Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №420/470/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/470/26

Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.,

повний текст судового рішення

складено 29.05.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_2 (надалі – позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка полягає у невнесенні даних про результати медичного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проводився 31.01.2023 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами якого позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.47а Графи ІІ Розкладу хвороб до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби), затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідності до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» і Порядку оформлення, створення та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року №559.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести дані про результати медичного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проводився 31.01.2023 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами якого позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.47а Графи ІІ Розкладу хвороб до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби), затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідності до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» і Порядку оформлення, створення та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою КМУ и від 16.05.2024 року №559.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час уточнення облікових даних через електронний кабінет призовника та формування оновленого електронного військово-облікового документа йому стало відомо, що в Реєстрі відсутня інформація про результати медичного огляду, відповідно до якого він був визнаний непридатним до проходження військової служби. Позивач вважає, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо невнесення відповідних відомостей про непридатність позивача до військової служби, оскільки саме на нього законом покладений обов`язок внесення відповідних відомостей до Резерву. Також позивач звернувся о відповідача із заявою про включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про результати медичного огляду, однак отримав відмову.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 року позовні вимоги задоволенні повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 позивач взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 31.01.2023 року.

31.01.2023 року Військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_6 визнала позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.47а Графи ІІ Розкладу хвороб до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби), затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України».

Ця обставина підтверджується довідкою ВЛК від 31.03.2023 року №34/14/7 та тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного від 31.01.2023 року серії НОМЕР_2 .

Вказану постанову ВЛК (довідку) було реалізовано негайно та у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного було зазначено про його непридатності до військової служби з виключенням позивача з військового обліку.

06.11.2025 року позивач звернувся із заявою до відповідача про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про результати медичного огляду, який був проведений військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 31.01.2023 року з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 31.01.2023 року, а також тимчасового посвідчення військовозобов`язаного від 31.01.2023 року серії НОМЕР_2 .

17.11.2025 року позивач отримав відмову відповідача, в якій останній пропонував із зазначеним питанням звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем перебування на військовому обліку, оскільки він не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду першої інстанції не надходив.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції виходив з наступних узагальнених доводів та висновків:

- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру, до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними;

- відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо виключення (або відмови у виключенні) позивача з військового обліку та перевірки відомостей, а також внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- матеріали справи містять тимчасове посвідчення позивача, в якому внесені відповідні записи про дату взяття його на облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 , про проходження військово-лікарської комісії та його непридатності до військової служби із зняттям з військового обліку. Натомість відповідач не надав доказів на спростування вказаних фактів та перебування позивача на обліку в будь-яких інших територіальних центрах.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон №2232-ХІІ) військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону №2232-ХІІ).

Підстави для виключення військовозобов`язаних та резервістів з військового обліку врегульовані ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ, зміст якої змінювався на протязі дії спірних правовідносин, тобто з дати рішення ВЛК від 31.01.2023 року і до моменту звернення позивача до відповідача із заявою від 06.11.2025 року та на час вирішення судом даного спору.

Так, частина 6 ст.37 Закону №2232-ХІІ, в редакції станом на 31.01.2023 року, містила наступні положення:

«Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.».

Частина 6 ст.37 Закону №2232-ХІІ в редакції станом на час звернення позивача до відповідача із заявою від 06.11.2025 року, яка дії і на час розгляду даного спору, має такий зміст:

«Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини 9 ст.20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини 5 статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.».

Отже, всі редакції частини 6 ст.37 Закону №2232-ХІІ на протязі дії спірних правовідносин передбачали в якості однієї з підстав для виключення військовозобов`язаного з військового обліку визнання такого військовозобов`язаного непридатними до військової служби за станом здоров`я.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ визначала і продовжує визначати лише підстави для виключення військовозобов`язаного з військового обліку, а безпосереднє рішення про виключення військовозобов`язаного з військового обліку з підстав, передбачених цієї статтею, приймають районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, на обліку яких перебуває такий військовозобов`язаний, шляхом прийняття керівником (начальником) такого ТЦК та СП відповідного наказу, з подальшим внесенням запису про виключення з військового обліку до військового-облікового документу.

Саме такий порядок прийняття рішення про виключення військовозобов`язаного з військового обліку вбачається з положень Порядку організації та ведення військового обліку, в редакціях, які були чинними на протязі дії спірних правовідносин, тобто з моменту рішення ВЛК від 31.01.2023 року і до моменту звернення позивача до відповідача із заявою від 06.11.2025 року, а також з положень Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міноборони України від 26.05.2014 року №333, та Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міноборони України від 15.09.2022 року №280, якими визначені повноваження керівників (начальників) ТЦК та СП приймати відповідні рішення у формі наказів.

Як вже зазначено вище, на підтвердження факту виключення з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я позивач надав Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного (взамін військового квитка) серії НОМЕР_2 , яке видано йому ІНФОРМАЦІЯ_9 31.01.2023 року, і в якому відображені дані про рішення (висновок) медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 (ВЛК) про визнання позивача непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку на підставі статті 47а наказу МОУ №402-2008 року, а також у розділі «Відмітки про військовий облік» у пункті 14 відображено і рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 про виключення позивача з військового обліку на підставі ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» за хворобою, які завірені печатками цього районного центру комплектування та підписами начальника у відповідних розділах.

Надаючи оцінку наданому позивачем військово-обліковому документу, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп.12 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року №3633-IX (надалі - Закон №3633), військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов`язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов`язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 16.05.2024 року №559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа (надалі – Порядок №559) в редакції на час звернення позивача із заявою від 06.11.2025 року, військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Порядок №559 містить, зокрема, такі положення, які підлягають врахуванню в межах даного спору:

п.1 - Військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа»;

п.3 - Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через:

- електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

п.4 - У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

п.14 - Військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках:

взяття громадянина на військовий облік як призовника, військовозобов`язаного або резервіста;

якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов`язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного;

зміни категорії щодо військового обов`язку;

відсутності місця для внесення змін;

невідповідності відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зазначеним у пункті 3 цього Порядку;

втрати (зіпсування);

виявлення бажання змінити військово-обліковий документ, який був виданий до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559.

З урахуванням наведених нормативних положень колегія суддів доходить висновку, що відповідно до пп.12 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633 та п.2 Постанови КМУ від 16.05.2024 року №559 позивач має дійсний військово-обліковий документ, яким є Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного мерії НОМЕР_2 , оформлене ІНФОРМАЦІЯ_9 31.01.2023 року.

Сам факт того, що певна інформація, яка міститься у виданому позивачу Тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 стосовно визнання позивача рішенням ВЛК непридатним до військової служби та виключення позивача з військового обліку 31.01.2023 року не відповідає актуальній інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не може бути підставою для визнання такого військово-облікового документу недійсним згідно п.3 Порядку №559, оскільки в силу закріпленого в ст.58 Конституції України принципу незворотності дії законів в часі передбачені цим порядком підстави для визнання недійсним військово-облікового документа можуть бути застосовані виключно для тих військово-облікових документів, які видані на підставі саме цього порядку.

Однак, наявне у позивача Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 було видано йому до прийняття Порядку №559.

Відповідно, відсутність в Реєстрі інформації про виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я з 31.01.2023 року обумовлена тим, що визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органи ведення цього Реєстру не внесли до нього таку інформацію.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що наявний у позивача військово-облікового документу, тобто Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 , не може вважатися недійсним, а невідповідність записів у цьому військово-обліковому документі даним з Реєстру обумовлена не внесенням органами ведення цього Реєстру актуальної інформації щодо непридатності позивача до військової служби за стоном здоров`я та про виключення позивача з військового обліку.

Отже, належним підтвердженням факту виключення позивача з військового обліку є саме рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 , яке відображено у п.14 розділу «Відмітки про військовий облік» виданого позивачу Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 від 31.01.2023 року.

В рамках даного спору відповідач не заперечує і не спростовує факт оформлення та видачі позивачу Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 від 31.01.2023 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в рамках даного спору позивачем доведений факт виключення його з військового обліку за станом здоров`я згідно ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ шляхом прийняття керівником уповноваженого на те органу - ІНФОРМАЦІЯ_10 рішення про виключення позивача з військового обліку, яке на час виникнення спірних відносин було прийнято у законний спосіб на підставі діагнозу та постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 від 31.01.2023 року, та належним чином оформлено шляхом внесення відповідних даних до належного позивачу військово-облікового документу, яким є Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 від 31.01.2023 року.

Відповідно, факт виключення позивача з військового обліку з 31.01.2023 року за станом здоров`я свідчить про те, що в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» позивач з цієї дати вже не є військовозобов`язаним, оскільки згідно ч.6 ст.37 цього закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військово обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у пункті 39 постанови від 21.05.2025 року по справі №280/2880/24.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів – інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно ч.8 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з ч.9 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до ст.6 цього закону до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

А згідно ч.1 ст.8 даного закону до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать:

1) відомості про виконання військового обов`язку;

2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);

3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»;

4) відомості про участь у бойових діях.

Відповідно до абзацу 18 п.11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Виходячи з наведених нормативних положень, можна зробити висновок, що отримавши від позивача заяву від 06.11.2025 року з посвідченими копіями документів, які підтверджують факт виключення позивача з військового обліку з 31.01.2023 року уповноваженим на те органом на підставі пп.3 п.6 ст.37 (по хворобі) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у відповідача виник обов`язок внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з обґрунтованістю позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку позивача.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції задоволено позовні вимоги на підставі виключно ксерокопій Тимчасового посвідчення та Довідки ВЛК. Проте в матеріалах справи відсутні належні первинні документи, які підтверджують легітимність та завершеність процедури медичного огляду: Книга протоколів засідань ВЛК (згідно з п.22.1 гл.22 р.ІІ Положення №402), яка є єдиним первинним джерелом фіксації рішення колегіального органу; Картка обстеження та медичного огляду з оригіналами підписів лікарів-спеціалістів та печатками; Належним чином завірене рішення Регіональної (штатної) ВЛК про затвердження цієї постанови (що є обов`язковим у воєнний час).

Колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта виходячи з наступного.

Згідно абзацу 5 п.3.8 гл.3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі – Положення №402) (у редакції, чинній з 04.05.2024 року), під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Отже, зі змісту абзацу 5 п.3.8 гл.3 розділу ІІ Положення №402 (у редакції, чинній з 04.05.2024 року) слідує, що до штатних ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП направляють лише ті документи, які повинні бути в наявності в районних, міських ТЦК та СП.

Таким чином, всі необхідні документи повинні бути саме у відповідача, незалежно від того, що редакція п.3.8 гл.3 розділу ІІ Положення №402 з 04.05.2024 року передбачає необхідність затвердження регіональною ВЛК постанов ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність військовозобов`язаних до військової служби.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки право позивача бути виключеним з військового обліку за станом здоров`я виникло ще 31.01.2023 року на підставі відповідного рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , яке на той час не потребувало затвердження регіональною ВЛК, і таке право було порушено відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, то захист і відновлення такого права необхідно здійснювати без покладення на позивача обов`язку дотримуватися тих норм права, яких не існувало на час порушення такого права.

Тобто, апелянт неправомірно ставить в залежність можливість відновлення порушеного права позивача на виключення з військового обліку за станом здоров`я, яке виникло 31.01.2023 року, від можливості виконання приписів абзацу 5 п.3.8 гл.3 розділу ІІ Положення №402 в редакції, яка набрала чинності з 04.05.2024 року та запровадила процедуру затвердження регіональною ВЛК постанов ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність військовозобов`язаних до військової служби.

Також в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_1 ). У ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні повноваження щодо розгляду заяву та внесення відомостей до Реєстру відносно осіб, що перебувають на обліку в інших ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З цього приводу колегія суддів зазначає, що 03.05.2023 року рішенням Одеської міської ради, Малиновський район м. Одеси було перейменовано в Хаджибейський район м. Одеси.

Відповідно, і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки поступово змінювали свої назви слідом за зміною адміністративно-територіального устрою міста.

Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_9 , який видав позивачу 31.01.2023 року тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 , було в слід за районом його розташування перейменовано в ІНФОРМАЦІЯ_3

Та як вірно було зазначено судом першої інстанції, відповідач (апелянт) не надав доказів на спростування вказаних фактів та перебування позивача на обліку в будь-яких інших територіальних центрах.

Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька