Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №320/20349/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/20349/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого – судді Попової О.Г., суддів: Говоруна О.В., Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства “Кондитерська корпорація “Рошен” до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство “Кондитерська корпорація “Рошен” звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької митниці, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000118/2 від 16.11.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401050/2023/000061 від 16.11.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401050/2024/000001/2 від 17.01.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000015/2 від 25.01.2024.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000118/2 від 16.11.2023. Визнано протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401050/2023/000061 від 16.11.2023. Визнано протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401050/2024/000001/2 від 17.01.2024. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000015/2 від 25.01.2024.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Вінницька митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Вінницька митниця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено на підставі повного та всебічного з`ясування обставин справи, є законним і скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Вінницької митниці не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції і це підтверджується матеріалами справи, що Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» здійснює діяльність з виробництва какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (КВЕД 10.82). В процесі здійснення господарської діяльності позивач імпортує ванілін на територію України.

ДП «КК «Рошен» були укладені з Foodchem International Corporation, Китай (далі - «продавець») наступні контракти:

1) № SVBWFQ230720011 від 20.07.2023 (далі - «контракт від 20.07.2023») на поставку, зокрема, ваніліну Julan (далі - «Товар») у кількості 10 000,00 кг, за ціною 8,95 доларів США за кг товару, вартістю 89 500,00 доларів США на умовах поставки CIF Гданськ, Польща (Інкотермс 2020);

2) № SVBWFQ230817007 від 17.08.2023 (далі - «контракт від 17.08.2023»), на поставку, зокрема, товару у кількості 3 000,00 кг, за ціною 8,95 доларів США за кг товару, вартістю 26 850,00 доларів США на умовах поставки CIF Гданськ, Польща (Інкотермс 2020).

На підставі контракту від 20.07.2023 позивачем було ввезено на митну територію України першу партію товару у кількості 6 000,00 кг, за ціною 8,95 доларів США за кг товару, вартістю 53 700,00 доларів США, на умовах поставки CIF Гданськ, Польща (Інкотермс 2020).

Для здійснення митного оформлення товару 09.11.2023 позивачем було подано по електронній системі до Вінницької митниці митну декларацію №529 по формі МД-2, реєстраційний номер митниці 23UA401050010031U3 (далі - «МД від 09.11.2023»), відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 1 968 406,67 грн (тобто 8,95 доларів США за 1 кг).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно вимог частини десятої статті 58 Митного кодексу України, заявлена позивачем митна вартість товару склала 1968406,67 грн, що включає:

1) вартість товару згідно рахунків - 1935385,59 грн (53700,00 доларів США х 36,0407 курс валюти);

2) вартість витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України (пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск») - 20748,00 грн;

3) вартість витрат на навантаження та обробку - 12273,08 грн.

Відповідно до графи 44 МД від 09.11.2023, в якості підстави для застосування основного (першого) методу визначення митної вартості товару, разом з цією декларацією декларантом були надані до митного контролю наступні документи: 1) пакувальний лист (Packing list) б/н від 04.08.2023; 2) рахунок-фактура (Commercial invoice) № SVBWFQ230720011-2 від 04.08.2023; 3) коносамент (Bill of lading) MAEU № 230059090 від 24.08.2023; 4) автотранспортна накладна (CMR) б/н від 01.11.2023; 5) сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23C3101A0874/00805 від 21.08.2023; 6) банківський платіжний документ № TF 11866B20230918 від 18.09.2023; 7) довідка про транспортно-експедиційні витрати б/н від 06.11.2023; 8) довідка про транспортні витрати №0611/02 від 06.11.2023; 9) страховий поліс №0625CB 130122000484 від 20.08.2023; 10) комерційна пропозиція №SVB WFQ230720011 від 20.07.2023; 11) контракт №SVBWFQ230720011 від 20.07.2023; 12) додаткова угода від 31.07.2023 до контракту від 20.07.2023; 13) договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 0609-23/АТСФ від 06.09.2023; 14) договір міжнародного транспортного перевезення №30/06/22-01 від 30.06.2022; 15) сертифікат аналізу б/н від 30.05.2023; 16) специфікація б/н від 29.07.2020; 17) єдиний уніфікований документ для розміщення товарів на тимчасове зберігання № 621 від 06.11.2023; 18) копія митної декларації країни відправлення № 425820230000809174 від 17.08.2023.

09.11.2023 Вінницькою митницею направлено декларанту повідомлення по електронній системі з вимогою про надання «оригіналів документів, зазначених у графі 44 МД та/або їх належним чином завірені копії, в тому числі документи, що підтверджують заявлену митну вартість та країну походження товарів, дотримання заходів нетарифного регулювання ЗЕД».

Позивачем було направлено відповідачу по електронній системі лист за вих. № 0911_1 від 09.11.2023, в якому позивач повідомив про бажання надати додаткові документи до МД від 09.11.2023 для підтвердження заявленої митної вартості.

16.11.2023 позивачем надано відповідачу по електронній системі висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМУ» № 111/468 від 16.11.2023, яким встановлено, що контрактна ціна 8,95 доларів США/кг на товар відповідає рівню відпускних цін компанії-виробника з урахуванням дати вищевказаних інвойсів до контракту.

Разом з тим, 16.11.2023 по електронній системі надійшло повідомлення від відповідача декларанту наступного змісту: «Прошу Вас надати документи, що відповідно до частини другої статті 53 МК України підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п?ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об?єктом купівлі- продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».

Відповідач направив ще одне повідомлення декларанту про наступне: «За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, відповідно до частини другої статті 53 МК України, що підтверджують заявлену митну вартість товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме: отримувач товару зазначений у експортній декларації № 425820230000809174 від 17.08.2023 «SUBSIDIARY COMPANY», згідно товаросупровідних документів отримувачем є ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН». Відповідно до частини третьої статті 53 МК України прошу Вас надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) інші документи - за бажанням».

16.11.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000118/2 від 16.11.2023, в якому визначив митну вартість за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, та використав наявну у нього інформацію щодо раніше оформленого товару з розрахунку 10,02 доларів США за 1 кг товару.

На підставі цього рішення від 16.11.2023, відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401050/2023/000061 від 16.11.2023.

Позивач, скористався правом, наданим частиною третьою статті 52 та частиною сьомою статті 55 МК України, та 20.11.2023 оформив нову митну декларацію №23UA401050010545U0, сплативши митні платежі згідно із заявленою позивачем митною вартістю товару та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою позивачем митною вартістю і митною вартістю, визначеною відповідачем у рішенні від 16.11.2023, що становить 52932,36 грн (20% ПДВ на загальну суму 41987,70 грн та 5 % ввізне мито на загальну суму 10944,66).

На підставі контракту від 20.07.2023 позивачем було ввезено на митну територію України другу партію товару у кількості 4000,00 кг, за ціною 8,95 доларів США за кг товару, вартістю 35800,00 доларів США, на умовах поставки CIF Гданськ, Польща (Інкотермс 2020).

Для здійснення митного оформлення товару 17.01.2024 позивачем було подано по електронній системі до Вінницької митниці митну декларацію № 526 по формі МД-2, реєстраційний номер митниці 24UA40105000053OUO (далі - «МД від 17.01.2024»), відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 1377389,91 грн (тобто 8,95 доларів США за 1 кг).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно частини десятої статті 58 МК України, заявлена позивачем митна вартість товару склала 1 377 389,91 грн, що включає: 1) вартість товару згідно рахунків - 1 357 704,26 грн (3800,00 доларів США 37,9247 курс валюти); 2) вартість витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України (пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск») - 12369,00 грн; 3) вартість витрат на навантаження та обробку - 7 316,64 грн.

Відповідно до графи 44 МД від 17.01.2024, в якості підстави для застосування основного (першого) методу визначення митної вартості товару, разом з цією декларацією декларантом були надані до митного контролю наступні документи: 1) Пакувальний лист (Packing list) б/н від 04.08.2023; 2) рахунок-фактура (Commercial invoice) № SVBWFQ230720011-1 від 04.08.2023; 3) коносамент (Bill of lading) MAEU № 230059090 від 24.08.2023; 4) автотранспортна накладна (CMR) б/н від 01.11.2023; 5) Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23C3101A0874/00805 від 21.08.2023; 6) банківський платіжний документ № TF11866E20230918 від 18.09.2023; 7) довідка про транспортні витрати № 0611/01 від 06.11.2023; 8) довідка про транспортно-експедиційні витрати б/н від 06.11.2023; 9) Страховий поліс № 0625CB130122000484 від 20.08.2023; 10) висновок ДІІ «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» № 111/468 від 16.11.2023; 11) комерційна пропозиція № SVBWFQ230720011 від 20.07.2023;12) прайс-лист б/н від 04.08.2023; 13) контракт №SVBWFQ230720011 від 20.07.2023; 14) додаткова угода від 31.07.2023 до контракту від 20.07.2023; 15) договір міжнародного транспортного перевезення № 30/06/22-01 від 30.06.2022; 16) договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 0609-23/АТСФ від 06.09.2023; 17) сертифікат № 233101A0/003803 від 11.12.2023; 18) сертифікат №233101A0/003804 від 11.12.2023; 19) сертифікат аналізу б/н від 04.08.2023; 20) специфікація б/н від 29.07.2020; 21) єдиний уніфікований документ для розміщення товарів на тимчасове зберігання № 624 від 06.11.2023; 22) Копія митної декларації країни відправлення № 425820230000809129 від 17.08.2023; 23) копія митної декларації країни відправлення № 425820230000809153 від 17.08.2023.

17.01.2024 відповідачем було направлено декларанту повідомлення по електронній системі з вимогою про надання «оригіналів документів, зазначених у графі 44 МД та/або їх належним чином завірені копії, в тому числі документи, що підтверджують заявлену митну вартість та країну походження товарів, дотримання заходів нетарифного регулювання ЗЕД».

Відповідач направив ще одне повідомлення декларанту про наступне: «За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, відповідно до частини другої статті 53 МК України, що підтверджують заявлену митну вартість товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме: отримувач товару зазначений у експортній декларації № 4258202300008091294 та № 425820230000809153 від 17.08.2023 «SUBSIDIARY COMPANY», згідно товаросупровідних документів отримувачем є ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН». Відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу Вас надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору».

17.01.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA401050/2024/000001/2 від 17.01.2024, в якому відповідач визначив митну вартість за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, та використав наявну у нього інформацію щодо раніше оформленого товару з розрахунку 10,02 доларів США за 1 кг Товару.

Позивач з метою випуску у вільний обіг Товару, подав нову митну декларацію №24UA401050000572U7 від 18.01.2024 із врахуванням митної вартості, вказаної в рішенні від 17.01.2024, за якою додатково нараховано 37909,39 грн митних платежів за товар (20% ПДВ на загальну суму 30070,98 грн та 5% ввізне мито на загальну суму 7838,41 грн).

На підставі Контракту від 17.08.2023 позивачем було ввезено на митну територію України партію товару у кількості 3000,00 кг, за ціною 8,95 доларів США за кг 1 товару, вартістю 26850,00 доларів США, на умовах поставки CIF Гданськ, Польща (Інкотермс 2020).

Для здійснення митного оформлення товару, 25.01.2024 позивачем було подано по електронній системі до Вінницької митниці митну декларацію №580 по формі МД-2, реєстраційний номер митниці 24UA401050000806U3 (далі - «МД від 25.01.2024»), відповідно до якої була заявлена митна вартість Товару у розмірі 1 029 417,73 грн (тобто 8,95 доларів США за 1 кг).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно частини десятої статті 58 МК України, заявлена позивачем митна вартість товару склала 1 029 417,73 грн, що включає: 1) вартість товару згідно рахунків - 1007551,62 грн (26850,00 доларів США 37,5252 курс валюти); 2) вартість витрат на навантаження і обробку та на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України (пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск») - 21866,10 грн.

Відповідно до графи 44 МД від 17.01.2024, в якості підстави для застосування основного (першого) методу визначення митної вартості товару, разом з цією декларацією декларантом були надані до митного контролю наступні документи: 1) пакувальний лист (Packing list) б/н від 29.08.2023; 2) рахунок-фактура (Commercial invoice) № SVBWFQ230817007-1 від 29.08.2023; 3) коносамент (Bill of lading) MAEU №273431405 від 09.09.2023; 4) автотранспортна накладна (CMR) б/н від 16.11.2023; 5) сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23C3101А0874/00886 від 11.09.2023; 6) платіжне доручення № 1602 від 09.10.2023; 7) довідка про транспортні витрати № 1711/01 від 17.11.2023; 8) довідка про транспортно-експедиційні витрати б/н від 21.11.2023; 9) страховий поліс №0625CB130122000484 від 10.09.2023; 10) комерційна пропозиція №SVBWFQ230817007 від 17.08.2023; 11) контракт № SVBWFQ230817007 від 17.08.2023; 12) договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 0609-23/АТСФ від 06.09.2023; 13) договір міжнародного транспортного перевезення № 30/06/22-01 від 30.06.2022; 14) сертифікат аналізу б/н від 29.08.2023; 15) специфікація б/н від 29.07.2020; 16) єдиний уніфікований документ для розміщення товарів та тимчасове зберігання № 686 від 21.11.2023; 17) копія митної декларації країни відправлення № 422720230000806739 від 06.09.2023; 18) копія митної декларації країни відправлення № 422720230000806747 від 06.09.2023.

25.01.2024 відповідачем було направлено декларанту повідомлення по електронній системі з вимогою про надання «документів, що відповідно до частини другої статті 53 МК України підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п?ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об?єктом купівлі- продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.».

Позивачем було додатково направлено відповідачу по електронній системі прайс лист (PRICE LIST) б/н від 04.08.2023, засвідчений в Китайській раді зі сприяння міжнародній торгівлі (ССІТ), про що отримано сертифікат № 233101A0/003803 від 11.12.2023.

Відповідач направив повідомлення декларанту про наступне: «За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, відповідно до частини другої статті 53 МК України, що підтверджують заявлену митну вартість товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме: отримувач товару зазначений у експортній декларації №422720230000806739 від 06.09.2023 та № 422720230000806747 від 06.09.2023 «SUBSIDIARY COMPANY», згідно товаросупровідних документів отримувачем є ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН». Відповідно до 4.3 ст. 53 МК України прошу Вас надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору».

Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000015/2 від 25.01.2024, в якому відповідач визначив митну вартість за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, та використав наявну у нього інформацію щодо раніше оформленого товару з розрахунку 10,02 доларів США за 1 кг товару.

З метою випуску у вільний обіг товару, подав нову митну декларацію №24UA401050000836U7 від 26.01.2024 із врахуванням митної вартості, вказаної в рішенні від 25.01.2024, за якою додатково нараховано 26273,82 грн митних платежів за товар (20% ПДВ на загальну суму 20841,26 грн та 5% ввізне мито на загальну суму 5432,56 грн).

Позивач вважаючи вищевказані рішення про визначення коду товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно частин першої, другої статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний , перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

За змістом частини третьої статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини четвертої статті 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно частини п`ятої статті 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За змістом частини шостої статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частин сьомої-восьмої статті 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

За змістом частини дев`ятої статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За змістом частин четвертої-п`ятої статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 09.04.2019 у справі № 826/10733/15 та від 19.02.2019 у справі № 826/2312/16.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу, що статтею 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Так, матеріалами справи підтверджується, що підставами для прийняття оскаржуваних рішень є те, що:

1) документи містять розбіжності, а саме: отримувач товару зазначений з експортних деклараціях «SUBSIDIARY COMPANY», а згідно товаросупровідних документів отримувачем є ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН»;

2) в наданому висновку ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМУ» № 111/468 від 16.11.2023, на запит отримано лист від відправника товару, проаналізовано відкриті джерела мережі Інтернет, однак експертом не наведені посилання сайтів на задекларований товар, який досліджувався в країні придбання, натомість наведені назви сайтів «alibaba.com, made-in-china.com тa інші», також в даному висновку зазначено, що контрактна ціна відповідає рівню відпускних цін компанії-виробника. Слід зазначити, що виробником товару є JІAXING ZHONGHUA CHEMICAL CO., LTD., а товар було придбано у посередника – Foodchem International Corporation. Дані факти можуть свідчити про формальний підхід до проведення дослідження;

3) в результаті порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено тим самим суб?єктом за «прямим контрактом», з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, від того самого виробника, було встановлено, що задекларований заявлений рівень митної вартості не відповідає наявній в митного органу ціновій інформації.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем надано документи, які дозволяють чітко визначити митну вартість товару за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту), без жодних розбіжностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості Товару, а витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості є безпідставним.

Шостий апеляційний адміністративний суд погоджується з тим, що розбіжність в найменуванні отримувача товару, вказаного у експортних деклараціях, є технічною помилкою, що виникла внаслідок вказівки продавцем не повного найменування отримувача англійською мовою, яким є «SUBSIDIARY COMPANY «CONFECTIONERY CORPORATION «ROSHEN».

При цьому вказана технічна помилка не стосується числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості та не може бути підставою для вимоги відповідача про надання додаткових документів. Більше того, інші документи, надані позивачем при митному оформленні товару, давали беззаперечну можливість відповідачу встановити отримувача товару.

В подальшому продавець виправив зазначену технічну помилку та надав позивачу митні декларації країни відправлення № 425820230000809174 від 17.08.2023, №425820230000809129 від 17.08.2023 та № 425820230000809153 від 17.08.2023, додатково засвідчивши їх в Китайській раді зі сприяння міжнародній торгівлі (ССРІТ), про що отримав сертифікат № 233101A0/003803 від 11.12.2023.

Крім того, було також засвідчено прайс лист від 04.08.2023, про що ССРІТ видано сертифікат № 233101А0/003804 від 11.12.2023.

Дані сертифікати ССРІТ були надані відповідачу при митному оформленні Товару разом з МД від 17.01.2024 та МД від 25.01.2024.

Колегія суддів погоджується, що позивачем надано вичерпний перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість, передбачений частиною другою статті 53 Митного кодексу України для цілей здійснення митного оформлення, в тому числі для визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору).

Вказані документи, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей, а митним органом не наведено жодних аргументів щодо ознак підробки чи розбіжностей у наданих документах.

Витребуючи у позивача додаткові документи, відповідач не пояснив, які складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та як додаткові документи мають підтвердити той чи інший показник.

Митний орган не навів жодних доказів, що вказані позивачем дані містять розбіжності чи є неправдивими.

Вказані митним органом розбіжності та недоліки не дають підстав для висновку про відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не може бути підставою для витребування у позивача додаткових документів.

Натомість, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16, від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а, від 02.03.2018 у справі № 804/2997/17.

В рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не надано та матеріали справи не містять належних та достатніх аргументів та доказів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

Підсумовуючи вищевикладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п. 41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницької митниці - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства “Кондитерська корпорація “Рошен” до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень та картки відмови - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Судді: О.В. Говорун

О.В. Чуприна