Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №240/24981/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/24981/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко А.В.

Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.

21 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Канигіної Т.С. Кузьмишина В.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які призвели до нарахування 27.07.2025 з 13.09.2023 пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі № 240/473/24 без виконання вимог ч. 4 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році";

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування з 13.09.2023 пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі № 240/473/24 з виконанням вимог ч. 4 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", тобто зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати з 13.09.2023 пенсію з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1.14, 1.197, 1.0796, 1.115 та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач, не погоджуючись із не проведенням індексації її пенсії у порядку, встановленому постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185 та від 25.02.2025 № 209, у вересні 2025 року звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 25.09.2025 повідомило, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі № 240/473/24 ОСОБА_1 з 13.09.2023 проведено перерахунок основної пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Зазначено, що в результаті перерахунку розмір пенсії на даний час становить 21476,76 грн, в тому числі 18888,00 грн (2361,00 грн х 8) - розмір пенсії по інвалідності, визначений на виконання рішення суду. Також вказано, що зобов`язань щодо проведення індексації пенсії, перерахованої на виконання рішення суду, вищезазначеним рішенням суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не покладалось.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 позивач звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивача обчислена виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка змінюється у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому застосування до такої пенсії додаткових коефіцієнтів збільшення призвело б до подвійної індексації, у зв`язку з чим підстави для проведення її індексації із застосуванням коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі також Закон № 1058-IV).

Так, частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV передбачено щорічний перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії.

Механізм проведення такого перерахунку визначено Порядком проведення індексації пенсій та інших соціальних виплат, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 № 124, а відповідні коефіцієнти збільшення на спірні роки (2022-2025) визначені постановами Кабінету Міністрів України № 118, № 168, № 185 та № 209.

Отже, визначальним у цьому спорі є встановлення того, чи є показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні розрахунковою величиною, яка була використана при обчисленні пенсії позивача.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду від 16.09.2024 у справі № 240/473/24 пенсію позивача визначено у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком згідно статі ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ).

При цьому розмір мінімальної пенсії за віком визначається відповідно до статті 28 Закону № 1058-IV та пов`язаний із прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, розмір пенсії позивача визначений не шляхом застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, а виходячи з іншої розрахункової величини - мінімальної пенсії за віком.

В даному випадку зміна прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно зумовлює зміну розміру мінімальної пенсії за віком, а відтак і розміру пенсії позивача, визначеної у кратному до неї розмірі.

Водночас передбачена частиною 2 статті 42 Закону України № 1058-ІV індексація проводиться саме у зв`язку з незмінністю розрахункової величини, з якої проведено обрахунок пенсії згідно положень Закону України № 1058-ІV, а саме середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

За таких обставин передбачений частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV механізм збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні не може бути застосований до пенсії позивача, при обчисленні якої зазначений показник не використовувався.

Отже, встановлення постановами Кабінету Міністрів України відповідних коефіцієнтів індексації не є підставою для їх застосування до будь-якої пенсії незалежно від способу її обчислення. Застосування такого коефіцієнта має здійснюватися відповідно до передбаченого законодавством механізму та з урахуванням розрахункової величини, яка покладена в основу конкретної пенсії.

За таких обставин, оскільки пенсія позивача обчислена виходячи з мінімальної пенсії за віком, а не з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, підстав для застосування до неї коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 немає.

Доводи апеляційної скарги зазначеного висновку не спростовують та фактично зводяться до незгоди з правовою оцінкою суду першої інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального права, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Слободонюк М.В.

Судді Канигіна Т.С. Кузьмишин В.М.