Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №909/71/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/71/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Хом`як Х.А.

розглянувши апеляційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури (вх. №01-05/2575/26 від 03.08.2026)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2026 (повне рішення складено 14.07.2026, суддя Максимів Т.В.)

у справі: №909/71/26

за позовом: Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тлумацької міської ради Івано-Франківської ради

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд»

до співвідповідача: Комунального некомерційного підприємства «Тлумацька центральна міська лікарня» Тлумацької міської ради Івано-Франківської області

про: визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 071 грн 58 коп.

за участю представників:

від апелянта (прокуратури): прокурор Слиш Г.С.,

від відповідача: адвокат Яцків О.М. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів),

від співвідповідача: не з`явився

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2026 частково задоволено позов керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тлумацької міської ради Івано-Франківської області до ТзОВ "Прикарпатенерготрейд" та до КНП "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківської області про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 071,58 грн; визнано недійсними додаткові угоди №2 від 30.09.2022, №3 від 19.10.2022 та №4 від 01.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №3405 від 31.12.2021, укладені між КНП "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та ТзОВ "Прикарпатенерготрейд"; постановлено стягнути з ТзОВ "Прикарпатенерготрейд" на користь Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області кошти в сумі 74 370,41 грн; постановлено стягнути з ТзОВ "Прикарпатенерготрейд" на користь Івано-Франківської обласної прокуратури судовий збір в сумі 5495,74 грн; постановлено стягнути з КНП "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківської області на користь Івано-Франківської обласної прокуратури судовий збір в сумі 5495,74 грн; відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсною додаткової угоди №1 від 04.02.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №3405 від 31.12.2021, укладеної КНП "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та ТзОВ "Прикарпатенерготрейд"; відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення коштів в сумі 15701,17 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Івано-Франківська обласна прокуратура звернулася до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2026 у справі №909/71/26 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати недійсною додаткову угоду №1 від 04.02.2022 до договору про постачання електричної енергій споживачу №3405 від 31.12.2021, укладену між КНП "Тлумацька центральна міська лікарня" та ТзОВ "Прикарпатенерготрейд", стягнути з ТзОВ "Прикарпатенерготрейд" на користь Тлумацької міської ради надмірно сплачені кошти на підставі додаткової угоди №1 від 04.02.2022 в сумі 15 701,17 грн, стягнути із ТзОВ "Прикарпатенерготрейд" на користь Івано-Франківської обласної прокуратури судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026 справу №909/71/26 передано до розгляду колегії суддів у такому складі: Желік М.Б. - головуючий суддя (суддя-доповідач), члени колегії судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 відкрито апеляційне провадження, встановлено учасникам справи строк для надання відзиву до 28.08.2026, розгляд справи призначено на 02.09.2026.

21.08.2026 відповідач-1 подав відзив на апеляційну скаргу (вх.№01-04/7005/26), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення в оскаржуваній частині – без змін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 відкладено розгляд справи на 09.09.2026.

В судовому засіданні 09.09.2026 прокурор вимоги апеляційної скарги підтримала, просила рішення суду першої інстанції скасувати в оскарженій частині та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Представниця відповідача просила у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції в оскаржуванній частині залишити без змін як законне та обґрунтоване.

КНП "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківської області відзиву на апеляційну скаргу не подало, явку представника у судове засідання не забезпечило, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином та заздалегідь повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а відтак рішення в оскаржуваній частині слід скасувати з ухваленням нового судового рішення в цій частині, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст рішення суду першої інстанції.

22.01.2026 до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся керівник Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тлумацької міської ради Івано-Франківської області з позовною заявою до ТзОВ "Прикарпатенерготрейд" та КНП "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради, в якій просив суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 04.02.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №3405 від 31.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та ТзОВ "Прикарпатенерготрейд";

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 30.09.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №3405 від 31.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та ТзОВ "Прикарпатенерготрейд";

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 19.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №3405 від 31.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та ТзОВ "Прикарпатенерготрейд";

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 01.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №3405 від 31.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та ТзОВ "Прикарпатенерготрейд";

- стягнути з ТзОВ "Прикарпатенерготрейд" на користь Тлумацької міської ради кошти у сумі 90071 грн 58 коп.

