Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №695/591/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 695/591/26

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Златіна С.В.,

суддів: Воловика С.В., Кравченка Є.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №R333912 від 04 лютого 2026 року за частиною третьою статті 210 КпАП України.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.04.2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2026 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження та продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2026 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено:

- скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення №R333912 від 04 лютого 2026 року за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрито.

13 серпня 2026 року представник ОСОБА_1 - Накоп`юк Я.В., подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій позивач просив ухвалити додаткове рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у судах першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року призначено заяву до розгляду у порядку письмового провадження.

Заперечень стосовно заяви позивача про розподіл судових витрат від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду станом на момент ухвалення судового рішення не надійшло.

Розглянувши подану представником позивача заяву, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 11 серпня 2026 року не було вирішено питання судових витрат в частині витрат на представництво адвокатом інтересів позивача в суді першої та апеляційної інстанції.

У відповідності до ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.3 ст. 134 КАС України). Натомість положеннями п. 2 ч.1 ст. 134 КАС України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію стосовно можливості відшкодування витрат на оплату правничої допомоги за відсутності документу про їх оплату на час розгляду справи, у разі якщо у договорі про надання правничої допомоги міститься умова стосовно оплати витрат протягом певного часу після ухвалення рішення суду, займає Верховний Суд у постановах від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20 та від 26.06.2019 року у справі № 813/481/18.

У Практичній рекомендації «Вимоги щодо справедливої сатисфакції», яка видана Головою ЕСПЛ 28.03.2007 року відповідно до правила 32 Регламенту ЕСПЛ, витрати (до яких зазвичай відносять вартість юридичної допомоги), повинні бути дійсними, тобто вони мають бути справді сплачені заявником, або ж він має бути зобов`язаний їх сплатити, відповідно до юридичних чи договірних зобов`язань. Витрати мають бути необхідними, тобто їх сплата мала бути необхідною для запобігання порушенню чи для отримання компенсації після того, як воно сталося. Їх сума повинна бути обґрунтованою. Суду мають бути надані докази, такі як докладні розрахунки та фактури. Вони повинні бути достатньо детальними або Суд міг визначити, наскільки вищенаведені вимоги були дотримані.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 5 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 200/7763/19-а, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 Постанови).

Згідно п.10 ч.3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Судом встановлено, що 06 лютого 2026 року між Позивачем та АО «Право, бізнес і фінанси» укладено Договір про надання правничої допомоги № 297-01 (далі - Договір).

Відповідно до п. 4.3 Договору сторонами погоджено, що вартість однієї години роботи адвоката складає 1 000,00 гривень.

Згідно з п. 4.4 Договору вартість представництва інтересів Клієнта у суді за одне судове засідання складає 2 000,00 гривень.

Пунктом 4.11 Договору передбачено, що визначений Договором гонорар може бути в наступному змінений Адвокатом у зв`язку із суттєвим збільшенням або зменшенням обсягу наданих послуг.

Згідно Акта виконаних робіт (наданих послуг) № 297-01/01 від 28 квітня 2026 року вартість послуг склала 7 000,00 гривень, зокрема:

5 000,00 гривень - 5 годин, витрачених на підготовку справи до розгляду, складання заяв по суті справи та/або з процесуальних питань: консультація (30 хв.), складання адвокатського запиту (30 хв.), складання позовної заяви (2,5 год.), складання клопотання про долучення доказів (30 хв.), складання відповіді на відзив (1 год.);

2 000,00 гривень - представництво 15.04.2026 інтересів Клієнта у Золотоніському міськрайонному суді Черкаської області.

Згідно з п. 3 Акта, Сторони, керуючись п. 4.11 Договору, за взаємною згодою суму до оплати (гонорар) вирішили зменшити до 6 000,00 гривень.

Пунктом 4 вказаного Акта Сторони погодили, що оплату у розмірі 100% Клієнт здійснює протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту складання цього Акта.

Згідно Акта виконаних робіт (наданих послуг) № 297-01/02 від 28.04.2026 (долучено до апеляційної скарги) вартість послуг склала 2 500,00 гривень, зокрема складання апеляційної скарги (2,5 год.).

Пунктом 3 вказаного Акта Сторони погодили, що оплату у розмірі 100% Клієнт здійснює протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту складання цього Акта.

З огляду на зміст спірних правовідносин та правове регулювання таких, з врахуванням наданих позивачем документів і критеріїв об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з урахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 КАС України, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу адвоката в заявленому розмірі є завищеною та не співмірною із складністю справи і обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, а також фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів в розмірі 2000,00 грн. Вказаний розмір витрат обумовлений об`єктивною тривалістю часу та обсягом роботи, який адвокат виконав для надання правничої допомоги ОСОБА_1.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 241, 242, 252, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИЛА :

Заяву представника Орлова Вадима Борисовича про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач С.В. Златін

Суддя С.В. Воловик

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст судового рішення виготовлено 18 вересня 2026 року.