Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №120/6830/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6830/25

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Ірина Миколаївна

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

21 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії.

1.2 Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо не проведення індексації пенсії позивача із врахуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0706 та 1,115, а також протиправністю дій відповідача щодо відмови зарахувати до страхового стажу позивача періоди її роботи з 06.08.1980 по 30.05.1986, з 30.06.1992 по 14.11.1994, з 25.11.1994 по 01.09.1995.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

2.2. 06.11.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про зарахування до страхового стажу періодів її роботи з 06.08.1980 по 30.05.1986, з 30.06.1992 по 14.11.1994, з 25.11.1994 по 01.09.1995.

2.3. Листом від 27.11.2024 №16339-14652/Ч/-0200/24 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для зарахування зазначених періодів до страхового стажу, посилаючись на те, що написання прізвища позивача у трудовій книжці російською мовою не відповідає написанню прізвища згідно з паспортом, а також на порушення вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок при внесенні виправлень на титульній сторінці трудової книжки.

2.4. 27.03.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про здійснення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії, із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

2.5. Натомість відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення такої індексації, зазначивши, що пенсію їй призначено із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, який є більшим за показники середньої заробітної плати, що підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії з урахуванням її індексації відповідно до Порядку №124.

2.6. Не погоджуючись із діями та бездіяльністю пенсійного органу щодо непроведення індексації пенсії та незарахування зазначених періодів роботи до страхового стажу, позивач звернулася до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.04.2026 позов задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_2 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796 та 1,115;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_2 із послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 15.11.2024;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_2 із послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796 та у розмірі 1, 115 і у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_2 у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 06.08.1980 по 30.05.1986, з 30.06.1992 по 14.11.1994, з 25.11.1994 по 01.09.1995. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу періоди роботи з 06.08.1980 по 30.05.1986, з 30.06.1992 по 14.11.1994, з 25.11.1994 по 01.09.1995. Стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 969 грн. (дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

3.2 Суд першої інстанції зазначив, що у 2023-2025 роках Кабінетом Міністрів України встановлено коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати у розмірах 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно, а тому такі коефіцієнти підлягають послідовному застосуванню при проведенні індексації пенсії позивача. В частині зарахування періодів роботи до страхового стажу суд першої інстанції виходив із того, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, а неналежне оформлення трудової книжки роботодавцем не може покладати негативні наслідки на працівника та бути підставою для неврахування підтверджених трудовою книжкою періодів роботи.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Відповідач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.04.2026 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що на думку останнього, призвело до неправильного вирішення справи.

4.2 Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву.

ІІ. Мотивувальна частина.

Позиція апеляційного суду.

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Так, частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

1.2 Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

1.3 Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

1.4 З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 124).

1.5 Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

1.6 Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

1.7 Отже, індексація пенсій у подальшому проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

1.8 Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

1.9 У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

1.10 Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV.

1.11 З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами колегія суддів доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

1.12 З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

1.13 З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача та зміни рішення суду першої інстанції в частині визначення порядку та умов проведення перерахунку пенсії, а саме щодо необхідності застосування при індексації показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні за роки, що передують року призначення пенсії, а саме за 2019-2021 роки, з яких сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії, із послідовним застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення.

1.14 Надаючи правову оцінку рішенню суду в частині спірних періодів страхового стажу, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог цій частині, виходячи з такого.

1.15 Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу іншими документами застосовуються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

1.16 З матеріалів справи вбачається, що позивач має трудову книжку серії НОМЕР_1 від 06.08.1980, яка містить усі необхідні записи про роботу за спірні періоди (з 06.08.1980 по 30.05.1986, з 30.06.1992 по 14.11.1994, з 25.11.1994 по 01.09.1995). Записи засвідчені печатками підприємств, виконані в хронологічному порядку та не містять підчисток чи виправлень, які б викликали сумнів у їх достовірності. Наявність на титульному аркуші виправлень прізвища (з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_2 ») підтверджена відповідним записом на внутрішній стороні із зазначенням паспорта та завірена печаткою. Відповідач не заперечує належності цієї трудової книжки позивачеві.

1.17 Відмова Пенсійного фонду у зарахуванні стажу з мотивів того, що написання прізвища у трудовій книжці російською мовою не відповідає паспортним даним, а також через недотримання інструкцій при оформленні титульної сторінки, є протиправною.

1.18 Як неодноразово зазначав Верховний Суд (зокрема у постановах від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 06.02.2018 у справі № 677/277/17), працівник не зобов`язаний контролювати правильність ведення та заповнення роботодавцем трудової книжки. Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки лише для особи, яка допустила такі порушення (роботодавця), а не для працівника. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості даних, що містяться в її трудовій книжці. Підставою для призначення пенсії є наявний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при її оформленні.

1.19 З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання дій пенсійного органу протиправними та зобов`язання зарахувати спірні періоди роботи до страхового стажу позивача.

1.20 Доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Доводи апеляційної скарги позивача є частково слушними та підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

2.2 Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, який по суті ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

2.3 Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року змінити в частині визначення порядку та умов проведення перерахунку пенсії.

Викласти четвертий абзац резолютивної частини рішення суду першої інстанції в такій редакції:

"Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_2 із послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796 та у розмірі 1, 115 і у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025".

В решті рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.