Твердження апелянтів про те, що План передбачає повне погашення вимог кредиторів, саме по собі не свідчить про його перевагу над альтернативним сценарієм, оскільки таке погашення ґрунтується на джерелі, яке, як встановлено вище, не є реальним.

Посилання апелянтів на відповідність заходів відстрочення (24 місяці) і розстрочення (30 місяців) статті 33-16 КУзПБ суд також відхиляє: стаття 33-16 КУзПБ визначає допустимі види заходів плану, однак відповідність заходу переліку, встановленому законом, не свідчить про реалістичність його виконання. У цій справі відстрочення та розстрочення фактично означає перенесення на 4,5 року ризику невиконання зобов`язань Боржника на кредиторів без визначення реального джерела коштів.

Доводи апелянтів про те, що суд не співвідніс наслідки відмови у затвердженні Плану з метою превентивної реструктуризації, суд апеляційної інстанції відхиляє: як зазначено в пункті 6.1.2 цієї постанови, мета превентивної реструктуризації полягає в збереженні життєздатних підприємств, а не у відстроченні неминучих наслідків неплатоспроможності нежиттєздатного боржника за рахунок кредиторів. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12.08.2026 у справі №904/5450/25, превентивна реструктуризація призначена для боржника, неплатоспроможність якого лише ймовірна, а не набула хронічного чи незворотного характеру, і не може використовуватися для штучного подовження захисного періоду та відстрочення виконання зобов`язань без реального відновлення платоспроможності (пункти 37, 83, 106 постанови).

6.3.12. Щодо проведення заключного судового засідання 30.06.2026 (підпункти 2.3.9, 2.4.4 цієї постанови). З ухвали від 30.06.2026 вбачається, що у заключному судовому засіданні брали участь представники всіх учасників справи, крім ТОВ "Маре"; представник Боржника висловив позицію щодо заяви про застосування додаткових заходів захисту, представник ТОВ "ШФ "Воронін" - свою позицію, а інші учасники справи додаткових заяв і пояснень не висловили (пункт 5.32 цієї постанови). Позиції учасників справи щодо Плану, заперечень кредиторів і заяви про застосування додаткових заходів захисту були детально викладені в їхніх письмових заявах, поданих до суду першої інстанції (пункти 5.20-5.24, 5.31 цієї постанови), та досліджені судом.

ПАТ АБ "Укргазбанк", ТОВ "Парк Лейн" і ТОВ "ШФ "Воронін" у відзивах послалися на протоколи судових засідань від 17.06.2026 і 30.06.2026, згідно з якими учасникам справи було надано можливість викласти свою позицію, а запропонований судом формат ухвалення рішення в умовах повітряної тривоги не викликав заперечень учасників справи. Ці обставини перевірені та підтверджені судом апеляційної інстанції на підставі протоколів судових засідань від 17.06.2026 і 30.06.2026.

Також апеляційний господарський суд враховує, що апелянти не зазначили, які саме доводи чи докази вони були позбавлені можливості навести у суді першої інстанції. Отже, підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 277 ГПК України), немає.

6.3.13. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що єдине визначене Планом джерело погашення вимог кредиторів є обтяженим заставою та фактично неліквідним, інших джерел План не розкриває, фінансовий стан Боржника має ознаки критичної неплатоспроможності і стабільно погіршується, а прогноз доходів не ґрунтується ні на доказах, ні на визначеній бізнес-моделі. Ці обставини випливають з об`єктивних даних (фінансової звітності, судових рішень, змісту самого Плану) і в сукупності є очевидними підставами вважати, що План не має розумної перспективи бути виконаним та запобігти неплатоспроможності або забезпечити життєздатність Боржника. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстави для відмови у затвердженні Плану, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 33-22 КУзПБ, та правомірно, відповідно до пункту 7 частини першої і частини другої статті 33-27 КУзПБ, закрив процедуру превентивної реструктуризації та скасував заходи захисту боржника.

6.3.14. Суд апеляційної інстанції також враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.08.2026 у справі №904/5450/25, перевірка достовірності інформації, наданої боржником у плані превентивної реструктуризації (пункт 6 частини першої статті 33-22 КУзПБ), є обов`язком господарського суду, який здійснюється незалежно від наявності заяв кредиторів і строків їх подання (пункти 68-70, 108 постанови).

У цій справі План не розкриває обтяження заставою права вимоги до ТОВ "Хім-Трейд", визначеного основним джерелом погашення вимог кредиторів; кваліфікує заборгованість цього дебітора в сумі 4 323 503 394,28 грн як "наявну ліквідну", тоді як у справі про його банкрутство вимоги Боржника визнано в сумі 1 405 797 964,50 грн; описує Боржника як постачальника природного газу та електричної енергії, хоча відповідні ліцензії анульовано 24.12.2024 (пункти 5.2, 5.7, 5.10, 5.14, 5.17 цієї постанови). Ці обставини були предметом заперечень кредиторів у суді першої інстанції (пункт 5.20 цієї постанови) та досліджені судом апеляційної інстанції у судових засіданнях за участю апелянтів. Вони не є самостійною підставою, якою суд апеляційної інстанції змінює мотиви ухвали, однак додатково підтверджують, що наведені у Плані обґрунтування перспективи його виконання (пункт 12 частини першої статті 33-15 КУзПБ) не відповідають фактичним обставинам, а отже - правильність висновку суду першої інстанції за пунктом 5 частини першої статті 33-22 КУзПБ.

6.3.15. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але не може тлумачитися як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справах "Серявін та інші проти України", заява №4909/04, пункт 58; "Руїс Торіха проти Іспанії", пункт 29). Суд першої інстанції навів достатні мотиви своїх висновків, а суд апеляційної інстанції надав відповіді на ключові доводи апелянтів. Інші доводи апеляційних скарг, зокрема щодо порушення статей 13, 74, 86, 236 ГПК України (підпункт 2.3.7 цієї постанови), зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів і висновків суду не спростовують.

7. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

7.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.2. За результатами апеляційного перегляду доводи апеляційних скарг Боржника (вх. №1471, вх. №1472) та ТОВ "ТД "Сокар Україна" (вх. №1489, вх. №1507) не знайшли свого підтвердження. Ухвала Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 у справі №905/39/26 є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни немає.

7.3. З огляду на викладене Східний апеляційний господарський суд доходить висновку про залишення без розгляду заяв Боржника від 24.07.2026 про уточнення апеляційних скарг, залишення апеляційних скарг без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 - без змін.

8. Щодо судових витрат

8.1. Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює рішення суду першої інстанції та не ухвалює нового рішення, новий розподіл судових витрат, понесених сторонами у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

8.2. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, за наслідками залишення апеляційної скарги без задоволення покладаються на апелянтів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 269, 270, пунктом 1 частини першої статті 275, статтями 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (вх. №1471 Д/3, 1472 Д/3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" (вх. №1489 Д/3, №1507 Д/3) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 у процедурі превентивної реструктуризації у справі №905/39/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови в порядку та у випадках, що передбачені статтями 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повну постанову складено 18.09.2026.

Головуючий суддя Є.О. Васильєв

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.В. Стойка