Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №400/2086/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/2086/26

Перша інстанція: суддя Малих О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух і обставини справи

27.02.2026р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 142850008595 від 04.12.2025 р.;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи в Бандурському виробничому об`єднанні «Сільгосптехніка» з 18.05.1982р. по 10.07.2000р. та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 27.11.2025р., врахувавши архівні довідки №М-207/06-04/1 від 31.07.2025р., №М-207/06-04/2 від 31.07.2025р., № М-207/06-04/3 від 31.07.2025р., №М-207/06-04/4 від 31.07.2025р., видані Трудовим архівом Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, на ім`я ОСОБА_1 , 1962 р.н. та призначити пенсію за віком.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії. За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке відмовило у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу. Позивач не погодився з відмовою, оскільки разом із заявою подав до пенсійного органу належні документи, які підтверджують трудовий стаж, тоді як відмова відповідача ґрунтується на виявлених формальних недоліках оформлення трудової книжки, на виникнення яких позивач вплинути не міг.

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування вказано, що страховий стаж позивача становить 07 років 07 місяців 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 18.05.1982р. по 10.07.2000р., оскільки запис про звільнення з роботи скріплено печаткою іншої організації, ніж та, що здійснювала прийняття на роботу, а довідка про реорганізацію відсутня. Водночас зарахувати цей період згідно з довідками про заробітну плату №207/06-04/1, №207/06-04/2, №207/06-04/3 від 31.07.2025р., виданих трудовим архівом Мигіївської сільської ради, неможливо, оскільки прізвище особи в них не відповідає паспортним даним заявника (« ОСОБА_2 » російською мовою); крім того, по батькові позивача вказано скорочено.

Також вказано на безпідставність позовних вимог у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати спірні періоди до страхового стажу та повторно розглянути заяву про призначення пенсії, оскільки розгляд цієї заяви за принципом екстериторіальності здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області також подало відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог.

Миколаївський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково рішенням від 29.05.2026 р.

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.02.2025р. №143350007729 про відмову у призначенні пенсії.

Визнав протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.12.2025р. №142850008595.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди його роботи в Бандурському виробничому об`єднанні «Сільгосптехніка» з 18.05.1982р. по 10.07.2000р. та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 27.11.2025р., врахувавши архівні довідки № М-207/06-04/1 від 31.07.2025р., №М-207/06-04/2 від 31.07.2025р., №М-207/06-04/3 від 31.07.2025р,. №М-207/06-04/4 від 31.07.2025р., видані Трудовим архівом Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, на ім`я ОСОБА_1 , 1962 р.н. та призначити пенсію за віком з 27.11.2025р.

У решті позовних вимог – відмовив.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1331,20 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі –скаржник), не погодившись з прийнятим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 14.07.2026р.

Обставини справи

27.11.2025р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішенням №142850008595 від 04.12.2025р. відмовило у призначенні пенсії. Підставою відмови вказало відсутність необхідного стажу роботи, страховий стаж становить 07 років 07 місяців 13 днів, при необхідних 22 р.

Згідно рішенням до страхового стажу не зарахований період роботи з 18.05.1982р. по 10.07.2000р., оскільки запис про звільнення з роботи завірений печаткою організації, відмінної від тієї, яка здійснювала прийом на роботу, довідка про реорганізацію відсутня, зарахувати згідно з довідками про заробітну плату від 31.07.2025р. №207/06-04/1, №207/06-04/2, №207/06-04/3, виданих трудовим архівом Мигіївської сільської ради неможливо, оскільки прізвище особи не відповідає паспортним даним заявника ( ОСОБА_2 російською мовою), по-батькові зазначено скорочено (а.с.51).

Вважаючи порушеним право на призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов таких висновків.

Виявлені порушення заповнення трудової книжки мають формальний характер, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно не зарахувало спірний період роботи до страхового стажу позивача.

З огляду на встановлені обставини щодо протиправності спірного рішення та відсутності будь-яких інших об`єктивних та законних підстав для відмови позивачу у призначені пенсії за віком, суд першої інстанції дійшов висновку, що для належного, ефективного та повного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, зокрема, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії 27.11.2025р. Отже, пенсія повинна бути призначена саме з цієї дати.

Суд першої інстанції зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи в Бандурському виробничому об`єднанні «Сільгосптехніка» з 18.05.1982р. по 10.07.2000р. та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 27.11.2025р., врахувавши архівні довідки №М-207/06-04/1 від 31.07.2025р., №М-207/06-04/2 від 31.07.2025р., №М-207/06-04/3 від 31.07.2025р., №М-207/06-04/4 від 31.07.2025р., видані Трудовим архівом Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, на ім`я ОСОБА_1 , 1962 р.н. та призначити пенсію за віком з 27.11.2025р.

Доводи апеляційної скарги

На обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вказує на виявлені недоліки в оформленні трудової книжки та розбіжності в установчих даних у наданих довідках, які правомірно визнано підставою для відмови в зарахуванні спірного трудового стажу.

Одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим.

Скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Позиція учасників справи на апеляційну скаргу

Позивач належно повідомлений про апеляційний розгляд справи, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області належно повідомлене про апеляційний розгляд справи, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України).

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга статті 46 Конституції України).

