Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №2-а-31292/08 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-31292/08 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

21 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області, правонаступником якого є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фелікс" про стягнення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Фелікс" про стягнення заборгованості в сумі 3024,22 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року позов задоволено.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року замінено позивача у справі №2-а-31292/08 - Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа №3874/11 до виконання та у видачі його дубліката.

Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву та поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області строк для пред`явлення виконавчого листа №3874/11 до виконання та у видачі його дубліката.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду у справі №2 а-31292/08 від 26.01.2010 позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області до ТОВ «Фірма «ФЕЛІКС» про стягнення заборгованості в сумі 3024,22 грн задоволено та видано виконавчий лист №3874/11 від 24.10.2011.

Згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження про стягнення заборгованості з ТОВ «Фірма «ФЕЛІКС» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відсутнє.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось з листом до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про надання інформації про перебування на виконанні виконавчого листа №3874/11 від 24.10.2011 про стягнення з ТОВ «Фірма «ФЕЛІКС» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заборгованості.

Листом від 11.09.2024 №141832 Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив, що 23.12.2016 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Повернення виконавчого документа та оригінал виконавчого листа направлені стягувачу. Станом на 10.09.2024 виконавчий лист №3874/11 повторно до відділу не надходив та на виконанні не перебуває.

Відмовляючи Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа №3874/11 до виконання та у видачі його дубліката, суд першої інстанції виходив з того, що стягувач лише після спливу 9 років від дати повернення виконавчого листа почав вчиняти дії щодо його пошуку, відновлення та виконання, що не може свідчити про вчинення ним активних дій щодо реалізації свого права на виконання судового рішення протягом розумного строку.

При цьому суд звернув увагу на те, що зміст листа за №141832 від 11.09.2024 Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), на який посилається стягувач в обґрунтування заяви, свідчить лише про те, що 23.12.2016 державним виконавцем винесено та направлено стягувачу постанову про повернення виконавчого документу.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Порядок видачі дубліката виконавчого листа, виданого на виконання судового рішення в адміністративній справі, у разі втрати його оригіналу незалежно від причин такої втрати регулюється пунктом 18.4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, підпунктом 18.4 пункту 18 розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.376 Кодексу адміністративного судочинства України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч.6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що виключно у разі втрати, дублікат виконавчого листа видається в межах строків пред`явлення його до виконання.

Частиною третьою статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд враховує, що причина пропуску процесуального строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Водночас стягувачем не наведено поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та не надано доказів на їх підтвердження.

Суд першої інстанції вірно вказав, що зміст листа за №141832 від 11.09.2024 Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), на який посилається стягувач в обґрунтування заяви, свідчить лише про те, що 23.12.2016 державним виконавцем винесено та направлено стягувачу постанову про повернення виконавчого документу.

При цьому, стягувач лише після спливу 9 років від дати повернення виконавчого листа почав вчиняти дії щодо його пошуку, відновлення та виконання, що не може свідчити про вчинення ним активних дій щодо реалізації свого права на виконання судового рішення протягом розумного строку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги заявника (стягувача) щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачі дубліката виконавчого листа є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.