Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №620/1316/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/1316/25 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, Щорського районного суду Чернігівської області, Державної судової адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позов до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, Державної судової адміністрації України, Щорського районного суду Чернігівської області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії .

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Щорського районного суду Чернігівської області від 02.01.2025 № 5-к "Про встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям" в частині встановлення ОСОБА_1 на 2025 рік надбавки за вислугу років в розмірі 26 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 01.01.2025 становить понад 10 років. Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо належного фінансового забезпечення діяльності судів в частині дотримання положень частини першої статті 52 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII відносно ОСОБА_1 за період з 01.01.2025. Зобов`язано Державну судову адміністрацію України, як головного розпорядника бюджетних коштів, здійснити належне фінансове забезпечення діяльності судів в частині дотримання положень частини першої статті 52 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII відносно ОСОБА_1 виходячи з положень частини першої статті 52 Закону № 889, відповідно до якої надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області щодо дотримання при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 01 січня 2025 року положень частини першої статті 52 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області з 01.01.2025 встановити та виплатити ОСОБА_1 як такій, стаж державної служби якої станом на 01.01.2025 становить понад 10 років, надбавку за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону № 889-VIII, виходячи з розміру 3% посадового окладу державного службовця за кожен календарний рік стажу державної служби, але не більше 50%, з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків..

Судом встановлено, що позивачка працює на посаді секретаря судового засідання Щорського районного суду Чернігівської області.

01.01.2025 набрав чинності Закон України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4059-IX), відповідно до пункту 13 розділу Прикінцевих положень якого надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Відповідно до наказу керівника апарату Щорського районного суду Чернігівської області від 02.01.2025 № 5-к «Про встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям», позивачу встановлено надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 26 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 01.01.2025 становить 13 років 07 місяць 18 днів.

Вважаючи, що відповідачами порушено норми чинного законодавства при визначенні розміру надбавки за вислугу років, позивачка звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Спірним питанням у цій справі є правомірність зменшення позивачу максимальної межі розміру надбавки за вислугу років на державній службі з 50 до 30 відсотків.

Правовий статус державного службовця та коло його основних прав, гарантій і обов`язків визначено у Законі України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 50 Закону №889-VIII заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, премії (у разі встановлення).

Частина перша статті 46 Закону №889-VIII передбачає, що стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років.

Розмір такої надбавки визначається на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу (частини першої статті 52 Закону № 889-VIII).

Водночас 01.01.2025 набрав чинності Закон України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4059-IX), відповідно до пункту 13 розділу Прикінцевих положень якого надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу

Згідно з пунктом 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 4059-IX у 2025 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Наведені норми свідчать про різне правове регулювання питання визначення розміру надбавки за вислугу років на державній службі: Закон №889-VIII встановлює загальні правила її обчислення (3 відсотки за кожний рік стажу, але не більше 50 відсотків посадового окладу), тоді як Закон № 4059-IX запроваджує на 2025 рік інший, зменшений розмір такої надбавки (2 відсотки за кожний рік стажу, але не більше 30 відсотків посадового окладу).

Питання співвідношення наведених правових норм вирішено Великою Палатою Верховного Суду (далі - Велика Палата) у зразковій справі №240/7215/24.

Правові висновки щодо застосування під час визначення розміру надбавки за вислугу років на державній службі Закону № 889-VIII чи Закону «Про державний бюджет» викладені під час розгляду зразкової справи № 240/7215/24.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі № 240/7215/24 визначені наступні ознаки типової справи:

- позивач - державний службовець місцевого загального суду, якому з 01 січня 2024 року встановлено надбавку за вислугу років на підставі абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу;

- відповідачі - місцевий загальний суд, наказом якого державному службовцю установлено надбавку за вислугу років з урахуванням правил, передбачених абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, та ТУ ДСА, відповідальне за забезпечення фінансування та функціонування місцевого загального суду, у якому працює позивач;

- предмет спору - розмір надбавки за вислугу років на державній службі за 2024 рік;

- спір виник унаслідок обчислення розміру надбавки за вислугу років на державній службі на підставі приписів абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX;

- предмет позову - позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про: визнання протиправним і скасування наказу місцевого загального суду в частині встановлення на 2024 рік щомісячної надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу; зобов`язання ТУ ДСА нараховувати та виплачувати щомісячну надбавку за вислугу років у 2024 році відповідно до статті 52 Закону № 889-VIII на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу…».

Згідно ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Колегія суддів вважає, що дана справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі № 240/7215/24, відтак, висновки такої постанови є обов`язковими для суду при ухваленні рішення у даній справі.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі № 240/7215/24 викладені наступні узагальнені висновки:

-нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX- на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

-зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби.

Враховуючи вказані правові висновки, нарахування та виплата у 2025 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог абз. 4 п. 13 Перевідних положень Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» № 4059-IX, який зупинив дію приписів Закону № 889-VIII.

Таким чином, як ТУДСА у Чернігівській області, так і Щорський районний суд Чернігівської області не мали підстав не застосовувати приписи пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №4059-IX під час визначення ОСОБА_1 розміру надбавки за вислугу років на державній службі.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що приймаючи спірний наказ у частині встановлення позивачу надбавки за вислугу років, відповідач-3 діяв на підставі та відповідно до приписів пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №4059-IX, з урахуванням проведення класифікації посад державної служби. Відповідно, оскаржені дії та бездіяльність відповідача-1 та відповідача-2 є правомірними.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 09.06.2026 у справі №620/7551/24.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, та приймаються колегією суддів в якості належних.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року - скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Є.О.Сорочко

А.Ю. Коротких