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом(частина третя статті 46 Конституції України).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 26 Закону №1058-IV право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025р. по 31 грудня 2025р. – від 22 до 32 років.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що ОСОБА_1 станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії – 27.11.2025р. виповнилось 63р.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Кабінет Міністрів України затвердив постановою від 12.08.1993р. №637 Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка (абзац перший пункту 1 Порядку №637).

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (абзац перший пункту 3 Порядку №637).

Відповідно до абзацу першого пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 30.10.2025р. у справі №300/6020/23, який суд у складі колегії суддів вважає за підставне урахувати у цій справі, основним документом на підтвердження пільгового стажу роботи є трудова книжка, та за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Здійснюючи перегляд цієї справи та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд у складі колегії суддів вказує, що згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №142850008595 від 04.12.2025р. до страхового стажу не зараховано період роботи з 18.05.1982р. по 10.07.2000р., оскільки запис звільнення з роботи завірений печаткою організації, відмінної від тієї, яка здійснювала прийом на роботу, довідка про реорганізацію відсутня, а зарахувати згідно довідок про заробітну плату від 31.07.2025р. №207/06-04/1, № 207/06-04/2, № 207/06-04/3, виданих трудовим архівом Мигіївської сільської ради неможливо, оскільки прізвище особи не відповідає паспортним даним заявника ( ОСОБА_2 російською мовою), крім того по-батькові зазначено скорочено (а.с.51).

Суд у складі колегії суддів зазначає, що згідно з абзацом першим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Суд у складі колегії суддів вказує на правовий висновок Верховного Суду, який викладено у постанові від 11.11.2020р. у справі №677/831/17 зазначив, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Застосовуючи наведений правовий висновок Верховного Суду до обставин цієї справи, суд у складі колегії суддів зазначає, що відмінність організації роботодавця у записі про прийняття позивача на роботу (18.05.1982 р.) та записі про його звільнення (10.07.2000 р.) обумовлена тривалим часом та переходом організації в якій позивач працював від соціалістичної форми власності до приватної. При цьому саме на роботодавця покладався обов`язок належно вести трудову книжку позивача, тому виявлені недоліки в оформлені записів у трудовій книжці не повинні зумовлювати для особи негативних наслідків у вигляді відмови в зарахуванні спірних періодів, оскільки позивач як працівник не може нести відповідальності за ведення обліку трудової книжки.

Також позивач надав до пенсійного органу архівні довідки №М-207/06-04/1, №М-207/06-04/2, №М-207/06-04/3, №М-207/06-04/4 від 31.07.2025р., які видані трудовим архівом Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області на ім`я ОСОБА_1 .

Дослідивши вказані довідки, суд у склад колегії суддів відхиляє доводи скаржника щодо помилкового написання прізвища позивача та скороченого запису його імені по батькові. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області рішенням від 28.01.2025р. у справі №484/7229/24 встановив факт належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.12.1979р. Підставою для цього стало встановлення судом того, що розбіжність у написанні прізвища позивача виникла через помилку під час перекладу з російської мови на українську.

Суд у складі колегії суддів вказує, що такі самі розбіжності містяться й у наданих позивачем довідках.

З огляду на це суд у складі колегії суддів вважає безпідставною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до трудового стажу позивача період роботи в Бандурському виробничому об`єднанні «Сільгосптехніка» з 18.05.1982р. по 10.07.2000р., оскільки такі відомості підтверджуються записом у трудовій книжці та додатково наданими архівними довідками.

Також суд у складі колегії суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області урахувати архівні довідки №М-207/06-04/1, №М-207/06-04/2 №М-207/06-04/3, №М-207/06-04/4 від 31.07.2025р від 31.07.2025р.

Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне наголосити на наявному у органів Пенсійного фонду праві вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону №1058-VI).

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не здійснило належного й ретельного дослідження поданих позивачем документів, не вчинило заходів для витребування додаткових документів чи перевірки наданих відомостей, що свідчить про недотримання встановленої законом процедури призначення позивачеві пенсії.

Визначені відповідачем підстави для відмови в зарахуванні до трудового стажу позивача спірного періоду мають формальний характер, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд у складі колегії суддів водночас вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на це суд у складі колегії суддів вважає передчасним та таким, що не ураховує належним чином повноваження пенсійних органів щодо обчислення страхового стажу, рішення суду першої інстанції в частині в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.11.2025р.

Також, здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково зазначив у другому абзаці резолютивної частини рішення про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.02.2025 №143350007729, яке не стосується цієї справи, тому відповідний абзац має бути виключено.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

Згідно з абзацом другим частини другої 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а також помилково зазначив у другому абзаці резолютивної частини рішення про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.02.2025 № 143350007729, яке не стосується цієї справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд у складі колегії суддів, отже, встановив підстави для скасування судового рішення частково.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат зміні не підлягає.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс цю справу до категорії незначної складності та розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, визначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області – задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.05.2026р. у справі №400/2086/26 – скасувати частково.

Пункт 2 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.05.2026р. у справі №400/2086/26 – виключити.

Рішення суду першої інстанції в частині, якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.11.2025р. – скасувати, прийнявши у відповідній частині нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.05.2026р. у справі №400/2086/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій