Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №910/9140/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р. Справа№ 910/9140/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Козир Т.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 09.09.2026,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна"

про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом у суді касаційної інстанції ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026, винесеної за результатами розгляду

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 (суддя Зеленіна Н.І.)

у справі № 910/9140/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна"

до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (відповідач-1)

компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH) (відповідач-2)

про захист прав інтелектуальної власності,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 910/9140/24 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна", скасовано додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі № 910/9140/24, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

13.04.2026 позивач звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення до вказаної постанови щодо розподілу судових витрат у зв`язку із апеляційним розглядом даної справи та просив стягнути з відповідача-2 на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 59307,88 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 (Сотніков С.В., Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.) в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат № 910/9140/24 відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржене в апеляційному порядку додаткове рішення суду першої інстанції не є судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду справи по суті, оскільки не вирішує / змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті, що є підставою для розподілу судових витрат у справі на підставі положень статей 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс). Оскарження додаткового судового рішення не є окремим судовим розглядом спору по суті та прямо залежить від розгляду основного спору, а тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення, яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат. Тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення в порядку статті 244 ГПК України про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем при перегляді додаткового рішення в апеляційному порядку. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції виснував про відмову у задоволенні заяви Товариства про ухвалення додаткового судового рішення.

Постановою Верховного суду від 02.07.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" задоволено частково; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у справі № 910/9140/24 скасовано; справу № 910/9140/24 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Додатковою Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9140/24 задоволено; стягнуто з Компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH) (Альфред-Нобель-штрассе 50, 40789 Монгайм-ам-Райн, Німеччина (Alfred-Nobel-Str. 50, 40789 Monheim am Rhein, Germany) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1В, 9-й поверх, код ЄДРПОУ 34770471) 59,307.88 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.07.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про винесення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі №910/9140/24 відмовлено, ухвала мотивована тим, що розподіл судових витрат, зокрема, витрат на правову допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, має бути здійснений апеляційним господарським судом за остаточними результатами вирішення спірного процесуального питання у цій справі.

03.08.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якому останній просить суд стягнути з Компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" 3 477,60 доларів США, що еквівалентно 155 802,04 грн., понесених позивачем у зв`язку із касаційним провадженням.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 розгляд заяви призначено на 07.09.2026 о 12 год. 30 хв. Надано учасникам справи можливість подати свої пояснення у строк до 07.09.2026 із доказами їх направлення іншим учасникам справи.

07.09.2026 через систему "Електронний суд" від Байєр Інтеллектуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких заявник просить суд відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді касаційної інстанції у справі № 910/9140/24 у зв`язку із недоведеністю розміру таких судових витрат. Якщо суд дійде висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення та стягнення з Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» витрат на професійну правничу допомогу: не покладати на Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ витрати за час, витрачений на аналіз судової практики, юридичний аналіз відзиву на касаційну скаргу, підготовку та технічне подання заперечень на відзив як такі, необхідність яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» не довело; зменшити решту заявлених витрат на професійну правничу допомогу до розумного і співмірного розміру відповідно до частин четвертої-шостої статті 126 та частини п`ятої статті 129 ГПК України та з урахуванням пропорційності розподілу витрат відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України.

Представник Байєр Інтеллектуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) просив суд врахувати, що касаційна скарга Позивача була задоволена лише частково і Верховний Суд не задовольнив вимогу Позивача про стягнення з Відповідача-2 витрат на професійну правничу допомогу, понесених на стадії апеляційного розгляду, по суті, а скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та направив відповідне питання на новий розгляд. Відтак, повне покладення на Відповідача-2 витрат, понесених Позивачем у касаційному провадженні, не відповідає результату касаційного перегляду; предметом касаційного перегляду було вузьке процесуальне питання щодо розподілу судових витрат, яке не вимагало встановлення нових обставин, дослідження доказів чи проведення складного матеріально-правового аналізу. Справа розглядалася у письмовому провадженні, а основні правові доводи Позивача вже були сформовані на попередніх стадіях розгляду; окремі заявлені Позивачем послуги не обумовлювали необхідності понесення витрат у заявленому розмірі, зокрема, підготовка заперечень на відзив не була пов`язана з формуванням нової правової позиції, витрати у розмірі 1 247,40 доларів США за аналіз відзиву, підготовку та технічне подання заперечень не відповідають критеріям необхідності та співмірності; посилання Позивача на досвід і кваліфікацію адвоката, а також на фактичну ціну питання, не обґрунтовують заявленого розміру витрат. Професійна репутація адвоката та його спеціалізація у сфері інтелектуальної власності не визначають складність конкретного процесуального питання щодо розподілу судових витрат. Крім того, Позивач помилково визначає «фактичну ціну питання», виходячи із суми 99 000 грн, оскільки предметом касаційного оскарження була відмова у відшкодуванні 59 307,88 грн. При цьому заявлені до стягнення витрати, понесені у касаційній інстанції, у розмірі близько 155 613 802 грн більш ніж у 2,6 раза перевищують суму, яка була предметом касаційного перегляду; надані Позивачем документи, зокрема, Акт виконаних робіт та рахунок, не відповідають погодженим сторонами вимогам до їх оформлення та не містять усіх необхідних реквізитів, передбачених законодавством, у зв`язку з чим не можуть належним чином підтверджувати факт, обсяг та розмір понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. 07.09.2026 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2026, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №910/9140/24 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Демидова А.М., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом у суді касаційної інстанції ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026, винесеної за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі № 910/9140/24 до свого провадження у новому складі суду.

У судове засідання 07.09.2026 з`явились представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" та Байєр Інтеллектуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH). Представник Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений у законому порядку. Судова колегія ухвалила здійснювати розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про ухвалення додаткового судового рішення без участі представника Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій".

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" підтримав свою заяву та просив суд апеляційної інстанції стягнути з Компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" 3 477,60 доларів США, що еквівалентно 155 802,04 грн., понесених у зв`язку із касаційним провадженням.

Представник Байєр Інтеллектуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат, а якщо суд дійде висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення, то зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні колегією суддів оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 09.09.2025 о 12:25.

09.09.2026 судом апеляційної інстанції проголошено вступну та резолютивну частину додаткової постанови.

Проаналізувавши матеріали справи та вищевказаної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" за заявою про ухвалення додаткового рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим, встановити їхню дійсність та необхідність.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між Адвокатським бюро "Мамуня Ай Пі" (далі - Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" (далі - Клієнт) укладено Договір про надання юридичних послуг (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Бюро зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором. Зокрема, Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу, консультації і роз`яснення з правових питань, здійснює правовий супровід діяльності Клієнта.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість юридичних послуг та порядок їх оплати, а також порядок покриття витрат погоджується Сторонами та визначається спеціальними умовами до цього Договору.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що кожний адвокат/юрист буде вести облік часу, витраченого у зв`язку з кожним проектом, а також облік витрат, пов`язаних з таким проектом. До рахунку, який виставляється Клієнту, додається опис наданих юридичних послуг.

Бюро виставляє рахунки на всі гонорари згідно з умовами, викладеними у п. 6.3 Бюро може виставляти рахунки у інший спосіб і строки з метою, коли факт оплати послуг вимагається/передбачений процесуальним кодексом і може розглядатися судом як доказ на користь Клієнта (п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору Клієнт зобов`язується повністю та вчасно оплачувати рахунки Бюро, але в будь-якому разі не пізніше ніж через 120 (сто двадцять) днів від дати акту приймання-передачі послуг, підписаного обома Сторонами.

Згідно з абз. 1 п. 1 Додаткової угоди № 1 до Договору сторони погодили стандартні погодинні ставки адвокатів/юристів Бюро без урахування ПДВ: (i) керуючий партнер - USD 420 (UAH 13500); (ii) партнер - USD 385 (UAH 12350); (іii) старший юрист - USD 220- 270 (UAH 7700-8700); (іv) юрист - USD 120- 180 (UAH 3850-5800); (v) молодший юрист - USD 90 (UAH 3100). Погодинні ставки зазначені вище також у гривневому еквіваленті виключно для інформаційних цілей і можуть змінюватись в залежності від курсу обміну валют станом на певну дату. Оплата послуг здійснюється в гривнях. Ціна послуг в гривнях визначається за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату виставлення Бюро рахунку на оплату. До зазначених вище погодинних ставок застосовуватиметься знижка 10%.

З урахуванням встановленої у Додатковій угоді № 1 знижки, ставка оплати послуг керуючого партнера в межах Договору становить 378 доларів США/ год.

03.07.2026 Бюро виставлено Клієнту рахунок-фактуру № 1/9140-2-2 на суму 155802, 04 грн, додатком до якого є опис наданих юридичних послуг, адвокатом Бюро (керуючим партнером) Мамунею О.С., а саме:

юридичний аналіз практики Верховного Суду щодо можливості оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у справі № 910/9140/24 та підготовка касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у справі № 910/9140/24 (5,8 год., 2 192, 40 доларів США);

подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у справі № 910/9140/24 (0,1 год., 37.80 доларів США);

юридичний аналіз відзиву Байєр на касаційну скаргу (0,6 год., 226, 80 доларів США);

підготовка заперечень на відзив Байєр на касаційну скаргу 24.06.2026 (2,6 год., 982.80 доларів США);

підготовка заперечень на відзив Байєр на касаційну скаргу 01.07.2026 (0,1 год., 37.80 доларів США).

Опис наданих юридичних послуг оформлено Актом виконаних робіт (наданих послуг).

Загальна вартість витрат Позивача на професійну правничу допомогу у межах вказаного апеляційного провадження склала 3 477,60 доларів США, що еквівалентно 155 802,04 грн. станом на дату виставлення Рахунку.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 155 802,04 грн, врахувавши доводи відповідача - 2 щодо неспівмірності заявленої суми, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, з урахуванням конкретних обставин даної справи, зокрема, з огляду на розумну необхідність судових витрат, враховуючи, що розмір відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу не повинен бути непропорційним до предмету спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9140/24 слід задовольнити частково та стягнути з Компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH) (Альфред-Нобель-штрассе 50, 40789 Монгайм-ам-Райн, Німеччина (Alfred-Nobel-Str. 50, 40789 Monheim am Rhein, Germany) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що буде відповідати критерію розумності, принципам справедливості, пропорційності та верховенства права.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 234, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9140/24 задовольнити частково.

Стягнути з Компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH) (Альфред-Нобель-штрассе 50, 40789 Монгайм-ам-Райн, Німеччина (Alfred-Nobel-Str. 50, 40789 Monheim am Rhein, Germany) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1В, 9-й поверх, код ЄДРПОУ 34770471) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви - відмовити.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 910/9140/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 21.09.2026

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Т.П. Козир

А.М. Демидова