Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №240/13436/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/13436/25

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач: Слободонюк М.В.

21 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Канигіної Т.С. Кузьмишина В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у травні 2025 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 24.06.2016 по 28.02.2018, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язано Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 24.06.2016 по 28.02.2018, із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2008 року.

Визнано протиправними дії Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" щодо неврахування вимог абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 21.08.2018.

Зобов`язано Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.08.2018 з урахуванням положень абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У червні 2026 року державний виконавець звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 240/13436/25 від 18.12.2025, в якій просив змінити спосіб його виконання, а саме: замість зобов`язання Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» здійснити виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.08.2018 відповідно до абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку № 1078, як різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу, стягнути з цієї установи на користь ОСОБА_1 нараховані кошти у розмірі 6 464,31 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 змінено спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 по справі № 240/13436/25 щодо зобов`язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.08.2018 з урахуванням положень абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, шляхом стягнення з Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" на користь ОСОБА_1 грошових виплат за період з 01.03.2018 по 21.08.2018 в сумі 6 464,31 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що зміна способу виконання рішення із зобов`язання здійснити виплату на стягнення коштів фактично змінює судове рішення по суті та обраний судом спосіб захисту. На думку апелянта, відсутність бюджетних призначень не свідчить про неможливість виконання рішення в розумінні частини третьої статті 378 КАС України, оскільки виплата буде проведена після надходження відповідного фінансування, а грошове забезпечення не належить до виплат, для яких передбачено можливість зміни способу виконання судового рішення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2026 розгляд даної справи призначено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У своєму відзиві Бердичівський відділ державної виконавчої служби просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Зазначає, що боржником проведено нарахування індексації у сумі 6 464,31 грн, однак фактичну виплату ОСОБА_1 не здійснено у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного фінансування. Виконавче провадження перебуває на примусовому виконанні понад два місяці, тому державний виконавець, відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», був зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

На думку заявника, зміна способу виконання рішення із зобов`язання здійснити виплату на стягнення вже нарахованої суми не змінює змісту судового рішення та обраного способу захисту, а спрямована на забезпечення його реального виконання. Відтак ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 позов задоволено частково. Зокрема, зобов`язано Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.08.2018 з урахуванням положень абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У зв`язку з невиконанням рішення суду в указаній частині 18.12.2025 Житомирським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 240/13436/25, на підставі якого державним виконавцем 23.02.2026 відкрито виконавче провадження № 80311944.

У ході примусового виконання боржник здійснив нарахування індексації грошового забезпечення у сумі 6 464,31 грн, однак фактичну виплату ОСОБА_1 не провів у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування. Оскільки рішення суду залишалося невиконаним понад два місяці з дня відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, у червні 2026 року звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Приймаючи оскаржувану ухвалу від 11.08.2026, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на виконання рішення суду нарахував позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.08.2018 у сумі 6 464,31 грн, однак доказів її фактичної виплати не надав. За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої суми коштів.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів враховує таке.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. Водночас зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.

Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.

Відтак зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи його змісту.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом:

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову як про зобов`язання відповідача вчинити певні дії (п. 4), так і про стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).

Отже, зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів, які обираються позивачем при поданні позову, а судом – при ухваленні рішення.

Як видно з матеріалів справи, рішення суду на користь позивача має зобов`язальний характер і передбачає вчинення відповідачем дій щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.08.2018 з урахуванням положень абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Також розрахунок суми заборгованості у перерахованому розмірі, що належить до виплати ОСОБА_1 , при ухваленні рішення від 01.10.2025 у справі № 240/13436/25 судом не здійснювався, тому зміна способу його виконання із зобов`язання виплатити доплату у перерахованому розмірі на стягнення конкретної суми виходить за межі позовних вимог та тих питань, які були предметом судового розгляду і оцінки при вирішенні справи.

Таким чином колегія суддів враховує, що можливість задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення напряму залежить від встановлення неможливості виконання рішення у визначений ним спосіб.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що постановою державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 23.02.2026 відкрито виконавче провадження № 80311944 з примусового виконання виконавчого листа № 240/13436/25, виданого 18.12.2025 Житомирським окружним адміністративним судом, та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.

На виконання рішення суду Державна установа «Райківська виправна колонія (№73)» надала державному виконавцю документи, відповідно до яких здійснено розрахунок належної ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.08.2018. Сума, що підлягає виплаті, становить 6 464,31 грн.

Водночас боржник повідомив, що є бюджетною неприбутковою установою та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Для виконання судового рішення установа зверталася до Північно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо виділення додаткового фінансування, однак кошторисом на 2026 рік видатки на здійснення цієї виплати не передбачені.

Вказані обставини свідчать про те, що рішення суду перебуває на примусовому виконанні, а Державна установа "Райківська виправна колонія (№73)" здійснила розрахунок сум, належних позивачу до виплати. Водночас відсутність фактичної виплати зумовлена ненадходженням відповідного бюджетного фінансування, а не неможливістю виконання рішення у визначений судом спосіб.

При цьому колегія суддів враховує, що проблема виконання судових рішень у публічно-правових спорах, пов`язаних із виплатою коштів за рахунок Державного бюджету України, має загальнодержавний характер. Вона пов`язана з необхідністю фінансування відповідних видатків з Державного бюджету України, що набуває особливого значення в умовах воєнного стану. Отже, невиконання рішення у цій справі не є наслідком індивідуальних обставин, пов`язаних із визначеним судом способом його виконання, а зумовлене питанням належного бюджетного фінансування видатків на виконання судових рішень.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сума, нарахована позивачу на виконання рішення суду, не є коштами, якими Державна установа "Райківська виправна колонія (№73)" може самостійно розпоряджатися. Фактичне виконання рішення в повному обсязі можливе за умови надходження відповідного бюджетного фінансування від розпорядника коштів вищого рівня. Водночас стягнення коштів, які перебувають на рахунках відповідача та призначені для інших цілей, може поставити під загрозу належне виконання нею покладених завдань і функцій.

Разом з тим, слід виснувати, що приписи абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX від 21 листопада 2024 року) не є застосовними до спірних правовідносин, оскільки спір у даній справі стосується неналежного нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовців і не стосується обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду у цій справі безпосередньо залежить від надходження бюджетного фінансування, можливість його виконання не обумовлюється визначеним судом способом виконання. Зміна способу і порядку виконання рішення зі зобов`язання здійснити перерахунок та виплату на стягнення конкретної суми коштів не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на виділення державою коштів для здійснення відповідної виплати.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та свідчать про відсутність передбачених законом підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

За таких обставин оскаржувана ухвала відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 378 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 240/13436/25 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Слободонюк М.В.

Судді Канигіна Т.С. Кузьмишин В.М.