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що при укладенні спірних додаткових угод не дотримані вимоги ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", безпідставно змінені істотні умови договору про постачання електричної енергії споживачу №3405 від 31.12.2021, не обґрунтовані та документально не підтверджені коливання ціни електричної енергії на ринку після укладення договору. Внаслідок неправомірного збільшення ціни мала місце переплата Тлумацькою міською радою коштів у сумі 90 071 грн 58 коп. Внесення змін до Договору №3405 від 31.12.2021 суперечить інтересам суспільства та держави, що має наслідком визнання додаткових угод №1 від 04.02.2022, №2 від 30.09.2022, № 3 від 19.10.2022, №4 від 01.11.2022 недійсними у порядку ст.203, 215 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 90 071 грн 58 коп. оплати за непоставлений товар. Прокуратура обґрунтувала позов ст.11, 175, 525, 526, 530, 655, 670 ЦК України, Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на правомірність укладення додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу №3405 від 31.12.2021. Зазначив, що при укладенні оспорюваних додаткових угод порушень норм законодавства з боку постачальника при зміні ціни за одиницю товару не було, оскільки за домовленістю сторін, зміна умов договору може мати місце, за умови підтвердження довідкою Торгово-промислової палати України коливання ціни на електроенергію на ринку, та за умовами додаткової угоди № 1 ціна за одиницю товару була збільшена на підставі Постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, а тому позовні вимоги прокурора є безпідставними.

Тлумацька міська рада письмових заяв по суті спору не подала.

КНП "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківської області відзиву на позов не подало, проти позову не заперечило.

Ухвалюючи рішення в частині про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд керувався такими висновками:

- умови додаткової угоди №1 від 04.02.2022 не суперечать вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відтак з цих підстав визнання її недійсною не вбачається.

Ухвалюючи рішення в частині про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд керувався такими висновками:

- в підтвердження необхідності збільшення ціни товару та укладення Додаткових угод відповідач надав фактографічні довідки Івано-Франківської торгово-промислової палати, які не містять інформації щодо коливання ціни на електричну енергію, що за змістом вищенаведених приписів статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни; надані відповідачем документи не можуть виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку та не можуть бути розцінені, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору в частині збільшення ціни, оскільки у таких документах має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання); необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору; кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження; документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18);

- співвідповідач мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі (з урахуванням положень додаткової угоди №1 від 04.02.2022), однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції відповідача про збільшення ціни підписав додаткову угоду № 2, внаслідок чого ціна електроенергії збільшилася на 10,4% без належного на те документального підтвердження, що призвело до нівелювання результатів відкритих торгів;

- Верховний Суд неодноразово наголошував, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження, зокрема, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору (постанови Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 по справі за № 913/368/19);

- всі наступні зміни істотних умов договору в частині збільшення ціни за постачання електричної енергії, внесені відповідачем додатковою угодою №3 здійснені з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично є незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна по наступній буде фактично перевищувати підняття ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % визначених в пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у порівнянні з ціною зазначеною у договорі;

- щодо додаткової угоди №4 від 01.11.2022, сторони внесли зміни до п.1 додатку 2 до договору щодо способу визначення ціни (тарифу) електричної енергії. Уклавши вказану додаткову угоду відповідачі фактично змінили на свій розсуд порядок формування ціни за поставку електричної енергії, який було передбачено договором, чим порушили умови договору та відступили від тендерної пропозиції.

Узагальнені доводи апелянта (прокурора) та заперечення відповідача.

Вимоги апеляційної скарги прокурора обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду встановленим обставинам, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, на підтвердження чого апелянт покликається на такі доводи:

- у відповідності до висновків, викладених в п.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі 920/19/24, метою Закону України “Про публічні закупівлі” є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері та розвиток добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливанням ціни такого товару на ринку;

- у відповідності до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №916/747/24, кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження; документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо, тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору;

- оскаржувана додаткова угода №1 від 04.02.2022 укладена сторонами без належного обгрунтування зі сторони ТзОВ “Прикарпатенерготрейд”, адже жодний документ, який підтверджує коливання ціни електроенергії на ринку, не надавався;

- комерційна пропозиція відповідача, аукціон та безпосереднє укладення договору на постачання електричної енергії №3405 мали місце після ухвалення постанови НКРЕКП від 01.12.2021 №2454, що свідчить про те, що відповідачу було відомо про зміну ціни на ринку, він усвідомлював, що його пропозиція суттєво нижча, але заходів для коригування умов договору не вживав і співвідповідача про перешкоди для укладення договору не повідомляв;

- поведінка відповідача у спірних правовідносинах суперечить добросовісній конкуренції, адже з метою перемоги на аукціоні під час проведення процедури закупівлі, знаючи про існування постанови НКРЕКП від 01.12.2021 №2425, відповідач запропонував ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагав збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (наведеній поведінці відповідача подібних спірних правовідносинах надала оцінку Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22);

- суд першої інстанції постановив рішення в оскаржуваній частині без урахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: у постанові Великої Палати Верховного суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24, у постановах Верховного Суду від 13.08.2025 у справі №916/3438/24, від 06.02.2025 у справі №916/747/24, від 05.09.2023 у справі №926/3244/22.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач навів такі аргументи на спростування доводів апелянта:

- скаржник помилково застосовує до додаткової угоди №1 від 04.02.2022 критерії п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, тоді як оскаржувану додаткову угоду укладено на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 цього Закону;

- п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” є самостійною підставою зміни істотних умов договору про закупівлю; ця норма не вимагає доведення коливання ціни товару на ринку, не потребує довідки Торгово-промислової палати чи іншого документа компетентного органу і не містить жодного відсоткового обмеження; єдина умова її застосування - наявність у договорі про закупівлю порядку зміни ціни (пунктом 14.6.7 договору №3405 від 31.12.2021 сторони відтворити зміст п.7 ч.5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” та визначили механізм перегляду ціни);

- вартість електричної енергії як товару за додатковою угодою №1 від 04.02.2021 не змінювалась і залишилась на рівні, визначеному за результатами відкритих торгів; змінено виключно ту складову ціни, яка формується не постачальником, а державним регулятором;

- застосування відповідачем у договорі про закупівлю чинного на дату його укладення тарифу на послуги з передачі електричної енергії зумовлено умовами комерційної пропозиції (додаток №2 до договору про закупівлю);

- судова практика, на яку посилається скаржник, сформована за інших фактичних обставин і не є релевантною, оскільки містить висновки щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.

Щодо підстав звернення до суду прокурора в інтересах держави.

Відповідно до ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У відповідності до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Таким чином, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Слід звернути увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки: «…Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/982/19.

Звертаючись з позовом до суду, прокурор визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах КНП “Тлумацька центральна міська лікарня” Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, що діє на підставі статуту, затвердженого рішенням Тлумацької міської ради від 22.05.2025 №2699-48/2025.

Відповідно до п. 1.3. статуту КНП “Тлумацька центральна міська лікарня” Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (далі - КНП “Тлумацька центральна міська лікарня”), функціонує на базі комунального майна Тлумацької міської ради.

Згідно з п. 1.4. Статуту, засновником, власником та органом управління КНП “Тлумацька центральна міська лікарня” є Тлумацька міська рада.

Відповідно до п. 7.1. статуту управління КНП “Тлумацька центральна міська лікарня” здійснює Тлумацька міська рада (засновник).

Згідно з п. 7.3.6. статуту засновник (власник) здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є комунальною власністю Тлумацької міської ради та закріплене за КНП “Тлумацька центральна міська лікарня”.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, серед іншого, є доходи місцевих бюджетів, інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад міст.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору №3405 від 31.12.2021, укладеними з порушенням вимог законодавства, завдає шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, що унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, у тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

19.01.2026 прокурор звернувся з листом №51/4-168ВИХ-26 до Тлумацької міської ради, у якому повідомив про виявлені порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" внаслідок укладення додаткових угод до договору №3405 від 31.12.2021 про постачання електричної енергії та про намір заявлення позову.

У відповідь листом № 81 від 20.01.2026 голова Тлумацької міської ради повідомив, що заходи, спрямовані на визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надмірно сплачених коштів не вживались, зокрема через відсутність коштів на сплату судового збору.

Отже, міська рада впродовж тривалого часу була обізнана з фактом порушення інтересів територіальної громади, проте не здійснила заходів для усунення цього порушення, в тому числі не звернулась до суду з відповідним позовом, натомість формально повідомила прокуратуру про необхідність економії коштів та неможливість сплати судового збору.

Сам факт незвернення позивача до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконував свої повноваження та не вжив достатніх і своєчасних заходів для припинення їх порушення.

22.01.2026 до Господарського суду Івано-Франківської області керівник Івано-Франківської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської ради з позовною заявою про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90071,58 коп.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що керівник Івано-Франківської окружної прокуратури, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської ради належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів.

Згідно з даними порталу Офіційний майданчик електронної системи публічних закупівель України ProZorro (https://prozorro.gov.ua) КНП “Тлумацька центральна міська лікарня” проведено відкриті торги щодо закупівлі “ДК 021:2015-09310000-5: Електрична енергія в обсязі 380000 кВт/год з очікуваною вартістю 1900000,00 грн.

31.12.2021 за результатами торгів між КНП “Тлумацька центральна міська лікарня” та ТзОВ "Прикарпатенерготрейд" укладено договір на постачання електричної енергії споживачу №3405.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі – ПРРЕЕ). Терміни та визначення, що використовуються в цьому договорі вживаються у значеннях, наведених у чинних нормативно-правових актах у сфері електроенергетики (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Для цілей Закону України “Про публічні закупівлі” предмет закупівлі за цим договором відноситься до ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія (п. 2.2. договору).

Кількість електричної енергії: 380000 кВт/год (п.2.4. договору).

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору (п 3.1. договору)

Відповідно до заяви-приєднання, яка є додатком №1 до договору № 3405 від 31.12.2021 початок постачання електричної енергії з 01.01.2022, але не раніше наступного дня, за днем подачі цієї заяви, якщо інше не визначено комерційною пропозицією, обраною споживачем.

Згідно з п.5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1519999,00 грн з ПДВ 25333,17 грн.

Пунктом 1 комерційної пропозиції №1, яка є додатком №2 до договору № 3405 від 31.12.2021, передбачено, що ціна за одиницю електроенергії (Ц) включає всі витрати постачальника, у тому числі:

Цв – вільна ціна електричної енергії (3,009401 грн/кВт*год без урахування ПДВ);

Цосп – базовий тариф на послуги з передачі електричної енергії, що був встановлений відповідним рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), на дату укладання договору чи на дату останнього перегляду ціни товару в договорі (0,29393 грн/кВт*год без урахування ПДВ).

Цпосл – тариф постачальника електроенергії (0,03 грн/кВт*год. без урахування ПДВ) та включає вартість небалансів у випадку позитивної або негативної різниці фактичного та прогнозованого споживання електроенергії погодинно; прибуток постачальника електроенергії; витрати постачальника електроенергії, пов`язані зі зборами на регулювання НКРЕКП; витрати постачальника електроенергії, пов`язані з виплатами постійних та змінних нарахувань за участь у ринках; інші витрати, які не вказані вище;

ПДВ – податок на додану вартість.

Ціна за одиницю електроенергії (Ц) не включає витрати щодо оплати послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 13.2. договору він набирає чинності із дати його підписання і діє до 31.12.2022 року, а в частині взятих на себе зобов`язань сторонами до повного його виконання.

Згідно з пунктом 14.1. договору його умови можуть змінюватися за взаємною згодою сторін відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про публічні закупівлі»

Пунктом 14.6. договору визначено, що його істотні умови не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 1 – п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача (п. 14.6.1. договору);

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

У разі коливання ціни товару на ринку в межах до 10 % від ціни за одиницю товару, постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) або листом(ми), завіреними копіями цих довідки(ок) або листа(ів)) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку.( Таким документальним підтвердженням можуть бути: довідки ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» або Торгово-промислової палати України та їх територіальних підрозділів або інформація (скріншот) з офіційного веб-сайту ДП «Оператор ринку» ( https: www.oree.com.ua ).

Достатнім документальним підтвердженням наявності ринкових коливань ціни на товар вважатиметься документ, виданий компетентним органом, що міститиме інформацію в числовому (ціновому) та відсотковому співвідношенні про зміни рівня цін на ринку України між датою початку строку дії договору (якщо ціна переглядається вперше) або відповідної додаткової угоди (якщо ціна переглядається вдруге і надалі) та датою розрахунку ціни за товар. Звернення постачальника про збільшення ціни товару розглядається споживачем протягом 7 календарних днів. У зазначений строк споживач або повертає постачальнику один примірник підписаної додаткової угоди про зміну ціни товару, або надає вмотивовану письмову відмову. споживач відмовляє постачальнику у підвищенні ціни товару в будь-якому з таких випадків:

- звернення постачальника про збільшення ціни товару не відповідає умовам цього договору (наприклад, не містить документального підтвердження наявності коливання ціни товару на ринку України відповідно до умов цього договору та / або не містить належним чином оформленого проєкту додаткової угоди);

- звернення постачальника про збільшення ціни товару направлене споживачу більш як через 7 календарних днів з дня, яким датовано документ, що підтверджує наявність ринкових коливань, та / або більш як через 14 календарних днів з дня, станом на який розраховувалася ціна на товар;

- звернення постачальника про збільшення ціни товару не відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». Зміна ціни за товар у разі коливання ціни такого товару на ринку відбувається виключно за згодою сторін у вигляді додаткової угоди до цього договору на підставі письмового звернення постачальника. Збільшення ціни за оплачений товар не допускається. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 14.6.2. договору);

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 14.6.3. договору);

4) продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 14.6.4. договору);

5) погодження зміни ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку (п. 14.6.5. договору);

6) зміни ціни в договорі у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування (п. 14.6.6. договору);

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі, у разі встановлення в договорі порядку зміни ціни. У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:

Підставою для зміни ціни є набрання чинності рішенням НКРЕКП про зміну регульованого тарифу на послуги з передачі електроенергії.

Враховуючи, що складовою ціни 1 кВт*год є вартість послуг з передачі електричної енергії, щодо якої проводиться державне регулювання, ціна 1 кВт*год та ціна договору, підлягають перегляду у випадку зміни встановленого тарифу, на підставі відповідної постанови НКРЕКП шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до договору.

При цьому зміна ціни договору може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, без зміни обсягу закупівлі.

Нову (змінену) ціну за 1 кВт*год обчислюють за формулою:

ЦНОВА = Ц - Т + Тз + ПДВ ,

де: ЦНОВА – нова (переглянута) ціна електричної енергії за 1 кВт*год (з ПДВ), грн.,

Ц – ціна за одиницю електричної енергії на день укладання договору яка зазначена в п. 3.1 комерційної пропозиції або останньої додаткової угоди про зміну ціни, що включає вартість послуг постачальника, пов`язаних з постачанням електричної енергії, з урахуванням Т, (без ПДВ), грн/кВт*год;

Т – регульований тариф на послуги з передачі електроенергії, встановлений НКРЕКП до набрання чинності рішення НКРЕКП про зміну тарифу на послуги з передачі електричної енергії (без ПДВ), грн.,

Тз – змінений регульований тариф на послуги з передачі електроенергії, встановлений НКРЕКП (без ПДВ), грн;

ПДВ – податок на додану вартість.

Нову (змінену) ціну, визначену відповідно до п. 14.6.7. цього додатка, застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП) (п. 14.6.7. договору).

Споживачем підписано додаток № 1, додаток №3 та додаток №4 до договору № 3405 від 31.12.2021 - заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, прогнозне споживання електричної енергії КНП “Тлумацька центральна міська лікарня” та зразок заявки на постачання електричної енергії споживачу відповідно.

Також сторони підписали комерційну пропозицію №1, яка є додатком №2 до договору № 3405 від 31.12.2021.

Пунктом першим комерційної пропозиції №1 (додаток №2 до договору №3405 від 31.12.2021) сторони погодили, що ціна за одиницю електроенергії включає всі витрати постачальника, серед іншого, Цосп – базовий тариф на послуги з передачі електричної енергії, що був встановлений відповідним рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), на дату укладання Договору чи на дату останнього перегляду ціни Товару в Договорі (0,29393 грн/кВт*год без урахування ПДВ).

28.01.2022 постачальник звернувся до споживача з листом №395/23, в якому повідомив про факт збільшення регульованих цін (тарифів) з посиланням на постанову НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 та керуючись п.7 ч.2 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” просив внести зміни до договору №3405 від 31.12.2021.

У постанові НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, серед іншого, встановлено ПАТ "НЕК" "УКРЕНЕРГО" тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи на рівні 345,64 грн/МВт-год.

04.02.2022 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору №3405 від 31.12.2021, згідно з якою відповідно до п.7 ч.2 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” сторони домовились внести зміни до:

- пункту 2.4. договору та викласти його у такій редакції: “ кількість електричної енергії: 374195 кВт/год.” (п.1 додаткової угоди №1);

- абзацу 3 пункту 1 додатку №2 до договору та викласти його в такій редакції: “Цосп – базовий тариф на послуги з передачі електричної енергії, що був встановлений відповідним рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), на дату укладання договору чи на дату останнього перегляду ціни товару в договорі (0,34564 грн/кВт*год без урахування ПДВ) (п. 2 додаткової угоди №1);

- пункту 3.1. додатку №2 до договору (специфікації товару), де ціну за одиницю без ПДВ встановили на рівні 3,385041 грн.

Пунктом 4 додаткової угоди № 1 сторони визначили, що угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та відповідно до ст. 631 ЦК України поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.01.2022.

Таким чином, підвищено ціну на 1,55 %, а саме з 3,333331 грн за 1 кВт/год без ПДВ до 3,385041 грн за 1 кВт/год без ПДВ, всього з ПДВ - 4,062049 грн, а обсяг поставки електричної енергії згідно з договором зменшено до 374195 кВт/год.

27.09.2022 постачальник звернувся до споживача з листом №879969/8, в якому повідомив про факт збільшення середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку “на добу наперед” у вересні 2022 в порівнянні з серпнем 2022, в підтвердження чого додано фактографічну довідку Івано-Франківської торгово-промислової палати №В-354 від 14.09.2022.

У фактографічній довідці №В-354 від 14.09.2022 вказано, що середньозважена ціна на РДП в ОЕС України за серпень (01.08.-31.08.) 2022 року становить 2993,06 грн/Мвт*год, а за 10 днів вересня (01.09.-10.09.) 2022 року - 3303,40 грн/Мвт*год. Відсоток коливання 10,37%. Водночас у примітці до вказаної довідки вказано, що вона носить довідково-інформаційний характер, не враховує умови договорів та контрактів.

30.09.2022 сторони підписали додаткову угоду №2 до договору №3405 від 31.12.2021, згідно з якою відповідно до п.2 ч.2 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” та п. 14.6.2. договору сторони домовились внести зміни до:

- пункту 2.4. договору та викласти його у такій редакції: “кількість електричної енергії: 364210,75 кВт/год.” (абз. 2 додаткової угоди №2);

- пункту 1 додатку №2 до договору та викласти його в такій редакції:

“Спосіб визначення ціни(тарифу) електричної енергії:

Цв – вільна ціна електричної енергії (3,304322 грн/кВт*год без урахування ПДВ);

Цосп – базовий тариф на послуги з передачі електричної енергії, що був встановлений відповідним рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), на дату укладання договору чи на дату останнього перегляду ціни Товару в Договорі (0,34564 грн/кВт*год без урахування ПДВ).

Цпосл – тариф постачальника електроенергії (0,03 грн/кВт*год. без урахування ПДВ) та включає вартість небалансів у випадку позитивної або негативної різниці фактичного та прогнозованого споживання електроенергії погодинно; прибуток постачальника електроенергії; витрати постачальника електроенергії, пов`язані зі зборами на регулювання НКРЕКП; витрати постачальника електроенергії, пов`язані з виплатами постійних та змінних нарахувань за участь у ринках; інші витрати, які не вказані вище;

ПДВ – податок на додану вартість.

Ціна за одиницю електроенергії (Ц) не включає витрати щодо оплати послуг з розподілу електричної енергії (п. 1 додаткової угоди №2);

- пункту п.3.1. додатку №2 до договору (специфікації товару), де ціну за одиницю без ПДВ встановили на рівні 3,679962 грн (п. 2 додаткової угоди №2).

Пунктом 5 додаткової угоди № 2 сторони визначили, що угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами, є невід`ємною частиною договору та відповідно до ст. 631 ЦК України поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 16.09.2022.

Таким чином, підвищено ціну на 10,4 %, а саме з 3,333331 грн за 1 кВт/год без ПДВ до 3,679962 грн за 1 кВт/год без ПДВ, всього з ПДВ - 4,415954 грн, а обсяг поставки електричної енергії згідно з договором зменшено до 364210,75 кВт/год.

11.10.2022 постачальник звернувся до споживача з листом №891966/11, в якому повідомив про факт збільшення середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку “на добу наперед” у жовтні 2022, в підтвердження чого додано фактографічну довідку Івано-Франківської торгово-промислової палати №В-418 від 11.10.2022.

У фактографічній довідці №В-418 від 11.10.2022 вказано, що середньозважена ціна на РДП в ОЕС України за 10 днів вересня (01.09.-10.09.) 2022 року становить 3303,40 грн/Мвт*год, а за 10 днів жовтня (01.10.-10.10.) 2022 року - 3516,30 грн/Мвт*год. Відсоток коливання 6,44 %. Водночас у примітці до вказаної довідки вказано, що вона носить довідково-інформаційний характер, не враховує умови договорів та контрактів.

19.10.2022 сторони підписали додаткову угоду №3 до договору №3405 від 31.12.2021, згідно з якою відповідно до п.2 ч.2 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” та п. 14.6.2. договору сторони домовились внести зміни до:

- пункту 2.4. договору та викласти його у такій редакції: “кількість електричної енергії: 357201 кВт/год.” (абз. 2 додаткової угоди №3);

- пункту 1 додатку №2 до договору та викласти його в такій редакції:

“Спосіб визначення ціни(тарифу) електричної енергії:

Цв – вільна ціна електричної енергії (3,517119 грн/кВт*год без урахування ПДВ);

Цосп – базовий тариф на послуги з передачі електричної енергії, що був встановлений відповідним рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), на дату укладання договору чи на дату останнього перегляду ціни Товару в Договорі (0,34564 грн/кВт*год без урахування ПДВ).

Цпосл – тариф постачальника електроенергії (0,03 грн/кВт*год. без урахування ПДВ) та включає вартість небалансів у випадку позитивної або негативної різниці фактичного та прогнозованого споживання електроенергії погодинно; прибуток постачальника електроенергії; витрати постачальника електроенергії, пов`язані зі зборами на регулювання НКРЕКП; витрати постачальника електроенергії, пов`язані з виплатами постійних та змінних нарахувань за участь у ринках; інші витрати, які не вказані вище;

ПДВ – податок на додану вартість.

Ціна за одиницю електроенергії (Ц) не включає витрати щодо оплати послуг з розподілу електричної енергії (п. 1 додаткової угоди №2);

- пункту 3.1. додатку №2 до договору (специфікації товару), де ціну за одиницю без ПДВ встановили на рівні 3,892759 грн (п. 2 додаткової угоди №3).

Пунктом 5 додаткової угоди № 3 сторони визначили, що угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами, є невід`ємною частиною договору та відповідно до ст. 631 ЦК України поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.10.2022.

Таким чином, підвищено ціну на 16,78 %, а саме з 3,333331 грн за 1 кВт/год без ПДВ до 3,892759 грн за 1 кВт/год без ПДВ, всього з ПДВ - 4,671311 грн, а обсяг поставки електричної енергії згідно з договором зменшено до 357201 кВт/год.

12.10.2022 постачальник звернувся до споживача з листом №893593/12, в якому повідомив про факт зміни в нормативно-правових актах щодо формування ціни електричної енергії на території нашої держави, зокрема, затвердження постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1221 від 27.09.2022 Методики визначення істотного коливання цін та встановлення граничних цін на ринку "на добу наперед".

01.11.2022 сторони підписали додаткову угоду №4 до договору №3405 від 31.12.2021, згідно з якою відповідно до п.7 ч.2 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” та п. 14.6.2. договору сторони домовились внести зміни до, зокрема до пункту 1 Додатку 2 до договору щодо способу визначення ціни (тарифу) електричної енергії, а також в новій редакції викладено таблицю пункту 3.1 Додатку 2 до Договору "Специфікація товару", в якій вказано загальну вартість електричної енергії 1 519 999,00 грн з ПДВ без зазначення обсягу закупівлі та визначення кількості кВт/год, яка буде поставлена за договором.

Пунктом 4 додаткової угоди №4 сторони визначили, що ця додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та є невід`ємною частиною договору.

Згідно актів приймання-передачі електричної енергії за період січень-грудень 2022 поставлено 356087 кВт/год електричної енергії .

Споживач оплатив отриману електричну енергію за договором № 3405 від 31.12.2021 в загальній сумі 1514418,51 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за період з січня 2022 року до грудня 2022 року.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Предметом апеляційного перегляду є рішення місцевого господарського суд в частині відмови у задоволенні вимог про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 04.02.2022 до договору постачання електричної енергії споживачу №3405 від 31.12.2021 та стягнення безпідставно збережених грошових коштів у сумі 15 701,17 грн.

З матеріалів справи встановлено, що КНП “Тлумацька центральна міська лікарня” було проведено відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії з очікуваною вартістю 1 900 000,00 грн.

За результатами закупівлі, між КНП “Тлумацька центральна міська лікарня” та ТзОВ “Прикарпатенерготрейд” було укладено договір №3405 від 31.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу на підставі поданої пропозиції вказаного товариства із загальною ціною договору 1519999,00 грн з ПДВ та запланованим обсягом електричної енергії 380000 кВт/год.

У позові прокурор зазначає, що додаткова угода № 1 від 04.02.2022, якою внесено зміни до істотних умов основного договору, укладена із порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а тому підлягає визнанню недійсними.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до вимог п.7 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

З матеріалів справи встановлено, що між КНП “Тлумацька центральна міська лікарня” та ТзОВ «Прикарпатенерготрейд» укладено оспорювану додаткову угоду, якою зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни, при незмінній ціні договору, а саме підвищено ціну з 3,333331 грн за 1 кВт/год без ПДВ до 3,385041 грн за 1 кВт/год без ПДВ, всього з ПДВ - 4,062049 грн, а обсяг поставки електричної енергії згідно з договором зменшено до 374195 кВт/год.

Пунктом 4 додаткової угоди № 1 сторони визначили, що угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та відповідно до ст. 631 ЦК України, поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.01.2022.

Підставою для укладання додаткової угоди №1 до договору №3405 від 31.12.2021 зазначено лист відповідача №395/23 від 28.01.2022, в якому вказано про збільшення регульованих цін (тарифів) з посиланням на постанову НКРЕКП №2454 від 01.12.2021.

Водночас постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, відповідно до якої збільшено тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи до 345,64 грн/МВт-год, були прийнята та оприлюднена 01.12.2021.

Пунктом 5 зазначеної постанови встановлено, що вона набирає чинності з 01.01.2022.

Відповідно до комерційної пропозиції (додаток №2 до договору), учасник закупівлі включає до ціни за одиницю електроенергії всі витрати, зокрема, затверджений у встановленому порядку законодавством тариф на послуги з передачі електричної енергії, на дату укладення договору чи на дату останнього перегляду ціни товару в договорі.

Відтак колегія суддів погоджується із твердженням відповідача про те, що у тендерній пропозиції постачальник врахував вимогу позивача до учасників закупівлі вказати у складі ціни за одиницю електроенергії базовий тариф на послуги з передачі електричної енергії (Цосп), що встановлюється відповідним рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, на дату укладання Договору.

Водночас договір №3405 від 31.12.2021 містив спеціальний механізм подальшого перерахунку такого тарифу (п. 14.6.7. договору), який процитовано у розділі «Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів»), відповідно до якого сторони уклали додаткову угоду №1 від 04.02.2022.

Разом з тим, внесення змін до основного договору, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України, є підставою для визнання таких правочинів недійсними.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

За змістом статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”, договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товар .

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 3 статті 631 ЦК України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про публічні закупівлі» не встановлює обмежень щодо застосування частини 3 статті 631 ЦК України у додаткових угодах до договору про закупівлю. Однак, застосування цієї норми передбачає, що пункти додаткової угоди або договору зберігають чинність лише для майбутніх або невиконаних зобов`язань, виключаючи зміну вже реалізованих договірних відносин.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 922/2321/22 виснувала про те, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (пункт 88 постанови від 24.01.2024).

Як випливає із встановлених обставин справи, за договором №3405 від 031.12.2021, відповідач протягом періоду з 01.01.2022 до 04.02.2022 постачав, а позивач приймав та споживав електричну енергію. 04.02.2022 сторони підписали оспорювану додаткову угоду, якою, серед іншого, змінили ціну електричної енергії, яка вже була продана споживачу і спожита ним. Відтак товар, поставлений відповідачем з 01.01.2022 до 04.02.2022, був не тільки прийнятий позивачем, а й спожитий ним.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що додаткова угода №1 від 04.02.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №3405 від 31.12.2021 суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі”, тому підлягає визнанню недійсною.

Щодо доводів відповідача про те, що скаржник в апеляційній скарзі помилково застосовує до оспорюваної додаткової угоди критерії п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, в самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем і відповідачем, виборі та застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 та постанові Верховного Суду від 25.11.2025 у справі № 911/2250/23.

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги прокурора, серед іншого, мотивовані тим, що підписуючи договір та погоджуючи його істотні умови, постачальник повинен оцінити можливість виконання зобов`язання щодо поставки електричної енергії станом на 31.12.2021, а тому підписання оспорюваної додаткової угоди №1 не свідчить про дотримання сторонами приписів п. 7 ч.2 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на наведене, виходячи з предмета та підстав поданого позову, суд апеляційної інстанції в межах своїх повноважень самостійно встановлює зміст спірних правовідносин, що випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до них, безвідносно до доводів апеляційної скарги.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Колегія суддів, визнавши у цій справі спірну додаткову угоду недійсною, керуючись положеннями статті 1212 ЦК України, дійшла висновку про те, що грошові кошти в розмірі 15701,17 є такими, що були безпідставно збережені відповідачем, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути на користь Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області відповідно до положень статті 1212 ЦК України.

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2026 у справі №909/71/26 в оспорюваній частині - скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у такій частині.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із положеннями ст.129 ГПК України судовий збір, сплачений прокуратурою за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Івано-Франківської обласної прокуратури задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2026 у справі №909/71/26 в частині відмови у задоволенні вимог про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 04.02.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №3405 від 31.12.2021 та стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» на користь Тлумацької міської ради коштів у сумі 15 701,17 грн - скасувати.

Ухвалити у цій частині нове рішення, яким:

визнати недійсною додаткову угоду №1 від 04.02.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №3405 від 31.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та ТОВ "Прикарпатенерготрейд";

стягнути з ТОВ "Прикарпатенерготрейд" (вул. Надрічна, буд. 4-Б, м. Івано-Франківськ, 76019, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42129720) на користь Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (вул. Макуха, 12 , м. Тлумач, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 78000, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 04054234) кошти в сумі 15 701,17 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот одна гривня сімнадцять копійок).

3. Судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги, покласти на відповідача-1 та співвідповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (вул. Надрічна, буд. 4-Б, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42129720) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03530483, рахунок (IBAN) UA668201720343120001000003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача МФО 820172) 6152 грн 26 коп. (шість тисяч сто п`ятдесят дві гривні двадцять шість копійок) судового збору.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківської області (вул. Винниченка, буд.84, м. Тлумач, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 78000, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 01993658) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03530483, рахунок (IBAN) UA668201720343120001000003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача МФО 820172) 6152 грн 26 коп. (шість тисяч сто п`ятдесят дві гривні двадцять шість копійок) судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повну постанову складено 21.09.2026.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.