Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №560/11918/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №560/11918/26

Суддя: Шидловський В.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11918/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

21 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 175530,89 грн.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт владних повноважень, звернувшись 30.06.2026 до суду з вимогою про стягнення грошових коштів, звернувся до закінчення шестимісячного строку, наданого відповідачу для оскарження рішення відповідно частини 2 статті 122 КАС України. При цьому, станом на дату постановлення цієї ухвали (03.07.2026), підстави, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, також не настали.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями частини 2 статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб`єктів владних повноважень та для інших осіб.

Згідно з абзацами 1, 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Таким чином, провадження в адміністративній справі з вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, може бути відкрито на підставі позову, що поданий після спливу шестимісячного строку, котрий обчислюється з дня, коли відповідач дізнався або повинен був дізнатись про прийняття згаданого рішення.

У зв`язку з наявністю податкового боргу, податковим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 17.03.2026 №0004866-1303-2201, яка отримана відповідачем 17.03.2026, що підтверджується квитанцією про доставку документів в електронний кабінет.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертає увагу, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" (рішення від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).

Отже, позивач, суб`єкт владних повноважень, звернувшись 30.06.2026 до суду з вимогою про стягнення грошових коштів, звернувся до закінчення шестимісячного строку, наданого відповідачу для оскарження рішення відповідно частини 2 статті 122 КАС України. При цьому, станом на дату постановлення цієї ухвали (03.07.2026), підстави, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, також не настали.

З огляду на наведене позовну заяву належить повернути позивачеві на підставі положень пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.08.2025 у справі №120/14874/24.

При цьому варто зауважити, що згідно з нормами частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б.

Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua