Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №580/7864/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/7864/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Уманської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Уманської міської ради в якому просила визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Уманської міської ради щодо нерозгляду звернення від 08.01.2025 ОСОБА_1 в порядку визначеному законодавством, що міститься у листі від 29.01.2025; зобов`язати виконавчий комітет Уманської міської ради розглянути звернення від 08.01.2025 у порядку та строки визначені законодавством з урахуванням висновків суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.01.2025 позивач звернулась із скаргою на ім`я міського голови м. Умань І. Плетньової, в якій просила провести службове розслідування щодо невиконання посадових обов`язків директором УКП «Уманьтеплокомуненерго» ОСОБА_2 та про його звільнення у зв`язку з невідповідністю займаній посаді.

Листом від 27.01.2025 №01/02-01/К-32/662 позивача повідомлено, що скарга розглянута відповідними службами Уманської міської ради.

Повідомлено, що до Уманської міської ради позивачем вже подавалась скарга по якій проводилось службове розслідування щодо невиконання посадових обов`язків директором УКП «Уманьтеплокомуненерго» ОСОБА_2 від 08.02.2024 стосовно неналежного теплопостачання згідно актів обстеження температурного режиму від 19.01.2023, від 16.01.2024.

Було надано відповідь щодо результату проведення службового розслідування, яким не встановлено факту неналежного виконання директором УКП «Уманьтеплокомуненерго» ОСОБА_2 своїх посадових обов`язків по забезпеченню теплопостачання будинку АДРЕСА_1, у тому числі квартири № 34.

Щодо заявленого акту обстеження температурного режиму від 19.12.2024, яким зафіксовано низький рівень температурного режиму, зазначено, що підстави даної ситуації є тотожні з попередніми.

За наявною інформацією позивачку згідно протоколу від 27.12.2024 № 39 Комісії з проведення перерахунків розміру плати за послугу з постачання теплової енергії в разі її ненадання, надання не в повному обсязі або зниження її якості було проведено перерахунок плати за послугу з постачання теплової енергії, тому твердження з даного питання не відповідають дійсності.

Орган місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства, не зобов`язаний автоматично проводити службове розслідування стосовно директора комунального підприємства за кожною скаргою громадянина.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Законом України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) «Про звернення громадян» врегульовані питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до припиів ст.3 Закону №393/96-ВР звернення громадян - викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Частиною 1 ст.5 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Частиною 4 ст.5 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). (ч.6 ст.5 Закону №393/96-ВР).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (ч.7 ст.5 Закону №393/96-ВР).

Відповідно до статті 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Порядок розгляду скарг встановлений статтею 16 Закону №393/96-ВР, ч.ч.1, 6 якої передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Відповідно до вимог ст.19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

На підставі ч.1 ст.20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Аналіз зазначених вище норм права, дає підстави зробити висновок, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків, при цьому, таке право кореспондується із обов`язками органів влади здійснити розгляд таких звернень, з урахуванням їх функціональних обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, скаргою від 08.01.2025 позивач звернулась на ім`я міського голови м. Умань І. Плетньової, в якій просила провести службове розслідування щодо невиконання посадових обов`язків директором УКП «Уманьтеплокомуненерго» ОСОБА_2 та про його звільнення у зв`язку з невідповідністю займаній посаді.

Листом від 27.01.2025 №01/02-01/К-32/662 позивачку повідомлено, що скарга розглянута відповідними службами Уманської міської ради. Повідомлено, що до Уманської міської ради позивачем вже подавалась скарга по якій проводилось службове розслідування щодо невиконання посадових обов`язків директором УКП «Уманьтеплокомуненерго» ОСОБА_2 від 08.02.2024 стосовно неналежного теплопостачання згідно актів обстеження температурного режиму від 19.01.2023, від 16.01.2024. На вказану скаргу було надано відповідь щодо результату проведення службового розслідування, яким не встановлено факту неналежного виконання директором УКП «Уманьтеплокомуненерго» ОСОБА_2 своїх посадових обов`язків по забезпеченню теплопостачання будинку АДРЕСА_1 , у тому числі квартири АДРЕСА_2 . Щодо заявленого акту обстеження температурного режиму від 19.12.2024, яким зафіксовано низький рівень температурного режиму, зазначено, що підстави даної ситуації є тотожні з попередніми.

Суд враховує, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950 Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Порядок №950).

Відповідно до п.2 цього Порядку може бути проведено службове розслідування в разі:

невиконання або неналежного виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особою, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства;

внесення подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконанню вимог Закону в інший спосіб;

вимоги особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

У випадку, передбаченому абзацом третім цього пункту, службове розслідування проводиться за фактом виявленого порушення або стосовно особи, яка вчинила таке порушення.

Відповідно до п.4 Порядку №950 рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа) (далі - суб`єкт призначення), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення.

Отже, призначення та проведення службового розслідування є виключним повноваженням відповідної посадової особи, якій надане таке право, у разі наявності підстав, передбачених п.2 Порядку №950.

При цьому проведення службового розслідування виключно за наявності скарги будь-якої особи нормами Порядку №950 не передбачено, про що повідомлено позивачку листом від 27.01.2025 №01/02-01/К-32/662.

Водночас, скаргою від 08.02.2024 (вх. від 12.02.2024 №31/06) позивачка зверталась на ім`я міського голови м. Умань І. Плетньової, в якій просила провести службове розслідування щодо невиконання посадових обов`язків директором УКП «Уманьтеплокомуненерго» ОСОБА_2 та про його звільнення у зв`язку з невідповідністю займаній посаді.

За наслідками розгляду вказаної скарги розпорядженням Уманської міської ради від 15.02.2024 №65рк призначено службове розслідування щодо невиконання посадових обов`язків директором УКП «Уманьтеплокомуненерго» ОСОБА_2 , створено комісію з проведення службового розслідування, доручено їй провести його у період з 16.02.2024 до 26.03.2024 та за результатами подати на розгляд міському голові акт службового розслідування.

За результатами службового розслідування 26.03.2024 складений Акт службового розслідування, в якому зафіксовано, що фактів неналежного виконання директором УКП «Уманьтеплокомуненерго» ОСОБА_2 своїх посадових обов`язків у питанні забезпечення теплопостачання будинку АДРЕСА_1 , у тому числі квартири АДРЕСА_2 у даному будинку, не встановлено.

Вказаний акт затверджений розпорядженням Уманським міським головою І. Плетньової від 02.04.2024 №131рк.

Доказів скасування у встановленому законом порядку вказаного розпорядження суду не надано.

Крім того, ОСОБА_1 була повідомлена про завершення службового розслідування листом від 09.04.2024 №01/02-01/К-112/2763.

Суд звертає увагу, що скарга від 08.01.2025 (яка є предметом справи, що розглядається), так і скарга від 08.02.2024 стосуються одного і того ж питання - проведення службового розслідування щодо невиконання посадових обов`язків директором УКП «Уманьтеплокомуненерго» ОСОБА_2 .

При цьому, передумовою подання вказаних скарг від 08.01.2025 та 08.02.2024 позивач зазначає неналежне забезпечення теплопостачання будинку АДРЕСА_1 у зв`язку з незаконним, на думку позивача, відключенням від централізованого теплопостачання 6 (шести) квартир цього будинку.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.8 Закону №393/96-ВР не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Зважаючи на те, що на скаргу позивачки від 08.02.2024 належним чином розглянуто, проведено службове розслідування, про результати якого позивачку було повідомлено належним чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обов`язку розгляду аналогічного звернення від 08.01.2025.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності в частині розгляду скарги позивачки від 08.01.2025 та надання відповіді, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк