Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №420/12632/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12632/26

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,

повний текст судового рішення

складено 29.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року Головне управління ДПС в Одеській області (надалі – позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» (далі – відповідач, ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД»), в якому (з врахуванням клопотання від 14.05.2026 року про долучення позовної заяви в новій редакції) просило суд:

- надати дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу, а саме: 912888,33 грн. за рахунок майна ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД», код ЄДРПОУ: 42046723, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на момент подачі позову, відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП) (додаються), наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у відповідача перед бюджетом складає – 912888,33 грн.. У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» №0000111-1306-1532 від 28.03.2023 року, яку було направлено та вручено платнику податків рекомендованим листом на адресу відповідача з повідомленням про вручення. Вказана податкова вимога відповідачем не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною, а тому є узгодженою. Податковий борг відповідача з моменту винесення податкової вимоги не переривався і не був повністю погашений. Таким чином у позивача виникло право на стягнення заявленого податкового боргу з відповідача з моменту узгодження податкового зобов`язання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» зареєстроване Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області 05.04.2018 року. За даними ГУ ДПС перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС, Ізмаїльській державній податковій інспекції.

Станом на 22.04.2026 року, відповідно до довідки про суми податкового богу (а.с.12), розрахунку податкового боргу (а.с.13) та інтегрованих карток платника (ІКП) (а.с.38-78), податкова заборгованість ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» перед бюджетом становить 912888,33 грн., а саме за наслідками самостійного декларування (а.с.17-37):

- по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники – 10494,00 грн. (податкова декларація №9438364619 від 02.03.2026 року);

- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості – 682640,92 грн. (розрахунки від 11.06.2024 року №9156925682, від 06.02.2025 року №9019772560);

- по орендній платі з юридичних осіб – 198876,41 грн. (податкові розрахунки від 05.02.2025 року №9018897890, від 20.02.2026 року №9037938105);

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 20877,00 грн. (податкова декларація від 19.02.2026 року №9036237121, від 18.03.2026 року №9067329261).

В зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» №0000111-1306-1532 від 28.03.2023 року, яку було направлено та вручено платнику податків рекомендованим листом на адресу відповідача повідомленням про вручення, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.14-15).

ГУ ДПС винесло рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 31.01.2024 року №109/4-1532, від 30.08.2023 року №834/4-1532 (а.с.87-89).

Податковий орган звернувся до банків обслуговуючих ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, від яких було отримано відповіді з повідомленням про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника.

Позивач, скористався своїм правом та відповідно до ст.89 розділу 2 ПК України прийняв рішення про опис майна платника у податкову заставу №277/15-32-13-06-22 від 29.03.2023 року (а.с.84-85).

На підставі вищезазначеного рішення про опис майна у податкову заставу, був складений акт опису майна відповідача №47/15-32-13-02-35 від 27.04.2023 року (а.с.79).

Враховуючи те, що за ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» обліковується податковий борг, а кошти у підприємства на які можливо було б пред`явити стягнення відсутні, у контролюючого органу виникли всі правові підстави для звернення до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД», що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що акт опису майна у податкову заставу складений з порушенням порядку та форми, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а матеріали справи не містять доказів того, що позивачем вживались дії щодо звернення стягнення на готівку у відповідача

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.88.1 ст.88 ПК України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене пп.87.3.7 п.87.3 ст.87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пп.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5 ст.89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до п.93.4 ст.93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Таким чином, ПК України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, яка передбачає, що першочергово вживаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Зі змісту ст.95 ПК України вбачається, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

Так, з наданих суду позивачем доказів вбачається, що кошти на розрахункових рахунках відповідача для погашення податкового боргу відсутні, або не можуть бути стягнуті на користь кредиторів чи відповідно до виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Таким чином, у відповідності до ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Отже, ГУ ДПС здійснило опис майна відповідача, про що складено акт опису майна за №47/15-32-13-02-35 від 27.04.2023 року, а саме:

1. Об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 154,1 м2 та має такі характеристики об`єкта нерухомого майна: будівля, А; бар «Башня». Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1583725551106; кількість 1; одиниця виміру частка.

2. Об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, виробничий комплекс, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 4368,2 м2 та має такі характеристики об`єкта нерухомого майна: виробничий цех, А, А1, А2 площею 2313,0 м2; склад Б площею 484,9 м2; гараж В площею 30,2 м2; нежитлова будівля Ж площею 197,3 м2; нежитлова будівля З площею 581,5 м2; адміністративна будівля Г площею 326,1 м2; склад Е площею 100,8 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442258551106; кількість 300/300; одиниця виміру частка.

Водночас, як вірно було встановлено судом першої інстанції, з акту опису майна у податкову заставу складеного податковим органом вбачається, що він складений з порушенням порядку та форми, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а саме: в порушення п.6 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 року №586, в акті не вказана балансова вартість об`єкту нерухомого майна або інформація щодо здійснення його оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». В акті опису майна №47/15-32-13-02-35 від 27.04.2023 відсутня будь-яка інформація щодо вартості майна.

Відповідно до п.89.2 ст.89 ПК України у разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

ГУ ДПС прийняло рішення №109/4-1532 від 31.01.2024 року та №834/4-1532 від 30.08.2023 року про стягнення коштів з платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, відповідно до п.95.5 ст.95 ПК України, які направила відповідачу разом з листами №39112/6/15-32-13-06-06 від 08.09.2023 року та №5331/6/15-32-13-06-06 від 19.02.2024 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення. В подальшому податковий орган звернувся до банків обслуговуючих ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем вживались дії щодо звернення стягнення на готівку у відповідача, як також вірно було встановлено судом першої інстанції.

Та, як вбачається з матеріалів справи ГУ ДПС прийнято рішення №109/4-1532 від 31.01.2024 року та №834/4-1532 від 30.08.2023 року, якими відповідно до п.95.5 ст.95 ПК України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД». Натомість, у вказаних рішеннях міститься лише посилання на п.95.5 ст.95 ПК України, та не містять конкретно визначеної суми податкового боргу, що стягується з рахунків позивача у банках, органах що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установах, у рішеннях не зазначено якого саме боргу (самостійно визначений платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПК України строки; який не сплачується протягом 90 календарних днів), що суперечить положенням п.95.5 ст.95 ПК України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов`язана із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу, його заступником або уповноваженої особи) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

Відсутність у рішенні контролюючого органу вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити його законність і обґрунтованість, позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування у справі. Такий суттєвий недолік свідчить про недотримання вимог, які зумовлюють виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Окрім цього, зазначеним рішенням ГУ ДПС вже була надана оцінка у рішенні Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/31619/24 від 17.12.2025 року та постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/31619/24 від 24.02.2026 року.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області не доведено існування обов`язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області – залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька