Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №906/58/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2026 р. Справа№ 906/58/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Радь І.І.;

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026

у справі № 906/58/26 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група»

про стягнення 911 451,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

09.01.2026 до Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група» (далі відповідач) про стягнення надмірно сплачених коштів за договором постачання електричної енергії № 396 від 01.10.2023 у розмірі 911 451,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем господарського зобов`язання щодо повернення суми зайво понесених витрат на оплату електричної енергії в розмірі 911451,00 грн. за договором постачання електричної енергії № 396 від 01.10.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 906/58/26 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-інвестиційна Група» на користь Звягельської квартирно-експлуатаційної частини району 911 451 грн 00 коп. - надмірно сплачених коштів за договором постачання електричної енергії № 396 від 01.10.2023 та 10 937 грн 41 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 906/58/26, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить відкрити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-інвестиційна група» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі №906/58/26 за позовом Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група» про стягнення надмірно сплачених коштів за договором постачання електричної енергії № 396 від 01.10.2023 у розмірі 911 451,00 грн. Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.2025 у справі №924/378/25. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району) Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група» про стягнення надмірно сплачених коштів за договором постачання електричної енергії № 396 від 01.10.2023 у розмірі 911 451,00 грн.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1 кВт на день укладення цього Договору становить: 4,2841 грн. без ПДВ, ПДВ: 0,85682 грн, разом з ПДВ: 5,14092 грн., у тому числі: середньозважена ціна електроенергії РДН - 3,799 грн. послуги з передачі 0,48510 грн. послуги постачальника (маржа) - 0 грн. ПДВ 20% - 0,85682 грн. При визначенні щомісячної оплати за електричну енергію, яка спожита Споживачем за відповідний розрахунковий період, застосовується ціна за відповідний розрахунковий період, яка визначена згідно формули, передбаченої пунктом 5.1. цього Договору.

Тобто, скаржник вважає, що сторонами при укладенні Договору було погоджено не фіксовану ціну, а порядок її визначення.

Скаржник вважає, що Норми Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови КМУ №1178 (пункт 19) регулюють виключно випадки внесення змін до договору про закупівлю, тобто зміну вже погоджених сторонами умов договору. У даному ж випадку такі умови не змінювались. Матеріали справи не містять доказів внесення сторонами змін до формули розрахунку ціни або її складових, а відтак відсутні підстави вважати, що відбулося внесення змін до істотних умов Договору. З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про необхідність укладення додаткових угод у спірних правовідносинах є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції, обґрунтовуючи висновок про порушення відповідачем порядку зміни ціни договору, зазначив про відсутність документального підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку у жовтні-грудні 2023 року. Водночас такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи та зроблений без належного дослідження поданих сторонами доказів. Так, відповідачем до матеріалів справи разом з відзивом було подано наступні документальні підтвердження: 1. Копія Довідки Хмельницької ТПП «22-05/10 від 04.01.2024 про ціну РДН за грудень 2023 року; 2. Копія Довідки Хмельницької ТПП « 22-05/1349 від 21.12.2023 про ціну РДН за жовтень та листопад 2023 року; 3. Скріншот з офіційного сайту Оператора ринку з ціною РДН за період: 12.2023 року; 4. Скріншот з офіційного сайту Оператора ринку з ціною РДН за період: 11.2023 року; 5. Скріншот з офіційного сайту Оператора ринку з ціною РДН за період: 10.2023 року; Зазначені документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують об`єктивне коливання ціни електричної енергії на ринку. Інформація, що оприлюднюється ДП «Оператор ринку» на офіційному веб-сайті, є публічною, офіційною та використовується всіма учасниками ринку як базовий індикатор ціни електричної енергії. Незважаючи на наявність у матеріалах справи зазначених доказів, суд першої інстанції не дослідив їх змісту, не надав їм належної правової оцінки, а також не встановив у своєму рішенні який фактичний рівень цін на РДН був у жовтні, листопаді та грудні 2023 року. Фактично суд обмежився формальним посиланням на відсутність доказів, не здійснивши їх аналізу, чим порушив вимоги повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

На думку скаржника, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не дослідив належним чином фактичний порядок формування ціни електричної енергії за Договором та дійсні взаєморозрахунки сторін, що призвело до неправильних висновків щодо нібито порушення відповідачем умов Договору, при цьому у відзиві на позовну заяву відповідачем було надано детальний розрахунок ціни електричної енергії за кожний розрахунковий період дії Договору № 396, здійснений у суворій відповідності до пункту 5.1 Договору.

Скаржник вказує на те, що здійснював розрахунок ціни виключно відповідно до умов Договору; не допускав завищення вартості електричної енергії; здійснив належне коригування розрахунків після отримання фактичних даних споживання; повернув надмірно сплачені кошти 139 836,83 грн за результатами коригування. Однак, суд першої інстанції не дослідив поданий відповідачем розрахунок ціни, не встановив фактичну ціну електричної енергії у кожному розрахунковому періоді, не надав оцінки акту звірки взаєморозрахунків, не врахував факт повернення надмірно сплачених коштів.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду, вказав на те, що п. 13.6 Договору про постачання електричної енергії споживачу №396 від 01.10.2023 визначено, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 Особливостей затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2020 №1178, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» , на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, зокрема: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; Пунктом 13.5 Договору визначено, що зміни умов Договору Сторони оформлюють шляхом підписання Додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання Сторонами (якщо Сторони не погодять інший термін (строк)набрання чинності Додатковою угодою) та є невід`ємною частиною Договору; Порядок зміни ціни визначається у додатку 2 (Комерційна пропозиція)договору, передбачено пунктом 5.8 Договору. Відповідно до умов Договору та додатку 2 Комерційна пропозиція договору, сторонами не визначено іншого порядку внесення змін умов договору в письмовій формі, ніж передбачений п.13.5 Договору, а саме, шляхом підписання Додаткової угоди. Ураховуючи вищевикладене, Звягельська КЕЧ (району) вважає, що судом першої інстанції прийнято рішення у повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права та зроблено обґрунтовані висновки про задоволення позовної заяви.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу передачі судової справи між суддями справу № 906/58/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 906/58/26 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 3 281,72 грн;

- заяву про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 906/58/26 із зазначенням поважних підстав пропуску такого строку та наданням відповідних доказів. Запропоновано скаржнику уточнити/конкретизувати вимоги прохальної частини апеляційної скарги.

04.05.2026 від скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків до якої додано платіжну інструкцію № 364 від 01.05.2026 у розмірі 3 281,72 грн.

Також у вище вказаній заяві скаржник зазначає, що у прохальній частині апеляційної скарги апелянт допустив технічну помилку (описку), з проханням скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.2025 у справі №924/378/25. Водночас правильним та таким, що відповідає матеріалам провадження, є номер справи № 906/58/26. З огляду на викладене, просить вважати вказану описку технічною та такою, що не впливає на зміст апеляційної скарги, а також врахувати правильний номер справи № 906/58/26 при подальшому розгляді.

04.05.2026 від скаржника до суду також подано клопотання про поновлення строку встановленого для подання апеляційної скарги, у зв`язку із тим, що повний текст оскаржуваного рішення скаржник отримав 03.04.2026 через систему «Електронний суд».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 906/58/26. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 906/58/26. Призначено справу № 906/58/26 до розгляду у судовому засіданні 26.05.2026.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група» про відкладення розгляду справи № 906/58/26. Відкладено розгляд справи № 906/58/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 на 30.06.2026.

Також ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група» про відкладення розгляду справи № 906/58/26. Відкладено розгляд справи № 906/58/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 на 01.09.2026.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 906/58/26 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників у судове засідання та правова позиція

Представник позивача у судове засідання 01.09.2026 не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.09.2026 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.2025 у справі № 906/58/26. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення надмірно сплачених коштів за договором постачання електричної енергії № 396 від 01.10.2023 у розмірі 911 451,00 грн.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 01.10.2023 між позивачем, як споживачем, та відповідачем, як постачальником укладено Договір № 396 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір), за яким відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача, а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про публічні закупівлі», «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, що є однаковим для всіх споживачів.

Згідно п. 2.2 Договору очікуваний обсяг електричної енергії на період з 01.10.2023 по 31.12.2023 становить 1 500 000 кВт*год.

Відповідно до п.3.1 Договору початок постачання електричної енергії позивачу з моменту підписання Договору по 31.12.2023 року.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії позивачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого позивач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п.3.2).

Згідно п.4.2 Договору відповідач зобов`язався забезпечити комерційну якість послуг, які надаються позивачу за цим Договором, що передбачає вчасне та повне інформування позивача про умови постачання електричної енергії, ціни на електричну енергію та вартість послуг, що надаються, надання роз`яснень положень актів чинного законодавства, якими регулюються відносини Сторін, ведення точних та прозорих розрахунків із позивачем, а також можливість вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що позивач має право на отримання компенсації за недотримання показників комерційної якості надання послуг відповідачем. Відповідач зобов`язався надавати компенсації позивачу за недотримання показників комерційної якості надання послуг відповідачем у порядку, затвердженому Регулятором, опублікувати на своєму офіційному вебсайті порядок надання компенсацій та їх розміри.

Згідно п. 5.1. Договору ціна на електричну енергію (без ПДВ), що постачається позивачу за цим Договором, розраховується відповідачем щомісячно відповідно до формули та зазначається в розрахунковому документі, виставленому за підсумком відповідного розрахункового періоду:

Ц = (Ц рдн + Т передача + Т постачальник) де Ц - ціна (грн/кВт год (без ПДВ) за 1 кВт.*год. електричної енергії, що постачається позивачу;

Црдн - середньозважена ціна (грн/кВт (без ПДВ)) на ринку "доба наперед" в "ОЕС України" (згідно офіційних даних, розміщених на офіційному веб-сайті Оператора рину https://www.oree.com.ua/) за відповідний розрахунковий період;

Т пер - регульований тариф (грн/кВт год (без ПДВ)) на послуги з передачі електричної енергії затверджений Регулятором (НКРЕКП) для оператора системи передачі у встановленому порядку відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 р. № 1788 або постанови НКРЕКП, яка діє на момент розрахунку;

Т пос - тариф на послуги відповідача (маржа) електричної енергії, який встановлюється в розмірі 0 грн./кВт год. (без ПДВ), що включає всі витрати відповідача на постачання електричної енергії.

До ціни на електричну енергію (Ц) за 1 кВт/год додається податок на додану вартість (ПДВ) за ставкою згідно чинного законодавства України.

Відповідно до Додатку №2 до Договору №396 про постачання електричної енергії споживачу «Комерційної пропозиції» для групи «Б» ціна розраховується за наступною формулою: Цфакт = (Цод+Тпер+Тпост)*1,2; де «Цфакт» - вартість електричної енергії за розрахунковий період; «Цод» - ціна за 1 кВт/год електричної енергії.

«Цод» не включає ПДВ, Т, К, В, Р. «Тпер.» - затверджений Постановою НКРЕКП тариф на послугу передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» (оператор системи передачі - ОСП) відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 року №1788 в розмірі 485,10 грн/МВт* год. без ПДВ «Тпер» є регульованою складовою ціни Договору.

«Тпос» - тариф прибутковості відповідача (маржа, вартість послуг Учасника) встановлюється в розмірі 0,00 грн./кВт/год. (без ПДВ) « 1,2» - математичне вираження ставки податку на додану вартість (ПДВ - 20%), яке нараховується згідно Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1 кВт на день укладення цього Договору становить: 4,2841 грн. без ПДВ, ПДВ - 0,85682 грн, разом з ПДВ 5,14092 грн., у тому числі: середньозважена ціна електроенергії РДН - 3,799 грн.; послуги з передачі - 0,48510 грн.; послуги відповідача (маржа) - 0 грн. ПДВ 20% - 0,85682 грн.

При визначенні щомісячної оплати за електричну енергію, яка спожита позивачем за відповідний розрахунковий період застосовується ціна за відповідний розрахунковий період, яка визначена згідно формули, передбаченої пунктом 5.1. цього Договору.

У п.5.3 Договору передбачена ціна за І кВт.год електричної енергії, яка щомісячно визначається згідно формули-1 передбаченої в п. 5.1. цього Договору не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії.

Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Ціна електричної енергії зазначається відповідачем у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором (п.5.4).

Загальна сума договору електричної енергії згідно п.5.5 договору складає 7 711 380,00 грн, в тому числі ПДВ 1 285 230,00 грн.

У п.п.5.9-5.13 договору сторони погодили, що для належного забезпечення електропостачання за цим Договором щомісяця, до 20 числа (включно) місяця, що передує розрахунковому, позивач має подати відповідачу в електронній формі прогнозовані погодинні обсяги споживання електричної енергії за кожною площадкою вимірювання, за формою, наведеною в Додатку 3 до цього Договору.

Позивач має право проводити коригування заявленого погодинного Обсягу купованої електроенергії у розрахунковому місяці шляхом надання відповідачу письмової заявки не пізніше ніж за 5 (п`ять) робочих днів до доби постачання. Відповідач коригує заявлені обсяги позивача.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Розрахунки позивача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок відповідача із спеціальним режимом використання.

При цьому, позивач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ та в інший і не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок відповідача із спеціальним режимом використання надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.

Поточний рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання зазначається у платіжних документах відповідача, у тому числі у разі його зміни.

По закінченню розрахункового місяця на підставі даних комерційного обліку позивача, відповідач надсилає позивачу поштою до 05 числа (включно) місяця наступного за розрахунковим Акт приймання-передачі наданих послуг, що підписується належним чином зі своєї сторони у двох примірниках.

Оплата рахунка відповідача за цим Договором має бути здійснена позивачем не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Сума переплати позивача, за вибором позивача, може бути зарахована в якості оплати наступного розрахункового періоду, або повертається відповідачем на розрахунковий рахунок позивача.

Сума недоплати позивача підлягає безумовній оплаті позивачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання (п. 13.1. договору).

Як свідчать матеріали справи, сторонами у справі укладено наступні додаткові угоди:

№1 від 17.10.2023, №2 від 27.10.2023, №3 від 19.12.2023, №4 від 28.12.2023, № 5 від 09.01.2024, №6 від 27.02.2024.

Додатковою угодою №1 від 17.10.2023 до Договору Сторони дійшли згоди внести зміни в п.5.5 Договору та викласти його у наступній редакції:

«Загальна сума Договору з постачання електричної енергії складає 7 711 380,00 грн, в т.ч. ПДВ 1 285 230,00 грн в межах затверджених кошторисних призначень на 2023 рік 412 797,84 грн, в т.ч. загальний фонд - 353 784,40 грн., в т.ч. ПДВ 58 964,07 грн, спеціальний фонд - 59 013,44 грн, в т.ч. ПДВ 9835,5 грн ».

За умовою додаткової угоди №2 від 27.10.2023 Сторони домовилися вважати недійсною Додаткову угоду №1 від 17.10.2023 до Договору.

Додатковою угодою №3 від 19.12.2023 сторони зменшили суму Договору на 825 547,56 грн, в т.ч. ПДВ 137 591,26 грн.

Означеною угодою Сторони домовилися внести зміни в п.2.2 та п.5.5 Договору, виклавши їх у наступних редакціях:

п.2.2 «Найменування товару: код ДК 021:2015-09310000-51 Електрична енергія. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.10.2023 по 31.12.2023 становить 1 162 123 кВт*год»;

п.5.5. «Загальна сума Договору з постачання електричної енергії складає 6 885 832,44 грн, в т.ч. ПДВ 1 147 638,74 грн».

Додатковою угодою №4 від 28.12.2023 Сторони домовились внести зміни в п.3.1 та п.13.1 Договору, виклавши їх у наступних редакціях:

п.3.1 «Початок постачання електричної енергії споживачу з моменту підписання Договору по 31.01.2024 року»;

п.13.1 «Цей Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.01.2024 (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання».

Додатковою угодою №4 від 28.12.2023 Сторони дійшли згоди викласти в новій редакції Додаток № 2 «Комерційна пропозиція» до Договору.

Додатковою угодою №5 від 09.01.2024 Сторони домовилися продовжити дію Договору №396 від 01.10.2023 до 31 січня 2024 року в частині постачання електричної енергії, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Окрім того, внесено зміни в п.2.2 та п.5.5 Договору, виклавши у наступній редакції: п.2.2 «Найменування товару: код ДК 021:2015-09310000-5-Електрична енергія.

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.10.2023 по 31.01.2024 становить 1 412 319 кВт*год, в т.ч. на період з 01.01.2024 по 31.01.2024 становить 250 196 кВт*год»;

п.5.5. «Загальна сума Договору з постачання електричної енергії складає 8 262 998,92 грн, в т.ч. ПДВ 1 377 166,49 грн, в т.ч. сума цієї додаткової угоди становить 1 377 166,48 грн, в т.ч. ПДВ 229 527,75 грн, що не перевищує 20 % суми Договору».

За умовою Додаткової угоди №6 від 27.02.2024 до Договору Сторони дійшли згоди припинити дію Договору№396 від 01.10.2023, укладеного між Сторонами.

Вказаною Додатковою угодою №6 від 27.02.2024 позивач та відповідач підтвердили, що відповідач поставив, а позивач прийняв послуги по постачанню електричної енергії в сумі 6 885 832,44 грн, в т.ч. з ПДВ 1 147 638,74 грн. Залишок невикористаних коштів за Договором становить 1 377 166,48 грн.

Зі змісту долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що за Договором № 396 від 01.10.2023 відповідач поставив, а позивач прийняв 1 162 123,00 кВт*год електричної енергії вартістю 6 885 832,44 грн.

На виконання умов договору сторонами підписано акти приймання-передачі електроенергії на загальну суму 6 885 832,44 грн: № 461 від 19.12.2023 на суму 1 593 023,78 грн з ПДВ, за електроенергію спожиту в жовтні 2023 року, № 527 від 20.12.2023 на суму 2490 434,20 грн з ПДВ, за електроенергію спожиту в листопаді 2023 року; № 613 від 21.12.2023 на суму 2 802 374,46 грн з ПДВ, за електроенергію спожиту в грудні 2023 року;

Позивач оплатив у повному обсязі вартість отриманої електроенергії за договором № 396 від 01.10.2023, що підтверджується платіжними інструкціями №1598 від 21.12.2023 на суму 1 593 023,78 грн, № 1602 від 21.12.2023 на суму 2 490 434,20 грн, № 1603 та № 1604 від 21.12.2023 на суму 2 802 374,46 грн.

В подальшому, Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (3 територіальне управління внутрішнього аудиту) проведено аудит діяльності Звягельської КЕЧ (району), за результатами якого складено Аудиторський звіт № 527/18/аз від 10.10.2025.

Аудиторським звітом встановлено, що відповідно до умов п.5.2 розд.5 та пунктів 13.3, 13.5 та 13.6 розд.13 Договору № 396 від 01.10.2023 сторони вказаного Договору повинні вносити зміни до істотних умов Договору в частині ціни товару за одиницю щомісяця шляхом підписання додаткової угоди.

В той час, п.13.5 Договору встановлює, що зміни його умов Сторони оформлюють шляхом підписання Додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання Сторонами (якщо Сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності Додатковою угодою) та є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 13.6 договору передбачено, що істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 Особливостей, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, а саме:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на моменті його укладення; Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу на перед» (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному періоді (календарний місяць) в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua-згідно з частиною 6 статті 67 Закону України електричної енергії.

При зміні ціни за одиницю електричної енергії сторони враховують, що розрахунковим згідно договору є календарний місяць. Отже, будь-які коливання можуть бути підтверджені порівнянням ціни на ринку в торговій зоні «ОЕС України» за звітний календарний місяць, в якому відбулися зміни з місяцем, що йому передував. Розгляд коливання ціни в межах дня/тижня/декади, або будь-кого іншого періоду часу відмінного від календарного місяця не допускаються.

Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду (календарного місяця), у якому відбулись такі зміни.

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документальних підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі oбставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників PLATTS ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Сторона, що ініціює внесення змін у Договір, надає іншій Стороні підтверджуючі документи, що обгрунтовують настання випадків, зазначених у цьому пункті. Такими документами можуть бути: довідки/листи уповноважених органів, лист за підписом уповноваженої особи Сторони, посиланням на офіційні джерела інформації державних органів.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель під час аудиту здійснено перерахунок за поставлений предмет закупівлі, з урахуванням ціни, визначеної у Договорі та встановлено розмір надмірно сплачених коштів за договором постачання електричної енергії № 396 від 01.10.2023.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з вимогою №1564 від 06.11.2025 про повернення надмірно сплачених грошових коштів в розмірі 911 451,00 грн за отриману електричну енергію.

12.11.2025 відповідач надіслав відповідь на претензію, зазначивши про відсутність правових підстав для повернення грошових коштів за отриману електричну енергію в розмірі 911 451,00 грн, мотивуючи що розрахунки за Договором здійснені відповідно до його умов з обґрунтованим підтвердженням кожного місяця зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед».

Отже, звертаючись до суду із даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача надмірно сплачені кошти за договором в розмірі 911 451,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначав, що в грудні 2023 року у зв`язку з закриттям календарного року, відповідачем виставлено рахунок на оплату Товару № 742 та Акт приймання-передачі №613 на основі прогнозованих обсягів (441 867 кВТ/ год). Після отримання даних комерційного обліку від оператора системи розподілу АТ «Житомиробленерго» відповідачем було надіслано на підпис Коригування до Акту приймання-передачі № 613, де фіксувався обсяг фактичного споживання електричної енергії у розмірі 483 715 кВт/год., а ціна за 1кВт/год становила 5,504352 грн. Зробивши перерахунок на основі ціни РДН за грудень 2023 року та фактично спожитих обсягів електричної енергії, було виявлено переплату з боку Споживача у розмірі 139 836,83 грн. Актом звірки взаємних розрахунків за період 4 квартал 2023 року зафіксовано переплату у розмірі 139 836,83 грн з боку Споживача. Згідно платіжної інструкції №502941195 від 12 лютого 2024 року повернуто позивачу надмірно сплачені грошові кошти в розмірі 139 836,83 грн. Вважаючи передчасними твердження Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району) надмірно сплачених бюджетних коштів в розмірі 911 451,07 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 712 ЦК України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як правильно встановлено господарським судом першої інстанції, на момент укладення та підписання договору на постачання електричної енергії сторонами були узгоджені та визначені всі істотні умови угоди, а саме предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем було укладено договір №396 від 01.10.2023 згідно з яким ціна за 1 кВт*год становить 5,14092 грн.

При цьому, Додатковою угодою №5 від 09.01.2024, окрім іншого Сторони домовилися внести зміни в п.5.5 Договору, виклавши у наступній редакції:

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.10.2023 по 31.01.2024 становить 1 412 319 кВт*год, в т.ч. на період з 01.01.2024 по 31.01.2024 становить 250 196 кВт*год»; п.5.5. «Загальна сума Договору з постачання електричної енергії складає 8 262 998,92 грн, в т.ч. ПДВ 1 377 166,49 грн, в т.ч. сума цієї додаткової угоди становить 1 377 166,48 грн, в т.ч. ПДВ 229 527,75 грн, що не перевищує 20% суми Договору».

Проте, під час аудиту встановлено, що замовником в порушення умом п.13.3,13.5 та п.3.6 Договору та норм пп.7 п.19 Особливостей, за період з 01.10.2023 по 21.12.2023 здійснювалось придбання електричної енергії за цінами, які не відповідають ціні, визначеній у пункті 5.2. розділу 5 Договору, та без укладення додаткових угод до Договору щодо зміни їх ціни.

Однак, як правильно встановлено господарським судом першої інстанції, відповідачем, як постачальником, не дотримано порядку внесення змін до договорів, унормованого Законом України «Про публічні закупівлі», оскільки, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач (постачальник) звертався до споживача із письмовою пропозицією про внесення змін до договору у зв`язку із коливанням цін на електричну енергію на ринку в бік збільшення у жовтні-грудні 2023 року із обґрунтуванням і документальним підтвердженням таких коливань.

Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії «на добу на перед» за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією Державного підприємства «Оператор ринку», яку викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі інтернет://www/oree.com.ua, і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Водночас, відповідачем не обгрунтовано, чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним, як і не довів причин продажу електричної енергії за договором за ціною вищою, ніж є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії за спірний період.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (Аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21, від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24).

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17).

Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.08.2018 у справі №334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі №539/3403/17.

У постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 920/169/18 викладено правовий висновок про те, що зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до ст. 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Наявність певної правової підстави для набуття особою майна виключає застосування до неї положень ст. 1212 ЦК України, якщо згадана підстава продовжує існувати.

Водночас сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Водночас сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема переплата понад визначену в договорі (договорах) суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду у справі № 910/2384/24 від 17.06.2025.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію, мала місце переплата позивачем коштів в розмірі 911 451,00 грн, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 906/58/26, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дослідив фактичний порядок формування ціни електричної енергії за Договором № 396 та дійсні взаєморозрахунки сторін, а також про те, що відповідач здійснював розрахунок вартості електричної енергії у суворій відповідності до пункту 5.1 Договору, оскільки зазначені доводи ґрунтуються на довільному тлумаченні змісту умов Договору та правової природи передбаченої договором формули визначення ціни, оскільки погодження сторонами формули розрахунку ціни не означає погодження права постачальника на односторонню зміну істотної умови Договору щодо ціни товару без дотримання встановленого Договором порядку внесення відповідних змін.

Зі змісту пунктів 5.1, 5.2, 13.5 та 13.6 Договору вбачається, що сторони передбачили як формулу розрахунку ціни за відповідний розрахунковий період, так і порядок внесення змін до істотних умов Договору. Зокрема, пунктом 13.5 встановлено, що зміни умов Договору оформлюються шляхом підписання додаткової угоди. Отже, зміна ринкового показника, який є складовою формули, не означає автоматичної зміни погодженої сторонами ціни та не надає постачальнику права в односторонньому порядку застосовувати іншу ціну без належного оформлення відповідних змін.

Посилання відповідача на дані ДП «Оператор ринку», а також на підписані сторонами акти приймання-передачі та здійснений у грудні 2023 року перерахунок не спростовують цього висновку. Такі докази можуть підтверджувати відповідні ринкові показники, обсяги поставки та проведені розрахунки, однак не підтверджують погодження сторонами зміни ціни у встановленому Договором порядку. Повернення відповідачем 139 836,83 грн також не спростовує визначеного позивачем розміру переплати, оскільки свідчить лише про часткове коригування взаєморозрахунків.

Таким чином, доводи скаржника про здійснення розрахунків відповідно до формули Договору не спростовують встановленої судом першої інстанції обставини відсутності належно оформлених змін ціни електричної енергії та, відповідно, правових підстав для застосування відповідачем ціни, відмінної від погодженої сторонами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду містка Києва від 02.04.2026 у справі № 906/58/26, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування своїх рішень за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 96/58/26, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 906/58/26 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 906/58/26 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна Група» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 906/58/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 906/58/26 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 906/58/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова підписана 21.09.2026.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім