Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №688/3150/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 688/3150/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Березюк Н.П.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

21 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – заступник начальника Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Панчук Сергій Віталійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – заступник начальника Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Панчук Сергій Віталійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 липня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.04.2026 головою Державної служби України з безпеки на транспорті видано направлення працівникам відділу оперативного реагування на проведення рейдової перевірки транспортних засобів, якими здійснюються перевезення пасажирів та вантажів щодо дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт.

01.05.2026 під час здійснення перевірки заступник начальника відділення оперативного реагування Радченко Д.М. виявив ознаки порушення водієм автомобіля Sinotruk, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 нормативів вагових або габаритних параметрів, зокрема завантаження транспортного засобу вище бортів кузова та просідання вузлів підвіски транспортного засобу, в результаті чого ним прийнято рішення про супроводження вказаного автомобільного транспорту до найближчого місця зважування для здійснення габаритно-вагового контролю, а також заборону його подальшого руху.

При здійсненні габаритно-вагового контролю виявлено, що повна маса транспортного засобу склала 42,56т (28,5т з ТТН маси вантажу + 14,06т маси транспортного засобу без навантаження) при дозволених 26,0т, тому перевищення вагових параметрів склало 63,63%, що підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.05.2026. В подальшому заступник начальника відділення оперативного реагування ОСОБА_3 склав акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.05.2026 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.05.2026.

12.05.2026 начальник Управління Державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Гречаник О. направив для позивача ОСОБА_1 запрошення на розгляд справи про адміністративне правопорушення на 03.06.2026, яке надіслане останньому 12.05.2026 рекомендованим листом за адресою: вул. Якубенківська, 1, офіс 4, м. Київ, що підтверджується відомостями списку згрупованих відправлень листів рекомендованих №48. Згідно трекінгу вказаний лист вручено за довіреністю 28.05.2026.

03.06.2026 заступник начальника Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Панчук С.В. виніс постанову №002583, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 132-2 КУпАП. Згідно постанови 01.05.2026 за адресою: м. Полонне, на перехресті вулиць Об`їзна дорога та Ак.Герасимчука Хмельницької області здійснено перевірку транспортного засобу Sinotruk, державний номерний знак НОМЕР_1 , та встановлено, що вантажовідправником «ТД «Гранітінвест» відповідно до ТТН №1 від 01.05.2026, внесено відомості про масу вантажу, що перевищує нормативно встановлені законодавством параметри понад 30%. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №1 від 01.05.2026 автомобілем Sinotruk, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 вантажовідправником ТОВ «Торговий дім «Гранітінвест» направлено з с. Рудня-Новенька Шепетівського району Хмельницької області для вантажоодержувача ТОВ «Несс Дизайн» в м. Понінка Хмельницької області щебінь фр. 20х40 вартістю 6975 грн, маса брутто 28,5т

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , транспортний засіб Sinotruk, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ТОВ «Еска Капітал»

Позивач ОСОБА_1 призначений на посаду директора ТОВ «Торговий дім «Гранітінвест» з 04.03.2025 на підставі наказу №04/03/2025. Наказом директора товариства №26-к від 12.12.2025, ОСОБА_4 прийнято на посаду менеджера зі збуту по сумісництву з 15.12.2025 та призначено її відповідальною з покладенням обов`язків за відвантаження продукції, правильне та своєчасне внесення відомостей до товарно-транспортних накладних та інших документів щодо результатів зважування.

Згідно умов договору суборенди за №Ф/22.01.26-01 від 22.01.2026 ТОВ «ТД «Гранітінвест» прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 16,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Якубенківська, буд. 1, оф. 4 на строк до 21.01.2027. Дробильно-сортувальний комплекс (завод), що розташований в с. Рудня-Новенька Шепетівського району Хмельницької області перебуває в оренді ТОВ «ТД «Гранітінвест» на підставі договору оренди №ПР-26/2 від 01.01.2026, укладеного з ТОВ «Шепетівський гранкар`єр».

Відповідно до довідки за вих. №18 від 13.07.2026, особа з прізвищем ОСОБА_5 у трудових відносинах чи цивільно-правових із ТОВ «ТД «Гранітінвест» станом на 01.05.2026 не перебувала і по теперішній час не є його працівником та не наділена жодними повноваженнями на підписання документів чи відвантаження продукції від імені підприємства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлено Правилами дорожнього руху.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила №30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема: для комбінованих транспортних засобів: двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом на дорогах державного значення - 40 т.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», вантажовідправник це фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж. В обставинах цього спору учасники справи не заперечують участь ТОВ «ТД «Гранітінвест» як вантажовідправника, а також становище позивача - керівника юридичної особи.

Диспозиція ч. 4 ст. 132-2 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків.

З аналізу наведеної норми слід дійти висновку, що суб`єктами правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 132-2 КУпАП, можуть бути громадяни, фізичні особи-підприємці, або уповноважені посадові особи вантажовідправників.

Отже, статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу, що накладається на спеціального суб`єкта - уповноважену посадову особу вантажовідправника.

Своєю чергою, відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення пов`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до службових обов`язків.

Таким чином, застосування ст. 132-2 КУпАП підлягає в сукупності із ст. 14 КУпАП.

Правила юридичної техніки вимагають використання термінів у нормативно-правовому аспекті в однаковому значенні. Для визначення суб`єктів правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.132-2 КУпАП, необхідно звернутись до інших норм, які використовують термін «уповноважена посадова особа», а також надати логічне та систематичне взаємне тлумачення термінів «керівник» та «уповноважена посадова особа» за нормативного врегулювання інших актів.

Стаття 99-1 Цивільного кодексу України визначає, що керівник є посадовою особою товариства. Установчими документами товариства посадовими особами товариства можуть бути визнані й інші особи.

З наведеного слід дійти висновку, що, хоча керівник підприємства є посадовою особою відповідного суб`єкта господарювання, здійснює представлення інтересів юридичної особи у взаємовідносинах в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, його повноваження та функції контролю із забезпечення господарської діяльності підприємства можуть супроводжуватись визначенням обсягу прав та обов`язків, запровадженням порядку взаємодії із іншими посадовими особами, в разі їх призначення, за сферою функціональних завдань.

Суд зауважує, що для з`ясування даних про належність керівника вантажовідправника, як належного суб`єкта відповідальності за приписами ст. 132-2 КУпАП, слід з`ясувати та оцінити чи забезпечувались такі обов`язки через розподіл повноважень, зокрема в частині покладення обов`язку внесення відомостей до товарно-транспортних накладних або інших документів, пов`язаних із ними посадових інструкцій.

Статтею 14-3 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою ст. 122-2, частинами другою і третьою ст. 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, несе відповідальна особа-фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Таким чином, у статті 14-3 КУпАП взагалі не йдеться про правопорушення, адміністративна відповідальність за яке передбачена статтею 132-2 Кодексу та вказана стаття не передбачає адміністративної відповідальності керівника юридичної особи вантажовідправника.

Відповідно до частин 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері безпеки дорожнього руху, стан збереження автомобільних доріг, безпосередня безпека учасників дорожнього руху.

З врахуванням зазначеного вище, суд зазначає, що вантажовідправник, у цьому випадку ТОВ «Торговий дім «Гранітінвест», має чітко слідувати вимогам щодо ваги та габариту транспортних засобів. Керівник товариства має не лише дотримуватись вимог законодавства, а й мати обов`язок постійно дбати, зокрема, про дотримання вагових та габаритних параметрів, так і вимагати, як керівник, дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху від осіб, на яких покладені такі обов`язки, і, як наслідок, дбати про стан автомобільних доріг та про безпеку учасників дорожнього руху.

Однак, відповідальною особою за відвантаження продукції та внесення даних до товарно-транспортних накладних відповідно до наказу №26-к від 12.12.2025, станом на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення була працівник ТОВ «ТД «Гранітінвест» ОСОБА_4 .

Суб`єктом владних повноважень не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення саме позивачем ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з врахуванням того, що відповідальною особою була визначена ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В п. 30 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суд має зробити обґрунтований висновок про їх належність та допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами та мають значення для справи.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваною постановою від 03.06.2026 до адміністративної відповідальності притягнуто особу, яка фактично не вчиняла адміністративного правопорушення та не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 132-2 КУпАП.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводі, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А.

Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.