Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №320/31424/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/31424/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Чаку Є.В.

суддів: Сорочка Є.О.

Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" до Відділу поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, Головного управління Національної поліції України в Київській області, Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області. третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" з позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області, Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, Відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, третя особа: ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області щодо реєстрації і розгляду заяви про злочин ОСОБА_1 від 27.06.2022 на підставі Закону України "Про звернення громадян", а не у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України;

- визнати протиправною бездіяльність дисциплінарної комісії створеної наказом № 434 від 06.07.2023 щодо не проведення службового розслідування стосовно факту приховання кримінального правопорушення по заяві ОСОБА_1 зареєстрованої в ІТС ІПНП (єдиний облік заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події) Відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області за №3378 від 28.06.2022;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Київській області призначити нове службове розслідування з урахуванням всіх вимог вказаних у скарзі Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" зареєстрованої Відділом поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області в ЄО за №3378 від 28.06.2022;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Київській області призначити службове розслідування стосовно члена дисциплінарної комісії заступника начальника відділу з превентивної діяльності Відділу поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області капітана поліції ОСОБА_2 .

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 18 серпня 2025 року відмовив у задоволенні позову у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії Відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області щодо реєстрації і розгляду заяви про злочин ОСОБА_1 від 27.06.2022 на підставі Закону України "Про звернення громадян", а не у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та задовольнити в цій частині позовні вимоги. Апелянт зазначив, що у зв`язку з недотримання розумності строків розгляду справи, відпала необхідність та інтереси правозахисної організації наполягати на оскарженні в іншій частині рішення суду першої інстанції. В обґрунтування скарги позивач зазначив, що спір є публічно-правовим, а тому суд першої інстанції в порушення норм КАС України протиправно розглянув справу в порядку спрощеного провадження. Апелянт вказав, що суд першої інстанції не спростовує перевірку та з`ясування тих обставин, що третьою особою ОСОБА_1 заява до відділу поліції, є за змістом та формою, заявою про вчинення кримінальних правопорушень, з чітким посиланням на статті КК України, які на думку заявника, були порушені/вчинені невстановленими особами та вказано, що заяву було подано у порядку ст.214 КПК України, але в порушення ч.2 ст.2 КАС України суд залишив поза увагою та не перевірив правомірність чи неправомірність дій відповідача із співвідповідачами які вони вчинили, на якій підставі, у яких межах повноважень та у якій спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мали значення для прийняття рішення в порядку Закону України «Про звернення громадян».

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2022 до Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області зі служби 102 надійшла заява Керівника релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії Української православної церкви ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 161, 180, 356, 364 Кримінального кодексу України (в порядку ст. 214 Кримінально-процесуального кодексу України), в якій повідомлено, що 23.06.2022 о 17-00 год. в м. Переяславі, вул. Сковороди, 83, на думку заявника, відбулася незаконна спроба зміни юридичною підпорядкування релігійної громади Свято-Успенської єпархії Української православної церкви м. Переяслав-Хмельницький.

Листом від 12.07.2022 № 1108/109/1201/01-22 начальник відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області повідомив третю особу, що його звернення зареєстровано в Інформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" (ІТС ІПНПУ) (єдиний облік заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події) Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області за № 3378 від 28.06.2022. По матеріалам прийнято рішення про проведення перевірки на підставі Закону України "Про звернення громадян". На момент проведення перевірки, ознак кримінальної чи адміністративної відповідальності не встановлено. У разі надходження додаткової інформації заявника буде повідомлено у передбаченому діючим законодавством порядку.

06.06.2023 позивач подав до Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області заяву в якій просив:

- надати письмову інформацію яким чином та на підставі яких документів була встановлена офіційність зборів територіальної громади м. Переяслав в приміщені будинку культури за адресою м. Переяслав, по вул. Сковорода, 83, про перехід Свято-Успенського кафедрального собору з УПЦ МП до ПЦУ;

- надати письмову інформацію яким чином та на підставі яких документів була встановлена належність Свято-Успенського кафедрального собору УПЦ до московського патріархату;

- надати письмову інформацію на підставі усного звернення чи письмового документа були направлені і задіяні працівники поліції для забезпечення безпеки та порядку до приміщення будинку культури за адресою м. Переяслав, по вул. Сковорода, 83;

- надати письмову інформацію на підставі усного звернення чи письмового документа були направлені і задіяні збройні сили України для забезпечення безпеки та порядку до приміщення будинку культури за адресою м. Переяслав, по вул. Сковорода, 83;

- провести додаткову або повторну перевірку заяви протоієрея ОСОБА_1 зареєстрованої за № Г-180 від 27.06.2022 по матеріалам перевірки № 3378 від 28.06.2022.

Листом від 15.06.2023 т.в.о. начальника відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області повідомив позивача, що відповідно до вимог п.п 1-5 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 20 серпня 2015 року, основні повноваження поліції, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події. Вказано, що ознайомитися з матеріалами перевірки по факту події, які відбулися 09.04.2023 та 10.04.2023 біля Свято-Успенського храму по вул. М. Сікорського № 22, м. Переяслав має право заявник, в заяві якого містяться його персональні дані, що відносяться до охоронюваної законом таємниці. Залучення збройних сил України, для забезпечення безпеки та порядку до приміщення будинку культури за адресою: м. Переяслав, вул. Сковороди, 83, не відноситься до компетенції ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області. До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать персональні дані особи, що знаходяться в її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних. Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована.

05.07.2023 позивач подав до Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області скаргу в якій просив:

- призначити проведення службового розслідування по факту приховування кримінального правопорушення передбаченого ст. 205-1 Кримінального кодексу України по матеріалам заяви протоієрея ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення зареєстрованої в журналі Єдиного Обліку за № 3378 від 28.06.2022;

- призначити проведення службового розслідування по факту непрофесійного виконання та неналежного виконання своїх службових обов`язків ст. ДОП сектору превенції відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_3 при проведенні перевірки по матеріалам заяви протоієрея ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення зареєстрованої в журналі Єдиного обліку за № 3378 від 28.06.2022.

Листом від 17.08.2023 № 2495/109/1201/01-23 т.в.о. начальника відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області повідомив позивача, що його звернення, зареєстроване до ЄО відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області за № 3647 від 05.07.2023 та уважно розглянуто. Проведеною перевіркою встановлено, що інформація викладена у зверненні свого підтвердження не знайшла. Підстав для притягнення працівника відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 до дисциплінарної чи іншої відповідальності не встановлено.

13.07.2023 позивач подав до відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області заяву в якій просив надати інформацію:

- видавав чи не видавав Начальник відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області наказ про призначення службового розслідування по факту приховування кримінального правопорушення передбаченого ст. 205-1 Кримінального кодексу України по матеріалам заяви протоієрея ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення зареєстрованої в журналі Єдиного обліку за № 3378 від 28.06.2022 року;

- видавав чи не видавав начальник відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області наказ про призначення службового розслідування по факту непрофесійного виконання та неналежного виконання своїх службових обов`язків ст. ДОП сектору превенції відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_3 при проведенні перевірки по матеріалам заяви протоієрея ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення зареєстрованої в журналі Єдиного обліку за № 3378 від 28.06.2022.

Листом від 16.08.2023 № С-300/109/1201/01-23 т.в.о. начальника відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області повідомив позивача про надання копій матеріалів Інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (ІТС ІПНПУ) № 3378 від 28.06.2022, щодо якого прийнято рішення згідно Закону України "Про звернення громадян".

До цього листа було додано, зокрема довідку по матеріалам ІТС ІПНПУ № 3378 від 28.06.2022, в якій зазначено, що в ході розгляду звернення встановлено, що 23.06.2022 о 17-00 год. в приміщенні будинку культури за адресою м. Переяслав, вул. Сковороди, 83 відбулися офіційні збори релігійної громади м. Переяслава, щодо переходу Свято-Успенського кафедрального собору з УПЦ МП до ПЦУ. На даних зборах згідно розрахунку з метою забезпечення публічної безпеки та порядку були задіяні працівники поліції та Збройні сили України. Порушень публічної безпеки та порядку допущено не було. Проведеною перевіркою, ознак будь-якого правопорушення не встановлено. Інформації яка б мала інтерес, щодо встановлення додаткових обставин, чи встановлення ознак будь-якого правопорушення до ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області не надійшло.

Згідно ч. 5 ст. 214 КПК України, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кримінального кодексу України підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Складом злочину визначається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких реально вчинене суспільно небезпечне діяння визначається злочином.

На підставі викладеного встановлено, що в зверненні ОСОБА_1 відсутні дані, які б вказували на наявність кримінального правопорушення в зв`язку з чим, неможливо внести дані відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На момент проведення перевірки ознак будь-якого правопорушення не встановлено.

17.08.2023 позивач подав начальнику відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області заяву, в якій просив надати копію наказу про призначення службової перевірки за заявою 05.07.2023, зареєстрованою в ЄО за № 3647 та копію висновку за результатами перевірки, та вказати ким виданий наказ про перевірку.

Листом від 21.08.2023 № Ч-309/109/1201/01-23 повідомлено позивача, що за скаргою Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" щодо неналежного виконання службових обов`язків окремих працівників Бориспільського РУП ГУНП в Київській області призначено службове розслідування наказом № 434 від 06.07.2023.

За результатами проведеної перевірки, Старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 за порушення службової дисципліни попереджено про недопущення в майбутньому даних прорахунків у службовій діяльності та попереджено про дотримання службової дисципліни.

Позивач, вважаючи дії відділу поліції по реєстрації і розгляду заяви про злочин ОСОБА_1 на підставі Закону України "Про звернення громадян", а не у порядку КПК України протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частинами 1 та 3 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 №12-рп/2013 громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб (п. 2.6 Рішення).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Горраіз Лізаррага та інші проти Іспанії» (заява №62543/00, від 10.11.2004) зазначено: в сучасному суспільстві, коли громадяни стикаються з особливо складними управлінськими рішеннями, звернення до колективних органів, таких як асоціації, є одним із доступних, а іноді і єдиним доступним для них, засобом, завдяки якому вони можуть ефективно захищати власні інтереси. Крім того, законодавством більшості європейських країн визнано право асоціацій брати участь у судових провадженнях для захисту інтересів своїх членів. Суд не може ігнорувати цей факт при тлумаченні поняття "потерпілий". Будь-яка інша, надміру формалізована інтерпретація цієї концепції, зробить захист прав, гарантованих Конвенцією, неефективними та ілюзорними (п. 38). Суд визнав, що гарантії статті 6 § 1 також розповсюджуються на об`єднання, у разі, коли вони вимагають визнати права чи інтереси їх членів (п. 45)».

Особливості правового статусу громадських організацій, що звертаються до суду в інтересах своїх членів аналізувалися Верховним Судом у справі № 815/219/17.

У постанові від 14.03.2018 Верховний Суд дійшов такого висновку: Громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об`єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв`язку з її метою та правами людей (її членів), що об`єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об`єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав.

Отже, вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з`ясувати:

- статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову;

- мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову;

- інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту;

- чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації;

- добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №4572-VI громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 11 цього Закону передбачено, що статут громадського об`єднання має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону №4572-VI для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влад органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

Судом встановлено, що 27.06.2022 до відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області зі служби 102 надійшла заява Керівника релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії Української православної церкви ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 161, 180, 356, 364 Кримінального кодексу України (в порядку ст. 214 Кримінально-процесуального кодексу України), в якій повідомлено, що 23.06.2022 року о 17-00 год. в м. Переяславі, вул. Сковороди, 83, на думку заявника відбулася незаконна спроба зміни юридичною підпорядкування релігійної громади Свято-Успенської єпархії Української православної церкви м. Переяслав-Хмельницький.

Листом від 12.07.2022 № 1108/109/1201/01-22, начальником відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області М. Дьоміним повідомлено ОСОБА_1 , що його звернення зареєстровано до Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНПУ) (єдиний облік заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події) Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області за № 3378 від 28.06.2022. По матеріалам прийнято рішення про проведення перевірки на підставі Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Згідно ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

В даній справі, вважаючи протиправними дії відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, які полягають у реєстрації і розгляду заяви про злочин ОСОБА_1 від 27.06.2022 на підставі Закону України "Про звернення громадян", а не у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України», позивач - Громадська організація "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" звернувся до суду.

Тобто фактично позивач оскаржує дії/бездіяльність відділу поліції щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 27 червня 2022 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 161, 180, 356, 364 Кримінального кодексу України (в порядку ст. 214 Кримінально-процесуального кодексу України).

Натомість суб`єкт звернення ( ОСОБА_1 ) із заявою від 27 червня 2022 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 161, 180, 356, 364 Кримінального кодексу України (в порядку ст. 214 Кримінально-процесуального кодексу України) в даній справі виступає в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Суд апеляційної інстанції констатує, що громадська організація не обґрунтувала та не надала доказів того, яким чином розгляд заяви фізичної особи про кримінальне правопорушення безпосередньо впливає на її власні права чи законні інтереси та яким чином може відбутися поновлення прав позивача у разі задоволення позовних вимог в цій частині.

В матеріалах справи відсутні докази уповноваження ОСОБА_1 позивача на захист його прав, та/або доказів, що така заява про злочин була подана вказаною особою, як членом громадської організації, чи мала суспільний інтерес широкого кола заінтересованих осіб.

На переконання колегії суддів в даному випадку, у позивача відсутній інтерес у вказаній частині, зважаючи на те, що саме особа, яка була заявником, не позбавлена права оскаржувати дії/рішення/бездіяльність поліції, за наслідком розгляду спору, має змогу ефективно захистити свої права. Позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу та яким чином суд може захистити (якщо вони не порушені) права громадської організації, заявлені, на захист прав іншої особи.

Слід зазначити, що громадська організація не може підміняти собою конкретну фізичну чи юридичну особу, чиї права було безпосередньо порушено.

В апеляційній скарзі позивач не навів жодних доводів в спростування зазначених вище висновків суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області з реєстрації і розгляду заяви про злочин ОСОБА_1 від 27.06.2022 на підставі Закону України "Про звернення громадян", а не у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із роз`ясненнями, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в іншій частині незадоволених (відмовлених) позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Враховуючи наведені обставини у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення в оскаржуваній частині ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025- без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Є.О. Сорочко

А.Ю. Коротких