Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №560/10253/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/10253/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

18 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 11.04.2025 № 221350006508;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 1987 року по 2005 рік оскільки прізвище в довідці « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним, в яких прізвище вказано « ОСОБА_3 »;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03.04.2025 оскільки прізвище в довідці « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним, в яких прізвище вказано « ОСОБА_3 ».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Проте, йому протиправно відмовлено в її призначенні.

4 серпня 2026 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 11.04.2025 № 221350006508.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди (без урахування зарахованих періодів) згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 18.02.1989 та архівною довідкою від 02.04.2025 № С-463, виданою архівним відділом виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії за віком згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 03.04.2025.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з відомостями трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 18.02.1989 позивач працював, навчався та отримував допомогу по безробіттю у періоди: з 01.03.1987 по 10.09.1991; з 10.09.1991 по 29.02.1992; з 07.04.1992 по 18.06.1992; з 10.07.1992 по 26.12.2005; з 03.01.2006 по 22.05.2006; з 23.05.2006 по 16.10.2006; з 24.10.2006 по 31.05.2007; з 25.06.2007 по 31.07.2007; з 17.09.2007 по 16.10.2007; з 12.11.2007 по 11.01.2008; з 11.07.2008 по 30.04.2009; з 01.05.2009 по 02.08.2017; з 22.08.2017 по 22.04.2018; з 23.04.2018 по 08.07.2019; з 28.07.2020 по 07.12.2020; з 17.09.2021.

Станом на час звернення з заявою про призначення пенсії позивач працював.

В архівній довідці від 02.04.2025 № С-463, виданій архівним відділом виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, містяться відомостях про відпрацьовані людино-дні та заробіток ОСОБА_3 (у відомостях за 1987-2003 роки вказано, як « ОСОБА_1 в СГК «Мир», с. Стецьки, Старокостянтинівського району, за 1987 - 2005 роки.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою від 03.04.2025 про призначення пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 11.04.2025 № 221350006508 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV, оскільки відсутній необхідний страховий стаж 25 років. Зазначено, що вік позивача - 56 років 3 місяці 10 днів, страховий стаж становить 20 років 10 місяців 18 днів. До страхового стажу відповідно до трудової книжки від 18.02.1989 не зараховано періоди роботи, оскільки на титульній сторінці дата народження заявника зазначена неповністю та виправлено рік народження. До уваги не прийнята архівна довідка від 02.04.2025 № С-463, видана архівним відділом Старокостянтинівської міської ради, за період роботи в колгоспі «Мир» та СГК «Мир» за 1987 - 2005 роки, оскільки в зазначеній довідці прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає даним паспорта « ОСОБА_3 ».

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регламентоване статтею 115 Закону № 1058-IV.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання,фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії за віком згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 03.04.2025.

Як встановив Апеляційний Суд, позивач на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком (03.04.2025), згідно з паспортними даними досяг віку 56 років, що не заперечується сторонами.

Також не є спірним наявність у позивача статусу особи, визначеної пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV.

Спірною є наявність в позивача не менше 25 років страхового стажу.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону № 1058-IV).

В оскарженому рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 20 років 10 місяців 18 днів.

Підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи відповідно до трудової книжки від 18.02.1989 стало неповне зазначення на титульній сторінці дати народження та виправлення року народження, а також те, що в архівній довідці від 02.04.2025 № С-463 прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає даним паспорта « ОСОБА_3 ».

Щодо цих доводів апеляційної скарги Апеляційний Суд зазначає та враховує таке.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку № 637).

Зі змісту наведених норм слідує, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальним по відношенню до Закону № 1788-ХІІ, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Згідно з абзацами 2, 3 пункту 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Абзацом 1 пункту 2.10 Інструкції № 162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до пункту 2.11 Інструкції № 162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Згідно з пунктом 2.12 Інструкції № 162 зміни записів в трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження здійснюються адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, попереднє прізвище чи ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповіді документи записуються на внутрішньому боці обкладинки і засвідчуються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства чи печаткою відділу кадрів.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, що внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Апеляційний Суд зазначає, що у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 18.02.1989 також міститься запис про повну дату народження позивача, здійснений згідно з паспортом, виданим 20.07.2001.

Згідно з пунктом 1.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція № 58), трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження.

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 встановлено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з пунктом 2.13 Інструкції № 58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зміст викладених норм свідчить про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.

Апеляційний Суд зауважує, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.

При цьому Апеляційний Суд також бере до уваги те, що обставини, які слід встановити у цій справі, значно віддалені у часі, а також, враховує відсутність вини позивача, оскільки обов`язок належного оформлення підтверджуючих стаж документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

При цьому апелянт не надав суду жодних доказів, що відомості, які містяться в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 18.02.1989, містять неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку трудова книжка позивача недійсною також не визнавалася.

Щодо недоліків заповнення архівної довідки, то суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та, у свою чергу, подальше відображення відомостей в архівних довідках, виданих на підставі бухгалтерських документів, оформлених з недоліками.

Обов`язок щодо внесення достовірних, повних та правильних записів у документи первинного обліку підприємства про стаж та заробітну плату працівника в частині відомостей про прізвище, ім`я та по батькові працівника, покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Недотримання цих правил не може мати негативні наслідки для особи, якої такі відомості стосуються, та не може впливати на її особисті права.

Отже, зазначення в архівній довідці прізвища не відповідно до паспортних даних, не є підставою для не зарахування періодів до страхового стажу позивача.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Слід зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформацію щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Посилання апелянта на зазначення в архівній довідці прізвища не відповідно до паспортних даних, суд розцінює як прояви надмірного формалізму з боку апелянта, оскільки такі висновки жодним чином не впливають на факт роботи позивача.

Апеляційний Суд враховує, що у спірному рішенні не зазначено (не конкретизовано) періоди, зокрема, згідно з трудовою книжкою та архівною довідкою, які як не зараховані до страхового стажу позивача, так і ті, які зараховані до страхового стажу позивача визначеного як 20 років 10 місяців 18 днів.

Таким чином, наявні підстави для зобов`язання апелянта зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди (без урахування зарахованих періодів) згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 18.02.1989 та архівною довідкою від 02.04.2025 № С-463, виданою архівним відділом виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області.

Водночас, Апеляційний Суд враховує, що за змістом листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.07.2025 № 2200-0303-7/51578 та умовного розрахунку страхового стажу, доданого до зазначеного листа, наданими на виконання вимог ухвали суду, за умови врахування періодів роботи, зазначених в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 18.02.1989 та архівній довідці від 02.04.2025 № С-463, страховий стаж позивача становитиме 33 роки 5 місяців 10 днів, що є достатнім для призначення пенсії за віком згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Апеляційний Суд зазначає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату йому пенсії за віком відповідно пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV з 03.04.2025.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.