Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №120/7219/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7219/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

21 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

1.2 В обґрунтування позовних вимог посилається на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №023830033841 від 01.05.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 ОСОБА_1 24.04.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

2.2 За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

2.3 За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення №023830033841, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю у заявниці встановленого статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку, що становить 55 років.

2.4 Згідно з розрахунками Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області страховий стаж позивача складає 32 роки 7 місяців 13 днів, пільговий стаж - 28 років 3 місяці 1 день.

2.5 Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2026 адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 023830033841 від 01.05.2025, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 24.04.2025.

3.2 Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, відповідно до яких жінки набувають право на пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення 50 років.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Не погоджуючись з ухваленим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2026 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що, на думку апелянта, призвело до неправильного вирішення питання.

4.2 Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 За приписами п. 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

1.2 Правовідносини, які виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України № 1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) та Законом України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).

1.3 Положеннями пункту «з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII) визначалось, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

1.4 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, який набрав чинності 01.04.2015, пункт «з» частини 1 статті 13 Закону України №1788-XII викладено у наступній редакції:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту «б» частини першої цієї статті.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту «б» частини першої цієї статті.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону…».

1.5 Разом із цим, 23.01.2020 Конституційний Суд України прийняв Рішення № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15), яким статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» «г» статті 54 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Крім того, пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15) визначено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, зокрема:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років».

1.6 Отже, з 23.01.2020, тобто з дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15), для осіб, які до 01.04.2015 працювали на посадах водіїв міського пасажирського транспорту, діють положення пункту «з» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, які визначають умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

1.7 Водночас, відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

1.8 Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

1.9 Колегія суддів звертає увагу на те, що вказані положення статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є чинними та неконституційними не визнавалися.

1.10 Таким чином, враховуючи відновлення Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15) редакції статті 13 Закону №1788-XII, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, колегія суддів зазначає, що на даний час існує дві чинні норми для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме:

- статтею 13 Закону №1788-XII передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років;

- статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

1.11 Отже, зазначені норми містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який становить 50 років за пунктом «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII та 55 років за пунктом 8 частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

1.12 У даному контексті колегія суддів зазначає, що дані норми, вказаних вище законів, регулюють одне і те ж коло відносин та явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

1.13 Дана правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20, в якій розглядалися подібні правовідносини.

1.14 Колегія суддів також зазначає, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

1.15 Аналогічний висновок включено до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.

1.16 Отже, у даній справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

1.17 Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачу достатньо досягнення 50-річного віку, якого на момент звернення за призначенням пенсії вона досягла.

1.18 Крім того, відповідно до розрахунків, проведених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, страховий стаж останньої складає 32 роки 7 місяців 13 днів, пільговий стаж - 28 років 3 місяці 1 день, що відповідає встановленим вимогам для призначення позивачці пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ з 24.04.2025.

1.19 Відтак, доводи пенсійного органу щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із недосягненням відповідного віку є необґрунтованими, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №023830033841 від 01.05.2025, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, є протиправним та підлягає скасуванню.

1.20 Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.