Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №911/557/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р. Справа№ 911/557/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колесника Р.М.

суддів: Мальченко А.О.

Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Пічкур А.О.

за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2026 (повний текст рішення складено та підписано 20.04.2026)

у справі № 911/557/24 (суддя - Заєць Д.Г.)

за позовом Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Яготинської міської ради

до:

1) ОСОБА_1

2) Фермерського господарства «Ліра-Агро»

про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок

Короткий зміст позовних вимог

Виконуючий обов`язки керівника Бориспільської окружної прокуратури (надалі також скаржник) звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Яготинської міської ради (надалі також позивач) із позовом (із урахування заяви про зміну предмета позову) до ОСОБА_1 (надалі також відповідач-1), ФГ «Ліра-Агро» (надалі також відповідач-2) про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах держави в особі позивача тим, що спірні договори оренди земельних ділянок були укладені між Яготинською міською радою та ОСОБА_1 всупереч положенням ЗК України та ЗУ «Про фермерське господарство».

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025, у позові відмовлено повністю.

Приймаючи судові рішення суди виходили з того, що Яготинською міською радою приймались рішення у відповідності до вимог ЗК України у редакції, чинній на час прийняття рішень. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

При цьому суд першої інстанції звернув увагу на те, що прокурору ще у серпні 2018 року під час звернення до Яготинського районного суду Київської області з позовом у справі № 382/1382/18 було відомо про обставини передачі ОСОБА_1 земельних ділянок, тому днем початку перебігу строку позовної давності у спірних правовідносинах є 04.07.2016 (за 2 спірними договорами оренди) та 30.12.2016 (за 8 спірними договорами оренди). В свою чергу, прокурор звернувся із позовною заявою 28.02.2024, тобто через 8 років коли довідався (об`єктивно міг довідатися) про можливе порушення права держави або про особу, яка його порушила.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки за результатами вирішення цього спору встановлено, що права або законні інтереси позивача не були порушені, питання про застосування позовної давності апеляційним судом не розглядається.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.11.2025 касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково, рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Передаючи справу на новий розгляд до Господарського суду Київської області суд касаційної інстанції виходив із наступного:

- як вбачається зі матеріалів справи та обставин, встановлених судами попередніх інстанції, ОСОБА_1 , звертаючись до Яготинської міської ради із заявою про отримання спірних земельних ділянок, мала на меті не створення нового фермерського господарства, а розширення земельного банку вже існуючого ФГ «Ліра-Агро», засновником якого вона є, шляхом отримання земельної ділянки за спрощеною процедурою, без проведення земельних торгів. Зазначене підтверджується, зокрема, тим, що після укладання оспорюваних договорів оренди землі ОСОБА_1 не створила нового фермерського господарства. Відсутність перевірки з боку Яготинської міської ради можливостей та намірів ОСОБА_1 щодо використання землі, а також того факту, що остання вже використала своє право на отримання землі для ведення фермерського господарства призвели до незаконної передачі їй спірної земельної ділянки;

- таким чином, усупереч нормам ЗУ «Про фермерське господарство», ЗК України, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що громадянин право на отримання земельної ділянки може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство може отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах. З огляду на викладене, суди у цьому разі повинні були досліджувати початок перебігу та момент закінчення позовної давності, наявність чи відсутність поважних причин пропуску позовної давності тощо (схожі за змістом висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 922/1014/23, від 12.03.2024 у справі № 922/3953/21, від 09.04.2024 у справі № 629/6198/21, від 21.05.2024 у справі № 622/1061/21 зі спорів, що виникли з подібних правовідносин);

- крім того, у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (див. пункти 138- 140), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (див. пункт 66) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності;

- після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. У зв`язку з чим позовна вимога про повернення земельної ділянки повинна заявлятися саме до фермерського господарства;

Рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Вищевказане рішення мотивоване наступним:

- як встановлено судом, ОСОБА_1 на момент отримання в оренду спірних земельних ділянок вже створила ФГ «Ліра-Агро», основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, для створення якого їй вже було надано на позаконкурентній основі земельні ділянки з кадастровими номерами: 3225510100:10:013:0001 площею 35,6618 га, 3225510100:09:008:0001 площею 3,6632 га, 3225510100:09:008:0021 площею 10,1536 га, 3225510100:09:029:0036 площею 9,5406 га, 3225510100:09:029:0035 площею 17,1103 га. ОСОБА_1 після отримання в оренду без проведення земельних торгів земельних ділянок з кадастровими номерами: 3225510100:09:029:0037, 3225510100:04:003:0009, 3225510100:09:028:0004, 3225510100:09:029:0040, 3225510100:09:029:0039, 3225510100:09:029:0038, 3225510100:09:029:0041, 3225510100:09:029:0042, 3225510100:09:029:0043, 3225510100:09:029:0044, не було створено нове фермерське господарство. Натомість, зазначені земельні ділянки перебували в оренді ОСОБА_1 на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених з Яготинською міською радою, що підтверджується листом Яготинської міської ради від 02.10.2023 № 08-28/4574 та, одночасно, перебувають у фактичному користуванні ФГ «Ліра-Агро», що відповідачами не заперечується. Отже, ОСОБА_1 звертаючись до Яготинської міської ради із заявою про отримання спірних земельних ділянок, мала на меті не створення нового фермерського господарства, а розширення земельного банку вже існуючого ФГ «Ліра-Агро», засновником якого вона є, шляхом отримання земельної ділянки за спрощеною процедурою, без проведення земельних торгів. Вказане підтверджується, зокрема, і тим, що після укладання оспорюваних договорів оренди землі ОСОБА_1 не створила нового фермерського господарства. В свою чергу, відсутність перевірки з боку Яготинської міської ради можливостей та намірів ОСОБА_1 щодо використання землі, а також того факту, що остання вже використала своє право на отримання землі для ведення фермерського господарства призвели до незаконної передачі їй спірної земельної ділянки. При цьому, з урахуванням вимог статей 7, 12 ЗУ «Про фермерське господарство», статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної або комунальної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах (постанова Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 922/3953/21), з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству;

- з урахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 04.11.2025 у даній справі, судом встановлено, що початком перебігу позовної давності щодо вимог про визнання недійсними договорів оренди землі та похідних вимог щодо застосування реституційного повернення майна строк позовної давності становить 3 роки, який почав свій відлік з моменту укладання таких договорів 04.07.2016 (за 2 спірними договорами оренди) та 30.12.2016 року (за 8 спірними договорами оренди), оскільки, саме з цієї дати Яготинській міській раді було відомо про вчинення спірних правочинів та сплив за 2 договорами орендами (04.07.2019) та за 8 договорами оренди (30.12.2019);

- з 17.01.2017 прокурор мав можливість отримати інформацію з Державного реєстру та довідатись про отримання ОСОБА_1 більше однієї земельної ділянки для ведення фермерського господарства. При цьому, з позовом у даній справі прокурор звернувся у 2024 році;

- прокурору про обставини передачі ОСОБА_1 спірних земельних ділянок було відомо ще у серпні 2018 року під час звернення до Яготинського районного суду Київської області у справі № 382/1382/18 з частково тотожними позовними вимогами. Відповідно до ухвали Яготинського районного суду Київської області від 06.04.2023 закрито провадження у цивільній справі № 382/1382/18 за позовом заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Яготинської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 про визнання недійсними наказів, рішень та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок;

- звернення прокурора до суду з позовом з частково тотожними вимогами у справі № 382/1382/18, у якій закрито провадження через недотримання прокурором правил підвідомчості під час звернення з таким позовом, не перериває перебігу строків позовної давності. Оскільки, прокурор, який звертається до суду з метою захисту інтересів Держави через виявлені ним порушення закону сам має дотримуватись визначених законом вимог. Звернення з позовом, який поданий з порушенням процедури, визначеної законом, не можна вважати обставиною, яка перериває строки позовної давності. Подання такого позову не можна вважати і обставиною, яка свідчить про поважність причин пропуску строку позовної давності у даній справі. Крім того, відповідно до ст. 265 ЦК України, залишення позову без розгляду не перериває перебігу строків позовної давності;

- отже, перебіг позовної давності у даній справі не зупинявся, не переривався та є пропущеним, оскільки, сплив за вимогами про визнання недійсними договорів оренди та похідних вимог щодо повернення земельних ділянок 04.07.2019 та 30.12.2019.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Київська обласна прокуратура звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає наступне:

- у даних правовідносинах факт порушення інтересів держави встановлено Бориспільською окружною прокуратурою у 2018 році за результатами комплексного опрацювання інформацій Яготинської міської ради від 01.03.2018, Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 18.06.2018, Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 13.06.2018, а також даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Так, 09.08.2018 Бориспільська окружна прокуратура звернулась з аналогічних правових підстав до Яготинського районного суду з позовом до Яготинської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Киїіській області та ОСОБА_1 , у тому числі, про визнання недійсними рішень Яготинської міської ради від 17.03.2016 № № 269-05-VII, 270-05-VII, від 15.12.2016 № № 698-14-VII, 699-14-VII та договорів оренди земельних ділянок 3225510100:09:029:0037, 3225510100:04:003:0009, 3225510100:09:028:0004, 3225510100:09:029:0040, 3225510100:09:029:0039, 3225510100:09:029:0038, 3225510100:09:029:0041, 3225510100:09:029:0042, 3225510100:09:029:0043, 3225510100:09:029:0044;

- ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 06.04.2023 провадження у вказаній цивільній справі № 382/1382/18 закрито з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з віднесенням такого спору до господарської юрисдикції. Вказана ухвала мотивована висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, відповідно до якої спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі із центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона фермерське господарство;

- перебування справи № 382/1382/18 у провадженні судових органів майже 5 років, вчинення в ній передбачених законом процесуальних дій, на думку добросовісного розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі інших позовів, заяв про закриття провадження у справі тощо. Тобто, незалежно від причин залишення позовної заяви без розгляду, звернення до суду за захистом прав і тривалий розгляд такої справи може вважатися поважною причиною пропуску позовної давності і судам варто враховувати такі обставини. Отже, за вказаних обставин та з урахуванням того, що повторно позов у цій справі подано без зволікання, в період триваючого воєнного стану в країні, відсутні підстави стверджувати про сплив позовної давності для звернення до суду у спірних правовідносинах як загалом, так і у цій справі, оскільки такі дії прокурором вчинено в межах строків позовної давності;

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Яготинської міської ради від 31.10.2013 № 2207-39-VI ОСОБА_1 передано в оренду земельні ділянки, кадастрові номери: 3225510100:10:013:0001 площею 35,6618 га, 3225510100:09:008:0001 площею 3,6632 га, 3225510100:09:008:0021 площею 10,1536 га, 3225510100:09:029:0036 площею 9,5406 га 3225510100:09:029:0035 площею 17,1103 га.

Після оформлення права оренди на зазначені земельні ділянки загальною площею 76 га ОСОБА_1 в грудні 2013 року створено ФГ «Ліра-Агро», керівником якого визначено ОСОБА_1 .

Яготинською міською радою прийнято рішення від 22.12.2015 № 146-03-VII та від 22.12.2015 № 147-03-VII, згідно з якими ОСОБА_1 надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду двох земельних ділянок площею 18 га. Кожна земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах Яготинської міської ради. Мета отримання - для ведення фермерського господарства.

В подальшому, на підставі рішення Яготинської міської ради від 17.03.2016 № 269-05-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 3225510100:09:029:0037, площею 18,0000 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 04.07.2016 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 15 років, який 04.08.2016 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 15805448.

Рішенням Яготинської міської ради від 17.03.2016 № 270-05-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 3225510100:04:003:0009, площею 18,0000 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 04.07.2016 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 15 років, який 04.08.2016 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 15811934.

Яготинською міською радою прийнято рішення від 17.03.2016 № 246-05-VII та від 17.03.2016 № 245-05-VII, якими ОСОБА_1 також надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду двох земельних ділянок орієнтовною площею 30 га та 45 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства.

Після чого рішенням Яготинської міської ради від 15.12.2016 № 698-14-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок, кадастрові номери: - 3225510100:09:028:0004, площею 10,0851 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18668800; - 3225510100:09:029:0040, площею 7,2441 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18683916; - 3225510100:09:029:0039, площею 6,4185 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18679185.

На підставі рішення Яготинської міської ради від 15.12.2016 № 699-14-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок, кадастрові номери: - 3225510100:09:029:0038, площею 4,3612 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18686397; - 3225510100:09:029:0041, площею 8,4441 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18687061; - 3225510100:09:029:0042, площею 3,5012 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18689527; - 3225510100:09:029:0043, площею 4,5241 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18689852; - 3225510100:09:029:0044 площею 6,3561 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18690091.

Зі змісту інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.07.2023 вбачається, що право оренди на зазначені земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор посилається на те, що договори оренди земельних ділянок, укладені між Яготинською міською радою та ОСОБА_1 всупереч вимог статей 122, 123, 124, 134 ЗК України, статей 1, 2, 7, 8, 14 ЗУ «Про фермерське господарство», тому набуття ОСОБА_1 у користування спірних земельних ділянок комунальної власності не відповідає вимогам земельного законодавства.

Прокурор вважає, що оскільки ОСОБА_1 отримала в 2013 році у користування земельні ділянки в адміністративних межах Яготинської міської ради на позаконкурсній основі для створення та ведення фермерського господарства та заснувала ФГ «Ліра-Агро», в якому визначена керівником, то надання їй на позаконкурсній основі для ведення фермерського господарства інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані в іншому місці, зокрема і в адмінмежах Яготинської міської ради, суперечить ЗУ «Про фермерське господарство» та ЗК України.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач-1 посилається на те, що спірні договори оренди укладені у відповідності до вимог чинного законодавства (на момент виникнення спірних правовідносин), що регулює земельні відносини, а саме ЗУ «Про оренду землі» та ЗК України. Сторонами договору досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів оренди, здійснена державна реєстрація спірних договорів. Сплата орендної плати здійснюється своєчасно та у повному розмірі.

Крім того, ЗУ «Про фермерське господарство» не містить застережень щодо максимального чи мінімального розміру земельної ділянки, яка може бути надана громадянину для ведення фермерського господарства, як і не містить обмежень щодо кількості таких ділянок.

Земельні ділянки, надані в оренду до набрання чинності Закон України від 18.02.2016 № 1012-УІІІ «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів», тобто до 03.04.2016.

Відповідач-2 заперечує проти задоволення позову з підстав, зазначених відповідачем-1, а також додатково наголошує на тому, що ФГ «Ліра-Агро» є діючим фермерським господарством та має у власності таку техніку: Subaru Forester, 2016 року випуску; Ford Ranger Limited Double Cab, 2017 року випуску; Fiat Doblo, 2021 року випуску. Крім того, ФГ «Ліра-Агро» має в оренді сільськогосподарську техніку необхідну для збору урожаю, займається розведенням свійських тварин, зокрема свиней. Відповідач-2 спростовує твердження прокурора про те, що ОСОБА_1. не мала наміру створювати фермерське господарство, оскільки інформація щодо реєстрації будь-якої сільськогосподарської техніки за ОСОБА_1 відсутня.

Крім того, у процесі нового розгляду даної справи, до суду від відповідачів через систему «Електронний суд» надійшли заяви про застосування строку позовної давності.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі та заперечення на них, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов до абсолютно правильних та змістовних висновків, з якими в повній мірі також погоджується суд апеляційної інстанції, про наявність в межах спірних правовідносин порушеного права та інтересів держави в особі позивача, а також про обґрунтованість заявлених прокурором позовних вимог.

Водночас, місцевий господарський суд незважаючи на вищевказане відмовив повністю у задоволені позову у зв`язку із спливом строків позовної давності.

Отже, враховуючи межі та доводи апеляційної скарги, сутність апеляційного перегляду у даній справі полягає у надані оцінки апеляційним судом висновкам суду першої інстанції саме щодо відмови у задоволенні позовних вимог прокурора у зв`язку із застосуванням до спірних правовідносин позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У справі, що розглядається, місцевим господарським судом встановлено, що 09.08.2018, тобто в межах позовної давності, Бориспільська окружна прокуратура зверталась з аналогічних правових підстав до Яготинського районного суду з позовом до Яготинської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Киїіській області та ОСОБА_1 , у тому числі, про визнання недійсними рішень Яготинської міської ради від 17.03.2016 № № 269-05-VII, 270-05-VII, від 15.12.2016 №№ 698-14-VII, 699-14-VII та договорів оренди земельних ділянок 3225510100:09:029:0037, 3225510100:04:003:0009, 3225510100:09:028:0004, 3225510100:09:029:0040, 3225510100:09:029:0039, 3225510100:09:029:0038, 3225510100:09:029:0041, 3225510100:09:029:0042, 3225510100:09:029:0043, 3225510100:09:029:0044.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 06.04.2023 провадження у вказаній цивільній справі № 382/1382/18 закрито з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з віднесенням такого спору до господарської юрисдикції.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.05.2020 в межах справи № 922/1467/19 щодо застосування положень ст. 264 ЦК України вказав наступне:

«Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі. Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Виходячи з аналізу наведених норм, перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову), не перериває перебігу позовної давності.

Дійшовши зазначеного висновку, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду вбачає підстави для відступлення від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 908/828/17, від 11.09.2018 у справі № 904/191/18, від 11.12.2018 у справі № 917/100/17, від 11.12.2019 у справі № 924/1236/17, від 21.01.2020 у справі № 910/2538/19 про те, що в разі подання позову з недодержанням правил підсудності і наступного саме закриття провадження у справі, а не відмови або повернення позову, подання такого позову перериває перебіг позовної давності».

Отже, взявши до уваги вищевказану правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду та дослідивши матеріали справи, колегія суддів в ході апеляційного розгляду дійшла висновків, що судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні було обґрунтовано встановлено, що перебіг позовної давності щодо заявлених прокурором позовних вимог у даній справі почався з моменту укладання спірних договорів, - 04.07.2016 (за двома спірними договорами оренди), 30.12.2016 року (за восьми спірними договорами оренди) та при цьому сплив 04.07.2019 та 30.12.2019 відповідно, а отже на момент звернення Виконуючим обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури до Господарського суду Київської області із даним позовом, строк позовної давності дійсно сплив.

Водночас, за змістом положень ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі.

При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Апеляційний суд у процесі правозастосування положень ст. 267 ЦК України знову ж таки враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 15.05.2020 в межах справи № 922/1467/19 та в тому числі з огляду на них, звертає увагу на наступне.

Згідно з положеннями п. 6) ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, за загальноприйнятим правилом, місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. Іншими словами, якщо у справі наявний спір про право не суб`єкта господарювання, а фізичної особи, такий спір за загальним правилом не може бути вирішений в межах господарського судочинства.

Керуючись даною догмою, 09.08.2018 Бориспільська окружна прокуратура і звернулась з аналогічних правових підстав до Яготинського районного суду з позовом до Яготинської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Киїіській області та ОСОБА_1 із позовними вимогами, у тому числі, про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок 3225510100:09:029:0037, 3225510100:04:003:0009, 3225510100:09:028:0004, 3225510100:09:029:0040, 3225510100:09:029:0039, 3225510100:09:029:0038, 3225510100:09:029:0041, 3225510100:09:029:0042, 3225510100:09:029:0043, 3225510100:09:029:0044.

Як вказує прокурор у свої апеляційній скарзі та як було встановлено апеляційним судом, ухвала Яготинського районного суду Київської області від 06.04.2023, якою було закрито провадження у цивільній справі № 382/1382/18 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, була мотивована висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у її постанові від 05.10.2022 в межах справи № 922/1830/19.

Таким чином, хоч і за загальним правилом визначення предметної юрисдикції, спори із фізичними особами відносяться до компетенції загальних судів, що розглядають справи у порядку цивільного судочинства, що чітко вбачається із аналізу положень Глави 2 ЦПК України та Глави 2 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду з метою забезпечення єдності та сталості судової практики, проаналізувавши природу та зміст спірних правовідносин у своїй постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 зробила висновок про те, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство, що у свою чергу вказує на неможливість, в тому числі і з точки зору справедливості, покладення в повній мірі на прокурора відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості даної справи, оскільки станом на момент звернення ним до Яготинського районного суду із відповідним позовом, прокурор діяв в межах тогочасних правил визначення підсудності та напрацьованої судової практики.

Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

На переконання апеляційного суду, очевидним є те, що перебування справи у провадженні Яготинського районного суду, вчинення у межах такої справи передбачених процесуальним законом дій прокурором станом на момент звернення, цілком розумно виключало необхідність припинення попереднього судового процесу, зокрема подачі заяви про закриття провадження у справі та подачі позову в порядку господарського судочинства.

Процесуальна доцільність припинення судового розгляду в Яготинському районному суді виникла лише з моменту оприлюднення тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.

Отже, за вищевказаних обставин, з урахуванням всіх особливостей даної справи, колегія суддів вважає неправильним та несправедливим покладення у повній мірі на прокурора відповідальності за помилку у визначенні юрисдикції даної справи і тим самим позбавлення держави права на захист у спірних правовідносинах. Водночас, суд першої інстанції вищенаведеного помилково не врахував та в оскаржуваному рішенні дійшов до передчасних висновків щодо неповажності пропуску прокурором строку позовної давності та як наслідок відмовив у задоволенні позову.

Натомість суд апеляційної інстанції виходить з того, що строк позовної давності було попущено прокурором з поважних причин, обумовлених кардинальною зміною правил визначення юрисдикції розглядуваного спору, що не могло бути враховано ним на момент звернення до Яготинського районного суду та приймаючи до увагу послідовність в діях прокурора та своєчасність звернення із первісним позовом, проявом належної процесуальної активності ще у 2018 році, подальша зміна правил визначення юрисдикції на підставі висновків Великої Палати Верховного Суду, не може позбавляти державу права на судовий захист та не може надавати відповідачам права розраховувати на уникнення відповідальності та припинення існування претензій щодо предмету спору, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 цього ж кодексу підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення у справі про задоволення позову, за наведених у даній постанові підстав та мотивів.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2026 у справі № 911/557/24 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

3. Визнати недійсними наступні договори оренди земельних ділянок:

- укладений 04.07.2016 між Яготинською міською радою (ідентифікаційний код: 05408823) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3225510100:09:029:0037 площею 18,0000 га в адміністративних межах Яготинської міської ради;

- укладений 04.07.2016 між Яготинською міською радою (ідентифікаційний код: 05408823) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3225510100:04:003:0009 площею 18,0000 га в адміністративних межах Яготинської міської ради;

- укладений 30.12.2016 між Яготинською міською радою (ідентифікаційний код: 05408823) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3225510100:09:028:0004 площею 10,0851 га в адміністративних межах Яготинської міської ради;

- укладений 30.12.2016 між Яготинською міською радою (ідентифікаційний код: 05408823) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3225510100:09:029:0040 площею 7,2441 га в адміністративних межах Яготинської міської ради;

- укладений 30.12.2016 між Яготинською міською радою (ідентифікаційний код: 05408823) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3225510100:09:029:0039 площею 6,4185 га в адміністративних межах Яготинської міської ради;

- укладений 30.12.2016 між Яготинською міською радою (ідентифікаційний код: 05408823) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3225510100:09:029:0038 площею 4,3612 га в адміністративних межах Яготинської міської ради;

- укладений 30.12.2016 між Яготинською міською радою (ідентифікаційний код: 05408823) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3225510100:09:029:0041 площею 8,4441 га в адміністративних межах Яготинської міської ради;

- укладений 30.12.2016 між Яготинською міською радою (ідентифікаційний код: 05408823) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3225510100:09:029:0042 площею 3,5012 га в адміністративних межах Яготинської міської ради;

- укладений 30.12.2016 між Яготинською міською радою (ідентифікаційний код: 05408823) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3225510100:09:029:0043 площею 4,5241 га в адміністративних межах Яготинської міської ради;

- укладений 30.12.2016 між Яготинською міською радою (ідентифікаційний код: 05408823) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3225510100:09:029:0044 площею 6,3561 га в адміністративних межах Яготинської міської ради.

4. Зобов`язати Фермерське господарство «Ліра-Агро» (ідентифікаційний код: 39039103) повернути Яготинській міській раді (ідентифікаційний код: 05408823) земельні ділянки з кадастровими номерами: 3225510100:09:029:0037 площею 18,0000 га; 3225510100:04:003:0009 площею 18,0000 га; 3225510100:09:028:0004 площею 10,0851 га; 3225510100:09:029:0040 площею 7,2441 га; 3225510100:09:029:0039 площею 6,4185 га; 3225510100:09:029:0038 площею 4,3612 га; 3225510100:09:029:0041 площею 8,4441 га; 3225510100:09:029:0042 площею 3,5012 га; 3225510100:09:029:0043 площею 4,5241 га; 3225510100:09:029:0044 площею 6,3561 га, які знаходяться в адміністративних межах Яготинської міської ради.

5. Стягнути з Фермерського господарства «Ліра-Агро» (ідентифікаційний код: 39039103) на користь Київської обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 02909996) 30280,00 гривень судового збору.

6. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 02909996) 30280,00 гривень судового збору.

7. Стягнути з Фермерського господарства «Ліра-Агро» (ідентифікаційний код: 39039103) на користь Київської обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 02909996) 45420,00 гривень судового збору за подання апеляційної скарги під час первинного розгляду.

8. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 02909996) 45420,00 гривень судового збору за подання апеляційної скарги під час первинного розгляду.

9. Стягнути з Фермерського господарства «Ліра-Агро» (ідентифікаційний код: 39039103) на користь Київської обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 02909996) 60560,00 гривень судового збору за подання касаційної скарги під час первинного розгляду.

10. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 02909996) 60560,00 гривень судового збору за подання касаційної скарги під час первинного розгляду.

11. Стягнути з Фермерського господарства «Ліра-Агро» (ідентифікаційний код: 39039103) на користь Київської обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 02909996) 36336,00 гривень судового збору за подання апеляційної скарги.

12. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 02909996) 36336,00 гривень судового збору за подання апеляційної скарги.

13. Повернути Київській обласній прокуратурі (ідентифікаційний код: 02909996) з Державного бюджету України 18168,00 гривень надмірно сплаченого судового збору.

14. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.

15. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Повний текст постанови складено і підписано 21.09.2026

Головуючий суддя Р.М. Колесник

Судді А.О. Мальченко

О.М. Сковородіна